Ціна держави

⛽️ Експорт російської нафти сягнув максимуму 2026 року, але доходи Москви просідають Росія наростила морський експорт нафти до найвищого рівня від початку року, однак заробити на цьому більше Москві стає дедалі складніше. Після проміжної мирної угоди між США та Іраном світові ціни на нафту різко знизилися, а на ринок повертаються іранські барелі, які конкурують із російською сировиною, зокрема за покупців в Індії. За даними Bloomberg, у чотири тижні до 21 червня середні постачання російської сирої нафти становили 3,89 млн барелів на добу — трохи більше, ніж тижнем раніше. Лише за тиждень до 21 червня 38 танкерів завантажили 28,79 млн барелів російської нафти проти 27,29 млн барелів на 37 суднах попереднього тижня. У добовому вимірі тижневі поставки зросли до 4,11 млн барелів — максимуму цього року. Збільшення експорту відбувається на тлі українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Атаки, зокрема на Московський НПЗ, спричиняють перебої з постачанням бензину. Нещодавно ціллю також став Тюменський НПЗ на Уралі, приблизно за 2 тис. км від українського кордону. Частина нафти, яку Росія не може переробити всередині країни, імовірно, перенаправляється на експорт. Втім, продати додаткові обсяги буде непросто. Після проміжної домовленості Вашингтона і Тегерана Ормузьку протоку формально знову відкрито, а морську блокаду іранських портів знято. Мінфін США тимчасово, до 21 серпня, дозволив продаж іранської нафти в межах переговорів щодо остаточного врегулювання. На ринок виходять судна, які раніше не могли залишити іранські порти, а частина цієї нафти може замінити російську Urals. Під час закриття Ормузу Москва мала сприятливіші умови: США тимчасово послабили обмеження на російські поставки, і це полегшило закупівлі, передусім для індійських НПЗ. Але дія цього послаблення завершилася 17 червня. Якщо його не продовжать, переробники можуть активніше шукати альтернативи. Нафтовий виграш Кремля від близькосхідної кризи вже тане. Світові еталонні сорти подешевшали приблизно на 16% від початку червня, а ключові російські експортні сорти — майже на 20%. Середня валова вартість російського експорту за чотири тижні до 21 червня знизилася до $1,72 млрд на тиждень із $2,02 млрд тижнем раніше. Ціни Urals у Балтійському морі впали приблизно на $8,10 — до $69,98 за барель, у Чорному морі — на $7,90, до $69,37. Далекосхідна ESPO подешевшала на $7,40, до $79,87. Поставки до Індії дешевшали дев’ятий тиждень поспіль — до $90,36 за барель. Потоки до азійських покупців, включно з вантажами без кінцевого пункту призначення, зросли до 3,73 млн барелів на добу — нового максимуму з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Водночас заявлені обсяги до Китаю знизилися до 1,11 млн барелів на добу, до Індії — до 640 тис. барелів. Ще еквівалент 1,95 млн барелів на добу перебуває на суднах, які поки не вказали кінцевого покупця. Поставки до Туреччини залишилися на рівні близько 100 тис. барелів на добу. Потоки до Сирії тимчасово впали до нуля, але ці дані можуть бути переглянуті, оскільки танкери з російською нафтою часто не показують сирійський пункт призначення і зникають з автоматичних систем стеження біля Криту. 🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

⛽️ Власник Nord Stream 2 судиться з ЄС через заборону російського газу - Reuters Компанія Nord Stream 2 AG, власник газопроводу Nord Stream 2, контрольованого «Газпромом», подала позов проти Європейського Союзу до Загального суду ЄС. Вона вимагає скасувати обов’язкову відмову блоку від імпорту російського газу, йдеться в оприлюдненому документі. Цього року ЄС ухвалив закон, який передбачає повне припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року. Це рішення має остаточно розірвати енергетичну залежність від Росії, яка до повномасштабного вторгнення в Україну була головним постачальником газу для Європи. Заборона фактично перекриває можливість відновлення системи Nord Stream — двох пар газопроводів під Балтійським морем, збудованих російським державним «Газпромом» для постачання до Німеччини 110 млрд кубометрів газу на рік. Обидві структури були пошкоджені вибухом у 2022 році. Росія звинувачувала Україну в причетності до атаки, однак Київ ці звинувачення заперечував. У позові Nord Stream 2 AG, зареєстрована у Швейцарії компанія, стверджує, що газова заборона ЄС фактично позбавляє її можливості комерційно використовувати трубопровід. Компанія називає це «де-факто експропріацією» без будь-якої компенсації. «Газпром» не відповів на запит Reuters про коментар. Представники Європарламенту та Ради ЄС, проти яких спрямований позов, коментувати справу відмовилися. Nord Stream 2 був завершений у 2021 році, але Німеччина зупинила проєкт незадовго до вторгнення Росії в Україну в лютому 2022-го. Газопровід так і не почав працювати. Водночас Nord Stream 1 понад десять років постачав газ до Німеччини. ЄС ухвалив заборону російського газу за процедурою, яка потребувала підтримки посиленої більшості країн-членів. Такий механізм дозволив обійти спротив Угорщини та Словаччини. Nord Stream 2 AG у позові наполягає, що заборона російського газу є заходом, подібним до санкцій, а отже мала б вимагати одностайної підтримки всіх країн ЄС. «Вибір неправильної правової основи робить регламент недійсним», — йдеться в позові, поданому 27 квітня та опублікованому в офіційному журналі ЄС минулого тижня. Після вибухів неушкодженою залишилася лише одна з чотирьох ниток системи — частина Nord Stream 2. Президент Росії Володимир Путін цього місяця заявив, що вона могла б почати прокачування газу «вже завтра». До 2022 року ЄС отримував із Росії близько 40% свого газу. Торік ця частка впала приблизно до 13%. 🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤬Нацполіція та Офіс генпрокурора провели обшуки у посадовців Фонду держмайна через підготовку до продажу ТРЦ Ocean Plaza Правоохоронці підозрюють посадовців нібито у штучному зниженні стартової ціни обʼєкта до 1,6 млрд грн, йдеться в ухвалі суду. Forbes докладно описав, що відбувається з активом та яка ситуація. Якщо ви не сильно занурені у питання приватизації, не дуже розумієте як відбуваються аукціони, то ця новина для вас "який жах, чергова корупція і дерибан держвласності". Насправді, це лютий крінж і жесть. Немає різниці, яка стартова ціна, якщо актив привабливий. Вона може бути хоч 1 грн. Нагадаємо, що готель "Дніпро" на Європейській площі у Києві приватизували за 1,111 млрд грн (+20% ПДВ) при тому, що стартова ціна була 80,9 млн грн. Готель "Україна" приватизовано за 2,5 млрд грн (при стартовій ціні близько 1,05 млрд грн). Після сплати всіх податків державний бюджет отримав близько 3 млрд грн. Ocean Plaza - привабливий актив. У нього зручне розташування, висока прохідність. Він заповнений орендарями, наприклад, на відміну від Гулліверу. Можна гарантовано казати, що його продадуть набагато більше ніж за 1,6 млрд. Так чому влізли силовики з обшуками до Фонду держмайна? Значить хтось не хоче приватизації і всіма можливими методами саботує. Але крім саботажу приватизації Ocean Plaza, це саботаж в цілому приватизації, коли головна мета - передати актив від неефективного державного власника ефективнішому приватному. Будь-який керівник ФДМУ краще взагалі нічого не приватизує, щоб потім не було кримінальних справ, а те що актив згниє буквально і втратить у своєї вартості вже нікого не цікавитиме. До речі, у нас є чудове відео про те як відбувається приватизація за допомогою Pozorro.Продажі. Там всі міфи розвінчані Приватизація без олігархів: як прозоро продати держвласність? 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

😈Дрони ЗСУ атакували газопереробний і гелієвий заводи «Газпрому» в Оренбурзькій області У ніч на 24 червня українські дрони атакували Оренбурзьку область, повідомив глава регіону Євгеній Солнцев. За його словами, кілька безпілотників були збиті «над промисловим підприємством в обласному центрі». Попередньо, постраждалих немає. Інших подробиць атаки губернатор не навів. Українські моніторингові ресурси з посиланням на місцеві чати пишуть, що під удар потрапили Оренбурзький гелієвий завод ТОВ «Газпром добича Оренбург» та Оренбурзький газопереробний завод. Обидва підприємства входять до групи «Газпром» і належать до найбільших у своїй галузі. За даними Supernova, на Оренбурзькому газопереробному заводі, який є частиною Оренбурзького газохімічного комплексу, виникло щонайменше три осередки займання. Цей комплекс вважається найбільшим у світі й забезпечує переробку 37.5 млрд кубометрів газу на рік. Наявність «кількох точок горіння» на території підприємства також фіксують супутники, повідомляє Exilenova+. Місцеві жителі публікували відео з димом, що здіймався над заводом. «Газпром добича Оренбург» експлуатує газові родовища та виробничі об’єкти, зокрема місцевий гелієвий завод. Він виробляє гелій — ресурс, який використовується у ракетобудуванні та авіаційній промисловості. Це підприємство вже ставало ціллю українських атак: у серпні 2025 року по ньому також били дрони ЗСУ. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇵🇱❓🇺🇦 Історичні суперечки загрожують зірвати польський фокус на відбудові України - Bloomberg Історичні образи знову ускладнюють відносини України та Польщі — саме тоді, коли Варшава намагається закріпити за собою місце серед головних учасників майбутньої відбудови. Дводенна конференція з реконструкції України, що відкривається у четвер у польському Ґданську, спершу мала допомогти польському бізнесу отримати контракти після завершення російської війни. Але тепер вона стала ще й тестом на здатність Києва і Варшави втримати стратегічне партнерство попри політичну кризу. Напруга різко зросла після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі. Причиною він назвав рішення України назвати військовий підрозділ на честь націоналістичних бійців, яких у Польщі пов’язують із убивством близько 100 тис. польських чоловіків, жінок і дітей під час Другої світової війни. Зеленський пояснював, що як головнокомандувач діяв на прохання військових. У відповідь Зеленський, кілька високопосадовців і троє колишніх президентів України заявили, що повернуть польські нагороди. Сам Зеленський відмовився від участі у конференції, співорганізатором якої він є. Українську делегацію очолить прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Прем’єр Польщі Дональд Туск намагався знизити градус конфлікту, назвавши суперечку між президентами потенційною «стратегічною помилкою», яка може вдарити по бізнесу, репутації та геополітиці. Зеленський у неділю заявив, що поляки й українці як сусіди «не можуть бути нічим іншим, як партнерами або друзями». Ставки високі. Світовий банк оцінює потреби України у відбудові до $524 млрд. Польща є десятим найбільшим іноземним інвестором в Україні, а нинішня конференція, за словами Павела Коваля, могла б закріпити «кілька десятків» контрактів і меморандумів — від енергетики до оборони. Польські компанії вже готуються до участі у великих проєктах. Budimex, Polimex-Mostostal і державна AMW Sinevia домовилися співпрацювати в інфраструктурних тендерах. LPP повернулася в Україну однією з перших після вторгнення 2022 року, Pepco та Allegro планують поступове розширення. PZU у травні придбала український бізнес MetLife, PKO розглядає участь у приватизації українських банків, а Orlen — інвестиції в Укрнафту. Та бізнес дедалі більше бачить у політичній напрузі ризик. «Україна мала б бути природним напрямком для польської експансії, як Польща була для німецьких компаній. Але нинішня суперечка може коштувати нам можливостей», — сказав голова Кредобанку Якуб Карновський. Додатковими бар’єрами залишаються невизначеність українського регуляторного середовища, виконання контрактів і внутрішня втома в Польщі після прийому понад 2 млн українських біженців. Фермери вже домагалися обмежень для українського агроекспорту, а бізнес згадує проблемні кейси — зокрема польську Control Process SA, яка не отримала оплату за сміттєпереробний завод у Львові на €36 млн. «Зростання політичної настороженості з обох боків лише ускладнить укладання угод», — заявив Даміан Казьмерчак із Польської федерації будівельних роботодавців. 🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

⛽️ Які заходи Росія запроваджує через дефіцит пального - Reuters Російські регіони почали обмежувати продаж пального через нестачу окремих марок бензину та дизелю, а також довгі черги на автозаправках. Проблеми з постачанням виникли на тлі українських ударів по нафтопереробних заводах, які порушили роботу паливного ринку. 🧭 Центральна Росія У Тверській області 20 червня повідомили про тимчасові обмеження для фізичних осіб на заправках «Сургутнефтегаза» і «Татнефти». Причина — підвищений попит. У Липецькій області, зокрема в Липецьку та Єльці, на кількох АЗС виник дефіцит окремих марок пального, заявив 20 червня губернатор Ігор Артамонов. У Тамбовській області губернатор Євгеній Первишов запровадив обмеження на продаж пального в каністри та інші ємності, щоб стримати панічні закупівлі, повідомив «Коммерсантъ» 22 червня. У Володимирській області 21 червня влада заявила, що черги на АЗС спричинені «тимчасовими логістичними труднощами». За даними регіональних медіа, продаж обмежили до 30–60 літрів на автомобіль. Губернатор Александр Авдєєв закликав жителів менше їздити та не створювати запаси пального. У Калузькій області 19 червня регіональне міністерство повідомило, що підвищений попит призвів до черг на деяких заправках. Влада заявила, що запаси є, а обсяги поповнюються: бензину Аі-95 має вистачити на два тижні, Аі-92 і дизелю — на три тижні. У частині Тульської області на приватних АЗС закінчилися окремі види пального. Водночас великі мережі, за словами губернатора Дмітрія Міляєва, проблем із постачанням не мають, повідомив «Коммерсантъ». 🌾 Південь і Захід Росії У Ростовській області деякі АЗС зіткнулися з нестачею бензину через скорочення виробництва на великих НПЗ, заявила регіональна міністерка сільського господарства Анна Касяненко, повідомили місцеві медіа 17 червня. У Махачкалі частина заправок обмежила продаж бензину до 20 літрів на автомобіль, а дизелю — до 50 літрів, повідомили місцеві ЗМІ 19 червня. 🏖 Крим і Севастополь У Криму призупинили туристичну діяльність і роботу дитячих літніх таборів до вересня. Офіційно причинами назвали як дефіцит пального, так і безпекові ризики, заявив призначений Росією глава регіону Сергій Аксьонов. З 21 червня АЗС у Криму повністю зупинили продаж пального фізичним особам і бізнесу. У Севастополі також обмежили продаж пального, роботу громадського транспорту, кафе та вуличного освітлення. 🛣 Поволжя В Удмуртії заправки «Татнефти» обмежили продаж бензину Аі-95. У Татарстані глава регіону Рустам Мінніханов 13 червня провів нараду після появи черг на окремих АЗС. Влада заявила, що тимчасові ліміти запровадили для запобігання панічним закупівлям. У Саратовській області губернатор Роман Бусаргін оголосив тимчасове обмеження: з 23 до 30 червня можна буде заправити не більше 30 літрів на автомобіль за одне відвідування АЗС. У Самарській області обмеження на продаж пального запровадили на заправках однієї з регіональних мереж, заявив 15 червня губернатор В’ячеслав Федорищев. 🌲 Сибір Міністерка сільського господарства Іркутської області Маріна Кожаріна 16 червня заявила, що в регіоні склалася складна ситуація з пальним для аграрних потреб. До 22 червня губернатор Ігор Кобзєв повідомив, що Іркутська область перейшла до ручного розподілу пального. Пріоритет отримали екстрені служби, громадський транспорт, комунальні підприємства та сільське господарство. Губернатор Новосибірської області Андрей Травніков 23 червня заявив, що на АЗС також запроваджуватимуть обмеження. Губернатор Омської області Віталій Хоценко 22 червня повідомив, що подібні заходи введуть для запобігання панічним закупівлям і спекуляціям. 🌏 Далекий Схід В Амурській області влада оголосила про обмеження продажу пального на АЗС. 22 червня, офіційна мета — не допустити «штучної істерії серед населення». Губернатор Хабаровського краю Дмітрій Дємєшин 16 червня заявив, що продаж бензину обмежили в Совєтсько-Гаванському та Ванінському районах через перебої з постачанням. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube |

Україна вважає, що отримала підтримку Трампа для сміливіших дій проти Росії Україна вважає, що заручилася підтримкою Білого дому для кампанії, мета якої — змусити Росію до реальних переговорів. Про це Kyiv Independent стало відомо з власних джерел. За словами високопоставленого українського чиновника, президент США Дональд Трамп у приватній розмові сказав президенту Володимиру Зеленському, що Україна має діяти «сміливіше». Цей сигнал прозвучав на тлі активних спроб Києва домогтися особистої зустрічі Зеленського з Путіним. Трамп підтримує таку ідею, однак Кремль і далі уникає прямого формату переговорів. «Трамп каже, що насправді не вірить, що Путін щось зробить без тиску», — зазначив український посадовець, обізнаний із деталями останньої зустрічі Трампа і Зеленського. Американські чиновники прямо не підтвердили, чи підтримує Трамп українські удари по території Росії. Водночас вони наголосили, що президент США вважає силу ключовим елементом політики. «Президент Трамп вірить у мир через силу», — сказав один з американських посадовців. Останніми тижнями масштабних українських атак зазнали російські міста, зокрема Москва — місто, яке Путін довго намагався відгородити від війни. Київ розглядає ці удари як частину легітимної кампанії тиску, що має змусити Кремль переглянути свою позицію. Показово, що Вашингтон здебільшого уникає коментарів щодо ескалації. Водночас посольство США в Москві нещодавно вперше оприлюднило попередження для американських громадян про ризики, пов’язані з атаками безпілотників на території Росії. Паралельно Москва посилила обстріли України. Ця тема також була частиною розмов Зеленського з Трампом. Під час останньої зустрічі Зеленський показав президентові США фотографії руйнувань після нещодавнього російського удару по Києво-Печерській лаврі — одній із найважливіших релігійних та історичних пам’яток України. За словами джерела, обізнаного з перебігом зустрічі, побачене справило на Трампа помітне враження. Президент США був «розчарований» руйнуваннями і «виглядав зворушеним». Питання ППО і Patriot Окремо обговорювалася одна з найнагальніших потреб України — протиповітряна оборона. На вихідних Зеленський заявив, що Трамп підтримує ідею дозволити Україні виробляти ракети для систем Patriot за ліцензією. Це питання стало особливо важливим, оскільки американські запаси напружені через війну США в Ірані, а власні українські резерви ракет-перехоплювачів залишаються обмеженими. У Білому домі послалися на слова Трампа на саміті, де він заявив, що його адміністрація «розгляне» цю пропозицію. Трамп разом з іншими лідерами G7 підписав спільну заяву, у якій підтверджується «непохитна підтримка України» і зазначається, що країни-члени «готові розглянути» надання Україні ліцензій на внутрішнє виробництво озброєнь. «Росія має укласти угоду», — заявив президент США. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🌍⚖️ Світ змінив правила конкуренції. Чи готова до цього Україна? Спілка Українських Підприємців (СУП) опублікувала аналітичну записку «Конкурентоспроможність у турбулентному світі», автором якої є Володимир Дубровський, старший економіст CASE Україна. Україна історично не належала до лідерів конкурентоспроможності — насамперед через слабкість ринкових інституцій. Водночас нові умови можуть частково змінити цю картину. Класичні уявлення про конкурентні переваги, зокрема модель Майкла Портера, сьогодні потребують переосмислення. Якщо раніше країни проходили шлях від переваг дешевої робочої сили та природних ресурсів до інвестиційної, а згодом інноваційної економіки, то нині технологічні зміни змінюють саму логіку цього переходу. Автоматизація, розвиток ШІ та зниження ролі ручної праці послаблюють переваги дешевої робочої сили й роблять важливішими інституції, гнучке регулювання, податкове середовище та здатність швидко створювати інноваційні продукти. Для України це відкриває як ризики, так і можливості. З одного боку, через війну країна втратила частину традиційних конкурентних переваг, а ресурси держави значною мірою спрямовані на оборону. З іншого — Україна вже демонструє здатність швидко розвивати високотехнологічні рішення, зокрема у military-tech секторі. Саме поєднання високої інноваційності, ліберального регуляторного середовища, сприятливих умов для підприємництва та податкових стимулів може стати новою основою конкурентоспроможності. Подальша траєкторія залежатиме від безпекових умов. У сценарії продовження бойових дій або нестійкого миру без дієвих зовнішніх гарантій Україна ризикує залишитися у стані «сталевого дикобраза» — країни, змушеної витрачати значні ресурси на оборону. У разі стійкого миру, надійних міжнародних гарантій і зниження військових видатків до рівня близько 5% ВВП можливості для економічного розвитку та інвестицій суттєво зростуть. Серед ключових рекомендацій — реформування вищої освіти, створення сприятливих умов для інтелектуальної праці та підприємництва, розвиток інноваційної діяльності через зменшення транзакційних витрат, завершення судової та правоохоронної реформ, захист прав власності й інтелектуальної власності, поліпшення якості життя, спрощення залучення висококваліфікованих іноземців та формування умов для приватних інвестицій. За такої політики Україна має шанс не лише втримати наявні конкурентні переваги, а й сформувати нові — передусім у сферах, де вирішальними є стійкість, адаптивність, технологічність і підприємницька свобода. Читати текст повністю 🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💩🏠 Обіцяли нове житло, отримали недобудову: у Росії наростає криза забудовників На околиці Москви, у недобудованому житловому комплексі «Остаф’єво», з порожніх вікон майорять пластикові плівки, а балкони досі не доведені до ладу. Покупці квартир кажуть, що подають позови проти забудовника — компанії «Самольот». Після рекордного житлового будівництва у 2023 році, яке підживлювали державні іпотечні програми, російський ринок різко охолов. Згортання субсидій, високі ставки за кредитами та загальне уповільнення економіки на тлі війни проти України вдарили по забудовниках. За даними російської статистики, у першому кварталі обсяг введеного житла впав на 28% рік до року. Сбербанк попередив, що весь будівельний сектор у цей період фактично стагнував. Покупці квартир в «Остаф’єво» розповіли Reuters, що строки заселення переносилися кілька разів із березня 2025 року. У травні група приблизно з 20 людей зустрілася з представниками «Самольота». «Самольот» заявив, що розуміє занепокоєння клієнтів і намагається пришвидшити заселення, зокрема замінивши частину підрядників, однак причин затримок не пояснив. Фінансовий стан «Самольота», одного з найбільших забудовників Росії, відображає тиск на весь сектор. Після швидкого зростання доходів у 2023–2024 роках компанія у 2025 році отримала збиток через високу вартість запозичень. На кінець 2025-го її боргове навантаження становило 373 млрд рублів, або близько $5 млрд. Будівельний спад може ще більше пригальмувати російську економіку, яка у січні–березні скоротилася вперше приблизно за три роки. Разом із суміжними галузями будівництво забезпечувало 13% ВВП Росії у 2025 році. Центробанк РФ у червневому огляді фінансової стабільності повідомив, що запити на реструктуризацію кредитів від будівельних і девелоперських компаній у першому кварталі зросли на 10% проти попереднього кварталу. Водночас регулятор назвав проблеми окремих забудовників «обмеженими» і такими, що не створюють системних ризиків. Покупці «Остаф’єво» кажуть, що почали судитися одразу, щойно це стало можливим. 🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Якщо Bloomberg турбується з приводу залежності Європи від американського скрапленого газу, то для нас ця тенденція цікава іншим - рускіє назавжди втратили найбільший і найплатежеспроможний ринок газу. Американці їх витіснили звідти і просто так не уступлять. Тому "духу Анкоріджа" знову буде тяжко. Це для економіки Росії матиме тяжкі наслідки у перспективі 10-15 років. Вони, щоправда, це ще не усвідомлюють. Але тим важчим буде похмілля від війни. До речі, суто на рівні фантазії прийшла цікава ідея у контексті відшкодування збитків Україні - РФ зможе постачати газ до ЄС, але виключно через Україну. Тобто Україна купуватиме по одній ціні (ціна стеля на газ для РФ), а перепродаватиме по іншій + закладається вартість транспортування. Як вам така скажена ідея? 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤑 Наскільки переоцінений євро Робін Дж. Брукс (Колишній головний економіст Міжнародного інституту фінансів (IIF) та головний валютний стратег Goldman Sachs) вважає, що євро суттєво переоцінений, але ринки навряд чи почнуть відігравати це доти, доки проблеми не стануть очевидними й гострими. На його думку, навколо євро накопичилося забагато ризиків. Європейський центробанк фактично змушений зважати на інтереси країн із високим боргом, стримуючи дохідності їхніх держоблігацій у кризові моменти, як це було влітку 2022 року. Водночас посадовці ЄЦБ продовжують говорити про потребу захищатися від фіскального домінування та морального ризику. Ще одна проблема — нездатність ЄС після кількох років війни сформувати цілісну відповідь на російське вторгнення в Україну. Брукс наводить приклад 20-го пакета санкцій, де пропонувалася заборона морських послуг для перевезення російської нафти західними суднами. Але цю ідею, за його словами, послабили Греція, Кіпр і Мальта, залежні від власних судноплавних інтересів. До цієї ж логіки він відносить і триваючі транзитні поставки до Росії. Окремий ризик — політичний параліч у центрі Німеччини на тлі зростання підтримки AfD, що потенційно може стати загрозою для майбутнього євро. Усе це, на думку автора, мало б тиснути на курс євро. Але ринки не торгують такими середньостроковими й розмитими ризиками. Вони відреагують лише тоді, коли загроза стане конкретною: наприклад, після судового рішення проти механізмів ЄЦБ зі стримування дохідностей, атаки Росії на східний фланг НАТО або приходу AfD до влади в Німеччині. Тому Брукс фокусується на тому, що ринки враховують уже зараз. Світ увійшов у фазу валютної конкуренції, де США й Китай успішно послаблюють власні валюти. У такій ситуації євро зміцнюється майже автоматично, а його переоціненість може лише поглибитися. Автор порівнює нинішній момент із першими роками після кризи 2008 року: тоді ЄЦБ почав підвищувати ставки, євро різко зріс щодо долара, а потім вибухнула боргова криза. Сьогодні, на його думку, ситуація схожа — просто фаза різкого зламу ще не настала. Окрему увагу Брукс звертає на розрив між курсом євро до долара та диференціалом форвардних ставок у єврозоні й США. У 2024 році та на початку 2025-го ці показники рухалися майже синхронно, але після оголошення взаємних тарифів 2 квітня євро відірвався від ставок і почав торгуватися з премією. Подібний ефект для фунта був слабшим, а для австралійського та канадського доларів майже відсутнім. На думку автора, це не означає, що євро має негайно впасти. Премія з’явилася через хаотичність політики США, яку ринки заклали у вартість долара. Якщо ця невизначеність збережеться, євро може й далі зміцнюватися, а його переоціненість — зростати. Брукс очікує подальшої слабкості долара до кінця 2026 року. 🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🔥🇺🇸🇪🇺Європа стає занадто залежною від американського газу - Bloomberg Колись Європа була настільки впевнена у власній енергетичній безпеці, що навіть розмірковувала над забороною імпорту американського газу. Це було лише десять років тому — у часи, коли Владімір Путін ще залишався бажаним гостем у Берліні та Парижі, а російський газ обігрівав європейські домівки. Відтоді Кремль розпочав війну проти України, а американська сланцева індустрія здійснила революцію, яка двічі фактично врятувала Європу: спершу у 2022 році, а тепер знову у 2026-му. Після втрати доступу до російського трубопровідного газу у 2022 році та на тлі швидкого падіння власного видобутку — як із політичних, так і з геологічних причин — Європа дедалі більше покладається на світовий ринок скрапленого природного газу. Перевага СПГ у тому, що після охолодження приблизно до мінус 160 градусів Цельсія газ перетворюється на рідину. Його можна завантажувати на танкери й перевозити світом, майже як нафту. Це знімає залежність від трубопроводів. Саме так американський СПГ потрапляє до європейських портів. Європа імпортує його дуже активно. Від початку року близько 59% усього імпортованого Європою СПГ надійшло зі США. У квітні ця частка сягнула 64%, коли закриття Ормузької протоки позбавило Європу частини поставок із Катару та Об’єднаних Арабських Еміратів. Пізніше цього року залежність може ще зрости, адже Європі потрібен американський газ для заповнення сховищ перед зимою. На великих сировинних ринках залежність від одного джерела на рівні понад 30–40% уже вважається незвичною. Залежність понад 60% — надзвичайна рідкість. Зазвичай таке трапляється лише на нішевих ринках, наприклад у випадку рідкісноземельних металів, галію чи вольфраму. І навіть там Європа витрачає гроші й політичний ресурс, щоб зменшити залежність від одного постачальника. За кілька днів єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен сформулював це ще пряміше: «Ми ризикуємо замінити одну залежність іншою». Історія тут іронічна. У 2016 році Європа справді обговорювала можливість заборони американського СПГ. Ліві політики виступали проти гідророзриву пласта — фрекінгу, за допомогою якого видобувають сланцевий газ. Французька влада навіть закликала дві великі енергетичні компанії — Engie та Electricite de France — припинити укладати контракти з американськими постачальниками. Тодішня міністерка енергетики Франції Сеголен Руаяль заявляла, що вивчатиме юридичні можливості заборони імпорту сланцевого газу, а компаніям доведеться шукати інші ринки й імпортувати лише «традиційний» газ. Минуло десять років — і Європа споживає більше американського газу, ніж будь-коли. Дискусія 2026 року про те, чи варто обмежити імпорт американського СПГ, згасла майже одразу після того, як стала публічною. Щойно почалася війна в Ірані, Європа знову почала хвилюватися щодо постачання газу — цього разу з Близького Сходу. І американський СПГ знову став не проблемою, а порятунком. Тепер, коли війна наближається до завершення, Брюсселю варто заново подивитися на те, звідки Європа отримує енергію сьогодні і звідки отримуватиме її в майбутньому. Рішення — диверсифікація. Причому не лише відхід від надмірної залежності від американського СПГ, а й від залежності від СПГ загалом. Це означає підтримку власного європейського газовидобутку, зокрема на шельфі Північного моря, а також на суші — навіть із використанням фрекінгу. Це означає швидше нарощування відновлюваної енергетики, насамперед сонячної та вітрової генерації разом із батареями. І, що особливо важливо, збільшення виробництва атомної енергії. Ще один напрям — закупівля СПГ в альтернативних постачальників. Тут Європа має проблему: багато країн не хочуть укладати довгострокові контракти, без яких складно гарантувати поставки. Але нові проєкти в Канаді та Африці поступово виходять на ринок і можуть дати Європі альтернативи. В ідеалі Європа мала б знизити частку американського СПГ до безпечнішого рівня — точно нижче 50%. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

💩 📉 Акції «Газпрому» впали нижче 100 рублів — до мінімуму з 2009 року - Reuters Акції російського державного енергетичного гіганта «Газпром» у понеділок уперше з 2009 року опустилися нижче 100 рублів за папір. Про це свідчать дані Московської біржі. На котирування компанії тисне одразу кілька чинників. Європа продовжує відмовлятися від російських енергоносіїв через війну проти України, нафтові ціни знижуються на тлі прогресу в переговорах між США та Іраном, а самому «Газпрому» не вдалося домовитися про новий великий газовий контракт із Китаєм. Додатковим негативним сигналом для інвесторів стала українська атака безпілотників на Московський нафтопереробний завод, який належить «Газпром нефти» — нафтовому підрозділу «Газпрому». Аналітики зазначають, що це також погіршило настрої щодо компанії, яка останніми роками не виплачувала дивідендів. За даними біржі, акції «Газпрому» знизилися на 3,67% порівняно з попереднім торговим днем — до 100,65 рубля. Упродовж сесії ціна опускалася до 99,9 рубля. За останні 12 місяців папери компанії втратили близько п’ятої частини вартості. Поточна ринкова капіталізація «Газпрому» становить 2,382 трлн рублів, або приблизно $32,15 млрд. Це разюче контрастує з амбіціями, які керівництво компанії озвучувало у 2008 році, обіцяючи довести її вартість до $1 трлн. 🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

😱НБУ наказав «Укрпошті» звільнити її гендира Ігоря Смілянського НБУ визнав гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського таким, що не відповідає вимогам професійної придатності для керівника надавача фінансових платіжних послуг. «Укрпошта» — це не лише поштовий оператор. Вона також має ліцензію НБУ на фінансові платіжні послуги. Через неї мільйони людей отримують доступ до базових платіжних сервісів. Тому Нацбанк контролює, чи відповідає її керівництво вимогам для роботи на фінансовому ринку. Після наглядових дій за 2023–2026 роки НБУ виявив у діяльності «Укрпошти» низку проблем: порушення у сфері платіжних послуг, фінансового моніторингу, управління ризиками, корпоративного управління та внутрішнього контролю. За цей час Нацбанк неодноразово застосовував до компанії заходи впливу: письмові застереження та штрафи. Після співбесіди з Ігорем Смілянським і аналізу матеріалів Кваліфікаційна комісія НБУ дійшла висновку, що є підстави визнати його таким, що не відповідає вимогам професійної придатності. Комітет НБУ зазначив, що у Смілянського немає достатнього рівня знань законодавства, розуміння та досвіду належного застосування вимог НБУ в обсязі, необхідному для керівника надавача фінансових платіжних послуг. Йдеться, зокрема, про здатність забезпечити належне корпоративне управління, внутрішній контроль, фінансовий моніторинг і систему управління ризиками в «Укрпошті». Що має статися далі? Уповноважений орган АТ «Укрпошта» має протягом 5 робочих днів відсторонити Ігоря Смілянського від керівництва компанією. Після цього протягом 2 місяців має бути призначений новий керівник, який відповідатиме вимогам професійної придатності. Що було раніше? У 2024–2026 роках НБУ застосував до «Укрпошти» такі заходи: ▪️ лютий 2024 року — штраф 17 387 053 грн за порушення вимог щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу; ▪️ липень 2025 року — письмове застереження через недоліки у внутрішніх документах у сфері фінмоніторингу та управління ризиками; ▪️ грудень 2025 року — письмове застереження за порушення законодавства на платіжному ринку; ▪️ березень 2026 року — штраф 255 000 грн за неподання НБУ запитаної інформації та документів у встановлені строки; ▪️ травень 2026 року — штраф 1 700 000 грн за неналежне функціонування корпоративного управління, внутрішнього контролю та управління ризиками; ▪️ червень 2026 року — штраф 2 544 942,03 грн і письмове застереження за численні порушення у сфері платіжних послуг, еквайрингу та роботи з документами, що містять таємницю надавача платіжних послуг. Загальна сума штрафів НБУ для «Укрпошти» за цей період становить майже 21,9 млн грн. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗️Проблеми оборонного сектору - де «буксує» держава? Виробнича спроможність оборонного сектору у 2026 зросла до близько $55 млрд, тоді як у 2022 вона оцінювалася в $1 млрд. Українські підприємства закривають понад половину потреб Сил оборони в озброєнні та техніці. Але потенційні виробничі можливості не дорівнюють реальному обсягу виробництва. Фактичний профінансований і вироблений обсяг наразі є нижчим - 50-60%. Наявні потужності підприємств перевищують обсяги замовлень, які держава наразі може забезпечити. Швидкість зростання індустрії оголила й системні виклики: 🔹Повільні оборонні закупівлі та слабке планування 🔹Державні оборонні закупівлі не відповідають темпу воєнної економіки. Процедури залишаються складними й тривалими, тоді як фронт потребує швидкого рішень. Через це продукти часто доходять до війська із запізненням. Для виробників це створює критичну проблему планування - компанії не можуть упевнено прогнозувати виробництво більш ніж на рік. Вони змушені постійно адаптувати продукти до змін на полі бою, і не мають стабільних замовлень та зрозумілого державного сигналу. Поки розробка проходить шлях від ідеї до закупівлі, ситуація на фронті може змінитися, з’являється нова протидія, і продукт ризикує втратити актуальність. Щоб розвантажити старі процедури і дати оперативніше постачання до армії, запустили спеціалізовані майданчики. Brave1 Market працює як вітрина оборонних рішень, а DOT Chain Defence - як цифровий контур замовлення і доставки для підрозділів (середній час постачання вже скоротився до 10 днів). Для української оборонної індустрії такі рішення стали нетиповим, але діючим методом, який частково компенсує повільність традиційних закупівель. Недозавантаженість виробництва БПЛА «Лелека» приватної компанії DeViRo - один з наймасовіших приладів, який застосовується зараз в українській армії. Його взяли на озброєння саме тому, що виробник регламентував стабільне виробництво у великих обсягах без втрати якості. Навіть перспективні розробки часто залишаються на рівні малих виробництв. Чотири основні виробники БПЛА авіаційного типу в Україні: DeViRo - «Лелека»; Укрспецсистемс - комплекси ПД-1, ПД-2, SHARK; Anhlon Avia - FURIA; ТОВ «Авіаційні системи України» - Валькірії. Ці виробники приватні, всі вони стикаються з однієюі й тією самою проблемою - недофіноансування і відсутність замовлень з боку держави. Потрібні великі інвестиції, стабільні контракти, довші горизонти планування та послідовна державна підтримка. Кадровий дефіцит Дефіцит кадрів сьогодні не лише кількісний, а якісний. Сектору потрібні люди, здатні масштабувати виробництво, керувати ланцюгами постачання, запускати серійне виробництво та розробляти нові рішення. За даними Lobby X, галузь відчуває гостру нестачу інженерних і виробничих фахівців. Попит на такі кадри зростає стрімко: близько 65% клієнтів повного циклу рекрутингу Lobby X вже становлять defence tech-компанії, а у 2025 приблизно 77% усіх наймів агенції припадали саме на цей сектор. З лютого 2024 на платформі опубліковано понад тисячу вакансій від miltech/deftech роботодавців. При цьому попит стосується не лише R&D, а й операційного менеджменту, закупівель, логістики та виробничих процесів. Фрагментація ринку Український deftech складається з багатьох компаній, які часто працюють ізольовано. Тому бракує й стратегічної координації, спільних центрів розробки, стандартизації, виробничих кластерів і механізмів кооперації. Це розпорошує ресурси й заважає створювати інтегровані технологічні рішення. Ці вузькі місця можуть стримати найсильніші технологічні рішення. Для повноцінного розвитку галузі потрібна не лише цифровізація закупівель, а й довгострокова політика. Докладніше у відео 🪖Український ОПК: $55 млрд потенціалу і держава - проблема галузі Відео створено CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і

❓До чого призведе нова хвиля українських ударів по НПЗ РФ Цікава аналітика від Берлінського центру Карнегі. Вони пишуть, що українські удари по російських НПЗ переходять у нову фазу. Якщо у 2024–2025 роках вони створювали для російської нафтопереробки серйозні, але ще не критичні проблеми, то нинішня хвиля вже підводить систему до межі. Символічний і практичний рубіж — атаки на Московський НПЗ у Капотні. Особливість цього НПЗ у тому, що після реконструкції 2020 року багато старих установок замінили двома великими комбінованими блоками. У мирний час це було ефективно. В умовах дронових атак — підвищує ризик великої зупинки й довшого ремонту. Після паузи з січня до середини березня Україна відновила удари по російській нафтовій інфраструктурі. Спершу цілями були експортні термінали. В Усть-Лузі відвантаження зупинялися майже на два тижні. Але такі атаки мають обмежений ефект: уражаються окремі резервуари, а не вся система. Наприклад, в Усть-Лузі після двох тижнів ударів із 54 резервуарів щонайменше 38 залишилися цілими, п’ять були пошкоджені. На Грушовій Балці біля Новоросійська з 47 резервуарів у строю лишилися 33, п’ять знищено. Тому головний удар змістився на НПЗ. У квітні–травні було 26 атак по російських заводах — стільки ж, як у серпні–вересні 2025 року, коли в Росії вже виникав помітний дефіцит пального. Масштаб проблеми видно по переробці. У попередню кризу середньомісячна переробка падала на 450–480 тис. барелів на добу, або на 8–9%. Тепер спад більший: з приблизно 5,2 млн барелів на добу наприкінці березня до рівня на 650–700 тис. менше у квітні–травні. Це мінус 12–13%. Експорт сирої нафти при цьому зріс — але не від хорошого життя. З другої половини квітня морський експорт РФ тримається близько 3,8 млн барелів на добу, приблизно на 0,5 млн вище середнього рівня 2023–2025 років. Причина проста: якщо нафту складніше переробити всередині країни, її доводиться вивозити сирою. Російську систему поки рятують кілька факторів: сезонно нижчий попит, зимові запаси та дозвіл продавати бензин стандарту Євро-3 як Євро-5. Це важливо, бо до такого рішення приблизно третина бензинової фракції НПЗ не ставала офіційним моторним паливом. Але запас міцності тане. Після ударів наприкінці травня переробка опускалася нижче 4 млн барелів на добу, потім знову зросла вище 4,5 млн. У середині червня атаки на ТАНЕКО та Московський НПЗ прибрали з балансу близько 600 тис. барелів на добу переробки. Якщо інші заводи не відновляться швидко, втрати можуть сягнути 28% від звичного для сезону рівня. Особливо болюча географія. Під ударами опинилися заводи, що постачають Москву через продуктопроводи: Ярославль, Рязань, Кстово, а тепер і Капотня. На Москву й область припадає 14% легкових авто РФ — 7,4 млн із 53 млн. Тут же 19% автомобільних вантажоперевезень і 40% авіапасажиропотоку країни. Якщо переробка впаде на 20–25%, дефіциту бензину не уникнути: надлишок бензинових потужностей у РФ оцінюють лише в 10–15%. Тоді перед Кремлем постане вибір: дозволити цінам зрости, вводити картки чи QR-коди на пальне, або допустити дефіцит через черги. Два останні варіанти майже гарантовано породжують чорний ринок. Окрема проблема — демпфер. Зараз бензин у РФ продається населенню на 20–30 рублів дешевше за реальну ринкову ціну, а різницю компенсує бюджет. Це стимулює попит саме тоді, коли пропозиція падає, і ускладнює імпорт пального. Скасування демпфера могло б зекономити сотні мільярдів рублів на місяць і полегшити імпорт, але політично це боляче. ❗️Кремль зараз у ситуації, коли немає правильного рішення - одне гірше одне. Кремль напередодні виборів триматиме ціни, але це призведе до дефіциту. А після відпустить. У контексті інших бюджетних проблем, це ще одна цеглинка чи крапля, яка згодом може переповнити чашу. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Ціна держави вимірюється не лише бюджетом. Вона залежить і від того, чи здатен приватний капітал ставати довгими інституціями — бізнесами, фондами, сімейними структурами, освітніми проєктами й капіталом, який не розсипається після першого покоління. UBS Global Family Office Report 2026 показав цікаву річ: навіть family offices — структури, які управляють капіталом заможних родин, — часто мають проблему не з інвестиціями, а з governance. Governance — це система правил, ролей і рішень: хто ухвалює рішення, як контролюються ризики, як готується наступне покоління і що відбувається з капіталом після засновника. Більшість із них уже навчилися вимірювати фінансову ефективність: ▸ 68% вимірюють фінансові результати ▸ 60% мають investment committee ▸ 50% мають задокументований інвестиційний процес Але лише 27% мають організований процес підготовки наступного покоління до роботи з капіталом. Це важливий сигнал і для України. Бо перше покоління українських підприємців уже створило великий приватний капітал. Але наступне питання — не лише «куди інвестувати?». Наступне питання: як зробити так, щоб капітал не розсипався після першого покоління? Для цього потрібні не лише активи, а система: ▸ правила ухвалення рішень ▸ структура власності ▸ інвестиційна політика ▸ підготовка спадкоємців ▸ сімейні ради ▸ governance ▸ культурні коди й цінності Бо активи можна передати за один день. Систему — лише за роки. Саме з цього починається різниця між просто багатством і довгим капіталом, який здатен пережити покоління. Автор каналу — Василь Матій, CEO та співзасновник Smart Family Office, старший венчурний партнер Toloka.vc. Пише про інвестиції, архітектуру особистого капіталу, family offices і перехід українських підприємців від логіки фаундера до логіки архітектора капіталу, який здатен будувати династії та інституції. Підписатися → https://t.me/matiy_invest #реклама

🇺🇸⚡Трамп заявив, що американські автоконцерни вироблятимуть Patriot і Tomahawk Американські автомобільні концерни найближчим часом можуть долучитися до виробництва озброєнь. Про це заявив президент США Дональд Трамп під час спілкування з журналістами в Білому домі. За його словами, компанії вже мають плани перепрофілювання частини своїх виробничих потужностей. «У них є плани щодо переобладнання заводів. Ми збираємося виробляти озброєння, зокрема зенітні ракетні комплекси Patriot, крилаті ракети Tomahawk і багато іншого», — сказав Трамп. Президент США наголосив, що Вашингтон нарощує виробництво зброї і прагне забезпечити достатні запаси ракет Patriot. За його словами, до цього процесу можуть бути залучені автовиробники, які мають незавантажені виробничі потужності. Трамп уточнив, що йдеться, зокрема, про General Motors і Ford, які вже укладають угоди на виготовлення ракетної продукції. Раніше джерела The Wall Street Journal повідомляли, що Пентагон веде переговори з американськими автоконцернами щодо розширення виробництва озброєнь. У Міністерстві оборони США пояснювали, що готові швидко збільшувати оборонно-промислову базу, використовуючи всі доступні комерційні рішення й технології. Мета — забезпечити американським військовим вирішальну перевагу. Як зазначала Wall Street Journal, такий підхід відповідає тому, що глава Пентагону Піт Гегсет назвав «режимом воєнного часу». Фактично США намагаються залучити цивільну промисловість до масштабування виробництва зброї. Для Вашингтона це спосіб швидше закрити дефіцит ключових систем і боєприпасів, зокрема ракет Patriot, попит на які різко зріс через війни та кризові зони у світі. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤷‍♀️Російська влада може готувати різке послаблення рубля, щоб закрити діру в бюджеті війни У деяких інсайдерських ресурсах пишуть, що у фінансовому блоці російської влади обговорюють сценарій керованого ослаблення рубля після провалу бюджетних розрахунків. За словами джерел, міцний рубль більше не сприймають як ознаку стабільності. Для державної скарбниці він перетворився на пряму проблему. За курсу близько 78 рублів за долар і цін на нафту нижчих, ніж було закладено в планах, російський бюджет недоотримує трильйони рублів. Водночас воєнні видатки скорочувати ніхто не збирається. Мінфін РФ планував бюджет під значно зручнішу для себе картину: долар вище 90 рублів і Urals майже по $60 за барель. Реальність виявилася гіршою для держави: нафта дешевша, рубль міцніший, а отже — менше податків, мит і нафтогазових доходів у рублевому еквіваленті. Для звичайної людини сильніший рубль означає дешевші імпортні товари, техніка, ліки, автозапчастини. Але для бюджету війни це означає менше грошей на фронт, силовиків, оборонну промисловість і покриття дефіциту, який продовжує зростати. Тепер російська влада фактично опинилася перед вибором без хорошого варіанта. Можна залишити рубль відносно міцним. Але тоді гроші доведеться шукати через нові побори з бізнесу, донарахування, штрафи, податки та разові «внески» бізнесу. А можна послабити рубль до рівня, вигіднішого для бюджету. Тоді держава отримає більше рублів із нафтогазових доходів, але росіяни швидко побачать наслідки в магазинах. Найімовірніший сценарій — долар знову почнуть підштовхувати вище 90 рублів. Платитиме за це населення. Падіння рубля швидко вдарить по цінах на ліки, електроніку, одяг, автозапчастини, побутову техніку та продукти, у вартості яких є імпортна складова. Тобто бюджетну діру можуть закривати не прямим оголошенням нових податків, а через валютний курс. Це менш помітний, але дуже ефективний спосіб забрати гроші у всіх одразу: рубль слабшає, імпорт дорожчає, ціни ростуть, а держава отримує більше рублів для фінансування війни. Для Кремля це спосіб виграти час. Для росіян — ще один рахунок за війну, який вони оплатять через ціни в аптеках, супермаркетах і магазинах техніки. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Росії доведеться мобілізуватися або програти - Financial Times Владімір Путін отримує прикрашену інформацію про ситуацію на фронті й погано розуміє, як змінився характер сучасної війни, пише Financial Times із посиланням на колишніх кремлівських чиновників і військових експертів. На їхню думку, хорошого виходу з оперативного глухого кута у Росії фактично немає. За словами одного зі співрозмовників видання, Путін веде війну в режимі мікроменеджменту і майже повністю покладається на доповіді начальника Генштабу Валерія Герасимова. Таких доповідей може бути кілька на день. «Він вважає перемогу питанням часу. Рано чи пізно, але він свого доб’ється, — каже один із колишніх високопосадовців Кремля. — Путін перебуває під сильним впливом військових, які навчилися майстерно його переконувати. Він навіть це розуміє, але все одно їм вірить і спускає це з рук. Якби я сам від ранку до ночі слухав доповіді Герасимова, то теж сприймав би реальність інакше». Особливо помітним цей відрив від реальності став у недавніх словах Путіна про Starlink. Російський президент, схоже, щиро вважає, що експериментальне російське угруповання із 16 супутників «Рассвет» «нічим не поступається Starlink, а може, навіть у чомусь його перевершує». Насправді ж у системі SpaceX уже понад 10 тисяч супутників широкосмугового інтернету. Саме через такі технології українські безпілотні сили можуть керувати ударами в реальному часі. За оцінкою експертів FT, російський військово-промисловий комплекс вийшов на плато виробництва. Виняток — лише кілька вузьких напрямів, зокрема далекобійні дрони та планерні авіабомби. Подальше нарощування виробництва вже потребує не просто наказів, а складного менеджменту, великих інвестицій і якісно іншої організації. Крім того, російська армія тактично й технологічно відстала від Збройних сил України. Навіть окремі проривні проєкти, як-от безпілотна група «Рубікон», не змінюють загальної картини. У підсумку, за оцінкою самої української сторони, Україна отримала можливість ефективно стримувати російський наступ і ізолювати логістику на масштабах усього фронту завдяки 10–20 тисячам операторів безпілотників. Це дозволяє нівелювати головну перевагу Росії — більшу кількість живої сили. «Путіну та його чиновникам залишається лише повторювати, що Росія виграє війну, і відвертатися від дедалі очевидніших результатів української кампанії далекобійних ударів», — пише FT. Відомий військовий аналітик Конрад Музика не бачить способу, яким Росія могла б переламати стагнацію на фронті під час літньої кампанії — якщо не брати до уваги застосування ядерної зброї або нову часткову мобілізацію. Джерело FT, яке має контакти з Росією через неофіційні канали, каже, що в Москві вже усвідомили: потрібно підвищувати рівень мобілізації людей, промисловості та економіки. Питання лише в тому, у якій формі це буде зроблено і під яким прикриттям. Для економіки Росії всі реалістичні сценарії зводяться або до деградації, або, у найкращому разі, до стагнації. Щоб продовжувати війну на нинішньому рівні, Кремлю доведеться дедалі глибше втягувати країну у воєнну мобілізаційну модель — з більшим тиском на бізнес, бюджет, промисловість і населення. Інакше Росія ризикує не просто застрягти у війні, а поступово програти її технологічно, економічно й організаційно. 📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою