Ціна держави

Від втрат до відшкодування: Реєстр збитків відкрив усі 43 категорії заяв Міжнародний реєстр збитків для України відкрив приймання заяв за всіма 43 категоріями шкоди, завданої повномасштабною російською агресією. Останні три категорії стосуються втрат державного й комунального майна, які не охоплені іншими категоріями, шкоди довкіллю та розкрадання природних ресурсів. Подавати такі заяви можуть держава, органи влади всіх рівнів, державні й комунальні установи та організації. Загалом для фізичних осіб передбачена 21 категорія, для юридичних осіб і держави — по 11. Вони охоплюють людські трагедії та матеріальні руйнування: загибель і зникнення близьких, катування, вимушене переміщення, втрату житла й роботи, збитки бізнесу, пошкодження інфраструктури та культурної спадщини. Про це повідомляє Офіс Президента України. Від запуску Реєстру 2 квітня 2024 року надійшло 195 тисяч заяв. Понад 65 тисяч уже внесено, решту опрацьовують. Реєстрація втрат — перший крок до компенсацій. Розглядати заяви по суті та визначати розміри відшкодування має Міжнародна компенсаційна комісія. Конвенцію про її створення підписали 40 держав та ЄС. Наразі є 10 ратифікацій із необхідних 25. Завершити механізм має Міжнародний компенсаційний фонд, із якого здійснюватимуть виплати за рішеннями комісії. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

ОВДП у фізосіб вперше зростають швидше за строкові депозити -  Фінансовий клуб 2026 рік став переломним у співвідношенні між цими двома інструментами заощаджень. «Цей рік, напевно, буде першим, коли баланс ОВДП у фізичних осіб зросте на більшу суму, ніж строкові депозити фізосіб. У нас за сім-вісім місяців приріст ОВДП, якими володіють громадяни, – порядка 50 млрд грн. Водночас строкові депозити – плюс 36-40 млрд грн. Цей рік у нас переломний», – сказав керуючий активами інвестиційної компанії ICU Владислав Свистунов. Керівник відділу торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії Inzhur Андрій Руденко пов’язує зростання популярності ОВДП серед населення з появою можливості купувати облігації на невеликі суми через застосунки банків та інвестиційних компаній. «Коли у них з’явилася можливість спробувати це з 1000 грн, і далі вони уже почали накопичувати свої портфелі, цей ринок почав розвиватися. Але все-таки велику роль відіграють банки, які сюди прийшли», – зазначив Андрій Руденко. Директор департаменту операцій на фондовому ринку ТАСкомбанку Артем Карелін зазначив, що фізичні особи володіють 44% усіх валютних ОВДП, що перебувають в обігу. При цьому попит клієнтів ТАСкомбанку на ОВДП приблизно на 70% складається з валютних паперів. «При ухваленні рішення наші інвестори дивляться, по-перше, на відсоткову ставку, на дохідність, а по-друге, на ризиковість інвестиції. Ці два поняття для нашого клієнта завжди йдуть разом»», – каже Артем Карелін. Керівник напряму інвестиційного аналізу та стратегій OTP Capital Тарас Кучер також відзначив роль цифрової інфраструктури у залученні населення на ринок цінних паперів. «Інфраструктура, яку дала «Дія» разом з брокерами і банками, дозволила доторкнутися до ринку цінних паперів тисячам українців», – сказав він. Водночас Владислав Свистунов зазначив, що інвестори залишаються обережними та віддають перевагу інструментам із фіксованою дохідністю. «Наш продукт ICU Fix дає умовно гарантовану ставку, яка не змінюється залежно від коливань ринку. І у першому півріччі із ним майже половина всіх угод», – розповів він. ❗️Це дуже позитивна тенденція. Важливо, щоб українці не боялися інвестувати в Україну, щоб в них виникнула така звичка. Економіка, де у населення 90% коштів лежить під матрацом у валюті немає перспектив. Сьогодні ≈ $130 млрд зберігаються вдома, у сейфах, під матрацом тощо. В той час як валютні депозити населення в банках ≈ 11 млрд $ Важливо, щоб українці відчували себе власниками, нація власників. Саме такі люди будуть виступати за економічну свободу і мати щеплення від популізму. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦 Росія змінила стратегію війни: ціллю стають економіка та витривалість України Колишній міністр закордонних справ (а нині старший науковий дослідник у Гарвардському університеті) Дмитро Кулеба у статті для Foreign Affairs пише, що цього літа Москва перейшла до нової «теорії перемоги». Якщо раніше головний акцент робився на захопленні територій та ударах по енергетиці, то тепер Росія намагається зробити життя у великих містах нестерпним, порушити роботу економіки й логістики та підірвати моральну стійкість суспільства. З липня Київ переживає особливо інтенсивні ракетно-дронові атаки. 27 серпня у столиці зафіксували 13 повітряних тривог за добу, 8 вересня одна тривога тривала близько 10 годин, а 23 вересня їх було 11. Удари дедалі частіше доходять і до західних міст — Львова, Луцька, Івано-Франківська, Тернополя та Стрия. Росія атакує також склади, фармацевтичні центри, дата-центри та іншу інфраструктуру. Другий фронт — фінансовий. У 2027 році Україні потрібно $52,6 млрд зовнішнього фінансування. Підтверджені джерела поки покривають близько $20 млрд, отже незакритий розрив становить приблизно $32,6 млрд. Це підтверджують і актуальні оцінки Мінфіну. Кулеба виділяє кілька речей, без яких Україні буде складніше витримувати затяжну війну. Перше — швидше виконувати умови для отримання вже обіцяного зовнішнього фінансування. Частина рішень непопулярна — нові податки чи скасування окремих пільг, — але затримки можуть відкладати доступ до критично необхідних коштів. Друге — якісніші державні закупівлі та боротьба з корупцією. Навіть окремі гучні зловживання, застерігає автор, здатні підірвати довіру партнерів і ускладнити підтримку України. Третє — Європі доведеться брати на себе більшу частину фінансового навантаження. Одним із ключових ресурсів Кулеба називає заморожені російські активи. Він також пропонує дозволити європейським коштам покривати частину грошового забезпечення українських військових. За наведеною ним оцінкою, цього року Україна витратить на військовий персонал близько $35 млрд. Четверте — масштабування українського ОПК. Наразі профінансовано лише близько 30% потенційних виробничих потужностей українських оборонних компаній. Автор закликає Європу створювати спільні виробництва, укладати довгострокові контракти та відкривати українським компаніям доступ до оборонних програм ЄС. Окрема проблема — арифметика ППО. США виробляють максимум близько 840 перехоплювачів Patriot на рік, тоді як Росія, за наведеними у статті даними, — понад 1200 нових балістичних і квазібалістичних ракет, не рахуючи поставок із КНДР. Тому Кулеба виступає не лише за посилення ППО, а й за удари по російських виробничих потужностях, пускових системах і логістиці. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

В останні пару років кадри щоденних обстрілів Росією українських міст потрапляють в американські медіа все рідше. Війна для новинного циклу стала буденністю, і щоб потрапити в новини, а з новин - в алгоритми соцмереж, інформація тепер має бути або ексклюзивною, або вражати і викликати сильну емоцію. Відео з Києва, де працівники НАН намагались врятуватись через вікна палаючої будівлі, для багатьох людей у США стали саме такими. Ці кадри облетіли усі великі американські медіа, телеканали, і що дуже важливо - зʼявились у смартфонах американців у їхніх новинних стрічках. Новини про вчорашню атаку на Київ дійшли до людей з різними політичними поглядами. Про це говорили на ліберальних та консервативних платформах. На сторінках одного лише FOX News відео зібрало тисячі коментарів і сотні поширень, а кількість переглядів, за приблизними підрахунками, сягнула кількох мільйонів. З високою ймовірністю, ці кадри побачили навіть ті американці, які за міжнародними новинами особливо не стежать і споживають ту інформацію, яку їм принесе Твіттер, Інстаграм чи Фейсбук. Російські дрони прорвалися і в їхню інформаційну бульку. via Ostap Yarysh 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Потужності є, замовлень бракує: як бюрократія гальмує українську оборонку Українська оборонна індустрія стала однією з найдинамічніших галузей. Вітчизняні виробники вже забезпечують понад 50% потреб фронту в окремих категоріях озброєння, зокрема безпілотниках, артилерії та засобах зв’язку. Водночас державні механізми не встигають за швидкістю технологічної гонки. Про головні бар’єри для розвитку галузі у колонці для 24 Каналу пише Світлана Довгаленко, економістка CASE-Україна. Якщо закупівля триває пів року, технологія може втратити актуальність ще до початку серійного виробництва. Через відсутність прогнозованих замовлень компанії не можуть планувати інвестиції та масштабування навіть на рік уперед. Цифрові майданчики Brave1 Market і DOT-Chain Defence частково скоротили цей розрив. Для деяких категорій цикл постачання зменшився з кількох місяців до кількох тижнів, а іноді — до 10 днів. Через систему «єБали», яка дозволяє підрозділам замовляти техніку за підтверджені бойові результати, військові у 2026 році сформували замовлень майже на 14 млрд грн. Головне питання вже не в тому, чи здатна Україна виробляти достатньо зброї, а в тому, чи може держава профінансувати наявний потенціал. Виробничі спроможності ОПК зросли приблизно з $1 млрд на початку повномасштабної війни до $55 млрд. Однак це можливий обсяг за умови повного завантаження, а не фактичне виробництво. Без контрактів підприємства працюють нижче своїх можливостей, а перспективні розробки залишаються малими серіями. Додатковим викликом став дефіцит кадрів. Оборонні компанії конкурують з ІТ-сектором не лише за інженерів і дослідників, а й за управлінців, фахівців із закупівель, логістики та організації виробництва. Контрольований експорт має завантажити надлишкові потужності, залучити інвестиції та принести валютну виручку. Новий механізм обмежує розгляд заявки 30 днями та встановлює мінімальну вартість контракту на готову продукцію у 15 млн грн. Пріоритетом залишається українське військо: експорт можливий лише після виконання державних контрактів. Щоб оборонні технології стали опорою економіки та європейської безпеки, держава має синхронізувати закупівлі, фінансування, кадрову політику й правила експорту з реальними темпами розвитку галузі. Читати статтю повністю Докладніше у відео Як Україна створила оборонну індустрію на $55 млрд під час війни і держава заважає розвитку 🤝Підтримати нашу роботу: 💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua 💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео: https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join 💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342 💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео") Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Більшість українських F-16 простоюють через затримки обслуговування — WSJ Затримки технічного обслуговування F-16 у Бельгії послаблюють українську ППО саме тоді, коли Росія різко нарощує атаки реактивними дронами. За словами західного джерела видання, понад половина українських винищувачів цього типу наразі недоступна через обслуговування. За наведеними даними, від початку вересня Росія запустила близько 2000 реактивних безпілотників проти приблизно 350 у червні. Вони розвивають швидкість до 600 км/год і є надто швидкими для дронів-перехоплювачів, які Україна застосовує проти старіших «шахедів». Частка збитих реактивних дронів становить близько 55%, тоді як старіших моделей — понад 90%. F-16 ефективно знищують такі цілі, причому типова вартість перехоплення, за оцінкою видання, не перевищує $25 тисяч. Українські пілоти цих літаків уже збили приблизно 2500 дронів різних типів і 650 крилатих ракет. Про це йдеться в матеріалі розділу думок The Wall Street Journal. Після 300 годин польоту F-16 потребує регламентного огляду двигуна, авіоніки, гідравліки, паливної системи та інших вузлів. США уклали з бельгійською Sabena Aerospace Engineering контракт на обслуговування українських літаків вартістю до $235,5 млн. За словами відставного контрадмірала США Марка Монтгомері, у США такий огляд зазвичай триває від двох до шести тижнів, а в Бельгії затягується до 40 тижнів. Західне джерело WSJ попереджає: за нинішнього темпу польотів і обслуговування до кінця року Україна може вичерпати ресурс решти доступних F-16. Речник Повітряних сил України відмовився від коментарів. Sabena не відповіла на конкретні запитання, пославшись на безпекові міркування. Видання зауважує, що затримки можуть бути пов’язані з інтенсивністю бойового застосування та дефіцитом окремих деталей. Бельгія обіцяє передати Україні ще три F-16 до кінця 2026 року. Автори також пропонують розширити обслуговування літаків в Україні й залучити потужності Румунії. Альтернативні засоби боротьби з реактивними дронами ще випробовують, а їхнє масове впровадження потребуватиме місяців. Тим часом навантаження на обмежені запаси ракет ППО зростає. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Росія пригрозила НАТО ядерною зброєю через Калінінград Москва заявила про готовність застосувати ядерну зброю, якщо країни НАТО спробують ізолювати Калінінградську область від решти Росії. Погроза міститься в неофіційному дипломатичному документі, переданому Альянсу. У ньому Росія звинувачує НАТО в діях, які нібито створюють високий ризик прямого збройного конфлікту. Москва також допускає удари по центрах ухвалення рішень у країнах Альянсу від самого початку такого протистояння. Про це повідомляє Reuters, журналісти якого ознайомилися з документом. Калінінград — насичений військовими об’єктами російський ексклав на Балтійському морі між Польщею та Литвою. Паралельно російські посольства щонайменше у трьох європейських країнах оприлюднили заяви зі звинуваченнями НАТО в ескалації через військові навчання та сценарії, пов’язані з Калінінградом. При цьому Москва запевняє, що не має наміру нападати на держави Альянсу. Речниця НАТО Еллісон Гарт підтвердила отримання документа. У відповіді Альянс наголосив на своєму оборонному характері та відсутності загрози для російської території з боку його діяльності чи навчань. НАТО засудило погрози силою та безвідповідальну ядерну риторику, закликавши Росію припинити війну проти України. Попередження пролунало на тлі зростання напруженості: європейські країни звинувачують Росію в посиленні гібридних атак, зокрема диверсій і підпалів. Москва ці звинувачення заперечує. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Українській енергетиці потрібні €600 млн для оздоровлення балансуючого ринку Українським енергокомпаніям необхідно €600 млн фінансування для оздоровлення балансуючого ринку. Це питання стало однією з тем зустрічі Дениса Шмигаля з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо в Києві. Сторони обговорили фінансову стійкість електроенергетики на тлі посилення російських атак. Україна розраховує на підтримку ЄБРР у реформуванні балансуючого ринку. Про це Шмигаль повідомив у своєму телеграм-каналі. Нині Україна спільно з ЄБРР реалізує 13 енергетичних проєктів загальною вартістю понад €3 млрд. Вони охоплюють майже весь енергетичний ланцюг: видобуток і постачання газу, генерацію та передачу електроенергії, гідроенергетику й відновлювані джерела. Окремо обговорили залучення нових внесків на відновлення Нового безпечного конфайнмента Чорнобильської АЕС. Для цього в листопаді планують провести донорську конференцію в Парижі. Подальша співпраця має допомогти зберегти стійкість української енергетики та забезпечити її відновлення й модернізацію. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Година зупинки бізнесу через тривогу коштує Україні $45 млн — Міністр Економіки Кожна година, на яку ракетна тривога зупиняє роботу бізнесу, коштує українській економіці приблизно $45 млн. Таку оцінку навів міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко. За його словами, тривоги можуть тривати до десяти годин на добу, змушуючи працівників знову й знову спускатися в укриття. Росія дедалі частіше атакує промислові підприємства, склади, логістичні вузли та дата-центри. Особливим викликом стало швидке поширення реактивних дронів. Збитки основним засобам від цьогорічних ударів міністр оцінює приблизно у $10 млрд. Додатково по економіці б’є фактична блокада чорноморських портів. Щоб скоротити простої, уряд запровадив дворівневу систему попереджень: «червона» тривога означає ракетну загрозу й необхідність укриття, а «жовта» — загрозу дронів, за якої багато підприємств продовжують працювати. За словами Кравченка, під час «жовтих» тривог роботу не припиняє понад половина бізнесів. Однак це не гарантує безпеки. Як пише The Guardian, у понеділок реактивний дрон влучив у будівлю Національної академії наук у центрі Києва саме під час «жовтої» тривоги. Загинули двоє людей, співробітники в цей час залишалися на роботі. Уряд також обговорює розширення можливостей приватних компаній купувати українські системи ППО. Водночас міністр визнає: повністю захиститися від російських ракет і дронів бізнес самостійно не зможе. Руйнування посилюють тиск на державні фінанси. За словами Кравченка, цьогорічний дефіцит фінансування скоротили з $27 млрд до $20 млрд завдяки урізанню видатків і внутрішнім резервам. Решту шукають у партнерів — ЄС, Японії, Канади та Великої Британії. Серед варіантів — дострокове отримання позик, запланованих на наступний рік. Міністр пояснює нестачу коштів слабшими за очікування доходами та подорожчанням війни, зокрема потребою в додатковій ППО й дронах-перехоплювачах. Потреби у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік оцінюють у $52,6 млрд, із яких наразі забезпечено близько $20 млрд. Обговорюються подальші підвищення податків і скорочення видатків. Водночас Кравченко визнає: втома від війни в Європі зростає, що створює додаткову невизначеність для підтримки України. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Запрошуємо на міжнародну конференцію «Ukrainian Renaissance» Громадська організація «Українські Студенти за Свободу» разом з European Students for Liberty та Czech Liberal Institute запрошують на обговорення того, яким буде шлях розвитку нашої країни в умовах війни. Протягом трьох днів ми говоритимемо про економіку, політику, відбудову України, свободу та реформи, спілкуватимемося з українськими й міжнародними експертами та матимемо багато можливостей для неформального спілкування. Кого шукають? В першу чергу – молодь, що є майбутнім України, а також експертів з економіки, історії, політології та інших важливих для обговорення сфер. 📆 Коли: 6-8 листопада 📍 Де: м. Чернівці 👥 Участь в конференції безкоштовна 🔗 Детальніше про конференцію ви зможете дізнатися за посиланням Щоб потрапити на конференцію потрібно заповнити реєстраційну форму Про точне місце проведення заходу організатори повідомлять після реєстрації. Реєструйтеся, та ставайте частиною Українського Відродження! #дружня_рекомендація

Політв’язні в обмін на послаблення санкцій: посланець Трампа просуває угоду з Кремлем Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість послабити санкції проти Росії в обмін на звільнення політичних в’язнів. Ініціатива може відкрити шлях до торговельних угод із Москвою ще до завершення її війни проти України. Ідею запропонував президентський посланець Джон Коул. За даними видання, кілька місяців тому він представив Трампу план: Кремль звільняє частину політв’язнів, а Вашингтон у відповідь пом’якшує економічні обмеження. Президент підтримав пропозицію, однак її опрацювання поки перебуває на ранньому етапі. Про це пише The Atlantic. Видання зазначає, що ініціатива дозволила б розширити переговори з Кремлем за межі питання війни в Україні, яку американським посланцям не вдалося завершити після понад року дипломатичних зусиль. Потенційні домовленості можуть стосуватися російської нафти, дизельного пального, рідкісноземельних мінералів та інших товарів. На думку авторів, звільнення в’язнів із гуманітарних міркувань також могло б посилити аргументи на користь присудження Трампу Нобелівської премії миру. Подібний підхід уже застосовували у відносинах із Білоруссю. У вересні після переговорів зі США Мінськ звільнив 25 політв’язнів. Натомість Вашингтон погодився скасувати санкції щодо виробника фарб і промислових покриттів «Лакокраска» та державного концерну «Беллесбумпром», який об’єднує підприємства лісової, целюлозно-паперової та деревообробної галузей. Минулого тижня Трамп також заявив про переговори з Білоруссю щодо масштабної угоди про калійні добрива. За його словами, у них бере участь і Росія. Для Москви нова ініціатива могла б стати кроком до повернення у світову економіку. Водночас, як зазначає The Atlantic, вона створює перспективу відновлення ділових зв’язків зі США без попереднього припинення війни проти України. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❄️ Як українські міста готуються до зими: резервне живлення, модульні котельні та захист критичної інфраструктури Україна входить у новий опалювальний сезон під загрозою нових російських ударів по енергетиці. Підготовка триває з весни в межах «плану стійкості»: держава й міста інвестують у резервне живлення, децентралізацію теплопостачання та фізичний захист критичних об’єктів. На ці заходи вже спрямовано майже 70 млрд грн, із них близько 44 млрд грн — на інженерний захист інфраструктури. Інформативна стаття від DW про те як готуються українські міста: 🏙 Київ звітує про близько 80% готовності до сезону. Після важких пошкоджень минулої зими відремонтовано теплогенерувальне обладнання, триває ремонт мереж і житлового фонду. Місто будує п’ять нових теплових станцій середньої потужності, а також готує списки маломобільних мешканців на випадок тривалих перебоїв із теплом. 🔥 Львів робить ставку на заміну тепломереж, ремонт котелень, запас матеріалів, блочно-модульні котельні та «закільцювання» мереж, щоб пошкодження однієї ділянки не залишало без тепла великий район. Окремо посилюється фізичний захист критичних об’єктів. ⚡️ Житомир збільшив кількість «енергетичних островів» із 2 до 6. Це локальні системи навколо районних котелень, які можуть працювати майже автономно навіть за відсутності зовнішнього електропостачання. 🔌 У Миколаєві всі котельні «Миколаївоблтеплоенерго» забезпечили генераторами, ключові вузли захистили піском і габіонами, а місто формує резерв із 18 блочно-модульних котелень. 🛡 Харків уже кілька років переходить до більш децентралізованої системи — модульних котелень та «енергетичних островів». Але повністю позбутися залежності від великих ТЕЦ за кілька років неможливо. 🚨 У прифронтовому Краматорську, лише за 8 км від лінії фронту, ТЕЦ майже готова до сезону, ключове обладнання захищене габіонами та сітками. Але місту бракує фінансування, ремонтних бригад і резервного обладнання. Торік через обстріли система пережила 32 зупинки. ⚠️ Одна з найскладніших ситуацій — у Херсоні. Після серйозних пошкоджень ТЕЦ місто переходить від централізованого опалення до мережі квартальних блочно-модульних котелень. Уже працюють 11 таких котелень, але реалізацію планів стримують обстріли, нестача фінансування та працівників. Головний тренд цієї зими — резервування та децентралізація. Міста намагаються зробити так, щоб удар по одному великому об’єкту не залишав без тепла цілий район або місто. Водночас головні ризики нікуди не зникли: нові удари по ТЕЦ і котельнях, перебої з електро- та газопостачанням, дефіцит ремонтних бригад і запасного обладнання. Експерти також застерігають, що офіційний «відсоток готовності» не завжди відображає реальний стан систем на місцях. Нагадаємо, у нас є відео як можна підготуватися до зими містам, зокрема, столиці "Стратегічне мислення спасає: Житомир і Хмельницький проти київської кризи" 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🤣І до веселих новин: Дональд Трамп перейменував штучний інтелект (AI) на суперінтелект (SI). На його думку, це явище вже давно переросло свою «штучність», тому йому потрібна нова назва, що відповідає сучасності. Цікаво, що фахівці з цієї галузі вже теж почали так писати. Наприклад, генеральний директор Alphabet Сундар Пічаї розповів про свій візит до Білого дому, використовуючи термін Super Intelligence. Власне, його компанія так само швидко перейменувала озеро Онтаріо, тож дивуватися тут нема чому. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Обороні бракує $27 млрд: уряд шукає резерви всередині країни та допомогу партнерів Україні потрібно $155 млрд на фінансування війни у 2026 році. Ця сума охоплює бюджетні видатки та матеріально-технічну допомогу партнерів — ракети, техніку й інше озброєння. Наразі дефіцит оборонних потреб становить $27 млрд. Близько $7 млрд уряд планує забезпечити завдяки економії, оптимізації та перерозподілу видатків. Частину непершочергових витрат відкладуть, щоб спрямувати ресурси, зокрема, на виплати військовим і підтримку їхніх родин. Щодо решти $20 млрд тривають переговори з міжнародними партнерами. Від цього фінансування залежить спроможність України вести активні бойові дії, зокрема в першому кварталі 2027 року: виробництво озброєнь потрібно оплачувати заздалегідь. Особливо це стосується далекобійної зброї та можливостей завдавати ударів по території держави-агресора. Про це повідомляє Forbes Ukraine із посиланням на заяви прем’єр-міністра Сергія Корецького під час спілкування з журналістами. Окремо під ризиком перебувають $29,5 млрд бюджетного фінансування від партнерів. Україна може недоотримати ці кошти, якщо не виконає взяті на себе зобов’язання. Уряд працює над ухваленням необхідних постанов та інших рішень до 15 жовтня. Частина фінансування залежить від законів, які має ухвалити Верховна Рада. Кабмін обговорює з парламентом можливість зробити 12 жовтня сесійним днем для голосування за потрібні законопроєкти. Для кожного рішення визначені строки ухвалення та підписання. Часу обмаль: після виконання Україною умов партнерам ще потрібно пройти власні процедури погодження й виділення коштів. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Підтримка залежить від адреси: чому ветеранам у малих громадах важче повернутися до роботи Повернення ветеранів до роботи й підприємництва є важливою умовою економічного відновлення України. Однак можливість знову заробляти часто визначає не лише стан здоров’я чи професійний досвід людини, а й місце її проживання. Про нерівний доступ до підтримки у колонці для 24 Каналу пише Олена Бичкова, експертка CASE Україна з ветеранської політики. За даними Міжнародної організації з міграції, у 2025 році 63% опитаних ветеранів жили в селах або малих містах. Саме тому доступність послуг поза великими центрами впливає не лише на добробут родин, а й на зайнятість, підприємництво та економічну спроможність громад. Серед головних проблем — нестача інформації про реальні потреби ветеранів, обмежене фінансування, дефіцит фахівців і слабка координація між лікарнями, соціальними службами, центрами зайнятості, військовими частинами та органами місцевої влади. В Україні працюють 2 158 фахівців із супроводу в 1 318 громадах, але сама кількість посад не гарантує доступу до психолога, реабілітолога чи послуг догляду. Навіть формально безоплатна допомога може дорого коштувати родині. Якщо потрібні послуги доступні лише в іншому місті, виникають витрати на дорогу, проживання та супровід. Регулярні поїздки також ускладнюють поєднання реабілітації з роботою або навчанням. Коли установи діють розрізнено, координувати підтримку доводиться близьким — і сім’я ризикує втратити одразу два доходи: ветерана та людини, яка за ним доглядає. Вирівняти можливості може гарантований базовий набір підтримки незалежно від місця проживання. Це не означає, що кожне село повинно мати власний реабілітаційний центр. Рішеннями можуть стати спільні послуги кількох громад, виїзди фахівців, організоване перевезення та дистанційні консультації. Водночас держава й місцева влада мають чітко розподілити фінансову відповідальність. План подальшої підтримки варто формувати ще до виписки ветерана з лікарні. А ефективність системи слід оцінювати не кількістю програм чи посад, а реальними результатами: швидкістю отримання допомоги, рівнем самостійності людини, можливістю повернутися до праці та витратами родини. Право на необхідну підтримку має бути однаковим для всіх — незалежно від адреси та можливості людини працювати. Читати статтю повністю Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна» 🤝Підтримати нашу роботу: 💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua 💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео: https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join 💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342 💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео") Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Кредити до 1 млрд грн і ширший захист від воєнних ризиків: що змінюється для бізнесу Уряд розширив програми підтримки підприємств, які потерпають від російських атак. Зміни охоплюють компенсацію страхових премій, відновлення пошкоджених об’єктів та фінансування заходів для їхнього захисту. У механізмі компенсації страхових премій до територій підвищеного ризику включили Київ і Київську область. Уточнили умови для майна, яке перебуває на цих територіях або перевозиться через них. Для паливного сектору захист поширюється на весь технологічний ланцюг: будівлі й обладнання АЗС, резервуари, пальне та транспорт для його перевезення. Також розширили перелік майна й врахували різні моделі володіння ним. Підприємства можуть залучати пільгові кредити на відбудову та підвищення стійкості об’єктів, зокрема облаштування підземних резервуарів і заглиблення обладнання. Підтримка охоплює розподілену генерацію, паливну та складську логістику, переробну промисловість. Торговельні підприємства можуть фінансувати відновлення втрачених товарних запасів. Про це повідомило Міністерство економіки та довкілля України за підсумками спільного семінару з Європейською Бізнес Асоціацією. Максимальний кредит — 1 млрд грн на підприємство з урахуванням пов’язаних осіб. Мінімальний ліміт становить 100 млн грн, а для проєктів на територіях можливих чи активних бойових дій — 30 млн грн. Держава компенсує 5,5 відсоткового пункта річних від банківської ставки, яка не може перевищувати 18%. Отже, йдеться про зменшення ставки, а не кредит під 5,5%. Міністерство також пропонує створити спеціальний бюджетний фонд із компенсацією воєнних збитків до $10 млн. Це поки пропозиція. Під час семінару 79 учасників із понад 300 відповіли на експрес-опитування. Із них 81% вважають чинний ліміт покриття у 30 млн грн недостатнім, а 63% підтримують його збільшення до $10 млн. Щодо фінансування фонду, 48% обрали лише внески бізнесу, 39% — поєднання внесків і ПДВ, 13% — лише ПДВ. Ці результати відображають позиції опитаних учасників заходу, а не всього українського бізнесу. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Уряд виділив 518,3 млн грн на резервні системи для держорганів Кабмін спрямував 518,3 млн грн із резервного фонду на посилення резервних інформаційних систем державних органів. На тлі російських атак на цифрову інфраструктуру ці кошти мають допомогти державним сервісам швидше відновлювати роботу після пошкоджень. Фінансування передбачає створення територіально відокремлених резервних середовищ і майданчиків, розвиток хмарної інфраструктури, закупівлю серверів, програмного забезпечення та систем резервного копіювання й відновлення даних. Про рішення повідомив Сергій Корецький у своєму телеграм-каналі. Резервна інфраструктура покликана скоротити час відновлення державних систем і сервісів у разі обстрілів або кібератак. За словами Корецького, уряд має готуватися до різних сценаріїв, зокрема найгірших. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Ірландський завод постачає сировину для російської зброї: ЄС розглядає санкції Ірландія підтримує Україну, проте завод Aughinish Alumina на заході країни залишається важливим постачальником сировини для російської алюмінієвої промисловості. Частина цього металу через посередників потрапляє до виробників озброєння. Найбільший у Європі глиноземний завод належить російському «Русалу». Частка Росії в його експорті зросла з 24% у 2021 році до 68% у 2025-му. Глинозем — сировину для виробництва алюмінію — відправляють на сибірські підприємства концерну. Далі метал купують, зокрема, посередники на кшталт московської компанії АСК, яка постачає його понад сотні російських оборонних підприємств. Серед отримувачів — виробники гіроскопів для крилатих ракет Х-101, двигунів для винищувачів «Сухой» та балістичних ракет «Іскандер-М». Кілька десятків цих компаній перебувають під санкціями ЄС. Як пише The Economist, спираючись на розслідування OCCRP та The Irish Times, окремі держави ЄС хочуть включити обмеження на експорт глинозему до Росії в наступний санкційний пакет. Переговори мають розпочатися на початку жовтня. Засновник «Русалу» Олег Дерипаска перебуває під санкціями ЄС із 2022 року через зв’язки з Кремлем. Однак із 2018-го він має лише міноритарну частку в концерні, що дозволило ірландському заводу уникнути обмежень. Aughinish заперечує будь-які порушення. Керівництво підприємства попереджає: припинення продажів до Росії може призвести до закриття заводу та зашкодити європейській промисловості. The Economist ставить цей аргумент під сумнів. Європейські алюмінієві заводи працюють лише приблизно на 30% потужності, а знайти альтернативний глинозем, на думку видання, можливо. У Європі є ще чотири заводи, які майже не постачають його до Росії. Aughinish забезпечує близько тисячі робочих місць і, за власними даними, продає в мережу надлишкову електроенергію, якої вистачає приблизно на 200 тисяч домогосподарств. Водночас у 2024 році Ірландія була третім найбільшим постачальником глинозему до Росії після Китаю та Індонезії. Під час головування країни в Раді ЄС захист такого експорту ставить під питання послідовність її санкційної позиції. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Витік у Пентагоні: сторонні отримали доступ до даних понад 3 млн людей У кадровій інформаційній системі Пентагону виявили несанкціонований доступ до чутливих персональних даних. Інцидент зачепив 2,76 млн живих людей, а також записи про 294 тисячі померлих. Серед розкритої інформації — номери соціального страхування та відомості про роботу військових і цивільного персоналу. Масштаб витоку й характер цих даних можуть створювати ризики для національної безпеки США. Про це повідомляє ABC News із посиланням на представника американського оборонного відомства. За його словами, невелика кількість неавторизованих користувачів мала доступ до персональної інформації з жовтня 2025 року до липня 2026-го. Уразливість виявили в системі Центру даних про особовий склад Міністерства оборони США — DMDC. У липні її усунули одразу після виявлення. Центр зберігає понад 60 млн кадрових записів: про чинних військовослужбовців, резервістів, цивільних працівників, підрядників, ветеранів, пенсіонерів та членів військових родин. Це загальний обсяг бази, а не кількість постраждалих від витоку. У Пентагоні заявляють, що наразі не виявили доказів зловживання розкритими даними. Постраждалим пропонують засоби захисту від крадіжки особистих даних і моніторинг кредитної історії. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🛢Нафта дорожчає другий день поспіль: відновлення експорту не знімає тривоги ринку Ціни на нафту 29 вересня продовжили зростання через ризики перебоїв із постачанням із Близького Сходу. Війна США та Ізраїлю проти Ірану переважує позитивні сигнали про відновлення експорту з регіону. Станом на 09:26 за Києвом листопадові ф’ючерси Brent подорожчали на 1,6% — до $106,99 за барель, американська WTI — на 1,5%, до $94. Напередодні обидві марки завершили торги зростанням майже на $1. Як повідомляє Reuters, за попередніми даними Kpler, експорт нафти основних близькосхідних виробників у вересні сягнув 12,8 млн барелів на добу — максимуму з лютого. Зростанню сприяли більші відвантаження із Саудівської Аравії та ОАЕ. Проте частина постачання досі залежить від обхідних схем, зокрема перевантаження нафти між суднами. За оцінкою аналітика KCM Trade Тіма Вотерера, такі операції дорожчі й менш ефективні, тому ціни залишаються високими. США та Іран окремо спілкуються з посередниками, намагаючись завершити семимісячну війну. Невизначеність навколо Ормузької протоки — ключового маршруту постачання нафти й газу — продовжує непокоїти ринок. Тим часом Вашингтон розглядає послаблення правил продажу дизелю з червоним маркуванням, що могло б знизити витрати окремих покупців завдяки звільненню від федерального паливного податку. Цей варіант обговорюють як альтернативу забороні експорту дизелю. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою