Ціна держави

Сьогодні донька адміна провела гутірку для свого пластового рою про підприємництво. Розповіла, що таке конкуренція, монополія, прибуток тощо. Пласт — це не лише правильне національно-християнське виховання. Це ще й потужне щеплення від соціалізму, від якого настраждався наш народ. Тому приводьте дітей у Пласт, бо це кузня еліти, яка завтра зробить нашу країну кращою. Донька — не теоретикиня, а вже у свої 9 років є підприємницею. Вона виготовляє наліпки, фігурки, іграшки-сквіші та продає їх. Нарешті цього тижня вона вперше пішла до школи на очні заняття, і до неї, як до драг-дилера, одразу підійшли дівчата із запитанням: «Що в тебе можна купити?» Вона не просто підприємниця №1 у родині — а й ще інвесторка. За останні дев’ять днів вона заробила й інвестувала 320 грн в Inzhur REIT — купила 32 сертифікати, а решту суми їй доклав адмін. У квітні вона вклала свої перші накопичені 676 грн, потім додала гроші, отримані на день народження, а далі регулярно інвестувала заробітки від продажу власних виробів. На сьогодні вона вже отримала 124,66 грн дивідендів з інвестованих коштів — і це без урахування зростання вартості самих інвестицій. Зараз донька адміна збирає на планшет, щоб малювати. Тобто у свої дев’ять років вона вже на практиці засвоює просту економічну логіку: заробити → частину не витратити → інвестувати → накопичити на засоби виробництва. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🛬❌На столицы кацапщини Москвы масово скасовуються відкладаються рейси

❗️❗️❗️ Міноборони фіксує відновлення швидкості Starlink/Starshield. Системи моніторингу Міністерства оборони України офіційно фіксують відновлення швидкості роботи Starlink/Starshield. Зв’язок залишається стабільним на швидкості руху понад 400 км/год. Раніше системи моніторингу фіксували обмеження у роботі Starlink/Starshield. Наразі показники швидкості відновилися.

«Це черговий приклад, коли прямий діалог та наполеглива позиція Президента України на найвищому рівні дають результат. І цей результат передусім важливий для нашого фронту, для військових, роботи безпілотників, логістики та зв’язку», — заявив Міністр оборони України Євгеній Хмара.

Водночас, Міністерство оборони продовжує моніторинг та фіксацію роботи Starlink/Starshieldу. 

🔥😈Українські дрони атакували підприємства в Омську Українські далекобійні безпілотники дісталися Північного промислового вузла в Омську. Тут зосереджені нафтохімічні та енергетичні підприємства, зокрема Омський нафтопереробний завод, який Сили оборони України неодноразово атакували цьогоріч. Цього разу удар припав на завод «Омський каучук». Місцеві жителі повідомляють, що безпілотники могли влучити й в інші підприємства. Також пошкоджено кілька житлових будинків. У суботу вранці стало відомо, що українські військові атакували й завод «Тольяттікаучук». Його продукцію, зокрема, використовують для виробництва твердого ракетного палива.

⚙️ Уряд змінив правила бронювання: частину застережень експертів врахували, але ключові ризики залишилися 23 жовтня Кабмін затвердив нові підходи до бронювання військовозобов’язаних: створив Координаційний центр, уточнив визначення критичності підприємств, доручив переглянути галузеві та регіональні критерії й змінив граничні обсяги бронювання. Для підприємств ОПК та паливно-енергетичного комплексу встановлено ліміт до 95% військовозобов’язаних працівників. За тиждень до цього 16 аналітичних центрів, серед яких CASE Україна, звернулися до влади із застереженнями щодо попереднього проєкту. Експерти наголошували: боротьба зі зловживаннями у сфері бронювання потрібна, але вона не повинна створювати ризики для оборонного виробництва, енергетики, критичної інфраструктури та економіки. Що змінилося після доопрацювання: ✅ Ліміти для ОПК та ПЕК пом’якшили. У попередній версії проєкту обговорювалося скорочення бронювання до 85%, тоді як остаточно оголошено 95%. Крім того, уряд окремо наголосив: працівники, безпосередньо залучені до виробництва, оборонних контрактів, ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт, мають бути заброньовані повністю. Це відповідає одному з головних застережень експертів — не допустити втрати критичного персоналу. ✅ З’явилися визначені строки роботи Координаційного центру. У попередньому проєкті аналітичні центри звертали увагу, що для частини процедур строки взагалі не були встановлені. Тепер уряд заявив: звернення мають розглядатися не довше місяця, а у невідкладних випадках — до семи робочих днів. Водночас із повідомлення Мінекономіки поки не зрозуміло, чи однаково ці строки поширюються на всі процедури, зокрема скасування статусу та збільшення лімітів. ✅ Перегляд критеріїв не означатиме автоматичної втрати статусу. Мінекономіки окремо уточнило: підприємства, які вже мають статус критично важливих за критеріями, що не зміняться, збережуть його. Це частково знижує ризик одномоментного перегляду статусів тисяч підприємств. Але низка наших принципових пропозицій поки не врахована. ❌ Мораторію на перегляд критеріїв немає. Навпаки, центральні органи влади та ОВА мають переглянути їх протягом 10 днів після набуття змінами чинності. Аналітичні центри пропонували відкласти цей процес до завершення доопрацювання правил. ❌ 90-денного перехідного періоду не оголошено. Експерти пропонували на три місяці зберегти чинні бронювання, щоб бізнес міг адаптуватися без ризику раптової втрати працівників. У повідомленні уряду такої гарантії немає. ❌ Повноваження Координаційного центру залишаються значними. Формально це консультативно-дорадчий орган, однак він погоджуватиме критерії критичності та збільшення бронювання понад 50%, а також даватиме рекомендації щодо скасування статусу критично важливого підприємства. Ми пропонували обмежити Центр виробленням політики та рекомендаціями Кабміну. ❌ У публічному повідомленні немає вичерпного переліку підстав для скасування статусу, права підприємства надати пояснення, вимог до мотивованого рішення та процедури оскарження. Саме ці запобіжники аналітичні центри пропонували додати через ризик непрозорих рішень. Так само не повідомляється про проведення запропонованої оцінки економічних, фіскальних і кадрових наслідків змін. Фінальна версія стала м’якшою в одному з найчутливіших питань — для ОПК та енергетики ліміт встановлено на рівні 95%, а критичний персонал обіцяють зберегти. Водночас механізм перегляду критичності, широкі повноваження нового Координаційного центру та процедурні гарантії для підприємств залишають питання, на яких CASE Україна та інші аналітичні центри наголошували у своєму спільному зверненні. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🔥ЗСУ атакували Тольятті. Вибухи сталися на підприємстві «Тольяттікаучук», продукція якого, зокрема, використовується у виробництві твердого палива для тактичних і балістичних ракет. Ймовірно, під удар також потрапила розташована поруч Тольяттінська ТЕЦ: місцеві жителі повідомляли про перебої з електропостачанням і водою.

Важливе доповнення до попередньої новини 😆 Щонайменше чотирма ракетами, ймовірно Storm Shadow, було уражено завод «Протон» у російському місті Орел. З 1984 року орловське НВО «Протон», до складу якого входили два заводи — власне «Протон» і «Діффузант», — виробляло портативну ігрову консоль «Електроніка ІМ-02» із вбудованою грою «Ну, постривай!». Консоль була клоном японської Nintendo EG-26 і мала колосальну популярність у СРСР.

Україна вдарила по одному з найбільших російських заводів оптоелектроніки в Орлі Українські сили атакували одне з найважливіших підприємств російського військово-промислового комплексу, яке спеціалізується на виробництві оптоелектроніки та напівпровідникових компонентів. Ракетного удару зазнав завод «Протон» у російському місті Орел, повідомляють моніторингові канали. Влучання по підприємству підтверджує видання ASTRA. За результатами OSINT-аналізу, великий стовп диму, який здіймається над містом, видно саме над територією заводу. Інформації про масштаби пошкоджень і можливих постраждалих серед цивільного населення наразі немає. Завод виробляє діоди, транзистори та інші напівпровідникові прилади. Серед його замовників — «Росатом», «Газпром» і Міністерство оборони Росії. Особливе значення підприємство має для російської армії. Воно виготовляє електронні компоненти для зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир-С1», танків різних моделей, ракетних комплексів «Іскандер-М», а також систем, пов’язаних із ядерним озброєнням. Після початку повномасштабної війни проти України «Протон» потрапив до санкційних списків Європейського Союзу, США, Великої Британії та інших західних країн. У ніч на 23 жовтня українські сили також атакували важливі інфраструктурні об’єкти в інших регіонах Росії. Зокрема, під удар потрапили центр обробки даних податкової служби в Нижньогородській області та ключовий завод із виробництва компонентів для вибухових речовин у Пермському краї.

🇳🇴Підвищення податку на статки в Норвегії: податкових надходжень стало менше, ніж могло бути через відтік багатіїв Автор нового дослідження NBER Маріус Рінг намагається показати, що різке підвищення податку на підприємницькі статки в Норвегії не завдало суттєвої шкоди економіці. Але самі наведені ним цифри показують і зворотний бік реформи. У 2021–2024 роках Норвегія майже вдвічі підвищила ефективну граничну ставку податку на статки, вкладені у бізнес, — з 0,47% до 0,88%. Максимальна номінальна ставка зросла з 0,85% до 1,1%, а податкові пільги для акцій приватних і публічних компаній були суттєво скорочені. Після цього країну залишила частина найбагатших платників податків. За оцінкою самого автора, саме реформа спричинила еміграцію приблизно 74–98 заможних осіб. Це близько 1,78% найбагатших і 0,1% платників податку на статки. І ця міграція мала прямий фіскальний ефект. Без відтоку багатих платників надходження від податку могли б зрости приблизно на 75,1%. Після врахування еміграції, спричиненої реформою, потенційний приріст зменшується до 71,5%. Ще частину втрат автор пояснює міграційними тенденціями, які існували ще до підвищення податку. Тобто частина додаткових податкових надходжень була втрачена саме тому, що найзаможніші платники змінили податкову юрисдикцію. Це важливий нюанс: вищу ставку не можна механічно множити на стару податкову базу. Коли оподаткування мобільного капіталу зростає, частина власників реагує — зокрема переїздом в інші країни. У випадку Норвегії цей ефект не перекрив усього приросту доходів, але помітно його зменшив. Автор також не знаходить статистично значущого падіння корпоративних інвестицій у 2022–2024 роках. Однак це не означає, що підвищення податку було безкоштовним для економіки: дослідження фіксує поведінкову реакцію найбагатших власників бізнесу та втрату частини потенційної податкової бази. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇦 Ви знаєте, що відбувається в Україні. А знаєте, що про це сьогодні пише світ? Війна, переговори, гроші, податки, зима — Reuters, AP, Bloomberg, The Guardian та інші міжнародні медіа. 🌍 Найважливіше — українською в 🌍 UA World Press 👉 Читати, що світ пише про Україну #партнерський_пост

📉🇺🇸 Рейтинг Трампа впав до рекордного мінімуму: республіканці змушені захищатися навіть у традиційно «червоних» штатах До проміжних виборів 3 листопада залишається менше двох тижнів, а політичне становище республіканців помітно ускладнюється. Схвалення роботи Дональда Трампа опустилося до найнижчого рівня за обидва його президентські терміни, виборці дедалі більше нарікають на вартість життя, а партії доводиться вкладати ресурси навіть у перегони, які ще недавно здавалися безпечними. Схвалення Трампа — на мінімумі. Після інавгурації у січні 2025 року його роботу схвалювали 47% американців. У травні 2026-го показник знизився до 35%, у вересні — до 32%, а в опитуванні Reuters/Ipsos 16–19 жовтня — до 31%. Це найнижчий результат Трампа за весь час президентства в опитуваннях Reuters/Ipsos. Не схвалюють його роботу вже 66% респондентів. Головний удар — по гаманцях виборців. Reuters пов’язує погіршення позицій республіканців, зокрема, зі зростанням цін на пальне та продукти на тлі війни з Іраном. За опитуванням ABC News/Washington Post/Ipsos, 48% американців кажуть, що їхнє фінансове становище погіршилося після повернення Трампа до Білого дому. У питанні вартості життя демократам більше довіряють 38% опитаних, республіканцям — 24%. А 59% хотіли б, щоб наступний Конгрес контролювали демократи як противагу президенту. Боротьба за Конгрес загострюється. У матеріалі New York Magazine зазначається, що кілька прогнозних моделей очікують значних успіхів демократів у Палаті представників, тоді як боротьба за Сенат залишається набагато менш визначеною. Багато сенатських перегонів надзвичайно близькі, тому навіть невелика похибка опитувань може суттєво змінити підсумкову картину. Республіканцям водночас допомагає географія виборів: чимало сенатських місць розігруються у штатах, де Трамп переміг у 2024 році. Партія змушена захищати навіть Канзас. Демократи не вигравали там вибори до Сенату з 1932 року, але тепер республіканцям доводиться перекидати ресурси на підтримку сенатора Роджера Маршалла. Як пише Associated Press, його суперник — пастор Адам Гамільтон — намагається залучити незалежних і поміркованих республіканців та значно випереджає Маршалла за обсягом зібраних пожертв. У результаті партія витрачає гроші на оборону штату, який десятиліттями вважався надійно республіканським. Навіть частина родини Бушів підтримала демократа в Техасі. Ніл Буш — син президента Джорджа Буша-старшого і брат Джорджа Буша-молодшого — повідомив, що достроково проголосував за демократа Джеймса Таларіко, а не за республіканця Кена Пакстона. Свій вибір він пояснив претензіями до Пакстона та повагою до особистих якостей Таларіко. Барбара Буш, донька Джорджа Буша-молодшого, своєю чергою перерахувала $2500 політичному комітету, який підтримує демократичного кандидата. У команді Трампа зростає напруження. Три джерела розповіли Reuters, що президент невдоволений витратами кампанії, підбором кандидатів та результатами перекроювання виборчих округів. Його радники, за даними агентства, перекладають відповідальність один на одного, а близько $200 млн, витрачених MAGA Inc., не дали очікуваного покращення показників в опитуваннях. Білий дім ці твердження заперечує. Для Трампа ставки високі: втрата контролю над Палатою представників не лише ускладнить ухвалення законів, а й передасть демократам контроль над комітетами, які отримають ширші можливості проводити розслідування діяльності адміністрації. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

«Невидима відповідальність»: Мінветеранів дослідять потреби дружин і партнерок військових та ветеранів Мінветеранів розпочали всеукраїнське дослідження труднощів, із якими стикаються дружини й партнерки військовослужбовців та ветеранів. Воно охопить як період служби, так і повернення партнера до цивільного життя. Дослідники з’ясують, наскільки жінкам доступні інформація, послуги та механізми підтримки. Окрему увагу приділять додатковому навантаженню: оформленню документів, взаємодії з установами, пошуку необхідних відомостей, вирішенню фінансових і побутових питань. Як повідомляє Міністерство у справах ветеранів⁠, дослідження «Невидима відповідальність» проводять спільно з ГО «Київська школа державного управління імені Сергія Нижного». Також організатори перевірять, чи створює відсутність зареєстрованого шлюбу додаткові бар’єри для отримання інформації, послуг і допомоги. До участі запрошують дружин та партнерок чинних військовослужбовців і ветеранів. Опитування анонімне, заповнення анкети займає приблизно 10–15 хвилин. Відповіді збиратимуть до 15 грудня 2026 року. Результати мають стати основою практичних рекомендацій для вдосконалення підтримки військових, ветеранів та їхніх сімей. У нашому відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз пояснюємо, яку ціну за прогалини в системі підтримки платять їхні близькі. Коли дружина чи партнерка залишає роботу заради догляду за пораненим, родина може одночасно втратити два заробітки, отримавши натомість додаткові витрати на лікування, транспорт і проживання біля лікарні. До фінансового тиску додаються виснаження та необхідність самотужки узгоджувати допомогу різних установ. Тому дослідження має допомогти побачити глибше власні потреби жінок — у психологічній підтримці, збереженні зайнятості, навчанні догляду та можливості перепочити завдяки тимчасовій заміні доглядальника. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Американці дедалі менше вірять, що федеральна влада покращує їхнє життя — Gallup Лише 43% дорослих американців вважають, що федеральна влада ефективно впливає на життя людей на краще. За рік показник упав на 8 відсоткових пунктів — із 51%. Це найбільше падіння серед чотирьох груп інституцій, охоплених дослідженням. Водночас 92% переконані, що федеральна влада має можливості покращувати життя. Розрив між оцінкою її спроможностей і результатів становить 49 пунктів — найбільше серед досліджених інституцій. Такі результати оприлюднив Gallup у спільному дослідженні з Університетом Бентлі. Онлайн-опитування 3270 дорослих американців провели 4–11 травня 2026 року. Довіру до федеральної влади як до інституції, що діє в інтересах суспільства, висловили 26% — на 5 пунктів менше, ніж торік. Владі штатів і місцевим органам довіряють 47%, бізнесу — 41%, благодійним та правозахисним організаціям — 80%. Політичні відмінності помітні: серед демократів довіра до федеральної влади впала з 33% до 21%, серед республіканців — зросла з 36% до 41%. Бізнес також не виправдовує частини очікувань. Його ефективність у покращенні життя позитивно оцінюють 56%. Хоча 97% вважають важливим етичне заробляння грошей, лише 32% добре оцінюють компанії за цим критерієм. Висновок дослідників: американці бачать в інституцій достатньо можливостей, але дедалі частіше сумніваються в результатах їхньої роботи. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

⚡️ Російські удари змінили баланс торгівлі електроенергією: експорт упав удвічі, імпорт зріс на 49% За тиждень 12–18 жовтня Україна скоротила експорт електроенергії вдвічі — до 83,6 тис. МВт·год. Водночас імпорт збільшився на 49% — до 19,4 тис. МВт·год. Основною причиною стали масовані російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Ситуацію ускладнила погода. Похолодання підвищило попит на електроенергію для опалення, а хмарність зменшила виробіток сонячних установок споживачів. Відповідно, вони почали більше електроенергії брати з мережі. Як зазначає Energy Map, найбільші зміни відбулися в середині тижня. 12–14 жовтня щодобовий експорт становив 19,9–25,2 тис. МВт·год, а 15–17 жовтня, після чергової масованої атаки, скоротився до 4,2–6,6 тис. МВт·год. 18 жовтня Україна експортувала лише 0,5 тис. МВт·год і за підсумками доби стала нетто-імпортером. Протягом тижня закупівлі залишалися на рівні 2,6–3,1 тис. МВт·год на добу. Угорщина забезпечила 63,3% імпорту, Румунія — 29%, Польща — 7,5%. Найбільшими покупцями української електроенергії також були Угорщина, Молдова та Румунія. Експорт зменшився в усіх напрямках. Щоб уникнути перевантаження обладнання, у частині областей запроваджували обмеження потужності для промисловості й бізнесу та погодинні відключення для населення. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇺🇸🇺🇦 Меланія Трамп домовилася про локальне припинення вогню між Україною та Росією в Олешках Білий дім повідомив, що перша леді США Меланія Трамп виступила посередницею у домовленості між Україною та Росією про тимчасове припинення бойових дій у районі Олешок. Локальне перемир’я має розпочатися 29 жовтня 2026 року (тобто до цього дня рускіє матимуть змогу кошмарити місцевих мешканців? - ЦД). Його мета — забезпечити доставку гуманітарної допомоги до міста та організувати евакуацію цивільних через спеціально визначений безпечний маршрут. За словами Меланії Трамп, ситуація в Олешках критична: більшість людей, які залишилися в місті, — літні мешканці, яким потрібні медична допомога, ліки, продукти та чиста вода. Вони живуть в умовах обмеженого електропостачання, замінованих доріг і регулярних бойових дій. «Було абсолютно зрозуміло, що без мого втручання доставити гуманітарну допомогу до міста та евакуювати літніх людей було б неможливо», — заявила перша леді. (Ну, звісно, без твого втручання нічого не можливо - ЦД) 🤝 Що передбачає домовленість Меланія Трамп та її представник, за повідомленням Білого дому, напряму працювали з керівництвом України та Росії над умовами локального перемир’я. Сторони узгоджували його цілі, строки, технічні процедури та порядок проведення гуманітарної операції. Цивільні представники обох сторін мають відвідувати мешканців Олешок безпосередньо в їхніх домівках і визначати, якої допомоги вони потребують. Ті, хто захоче виїхати, отримають транспорт та організаційну підтримку. Причому, за словами першої леді США, людей мають доправляти туди, куди вони самі захочуть — до України або Росії. «Я очікую, що частина людей захоче поїхати до Росії, а частина — до України», — сказала Меланія Трамп. (Усім так цікаво, які в тебе очікування, куди поїдуть люди - ЦД) 📹 Окремою частиною домовленості стане незалежний моніторинг. Перша леді повідомила, що залучила американську медіаорганізацію, яка супроводжуватиме українські та російські команди на місці та документуватиме перебіг евакуації. За її словами, це має допомогти гарантувати, що рішення кожної родини щодо евакуації буде виконано саме так, як вона того бажає. (Фокс Ньюз чи НьюзМакс? - ЦД) Інформацію про критичну ситуацію в Олешках Меланія Трамп, за даними Білого дому, отримала під час приватної розмови на заході Fostering the Future Together у Нью-Йорку в межах 81-ї Генеральної асамблеї ООН. Для переговорів вона та її представник використали канал комунікації з Україною та Росією, який раніше був створений у межах шести операцій із возз’єднання 34 дітей із родинами. Після цього обидві сторони сформували спеціальні команди для підготовки гуманітарної операції. До організаційних заходів входить, зокрема, розмінування території та маршрутів, необхідних для доставки допомоги й евакуації цивільних. Щоб не перетворювати Олешки на пекло, а окуповану частину Україну на суцільні Олешки можна просто натиснути на Путіна і не купувати в нього дизель. Це ж не складно. Але, ні! Давайте вимкнемо Старлінк Україні, погрожуватимемо за удари по НПЗ РФ, припинемо навіть продавати зброю і загалом будемо примушувати до капітуляції 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

ЄС планує покрити дві третини додаткових €70 млрд для України — Антоніу Кошта Європейський Союз має забезпечити дві третини додаткових 70 млрд євро, яких Україна потребує у 2027 році для протистояння Росії. Йдеться приблизно про 46,7 млрд євро. Остаточне рішення європейські лідери можуть ухвалити вже 26–27 листопада. Президент Європейської ради Антоніу Кошта пояснив, що на попередньому саміті лідери погодилися забезпечити додаткові потреби України й доручили Єврокомісії підготувати конкретні механізми фінансування. Про це він заявив в інтерв’ю Rapporteur. Якщо домовленості не буде в листопаді, її намагатимуться досягти на зустрічі 17–18 грудня. Нові 70 млрд євро потрібні понад 45 млрд, уже передбачених для України на наступний рік у межах чинної позики ЄС на 90 млрд євро. Брюссель закликає інших партнерів, зокрема Велику Британію, Канаду та Норвегію, збільшити внески. Серед варіантів фінансування — нова позика за рахунок спільних запозичень ЄС. Бельгія знову відкинула використання заморожених російських активів. Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія заявили, що не братимуть участі в новій позиці, але й не блокуватимуть інші країни. Окремо Кошта повідомив, що дипломатичний канал із Кремлем залишається відкритим для розмов про припинення вогню, захист цивільних та енергетики. Водночас він поставив під сумнів готовність Росії до серйозного діалогу. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Кушнер міг отримати доступ до $2 млрд від ОАЕ та Саудівської Аравії в обмін на вплив — Vanity Fair Джаред Кушнер, зять Дональда Трампа та колишній старший радник Білого дому, міг отримати доступ до коштів ОАЕ й Саудівської Аравії в обмін на просування їхніх інтересів у Вашингтоні. Йдеться про близько 2 млрд доларів на щонайменше двох пов’язаних із ним рахунках. Адвокат Кушнера заперечує порушення закону та його обізнаність про ці рахунки. За викладом автора, наприкінці 2017 року нідерландська військова розвідка MIVD отримала доступ до даних російського хакера, пов’язаного з ГРУ. На сервері в Ростові фахівці виявили скриншоти з iPhone X Кушнера. На початку 2018-го нідерландські спеціалісти знайшли вразливість, яка дозволяла спостерігати за екраном його телефона. Як стверджується в матеріалі, вони зафіксували входи Кушнера до банківського рахунку в ОАЕ, куди через Азербайджан надійшли сотні мільйонів доларів. Про ці обставини розповідає Vanity Fair у матеріалі про зламаний телефон і таємні переговори Кушнера⁠, посилаючись на джерела. За даними автора, фінансування рахунків почалося у 2017 році. Приблизно 750 млн доларів надійшли до First Abu Dhabi Bank — найбільшого банку ОАЕ. Ще близько 1 млрд доларів навесні 2018-го, як стверджує видання, переказали через Азербайджан до Ізраїлю. Один зі співрозмовників, обізнаний із домовленостями, заявив, що Кушнер шукав «короткі шляхи» в дипломатії. За його словами, той обіцяв просувати перед Трампом інтереси правителя ОАЕ Мухаммеда бін Заїда в обмін на участь у фінансуванні. Серед напрямів домовленостей названо нормалізацію відносин між ОАЕ та Ізраїлем. Рахунок в ОАЕ, за твердженням автора, був оформлений на благодійну організацію Watani Al Emarat Foundation. Джерела видання стверджують, що її також використовували для фінансування таємних військових і розвідувальних операцій країни, а Кушнер мав право підпису й доступ до коштів. Адвокат Кушнера заперечив його обізнаність про рахунки в ОАЕ та Ізраїлі. Він також заявив, що Кушнер не укладав із представниками іноземних держав жодних домовленостей, не погоджених президентом США. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Путін наближається до своєї мети: відновити відносини зі США без поступок щодо України Рік тому Дональд Трамп запровадив санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній, нарікаючи на безрезультатність переговорів про мир. Тепер Володимир Путін близький до протилежного результату — нормалізації відносин із Вашингтоном без компромісів щодо війни. 9 жовтня Трамп оголосив про закупівлю російського дизеля, не вимагаючи поступок у відповідь. Потім його адміністрація почала тиснути на Київ, щоб той припинив удари по російських НПЗ, і призупинила санкції проти РФ, нещодавно закріплені законом. Сам Трамп заявив, що Росія «поводилася цілком нормально щодо України». Дизельна угода частково пояснюється прагненням знизити ціни на пальне перед проміжними виборами. Водночас вона відповідає давній меті Кремля: відокремити війну від торгівлі й дипломатії зі США. Як зазначає The New York Times, раніше Вашингтон переважно утримувався від економічних домовленостей із Москвою до припинення війни. Тепер Білий дім стверджує, що такі угоди допоможуть Росії побачити переваги миру. Після зустрічі Путіна зі спецпосланцем Стівом Віткоффом Кремль повідомив про згоду на переговори з Україною та США в листопаді. Однак вони мають відбутися на порівняно невисокому рівні, а російський посадовець применшив готовність Москви укласти всеосяжну угоду вже зараз. Паралельно Росія просуває саміт Путіна, Трампа й Сі Цзіньпіна. Ділові пропозиції ширяться: від постачання добрив і співпраці в енергетиці до дата-центрів. За попередніми публікаціями NYT, сторони також обговорювали продаж міжнародних активів «Лукойлу» групі інвесторів за участю уряду США, а американські переговорники пропонували відновити масштабні закупівлі Європою російського газу через Україну. Путін подає вигідні Росії кроки як особисті послуги Трампу. Так було і зі звільненням 74-річного американця Стівена Джеймса Габбарда, якого Держдепартамент вважав неправомірно ув’язненим. Спершу Трамп пояснив це повагою до себе, але згодом визнав: за збереження санкцій Москва не відпустила б американця. На думку директора берлінського Центру Карнегі Олександра Габуєва, навіть обмежена нормалізація допомогла Путіну нейтралізувати США як потенційного помічника України. Дослідниця Ганна Нотте сумнівається, що економічні стимули змусять Кремль припинити війну. Проте зближення з Вашингтоном уже не гарантує Москві бажаного результату. Європа перебрала більшу роль у підтримці Києва, а відносини Путіна з її лідерами зруйновані. До того ж Кремль усвідомлює: після виборів непослідовний Трамп може знову змінити курс. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Україна, ICEYE та Nokia домовилися опрацювати створення супутникового зв’язку під українським контролем Міністерство оборони України, фінська ICEYE та Nokia підписали лист про наміри щодо співпраці в космічній сфері. Головний напрям — розвиток захищеного супутникового зв’язку, який Україна зможе контролювати самостійно. Сторони мають дослідити, як такі системи можуть посилити обороноздатність і стійкість країни. Як ідеться у пресрелізі ICEYE, компанія разом із Nokia раніше цього місяця оголосила про розробку широкосмугових систем зв’язку на низькій навколоземній орбіті. Їх створюють на основі європейських технологій із можливістю передати державам-замовникам право власності та контроль над супутниками, наземною інфраструктурою й терміналами. Президент Володимир Зеленський наголосив, що сучасна війна перетворила надійний зв’язок на питання національної безпеки. За його словами, країни мають спиратися на спроможності, якими можуть керувати. У Nokia зазначили, що супутникові мережі допомагають зберігати зв’язок у разі пошкодження наземних систем. ICEYE, яка підтримує Україну з 2022 року, заявила про готовність використати свій досвід для розвитку таких можливостей. Підписаний документ визначає намір опрацювати співпрацю. Строків розгортання, вартості чи кількості супутників у повідомленні не наведено. 📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Експортне мито на ріпак та сою - наслідки першого сезону Нарешті хочу з вами поділитись презентацією, яку робив про наслідки експортного мита на сою та ріпак. Коротко: Перше, про що не дуже чути з вуст лобістів мита, це зниження внутрішніх цін, а саме збільшення розриву між експортними та внутрішніми цінами. На графіку навіть неозброєним оком добре видно: після запровадження мита розрив між ними збільшився. Тобто фермери отримують за свою продукцію менше, ніж могли б. За нашими оцінками, втрати сягають до 10% доходу. Решта наслідків доволі прогнозована: переробники отримали дешевшу сировину і додаткові доходи коштом фермерів, дещо наростили переробку. Але цікаво, що вона зростала й до запровадження мита; бюджет теж отримав певну вигоду, хоча й меншу за очікувану. В цілому ж, виходить так, що десятки тисяч фермерів фактично скинулися на додаткові доходи переробників і бюджету. Чи це перемога економічної політики - сумніваюсь. Переливання доходів з однієї кишені в іншу ще не означає, що економіка виграла