Стійкість для стійких

Безпеки всім!

Я хотіла попередити, що кілька днів не зможу бути на зв'язку ❤️

В ніч обстрілу я неочікувано для себе оплатила доступ до курсу з танців. Місяць щоденних уроків. Я ж тут розповідала, що мені не вистачає танців, вирішила поступово робити власну дискотеку. Вчора згадувала про ці уроки, тіло казало: "ага, дуже вчасно. Мене зараз не чіпати. Вспокойся вже і лежи". А сьогодні пройшла перший урок. Тренер на відео казав: налаштуйтесь лише на задоволення. А як налаштуватись, коли ноги заплутуються, тіло, як у буратино 😊 Але ці пів години були дійсно вдалим і хорошим внеском. Уявити це людям, які знають, в яких ми живемо умовах – може бути дивно. Тут ти перепитуєш усіх, чи живі. Плачеш за погиблимм. Переказуєш гроші на відновлення квартир. Переводиш погляд і танцюєш. І ось таке переміщення між полярностями горя та життя – дає нам можливість поступово розширювати те, що ми можемо витримати. У нас має бути те, на що ми можемо перевести погляд. Що це у вас зараз? Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших «2 хвилинах для себе» #практика для розвитку міжпівкульної взаємодії ☀️ про нашу крутизну та спроможність. Я складно відновлююсь після обстрілу, щоб активізувати мозок, роблю подібні вправи. Нагадаю, як вони працюють дітей та дорослих. Під час переживання травматичного досвіду змінюється активність мозолевого тіла - воно інтегрує роботу півкуль. Робота мозку стає буквально «асиметричною». Права півкуля зазвичай бере на себе більшу частину навантаження: вона фіксує відчуття страху, можливий тілесний спазм, зорові й аудіальні образи травми - усі сенсорні подразники. Ліва півкуля, пов’язана з логічним осмисленням, мовою, послідовністю дій, часто «вимикається». Ось чому людина після травми не може чітко описати, що сталося, або згадує подію фрагментарно. Подібні вправи дають можливість інтеграції емоційного (права півкуля) та логічного (ліва півкуля) компонентів спогадів. А ще - ми стимулюємо утворення нових нейронних зв’язків, це допомагає мозку в роботі з «переписування» травматичних спогадів. І повертаємо відчуття контролю – обов’язковий етап роботи з травмою. Пам'ятаєте, що подібні вправи не варто робити перед сном. Удачі! І відновлення! ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День «Вперед!». Це день, коли «я не знаю як» перетворюється на «я спробую». Коли можна йти повільно або швидко, з сумнівом або з натхненням, з планом або навпомацки. Головне - не зупинятися всередині себе. І навіть якщо крок зовсім маленький, чи взагалі він непомітний зовні - це дуже важливий крок. Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні ми говорили про тривогу та безнадію, що могли підсилитись після цієї жахливої ночі. Під час обстрілу в кров викидаються речовини, які допомагають нам швидко діяти. Але вони не зникають одразу після відбою. Організму потрібен час, щоб завершити стресову реакцію. Якщо ми виснажені й не мали можливості відновитися, нервова система ще сильніше намагається не пропустити небезпеку. Стає чутливішою. Після реальної загрози тривога стає ще однією можливістю зберегти контроль. І замість того, щоб відновлюватися, ми витрачаємо сили ще й на неї. Якщо людина майже не спала, перебувала в небезпеці, її мозок витратив величезну кількість енергії. Тому найголовніше сьогодні і в подібні дні не збільшувати навантаження. Бо сама ніч уже стала надзвичайним навантаженням. Режим енергозбереження. Якщо є можливість, варто не додавати того, що може стати додатковою травматизацією: новин, фотографій, складних рішень, суперечок. Нам справді допомагають прості дії. Бо мозок постійно намагається передбачити, що буде далі. Під час обстрілів світ стає непередбачуваним. Тому після них навіть такі прості речі, як почистити зуби, застелити ліжко, полити квіти чи протерти пил, стають для нервової системи сигналом: я хоч на щось можу впливати. У світі ще є щось, що відбувається так, як я очікую. Якщо є сили й бажання, добре бути поруч із людьми. Просто мовчати поруч, побачити інших. Наші нервові системи співрегулюються. Нам дуже важливо знати, що десь поруч є свої. Після таких ночей ми часто намагаємося швидко зібратися й діяти. У цьому багато сили. Але нам так важливо дати нервовій системі можливість завершити реакцію на пережите. Для цього потрібен простір. І наш дозвіл. Після дуже сильного стресу мозок може тимчасово втрачати здатність уявляти майбутнє. Саме з цим може бути пов'язане відчуття безнадії.. після таких ночей відчуття безнадії не обов'язково означає, що ми втратили надію як цінність. А тому, що зараз майже всі ресурси були спрямовані на виживання своє і інших. Виснаження та тривога - впливають і на відчуття - передчуття майбутнього. Нам потрібні малесенькі кроки, щоб дати нервовій системі і мозку хоч трохи видиху, опори. Відчуття «зараз», від нього ми зробимо крок в відчуття «завтра». А сьогодні – обіймаю всіх. Нехай нам вдасться виспатись. Будемо жити! І завтра буде. картинки немає сил шукати, буде сьогодні без неї. Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" втомлена після ночі #практика Сьогодні нам важливі повільні рухи, які б повертали контакт із тілом. Докладного опису не буде. Вирішила завершити "цьомчиками небу" - щоб вплинути на м'язи шиї, щелепну групу, круговий м'яз рота. І подякувати небу Нехай воно цілує нас всіх в маківки і захищає ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - попри жахливу ніч - День кількох хвилин на своїй «гілці». Іноді найважливіше, що ми можемо зробити для себе - знайти місце, де хоча б на кілька хвилин можна влаштуватися так, як зручно саме нам. Особливо після такої виснажливої ночі. У кожного з нас має бути така «гілка», де можна перевести подих. Де можна зняти свої «підбори». Не лише ті, що на ногах, а й ті, у яких ми поспішаємо, тримаємося, намагаємося все встигнути. Зняти "підбори" і побути на висоті власного відчуття себе. Нехай сьогодні у нас знайдеться хоча б кілька хвилин на своїй гілці. На найважливішій висоті - висоті, на якій ми дозволяємо собі бути собою. Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Як ви всі? Ніч жахлива

Безпеки всім! ❤️

Сьогодні день - шкереберть. Жодна справа, жодна ідея і жоден з планів сьогодні залишились не втіленими. Єдине, що мені вдалось - послухати дощ, подивитись, як над нами летить пара лелек. І рахувати равликів на доріжці в саду. Дивіться, яка різноколірна спільнота. Тут на фото їх 6. А зовсім поруч ми нарахували 25. Чат gpt, коли я запитала, чи не шкідливі вони, сказав: "вітаю вас. У вас прекрасна екосистема. Ваші равлики активні. Саме в таку погоду вони виходять годуватися, шукати партнерів, спілкуватись і подорожувати". Думаю, у равликів сьогодні день задався кращим, ніж у мене :-))) будь, як равлик Доброї безпечної ночі. І вихідних. Дякую за цей тиждень разом. До понеділка ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" нова #практика від нас з Моменталом, Юнісеф та Ти Як. Водночас для впливу на думки, тіло та емоції. Відновлення нам ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День… а якби я зараз могла\міг бути в… У мене немає і, скоріш за все, не буде відпустки. І я прокидаюсь, але знову заплющую очі й уявляю, що б я зараз хотіла побачити. Іноді це - гори. Іноді - море. Іноді - шум ріки. А іноді - моя квартира в Києві. А іноді - просто ранок, у якому спокійно… Щоб не розчаровуватися, я знаю: коли розплющую очі, нічого не змінюється. Але я забираю із собою не море чи гори, а той стан, який відчула. Наче вже торкнулася того місця чи стану. Сьогодні день, коли ми можемо прокинутися будь-де - за власним бажанням. Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Пам’ятаєте, я розповідала про мій проєкт, який я зараз розробляю - присвячений квітам. Я сьогодні думала про незвичну квітку, яку іноді використовують в букетах. Протея названа на честь давньогрецького морського бога, який міг змінювати форму. У роді протей є сотні видів, зовсім не схожих один на одного. Вона росте в Південній Африці. ґрунти там дуже бідні, а пожежі й посухи - постійний досвід. Після пожежі багато видів відновлюються з підземних бруньок або з насіння. Уявіть: для одних насінин таким сигналом для пробудження є тепло полум'я, для інших - речовини, що бувають в димі, або наслідки пожежі, коли рослина засихає. Насіння саме через ці умови починає проростати.   Це крута адаптація з точки зору природи. І так страшно уявляти з погляду людини.   ...Нехай ніколи не буде пожеж, диму, руйнувань та посухи. Нехай ніхто і ніколи не проходить через це. Але нехай з нами завжди буде ця сила життя - яка здатна проростати попри все. Нехай життя завжди знаходить у собі силу продовжуватися. Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе" #практика від нас з Моменталом, Юнісеф та Ти Як. Практика, що повертає контакт із тілом. Сьогодні це важливо ❤️ Відновлення нам. @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - попри жахливу ніч - День прихованих візерунків та слідів. Дороги зберігають сліди всіх, хто ними йшов і тих, хто ще прийде. Якби ми могли побачити всі ці переплетіння, це був би своєрідний літопис - літопис кроків. Коли ми дивимося на дорогу, ми можемо уявити, що читаємо її. І тоді будь-яка прогулянка чи крок стає чимось більшим, ніж просто рух. Ми ніби приєднуємося до спільного банку досвіду. І додаємо до нього щось своє. Ми можемо налаштуватися і відчути дорогу і дозволити їй вести нас до радості, успіху, любові. Легких нам доріг! Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз

Безпеки і захищеності нам всім! ❤️

Сьогодні мій терапевт нагадав мені запитання, яке я сама часто ставлю: що ви перестали робити з того, що раніше вам подобалося і було для вас природним? Я перестала танцювати. Раніше я, щойно чула музику, починала пританцьовувати, навіть танцювала десь скраєчку в магазинах, аеропортах, кафе. Коли було складно витримати емоції - вдома зачинялась в кімнаті і протанцьовувала біль, смуток, страх. Так тілу було легше витримати навантаження від того, що в цей момент переживалося. Вже кілька тижнів думаю про те, що хотіла б якусь дискотеку: для тих, кому за 40-45-50 – щоб можна було в танці відірватися в компанії. Нормалізувати це одне для одного. Що ви перестали робити з того, що було дуже природним і важливим для вас? Доброї безпечної ночі ❤️ #роздуми @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в наших "2 хвилинах для себе", поки я не можу записати відео, #практика від нас з Моменталом, Юнісеф та Ти Як. Вона така проста, працює однаково добре з дітьми та дорослими. І за її простотою так багато впливу на різні системи. ❤️ @stijkist Світлана Ройз

Сьогодні в моєму календарі - День Хоботання. День хоботання - це день добрих, теплих і безпечних дотиків. Слоненята тримаються хоботами за хвости дорослих слонів, щоб не загубитися. Слони торкаються одне одного хоботами, і це так схоже на наші людські обійми. Сьогодні ми можемо «хоботатися»: чіплятися мізинчиками, торкатися долонями, обійматися, сидіти поруч, переплітатися думками чи усмішками. Яким буде ваше сьогоднішнє хоботання? Будь-який його прояв - додає чогось дуже милого і такого важливого до нашого життя. Доброго безпечного дня ❤️ #натхнення @stijkist Світлана Ройз