Центр сучасної культури у Дніпрі
Ir al canal en Telegram
Центр сучасної культури у Дніпрі (Dnipro Center for Contemporary Culture / DCCC) Вівторок-субота 12:00-19:00 Крутогірний узвіз, 21а dniproccc.org https://www.facebook.com/dniproccc https://www.instagram.com/dniproccc/
Mostrar más1 746
Suscriptores
+124 horas
+57 días
+430 días
Carga de datos en curso...
Canales Similares
Nube de Etiquetas
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
junio '26
junio '26
+13
en 1 canales
mayo '26
+22
en 2 canales
Get PRO
abril '26
+23
en 3 canales
Get PRO
marzo '26
+55
en 3 canales
Get PRO
febrero '26
+7
en 0 canales
Get PRO
enero '26
+20
en 0 canales
Get PRO
diciembre '25
+26
en 1 canales
Get PRO
noviembre '25
+47
en 3 canales
Get PRO
octubre '25
+44
en 1 canales
Get PRO
septiembre '25
+27
en 0 canales
Get PRO
agosto '25
+19
en 0 canales
Get PRO
julio '25
+32
en 2 canales
Get PRO
junio '25
+91
en 3 canales
Get PRO
mayo '25
+49
en 6 canales
Get PRO
abril '25
+45
en 1 canales
Get PRO
marzo '25
+67
en 2 canales
Get PRO
febrero '25
+50
en 2 canales
Get PRO
enero '25
+24
en 0 canales
Get PRO
diciembre '24
+50
en 2 canales
Get PRO
noviembre '24
+82
en 4 canales
Get PRO
octubre '24
+81
en 6 canales
Get PRO
septiembre '24
+64
en 3 canales
Get PRO
agosto '24
+24
en 1 canales
Get PRO
julio '24
+61
en 4 canales
Get PRO
junio '24
+50
en 5 canales
Get PRO
mayo '24
+48
en 2 canales
Get PRO
abril '24
+78
en 13 canales
Get PRO
marzo '24
+43
en 4 canales
Get PRO
febrero '24
+35
en 4 canales
Get PRO
enero '24
+33
en 1 canales
Get PRO
diciembre '23
+11
en 2 canales
Get PRO
noviembre '23
+68
en 1 canales
Get PRO
octubre '23
+23
en 2 canales
Get PRO
septiembre '23
+21
en 0 canales
Get PRO
agosto '23
+24
en 0 canales
Get PRO
julio '23
+29
en 0 canales
Get PRO
junio '23
+40
en 0 canales
Get PRO
mayo '23
+27
en 0 canales
Get PRO
abril '23
+18
en 0 canales
Get PRO
marzo '23
+20
en 0 canales
Get PRO
febrero '23
+24
en 0 canales
Get PRO
enero '23
+58
en 0 canales
Get PRO
diciembre '22
+64
en 0 canales
Get PRO
noviembre '22
+76
en 0 canales
Get PRO
octubre '22
+95
en 0 canales
Get PRO
septiembre '22
+144
en 0 canales
Get PRO
agosto '22
+27
en 0 canales
Get PRO
julio '22
+20
en 0 canales
Get PRO
junio '22
+15
en 0 canales
Get PRO
mayo '22
+41
en 0 canales
Get PRO
abril '22
+17
en 0 canales
Get PRO
marzo '22
+8
en 0 canales
Get PRO
febrero '22
+18
en 0 canales
Get PRO
enero '22
+11
en 0 canales
Get PRO
diciembre '21
+15
en 0 canales
Get PRO
noviembre '21
+21
en 0 canales
Get PRO
octubre '21
+10
en 0 canales
Get PRO
septiembre '21
+22
en 0 canales
Get PRO
agosto '21
+13
en 0 canales
Get PRO
julio '21
+26
en 0 canales
Get PRO
junio '21
+29
en 0 canales
Get PRO
mayo '21
+238
en 0 canales
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 11 junio | +2 | |||
| 10 junio | +2 | |||
| 09 junio | +3 | |||
| 08 junio | +1 | |||
| 07 junio | 0 | |||
| 06 junio | +1 | |||
| 05 junio | +1 | |||
| 04 junio | +2 | |||
| 03 junio | 0 | |||
| 02 junio | +1 | |||
| 01 junio | 0 |
Publicaciones del Canal
18 червня о 18:30 у кінотеатрі DCCC відбудеться показ «Цвітіння кульбаби» — українського драматичного художнього фільму 1992 року.
Молодий хлопець Юрась, відсидівши вісім років за хуліганство, виходить із в’язниці. Він опиняється в рідному селі, але вже в незалежній Україні. З радіоприймача лунає незмінний голос першого президента, який обіцяє українцям право на достойне життя, а молодь у клубах «танцює немосковський, незалежний, самостійний рок-н-рол».
Замріяного і сповненого надій на нове життя хлопця на землю повертає виконавча служба міліції, яка діє, як давно і гарно налаштований репресивний механізм.
У кінематографі початку 1990-х років звільнення із-за ґрат часто виступає метафорою звільнення із «в’язниці народів» СРСР. Симптоматично, що головний герой україномовний.
У фільмі леґітимується жива мова мешканців центральної України — суржик, якою говорять більшість героїв. Тоді ж як усі представники дисциплінарної служби розмовляють підкреслено правильною російською мовою, що акцентує їх виключний статус і владні повноваження.
Тривалість: 73 хв.
Мова: мови оригіналу (українська, російська), українські субтитри.
Квитки — за посиланням (150 грн).
Показ проходить у партнерстві з Довженко-Центром.
| 2 | 12-14 червня в DCCC проходитиме книжковий фестиваль BookSpace.
Він поєднає дискусії, лекції, презентації, книжковий ярмарок та музику.
Фокусна тема цьогорічного фестивалю — «Горнило. Дике поле».
Організатори розглядають Дике Поле як географічну назву, що постала з зовнішнього погляду на степ як на необжиту пустку. Але досвід степу, який мали українці, зовсім інакший — це був простір зустрічі та взаємодії, місце, де кожен лишав свій слід.
Через програму подій BookSpace пропонує подивитися на степ як на частину минулого та простір, у якому ми живемо зараз. Що зросло на чорноземах Дикого Поля? Що ще зросте? Що ми спільно викуємо з металу, виплавленого в цьому горнилі?
Приходьте слухати і говорити про все це протягом трьох днів фестивалю.
Програму дивіться за посиланням. | 430 |
| 3 | Британська авторка Полін Бомонт пише у книзі «Хліботерапія. Вдумливе мистецтво випікання хліба», що робота з тістом має заспокійливу дію.
Можливо, виробництво коксу та робота з вугіллям також є терапевтичною. Між хлібовипіканням та хімічною промисловістю набагато більше спільного, ніж здається — чого лише вартий термін «коксовий пиріг» чи «коксова піч».
Про це міркуватимемо на воркшопі «Коксотерапія. Вдумливе мистецтво випікання коксу» від мисткині Оксани Жарун у четвер о 18:00.
Познайомимося з процесом «випікання» коксу, дізнаємось про значення хліба в українській культурі та те, як митці працюють з цим образом і як можна поєднати випічку й промисловість. Потім створимо фарбу з коксового пилу і втілимо нею своє бачення хліба.
Оксана Жарун — криворізька художниця та коксохімікиня, яка розглядає промисловість через людський вимір.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.
Воркшоп пройде в межах резиденції «Що пам'ятає ландшафт». | 400 |
| 4 | Як сучасне українське мистецтво працює з темами ідентичності?
Сьогодні о 18:00 будемо говорити про це під час лекції-презентації книжки «Донбас як метафора» дослідниці візуальної культури та кураторки Катерини Яковленко.
На лекції дізнаємось про те, як сучасне українське мистецтво рефлексує над темами пам’яті, ландшафту та досвіду війни — і як через ці образи формується уявлення про те, що таке ідентичності. А також — чому ці теми виникають у певні періоди історії мистецтва, знов отримуючи актуальність.
Це буде розмова про український схід, зв'язок з ландшафтами та пошук власного коріння у тому, що створюється.
Катерина Яковленко — дослідниця візуальної культури, кураторка. Досліджує історію сучасного мистецтва через теми невидимого, тіла та місця. Авторка-упорядниця книги «Чому в українському мистецтві є великі художниці», авторка книги «Донбас як метафора».
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Фото з освітньо-перформативної події «І я дивлюсь на близьке місто». | 376 |
| 5 | У суботу о 17:00 дослідниця Богна Коньор проведе лекцію «Ховаючись на видноті: про технології, секретність і інфільтрацію» в межах резиденції «Що пам'ятає ландшафт».
Лекція базується на майбутній книзі Богни Коньор, що реконструює інтелектуальну історію штучного інтелекту з позиції Східної Європи, використовуючи філософські та політичні есе Станіслава Лема.
Дослідники часто розглядають східноєвропейську думку про технології ХХ століття як периферійне продовження радянської кібернетики. Натомість Богна Коньор стверджує, що історія регіону — з завоюваннями, війнами та окупаціями — сформувала окремий набір концептів для осмислення технологій. Вони орієнтовані не стільки на контроль і прогрес, скільки на непрозорість, відсторонення, інфільтрацію та камуфляж.
Лекція почнеться з аналізу ранньої історії обчислювальної техніки, коли уявлення про ШІ формувалися на перетині військових технологій та освоєння космосу.
Лекція також ставить питання, як інакша концепція машинного інтелекту може допомогти нам осмислити сучасність і майбутнє ШІ в нашому регіоні — у зв’язку з саботажем, розвитком методів ведення війни та пов'язаними з цим трансформаціями.
Мова: англійська.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Локація: галерея Артсвіт, третя зала.
Богна Коньор — польська дослідниця, що працює з новітніми технологіями. Наразі живе між Україною та Китаєм, де є асистенткою професорки з медіатеорії в департаменті Interactive Media Arts Нью-Йоркського університету в Шанхаї (NYU Shanghai). Авторка книги The Dark Forest Theory of the Internet (Polity, 2025) та співредакторка видання Machine Decision is not Final: China, and the History and Future of Artificial Intelligence (Urbanomic, 2025). | 386 |
| 6 | Долучайтесь сьогодні о 19:00 до показу фільму Дар'ї Молокоєдової «Дельфін, Rкий живе своїм життRм і їсть торти».
Це стрічка про літо, молодість, перші закоханості та подорожі українськими містами.
Вхід вільний, без реєстрації.
1 поверх, кінотеатр. | 384 |
| 7 | У березні відбулася перша сесія, присвячена створенню стратегії розвитку культури Дніпра.
Вона об’єднала представників комунальних закладів, незалежного культурного сектору, бізнесу, управлінської ланки та освітніх інституцій. Разом вони говорили про те, яким може бути розвиток культури у місті, якими є ключові виклики та можливості галузі.
Ця сесія стала одним із кроків на шляху до створення стратегії розвитку культури Дніпра.
Протягом останніх місяців ми збирали результати зустрічі докупи: основні ідеї, напрацьовані під час обговорень, узагальнені висновки та пропозиції, які можна використати для подальшої розробки стратегії.
Загалом стали помітними кілька запитів щодо розвитку культурної сфери Дніпра:
— потреба в ефективних комунікаціях — як усередині культурного сектору, так і у взаємодії з аудиторіями;
— запит на прозоре та ефективне управління спільними ресурсами громади, зокрема культурною інфраструктурою та бюджетними інструментами;
— здатність співпрацювати, будувати партнерства й реалізовувати спільні проєкти;
— потреба у рефлексивності, коли дослідження, аналітика та публічне обговорення є частиною програмної діяльності інституцій та управлінських практик.
Матеріал, зібраний під час першої сесії, відображає різні перспективи та міркування учасників. Також він слугуватиме відправною точкою для продовження обговорення того, якою має бути стратегія.
Більше про результати обговорення розповімо у наступних дописах.
А щоб усі охочі могли поділитися своїм баченням розвитку культури у Дніпрі, незабаром проведемо публічне обговорення напрацювань першої сесії.
Стратегічні сесії в рамках розробки стратегії розвитку культури Дніпра є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 400 |
| 8 | У четвер о 18:30 покажемо в кінотеатрі стрічку «Антропоїд».
Дія фільму розгортається у 1942 році, коли Гітлер увів свої війська до Чехословаччини. Двоє парашутистів, Йозеф Ґабчик і Ян Кубіш, висаджуються в окупованій нацистами Празі — їх скерував сюди уряд Чехословаччини у вигнанні.
Їхня мета — вбити одного з головних поплічників Гітлера, очільника захопленої Чехії, Райнгарда Гейдріха, якого через його жорстокість називали «Празьким м’ясником». Операція отримала назву «Антропоїд».
Тривалість: 120 хв.
Мова: англійська, українські субтитри.
Вхід вільний, за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.
Показ відбувається у партнерстві з Посольством Чеської Республіки в Україні. | 432 |
| 9 | Що таке деколонізація і чому її не можна зводити лише до демонтажу пам’ятників російським діячам та перейменування вулиць?
Сьогодні говоритимемо про це з дослідницею Іриною Ревою о 18:00 в межах нової лекції циклу про локальну ідентичність.
Розглянемо те, як деколонізація допомагає нам перевідкривати власну історію та чому дослідження локального може стати важливим елементом формування й переосмислення ідентичності. Подивимося також на те, як цей процес працює у Дніпрі та регіоні.
Ірина Рева — дослідниця, представниця Українського інституту національної пам’яті у Дніпрі.
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Фото з лекції Володимира Маслійчука.
Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 432 |
| 10 | У вівторок о 19:00 дивимось у кінотеатрі фільм мисткині Дар'ї Молокоєдової «Дельфін, Rкий живе своїм життRм і їсть торти» в межах резиденції «Що пам'ятає ландшафт».
«Дельфін, Rкий живе своїм життRм і їсть торти» — це літній роуд-муві, сповнений підліткових мудростей і спостережень про любов, час і життя. У центрі — маленька людина, яка впродовж півтора місяця мандрує маршрутом: Краматорськ — Харків — Дніпро — Кривий Ріг — Олешківські піски — Херсон — Олександрівка — Тернопіль — Травневе — Маріуполь — Одеса.
«Фільм знятий у 2021 році, коли мені було 19. Це час перших мистецьких резиденцій, подорожей із друзями, закоханості й інтенсивного проживання світу. Це також фіксація останнього мирного періоду — до повномасштабного вторгнення, коли міста, в яких відбувалися ці події, ще існували в іншій реальності», — розповідає Дар'я.
Сьогодні цей фільм читається як ностальгійний архів про молодість — наївну, відкриту, щиру, сповнену віри в себе й у світ.
Мова: мови оригіналу (російська та українська) з українськими субтитрами.
Тривалість — 40 хв.
Вхід вільний.
Кінотеатр DCCC, 1 поверх.
Дар'я Молокоєдова — мультимедійна художниця з Краматорська, яка працює з темою руйнування як одним із елементів циклу життя. Створює об’єкти та інсталяції. Основна її практика — робота зі склом, а саме з уламками.
«Що пам'ятає ландшафт» — резиденція для митців/мисткинь, культурних діячів/діячок та дослідників/дослідниць у Дніпрі, що присвячена темі ландшафту та його змінам під впливом людей. | 555 |
| 11 | Sin texto... | 538 |
| 12 | Долучайтесь до подій в межах резиденції «Що пам'ятає ландшафт» вже цієї неділі.
7 червня 10:30-13:30
«Знайдений обрій» — воркшоп від художниці Каріни Синиці
Як дивитися на обрій, який мовчить? Як зображати лінію горизонту, що приховує в собі історію? Після будівництва Дніпрогесу під водами Дніпра опинилися два великі острови — Попова Коса (також відомий як Чортів острів, а на старих мапах — острів Ад) та Становий (Воронцовський) острів, що колись були важливою частиною дніпровського ландшафту.
Під час воркшопу «Знайдений обрій» учасники та учасниці спостерігатимуть за лінією горизонту з Монастирського острову в сторону цих затоплених об'єктів, після чого звернуться до живописного етюду — техніки швидкого натурного малювання.
Етюд часто розглядають в академічній системі як підготовчий етап до створення великого твору, однак він також може існувати як самостійна художня робота, що документує простір та ставить питання до нього в цій фіксації.
Під час невеликої вступної лекції також розглянемо те, як сучасні художники працюють із живописом, зокрема з етюдом як автономною художньою формою, а також про пейзаж в живописі як носій пам'яті.
Участь безкоштовна, за реєстрацією.
Кількість місць обмежена.
Локація: Монастирський острів.
7 червня 16:00
«Чому маскувальні стіки більше не плетуть із ваших футболок?» — артист ток мисткині Софії Козлової
Під час зустрічі поговоримо про текстиль у контексті маскувальних сіток: як і де формуються спільноти, з якими викликами стикаються осередки, як агросфера змінила маскування та до чого тут Дніпро.
Останні чотири роки Софія Козлова керує центром із виготовлення маскувальних сіток у Львові, де одним із її напрямів роботи є підбір тканин для плетіння. У своїй мистецькій практиці вона осмислює досвід волонтерства та створення «штучної природи». Під час зустрічі Софія розкаже про серію робіт «Гербарії» та дослідження прифронтових ландшафтів через камуфляж у проєкті «Лінії горизонту».
Вхід вільний, без реєстрації.
Лекторій DCCC, 2 поверх.
На візуалах використані фото Дмитра Позднякова з архіву Юлії Закревської (1) та світлина Назарія Савоніка (2). | 528 |
| 13 | Сьогодні о 18:30 в галереї Артсвіт відкриється виставка «Небесна аптека» дніпровського художника Володимира Габуди та саундартиста Олександра Супруна.
Поєднуючи живопис, поезію та просторову аудіоінсталяцію, «Небесна аптека» осмислює стан, в якому травматичні зміни реальності вже стали частиною повсякденності.
Володимир Габуда порушує питання відповідальності за власну реакцію: чи можемо ми діяти усвідомлено, не посилюючи темряву навколо себе? У «Небесній аптеці» він пропонує пройти шлях від досвіду травми до пошуку внутрішньої опори та способів спротиву.
Вхід вільний.
1 поверх DCCC, галерея Артсвіт. | 573 |
| 14 | 10 червня о 18:00 будемо говорити про те, як виявляються ідентичності в сучасному українському мистецтві.
«Ідентичність в сучасному мистецтві України» — це лекція-презентація книжки «Донбас як метафора» дослідниці візуальної культури та кураторки Катерини Яковленко.
Подія буде присвячена тому, як сучасне українське мистецтво працює з темами пам’яті, втрати, мови, ландшафту та досвіду війни — і як через ці образи формується уявлення про те, що таке ідентичність та ідентичності. А також — чому ці теми виникають у певні періоди історії мистецтва, знов отримуючи актуальність.
Поговоримо й про книжку «Донбас як метафора» — у ній Катерина пише про кіно, твори мистецтва та літератури, образи, що розгортають перед читачами та читачками метафору Донбасу — місця, якого не існує, але яке наповнене іменами, птахами, рослинами, привидами минулих та теперішніх подій.
Це буде розмова про українські ландшафти, території, складні історії, свободу та травму війни в мистецьких творах, про тісний зв'язок і пошук власного коріння у тому, що створюється.
Катерина Яковленко — дослідниця візуальної культури, кураторка. Працює з темою впливу війни, травми та втрати на мистецтво та пам'ять. Досліджує історію сучасного мистецтва через теми невидимого, тіла та місця. З 2023 року обіймає посаду шефредакторки сайту «Суспільне Культура». Авторка-упорядниця книги «Чому в українському мистецтві є великі художниці», авторка книги «Донбас як метафора».
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 640 |
| 15 | Долучайтесь до нової лекції циклу про локальну ідентичність сьогодні о 18:00.
Під час лекції історика Володимира Маслійчука розглянемо те, чим є ідентичність загалом, а також те, вона змінюється зі сприйняттям локусу і місцевої історії.
На прикладі дискусій про початки Дніпра поговоримо про те, як формуються історичні наративи та чому їх можна переглядати з позиції сучасності.
Також обговоримо зв'язок між містом та ідентичністю й те, як ідентичності переосмислюються в граничних ситуаціях, коли звичні уявлення про себе, своє місце та спільноту зазнають випробувань.
Володимир Маслійчук — доктор історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету Києво-Могилянська академія. Викладає курси з методології історії й історіографії та історії ХІХ ст., спецкурси з жіночої історії та «великого кордону від Адріатики до Каспію у XV–XVIII cт.».
Вхід вільний, за реєстрацією.
Лекторій, 2 поверх.
Фото з лекції Вахтанґа Кебуладзе «Колоніалізм і національна ідентичність». | 532 |
| 16 | Шукаємо авторів/-ок-аматорів/-ок, які знімають або знімали у Дніпрі.
У межах проєкту «Малий формат», серії показів аматорських коротких фільмів, ми запускаємо опен-кол для авторів/-ок, які створюють роботи у прикордонній зоні між публічним та приватним. Перша тема, «Не бачений, не знятий», присвячена Дніпру.
У розумінні аматорського кіно ми не обмежуємося лише «домашніми відео», що були створені для сімейних архівів. Ви можете також подавати роботи, що виходять за межі приватного простору: відеопрогулянки, ваші думки та спостереження, документальні та ігрові роботи, пов'язані з містом та життям в ньому.
З відібраних робіт плануємо сформувати добірку, яка дозволить поглянути на Дніпро крізь об'єктив тих, хто живе або жив у ньому, а також виявити спільноту людей, для яких відео є способом бачити і фіксувати місто. Фільми будуть показані восени в кінотеатрі DCCC.
Дедлайн: 20 липня.
Подавайте відеороботи за посиланням. | 1 187 |
| 17 | Після початку повномасштабної війни ми все частіше почали говорити про деколонізацію: історії, пам’яті, культури та самих себе.
То що таке деколонізація та чому недостатньо лише демонтажу пам’ятників російським діячам і перейменування топонімів? Про це будемо говорити на новій лекції циклу про локальну ідентичність разом з дослідницею Іриною Ревою 8 червня о 18:00.
На лекції розглянемо питання того, як деколонізація стає засобом перевідкривання української історії та культури, а також про те, як цей процес працює на локальному рівні — у Дніпрі та регіоні. Звернемося до дніпровського дисидентського руху, козацької та лоцманської спадщини й інших історій, які були важливими, але залишалися на периферії офіційних наративів.
Зрештою обговоримо, як процес деколонізації дозволяє зміщувати фокус із нав’язаного «великого» на локальний досвід та чому знання про власне місто може стати важливим елементом формування локальної ідентичності.
Ірина Рева — дослідниця, представниця Українського інституту національної пам’яті у Дніпрі. Авторка книги «По той бік себе: соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій» та «Місія третього покоління», де вона розглядає Революцію Гідності та війну як етапи усвідомлення й подолання наслідків історичної травми.
Вхід вільний, за реєстрацією.
2 поверх, лекторій.
Лекційна програма про локальну ідентичність є частиною програми розвитку спроможності та мережування для локальних дієвців культури «Спадщина: простір для роботи», що підтримується Програмою «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. | 485 |
| 18 | Минулого четверга відкрили виставку «Транзитні зони».
У центрі виставки — військові художники й художниці, цивільні митці та мисткині, чия практика формується в умовах переміщення, дистанції та нестабільності присутності.
Експозиція досліджує нові форми невидимості та недопредставленості, які виникають у досвіді війни.
Учасники та учасниці виставки: Софія Булгакова, Любов Дуракова, Павло Ковач, Віталій Кохан, Маргарита Половінко, Георгій Потопальський, Христина Соломуха, Іван Світличний, Анна Тарадіна, Леся Васильченко, Євген Арлов та Марина Федоренко, _mediaklub, photinus new media lab (uzhhorod).
Кураторки: Лєра Полянськова, Ксенія Ульянова.
Побачити виставку можна до 22 серпня.
Графік роботи: вівторок-субота 12:00-19:00.
Вхід вільний.
2 поверх, виставковий простір.
Проєкт реалізовано в межах Cultural Transformation Movement за підтримки Creative Europe та Фонду культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ. | 572 |
| 19 | 5 червня о 18:30 в галереї Артсвіт відкриється виставка «Небесна аптека» дніпровських митців — художника Володимира Габуди та саундартиста Олександра Супруна.
Це виставка про простір — міфічний, химерний, реальний. Експозиція поєднує живопис, поезію та просторову аудіоінсталяцію.
«Небесна аптека» звертається до стану, в якому травматичні зміни реальності вже стали частиною повсякденності. В основі проєкту — уявлення про простір як множинне і нестабільне середовище, де страх, виснаження, рух і надія співіснують одночасно.
Володимир Габуда звертається до сновидінь, спогадів і химерних образів, що формують власний міфологічний простір. Художник порушує питання відповідальності за власну реакцію: чи можемо ми діяти усвідомлено, не посилюючи темряву навколо себе? У «Небесній аптеці» він пропонує пройти шлях від досвіду травми до пошуку внутрішньої опори та способів спротиву.
Важливою для виставки стала співпраця Володимира Габуди з Олександром Супруном, із яким художник познайомився під час резиденції «Уявне місто» у 2024 році в DCCC.
В аудіоінсталяції, створеній спеціально для виставки, Олександр Супрун працює з триканальним звучанням: кожна звукова доріжка відповідає окремій частині експозиції, але всі вони звучать одночасно та змінюються залежно від переміщення глядачів у просторі.
Побачити виставку можна буде до 8 серпня 2026 року.
Вхід вільний. 1 поверх DCCC, галерея Артсвіт.
Володимир Габуда — митець, що працює з живописом, графікою та поезією. Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж за спеціальністю образотворче мистецтво. Ключовий принцип роботи — цілісність власного міфологічного простору, що живе сюжетами химерних спогадів та фантазії.
Олександр Супрун — саунд-артист, учасник незалежної експериментальної сцени, відомий під псевдонімом Trancedænce. У своїй музиці поєднує методи вільної імпровізації, психоделії, нойзу, шизоаналізу та ситуаціонізму. | 701 |
| 20 | Сьогодні відкриваємо виставку «Транзитні Зони» в DCCC.
У центрі виставки — військові художники й художниці, а також цивільні митці та мисткині, чия практика формується в умовах переміщення, дистанції та нестабільності присутності.
Програма відкриття
18:00 — artist talk Софії Булгакової — міждисциплінарної мисткині, яка працює з технологіями та сучасними соціальними структурами.
19:00 — дискусія з митцями-учасниками виставки.
20:00 — live-виступ WALAKOS — проєкту саундпродюсера Андрія Соколова.
Вхід вільний.
2 поверх, виставковий простір.
Проєкт реалізовано в межах Cultural Transformation Movement за підтримки Creative Europe та Фонду культурних ініціатив ІЗОЛЯЦІЯ. | 737 |
¡Ya disponible! Investigación de Telegram 2025 — los principales insights del año 
