Спільне | Commons
Ir al canal en Telegram
Ліве українське видання про економіку, політику, історію та культуру Сайт: http://commons.com.ua/uk/ YouTube: https://www.youtube.com/@commonsjournal Підтримуйте нас на Patreon: https://patreon.com/commons_journal
Mostrar más1 651
Suscriptores
-424 horas
-17 días
-730 días
Cargando datos
Canales Similares
Nube de Etiquetas
Menciones Entrantes y Salientes
---
---
---
---
---
---
Atraer Suscriptores
noviembre '26nov '26
noviembre '26
+6
en 3 canales
octubre '26
+30
en 9 canales
Get PRO
septiembre '26
+42
en 6 canales
Get PRO
agosto '26
+63
en 9 canales
Get PRO
julio '26
+51
en 8 canales
Get PRO
junio '26
+25
en 6 canales
Get PRO
mayo '26
+20
en 4 canales
Get PRO
abril '26
+39
en 4 canales
Get PRO
marzo '26
+44
en 7 canales
Get PRO
febrero '26
+26
en 9 canales
Get PRO
enero '26
+29
en 8 canales
Get PRO
diciembre '25
+32
en 10 canales
Get PRO
noviembre '25
+23
en 16 canales
Get PRO
octubre '25
+24
en 1 canales
Get PRO
septiembre '25
+23
en 2 canales
Get PRO
agosto '25
+24
en 5 canales
Get PRO
julio '25
+31
en 4 canales
Get PRO
junio '25
+23
en 3 canales
Get PRO
mayo '25
+30
en 5 canales
Get PRO
abril '25
+31
en 3 canales
Get PRO
marzo '25
+20
en 4 canales
Get PRO
febrero '25
+23
en 6 canales
Get PRO
enero '25
+21
en 3 canales
Get PRO
diciembre '24
+35
en 4 canales
Get PRO
noviembre '24
+37
en 12 canales
Get PRO
octubre '24
+47
en 4 canales
Get PRO
septiembre '24
+47
en 9 canales
Get PRO
agosto '24
+28
en 1 canales
Get PRO
julio '24
+35
en 9 canales
Get PRO
junio '24
+39
en 7 canales
Get PRO
mayo '24
+31
en 14 canales
Get PRO
abril '24
+44
en 12 canales
Get PRO
marzo '24
+50
en 12 canales
Get PRO
febrero '24
+41
en 8 canales
Get PRO
enero '24
+102
en 20 canales
Get PRO
diciembre '23
+37
en 14 canales
Get PRO
noviembre '23
+40
en 5 canales
Get PRO
octubre '23
+61
en 13 canales
Get PRO
septiembre '23
+49
en 0 canales
Get PRO
agosto '23
+32
en 0 canales
Get PRO
julio '23
+56
en 0 canales
Get PRO
junio '23
+34
en 0 canales
Get PRO
mayo '23
+52
en 0 canales
Get PRO
abril '23
+29
en 0 canales
Get PRO
marzo '23
+29
en 0 canales
Get PRO
febrero '23
+26
en 0 canales
Get PRO
enero '23
+24
en 0 canales
Get PRO
diciembre '22
+36
en 0 canales
Get PRO
noviembre '22
+56
en 0 canales
Get PRO
octubre '22
+32
en 0 canales
Get PRO
septiembre '22
+36
en 0 canales
Get PRO
agosto '22
+35
en 0 canales
Get PRO
julio '22
+49
en 0 canales
Get PRO
junio '22
+36
en 0 canales
Get PRO
mayo '22
+32
en 0 canales
Get PRO
abril '22
+23
en 0 canales
Get PRO
marzo '22
+68
en 0 canales
Get PRO
febrero '22
+17
en 0 canales
Get PRO
enero '22
+22
en 0 canales
Get PRO
diciembre '21
+31
en 0 canales
Get PRO
noviembre '21
+29
en 0 canales
Get PRO
octubre '21
+15
en 0 canales
Get PRO
septiembre '21
+33
en 0 canales
Get PRO
agosto '21
+15
en 0 canales
Get PRO
julio '21
+17
en 0 canales
Get PRO
junio '21
+30
en 0 canales
Get PRO
mayo '21
+31
en 0 canales
Get PRO
abril '21
+23
en 0 canales
Get PRO
marzo '21
+44
en 0 canales
Get PRO
febrero '21
+10
en 0 canales
Get PRO
enero '21
+59
en 0 canales
Get PRO
diciembre '20
+633
en 0 canales
| Fecha | Crecimiento de Suscriptores | Menciones | Canales | |
| 08 noviembre | +1 | |||
| 07 noviembre | 0 | |||
| 06 noviembre | +3 | |||
| 05 noviembre | 0 | |||
| 04 noviembre | +1 | |||
| 03 noviembre | +1 | |||
| 02 noviembre | 0 | |||
| 01 noviembre | 0 |
Publicaciones del Canal
Сьогодні нашому редактору й дорогому другові, економісту Саші Кравчуку мало б виповнитися 40 років.
У цей день замість вітань ми, на жаль, знову змушені лише згадувати Сашу. Його економічні дослідження, в яких ґрунтовний аналіз поєднувався з вірою в краще майбутнє та справедливіше суспільство, за яке варто боротися. Його роботу в редакції «Спільного», стиль організації і співпраці, який ми прагнемо зберігати, публікуючи важливі матеріали. І його світлу, здавалося б, невичерпну енергію, яка наснажувала всіх, кому пощастило його знати.
Про все це ми писали в тексті, присвяченому Саші. Сьогодні запрошуємо вас перечитати його й разом із нами згадати людину, яка так багато значила для «Спільного» і всіх, хто її знав.
«Скільки того життя?» — любив казати Саша.
Ми глибоко сумуємо, усвідомлюючи, що цього життя в нього мало бути набагато, набагато більше. Важко навіть уявити, скільки всього він міг би ще зробити, скільки створити, скількох людей підтримати й надихнути за роки, що минули без нього, і за ті, що ще попереду.
Нам дуже бракує Саші в ці надзвичайно складні часи. Ми завжди пам’ятаємо про нього, і ця пам’ять допомагає нам рухатися далі, навіть коли це особливо важко.
| 2 | ✨ «Пульсації шкоди й турботи становлять разюче промовисту історію антропоцену».
Життя на Землі постає з безлічі міжвидових взаємодій — взаємного притягання, обміну та співіснування, завдяки яким одні організми підтримують життя інших. Наприклад, квіткові рослини приваблюють птахів, комах та інших тварин яскравими барвами, ароматами й нектаром. Натомість ті запилюють рослини, допомагаючи їм розмножуватися.
Антропологиня Дебора Берд Роуз називає багатство цих зв’язків «мерехтінням життя», спираючись на поняття, запозичене з культури корінних народів Австралії.
Однак сьогодні ці зв’язки дедалі швидше руйнуються, насамперед унаслідок людської діяльності. Разом зі зникненням тварин і рослин розпадаються цілі екологічні спільноти. Ба більше, під загрозою опиняється сама можливість відновлення життя в майбутньому.
Та чи справді роль людини в цій історії зводиться лише до руйнування й жорстокості? І як навчитися бачити себе частиною багатовидового світу та будувати стосунки з іншими істотами на засадах взаємозалежності, турботи й відповідальності?
👇 Читайте про крихке мерехтіння всього живого в есеї однієї із засновниць довкіллєвої гуманітаристики. | 531 |
| 3 | Запрошуємо на зустріч про мистецькі протестні практики!
Коли публічне поле сповнене повторами та мантрами, діалогізм зникає, а насильство стає все більш прийнятним, протидія приходить як неминуча. Мистецька форма втручається в це поле, щоб протест не зводився до суто «активістського» жесту — до задоволення від самої участі на правильному боці історії, яке зрештою гасить політичний потенціал незгоди.
Таким втручанням може бути перформанс, який привертає увагу, візуальний образ, що запам’ятовується краще за будь-яку промову, або дія, що перетворює мовчання на висловлювання. Але що забезпечує саме мистецьке втручання?
Приходьте на подію від мисткині та шкільної викладачки образотворчого мистецтва Діани Драбик. Разом розглянемо, як працюють мистецькі практики на протестах, а також спробуємо відповісти на такі питання:
❓ Які форми творчості використовують на протестах — від плакатів і перформансів до музики й акціонізму?
❓Чи тотожні творчість на протесті (як свобода самовираження) і протестне мистецтво?
❓ Чому дія іноді говорить гучніше за слова?
❓ Як з ідеї народжується акція, яка справді працює?
📅 7 листопада, 17:00
📍 Простір «Крила», Лукʼянівська 69/71 | 869 |
| 4 | 🏴☠️ Як сучасні пірати долають хвилі правого популізму?
Піратський рух виник у середині 2000-х років як відповідь на посилення контролю за обміном інформацією в інтернеті. Згодом він переріс у міжнародну мережу політичних партій, які виступають за цифрові свободи, прозорість влади та розширення радикальних форм демократії.
У 2010-х роках піратські партії здобули представництво в парламентах кількох європейських країн, однак згодом більшість із них втратила політичний вплив. Проте Чеська піратська партія стала винятком.
🎙 Ми поговорили з Маркетою Грегоровою — депутаткою Європарламенту та колишньою заступницею голови Чеської піратської партії — про боротьбу за демократичні свободи в умовах підйому правих сил у чеській політиці.
В інтерв’ю вона також пояснює, як Європі зменшити технологічну залежність від США й Китаю, та розмірковує про права людей в контексті соціальних мереж. | 698 |
| 5 | 🪶 У 2021 році в біосферному заповіднику «Асканія-Нова» та його околицях виявили 680 мертвих сірих журавлів. Це стало однією з найгучніших екологічних катастроф того періоду.
Україна розташована на перетині міграційних маршрутів мільйонів птахів, які щороку перелітають між місцями гніздування та зимівлі. Тому наша держава взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо їхньої охорони та збереження місць зупинок на цьому шляху.
Однак трагедія в «Асканії-Нові» показала, що навіть природоохоронний статус території не гарантує птахам безпеки. Причиною катастрофи став бродифакум — отруйна речовина у складі препаратів для боротьби з гризунами, якою місцеві фермери обробляли зерно та розкидали його на навколишніх полях.
Наслідки застосування отрути виявилися значно масштабнішими. Загалом у заповіднику та його околицях зафіксували 2625 мертвих птахів, зокрема рідкісних видів. Постраждали й інші тварини.
❓ Як українська влада розслідувала масову загибель птахів?
❓ Чому чиновники перешкоджали перевіркам агропідприємств?
❓ І як інтереси аграрного сектору впливають на охорону довкілля?
Більше про обставини цих подій та проблеми застосування родентицидів читайте у статті природоохоронця Олексія Василюка, який особисто брав участь у розслідуванні причин екологічної катастрофи. | 707 |
| 6 | 🌱 Що стоїть за масовим використанням пестицидів, від яких значною мірою залежать врожаї в усьому світі?
Для багатьох дрібних фермерів пестициди є можливістю підтримувати виробництво й заробляти на життя. Вони допомагають захищати посіви від шкідників і бур’янів, підвищувати врожайність та зменшувати потребу в ручній праці. Водночас хімікати шкодять здоров’ю людей, забруднюють довкілля та сприяють появі стійких до них шкідників, посилюючи залежність сільського господарства від нових обробок.
Проте роль пестицидів виходить за межі аграрного виробництва та екологічних проблем і тісно пов’язана з історією колоніалізму, воєн та економічної експлуатації. За їх допомогою придушували антиколоніальні рухи, знищуючи посіви повстанців, а на колоніальних плантаціях нарощували виробництво, перекладаючи шкоду для здоров’я та довкілля на місцеве населення.
🔎 Щоб пояснити ці процеси, професорка географії Меріон Вернер звертається до поняття «глобальний пестицидний комплекс». Розглядаючи історію виробництва, торгівлі та застосування агрохімікатів від завершення Другої світової війни до сьогодення, дослідниця показує, як хімізація сільського господарства пов’язана з інтересами великого капіталу, державною політикою, соціальною нерівністю та нерівномірним розподілом екологічних ризиків.
Тож, хто отримує прибутки від глобальної залежності від пестицидів та хто розплачується за її наслідки? Читайте в новій публікації в межах спецпроєкту «Що стоїть за образом України як житниці Європи?». | 734 |
| 7 | Чи може мова бути носієм власних прав?
Колись інститут омбудсмена виник як механізм захисту прав громадян від порушень з боку державної влади. Однак у 2019 році в Україні запровадили посаду мовного омбудсмена, покликаного забезпечувати дотримання прав державної мови, зокрема щодо її обов’язкового використання в публічних сферах.
У результаті мова, яка є засобом комунікації та реалізації прав людини, сама стає юридичним субʼєктом, заради якого права людей можуть обмежуватися.
У статті «Мовний суверенітет і онтологія прав» Михайло Мінаков розглядає цей парадокс у ширшому контексті трансформацій пострадянських держав. На думку автора, в умовах криз вони дедалі частіше намагаються компенсувати неспроможність створити дієві інституції управлінням ідентичностями, мовою та історичною пам’яттю.
Тож що означає поява мовного омбудсмена: лише тимчасовий відступ від демократичних принципів в умовах російської агресії чи симптом формування нового політичного ладу, у якому пріоритет захисту надається фетишизованим абстракціям?
Читайте в новій статті Михайла Мінакова. | 804 |
| 8 |  +3У ЛЬВОВІ ПРАВОРАДИКАЛИ НАПАЛИ НА ЛІВОГО АКТИВІСТА ТА ВЕТЕРАНА
⚠️ 18 жовтня у Львові праворадикали нападали на лівого історика та ветерана Владислава Стародубцева. Близько 20 осіб у масках напали на нього просто на вулиці перед початком його лекції.
📍 Цей напад ставить під загрозу будь-які прогресивні голоси в Україні. Ініціативи на захист прав жінок, квір-людей, робітників та студентів змушені ще більше приховувати свою діяльність заради безпеки.
❗️ Радикальна меншість за допомогою вуличного насилля намагається нав'язати свої ідеї більшості. Фізична розправа над політичними опонентами унеможливлює демократичний дискурс та дестабілізує ситуацію в країні.
📣 «Пряма дія» категорично засуджує правий терор на підставі політичних поглядів чи ідентичності: ми виступаємо за реальний захист прав людини та протидію правому насиллю.
👮♀️ Правоохоронні органи системно виявляють пасивність у розслідуванні злочинів на ґрунті нетерпимості, і ця безкарність розв'язує руки нападникам.
🥊 В умовах бездіяльності держави саме горизонтальна солідарність та самозахист стають головними інструментами захисту цивільного населення та активістів.
✋ Ні правому насиллю! Солідарність із постраждалим! | 695 |
| 9 | Чи може університет навчати мислити вільно, якщо сам претендує на володіння єдиною істиною та очікує згоди з нею? 😐
Опублікована понад 30 років тому — але актуальна й досі — книжка «Університет у руїнах» Білла Рідінґса присвячена кризі сучасного університету та трансформації його суспільної ролі.
Нещодавно ми опублікували українські переклади двох її розділів, у яких Рідінґс ставить під сумнів і старий ідеал університету як осередку національної культури, і нову модель «університету досконалості», де знання дедалі більше підпорядковуються рейтингам і показникам ефективності.
У заключному розділі книжки, переклад якого ми публікуємо зараз, автор звертається до ще одного усталеного уявлення — про університет як взірцевий простір прагнення до знання, взаєморозуміння та згоди.
Переосмислюючи цей ідеал, Рідінґс виходить за межі університетської аудиторії та порушує ширше питання: чи потрібен узагалі консенсус, щоб люди могли утворити спільноту?
Якщо сьогодні дедалі важче говорити про спільну культуру, ідентичність чи переконання, Рідінґс пропонує спиратися на визнання відмінностей між людьми, їхньої взаємозалежності та відповідальності одне перед одним.
Тож що означає мислити разом, не прагнучи мислити однаково, і яким може бути університет як простір такої спільноти, — читайте в новому українському перекладі розділу «Спільнота дисенсусу». | 820 |
| 10 | 🌾 Що стоїть за образом України як житниці Європи та якою є справжня ціна високих показників аграрного експорту?
Сучасне сільське господарство значною мірою залежить від використання пестицидів, які допомагають захищати посіви та підвищувати врожайність. Водночас їхнє масове застосування завдає шкоди довкіллю та створює ризики для здоров’я людей.
Саме проблемі використання пестицидів та їхній невидимій ціні присвячений наш новий спецпроєкт. У серії матеріалів ми досліджуватимемо, як влаштована система використання агрохімікатів в Україні, чиї економічні інтереси вона обслуговує, які наслідки має для людей і довкілля та що потрібно змінити.
🐝 Перший матеріал спецпроєкту присвячений впливу пестицидів на біорізноманіття та загрозі масового зникнення комах-запилювачів.
За окремими оцінками, річні втрати бджіл в Україні через обробку сільськогосподарських полів пестицидами сягали 30–40 тисяч бджолиних сімей. Однак масова загибель свійських бджіл — лише видима частина значно масштабнішої екологічної проблеми. Поки увага медіа та суспільства зосереджена на збитках пасічників, тисячі диких комах-запилювачів гинуть непомітно, а разом із ними руйнуються природні зв’язки, від яких залежить існування цілих екосистем.
🌱 Тож кого насправді захищають «засоби захисту рослин» і як знищення навіть окремих видів комах може порушити зв’язки, від яких залежить життя інших організмів?
Розбираємося разом з екологом Олексієм Василюком. | 787 |
| 11 | Привіт! 👋🏼
Змушені повідомити про зміну формату сьогоднішнього заходу.
На жаль, через перебої з електропостачанням лекція Дениса Горбача «Свобода дезінформації: що робити з соціальними платформами?» відбудеться лише онлайн.
🔗 Посилання на трансляцію опублікуємо на сторінці події у Facebook.
Перепрошуємо за незручності та до зустрічі онлайн! 💻 | 684 |
| 12 | 📱 Що ми бачимо у своїх стрічках новин і кому це вигідно?
Соціальні мережі давно перестали бути нейтральним інструментом комунікації. За зручним інтерфейсом, лайками, репостами та рекомендаціями стоять бізнес-моделі, що заробляють на нашій увазі. Алгоритми визначають, які новини й дописи ми побачимо, а які залишаться непоміченими. Це безпосередньо впливає на те, як ми сприймаємо світ, обговорюємо суспільні проблеми та формуємо політичні погляди. Із розвитком штучного інтелекту вплив технологічних корпорацій на публічний простір лише посилюється.
📢 12 жовтня запрошуємо на лекцію «Свобода дезінформації: що робити з соціальними платформами?» Дениса Горбача, дослідника Лундського університету, щоб розібратися, як працює економіка соціальних платформ і штучного інтелекту та що це означає для суспільства.
Зокрема, поговоримо про те:
❓ Хто і як заробляє на соціальних платформах та штучному інтелекті?
❓ Як алгоритми впливають на поширення інформації та нашу довіру до неї?
❓ Як цифрові технології впливають на політичну активність і суспільні дискусії?
❓ Чи можна змінити правила роботи платформ в інтересах суспільства?
❗️ Зверніть увагу: лектор долучиться онлайн, але ми зберемося наживо в Києві, щоб разом послухати виступ, обговорити почуте та поділитися власними думками.
📅 12 жовтня, 18:00
📍 Київ, ст. м. «Виставковий центр» — точне місце повідомимо після реєстрації.
✅ Підписуйтеся на сторінку події, щоб отримати нагадування!
🔗 Реєструйтеся за посиланням.
👊🏽 Соцмережі змінюють наше життя. Час змінювати самі соцмережі! | 919 |
| 13 | 🤒 Кліматична криза дедалі менше схожа на абстрактний сценарій майбутнього.
Цьогорічне літо стало найспекотнішим за всю історію спостережень у Західній Європі. Посухи, лісові пожежі, повені та тривалі періоди аномальної спеки для частини людей уже сьогодні означають зруйновані домівки, втрачені врожаї, вимушені евакуації та загрозу життю. А для людства загалом — дедалі вищі ризики нових кліматичних потрясінь, масштабних соціальних та економічних втрат і пов’язаного з ними політичного напруження.
Чим конкретно загрожують кліматичні зміни та як їм протидіяти? Які можливості маємо на рівні власних щоденних практик, а які рішення потребують системних змін і міжнародної співпраці?
🌍 11 жовтня запрошуємо поговорити про це на Кліматичному дні у КНУ.
У програмі заходу:
♻️ Партисипативне обговорення «Наші буденні екологічні практики».
Поговоримо про те, які екологічні практики працюють у повсякденному житті, що нам не вдається і чого ми можемо навчитися одне в одного.
🌡 Лекція членкині Екодії Дарії Жданової
Поговоримо про базові поняття, причини сучасних кліматичних змін, способи адаптації до їхніх наслідків і те, які рішення вже застосовують Україна та світ.
Зокрема, розберемося:
• чим відрізняються поняття «глобальне потепління» і «кліматична криза» та як назва впливає на наше сприйняття проблеми;
• що саме спричиняє сучасні кліматичні зміни і чим вони відрізняються від природних коливань клімату в минулому;
• що роблять Україна та світ, аби стримати зростання глобальної середньої температури;
• що означає «адаптуйся або помри» у контексті кліматичних змін;
• які дії на особистому, суспільному та політичному рівнях можуть бути частиною відповіді на кліматичну кризу.
🎬 Кіноперегляд і розмова про вуглецевий податок.
Разом переглянемо фільм на екологічну тематику, а завершимо вечір розмовою про вуглецевий податок як один з інструментів кліматичної політики.
📅 11 жовтня, неділя
🕕 18:00
📍 КНУ імені Тараса Шевченка, корпус кібернетики, ауд. 504.
Захід відбудеться в межах Українського кліматичного тижня — марафону подій та активностей, присвячених зміні клімату й об’єднанню зусиль для протидії їй.
Долучайтеся, щоб краще розуміти кліматичні зміни й відрізняти дієві рішення від символічних жестів. | 1 048 |
| 14 |  +3Sin texto... | 1 099 |
| 15 |  Як говорити про Україну з американськими прогресивними рухами?
Нещодавно до України приїхала Таня Виговськи — американська політикиня українського походження, сенаторка штату Вермонт і представниця Ukraine Solidarity Campaign.
Під час цієї поїздки Таня хоче побачити Україну не лише через новини, а й поспілкуватися зі студентками, працівниками й активістками та безпосередньо дізнатися, як вони живуть і самоорганізовуються в умовах повномасштабного вторгнення.
Пропонуємо скористатися цією нагодою й зустрітися з політикинею, щоб почути про її роботу в американській політиці, про те, як у США вибудовується підтримка України та з якими суперечностями стикаються її прихильники.
📅 9 жовтня, 17:00
📍 Київ, ст. м. «Контрактова площа» — точне місце повідомимо після реєстрації.
🔍 Деталі події.
🔗 Реєстрація.
Долучайтеся, щоб поділитися власним досвідом, поставити запитання й разом поговорити про те, якою може бути міжнародна солідарність знизу. | 1 214 |
| 16 | 😐 Чи завжди діє правило «одна нація — одна держава»?
На межі ХІХ–ХХ століть над цим питанням розмірковував Карл Реннер — австрійський державний службовець, правник і один із провідних теоретиків австромарксизму.
В умовах, коли багатонаціональну Австро-Угорську імперію зсередини роздирали національні рухи, Реннер сформулював альтернативний підхід до національного питання. Виходячи з того, що держава і нація — не одне й те саме, він розробив ідею спільної федерації, у межах якої національні спільноти мали б самоврядування у справах мови, культури та освіти незалежно від місця проживання.
Описана в його книжці «Боротьба австрійських національностей за державність» модель нетериторіальної автономії стала однією з найвпливовіших ідей австромарксизму та вийшла далеко за межі дискусій у Габсбурзькій імперії. Подібні принципи втілювалися, зокрема, і в УНР.
Як зазначає автор передмови до нового англомовного видання цієї книжки, її основна тема «й нині залишається напрочуд актуальною для сучасних дискусій про національну належність, суверенітет і способи врахування етнічного різноманіття».
📚 Публікуємо український переклад цієї передмови — про історичний контекст появи ідей Реннера, його суперечливу політичну біографію та спробу уявити багатонаціональну державу без боротьби націй за панування одна над одною. | 814 |
| 17 | 1 жовтня 2026 року під час виходу на бойову позицію загинула Іванка, позивний «Гайка», — займала посаду бойової медикині 39-го окремого батальйону морської піхоти.
Іванка була анархісткою, феміністкою і доброю подругою багатьох із нас. Свої лібертарні ідеї вона втілювала в усьому, до чого долучалася: від стосунків із людьми до активізму та життя в армії, де їй фактично доводилося виборювати для себе місце в патріархальній структурі.
Родом із нині окупованого Рубіжного, Іванка досліджувала Донбас, його культуру та людей. Вона була співзасновницею феміністичної громадської організації «Білкіс», членкинею «Феміністичної майстерні» у Львові та активісткою одеського Street Aid Daily. Іванка постійно вигадувала й організовувала нові проєкти, робила самвидави, проводила лекції та долучалася до ініціатив, які вважала важливими.
Однією з таких справ для неї була робота з дітьми. Разом із «Садами Донбасу» Іванка перекладала й озвучувала дитячі казки — про рівність, веганство, Донбас і війну. А у 2023 році поїхала до звільненого від російської окупації Святогірська, де волонтерки й волонтери з різних міст України допомагали відновлювати місто та організували літній табір для місцевих дітей, про який ми тоді зняли репортаж.
За кілька місяців після цього Іванка мобілізувалася. Сьогодні пропонуємо ще раз подивитися цей репортаж і згадати Іванку такою, якою її пам’ятають друзі й подруги, — завзятою, уважною до інших, сповненою тепла й турботи, що їх вона приносила в кожну справу, за яку бралася. | 707 |
| 18 | «Що це, в біса, таке?» 🤯
Запрошуємо на лекцію про сучасне мистецтво! 🫠
Сучасне мистецтво нерідко видається незрозумілим і не вписується у звичні уявлення про прекрасне. Зрештою, його цінність переважно визначається мовою ринкової вартості, визнання кураторів і мистецьких інституцій або особистого смаку.
Однак такий підхід залишає поза увагою інший важливий вимір мистецтва — його здатність впливати на наше сприйняття дійсності та змінювати наше ставлення до світу.
Приходьте поговорити про це на лекцію філософа, перекладача й публіциста В'ячеслава Циби «Що це, в біса, таке? Сучасне мистецтво як...».
Зокрема, ми спробуємо розібратися:
❓ Навіщо мистецтву філософія і чого не помічає традиційне мистецтвознавство?
❓ Звідки походить уявлення про мистецтво як єдине ціле, попри різноманіття його форм?
❓ Чому традиційних естетичних критеріїв недостатньо для розуміння сучасного мистецтва?
❓ Що мистецтво здатне висловлювати та проти чого воно чинить опір?
🎨 Чому поняття «хорошого смаку» сьогодні нічого не значить?
📅 2 жовтня, 18:00
📍 Київ, НАОМА (точне місце повідомимо після реєстрації).
🔍 Деталі в події.
🔗 Реєструйтеся за посиланням! | 1 970 |
| 19 | «Жити серед руїн Університету означає намагатися робити те, що нам під силу, водночас залишаючи простір для появи того, чого ми поки не можемо уявити» 💭
📚 Книжка «Університет у руїнах» теоретика культури Білла Рідінґса — одна з найвпливовіших праць про трансформацію сучасного університету.
Спираючись, зокрема, на власний досвід роботи в академічному середовищі, Рідінґс простежує, як змінювалися принципи функціонування університету: від інституції, тісно пов’язаної з національною державою та виробництвом національної культури, — до «Університету досконалості», дедалі більше підпорядкованого бюрократичній і ринковій логіці ефективності. Ба більше, як доводить дослідник у розділі «Сцена викладання», переклад якого ми вже публікували, ця логіка здатна перетворювати на товар навіть критику та університетський радикалізм.
Книжка Рідінґса була написана близько 30 років тому, але відтоді описані в ній тенденції комерціалізації освіти лише посилилися.
❓ То що ж робити, якщо старий університет уже неможливо відбудувати, а новий дедалі більше підпорядковує знання ринку?
❓ І як можна використати його руїни, щоб створити простір для інших форм мислення та організації знання?
Читайте про це в новому перекладі розділу «Життя серед руїн» із книжки «Університет у руїнах» Білла Рідінґса. | 721 |
| 20 | 🏥 «Систему, яка роками недофінансовувалась і перекладала свої прорахунки на плечі конкретного лікаря чи медсестри, за один день не змінити» 🤕
30 липня МОЗ затвердило новий Стандарт критеріїв госпіталізації пацієнтів.
➕ Нові правила вперше об’єднують госпіталізацію, перебування у стаціонарі та виписку в єдину систему для всієї країни. Крім того, вони враховують соціальні ризики як підставу для госпіталізації та дозволяють медичне спостереження до 24 годин.
❗️Але проблема починається там, де ці правила стикаються з реальністю української медицини, — хронічним недофінансуванням, браком кадрів і перевантаженням працівників.
❓ Які ж ризики створюють нові критерії госпіталізації?
❓ Чому частина пацієнтів може залишитися без потрібної допомоги, а лікарки — сам на сам із відповідальністю за складне рішення?
❓ Як фінансова логіка лікарень впливає на рішення медиків і де виникає простір для зловживань та фіктивних госпіталізацій?
❓ І нарешті: чому захист пацієнток неможливо відокремити від захисту медиків — і що могло б справді змінити ситуацію?
Читайте про це в матеріалі для «Спільного» лікаря-терапевта Максима Романенка. | 2 394 |
