Спільне | Commons
Ліве українське видання про економіку, політику, історію та культуру Сайт: http://commons.com.ua/uk/ YouTube: https://www.youtube.com/@commonsjournal Підтримуйте нас на Patreon: https://patreon.com/commons_journal
Больше1 335Подписчики
-224 часа
+17 дней
+2530 дней
- Подписчики
- Просмотры постов
- ER - коэффициент вовлеченности
Загрузка данных...
Прирост подписчиков
Загрузка данных...
Repost from Соціальний рух
28.04.24. Анонс Соцфоруму «Захист трудових прав в умовах захисту України»
✊ Вже вкотре Україна зустрічає Всесвітній день охорони праці (28 квітня) за обставин, коли працююче населення позбавлене безпеки на робочих місцях. Працювати в Україні означає наражати життя на небезпеку російських ударів і терпіти несправедливе ставлення роботодавців, які часто забувають про євроінтеграційні устремління.
😡 Чи варто дивуватися, що знаходити бажаючих працювати на благо країни стає важче?
❗️ Брак робочих рук загрожує економічному зростанню, стійкості суспільства та успішній відбудові. Запобігти цьому може посилення захисту трудових прав на всіх рівнях. ГО «Соціальний рух» разом з дружніми профспілками і рухами проведе 28 квітня у Києві Соцфорум «Захист трудових прав в умовах захисту України». Метою заходу є виявити системні недоліки у сфері трудових відносин з точки зору працюючих та з’ясувати, чи достатньо робить держава для покращення їх становища.
✅ Захід дозволить представити громадськості найболючіші проблеми зайнятих у галузях охорони здоров’я, залізничного транспорту, соціальної реабілітації, оборонної промисловості, а також обговорити нагальні політичні зміни на користь вказаних верств. Також буде підведено підсумки навчального курсу ТРУДОБОРОНА, покликаного підвищити обізнаність у питанні захисту трудових прав.
➡️ Захід пройде у київському Будинку кіно (м. Київ, вул. Саксаганського, 6, поверх 2, Блакитна вітальня)
🔥Чекаємо наших друзів, соціальних активістів та активісток!
👍 8🔥 2
Лівиця у глухому куті 🫠
❓Чи можна виправдати невибіркове насильство і зростання націоналістичних тенденцій, вбачаючи у них реакцію на пригноблення імперіалістичними режимами❓
Після завершення Холодної війни частина міжнародної лівиці розглядає динаміку глобального капіталу та панування не відповідно до логіки історичного розвитку, а фетишизуючи роль США в них. При цьому протистояння Америці часто супроводжується мовчазною підтримкою рухів і режимів, які радше можна назвати консервативними та реакційними, аніж прогресивним.
Так, ми неодноразово чули виправдовування вторгнення Росії на територію України протидією розширенню НАТО і боротьбою за багатополярний світ. Або спостерігаємо, як багато хто закриває очі на поширення антисемітизму після атак ХАМАСу 7 жовтня.
Канадський історик Мойше Постон стверджує, що великою мірою політичний аналіз лівиці зайшов у такий глухий кут через дуалістичний світогляд періоду Холодної війни.
Чому такий дуалістичний інтернаціоналізм є сумнівним з перспективи глобальної емансипації і протистояння глобальному капіталізму, — читайте в есеї історика.
Інтернаціоналізм та антиімперіалізм сьогодні
Канадський історик про проблеми політичного аналізу сучасної лівиці
🔥 17👍 9👎 1
25 квітня у Португалії відзначають День Свободи, приурочений до подій Революції гвоздик, яким цьогоріч виповнилося 50 років. У 1974 році тут було повалено диктаторський режим, який нерідко порівнюють із путінським.
Революція гвоздик стала відправною точкою переходу Португалії до демократії та завершення її колоніальних війн. Унаслідок тривалої боротьби місцевих лівих із авторитарним режимом, Португалія довгий час залишалася однією з європейських країн із найсильнішими лівими настроями та живою традицією антисистемних рухів.
Проте на парламентських виборах минулого місяця уряд Соціалістичної партії зазнав поразки. Якщо після виборів 2015 і 2019 років переможні соціалісти мали спиратися на підтримку радикальніших лівих і під їх тиском намагалися проводити соціально орієнтовану політику, то з 2022 року правили самостійно й потерпали від скандалів.
Із такої ситуації поживилися ультраправі популісти, хай їх і не взяли до нового уряду правоцентристської партії, яка тут зветься Соціал-демократичною. Проте тривожно, що в країні, де крайні праві десятиліттями лишалися поза парламентом, дискредитовані пам'яттю про диктатуру Салазара-Каетану, вони зараз є третьою за чисельністю парламентською фракцією. Тож загроза авторитаризму та необхідність спротиву зберігають свою актуальність із часів Революції гвоздик.
Більше про здобутки й поразки лівих у Португалії читайте в матеріалі Дениса Пілаша «Португалія: відлуння незавершеної революції».
Португалія: відлуння незавершеної революції
6 жовтня 2019 року в Португалії відбулись парламентські вибори, що засвідчили сильнішу, ніж будь-де в Європі, гегемонію сил політичних сил лівіше центру.
❤ 14❤🔥 7🔥 3👍 1👎 1
«Профспілку як організацію чують, а тебе як індивідуального кранівника на обʼєкті — чути не хочуть».
Згідно з правилами, баштові крани мають списувати через 20 років експлуатації. Проте нині на більшості будівництв працює техніка 80-90-х років.
Героїня нового репортажу проєкту «Ось бачиш!» Лілія піднімається на такий кран щодня! Ба більше, учасниця профспілки кранівників Львівщини навчилася не лише працювати на висоті 150 метрів, але й боротися за свої трудові права.
Напередодні Дня праці запрошуємо всіх подивитися на процес будівництва зсередини та почути від кранівниці практичні уроки з відстоювання гідних умов праці.
Ось бачиш: як кранівниця Ліля досягає висот у боротьбі за свої права
Мешканки та мешканці міст бува вже й не звертають увагу на миттєву появу нових житлових комплексів, які виростають з лабіринтів зелених огорож, наче гриби після дощу. Та ще менш видимими залишаються люди, котрі своєю працею споруджують житло та створюють прибутки забудовникам. Завдяки новому репортажу проєкту «Ось бачиш», у вас є можливість не просто зазирнути за зелений паркан, але й подивитися на будівництво очима працівників. А проведе вас до підхмарʼя учасниця профспілки кранівників Львівщини Лілія. Наша героїня розкаже, як це долати не лише височінь, а й свавілля роботодавців. «Згори видніше!», — тож запрошуємо до перегляду.
👏 17❤ 12
Королівство Бахрейн — маленька за площею держава, розташована на архіпелазі у Перській затоці, між Саудівською Аравією та Іраном. Близько половини населення країни є іммігрантами без громадянства, а з-поміж громадян частка мусульман-шиїтів складає 55-70%, сунітів — 35-45%.
Попри це, саме шиїтська більшість населення зазнає системних утисків і пригноблення. Так:
▪️ шиїти обмежені в можливостях працювати в державних структурах і апаратах влади;
▪️ зазнають дискримінації при працевлаштуванні;
▪️ райони, де вони проживають, помітно бідніші;
▪️ а також шиїти нерідко стають жертвами політичних переслідувань, релігійних утисків і репресій.
Такі похмурі реалії дозволяють деяким правозахисникам означувати політику Бахрейнуа як ще один приклад апартеїду в країнах Близького Сходу.
❓ Яке історичне підґрунтя лежить в основі ієрархічного розмежування між сунітами і шиїтами у Бахрейні?
❓ Який вплив на на цю ієрархію мало втручання імперіалістичних наддержав?
❓ І як конфесійна сегрегація лягла в основу класового розмежування та стала перешкодою для боротьби за зміни у суспільстві?
Про все це читайте у лікнепі нашого автора Олександра Буліна.
Малопомітна сегрегація: релігія, клас і політична боротьба в Бахрейні
Короткий лікнеп про Бахрейн
❤ 10👍 4😢 2👎 1
🪧 Протягом року обурення українського студентства втілювалося в кількох гучних протестних кампаніях. Вони виступали проти урядової «оптимізації» ЗВО, платних послуг в універах, дискримінаційних висловлювань викладачів, впровадження неоліберальних реформ.
Як саме ці системні проблеми та російське вторгнення впливають на повсякденне життя молоді? Відповідь на це питання вирішила знайти активістка профспілки «Пряма дія» Карина Чмелюк, розпитуючи студентів і студенток свого університету на перервах між парами.
Труднощі, які описали студентки й студенти можна розмежувати на такі три групи:
▪️ економічна вразливість;,
▪️ гендерна нерівність та дискримінація;,
▪️ проблеми, зумовлені війною.
Більше про умови життя студентства і про те, як вони впливають на процес навчання — читайте в нашій новій статті.
Життя українського студентства між неолібералізмом і війною
Студенти і студентки розповіли про виклики, які в сучасних умовах бентежать їх найбільше
💔 29❤ 5👎 2
Repost from N/a
🎓Чим живе студентство України та Університет під час війни, з якими викликами вони зіштовхуються, як поезія та утопія стають чи не останнім порятунком у часи кризи та чи можливий студентський рух у такому кризовому становищі?
ㅤ
26 квітня о 18:00 активістки й активісти незалежної студентської профспілки «Пряма дія» дадуть відповіді на ці та інші питання, представивши перший випуск зіна «Д.І.Й», який можна буде отримати прямо на події!
Журнал «Д.І.Й» є результатом і підсумком роботи «Прямої дії» за останній рік, починаючи від моменту відновлення профспілки в лютому 2023 року. Зін охоплює зовсім різнобічні досвіди студенток і студентів, з-поміж яких:
✍️ студентська поезія;
⚠️ спомини студента, який пережив депортацію до Росії;
✊ історія протестної боротьби профспілки;
🤷♂️ що таке справжній університет і яким він може бути для успішної повоєнної відбудови?
🏃♀️Реєструйся на подію та приходь послухати про студентський рух, отримати «Д.І.Й» та поспілкуватися з художницею й укладачкою зіна Катериною Грицевою, а також зі студентами-активістами «Прямої дії».
❤ 23
Яким має бути універ, в якому хочеться вчитися? 💭
В останньому відео спецпроєкту «Освіта право, а не привілей» ми вирішили не лише критикувати, але й помріяти… Пофантазувати про систему вищої освіти, яка сприятиме:
▪️ бажанню студентства навчатися та вільно вибирати наукові зацікавлення;
▪️ участі в продукуванні знань;
▪️ розвиткові світогляду та критичного мислення;
▪️ формуванню кваліфікованих працівниць і працівників, а також забезпеченню економічного та соціального розвитку;
▪️ глобальним змінам у суспільстві, які сприяли би досягненню рівності та справедливості.
Ба більше, тут ми пропонуємо не просто утопію, а цілком реальні пропозиції реформування освіти. Тож дивіться, лайкайте і поширюйте!
__________
Дякуємо за співпрацю над розробкою і створенням відео:
Комунікаційній агенції linza agency
Rosa Luxemburg Stiftung в Україні
—————————
Усі матеріали спецпроєкту ви можете знайти на нашому сайті.
Універ, у якому хочеться вчитися
Дискусії про те, як реформувати вищу освіту, тривають в Україні від початку незалежності. У нинішній же кризі, спричиненій війною, дебати про майбутнє університетів розгортаються дедалі гостріше. Сьогодні чиновники не просто пропонують, але вже і приймають закони, спрямовані на пристосування освіти до ринкової логіки. Такі кроки викликають застереження: чи матиме більшість громадян доступ до освіти, чи покращать ці реформи якість викладання, чи дійсно університет стане місцем розвитку та вільної дискусії? На цьому тлі, питання університету, в якому хочеться навчатися, стає чимраз актуальнішим, водночас прозорих і простих відповідей — немає. Тож ми вирішили підтримати студентський рух боротьби за свої права й ініціювали спецпроєкт «Освіта — право, а не привілей». У ньому ми досліджуємо та висвітлюємо, як самі студенти та студентки бачать стан вищої освіти, з якими проблемами вони стикаються та в якому університеті їм хотілося б навчатися. В рамках спецпроєкту ми вже опублікували 3 відео, присвячених проблемам в освіті, які ви можете знайти на нашому каналі. Сьогодні ж ми презентуємо останній ролик, в якому врешті-решт хочеться помріяти про таку утопію універу, яка сприятиме розвитку людей та прогресивним змінам в суспільстві. ————————— Дякуємо за співпрацю над розробкою і створенням відео: Комунікаційній агенції linza agency Rosa Luxemburg Stiftung в Україні ————————— Усі матеріали спецпроєкту ви можете знайти на нашому сайті:
https://commons.com.ua/uk/osvita-pravo-ne-privilej/.А слідкувати за виходом нових публікацій у соцмережах: Telegram:
https://t.me/commonscomua.Instagram:
https://www.instagram.com/commonsjournal/.Facebook:
https://www.facebook.com/commons.com.ua.TikTok:
https://www.tiktok.com/@spilne.journal?_t=8lbFy579ZtV.❤ 13❤🔥 4🔥 2👍 1👎 1
«Коли я кажу: “Я борюся за справедливість”, — я борюся за справедливість і в Україні, і в Палестині, і в Кашмірі».
Адіб Шахін — активіст і письменник палестинського походження, громадянин Йорданії й України. Народився Адіб у Йорданії, згодом у Палестині прожив декілька десятиліть, а за часів СРСР приїхав в Україну на навчання, де й проживав до початку повномасштабного вторгнення. Після 24 лютого 2022 року він виїхав до Великобританії.
Зараз Адіб є активістом антиімперіалістичного руху і незмінно бере участь в акціях солідарності з Україною та Палестиною із прапорами обох своїх країн.
Ми вирішили поспілкуватися з Адібом на тлі дискусій про спільне і відмінне в українському та палестинському досвідах. Адже думки того, хто пережив імперіалістичну агресію як у Палестині, так і в України, можуть оприявнити шляхи до солідарності в умовах ескалації імперіалістичних загроз.
Тож читайте інтерв'ю з палестино-українським з активістом про досвід життя в окупації, погляди на солідарність і роздуми щодо стратегій боротьби.
«Я стою на боці пригноблених, хто б вони не були». Інтерв'ю з палестинсько-українським активістом Адібом Шахіним
Запрошуємо вас познайомитися з унікальною особистістю, людиною миру та боротьби за рівність
❤ 37🔥 5👍 4👎 4🥴 1
Repost from Вільне Рівне
Спішимо разом з Utopia über alles порадувати любителів друкованих книг, прихильників ідей Драгоманова, осіб з лібертарними поглядами й загалом всіх, хто хоче ознайомитися з поглядами видатного діяча — нарешті видано книгу «Україна лібертарна: Михайло Драгоманов. Невеличка антологія статей»!
Оскільки Михайло Драгоманов не писав системних творів, надаючи перевагу публіцистичному стилю, ця збірка — гарний спосіб для читача ознайомитися з ідеями видатного українця у систематизованому вигляді. Тексти колишніх і сучасних дослідників грунтовно розкривають світогляд основоположника українського народництва.
Щиро дякуємо Денису Хромому й Растаман та Порожнеча за укладання цієї антології, допомогу з друком Utopia über alles та допомогу з вертскою Ірині Стасюк.
Вартість однієї книги 200 грн. З приводу придбання писати @drahomanov_bot.
❤ 18👍 11👎 2