Roman Donik

Є два напрямка розвитку у держав. Чіплятися за минуле. Як це робить Росія. І будь яка імперія поки не розвалиться. Надрачувати на минуле "вєлічіє", на представників унтерменшів, які зраджували своїх і ставали частиною імперії. І намагатись всім доводити свою велич в тому числі прикладами перебіжчиків які стали імпєрцами і "культурним обличчям імперії" в світі. І можна йти в майбутнє. Як це робить сьогодні Україна. Все що заважає нам йти вперед і повертає нам комплекси меншовартості, в принципі нам не потрібно. І це не про спадок. Це про формування майбутнього. Спадок в нас забрали і підмінили своїм. Ті самі москвоімперці. І це треба міняти на те, що підсилює національну свідомість та пам'ять боротьби за незалежність. Прямо зараз історія змінює вектор. Зовсім змінюється формат. Прямо зараз Україна починає займати місце в світовому порядку яке кільке років тому було неможливо уявити. І зараз ці зміни виборюються дуже великою ціною. І не для того ми зараз платимо таку ціну, щоб дивитись в часи, коли Україна була поневолення імперією. Наші політики вже туди дивились. Всі ці роки поки загравали з московією. Надіючись що московіти признають в Україні самостійного державу. А ні Те ж саме про відношення до УПА. Ми маємо право пишатись тими, кого ми вважаємо гідними. Ми маємо право брати за взірець людей, які робили те, що і сьогодні робимо ми всі. Боротись за незалежну Україну. За її існування. Я навіть не хочу уявляти скільки часу треба було російському угрупованню в 22 році, щоб пройти "гонорову" Польщу від кордону до кордону. Хоча ми всі розуміємо, що в тому що ми встояли, є і величезна заслуга Польщі. Але ціну яку платимо ми життями Українців, незрівнянна ні з чим. На жаль. Часи змінилось. Обставини змінилось. Ми змінились. З 22 року ми зробили те що було не під силу більшості розвитих країн заходу. І продовжуємо це робити. Треба формувати нову повістку. Треба позбуватись всього що нагадує про приниження, комплекс меншовартості, та залежності від "метрополії". Ми того варті. І ми платимо дуже велику ціну за це.

Дуже багато останнім часом про рекрутинг іноземців. Про зарплати захмарні, які тих іноземців будуть приваблювати. Про бригади які в планах майже на 20-30 відсотків укомплектувати з іноземців. В цьому рішенні, нема лише однієї ланки. Підготовки іноземців за сучасними вимогами і стандартами ЗСУ. Не НАТО, не Бразилії, не Парагвайя, не Колумбії. В саме ЗСУ. І починати треба з інструкторів. З українського піхотинця, який володіє потрібною іноземною мовою. Щоб піхотинця відібрати, навчити, зробити інструктором та перевести в навчальний центр. Іноземці інструктори, це по досвіду трошки не те. Мотивовані, дисципліновані, методичні. Але вже не розуміють що відбувається на ЛБЗ. Бо такого навіть у кіно не бачили Тільки ті іноземці, які пройшли війну у нас в наших бригадах. Чисто іноземці, нажаль, вже про вчорашній день. Але їх ще треба навчити. Інакше ой. Сарафанне радіо воно швидке. В інших державах тим більше. Там специфічна спільнота. Спокусяться грошима, приїдуть, не отримають належну підготовку, понесуть втрати там де їх можна уникнути і привіт. Не буде бажаючих. Або буде до першої зарплати і сзч. Потім будемо ще їх ловити. Центр під навчання іноземців формується. Керівництво дуже притомне. З робочих практиків. Але якщо їм не дадуть карт бланш на відбір іномовних бійців і бригади це не підтримають, то можна вважати, ми вже все просрали. Спочатку буде фальсифікація, потім скандали, в потім як завжди.

Непоганий розгляд частини нашої програми. Особливо для цивільних і з урахуванням того, що ні з ким з центру ці люди не комунікували і не отримували роз'яснень. Частини, бо тут намішані цифри частково з БЗВП-6. А нова програма, це БЗВП СВ. (Базова Загально Військова Підготовка Сухопутних Військ). Але доволі професійно підійшли. Особливо акценти розставили. Це сарказм. Хоча і є певні "ляпи". Але куди ж без них. Сама частина програми БЗВП СВ описана для людей цивільних досить зрозуміло. Звісно заслуги ГУДіПа в цьому нема. Пара полковників навпаки тільки створювали перепони, заважали та розповідала чому "цього не можна робити". Хоча треба віддати належне, саме Палагнюк не заважав, а декларував підтримку. Тут в принципі зіграла роль підтримка Главкома і Командувача Сухопутних Військ, бо одному ми більше двох років готуємо людей під задачі, а іншому готували людей ще на "Таврію". І один і другий перевірили рівень підготовки "на землі" Одне, що зводить нанівець всю професійність, це акцент в кінці. Про начебто існуючий відсоток сертифікатів обов'язковий до видачі. Що тільки три відсотки можуть не отримати сертифікат ВОС-100. Отут неправда. У нас, наприклад були "фахівці" які по стану здоров'я по три рази проходили БЗВП. Насправді, все залежить від центру. Начальник центру має право приймати людей які відповідають певним критеріям. І Фізичний стан та стан здоров'я, це основне. Є певний перелік нормативних документів, який дозволяє на свою відповідальність приймати певні рішення. Якщо людина хвора і не зможе служити, то нема сенсу витрачати на неї ресурси. Хай ТЦК забирають собі назад і лічать. Навчальні центри це ж не "аби просидів 51 день". Це про підготовку людини до війни. Це і є одна з самих великих проблем. Телефонне право, коли НЦ примушують брати всіх підряд. У когось вистачає сміливості. У когось ні. І це не Сирський телефонує. І з цим теж треба щось робити. Ще "вчора" https://www.youtube.com/watch?v=2LogoDfmQqU

З першого погляду, це може здаватись як визнання нашої роботи. Певним чином. Але це тільки з першого погляду. Бо насправді це до біса величезна відповідальність. І об'єм роботи, на який ми точно не підписувались три+ роки тому, коли все починалось. Ну і звісно дикий, несамовитий спротив ретроградів які не хочуть змінюватись і щось розвивати. І як слідство - саботаж. Але... поборемо. Бувало і складніше. 151НЦ. Ми і є стандарти... https://mod.gov.ua/explanation/bzvp-sukhoputnykh-viisk-yak-zminiuietsia-standart-pidhotovky-zakhysnykiv

На війні працює тільки один показник. Ефективність. На ньому все зав'язано в довгій перспективі і саме він вирішує хто переможе. Хто ефективніше той і переможе. Ефективність це не про емоції. Не про справедливість. І навіть не про людські риси. І тим більше не про чесноти. Бо війна то взагалі зовсім про зворотнє до людського та чеснот. Арєшніком вдарили по місту річний бюджет якого менше вартості ракети. Обстріл Києва на сотні мільйонів доларів. Яку ціль ставили росіяни? Залякати. Страх і паніка. Чи добились вони цього? Ні. Ефективність близька до нуля. Але це не основна ціль. Основна ціль - спровокувати нас на лінійні відповіді. Витрачати дорогі і дефіцитні засоби і ресурси на те, що не дає дійсно ефективного результату. Зараз багато хто хоче лінійної відповіді. Емоції. Яка ціль? Залякати? Кого, росіян? Щоби що? Навіть якщо ми залякаємо пару сотень тисяч росіян. На що це вплине? Чи стануть вони боятись нас більше ніж Путіна? Ні. Нас намагаються спровокувати на лінійні відповіді. Але в цьому наша неминуча поразка. Витрачені кошти 1:1. Ми не стягнемо. В них ресурсу більше Після цього що? Втрати на полі бою під час лінійних дій? Ми не можемо так. Це наша поразка. Неминуча. Наша задача щоб на одного загиблого українця приходилось якнайбільше знищених окупантів. Тоді це ефективно. Чим більше, тим вище ефективність. Наша задача щоб на один витрачений на бпла/ракету долар збиток росіянам був максимально великий. Тільки так це працює. По іншому ніяк. Я за те, щоб ні одна наша ракета, ні один наш бпла не влучав в цивільну інфраструктуру. (Штаби рубікону не рахуються цивільними) Бо це помилка і це те що не доліжає до важливих цілей. Хай горять нафтобази і підприємства ВПК. Хай росіяни радіють поки горить їх економіка. Ми порадіємо пізніше. Ефективність. Лише це важливо. Емоції шкодять. Тримаймо стрій.

Чим гірше будуть йти справи у росіян на фронті, тим більше вони будуть обстрілювати цивільні об'єкти і міста. Це просто треба розуміти і прийняти. Як факт. Як данність. І вибору ніякого нема. Це як льодяний дощ за вікном або як ожеледиця під ногами. На жаль. Просто треба витримати час. І тиск на свідомість та ментальний стан Українців. З військової та економічної точки зору витрачені боєприпаси (ще раз наголошую - З ВІЙСЬКОВОЇ та ЕКОНОМІЧНОЇ точки зору) витрачені в пусту. Це для нас трагедія загибель та поранення кожної людини. Для Путіна, це ціль. Мета - залякати. Залякати цивільних. Бо по іншому вже не дуже виходить. На жаль, нічого не зміниться для цивільних на краще в найближчий час. Україна велика і густозаселена країна. Тому вони будуть продовжувати терор. Чим гірше на фронті, тим сильніше будуть бити по цивільним. Кожен зараз під загрозою. Кожен може загинути будь якої секунди в будь якій точці України. Це не залежить від місця служби, роботи, соціального статусу та статків. Кожен хто зараз в Україні, ціль для путінського режиму. Треба просто витримати. Це прояв слабкості та невдач на полі бою. І треба це розуміти. Тримаймо стрій.

151НЦ. Складний тест без підготовки. Він складний? Відмінна риса майже кожного інструктора 151НЦ, це небайдужість. Вони не байдужі. Не байдужі до своєї справи. Не байдужі до рекрутів. Не байдужі до чогось нового. Є звісно різні люди, всі з своїми тараканами, але загалом вони горять тим що роблять. Це стосується і всіх навколо профільних двіжняків. Тому не здивувався, коли Андрій "Гав", спробував відтворити те що побачив в відео іншого фахового стрільця. Відтворив. Ще й цивільну дружину залучив. І ускладнив умови. Насправді, я не знаю, чи усвідомлює сам Андрій свою мотивацію. Але це не про міряння піпєтками. Це про елемент самоконтроля. Про те, що ти кожен раз доводиш в першу чергу собі, що ти все правильно робиш в повсякденності. Що твій умовно базовий рівень, це дійсно високий рівень. По чесному. Що ти, без підготовки, просто в робочому стані, можеш зробити те, що виглядає складно. Що ти дійсно кращий в своїй справі. І це важливо в першу чергу тобі самому. Чи кращий інструктор Гав? Так. Як і майже всі інструктори 151. Чи він найкращий? Ні. Бо вони всі найкращі. Але він доволі творча натура і тому постійно знаходить якийсь двіж. І це теж елемент професійного росту. Він не зупиняється. Йому не байдуже. Він розвивається. А вправа... Вправа такого формату у нас була ще з 22 року. Спочатку на підготовці молодших командирів, потім на підготовці інструкторів, в потім на "відновлені боєздатності піхотних підрозділів" і "підготовці до штурмових дій". "Стрільба на 100 метрів під навантаженням" називалась. Дуже корисна тим, що людина розуміє як стріляти після перебіжки, на адреніліні, коли серце вискакує з грудей, а легені здається розірвуться. Але треба затримати подих і зробити постріл. І влучити. 151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО. https://youtu.be/F6V_C_d1iSY

Програма БЗВП СВ вже в іншому навчальному центрі. На початку і в кінці навчання. Довгенько, але цікаво. Як вже неодноразово казав, БЗВП СВ не тільки в 151 НЦ. П'ять центрів потрохи адаптують цю програму. Інструктори пройшли відбір, допідготовку і стажування на базі 151 навчального центру. Потрохи цю скалу лупаємо. Важко, багато саботажу. Багато тих хто не хоче нічого міняти і розвиватись. У них в житті все добре. Тилові посади, кар'єра. Що там з бійцем потім буде, їм не важливо. Але потрошки (не так швидко як хотілося б) діло йде. Маємо повну підтримку від командувача Сухопутних Військ, та главкома. Відео довгеньке, але цікаве тим, що знімали бійців на початку БЗВП СВ, а потім цих же людей в кінці навчання. https://youtu.be/W7y3fe0oXmw

БЗВП СВ Програма написана 151 НЦ. (Базова Загально Військова Підготовка Сухопутних Військ) Принципово нова система підготовки впроваджена в 151 Навчальному Центрі. Принципово новий підхід. Принципово інші відношення інструктор-рекрут-командування. Основний упор на посилену індивідуальну підготовку за напрямками - такмед, вогнева, тактика. Чотири тижня індивідуальної підготовки. Потім відбір на ДОФАХОВУ ПІДГОТОВКУ. В кожному взводі обов'язки відбір на дофах. Це БЗВП, але певні скіли та навички прокачуються. Індивідуально. Робота малими тактичними групами. двійки-трійки постійного складу. На дофах відбираються за трьома напрямками. 1. Командир малої тактичної групи. 2. Стрілець-оператор. 3. Стрілець-рятувальник. Дофахова підготовка - Занять по фаху індивідуально і робота в складі груп/підрозділу з упором на свій напрямок. Командир малої тактичної групи. Лідер, мотивація, індивідуальна підготовка вище за середню. Ініціатива, планування, командування, розподіл задач, управління вогнем. Це командир групи. Кандидат з задатками командира відділення вже з НЦ, який отримує перший досвід на БЗВП. Стрілець оператор. Це технарі та люди з складом розуму ближчі до техніки. Ази роботи з БПЛА, ази пілотування, робота за сценарієм. В подальшому пілоти, інженери, зв'язківці і інше. Стрілець рятувальник. такмед рівня ASM+ до рівня CLS. Хто знає рівень підготовки в 151, розуміють, що це чесний CLS. Без сертифіката CLS. Ніяких сертифікатів люди не отримують. Просто в них виявляють хист до напрямку і дають рекомендації для посад та подальшого навчання. До рекомендацій дослуховуються в бригадах. Двічі протягом навчання проводиться анонімне (насправді дійсно анонімне, бо не важливо ХТО написав, важливо ЩО написали) опитування. Це допомагає визначити основні напрямки для покращення, та підсвічує деякі недоліки, які треба пофіксити. Опитування це не про покарання інструкторів, це про визначення та контролю вектору розвитку. 151НЦ. МИ випереджаємо стандарти НАТО.

З поширенням програми БЗВП СВ від 151НЦ, почалось багато питань по самій структурі нової програми (системи). Особливо в частині ДОФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ. Питання - "як можуть вчити на фах на БЗВП?" саме поширене. Базова Загально Військова Підготовка Сухопутних Військ (БЗВП СВ) Програма написана в 151 НЦ. Принципово нова система підготовки впроваджена в 151 Навчальному Центрі. Принципово новий підхід. Принципово інші відношення інструктор-рекрут-командування. На сьогоднішній день в 6 навчальних центрах запустились приблизно 10+ рот за новою програмою з інструкторами які пройшли жорсткий відбір, допідготовку та стажування в 151. Під час БЗВП, групи контроля контролюють дотримання вимог та стандартів БЗВП СВ в тих НЦ, де запустились роти. Основний упор на посилену індивідуальну підготовку за напрямками - такмед, вогнева, тактика. Чотири тижня індивідуальної підготовки. Потім відбір на ДОФАХОВУ ПІДГОТОВКУ. В кожному взводі обов'язки відбір на дофах. З подальшим контролем аж до КТЗ. Тобто це БЗВП, але певні скіли та навички прокачуються. Індивідуально. І робота малими тактичними групами. двійки-трійки постійного складу. На дофах відбираються за трьома напрямками. 1. Командир малої тактичної групи. 2. Стрілець-оператор. 3. Стрілець-рятувальник. Всі інші так і продовжують БЗВП в якості стрільця. Ніяких нових ВОС не присвоюється. У всіх ВОС-100. Але у тих пройшов дофах є рекомендації по призначенню на посади і навчання. Що саме відбувається при дофаховій підготовці? Певна кількість годин (знаємо що мало, але більше нема де взяти. І так викроїли) занять по фаху індивідуально і робота в складі груп/підрозділу з упором на свій напрямок. Тобто в сценарній роботі, розподіл ролей з урахуванням напрямків. Командир малої тактичної групи. Лідер, мотивація, індивідуальна підготовка вище за середню. Ініціатива, планування, АПД. командування, розподіл задач, управління вогнем і всяке таке інше. Це командир групи 3-5 вс. По суті кандидат з задатками командира відділення вже з НЦ, який отримує перший досвід на БЗВП. Стрілець оператор. Це технарі та люди з складом розуму ближчі до техніки. Ази роботи з БПЛА, ази пілотування, робота за сценарієм. В подальшому люди можуть стати пілотами, інженерами, зв'язківцями і таке інше. Стрілець рятувальник. такмед рівня ASM+ до рівня CLS. Хто знає рівень підготовки в 151, розуміють, що це чесний CLS. Без сертифіката CLS. Ніяких сертифікатів люди не отримують. Просто в них виявляють хист до того чи іншого напрямку і дають рекомендації для зарахування на посади та подальше навчання. Оскільки в 151НЦ є певна репутація в вузьких колах, до наших рекомендацій дослуховуються в бригадах. Треба розуміти, що більшість цієї програми і система самої підготовки працювала в 151НЦ майже з самого початку. Ми просто систематизували та описали структурно все те, що робили з 23-24 року постійно розвиваючи. Двічі протягом навчання проводиться анонімне (насправді дійсно анонімне, бо не важливо ХТО написав, важливо ЩО написали) опитування. Це допомагає визначити основні напрямки для покращення, та підсвічує деякі недоліки, які треба пофіксити. Опитування це не про покарання інструкторів, це про визначення та контролю вектору розвитку. І ще момент. До нас не привозять контрактників. Це треба розуміти. Приходять люди бусифіковані, або після СЗЧ з навчальних центрів (теж бусифіковані до того). Рівень мотивації на вході - нуль. Саме тому перше опитування ми робимо на середині терміну навчання (екватор). Якось так. 151НЦ. МИ випереджаємо стандарти НАТО.

151НЦ. 12 калібр. ІМЗ. Протидія БПЛА. Вогнева підготовка. Приблизно пів року тому ми написали програму Базової Загально Військової Підготовки Сухопутних Військ. Чотири місяці інструктори з визначених НЦ проходять відбір, допідготовку та стажування в 151 НЦ для викладання БЗВП СВ. Зараз в шести НЦ програма БЗВП СВ працює в рамках пілотного проекту. Десь по одній, десь вже дві навчальні роти, десь по три. Не враховуючи сам 151. На початку квітня В одному з НЦ проходило вже друге КТЗ по новій програмі. Там навчальними відділами центрів де адаптується БЗВП СВ, були надані пропозиції по трьом вправам. Одна з яких "протидія БПЛА" з використанням рушниці 12 калібру. І хоча є думка, що треба формально вважати таку вправу основною (на папері, типу навчили стріляти по дронам з дробовика), для того щоб програма виглядала типу "сучасною", ми вважаємо цю вправу ознайомчою. Бо не можливо навчити людину яка не дуже впевнено стріляє з особистої зброї, навчити стріляти витративши аж 5 набоїв. Навіть 10. На моє глибоке переконання, такі навички повинні напрацьовуватись вже після БЗВП. В БЗВП просто не влазить. Бо термінам. Та і з набоями бідулька. Коли будуть сталі навички стрільби, можна розширяти номенклатуру. А до цього треба робити упор на особисту зброю. Дробовики, кулемети, гранатомети, це ознайомчі вправи які потребують окремого навчання. Коротшого, але окремого. Але зараз не про це. Менше ніж за місяць пропозиції були враховані, внесені зміни в програму, та проведені ІМЗ (інструкторсько-методичні збори) по роботі з цією зброєю. Це дуже важливо. Бо зазвичай зміни до програм носять формальний характер. Бо нема як набою списати, нема того, нема сього. А один з головних принципів 151НЦ, який ми намагаємось поширити - ІНСТРУКТОР ПОВИНЕН САМ ВМІТИ ТЕ, ЧОМУ НАВЧАЄ РЕКРУТА. Тому знову зробили "не по людськи" за версією ретроградів. На ці ІМЗ було відповідне розпорядження командувача СВ. Три тижні між озвученою пропозицією, внесенням змін в програму, затвердженням, проведенням ІМЗ і впровадженням в НЦ. До речі, всі вогневики які викладають на БЗВП СВ будуть отримувати набої щоб стріляти раз в тиждень і підтримувати свій рівень. Підстава списувати набої є. Бо всі навички (а особливо стрілецькі) треба постійно підтримувати. 151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО. https://youtu.be/O9f1it2_c5I

Контроль позиції (стійки) стрільця під час стрільби стоячи без упору. Підготовча вправа до "стрільби по FPV" 151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО. Посилання на повну вправу https://youtu.be/lB6gekqgnmg

151НЦ. Вогнева підготовка. Практична вправа "стрільба по FPV" З самого початку появи FPV дронів, ми в 151НЦ, були переконані що самими ефективним засобом "останнього шансу" піхотинця, є його особиста зброя. Те що завжди з ним, те до чого багато набоїв, те з чим він постійно підвищує рівень володіння. Автоматична зброя, з великим магазином і з усіх видів сама "дурнезахищена". Так, вибірково у помповиків та дробовиків є переваги. Але це не настільки розвинене явище, коли хоча б у кожного третього-другого була рушниця. А ні помповики, а ні інші напівавтоматичні магазинні рушниці, так і пішли в "маси". Є підрозділи де в середньому більше засобів а ніж у суміжників. Є групи які приділяють багато уваги підготовці. А є просто для галочки десь щось отримано і лежить у равістів. А в житті, якісно підготовлений стрілець зі своїм автоматом, це краще ніж не вміючий стріляти боєць з помпою. Не кажучи вже про те, що на БЗВП, а ні 5, а ні 10 набоїв на рушницю не дадуть сталих навичок. Це ознайомчі вправи. Просто хтось з великих штабів та управлінь, вирішили знайти рішення "всіх проблем" одним рішенням. Так не буває. Це комплекс мір, де послідовно, треба готувати стрільця, а не шукати чарівну кнопку "заєбісь". Типу закупили помпи, видали і тепер можна чекати премію за "інновації". На жаль, замість того щоб підвищувати рівень навченості на тому що завжди з бійцем, наші поважні воєначальники (які бачили ворожі дрони тільки на відео) починають генерувати якісь дикі ідеї по вправам. Як наприклад недолуга вправа, де рекрути повинні бігати навколо імітації дерев і типу ховатись під кронами і відстрілюватись. Пани теоретики не знають, що дрони "вміють літати" і під кронами і в сантиметрах від землі. При чому на саму стрільбу уваги майже не звертають, бо вони впевнені що чим менша відстань, тим ефективніший вогонь. Так то воно так, але ж уламки.... Або не менш епічна вправа, коли бійця в повній бойовій викладці вчать "піднирювати під дрон". робити в стрибкі кульбіт (кувирок), розвертатись і стріляти по дрону. Це все в броніку, шоломі, з повним наплічником і зброєю. Вправа обов'язкова. ЇЇ правда ніхто ніде не робить, крім випадків коли приїздить начальство яке надрачує на цю вправу, бо є винахідником. Але кого це зупиняло? Головне щоб людина вважала що знайшла спосіб протидіяти дронам. Правди їй не кажуть. З урахуванням віку та стану здоров'я рекрутів, сумнівна користь. Навіть якщо на 20 річного контрактника повісити повний бронік, шолом та 40-60 кг в наплічнику, та примусити його робити ці вправи, то через кілька тижнів хребці можна буде витрушувати з трусів. Але це нікого не цікавить. Придумали, спустили в навчальні центри і "не єбе виконувати". Як при цьому влучити в дрон, який не втомлюється, а піде на розворот знову і знову, воєначальників не дуже цікавить. Ми з самого початку робили упор на стрільбу з особистої зброї. Стрільба по малорозмірним цілям з незручних положень. Де безпечна відстань для ураження дрона, починається від 75 метрів. І це працює. Гарно працює. Принаймні краще ніж все інше. Бо коли відділення однаково гарно володіє особистою зброєю і вміє стріляти, то шанси на успішний фінал для піхотинця росте в прогресії. А це головне. На жаль, у нас воліють займатись чим завгодно, аби тільки не давати базові навички. Тому беріть, користуйтесь, навчайтесь. В 151НЦ і інших центрах Сухопутних військ по програмі БЗВП СВ, приділяється велика увага саме для навчання стрільбі. Бо це єдине що буде рятувати і працювати завжди на полі бою. 151НЦ. Ми випереджаємо стандарти НАТО. https://youtu.be/lB6gekqgnmg

Коли ми ввели в програму БЗВП СВ (базова загально військова підготовка Сухопутних Військ) 12 додаткових годин тактичної медицини (рівня ASM), нам довго «фахівці» старшого органу управління розповідали як це не доцільно. Підключали навіть «фахівців» з інших відомств щоб захейтити цю ідею. А зараз по тихому додали в БЗВП-6 десять годин такмеду. Правда ми додали 12 годин прибравши з навчання те шо не потрібно рекруту на БЗВП через неактуальність і не працює в реальному житті. А вони докинули 10 годин за рахунок самопідготовки. Це хронічна хвороба старих управлінь, коли бюрократи часів АТО і доАТО готові затоптати все, що, їм не зрозуміло і куди не змогли влізти «співавторами». Замість того, щоб послухати практиків, спочатку знаходять 10500 причин чому це не можна робити і чому це не спрацює. А потім на ничку все таки роблять так як пропонувалось, бо війна диктує свої правила. Але… добре що хоч так.

Перевірка бою, та приведення зброї до нормального бою - АК, АКМ.

Позбавляємось сатанізму в вогневій підготовці. Ті хто мають чим чути, почують. Ті кому треба візьмуть до уваги. Виявлення ненормальності бою. Перевірка боєм зброї на невідповідність до стандартів купності.

В одному з навчальних центрів вийшли в війська рекрути з другого випуску БЗВП СВ по пілотному проекту. Всі помилки та слабкі місця першого випуску врахували та пофіксили. Всі люди мобілізовані. Всі на бойові посади. Ні одного СЗЧ за час навчання. В іншому навчальному центрі, також другий випуск доходить кінця. Поки нема СЗЧ. Просто мало хто уявляє як багато залежить від відношення до рекрутів, від умов, від дрібниць. А саме головне від того, наскільки рекрути бачать зацікавленість та відповідальність інструкторів за кожного з них, за кінцевий результат. Моралі не буде. Просто хлопці які пройшли допідготовку і стажування в 151, роблять дива, яких ніхто не міг очікувати. Навіть вони самі. І це реально круто. І так, це піхота.

Увага! Для тих кого тільки бусифікували і для їх родичів. А також для тих кого бусифікують завтра і післязавтра. І до кінця місяця. Для вас нова послуга - "дзвінок другу". Послуга вирішує певне коло ваших проблем. За умови відповідності до умов та сумління. Послуга абсолютно безкоштовна. На відміну від всяких рєшал і адвокатів стерв'ятників. При всій повазі до нормальних адвокатів. Послуга працює - Харківська, Полтавська, Дніпропетровська, Запорізька області. Виключно із осіб віком старше 50 років; придатні до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах) медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв’язку, оперативного забезпечення охорони. Один з найкращих навчальних центрів. Служба в тилу. Роботи багато, але відношення людяне. Так, грошове забезпечення нижче ніж в штурмових військах. І навіть нижче ніж в механізованих. Але є нюанс. Думаєте не беруть обмежено придатних і 50+? Ми не рекрутуємо. Не вмовляємо. Це для тих хто вже в бусику, або для тих за ким вже виїхали. Ми не всиновлюємо, не кладемо на посади, не "рішаємо". Взаємо вигідне співробітництво. Від вас сумлінна праця і тверезий образ життя, від нас гідні умови служби і побуту. Ватсап, Сігнал +380 50 650 72 37 +380 96 805 82 72 151nc.va@gmail.com

Одна з великих проблем яка нас постійно доганяє і має вплив на кваліфікацію інструкторів та впевненість бійців, це те що більшість настанов, методичок та інструкцій писались або в мирний час, або для умов коли все є і можна щось міняти необмежено. Тобто без урахування зносу та "упизженості" зброї з якою зараз стикаються масово інструктори. І інструктори і головні сержанти взводів і рот, коли бійці скаржаться на зброю. Спробуємо зараз цю проблему трошки розкрити та описати в методичному відео посібнику. 151НЦ. Ми і є стандарти НАТО. Навіть з випрацьованними стволами особистої зброї)) Виявлення ненормальності бою стрілецької зброї. Перевірка боєм зброї на невідповідність до стандартів купності. https://youtu.be/j__goM9Hp2U