БРОНІК

Ютубер Ярослав так не думає.

Українців масово «виживають» із Європи: скорочують соцвиплати та житлові програми. У ЄС зростає ненависть, — комісар РЄ з прав людини Майкл О'Флаерті. Це просто нас так "завуальовано" чекають в європейській сім'ї. Он корисні ідіоти скільки законопроєктів понареєстровували. Кажуть, якщо приймемо то будемо в ЄС. Віримо.

Доброго ранку! За інформацією з джерел у правоохоронних органах, детективом який займався перевезенням людей через кордон був детектив - "старожил", який працював по лінії митниці. Не випадково, що вказаний детектив працював в третьому ГПД, в помешканні керівника якого нещодавно виявили прослуховуючи пристрої. Як повідомляють, все це ланки одного ланцюга. Пригадується, я вказував на те, що ніхто зараз не буде встановлювати техніку без законних на те підстав. Підстави тепер зрозумілі. УВК НАБУ, до слова, не має жодного відношення до фіксації та виявлення згаданих фактів. Керівництво НАБУ, розуміючи, що відносно їхніх працівників могли "наслухати і надивитись" багато чого, вирішило зіграти на випередження і нібито самостійно виявити факти перевезення людей через кордон. Бо одна справа коли про це повідомить СБУ при затриманні, в зовсім інша - розповісти про те, що начебто самостійно виявили такі факти. Станом на сьогодні детектив відсторонений від посади.

До речі, звернули увагу на абсолютні маячню та нісенітниці які написані в пості церкви. Апеляція до Генпрокурора сторони захисту зрозуміла тільки тому, що в КПК є стаття 482-2, відповідно до якої клопотання щодо народного депутата мають бути погоджені Генеральним прокурором (або особою, що виконує його обов'язки). До чого тут очікування захисту, атака на НАБУ і САП та інші дурниці? Ви ж процесу не знаєте, а реформувати щось хочете. І якщо маєте бажання зрозуміти чому ВАКС задовольнив частково клопотання прокурора то переслухайте процес і там для себе знайдете відповідь, а можливо і відкриєте щось нове. Тільки не пишіть, що ВАКС задовольнив клопотання САП бо зрозумів наскільки важливо запровадити конкурс на посаду Генпрокурора. Неграмотні маніпулятори.

Директор НАБУ Семен Кривонос, той самий фігурант кримінальних проваджень СБУ про систематичне вимагання хабарів в Обухівському районі Київської області, відвідав з робочим візитом республіку Польща. Замість того, щоб перепитати у польських колег, чому вони ліквідували в своїй країні аналог нашого НАБУ і поцікавитися, чи може НАБУ займатися політичною діяльністю, почав нести якусь чергову маячню про «незалежних експертів». А був би людиною, то відвідав би Максима. Хлопець вже виріс, може на самокат би доклався.

НАБУ вручило підозру куму Єрмака Миколі Тищенко за вимагання хабаря в справі «кришування «кол-центрів» в Дніпропетровської області. За даними джерел, оперативно-розшукова діяльність і документування розмов між Тищенко і Хромовим (прізвисько «Жаба»,кол-центри) здійснювалося силами та засобами СБУ, за що їм вдячні.  А можна не зупинятися на досягнутому і дати хід матеріалам стосовно наближеної до Єрмака Рози Тапановоі. І Мінʼюст і держреєстратори, ОРД, НСРД.  Не соромтеся, бо жаби не люблять гадюк.

Цікаво, як просувається розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливої причетності одного з працівників НАБУ до дій, спрямованих на незаконне переправлення осіб через державний кордон України? Нагадаю: такі дії слід кваліфікувати за статтею 332 КК України. Водночас підрозділ внутрішнього контролю НАБУ розслідує кримінальні правопорушення, вчинені працівниками Бюро, лише у чітко визначених законом межах - за статтями 354 та 364–370 КК України. Стаття 332 КК України до цього переліку не належить. Отже, якщо йдеться саме про працівника НАБУ, то досудове розслідування має здійснювати ДБР (п. 2 ч. 4 ст. 216 КПК України). То коли чекати процесуального рішення щодо визначення належної підслідності? Чи коли розслідування злочину працівника НАБУ здійснюватиме не саме НАБУ, а компетентний орган, Клименко та Кривонос знову розповідатимуть про «атаку на незалежність»?

Директор НАБУ Кривонос відвідав URC. З огляду на те, що мета конференції - стимулювати інвестиції в український бізнес, що не має нічого спільного з діяльністю випадково очолюваного ним правоохоронного органу, думаю, що Семен Юрійович просто скористався можливістю виїзду до Польщі, щоб відвідати сина, який навчається там же в Торуні.

Доброго ранку! З вироку ВАКС від 23.06.2026, яким затверджено угоду між прокурором та колишнім керівником ДП "Агентство місцевих доріг Полтавської області" Олексієм Басаном: "Отже, з огляду на рівень доходів ОСОБА_4 , здійснених ним безповоротних витрат та використання отриманих коштів, набуття майна у фактичне володіння в період з 30.04.2020 до 05.01.2023 із законних джерел відбутись не могло, а тому це майно набуто за рахунок коштів, одержаних злочинним шляхом. Так, про злочинний характер походження коштів, одержаних ОСОБА_4 для набуття майна та криптоактивів свідчить: - відсутність законних доходів для їх набуття; - ОСОБА_4 , будучи службовою особою державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями та субєкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, був та є фігурантом низки кримінальних проваджень, повязаних із вимаганням неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем, привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також нецільовим використанням бюджетних коштів службовою особою, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великому розмірі. Вказане вище свідчить про злочинну діяльність ОСОБА_4 , внаслідок якої й одержано грошові кошти, що в подальшому були легалізовані. Відтак, злочинність походження майна та криптоактивів встановлено на основі фактичних обставин". Це про легалізацію. Рівень доказування - припущення. Якби не угода, то чистий виправдувальний вирок. Саме тому волю фігуранта до процесуальної боротьби, як і багатьох інших, ламають великою кількістю кримінальних проваджень та слідчих дій. Повний текст вироку тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/137601351

День Конституції. Попри те, що це єдине державне свято, прямо передбачене текстом Основного Закону, сьогодні воно дедалі менше схоже на справжнє свято. Воно перетворилося на день пафосних дописів тих, хто в повсякденній діяльності поводиться так, ніби Конституція існує лише для урочистих промов. Від свята Закону, рівності та свободи ми якось непомітно, але дуже швидко скотилися до формальних привітань у соціальних мережах, шашликів і чергових декларацій про «відданість цінностям». Особливо глумливо виглядає, коли документ, який роками ігнорували, намагалися переписувати під поточну політичну кон’юнктуру, спотворювали або тлумачити вибірково, сьогодні урочисто згадують ті самі люди.  Ті, хто використовує Конституцію лише як прикриття для власних інтересів. Цинізм і пустота. Про Конституцію часто згадують реформатори. Але не тоді, коли йдеться про обов’язок неухильно її дотримуватись, а тоді, коли потрібно вигадати чергову конструкцію, яка формально не скасовує конституційну заборону, проте дозволяє її обійти. Це не повага до Основного Закону. Конституційна норма не може бути «незручною» або такою, яку можна нейтралізувати. Хитра спроба обійти конституційну заборону є тим самим порушенням Конституції, лише прихованим за складнішою юридичною формою. Не варто забувати і про те, що відбувалося з органом, основним призначенням якого є гарантувати верховенство Конституції України. Коли рішення Конституційного Суду не влаштовували політичну владу або певну частину суспільства, замість фахової дискусії починалися спроби поставити під сумнів саму інституційну незалежність Суду.  Так виникли конституційні кризи, розпочалися спроби відсторонити Голову Конституційного Суду, а все це не мало нічого спільного з тим же додержанням вимог Основного Закону. Ми забуваємо, що норми Конституції не можуть комусь подобатися, а комусь - ні. Вони не залежать від політичної доцільності, рейтингу чи потреб.   Вони просто є, і їх потрібно виконувати. Не декларативно лише 28 червня кожного року. А всі інші 364 дні: не цькувати людину за її політичні погляди, не забувати про презумпцію невинуватості, не підміняти свободу слова правом на знищення іншого, не обмежувати право висловлювати власну думку, право на своботу та недоторканність. Звісно все це в межах Закону. Найкращий спосіб відзначити День Конституції - щодня дотримуватися її норм і пам’ятати, що вони є нормами прямої дії. При цьому не забувати одну просту річ, якої навчають в університетах, - твоє право закінчується там, де починається право іншого. Це і є Конституція – скелет гідної та сильної правової держави з повноцінним громадянином.

В «Українській правді» День Конституції назвали «найхимернішим державним святом», бо, мовляв, жоден Президент не виконував Конституцію. Смілива теза, з якою важко не погодитись. Особливо коли її озвучують журналісти, які самі роками демонструють, що Основний Закон існує десь між прогнозом погоди та гороскопом. Бо якщо вже говорити про Конституцію, то її виконання — це не ексклюзивний обов’язок Президента. Там є ще свобода слова, презумпція невинуватості, право на повагу до честі й гідності, баланс фактів і оцінок… Виходить цікаво: Конституцію не виконують одні — а повчати інших про Конституцію поспішають зовсім інші. Можливо, День Конституції такий «химерний» саме тому, що кожен бачить у ній лише ті статті, які зручні саме сьогодні. Конституція встановлює обов’язки не лише для Президента, а й гарантує права громадян, які медіа теж мають поважати. А поки ж, країна, в якій не виконується не лише Конституція, а й всі кодифіковані акти і закони, чекає чергового Указу Президента до Дня Конституції. Більше 50 нагороджених, цікаві прізвища випадкових людей, заслужених освітян, юристів і інших туристів нашого світлого сьогодення. І звісно ж, церемонія нагородження до Дня Основного закону, на який всі забили щось інтимне… З наступаючим.

До речі, недотримання принципу рівності сторін (те, що пропонує законопроєкт 15333) - давня проблема української кримінальної юстиції. Тільки нещодавно (22.05.2026) ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Гур'янова проти України", яке набуло статусу остаточного, констатувавши порушення п.1 ст.6 Конвенції у зв'язку з недотриманням цього важливого принципу під час розгляду справи у Вищому спеціалізованому суді. Хоча ця справа стосувалась неповідомлення державою засудженої про час розгляду справи, вона є схожою до моделей, які пропонує проєкт 15333, за спробами обмежити сторону захисту у наведенні своїх аргументів та спростуванні тверджень прокурора. Замість розповідати про окуляри та займатись іншими дурницями, Железняк краще би основи кримінального процесу прочитав би перед тим, як щось пропонувати цій державі.

Проаналізував законопроєкт № 15333 авторства Я. Железняка, А. Радіної та інших народних депутатів. За результатами аналізу дійшов висновку: цей законопроєкт спрямований не на утвердження верховенства права, забезпечення рівності сторін чи відновлення порушених прав потерпілих. Його зміст зводиться до іншого: завуальованого усунення наслідків процесуальних помилок сторони обвинувачення, насамперед НАБУ та САП. Прокурору пропонують надати можливість самостійно продовжувати строк досудового розслідування до дванадцяти місяців, а слідчому судді - до вісімнадцяти. Після спливу строку сторона обвинувачення фактично зможе «дозавершити» розслідування, відкрити матеріали або визначитися з подальшим процесуальним рішенням уже після того, як мала б нести наслідки власної бездіяльності. Суд водночас пропонують позбавити можливості закривати провадження, якщо обвинувальний акт направлено поза межами строку досудового розслідування. Тобто помилка детектива чи прокурора перестає бути проблемою держави й перекладається на сторону захисту та суд. На моє переконання, законопроєкт № 15333 написаний говорящими головами Клименка та Кривоноса у Парламенті з єдиною метою: зробити так, щоб відсутність законності та своєчасності досудового розслідування взагалі не тягнула передбачених законом негативних наслідків для сторони обвинувачення. Усе це не має взагалі нічого спільного ані з верховенством права, ані з рухом до ЄС, ані з іншими речами, якими прикриваються формальні автори цього документа. Готовий публічно подискутувати з будь-ким із них щодо запропонованих новел, аби всім було зрозуміло, хто, з якою метою та замість кого пише такі «дикі» речі.

Кажуть, голова Держфінмону Філіп Пронін заявив, що реальна інфляція в Росії — щонайменше 12%, а не 5–6%, а також висловився про причини цього. Після всіх скандалів, обшуків, відмивання державних коштів на відновленні, створення схеми уникнення мобілізації, створення конвертаційного центру прямо у Фінмоні, поїздках до жирафів і слонів в Танзанію, систематичного ігнорування викликів на парламентські ТСК, схоже, вирішив розширити спеціалізацію: від фінансового моніторингу — одразу до макроекономіки. Чекаємо від Проніна прогнози врожаю, погоди, магнітних бур, землетрусів і цьогорічного поголівʼя комарів в Україні. Дурне, ще і розгін своїх макродумок замовив, щоб Начальник побачив.

Філософське та іронічне. В квітні місяці, виступаючи на одному заході, керівник Офісу Президента сказав: «Корупція починається там, де ручне управління та «телефонне право». І він правий, - корупція починається саме там, де Кирило Олексійович сьогодні працює. І телефонне право нікуди не поділося з квітня. І не зникне завтра, адже телефонне право Банкової - неписана політична традиція, яка передається з покоління в покоління мешканців цієї проклятої Богом будівлі. Сьогодні ж, знову торкаючись теми корупції, Буданов сказав: «Немає території на цій землі, де не існує корупції, просто десь вона мінімальна. І цей мінімальний рівень не дозволяє піднести цю проблему на таких територіях до більш-менш значних масштабів». І тут погоджуюсь, корупція явище органічне в будь-якому суспільстві, - розвиненому чи ні. Просто в суверенних країнах з стійким ментальним несприйняттям корупції її не можна «торкнутись», а в нас корупція,- це тема для обговорення на кожній другій кухні. Бо її можна і «торкнутись», і навіть прийняти в ній участь: в лікаря, в правоохоронця, чи в чиновника. Далі було наступне: «Тому все питання в правилах. Якщо правила чітко задані елітою. Вони опрацьовані, обговорені та більш-менш прописані. Це, на мій особистий погляд, дає великий поштовх для зниження рівня корупції. Якщо такого нема, кожен грає, як собі бачить цей світ», – підкреслив Буданов. І от тут я хотів би ясності. Еліти в нашій країні це хто? «Цар грошей» Арахамія? Може голова Фінмону Пронін? А може директор НАБУ Кривонос, який сам уникнув покарання, фіктивно усиновивши чужу дитину? Може еліти це Юзіки, Гетьманцеви, Мотовиловці та інші Власюки? А може Железняк, який не спромігся розібратися між комерційним прибутком від YouTube і творчою діяльністю? Татаров, Гагач, Вася Веселий?  В нас немає еліти, яка спроможна змусити жити по правилах, яка виглядає елітою в повному сенсі цього слова. Бо останні слова від Буданова читаються не інакше, аніж «Все, що вкрадено без нас,- корупція!»

До речі, поки детективи звільняються з Бюро, там уже сформувався некомплект підрозділів - 60 людей. Це 60 вакантних посад. А тут ще й через кордон переправляють людей. Тож тепер, схоже, вже 61 вакансія.

В принципі не розумію, чого так активно взялися за цього детектива. Треба рівнятися на Директора Бюро. Цілий букет поліваріативних злочинів - від фіктивного усиновлення чужої дитини задля уникнення тюрми до систематичного вимагання хабарів у Обухові. А ще квартира, куплена батьками, та потім подарована мамі. Нагадаю, заступник Бюро Гюльмагомедов навіть здійснив шоу-тур по територіальним управлінням, повідомивши всім сенсаційну інформацію про те, що «у кожного свої скелети в шафі», закликаючи всіх уникати спілкування на тему фіктивного усиновлення. А керівник Львівського ТУ Лопушанський досі ходить кабінетами напівпустого управління і розповідає який хороший Директор. От і співставте масштаб трагедії. Фіктивний син Максим від фіктивних цивільних відносин з Світланою і один велосипед, гроші на які директор Бюро дав «сину» за весь час як відплату за уникнення тюрми.  А тут якесь переправлення через кордон… Не ті масштаби.

А хтось пояснить як діючий детектив пройшов горнило конкурсів був визнаний доброчесним, а потім розпочав переправляти осіб через кордон? Чи може він був таким завжди, а оті всі конкурси - просто фікція?

Перша підозра за одинадцять років роботи? Нарешті в УВК також буде показник. Тепер всім зрозуміло для чого вони функціонують стільки часу. Не тільки ж гроші розкидати і детективам поліграф-терор влаштовувати. Єдине питання: хто їм цю підозру напише?