en
Feedback

Don't get caught by a cheater! Telemetrio finds and tags such channels 👉 If you want to see the tag, subscribe

1⃣ Майстерня_КR

1⃣ Майстерня_КR

Open in Telegram

Канал пише про загрози виключно для м.Кривий Ріг та громад. Любіть Україну, їжте кашу та вірте в ЗСУ🇺🇦 📱🖥️ Реклама на каналі 👇 https://t.me/Reklama_ta_pitannja_bot Бот виключно для повідомлень якщо Ви чуєте БПЛА👇 👉 https://t.me/chatMasterok_bot

Show more

📈 Analytical overview of Telegram channel 1⃣ Майстерня_КR

Channel 1⃣ Майстерня_КR (@ims_kr_tm) in the Ukrainian language segment is an active participant. Currently, the community unites 134 500 subscribers, ranking 1 621 in the News & Media category and 359 in the Ukraine region.

📊 Audience metrics and dynamics

Since its creation on невідомо, the project has demonstrated rapid growth, gathering an audience of 134 500 subscribers.

According to the latest data from 23 October, 2026, the channel demonstrates stable activity. Although there has been a change in the number of participants by 5 095 over the last 30 days and by 64 over the last 24 hours, overall reach remains high.

  • Verification status: Not verified
  • Engagement rate (ER): The average audience engagement rate is 33.77%. Within the first 24 hours after publication, content typically collects 33.60% reactions from the total number of subscribers.
  • Post reach: On average, each post receives 45 418 views. Within the first day, a publication typically gains 45 185 views.
  • Reactions and interaction: The audience actively supports content: the average number of reactions per post is 659.
  • Thematic interests: Content is focused on key topics such as chat_bot, загроза, 1ms_kr, вибух, ріг.

📝 Description and content policy

The author describes the resource as a platform for expressing subjective opinions:
“Канал пише про загрози виключно для м.Кривий Ріг та громад. Любіть Україну, їжте кашу та вірте в ЗСУ🇺🇦 📱🖥️ Реклама на каналі 👇 https://t.me/Reklama_ta_pitannja_bot Бот виключно для повідомлень якщо Ви чуєте БПЛА👇 👉 https://t.me/chatMasterok...”

Thanks to the high frequency of updates (latest data received on 24 October, 2026), the channel maintains relevance and a high level of publication reach. Analytics show that the audience actively interacts with content, making it an important point of influence in the News & Media category.

134 500
Subscribers
+6424 hours
+1 1227 days
+5 09530 days
Posts Archive
Завтра обов'язково продовжимо публікувати,далі треба чергувати! На зв'язку, тихої всім ночі 🫂

21 серпня цього року -день,який би я хотіла викреслити з памʼяті,але це неможливо.Трагедія сталася в ТРУ»Сонячна Галерея»,був приліт,там я працювала.Те,що я побачила та пережила того дня,важко описати словами-страшні картини.Я постраждала,загинула моя колега та подруга,ще багато знайомих людей.Це біль,який неможливо забути.Бережіть себе та своїх рідних та близьких!Цінуйте кожну мить!

Ми теж з Херсонської області,коли все почалося не могли виїхати до Дніпропетровська,з третього разу получилось.На слідуючий день їхала теж колона і її розтріляли😭.Теж їхали на пару неділь,брали тільки нудне,і все тут так і залишилися,а хати вже немає і вертатися нікуди

Ото свій ганяє низько,Ви там в шоці напевно?)))

Не панікуйте,все що чуєте то своє)

Я заради дівчини змінив повністю своє життя, переїхав до кривбасу , бо вона з цього міста, покохав з першого погляду , усе робив заради неї, адже після розлучення зі свою доужиною з якою я прожив 15 років, я гадав що ніколи більше так не покохаю. Виявилось дуже важко донести до людини що заради неї людина може піти на будь що, а у відповідь ти чуєшь : а я тебе не просила. На цьому все🥺

2017-2018 десь рік , зима я на вокзалі Запоріжжя. Знайомлюсь з хлопцем з Маріуполя. Спасав мене від алкашів😅 Ми почали спілкуватися в тел.режимі. Ніколи не забуду, як він мене кликав у гості до Маріуполя. На той час я не змогла приїхати , це був 2021 рік. Я і досі жалкую, що не поїхала, не побачила його , не побачила прекрасне місто-Маріуполь. Коли почалась війна я стала частіше згадувати і жаліти, що так ми і не зустрілися 😢😢😢Знаю який ад він пройшов зі своєю родиною, втратили дім, друзів , рідних. Треба бути сміливішими у житті поки є у нас така можливість і змога жити, подорожувати при нагоді , а особливо приділяти час рідним та друзям 🙏

Декілька років тому загинув мій близький друг, ховають в його рідному місті. Я не маю можливості попрощатись з ним. Через три роки в мене випадає можливість відвідати його місто, але за деякими обставинами я відкладаю поїздку знову. Пройшло майже 7 років, і я не зможу ніколи відвідати його. Його рідне місто Покровськ знищено.

23.02.2022 народила доньку,, син старший хотів сестричку, я хотіла донечку....24.02.2022 в пологовому паніка, всіх виписують ..ми їдемо додому, в Зеленодольськ, де через 2 дні починаються обстріли артилерією...місяць спимо в коридорі, діти навіть вдень не виходили ..потім Польща. В червні 2022 повернулися, там не змогли, додому хотілося. І ці 4 роки кожен день проходить з думками "завтра щось зміниться"....а воно не міняється...Надія потрохи вмирає 😭

Він був для мене всесвітом, я кожен тиждень до нього їздила.. у листопаді він зробив пропозицію у дії, у травні-липні він повинен був приїхати в відпустку і ми повинні були одружитись, 5 років разом... квітень місяць, він каже я на позицію на 2-3 тижні і потім скоріш за все відпустять додому... Ще декілька днів він писав мені, що вони дійшли, що все добре... І все, зв'язок обірвався... 21 квітня він загинув, 30-го квітня я дізналась що він загинув, а разом із ним всі плани на майбутнє, разом із ним загинула я, дякую хлопцям що змогли його вивезти, що змогли його поховати. Я не вірила нікому, що то був він, і не вірю досі... Він був всесвітом... Який наразі світить найяскравішою зіркою для нас із сином, оберігає нас звідти, а я й досі не вірю що бачила його тіло у труні... Я й досі не вірю що то був він, адже він обіцяв повернутись...

Коли росіяни зайшли в Крим.В ночи в 22-00 я думала що це якісь навчання.Машини без номерів.Солдати в критих машинах без номерів,але в амуніції і зі зброєю.Мене кинуло в жар.Але ще не вірила що це може бути війна.Серденько торохтіло.А на ранок вже по всему Криму висіли триколори по телевізору показують в Верховній Раді Криму на підлозі лежать військові з автоматами і не пускають сотрудників в приміщення.І всерівно думала що це такі серьозні навчання.А далі біля військових частин стоять БТРи і військові озброєнні в амуніції зі зброєю не пускають нашіх військових.Їх заблокували і даже поїсти не було що.Татари варили плов і розвозили по частинах.І тут я поняла що це не навчання.Така біль була в серці.В чоловіка інсульт.Я виїхала на материк.Потіряла кохану людину. Але вірю що Крим повернемо...

Початок війни, відʼїжаємо с Кривого Рога, 6 людей на нижніх полицях, 2-3 на верхніх. Проїжджаємо білу церку, бабах. Окна повилітали, діти хто був на верхніх полицях повилітали з них, в мене була зламана рука та осколок у нозі, ось такі тоді були реалії (

Купила прабабусі листівку «коханій бабусі» коли мені було 9 років. Своїм дитячим почерком написала що дуже люблю її, хотіла віддати наступного дня, але вона загинула💔 берегу цю листівку вже 13 років

Жалкую , що не змогла вмовити маму виїхати з окупації . Так тримав її дім . В результаті : дому немає , нічого немає і мами тепер поряд немає . А мама сидить в російській тюрмі за любов до України 💔

21 августа пошла с дочкой в солнечную галерею. были возле сильпо. жалею что мой ребёнок и я пережили этот ужас. дочь на антидепрессантах перенесла легче этот кошмар. я тоже принимаю таблетки, морально тяжело это всё пережить снятся кошмары. не когда не забуду девочку которая кричала мама там ногу кому то оторвало. думаю это останется в памяти на долго ( жалею что в тот день пошла туда…

В 2014 році через бойові дії і окупацію прийшлося виїжджати з Макіївки Донецька обл. З трьома маленькими дітьми, без речей, в нікуди, без роботи, підтримки, фінансів бо не хотіли жити в окупації і постійному страху. Життя наче почало налагоджуватися і в 2022 знов війна, знов невідомість, знову все з початку. Було дуже важко, ще й рідний брат пішов служити, отримав важке поранення, але я вдячна Богу, що всі ми живі і вірю, що все буде в нам всіх добре.

Не панікуйте,все що чуєте то своє)

Я з Краматорська, коли поїхала навчатися в Харків казала що я більше не хочу повертатися до свого міста, тільки в гості до родичів Бійтесь своїх бажань…

Історія від 01 лютого 2015 року. Концерт Скрябіна в Кривому Розі. Черга з ним пофоткатися. Мій на той час хлопець зняв мене на відео як беру автограф у Кузьми і почалася друга черга вже саме на фотки. А хлопець сказав в інший раз сфоткаєшся, поїхали давай додому вже, бо маршрутки не будуть їздити. Наступного ранку Кузьма загинув. Вже більше 11 років я нічого не відкладаю на «наступний раз».

Будете далі читати,у на тут вже багато?