1⃣ Майстерня_КR
رفتن به کانال در Telegram
Канал пише про загрози виключно для м.Кривий Ріг та громад. Любіть Україну, їжте кашу та вірте в ЗСУ🇺🇦 📱🖥️ Реклама на каналі 👇 https://t.me/Reklama_ta_pitannja_bot Бот виключно для повідомлень якщо Ви чуєте БПЛА👇 👉 https://t.me/chatMasterok_bot
نمایش بیشتر📈 تحلیل کانال تلگرام 1⃣ Майстерня_КR
کانال 1⃣ Майстерня_КR (@ims_kr_tm) در بخش زبانی اوکراینی بازیگری فعال است. در حال حاضر جامعه شامل 134 500 مشترک است و جایگاه 1 621 را در دسته اخبار و رسانه‌ها و رتبه 359 را در منطقه أوكرانيا دارد.
📊 شاخص‌های مخاطب و پویایی
از زمان ایجاد در невідомо، پروژه رشد سریعی داشته و 134 500 مشترک جذب کرده است.
بر اساس آخرین داده‌ها در تاریخ 23 اکتبر, 2026، کانال فعالیت پایداری دارد. در ۳۰ روز گذشته تغییر اعضا برابر 5 095 و در ۲۴ ساعت گذشته برابر 64 بوده و همچنان دسترسی گسترده‌ای حفظ شده است.
- وضعیت تأیید: تأیید نشده
- نرخ تعامل (ER): میانگین تعامل مخاطب 33.77% است و در ۲۴ ساعت نخست پس از انتشار، محتوا معمولاً 33.60% واکنش نسبت به کل مشترکان کسب می‌کند.
- دسترسی پست‌ها: هر پست به طور میانگین 45 418 بازدید دریافت می‌کند. در اولین روز معمولاً 45 185 بازدید جمع‌آوری می‌شود.
- واکنش‌ها و تعامل: مخاطبان به‌طور فعال حمایت می‌کنند؛ میانگین واکنش به هر پست 659 است.
- علایق موضوعی: محتوا بر موضوعات کلیدی مانند chat_bot, загроза, 1ms_kr, вибух, ріг تمرکز دارد.
📝 توضیح و سیاست محتوایی
نویسنده این فضا را محل بیان دیدگاه‌های شخصی توصیف می‌کند:
“Канал пише про загрози виключно для м.Кривий Ріг та громад.
Любіть Україну, їжте кашу та вірте в ЗСУ🇺🇦
📱🖥️ Реклама на каналі 👇
https://t.me/Reklama_ta_pitannja_bot
Бот виключно для повідомлень якщо Ви чуєте БПЛА👇
👉 https://t.me/chatMasterok...”
به لطف به‌روزرسانی‌های پرتکرار (آخرین داده در تاریخ 24 اکتبر, 2026)، کانال همواره به‌روز و دارای دسترسی بالاست. تحلیل‌ها نشان می‌دهد مخاطبان به‌طور فعال با محتوا تعامل دارند و آن را به نقطه اثرگذاری مهم در دسته اخبار و رسانه‌ها تبدیل کرده‌اند.
134 500
مشترکین
+6424 ساعت
+1 1227 روز
+5 09530 روز
آرشیو پست ها
134 500
Завтра обов'язково продовжимо публікувати,далі треба чергувати!
На зв'язку, тихої всім ночі 🫂
134 500
21 серпня цього року -день,який би я хотіла викреслити з памʼяті,але це неможливо.Трагедія сталася в ТРУ»Сонячна Галерея»,був приліт,там я працювала.Те,що я побачила та пережила того дня,важко описати словами-страшні картини.Я постраждала,загинула моя колега та подруга,ще багато знайомих людей.Це біль,який неможливо забути.Бережіть себе та своїх рідних та близьких!Цінуйте кожну мить!
134 500
Ми теж з Херсонської області,коли все почалося не могли виїхати до Дніпропетровська,з третього разу получилось.На слідуючий день їхала теж колона і її розтріляли😭.Теж їхали на пару неділь,брали тільки нудне,і все тут так і залишилися,а хати вже немає і вертатися нікуди
134 500
Я заради дівчини змінив повністю своє життя, переїхав до кривбасу , бо вона з цього міста, покохав з першого погляду , усе робив заради неї, адже після розлучення зі свою доужиною з якою я прожив 15 років, я гадав що ніколи більше так не покохаю. Виявилось дуже важко донести до людини що заради неї людина може піти на будь що, а у відповідь ти чуєшь : а я тебе не просила. На цьому все🥺
134 500
2017-2018 десь рік , зима я на вокзалі Запоріжжя. Знайомлюсь з хлопцем з Маріуполя. Спасав мене від алкашів😅 Ми почали спілкуватися в тел.режимі. Ніколи не забуду, як він мене кликав у гості до Маріуполя. На той час я не змогла приїхати , це був 2021 рік. Я і досі жалкую, що не поїхала, не побачила його , не побачила прекрасне місто-Маріуполь. Коли почалась війна я стала частіше згадувати і жаліти, що так ми і не зустрілися 😢😢😢Знаю який ад він пройшов зі своєю родиною, втратили дім, друзів , рідних.
Треба бути сміливішими у житті поки є у нас така можливість і змога жити, подорожувати при нагоді , а особливо приділяти час рідним та друзям 🙏
134 500
Декілька років тому загинув мій близький друг, ховають в його рідному місті. Я не маю можливості попрощатись з ним. Через три роки в мене випадає можливість відвідати його місто, але за деякими обставинами я відкладаю поїздку знову. Пройшло майже 7 років, і я не зможу ніколи відвідати його. Його рідне місто Покровськ знищено.
134 500
23.02.2022 народила доньку,, син старший хотів сестричку, я хотіла донечку....24.02.2022 в пологовому паніка, всіх виписують ..ми їдемо додому, в Зеленодольськ, де через 2 дні починаються обстріли артилерією...місяць спимо в коридорі, діти навіть вдень не виходили ..потім Польща. В червні 2022 повернулися, там не змогли, додому хотілося. І ці 4 роки кожен день проходить з думками "завтра щось зміниться"....а воно не міняється...Надія потрохи вмирає 😭
134 500
Він був для мене всесвітом, я кожен тиждень до нього їздила.. у листопаді він зробив пропозицію у дії, у травні-липні він повинен був приїхати в відпустку і ми повинні були одружитись, 5 років разом... квітень місяць, він каже я на позицію на 2-3 тижні і потім скоріш за все відпустять додому... Ще декілька днів він писав мені, що вони дійшли, що все добре... І все, зв'язок обірвався... 21 квітня він загинув, 30-го квітня я дізналась що він загинув, а разом із ним всі плани на майбутнє, разом із ним загинула я, дякую хлопцям що змогли його вивезти, що змогли його поховати. Я не вірила нікому, що то був він, і не вірю досі... Він був всесвітом... Який наразі світить найяскравішою зіркою для нас із сином, оберігає нас звідти, а я й досі не вірю що бачила його тіло у труні... Я й досі не вірю що то був він, адже він обіцяв повернутись...
134 500
Коли росіяни зайшли в Крим.В ночи в 22-00 я думала що це якісь навчання.Машини без номерів.Солдати в критих машинах без номерів,але в амуніції і зі зброєю.Мене кинуло в жар.Але ще не вірила що це може бути війна.Серденько торохтіло.А на ранок вже по всему Криму висіли триколори по телевізору показують в Верховній Раді Криму на підлозі лежать військові з автоматами і не пускають сотрудників в приміщення.І всерівно думала що це такі серьозні навчання.А далі біля військових частин стоять БТРи і військові озброєнні в амуніції зі зброєю не пускають нашіх військових.Їх заблокували і даже поїсти не було що.Татари варили плов і розвозили по частинах.І тут я поняла що це не навчання.Така біль була в серці.В чоловіка інсульт.Я виїхала на материк.Потіряла кохану людину.
Але вірю що Крим повернемо...
134 500
Початок війни, відʼїжаємо с Кривого Рога, 6 людей на нижніх полицях, 2-3 на верхніх. Проїжджаємо білу церку, бабах. Окна повилітали, діти хто був на верхніх полицях повилітали з них, в мене була зламана рука та осколок у нозі, ось такі тоді були реалії (
134 500
Купила прабабусі листівку «коханій бабусі» коли мені було 9 років. Своїм дитячим почерком написала що дуже люблю її, хотіла віддати наступного дня, але вона загинула💔 берегу цю листівку вже 13 років
134 500
Жалкую , що не змогла вмовити маму виїхати з окупації . Так тримав її дім .
В результаті : дому немає , нічого немає і мами тепер поряд немає .
А мама сидить в російській тюрмі за любов до України 💔
134 500
21 августа пошла с дочкой в солнечную галерею. были возле сильпо. жалею что мой ребёнок и я пережили этот ужас. дочь на антидепрессантах перенесла легче этот кошмар. я тоже принимаю таблетки, морально тяжело это всё пережить снятся кошмары. не когда не забуду девочку которая кричала мама там ногу кому то оторвало.
думаю это останется в памяти на долго ( жалею что в тот день пошла туда…
134 500
В 2014 році через бойові дії і окупацію прийшлося виїжджати з Макіївки Донецька обл. З трьома маленькими дітьми, без речей, в нікуди, без роботи, підтримки, фінансів бо не хотіли жити в окупації і постійному страху. Життя наче почало налагоджуватися і в 2022 знов війна, знов невідомість, знову все з початку. Було дуже важко, ще й рідний брат пішов служити, отримав важке поранення, але я вдячна Богу, що всі ми живі і вірю, що все буде в нам всіх добре.
134 500
Я з Краматорська, коли поїхала навчатися в Харків казала що я більше не хочу повертатися до свого міста, тільки в гості до родичів
Бійтесь своїх бажань…
134 500
Історія від 01 лютого 2015 року. Концерт Скрябіна в Кривому Розі. Черга з ним пофоткатися. Мій на той час хлопець зняв мене на відео як беру автограф у Кузьми і почалася друга черга вже саме на фотки. А хлопець сказав в інший раз сфоткаєшся, поїхали давай додому вже, бо маршрутки не будуть їздити.
Наступного ранку Кузьма загинув.
Вже більше 11 років я нічого не відкладаю на «наступний раз».
