es
Feedback

¡No caigas en manos de tramposos! Telemetrio encuentra y marca estos canales 👉 Si quieres ver la etiqueta, suscríbete

1⃣ Майстерня_КR

1⃣ Майстерня_КR

Ir al canal en Telegram

Канал пише про загрози виключно для м.Кривий Ріг та громад. Любіть Україну, їжте кашу та вірте в ЗСУ🇺🇦 📱🖥️ Реклама на каналі 👇 https://t.me/Reklama_ta_pitannja_bot Бот виключно для повідомлень якщо Ви чуєте БПЛА👇 👉 https://t.me/chatMasterok_bot

Mostrar más

📈 Análisis del canal de Telegram 1⃣ Майстерня_КR

El canal 1⃣ Майстерня_КR (@ims_kr_tm) en el segmento lingüístico de Ucraniano es un actor destacado. Actualmente la comunidad reúne a 134 500 suscriptores, ocupando la posición 1 621 en la categoría Noticias y medios y el puesto 359 en la región Ucrania.

📊 Métricas de audiencia y dinámica

Desde su creación el невідомо, el proyecto ha mostrado un crecimiento acelerado, reuniendo a 134 500 suscriptores.

Según los últimos datos del 23 octubre, 2026, el canal mantiene una actividad estable. En los últimos 30 días la variación de miembros fue de 5 095, y en las últimas 24 horas de 64, conservando un alto alcance.

  • Estado de verificación: No verificado
  • Tasa de interacción (ER): El promedio de interacción de la audiencia es 33.77%. Durante las primeras 24 horas tras publicar, el contenido suele obtener 33.60% de reacciones respecto al total de suscriptores.
  • Alcance de las publicaciones: Cada publicación recibe en promedio 45 418 visualizaciones. En el primer día suele acumular 45 185 visualizaciones.
  • Reacciones e interacción: La audiencia responde de forma activa: el promedio de reacciones por publicación es 659.
  • Intereses temáticos: El contenido se centra en temas clave como chat_bot, загроза, 1ms_kr, вибух, ріг.

📝 Descripción y política de contenido

El autor describe el recurso como un espacio para expresar opiniones subjetivas:
“Канал пише про загрози виключно для м.Кривий Ріг та громад. Любіть Україну, їжте кашу та вірте в ЗСУ🇺🇦 📱🖥️ Реклама на каналі 👇 https://t.me/Reklama_ta_pitannja_bot Бот виключно для повідомлень якщо Ви чуєте БПЛА👇 👉 https://t.me/chatMasterok...”

Gracias a la alta frecuencia de actualizaciones (últimos datos recibidos el 24 octubre, 2026), el canal mantiene la vigencia y un amplio alcance. La analítica demuestra que la audiencia interactúa activamente con el contenido, lo que lo convierte en un punto de referencia dentro de la categoría Noticias y medios.

134 500
Suscriptores
+6424 horas
+1 1227 días
+5 09530 días
Archivo de publicaciones
Завтра обов'язково продовжимо публікувати,далі треба чергувати! На зв'язку, тихої всім ночі 🫂

21 серпня цього року -день,який би я хотіла викреслити з памʼяті,але це неможливо.Трагедія сталася в ТРУ»Сонячна Галерея»,був приліт,там я працювала.Те,що я побачила та пережила того дня,важко описати словами-страшні картини.Я постраждала,загинула моя колега та подруга,ще багато знайомих людей.Це біль,який неможливо забути.Бережіть себе та своїх рідних та близьких!Цінуйте кожну мить!

Ми теж з Херсонської області,коли все почалося не могли виїхати до Дніпропетровська,з третього разу получилось.На слідуючий день їхала теж колона і її розтріляли😭.Теж їхали на пару неділь,брали тільки нудне,і все тут так і залишилися,а хати вже немає і вертатися нікуди

Ото свій ганяє низько,Ви там в шоці напевно?)))

Не панікуйте,все що чуєте то своє)

Я заради дівчини змінив повністю своє життя, переїхав до кривбасу , бо вона з цього міста, покохав з першого погляду , усе робив заради неї, адже після розлучення зі свою доужиною з якою я прожив 15 років, я гадав що ніколи більше так не покохаю. Виявилось дуже важко донести до людини що заради неї людина може піти на будь що, а у відповідь ти чуєшь : а я тебе не просила. На цьому все🥺

2017-2018 десь рік , зима я на вокзалі Запоріжжя. Знайомлюсь з хлопцем з Маріуполя. Спасав мене від алкашів😅 Ми почали спілкуватися в тел.режимі. Ніколи не забуду, як він мене кликав у гості до Маріуполя. На той час я не змогла приїхати , це був 2021 рік. Я і досі жалкую, що не поїхала, не побачила його , не побачила прекрасне місто-Маріуполь. Коли почалась війна я стала частіше згадувати і жаліти, що так ми і не зустрілися 😢😢😢Знаю який ад він пройшов зі своєю родиною, втратили дім, друзів , рідних. Треба бути сміливішими у житті поки є у нас така можливість і змога жити, подорожувати при нагоді , а особливо приділяти час рідним та друзям 🙏

Декілька років тому загинув мій близький друг, ховають в його рідному місті. Я не маю можливості попрощатись з ним. Через три роки в мене випадає можливість відвідати його місто, але за деякими обставинами я відкладаю поїздку знову. Пройшло майже 7 років, і я не зможу ніколи відвідати його. Його рідне місто Покровськ знищено.

23.02.2022 народила доньку,, син старший хотів сестричку, я хотіла донечку....24.02.2022 в пологовому паніка, всіх виписують ..ми їдемо додому, в Зеленодольськ, де через 2 дні починаються обстріли артилерією...місяць спимо в коридорі, діти навіть вдень не виходили ..потім Польща. В червні 2022 повернулися, там не змогли, додому хотілося. І ці 4 роки кожен день проходить з думками "завтра щось зміниться"....а воно не міняється...Надія потрохи вмирає 😭

Він був для мене всесвітом, я кожен тиждень до нього їздила.. у листопаді він зробив пропозицію у дії, у травні-липні він повинен був приїхати в відпустку і ми повинні були одружитись, 5 років разом... квітень місяць, він каже я на позицію на 2-3 тижні і потім скоріш за все відпустять додому... Ще декілька днів він писав мені, що вони дійшли, що все добре... І все, зв'язок обірвався... 21 квітня він загинув, 30-го квітня я дізналась що він загинув, а разом із ним всі плани на майбутнє, разом із ним загинула я, дякую хлопцям що змогли його вивезти, що змогли його поховати. Я не вірила нікому, що то був він, і не вірю досі... Він був всесвітом... Який наразі світить найяскравішою зіркою для нас із сином, оберігає нас звідти, а я й досі не вірю що бачила його тіло у труні... Я й досі не вірю що то був він, адже він обіцяв повернутись...

Коли росіяни зайшли в Крим.В ночи в 22-00 я думала що це якісь навчання.Машини без номерів.Солдати в критих машинах без номерів,але в амуніції і зі зброєю.Мене кинуло в жар.Але ще не вірила що це може бути війна.Серденько торохтіло.А на ранок вже по всему Криму висіли триколори по телевізору показують в Верховній Раді Криму на підлозі лежать військові з автоматами і не пускають сотрудників в приміщення.І всерівно думала що це такі серьозні навчання.А далі біля військових частин стоять БТРи і військові озброєнні в амуніції зі зброєю не пускають нашіх військових.Їх заблокували і даже поїсти не було що.Татари варили плов і розвозили по частинах.І тут я поняла що це не навчання.Така біль була в серці.В чоловіка інсульт.Я виїхала на материк.Потіряла кохану людину. Але вірю що Крим повернемо...

Початок війни, відʼїжаємо с Кривого Рога, 6 людей на нижніх полицях, 2-3 на верхніх. Проїжджаємо білу церку, бабах. Окна повилітали, діти хто був на верхніх полицях повилітали з них, в мене була зламана рука та осколок у нозі, ось такі тоді були реалії (

Купила прабабусі листівку «коханій бабусі» коли мені було 9 років. Своїм дитячим почерком написала що дуже люблю її, хотіла віддати наступного дня, але вона загинула💔 берегу цю листівку вже 13 років

Жалкую , що не змогла вмовити маму виїхати з окупації . Так тримав її дім . В результаті : дому немає , нічого немає і мами тепер поряд немає . А мама сидить в російській тюрмі за любов до України 💔

21 августа пошла с дочкой в солнечную галерею. были возле сильпо. жалею что мой ребёнок и я пережили этот ужас. дочь на антидепрессантах перенесла легче этот кошмар. я тоже принимаю таблетки, морально тяжело это всё пережить снятся кошмары. не когда не забуду девочку которая кричала мама там ногу кому то оторвало. думаю это останется в памяти на долго ( жалею что в тот день пошла туда…

В 2014 році через бойові дії і окупацію прийшлося виїжджати з Макіївки Донецька обл. З трьома маленькими дітьми, без речей, в нікуди, без роботи, підтримки, фінансів бо не хотіли жити в окупації і постійному страху. Життя наче почало налагоджуватися і в 2022 знов війна, знов невідомість, знову все з початку. Було дуже важко, ще й рідний брат пішов служити, отримав важке поранення, але я вдячна Богу, що всі ми живі і вірю, що все буде в нам всіх добре.

Не панікуйте,все що чуєте то своє)

Я з Краматорська, коли поїхала навчатися в Харків казала що я більше не хочу повертатися до свого міста, тільки в гості до родичів Бійтесь своїх бажань…

Історія від 01 лютого 2015 року. Концерт Скрябіна в Кривому Розі. Черга з ним пофоткатися. Мій на той час хлопець зняв мене на відео як беру автограф у Кузьми і почалася друга черга вже саме на фотки. А хлопець сказав в інший раз сфоткаєшся, поїхали давай додому вже, бо маршрутки не будуть їздити. Наступного ранку Кузьма загинув. Вже більше 11 років я нічого не відкладаю на «наступний раз».

Будете далі читати,у на тут вже багато?