Ірина МИКИЧАК💛💙

Стійкість не можна вколоти, як вакцину, або видати всім, як пігулку. Однак її можна розвинути. Підтримувати й тренувати. Стійкість може бути вибором людини. 📍Про це сьогодні говорили на заході «Осмислення. Цінності та історії стійкості», що відбувся в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Тут прозвучали і вражаючі життєві історії української стійкості, і поради від фахівців, як її плекати. А ще – дуже важлива думка: стійкість суспільства безпосередньо пов’язана з цінностями окремої людини. 🫂 Якщо ці цінності, такі, наприклад, як небайдужість, відповідальність, взаємодопомога, спільні у багатьох людей, у всієї країни – це і є фундамент її стійкості.

▫️Чоловік фельдшерки з медицини невідкладних станів, переселенки з Алчевська Наталії Ванюхіної – доброволець у ЗСУ. Сама вона майже щодня бере участь в евакуації важкопоранених військових. І щоразу боїться побачити у списках пацієнтів рідне прізвище… Віднайти стійкість допомогла робота, де Наталія допомагає іншим, та люди навколо. 💬 «Як я можу хандрити, коли наші хлопці-захисники впевнені, що все буде добре?» – каже вона. ▫️Вчителька Олена Влезько навчає учнів із підвалу свого дому. Бо живе на кордоні з державою-агресоркою – у Миропіллі на Сумщині. Але у 2022 році все одно взяла на дистанційне навчання першокласників – бо хто, як не вона? Упевнена, що її стійкість – в учнях. І в батьківській хаті, яка залишається місцем сили попри прильоти. ▫️Психологиня ДСНС Альона Ахкозова – саме та людина, яка перша разом із рятувальниками приїздить на місце російських обстрілів. Знаходить слова для постраждалих і родичів загиблих навіть у найскладніших ситуаціях. А сама віднаходить стійкість у колегах, у тому, як рятують попри все, навіть попри власні емоції. ▫️Директорка Рубіжанського центру краєзнавства Олена Хмельницька опинилася в окупантських списках «проукраїнських осіб» ще у 2014-му, тому й стала переселенкою. Але й на Тернопільщині не полишає краєзнавчої роботи, працює з військовими та ветеранами. Про свою стійкість розповідає, що надихається спадщиною предків і відчуттям, що потрібна сучасникам. 📍Сьогодні на спеціальному заході «Осмислення. Цінності та історії стійкості» я вперше виступила модераторкою, говорячи про стійкість із цими надзвичайними гостями. Зауважу, кожна історія – зовсім не про «залізних людей». Якраз навпаки – про те, як зовсім не залізні люди, розуміючи себе та інших, не дають себе зламати обставинам. Разом із моїми співрозмовницями виводили формулу стійкості. Вона виявилася у взаємодопомозі, взаємодії, улюбленій роботі, яка дає користь іншим, у дієвій любові до ближніх. 🫂 Дуже хочу, щоб ці історії надихнули тих, кому цього не вистачає. Тим часом Всеукраїнська програма ментального здоров’я також напоготові, щоб підтримати українську витривалість психологічною допомогою: https://howareu.com

🇺🇦 «У чому секрет української стійкості?», «Яка формула української витривалості?» – завжди питають у мене іноземні журналісти. І хоча це найпопулярніші запитання, відповідь на них знайти непросто. Бо легше розповісти, який вигляд має стійкість, аніж розкласти її на елементи. Наприклад, коли Яна Степаненко, дівчинка, яка втратила обидві ноги в результаті влучання російської ракети по вокзалу в Краматорську, біжить Бостонський марафон, очевидно, що це – результат її особистої стійкості! Але й усі люди, зокрема лікарі, які сприяли її відновленню, – також важливі. Як і рятувальники, які тоді першими приїхали на місце обстрілу. Отже, виходить, що стійкість однієї людини немов оточена стійкістю інших. То який же рецепт, яка тут формула? Не так важливо, що ми відповідаємо іншим. Головне – розібратися всередині себе й суспільства. 📊 За даними соціологів, 77% українців відчувають симптоми стресу та сильної знервованості. Цей стан має назву «колективна травма». Схожа на ті, які пережили попередні покоління українців у часи голодоморів, Другої світової. Тоді ніхто не рахував психологічні втрати. Але в сучасному світі, на щастя, ми навчилися цінувати людину й хочемо її вберегти. Гарна новина в тому, що стійкість можна розвинути, підтримувати й тренувати. 📍Говорили про це з українськими науковцями, психологами, митцями, керівництвом обласних військових адміністрацій на спеціальному заході «Осмислення. Цінності та історії стійкості», який організував Координаційний центр з психічного здоров’я КМУ в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» (за підтримки Бюро ВООЗ в Україні та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я»). 💪 Стійкість – здатність не зламатися від випробувань, виходити з них навіть сильнішим – безпосередньо залежить від ментального здоров’я. Розуміння себе та інших. Цю ментальну оборону українців і покликана тримати Всеукраїнська програма ментального здоров’я. Головне, щоб сама людина, кожен і кожна з нас, у разі потреби захотіла й наважилася прийняти психологічну допомогу. Бо стійкість – це також особистий вибір. Сміливий і відповідальний.

❓Як оцінити кризові ризики, які можуть виникнути в роботі закладу охорони здоров'я? ✅ Перше, що потрібно зробити з настанням кризи, — це ідентифікувати інтенсивність та характер ризиків. Інтенсивність кризи виростає від рівня ризику до найгострішої фази. Отже, можна виділити: 1️⃣ Ризик кризи. 2️⃣ Наростання кризи. 3️⃣ Інтенсивна криза. 4️⃣ Висока інтенсивність кризи. Не всі кризи досягають найвищого рівня, однак є ситуації, коли перші три рівні минають блискавично. Саме тому потрібно бути готовим до будь-якої кризової ситуації. ℹ️ Більше інформації про внутрішні комунікації та управління кризами ви можете знайти в онлайн-курсі "Ефективні комунікації закладів охорони здоров’я", який доступний за посиланням #ПитанняВідповіді

Ми продовжуємо відповідати на поширені питання, які ви нам залишаєте. Сьогодні — про ефективні комунікації закладів охорони здоров’я. ❓Хто у закладі відповідальний за внутрішні комунікації? ✅ Розвиток внутрішніх комунікацій вимагає зусиль усієї організації та співпраці її структурних підрозділів. До внутрішніх комунікацій залучаються вище керівництво, безпосередні керівники, відділ кадрів та комунікацій, ініціативні групи.

​Як побороти страх зробити помилку? Нав'язливе бажання зробити все правильно псує людям життя, адже їм складно спілкуватися з незнайомцями і займатися творчістю, вони не розуміють своїх бажань. Інколи таким людям складно наважитися на таку банальну річ, як купівля нового одягу: будь-які зміни лякають. Звідки береться цей страх? Можливо, це через батьків, які постійно були незадоволені поведінкою дитини або ж карали за помилки. Або через вчителів, які висміювали за невдачі. У результаті дитина, яка росла в такій атмосфері, стає дорослим, якому непросто спілкуватися та проявляти себе. Адже в житті немає чітких правил, яких треба дотримуватися. А отже, неможливо робити все правильно і без помилок. Тому такі люди в багатьох випадках не досягають успіху, адже залишаються осторонь, бо нічого не роблять через страх помилитися. Але є й хороші новини: бути спонтанним – це навичка, а отже, цього можна навчитися. Допоможе вправа “Неправильні назви” 🔸 Вказуйте на вибіркові предмети навколо вас та називайте їх неправильними словами: на стілець кажіть собака, а на машину – чотири. Спробуйте прямо зараз. Вправа займає приблизно 30 секунд. Саме тому її можна виконувати будь-де: поки їдете в метро або навіть у ліфті. 🔸 Після цього проаналізуйте, як поводиться мозок. Найімовірніше, він буде прагнути внести в цей хаос якийсь порядок. Наприклад, подавати слова з однієї категорії: дерево, ліс, квітка, листок. Або тільки іменники. 🔸 Опирайтеся цьому прагненню мозку повернути нас на шлях правильності. Для цього виконайте вправу ще раз. Але вже тепер використовуйте словниковий запас максимально. Ця вправа навчить бути спонтанними “тут і зараз”. Тренуйтеся щодня і з часом ви позбудетеся бажання робити все правильно. Як наслідок, будь-які рішення будуть прийматися швидше, навіть у бажанні обирати нетиповий для вас одяг. Зрештою, буде легше відкритися для нових можливостей і кращого життя. Підписатися на канал «Психологічна підтримка»

🫂 Як взаємодіяти з людьми з бойовим досвідом: новий серіал на Дія.Освіта Щодня українські військові борються за нашу свободу. А чи знаєте ви, що відчувають захисники після повернення додому та як вислухати людину, коли вона хоче виговоритися? Дізнайтеся, як коректно та з повагою комунікувати з військовими, ветеранами та ветеранками, в серіалі «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія». Герої серіалу — герої в житті, військовослужбовці, які діляться досвідом комунікацій із цивільними. В 11 серіях вони разом з експертами розкажуть, як підтримати, про що варто питати, а яких тем краще не торкатися в розмові. Серед головних тем: 👉🏻 особливості комунікації в родині, колі друзів, магазині, парку чи громадському місці 👉🏻 якими словами підтримати людину, якщо вона розповідає про досвід полону 👉🏻 як ввічливо подякувати за службу, не зачепивши особисті кордони людини 👉🏻 як роботодавцю налагодити взаємодію із захисником чи захисницею та допомогти реінтегруватися Серіал «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» — це продовження розділу «Довідника безбар’єрності», створеного з ініціативи першої леді Олени Зеленської. 🔗 Дивіться освітній серіал за посиланням. Навчіться комунікувати з ветеранами з повагою разом з Дія.Освіта 🙌🏻 Освітній серіал створено з ініціативи Мінцифри в межах тематичної хвилі «Досвід ветеранів вартий поваги» комунікаційної кампанії «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я — ініціативи першої леді Олени Зеленської за підтримки Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України, громадської організації «Безбар’єрність» та компанії Visa — учасника спільноти «Бізнес без бар’єрів» для платформи Дія.Освіта.

❓Які документи потрібні для проходження медико-соціальної експертизи? Для проходження МСЕК з метою встановлення (перегляду) інвалідності необхідно подати: ● паспорт громадянина України (у випадку предʼявлення ID картки також потрібен витяг з реєстру територіальної громади); ● довідку про присвоєння реєстраційного номера платника податків; ● для чоловіків від 18 до 60 років військовий квиток (тимчасове посвідчення військовозобовʼязаного) чи посвідчення про приписку; ● для людей, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах - довідка про перебування у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України. Медичні документи, що подають лікарські консультативні комісії до МСЕК, такі: ● направлення на МСЕК; ● медичні документи, що стосуються захворювання чи стану (виписка з медичної картки); ● результати лабораторних та інших досліджень, що підтверджують діагноз або стан і ступінь його важкості; ● план медичної, професійної й індивідуальної реабілітації; ● документи, що підтверджують причинний зв’язок з інвалідністю; ● документи, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців. Контакти МСЕК можна знайти тут. 👉 Підписатися на Уряд online