Храм поезії (🖤)
Open in Telegram
зв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
Show more1 414
Subscribers
-124 hours
+27 days
+1230 days
Posts Archive
1 414
я йду вулицями міста з війною
й питаю себе
«чому тут так сильно чути колядників?»
їхні голоси розливаються навіть тими підземками метро,
які більше в місті війни не працюють.
я йду вулицями міста з війною й питаю себе,
чому тут майже ніде не карбують
імена й числа всіх загиблих.
я йду вулицями міста з війною й питаю себе,
чому тривогу не бояться, а прохають затихнуть.
я йду вулицями міста з війною й запитую в себе, чому в пакеті морква й нова шапка.
чому на мені не бронежилет і не каска.
я йду вулицями міста з війною й запитую в себе, куди ми всі тут ідемо?
чи знають усі вони, що це місто з війною?
чи знає місто, що воно — з війною?
чи знаємо ми, що морква гниє,
а шапка не буде довічно новою?
чи знаємо ми, що лиш кількість турнікетів і куль щось значить?
чи знаємо ми, що гном з юску, ісусу нічого не важить?
чи знаємо ми, що з цією війною ми сам на сам?
що памʼятаємо ми, крім нового року й різдва?
чи самому ісусу важить ароматизована свічка в пакеті і ялинка на його уродини?
і гном. чи важить щось гном?
і чи важить ісусу наша війна загалом?
@shakhtar_girlllll
#юля_пилипенко
1 414
Оксана Лихогляд
Привіт, друзі!
Відкриваю допоміжну баночку, таку собі мал-е-е-е-сеньку, як липку, яку у своєму вірші садив Платон Воронько, на 1000 грн.
Сподіваюся, що вона виросте великою та зацвіте, і я так само зможу накопичити більшу суму для збору Вероніки, адже хлопцям дуже потрібне авто.
На жаль, війна ще не закінчується. Знаю, можливо, ви зморені від подібних дописів, постійних благань.
Але хто, як не ми?
Самі себе врятуємо й самі собі допоможемо, бо ми українці.🥹💙💛
Обіймаю кожного, хто поширить цей допис та зможе зробити хоча б мінімальний донат.
Посилання на банку
Якщо також хочете відкрити допоміжну банку, пишіть Веронічці.
З Богом.🪽
1 414
Repost from Рими в ритмі серця❤️🔥 (Олеся Репа)
Ароматна магнітосфера
обіймається
із зарядженими частинками
сонячного вітру,
тане в сандалових сутінках.
Галілей і не мріяв,
що сяйво
розсиплеться-помножиться,
а мускусні ноти серця
розітнуться авроральними лініями
на спектри, де
заборонено дихати в унісон.
Сіра амбра переважить
в базових нотах снами,
спазмами і спалахами.
Треба зерен кави,
щоби освіжити рецептори
та дніти промінням
на дні теплих кратерів
спільних
спогадів.
Пульсую аромасяйвом.
Може завтра...
10.11.2024
@olesya13r
Вірш-деанон позаконкурсних котолисів. Тема: заполярне сяйво
1 414
***
Коли сюди повернешся — віднайди себе. Знову.
Збирай свої горокракси по березі піщаному
Збирай себе по шматочках, ніби не вирвали душу
Ліпи все до купи, ніби так і було. Може із часом забудеш
А до губ твоїх липнуть, ніби волосся, спогади
Міоклонія, судоми, крізь сон невиразні стогони
Кров не твоя, залапані скельця і тусклі зіниці
Брязкіт кайданів, коли хтось виходить з вʼязниці
Збирай свої спогади, як вимиті мушлі на березі
В них теж хтось колись проживав. Згадаєш в істериці
Як теплі долоні тримали весь всесвіт за плечі
Щока до щоки й здається весь світ — недоречний
Збирай свої доторки і сіль із трави, туманом придушену
Стань цілим з тугою, як море з одеською сушею
Мереживом зморшок під очі сховається затишок
Збирай себе повністю,
полагодим
І вже потім
разом
поплачемо
@muzahuyuza
#оленямка
1 414
Repost from N/a
Зараз на банці є 31к!
Якщо у вас виникає непереборне бажання взяти допоміжну баночку, пишіть мені! Я зроблю вам афігєнну картінку, будете модні і класні збирати гроші на авто для 21 ОМБр❤️
1 414
* * *
Перелік зупинок, станцій, вулиць, об’єктів
на невеликій картонці за склом маршрутки,
як таблиця перевірки зору,
як куля для ворожіння, покладена на проєкцію Меркатора.
Як далеко ти бачиш майбутнє та його масштаби?
Чи ти зміг одного прекрасного дня
на зупинці за своїм проторованим курсом
між різнорідних
агоронімів, годонімів та урбанонімів
побачити
харонім?
Не забудь:
Виходити з маршрутки потрібно через двері, в які заходив.
Виходити потрібно на зупинці, з якої відправлявся.
Виявляй повагу, передаючи обол перевізнику.
Виявляй повагу до інших і готуй обол заздалегідь.
2023
Copyright: Чурков Максим
@cherry_poetry
#літературне_горнило
#немаксим
1 414
полювання на раків
живі рухливі очі
нишком спостерігають з екранів,
як з каламутних посудин.
ще є сумнів щодо справжності,
але вже є певність,
кому належить слід.
червоні пульсуюючі тіла
визирають з людських ставків
неохоче.
їх виявили в намулі глевкому.
полювання розпочато:
спершу – вимивання теплими слізьми,
згодом – гострі гачки, щипці, ножі.
та спочатку їх обов'язково
треба назвати.
охрестити іменем,
перш ніж виганяти з нори,
як диявола.
вгризаються в найближчі скелі,
піщаний грунт,
дрібні й великі рослини.
хапаються клешнями
за камені.
кришать.
вічно голодні.
навіть коли ситі.
жеруть все чого торкаються.
отруйні бризки летять
навсібіч,
як спори перестиглої порхавки.
розміри мають значення.
розміри завжди мають значення.
сантиметраж клешень,
ніг, хвоста, вусиків.
чим більший рак -
тим більша ймовірність
його близької смерті.
водойма висихає швидко.
перша прикрість найчастіше стає останньою.
@snih_n_g
#сніг_на_голову
#тата_пі
1 414
Repost from Ola_poetry_ua
сьогодні не входить в мій розклад прати свої думки
сьогодні страждатиму спогадами і зливами
мені це потрібно –
так я народжую
римами
іноді
ні
© ольга ритик
#вірш #текст #думки
1 414
коридорами плоті кардамонові тропи
на триріччя невтішно
креслять ліжком
свій подив
і коханців навпроти мучить камфорний здогад
про наріжність тих рішень
що не ліпші
за програш
пересичений розчин кислотою б'є в очі
забагато дрібничок
завеличкі
то що ж це
час лишити на прощі ці три роки мов ношу
розпочати вчергове
відлік знову
не хочу
кожне сказане проти на нав'язаний дотик
не відкинути в шалі
кожну здійснену спробу повернути свободу
не прим'яти зухвало
усамітнені кроки розділити мовчанням
залишитися поруч
залишитись востаннє
щоб знайти
своє
щастя
струхне хирлява завшість перед поглядом справжнім
обезсенсена пристрасть
стане чистим
коханням
радій любощів натще знищить рай для пропащих
щоб нарешті осісти
між двох істин
про парне
відтепер
все
інакше
усі зміни на краще в цьому світі незрячих
кардамонових бранців
дані в тропах аванси не гарантія щастя
й не причина боятись
двоє вчаться коханню від зорі до світання
та не вчаться любові
доки знайдене щастя не спроможеться вкрастись
рутинним прибоєм
***
коридорами плоті кардамонові тропи
поринають у прірву
час офіра
наркотик
кожне сказане проти на нав'язаний дотик
горне зернятко віри
що зігріє
в неспокій
струхне хирлява завшість перед поглядом справжнім
ненарощеним віям
зовсім зимно
та файно
усі зміни на краще в цьому світі незрячих
здатні дихати вільно
творять диво
кохання
@zapyskyneofitky
#неофітка
1 414
Repost from скалозубство
клац
клац
клац
– мигдаль чи квадрат?
клац
клац
клац
блять
знову він тут, як його..
як його в біса звати
за...
ні, російською не казатиму
гуглю
"задерта шкірочка біля нігтя"
дякую, дуже дякую.
одним словом не можна?
наступний сайт пропонує
"задèра, задèрка, зàдірка"
останнє – фемінітив до задири?
дякую, красно дякую.
може, він тому і з'являється
бо хоче хоч якось виділитись
знайти своє місце у мові
тому він стає в опозицію
прям як у школі
головний задира
займає останні парти
цькує своїх однокласників
за гарний одяг і зошити
не робить домашку ніколи
зриває уроки без/совісно/
бо просто хоче
любови
бо просто хоче
хороших батьків
бо просто хоче
схвалення
тому він і виділяється
хоче бути найкращим
найкращим для кого?
для інших задìр і зàдірок?
чи для задр-батьків
що так й не навчились любити?
та часом думає
хіба виділятись погано?
хотіти бути найкращим
для се
для себ
для себе
що це?
Я
я?
й а
збігає з останніх уроків
пробираючись між тканинами
між судинними перелазами
і лімфозними містосполученнями
аби наздогнати це Я
стрибнути вище дозволеного
правильного
вийти за межі
світу матерії
аби
віднайти
своє ім'я
– мигдаль чи квадрат??
аби
залишити позаду
всіх хто забирали
його у нього
і називали чужими
буквами
– мигдаль чи квадрат?!
аби
додати в українську мову
стільки своїх імен
щоб щодня обирати нове
за настроєм
а головне – задиратися далі.
*заусенец – задера, задерка, задерачка, задирга, задирка,
задірка, задра, задьора, занігтиця
листопад 24
1 414
Repost from КОТОЛИСИ 💚🧡
🤍⚡️🤍⚡️🤍⚡️🤍⚡️🤍⚡️🤍⚡️🤍
🐱:
Любі наші, хто вже здав конкурсну роботу, не забуваймо про можливість здавати вірші й поза конкурсом!
Судді в обох категоріях можуть теж це робити!
🤍⚡️🤍⚡️🤍⚡️🤍⚡️🤍⚡️🤍⚡️🤍
🫧 Переможець змагання позаконкурсників отримає ніжне, стильне намистечко з прозорими ронделями 😍 (так-так, ронделі ж не лише в літературі бувають) від талановитої майстрині Олі Ритик. (Фото — з її сторінки).
Це тендітне диво я виграла в крайньому Олиному розіграші й хочу, аби воно стало подарунком тут. 🥰
Читачі поміж ронделей і верлібрів оберуть лише одного переможця, але кожен може писати і туди й туди, до того ж стільки віршів, скільки захоче, головне встигнути податися до дедлайну! 😽
Хто призабув умови, теми, дату крайчасу тощо або ще не знайомий із цим, ласкаво просимо до загального оголошення про конкурс:
https://t.me/ccaatt_ffooxx/3068
‼️ Зверніть увагу: текст за цим посиланням містить ще одне посилання у слові УМОВИ ‼️
Щось не зрозуміло? Запитуйте під цим дописом у коментарях.
НАТХНЕННЯЧКА ВАМ! 🕊1 414
Repost from Віршопліткарка FM
Результати осіннього набору на плейлист🎧
💫Оксана Лихогляд — Feeling Good, 36 балів.
🌧Анна Ничипорчук — Проза, 36 балів.
🌃Оксана Приходченко — Місто спить, 35 балів.
🏚Летаргія — Додому, 32 бали.
🛩Ірина Білик — Привиду Києва, 31 бал
☕️Олеся Репа — Все тече, 31 бал.
🌊Тетяна Осіпенко — Море перехвилювалося, 30 балів.
✅Таблиця з оцінками суддів 👉тиць сюди
Суддівські коментарі: Юрій Ліщук, Юлія Броварна, Стас Гриненчук, Анґа Зелена.
Цього разу судді обрали 6 однозначних переможців, однак із визначенням сьомого переможця однозначності не було, адже 3 людини набрали однакову кількість балів і претендували на це місце. За умовами конкурсу, у таких випадках до остаточного вибору долучається організаторка конкурсу Олена Галунець. Вона окремо оцінила три спірні вірші, щоб обрати сьомого переможця (див. у таблиці Аркуш 2).
Вітаю переможця і переможниць осіннього конкурсу! До кінця листопада опублікую аудіодекламації на ваші чудові вірші.
Якщо ви не перемогли цього разу, не засмучуйтеся, адже конкурс “Плейлист” повернеться взимку з новими суддями!🤗
@virshoplitkarka #плейлиствіршопліткарки1 414
Той, що не був руїнником
Що побачене згадую нині я з даних богом див?
Скільки в пальцях лишається сосон
Виламаних?
Час чіпляється мертвими пазурами у спогади,
Як бетонним ґерданом стискали
Гирло моє…
Як затоплені храми виблискували намистами,
Як здіймалося над плечима наступне місто моє,
Як здригались хребти мостові полоненими звірами,
Як мостами ішли живі, утомлені, не зневірені.
Народився прадавнім духом, але не руїнником,
Кожен вибух плечима відчув я.
Витримаю.
Та чи витримають всі народжені тут невинними,
Звірина – водою, а людина
Вітром стає.
Ось на дикому полі зростають ліси замість рук моїх,
Ось співає історія знову слова прадавніх боїв,
Ось скипають метали в розжарених пальцях у лучників,
Ось стікає туманами тиша над синіми кручами.
@worldscrossroads
#alldoroga #білийкролик
1 414
Repost from N/a
Мені складно в це повірити, але вона готова!
Презентую вам декламацію на переможний вірш Саші Хопти "Альгуста".
Поки записувала, прожила і пережила. Зрослася з Альгустою.
Тепер хочу, щоб і ви послухали, що вийшло.
І якщо сподобається, закинули донат на авто❤️
https://send.monobank.ua/jar/3CUoAr9Bsf
1 414
Тримайте запис 🔥
вірші на вечорі Альтернативності:
Катерина Ріхтер
Олена Галунець
Оксана Приходченко
Voloshka
Олеся Репа
Оксана Лихогляд
Іван Бережний
пан Роман
Лана д'Арк
Джессі Галлівел
Іляна Лисиця
Яна Мороз
Ольга Ритик
Остап Кудлатий
Дякую всім за цей прекрасний вечір — це була велика насолода вас слухати.
Ви чудові 💜
Надхнення вам, гарного вечора — і до нових зустрічей 🤗
1 414
Repost from Записки Кудлатого Самасшедшого
Я знову проспав вибухи
У рідному місті.
Я знову проспав вибухи,
Коли діти пречисті
Загинули
У власних ліжках.
Дахи зірвало, вікна розбиті.
Долі...
Скалічені, поневолені, долоні у крові,
На лиці гематоми, до скону
Не забути цей жах.
І пилюка опала, і цегла розсипались
Люди невиспані, навколо гасають карети
Швидкої.
Гул голосів, какофонія страху
Плач стелиться над бруківкою,
Заплітається мелодикою
Первісного тваринного розпачу.
Розламує віру, руйнує надію
Розриває любові нутро.
Під завалами люди, схожі на маріонетки,
Бог знову підкидає монетку
Життя та смерті.
Стертими гранями монетка падає на ребро
І уповає на ремесло
Рятувальників.
Війна знову вальсує моїм рідним містом.
Знищує його цілими сім'ями.
Січе безжалісно кинджалами
Мені страшно, що я так звик до цього танцю
Що на його кульмінації
Я не прокидаюся,
Лиш бачу треті сни.
@ Кудлатий
1 414
занурюю пальці в грудину
розм'якшену іржею втрат
і не зустрічаю супротиву
шукаючи серце
чи може той вогник
який колись злетить
щоб злитися
з іншими такими ж
не знаю
чи матиме значення
хто з нас де
чи зможуть наші вогники
відшукати один одного
впізнати
і притулитися лобами
***
не знаходиться серце
чи все вислизає з пальців
крихкотіле
знаю
ти сказав би як завжди
облиш. дай собі спокій. відпочинь
тож залишаю його
зарюмсане і зморшкувате
десь у кутку грудної клітки
хай буде так
по твоєму слову
дам собі спокій
але колись
мій вогник точно
наздожене твій
@lysychkazlisu
#лисичка
1 414
/reason/
яка різниця що далі буде
(вони лежали на ліжку голими)
там так багато вогню та бруду
що я
напевне
вернуся
ґолемом
там так багато крові та м'яса
що я
напевне
вернуся
стерв'ятником
(вони ховались під ковдрою разом)
і буду літати десь над хрещатиком
там лінії часу та простору стерті
(вони тягнули на двох папіросу)
там стільки болю що просять смерті
як бідні
поїсти
на паперті
просять
там з-під землі розтікається лава
а з неба
градом
іде
метал
(вони варили ранкову каву)
там в кожного є своя власна мета
там в кожного є своя власна віра
(вони заправляли зім'яту постіль)
доки в молитвах світ просить миру
там просять
правди
та
помсти
не треба спиняти
будь ласка
не треба
в мене вагомі причини іти
(вони обіймались до болю між ребер)
наприклад
ти
Іван Бережний
1 414
/pri(me)tive/
І
я (би) покинув усе
що зі дня в день осідає камінням в легенях
я (би) покинув усіх
взяв тільки те що улізе в кишеню
я (би) вхопив свою дівчину
плили усесвітом ніби озерами риби
видимі але ніким не помічені
серед промерзлих лісів та полів голих ми
(би)
ІІ
грілися
та кохалися
билися
та сміялися
із недолугих поетів та їх дієслівних рим
вона допивала каву
а я довидихував дим
ховалися у кущах поміж талого снігу
втома від наших злягань
стала спочинком від втоми забігу
гаряче повітря виходило з нашої змерзлої плоті
ми покинули всіх
залишили все на потім
ІІІ
ми забули усіх
залишили все на ніколи
сумувалось хіба що за цигарками та колою
я збирав гірські трави на чай
обривав з дерев китиці
вона гріла воду
і води її вистачало щоб вдосталь напитися
я ходив полювати на звірів
вона тельбушила їх туші
на десерт - наша шкіра
на смак - стиглі груші
сонце заходило
ми повертались в печеру
і забували про приготовану нами вечерю
IV
мисливці пустили за нами гончих
ті знайшли нас
по запаху наших утомлених п'ят на слідах
люди ж зійшлися на запахи тіла жіночого
ми прикинулись що в нас
просто
поїхав
дах
я гарчав
а вони завмирали із мертвими лицями
вона плювалась отруйною слиною
і глина із них потекла сукровицею
насправді вони завжди були глиною
V
один
скільки стекло з її тіла краплин
солодкого поту - дива
два
кажуть згори
згортай свої табори
три
зима поховала наші орієнтири
чотири
пам'ять стоїть серед наших розп'ять
п'ять
нас привела сюди жага до кохання та злість
шість
в тумані сховався наш дім
сім
блукатимуть привиди лісом
вісім
де ми?
де вона?
де я?
дев'ять
суть насправді лише у процесі
десять
VI
реальність - пересвічений мороком негатив
життя
таїть у собі
примітив
© Іван Бережний
