Храм поезії (🖤)
Open in Telegram
зв'язок: @jessihalliwell прикраси t.me/inspiration_style_ua радіо t.me/virshoplitkarka поетка t.me/in_vino_vino поетка t.me/buryanpoetry колонія t.me/uapoets2 радіо t.me/uapoets_music творчість t.me/jessi_halliwell на каву: 4441 11103 966 1313
Show more1 415
Subscribers
+624 hours
+37 days
+2130 days
Posts Archive
1 416
Я знаю —
ми будем іще не раз бродити з тобою,
слухати ліс притихлий,
старих і мудрих сорок,
вирізняти гудки азотнотукового заводу,
чути постріли на мовчазному полігоні,
і, лячна, наслухатиме нас земля.
Розгублена між роботою і дозвіллям —
вечірньою школою, чергами, перукарнею;
дощовою погодою і театром,
комсомольськими зборами, подругами з гуртожитку,
ти прийдеш до мене
самотня, настрашена і чужа,
розграбована на всі свої сто шістдесят сантиметрів зросту.
І разом з тобою ми заходимося визбирувати
роздаровані уста, очі, пам'яті,
погляди, губи, плечі,
розшукаємо все — до найменшого панігтя,
щоб, затиснена в себе як в кулачок,
ти ставала цільною й неушкодженою,
реставрована для мого охриплого
горлового шепоту щастя.
Поки ж тебе немає,
ти виповнюєшся на мене самого.
Чекання, вибираючи мене,
обростає гудками, пострілами, криками,
заким не стане тобою,
лишивши мені велике нащулене вухо —
відчути визубрені
твої підбори самотні.
#Василь_Стус
10 Apr 2025, 05:01
1 416
Repost from N/a
Продовжу свій #хаотичниймісяць. Розкажу про вірш ввечері. Це близько до теми, про яку хочу розповісти в етюдах про мистецтво.
Невидимки
Крізь силуети бачу тебе.
Я у всіх помічаю дотичні ознаки.
Стають невидимками,
затьмарюєш особистості постаттю.
Ти частина свідомості.
Цикла Кребса етап. Відмінності
не заважають суцільній зв’язності
У зимовій весні
На повторі заслухаю жвавості
власної співи. Все про тінь та про ліки.
Проте вірю, ми робимо це неправильно.
Адже дихаємо на двох.
Тільки в мороці маються фотосинтезом.
А я мрію про спільний розвиток.
Та вдихаю твій дим, проростаючи ґанком
лозами дикого винограду.
Тут згадаю про дім, де звивався парканом він.
Як втікала по ньому вночі поки спали всі.
А зі справжнього там робили вино. Повернуся у Крим,
де бувала я так давно. Хоча близько до теми Львів.
Зараз в ньому. Проте маю залежність. Це все ще ти.
Я до скону можу проводити аналогії.
У тандемі ще опановую синонімічний ряд
та критерії спільної морфології. Любий,
Варто бути готовим.
Бо це тільки початок. І я буду не раз повторювати.
06.04.2025
10 Apr 2025, 01:46
1 416
весняні люди пахнуть сексом і секондом.
особливо у ті миті, коли їх пронизують перетяги,
чи коли видаються газетярями на великах з XIX століття,
яких жене потреба якнайшвидше продати сенсацію.
люди березня з підвищеною вологістю:
шморгають носами,
часто плачуть і часто пітніють,
бо затепло або зазимно вдягаються,
бо не вміють визначати на око температуру.
полютневі люди літають з головами задертими,
наче їх окрім птахів і хмар ніщо не цікавить.
чи то зорі вишукують від ранку й до полудня,
чи й справді землі під ногами не відчувають.
люди втеплені всміхаються безпричинно,
несвідомими усмішками дитячими
або й божевільними,
яким хочеться вірити.
і лиш я себе питаю і того березня:
чом бідний – бо м дурний?
чом нещасливий – бо розумний?
@snih_n_g
#сніг_на_голову
10 Apr 2025, 01:00
1 416
Repost from N/a
"Словотвір" 🎞🖊
Вірш: Діана Онофріюк
Декламація: Lilium
Цей вірш став першим із нашої спільноти, що залишив в мені стійкий відбиток. Його хочеться вкотре читати, перечитувати, ділитися. І коли мене питають про улюблений вірш, я також називаю "Словотвір". Тож знімати декламацію для мене було викликом і дуже відповідальною задачею. В голові було одразу декілька можливих варіацій відео, однак ось він, результат. Запрошую до перегляду, а також до каналу авторки! (p.s. в неї дуже багато крутих віршів)
— your Lilium 💖
А як вам відео? Діліться враженнями в коментарях 👇
10 Apr 2025, 00:10
1 416
мені у спадок від батька
перейшов оцей хист до поезії
і мігрені
поки у батька із двох опцій
залишилися тільки мігрені
мені в голову лізуть слова
які треба скласти докупи
до яких треба прикласти сенс
бо як не прикладу
ті мігрені тільки посиляться
то може вони взаємозалежні?
може думки пращурів
які вони ніколи не сміли озвучити
накопичувалися віками
у психосоматичні стоси
і ці стоси перейшли
у черепну коробку мого батька
а потім у мою
бо відчуваю
як це невисловлення розпирає скроні
тисне на очі
а потім все розмивається
окрім пульсації в голові
ніби тисячі язиків відштовхуються
від префронтальної кори
як від піднебіння
і якщо так
то мені потрібно озвучити якнайбільше
аби це не передалося моїм дітям
бо, здається, поезія і мігрені
з однієї парафії
така от генетична лотерея
@crescent_poetry
09 Apr 2025, 16:01
1 416
кільцева лампа сонячне гало
плиткий квадратний день нічного ромба
мій клишоногий піксельний галоп
не робе
послухайте ребе я навіть уміла
власний оргазм плагіатити
послухайте ребе я навіть колись
кінчила у шпагаті
але ми не лише про тілесність
і жінка написана жінкою
насправді не має тіла
що ви за це віддасте
від неї пахло зопрілим яблуком
яблуком добрих вістей
кільцева лампа прямокутний німб
плиткий квадратний день нічного ромба
поки вчитеся говорити ні
Підтвердіть, що Ви не робот □
@tsynkovaforma
09 Apr 2025, 13:04
1 416
Repost from REBEL ADELIS
💜 ПЕРЕГЛЯД АНІМЕ
"Сталевий алхімік: Братерство"
(1-5 серія)
о 21:10 на Twitch 🫧
Побачимось!
#ПереглядАніме_Аделіс
09 Apr 2025, 12:29
1 416
Repost from Укрліт!
Нічна атака на Дніпро цього разу була рівно по моєму району. Точніше сказати, за два-три двори від мого будинка у відкриту територію влучив шахед.
У нашому домі вилетіло кілька вікон в одному під'їзді, а так ніби ок.
У сусідніх будинках ситуація значно гірша.
Олена Швець-Васіна — письменниця з Дніпра, яку я знаю особисто. Еліна Заржицька — також письменниця, доволі відома і поза містом, її теж знаю, довіряю їй.
Це був контекст. Тепер суть: приєднуся до прохання трохи допомогти пані Олені фінансово, якщо маєте змогу.
Картка:
5168745650156596
Заздалегідь дякую.09 Apr 2025, 10:56
1 416
Квітнуть мальви на маминому ґанку,
розквітають і вчать пекуче сонце,
піднебіння опалює коханка.
Бутафорії існують? Тоді що це?
Запах їхній лікує параною,
не давай підстав верзти таємне,
опиши в поезії піке без бою!
Забери фальшиве та нікчемне!
І росте якось тривожно їхнє тіло,
Може зодчий створює з них попіл?
Вже загравами наповнено все зілля,
не забув про них щоденний клопіт.
© Сонячна Темінь
09 Apr 2025, 09:05
09 Apr 2025, ~09:05
1 416
🏞️ Підгорецький син 🏞️
Схилами милими,
ожиновими стежинами
крокую роками –
родино, скажи-но мені,
скаженими зимами
мами казки підзамкові
чи випадково не втратив я?
Звісно, ні.
З веснами танули
сни мої вітряні, білий налив
на гілці над квітами
мама навчала любити – любитиму,
мамо, як йтиму додому, завітрений
часом, війною, життям жовтожитовим,
матінко-нене, зустрінь мене зморшками,
чуєш-но,
я пам’ятаю про котигорошка,
кашу у горщику,
долю потрощену.
Храм підгорецький згорів
у дві тисячі шостому –
горе це й досі ніяк не дотліє шорстко
серед хрестів кам’яних –
а це ще було ж до війни!
Хочу додому.
Втома танцює на ребрах –
я не брехатиму, мамо, що стебла,
тобою заплетені,
крила мої журавлині
та серце таке швидкоплинне
нині журбою руїнно отруєні.
Може, як втома мене переможе,
я повернуся, ти вийдеш до мене,
матінко-нене,
із білої хати
під білою хмарою
з білим наливом у зморшкуватих долонях,
та й відведеш у дитинство
назавжди.
Там між джерел зачекався на сивих скронях
мій Підгорецький замок.
***
@worldscrossroads
#alldoroga
09 Apr 2025, 09:04
1 416
Цифровий закодований слід
Йотабайтами ліг
У стежки перетоптаних вимірів.
На Сатурні не падає сніг,
Бо на кільцях лиш пил,
Тут здаєшся і сам собі крихітним.
На Титані у капсулі сну
Залишаю пітьму,
Потопаю між хмар помаранчевих,
Загортаюсь у водень й сульфур,
Смуги вітру, пливу
В шестикутному сизому мареві.
Через темряву довгу зими
Википають громи,
Надра слухаю радіохвилеві.
Скоро весни прийдуть і шторми
Розгортають щити
Від червоної плями до білої.
Тридцять років поспи й охолонь.
Атмосфера до скронь
Не торкається згустками-парою.
Хочу зняти скафандр і шолом,
Тепла шкіра долонь
Знов нехай дивоквітів торкається.
@olesya13r
Півфінал конкурсу "Зима близько", тема туру – кіберпанк. Переможний в своїй парі 😁
#репа
09 Apr 2025, 05:03
1 416
Repost from Олена Павлова. Вірші
По той бік місяця
погодившись мовчати,
світло місяця тобі вмастити між лопатками
зволожити давно зашерхлу тишу
побачити, мов біле пір‘я айстри,
тобі щось пробивається крізь шкіру
це правда ріжеться?
чи то мені здалося?
бо ти повернешся, але забракне ночі
забракне цупкої тканини закрити вікно
того потягу що мчить нас до смерті
цієї весни я ще маю сп'яніти
від гострого холодного повітря
від найвідвертішого неба
від знань, які отримую, торкаючись твоєї шкіри,
вологої від місяця
я вже більше не можу так плакати
це погано впливає на шкіру довкола очей
ми забуваємо одне одного немов дорожні знаки за кермом
ми губимо як теки з документами
ми ріжемо залізні троси поміж нами манікюрними приборами
ми намагаємося вимити зі шкіри світло місяця
я так прагну пірнути до цього спітнілого темного дзеркала
і пливти аж допоки не знайду на дні твоє тіло
чи слід твого дихання
чому ти — моя тінь?
як тебе проявити?
а що як надрукувати твоє фото на поверхні води
для розшуку?
ти покажеш мені свою сховану мову?
ти навчиш мене правил своєї душі?
ти доручиш мені своє тіло,
яке щедро даруєш кожному стрічному
на розтерзання?
ти обернеш до мене зворотний бік місяця?
09 Apr 2025, 01:02
1 416
Repost from Рими в ритмі серця❤️🔥 (Олеся Репа)
У підтримку МТБ. Яндере
Привіт!
Як ти? Тримаєшся? Тобі тихо?
Вже випив кави (без цукру, з вершками)?
Я сіяла квіти весняні та трішки на літо.
Пізніше зайду провідати твою маму.
Я знаю, ти пізно заснув, проте їй не дзвонив.
Скажу їй, що ти в порядку, але робота,
Купа завдань, навантаження, новий колектив.
Візьму для неї йогурт безлактозний.
На твоєму вікні помітила пляму бруду –
Треба помити і випрати штори у спальні.
Нагадую ще про хімчистку, бо точно забудеш,
Тож забери здане у середу вбрання.
Наче все запитала. Вкотре кажу, що скучила,
Тому сьогодні ніяких відмов – лише наш вечір.
Я приготую, що любиш, вино і музика.
Ти маєш забути усіх, що були до мене.
Чому це зайнятий? Які ще колеги, друзі?
Жодних барів, кіно та прогулянок!
Я – твій простір і справи будь-які,
Твої читання, думки і слухання!
Прийшов? І добре. Сідай, ось на двох вечеря.
Смачно? От бачиш, я подбаю про побут, милий.
Про все, що торкається твого розуму й серця...
Як ні – то квіти сіятиму на твоїй могилі.
26.03.2025
@olesya13r
09 Apr 2025, 00:49
1 416
Repost from Обліпихові вірші
жінки, що були до мене,
із губ моїх, ніби зі сцени,
голосять аж горлу край:
розквітай. розквітай. розквітай!
бо затії твої - бутони.
бо слова твої важать тонну.
ти - любов. й серед всього розгрому нехай -
розквітай. розквітай. розквітай!
💕
https://www.instagram.com/reel/DG7cW1BR2UA/?igsh=eXFtdGQ3anl6cm5m
08 Apr 2025, 16:05
1 416
я жив би з тобою на дикому острові
чи в затінку кришталевої люстри
бо жити з тобою — нормально і просто
й життя не минає пусто
і ранок завжди обіцяє зустріч
а вечір завжди натякає на більше
і в мозку на смітниках і пустищах
цвітуть і буяють вірші
густішає чай і вариться кава
контрольні дві сигарети
все співпадаює цілком нелукаво —
знаки предмети прикмети
все випадає зі схем і матриць
і йде за козиром козир
ми виграємо найважчу з партій
і переходимо в прозу
і проживаєм життя словами
буквами числами фразами
нуль розділових знаків між нами —
ми завше пишемось разом
#іздрик
08 Apr 2025, 13:07
1 416
березень пахне, як дорога додому
зі школи.
як «проведи мене, будь ласка, до підʼїзду».
я швидко пообідаю
й піду
на додаткові з англійської.
на щастя,
мені близько —
всього година
пішки.
зараз година —
це довго і далеко.
мене везе трамвай
через усе місто.
світанок такий самий золотий,
як в Дніпрі.
захід сонця так само рожевий.
так щось не так.
щось не те.
не пишеш вірші,
бо тобі занадто добре
чи занадто зле?
отож-бо я не можу відповісти.
5.03.2025р.
присвячується людині, яка задала мені це розумне питання. на яке я не можу відповісти
@gkruk_wirszi
08 Apr 2025, 09:03
1 416
надворі лунає музика, брешуть пси, нявкочуть коти
світ продовжує жити життя, в принципі, як і ти
і нехай ми – межа катастрофи
і нехай катастрофа – це ми
світ ніколи – НІКОЛИ! – не втомиться
котитися в тартарари
і зміняються дні ночами, ночі днями, а люди – сном
ті, хто мовчки годують тестралів, вмикають музику, хай би що
і приходять нові пророки
і говорять про все старе:
кінець світу, мовляв, за рогом, і що гречки не купиш ніде
але все
чуєш?
ВСЕ
мине
і лунатиме інша музика, і брехатимуть інші пси
світ продовжує жити життя, щоправда, уже не ти
і так бáйдуже, чесно кажучи,
що там станеться по той бік
о дев'ятій годуєм тестралів, та не дев'ятій нуль один
@zapyskyneofitky
#неофітка
08 Apr 2025, 05:03
1 416
Repost from PLAIDPOETRYEVENT
‼️‼️УВАГА УВАГА УВАГА УВАГА ‼️‼️
Цей пост - офіційне запрошення на літературно-музичний івент від PLAIDPOETRY
🤔Що варто знати?
- Талановиті люди, які будуть ділитися творчістю
- Вечір буде пушечка!!!
👀Як потрапити?
Дата: 13.04.25
Місце: Art Village
Адреса: вул. Набережно-Хрещатицька 39
Час: 17:30
Вхід: донат від 150 грн
Записуватися тут: @plaidpoetrik
Приходьте, вечір буде моцний!
08 Apr 2025, 02:13
1 416
забагато тексту
я чула твої треки
десь поміж зливою і поворотом наліво
біля станції переливання крові
потоки нелітературної свідомості
так
сонце поводить себе як звично
а ти
прокидаєшся
щоб знову мені розповісти історію
про те як забув текст на репіті
і
гнався за тінню кита в череві тіні кита
всередині якого твоя тінь
так само як і колись
читає віршик
цифри
дві з яких два-нуль
апероль інший алкоголь
/будь який/ був одним з п'яти провідних
доведених до північної частини мозаїк
партії відіграні на двох
видумані міста /подалі/
тільки для того щоб не зустрічатися
я знаю про все спочатку
хтось із нас надто добре грає в шахи
надто критично розумний для
довгих слів
я пам'ятаю як горів ескалатор
сповзаючи панчохами з її ніг
пам'ятаю нервові тики твоїх
музикальних пальців
коли ти
намагався змусити голос
звучати твердо
і те, що ти не сказав
ті самі партії та конспекти
сонце програне назад
сорочка на голе тіло
питання, що летить вниз по кривій
туди де слова нарешті
торкаються землі, юноу
@viknapoetry
#верле
08 Apr 2025, 01:03
1 416
Repost from N/a
📖 Господарі доріг 📖
Господарі доріг – не можновладці,
Не автори законів чи традицій,
Не літописці кодексів та правил,
А стяжки білих шворок на підкладці,
Стібки, латки, проріхи, звуки, кроки,
Ще – візерунки, ще – чиїсь обличчя
В дзеркальній гладі озера та моря,
Попутники, помічники у праці.
Йдуть до мети, узяті білим вітром,
Джерела для подій та епізодів,
Господарі доріг між різних втілень
Для себе обирають непримітні.
Себе взнають, смішливі та суворі,
Цікаві до незвичних поворотів,
Світи та долі стеляться шляхами,
Творці дарують їм свої палітри.
Зрівняти можна ті невпинні рухи
З дорожнім виром, вічним та безликим,
Ведуть, блукають, манять та заводять
Непевним, тихим та мінливим духом,
Господарі доріг не є богами,
Їх не знайти та навіть не призвати,
Вони приходять поруч з ураганом
Та з ним ідуть, навічно відчаюги.
Квітень 2025 р.
#збірка_Хранителі_доріг
***
08 Apr 2025, 00:40
