en
Feedback
Богдан Кротевич

Богдан Кротевич

Open in Telegram

📈 Analytical overview of Telegram channel Богдан Кротевич

Channel Богдан Кротевич (@ein_fruhling_2) in the Ukrainian language segment is an active participant. Currently, the community unites 75 764 subscribers, ranking 788 in the Politics category and 712 in the Ukraine region.

📊 Audience metrics and dynamics

Since its creation on невідомо, the project has demonstrated rapid growth, gathering an audience of 75 764 subscribers.

According to the latest data from 28 September, 2026, the channel demonstrates stable activity. Although there has been a change in the number of participants by -290 over the last 30 days and by -35 over the last 24 hours, overall reach remains high.

  • Verification status: Not verified
  • Engagement rate (ER): The average audience engagement rate is 238.43%. Within the first 24 hours after publication, content typically collects 55.63% reactions from the total number of subscribers.
  • Post reach: On average, each post receives 0 views. Within the first day, a publication typically gains 42 145 views.
  • Reactions and interaction: The audience actively supports content: the average number of reactions per post is 0.
  • Thematic interests: Content is focused on key topics such as відповідальність, генерал, мзс, противник, сбу.

📝 Description and content policy

The author describes the resource as a platform for expressing subjective opinions:
“https://base.monobank.ua/AKQb3GjdneA1mw”

Thanks to the high frequency of updates (latest data received on 29 September, 2026), the channel maintains relevance and a high level of publication reach. Analytics show that the audience actively interacts with content, making it an important point of influence in the Politics category.

75 764
Subscribers
-3524 hours
-1977 days
-29030 days
Attracting Subscribers
Sep '26
September '26
+435
in 6 channels
August '26
+504
in 13 channels
Get PRO
July '26
+6 530
in 215 channels
Get PRO
June '26
+34
in 10 channels
Get PRO
May '26
+145
in 16 channels
Get PRO
April '26
+124
in 20 channels
Get PRO
March '26
+34
in 1 channels
Get PRO
February '26
+1 312
in 35 channels
Get PRO
January '26
+18
in 0 channels
Get PRO
December '25
+684
in 12 channels
Get PRO
November '25
+2 256
in 73 channels
Get PRO
October '25
+2 524
in 39 channels
Get PRO
September '25
+759
in 3 channels
Get PRO
August '25
+605
in 30 channels
Get PRO
July '25
+1 028
in 30 channels
Get PRO
June '25
+1 153
in 17 channels
Get PRO
May '25
+2 107
in 50 channels
Get PRO
April '25
+721
in 28 channels
Get PRO
March '25
+60
in 6 channels
Get PRO
February '25
+623
in 38 channels
Get PRO
January '25
+328
in 16 channels
Get PRO
December '24
+17
in 0 channels
Get PRO
November '24
+2 012
in 46 channels
Get PRO
October '24
+1 208
in 43 channels
Get PRO
September '24
+544
in 66 channels
Get PRO
August '24
+276
in 5 channels
Get PRO
July '24
+9 745
in 172 channels
Get PRO
June '24
+22 369
in 352 channels
Get PRO
May '24
+2 293
in 23 channels
Get PRO
April '24
+46
in 12 channels
Get PRO
March '24
+36
in 0 channels
Get PRO
February '24
+13 106
in 122 channels
Get PRO
January '24
+41
in 1 channels
Get PRO
December '23
+793
in 7 channels
Get PRO
November '23
+3 803
in 48 channels
Get PRO
October '23
+1 111
in 13 channels
Get PRO
September '23
+248
in 0 channels
Get PRO
August '23
+1 489
in 0 channels
Get PRO
July '23
+307
in 0 channels
Get PRO
June '23
+1 200
in 0 channels
Get PRO
May '23
+809
in 0 channels
Get PRO
April '23
+1 330
in 0 channels
Get PRO
March '23
+148
in 0 channels
Get PRO
February '23
+369
in 0 channels
Get PRO
January '23
+1 377
in 0 channels
Get PRO
December '22
+85
in 0 channels
Get PRO
November '22
+1 145
in 0 channels
Get PRO
October '22
+3 460
in 0 channels
Get PRO
September '22
+220
in 0 channels
Get PRO
August '22
+69
in 0 channels
Get PRO
July '22
+64
in 0 channels
Get PRO
June '22
+63
in 0 channels
Get PRO
May '22
+16 019
in 0 channels
Date
Subscriber Growth
Mentions
Channels
29 September0
28 September0
27 September0
26 September0
25 September+1
24 September+1
23 September0
22 September+2
21 September0
20 September0
19 September0
18 September0
17 September+1
16 September0
15 September0
14 September0
13 September0
12 September+2
11 September+1
10 September+2
09 September+1
08 September+4
07 September+7
06 September+24
05 September+148
04 September+237
03 September0
02 September+2
01 September+2
Channel Posts
На тлі розслідування Bihus.Info щодо нинішнього міністра ветеранів вирішив зафіксувати тут свою думку про Мінвет. Я взагалі не бачу сенсу в окремому Міністерстві ветеранів. Спробую коротко пояснити чому. Все впирається в ресурс. Поки йде війна, основні гроші будуть іти в МО і це нормально, бо пріоритет зараз - армія і війна. Мінвет у цій системі завжди буде десь збоку, з обмеженим бюджетом і можливостями. Я допускаю, що після війни легше не стане, скоріш навпаки. Гроші треба буде всюди - на оборону, відбудову, економіку, соціалку. І окреме Міністерство ветеранів знову буде розповідати що ресурсу немає.(Риторичне питання- нащо тоді ви йдете на ці посади). Тому для мене логічний варіант - департамент ветеранів в структурі МО. Ветерани - це люди, які вже мають досвід захисту держави. Це резерв, офіцери запасу, інструктори, фахівці з реальним бойовим досвідом. Вони вже знають як працює армія, що таке відповідальність і яку ціну мають рішення під час війни. Відривати ветеранів від МО і будувати під них окрему бюрократичну машину я сенсу не бачу. У Міністерства оборони має бути очевидний інтерес прямо працювати з ветеранами після служби. Лікування, реабілітація, робота, підтримка, адаптація до цивільного життя. На цьому і має будуватись система. Є чіткий інтерес держави, є зрозумілі зобов’язання перед ветераном, є правила гри. Бо розмови про повагу, вдячність і моральний обов’язок це звичайно добре, в ідеальному світі. Але якщо за ними немає ресурсу і конкретної зацікавленості держави, далеко така система не поїде. І навіть якщо завтра поставити на Мінвет нормального керівника, ветерана(а такого ми поки не бачимо) - без повноважень і ресурсу він там нічого не зробить. Просто ще одне крісло і посада для «своїх».

2
Печально, що пан президент досі не розуміє, що іноді варто займатися тими речами, які входять у його посадові обов’язки, але вони дійсно неприємні й непопулярні. Так, це не виступати перед Конгресом, де всі аплодують, це не спілкуватися з лідерами західного світу, які вбачають у тобі потужного борця за демократію. Це більш приземлено, але саме це і визначає професійність кожного керівника - менеджерські якості. Минулого разу мене затригерило, що президент не вважав, що він має налагоджувати роботу міністра оборони та головкома - і ми бачили, до чого це призвело. Нинішня ситуація СБУ і ГУР навіює мені дежавю. При тому, що я не буду давати оцінку одній та іншій структурі: юридично мені все зрозуміло, практично та політично моя думка лишиться для особистих розмов із друзями й бойовими побратимами як з однієї структури, так і з іншої. Але є інша сторона цієї ситуації, яку я б не хотів  залишити предметом внутрішніх дискусій. Коли конфлікти між структурами виходять у публічну площину, а керівництво держави вчасно не визначає рамки повноважень і відповідальності, наслідки починають виходити далеко за межі самого конфлікту. І коли на цьому тлі прорусняві шавки вже котрий раз зливають особисті дані діючих співробітників спецслужб - це вже той результат, який ми сьогодні отримали. І нагадаю, що на фотокартці чітко видно орган, який здійснював запит - ДБР, а також прізвище особи, яка отримала цей запит від ДМС. Ех, пане Сухачов, цікаво все ж таки хто ініціював цей запит і на якому рівні його погоджували? Особливо з огляду на те, хто в нас роками відповідає за правоохоронний напрям. Знаємо одного заслуженого юриста часів Революції Гідності. Добре, менше з тим. Згадаємо що було до цього. А я нагадаю цитатою: Зеленський «наїхав» на керівництво. Геніально, потужний менеджмент. Навіщо розбиратися та приймати відповідальність за своїх підлеглих. Браво. Просто потім не треба дивуватися, що в команді ніхто не лишиться, бо керівники повинні нести відповідальність за дії своїх підлеглих в тому числі, а керівники які уникають цієї відповідальності, поваги не досягнуть. Нагадаю також приклад попереднього ГК, у якого всі наступальні операції були особистою заслугою, а всі провали були «брехнею підлеглих» - підсумок ми бачили у висловах військовослужбовців під час протестів. Тож в мене прохання і може навіть порада, яку Ви, пане президенте, не просили: спробуйте якось самі розібратися в ситуаціях, посадити підлеглих за стіл і визначити рамки повноважень. Бажано ще, щоб ці рамки були згідно з посадовими обов’язками прописаними законом, який чомусь у нашій країні занадто часто ігнорується. А інакше далі буде гірше, і це вже буде Ваша пряма відповідальність, а не опосередкована. П.С.Хотілось би ще трошки роботи в напрямку екстрадиції зрадників України, але чогось я занадто багато хочу.
102 567
3
Моя позиція може вам подобатися або не подобатися. Головне те, що вона є. Наступного разу, коли обиратимете президента, мера чи народного депутата, визначте конкретику. Що саме вам подобається в цій людині. Який у неї бекграунд. Які рішення вона вже ухвалювала і чим вони закінчилися. Що обіцяла раніше і що з цього виконала. А потім поставте собі найважче питання: у чому ви з нею не згодні? Якщо не можете назвати нічого конкретного - швидше за все, перед вами образ, який ви створили самі.
75 579
4
Моя позиція. На здатність України вистояти працюють мільйони людей. Але центр, у якому сходяться ключові рішення, сьогодні складається з трьох конкретних людей : президент Володимир Зеленський, міністр оборони Євгеній Хмара і головнокомандувач Михайло Драпатий. Ці троє мають працювати разом, у тісній взаємодії і з розумінням один одного. У них є реальна можливість перемогти у цій війні. Все, що розхитує цю взаємодію зараз, працює проти держави. Все, що змушує їх воювати між собою замість того, щоб воювати з росією, працює на кремль. Кожен, хто сьогодні розганяє тему виборів під час активної війни, ставить під загрозу існування держави. Виборча кампанія — це кілька місяців внутрішньої боротьби, розколу, взаємних звинувачень і паралічу управління в країні, яка воює за виживання. Це саме те, чого від нас хоче росія. Для мене це неприпустимо, незалежно від того, хто саме цю тему піднімає і якими словами її оформлює. Мені не потрібно, щоб Михайло Федоров був святим, і я не хочу бачити ще одного політичного святого. Україні вже достатньо політиків, навколо яких суспільство спочатку створює образ людини без помилок, потім вкладає в нього всі свої очікування, а через кілька років із таким самим захопленням цей образ руйнує. Мені значно важливіша доросла політика - та, де людина здатна прямо сказати, що сім років була частиною цієї команди, частину рішень підтримувала, частину сьогодні вважає помилковими, десь була неправа, десь програла, десь промовчала, десь зробила невдале кадрове рішення, десь довірилася не тій людині, а десь не змогла побудувати достатньо ефективну систему контролю. Так само нормально сказати, що певне рішення президента ти підтримував і тепер вважаєш це власною помилкою, або що президент ухвалив рішення всупереч твоїй позиції, і пояснити, як саме ти тоді діяв. Ось тоді з'являються факти, межі власної участі і зрозуміла частка відповідальності. Ось тоді це доросла розмова. Поки що я бачу багато правильних і красивих слів про відповідальність, систему, корупцію, надію та необхідність змін, але не бачу відповідальності навіть за суперечності у власних публічних словах. Говори від себе, відповідай за себе, а вже після цього вимагай того самого від інших.
75 947
5
Вибори. 18 серпня Федоров сказав: «Ми не повинні дозволити путіну вирішувати, коли українцям можна обирати свою владу» і «Демократія не може бути заручницею росії». Він поставив питання: «Якщо війна триватиме ще рік, два, три — чи може росія фактично отримати право визначати, коли українці знову зможуть обирати свою владу?» Це звучить красиво. Риторично це майже безпрограшно, бо ніхто в Україні не хоче погоджуватися з тим, що росія повинна щось нам визначати. Але тут існує реальність, яка не залежить від нашого морального чи юридичного ставлення до неї. росія не має морального права визначати українські політичні процеси. Так само вона не має юридичного права атакувати Україну, окуповувати її території, вбивати громадян або руйнувати міста. Але сама відсутність такого права не зупиняє російські ракети. росія є ядерною державою, яка веде проти України повномасштабну війну і регулярно завдає ракетних та балістичних ударів по всій території нашої країни. Вона має можливість атакувати Київ, Львів, Харків, Дніпро, Одесу і практично будь-яке інше місто. Це реальність. Тому моя позиція пряма: повноцінні загальнонаціональні вибори під час активної фази війни неможливі. Можна довго обговорювати, як голосуватимуть військові, як голосуватимуть мільйони українців за кордоном, як забезпечити агітацію, роботу спостерігачів, рівний доступ кандидатів до медіа, безпеку виборчих дільниць і самих виборців. Окремо варто згадати людей на окупованих територіях, про яких у політичних дискусіях про вибори чомусь говорять значно рідше. У 2019 році багато з них ще мали фізичну можливість виїхати на підконтрольну українській владі територію і проголосувати. Сьогодні значна частина цих людей фактично є заручниками російської окупації. І коли ми говоримо про всеукраїнські вибори, це теж частина України і теж громадяни України, право яких на участь у політичному процесі неможливо просто винести за дужки. Але перед усіма цими проблемами існує одне базове питання.Як провести повноцінні конкурентні загальнонаціональні вибори в державі, по всій території якої противник регулярно завдає ударів? Якщо є реальне припинення вогню і стабільні гарантії безпеки, тоді можна переходити до наступної дискусії. Якщо росія припинення вогню відкидає, спочатку необхідно створити умови, за яких нормальний виборчий процес взагалі можливий. Фактично зараз це означає перемогти у війні. Тому теза «демократія не може бути заручницею росії» для мене більше схожа на хороший політичний слоган, ніж на відповідь на реальну проблему.
60 988
6
Вимагай від себе того, чого вимагаєш від інших. Федоров розповідав про жорсткі методи перевірки людей у Міноборони. З його слів, використовувався поліграф, а люди, які відмовлялися його проходити або не проходили перевірку, могли втрачати посади. Він публічно заявляв, що звільнив із Міноборони всіх корупціонерів, які не пройшли поліграф. «Хто не погодився — одразу звільнені. Хто погодився й погано пройшов — звільнені. Хто пройшов нормально — залишилися працювати», - сказав Федоров в інтерв'ю. Тоді цей стандарт має працювати в обидва боки. Віталій Дейнега вже публічно закликав перевірити на поліграфі кадрові призначення Федорова в Міністерстві оборони. Я вважаю цю пропозицію логічною. Якщо сьогодні виникають питання щодо людей, які працювали в команді Федорова, і якщо сам Федоров переконаний, що ні він, ні його команда не мали стосунку до корупційних схем, чому б саме цій команді першою не пройти таку саму перевірку? Не тому, що поліграф є абсолютною істиною. Саме Федоров зробив його частиною власної управлінської практики і використовував як аргумент довіри до людей. Якщо цей інструмент був достатньо хорошим для підлеглих, коли ти був керівником, дивно пояснювати, що тепер він не потрібен, коли питання виникають уже до твоєї власної вертикалі. Те саме стосується команди загалом. Я не вважаю, що керівник автоматично знає про кожну дію кожного підлеглого. У великій системі це фізично неможливо. Так само я розумію, що в Міноборони Федоров пропрацював близько пів року, і за такий строк побудувати власну вертикаль складно. Але Мінцифри і посада віцепрем'єра — це сім років. Там була і команда, і повноваження, і кадрові рішення, і бюджети, і механізми контролю. Якщо сьогодні саме ти робиш корупцію та лояльність замість професійності одним із центральних аргументів своєї політичної позиції, розмова про власну вертикаль неминуча. У такій ситуації хочеться почути послідовне пояснення того, що відбувалося всередині твоїх власних структур. Що ти знав про проблемні процеси, які сигнали отримував, як перевіряв людей, кому продовжував довіряти і чому, де система контролю спрацювала, а де дала збій. І якщо вона дала збій, у чому саме ти бачиш власну управлінську помилку. Оце вже була б розмова про відповідальність. Бо фраза «я борюся із системою, а не з конкретними людьми» для мене теж має межу. Система не існує десь у повітрі. Вона складається з конкретних посад, процедур, бюджетів, підписів, рішень і людей. Якщо ти говориш про системну корупцію, ти повинен бути здатним пояснити, яка саме система корумпована, як вона працює, що ти намагався змінити, хто мав повноваження це змінити, що тобі вдалося і що не вдалося. Інакше слово «система» стає ще одним дуже зручним місцем, де можна сховати персональну відповідальність.
42 130
7
Відповідальність. Саме це слово Михайло Федоров регулярно використовує у своїй публічній риториці, тому логічно застосовувати до нього той самий стандарт, який він пропонує застосовувати до інших. Для мене відповідальність починається не з фрази «я беру відповідальність». Таку фразу сьогодні може сказати будь-хто. Вона має зміст лише тоді, коли за нею можна поставити конкретні запитання: за яке рішення ти відповідаєш, що саме зробив, де помилився, які наслідки настали, що втратив через власну помилку і що зробив після того, як її усвідомив. Пан Михайло багато років був частиною команди президента. З 2019 року він займав найвищі державні посади — міністр цифрової трансформації, віцепрем'єр, з січня 2026 року міністр оборони. Він формував команди, впливав на кадрові рішення, будував вертикалі управління, був одним із найбільш публічних представників влади і протягом семи років асоціював себе з цією командою. Тому коли сьогодні він говорить про системні проблеми держави, корупцію, втрату довіри, кризу управління або відсутність надії, для мене природно виникає питання: яку частину всього цього він відносить до власної відповідальності? Мені недостатньо почути, що людина «не свята», що вона «теж помилялася» або що «треба було сильніше боротися». Це дуже зручні формулювання. Вони створюють враження самокритичності, але майже нічого не пояснюють. Якщо ти справді говориш про відповідальність, назви свої конкретні помилки. Без цього виникає дуже зручний простір для політичної святості. Усе хороше легко записується Михайлу в заслугу, а все погане пояснюється президентом, оточенням, системою, корупціонерами або кимось іншим. Можливо, частина цього відповідає дійсності. Але для такого висновку потрібна конкретика. Інакше це вже не аналіз, а створення політичного міфу. Це добре помітно, коли порівнюєш його власні публічні висловлювання. 16 липня, одразу після відставки, він говорив про Сирського в максимально персональній формі: що той «не готовий особисто в очі говорити про проблеми», що він «плете інтриги», що він «поставив ультиматум», що замість того, щоб «асиметрично перемогти росію», він «придумав, як розколоти країну». 29 липня в інтерв'ю Українській правді причина відставки вже інша: закупівлі й тендери. «Причина, яка пов'язана із закупівлями, з тендерами, з тим, що ми почали перебудовувати процеси в цьому напрямку — це викликало велике незадоволення». Пізніше з'являється теза про те, що він не воює з конкретними прізвищами, а бореться із системою. Раніше звучав образ менеджера, який не бореться за посади. Тепер він завуальовано говорить про політичні амбіції. Я не бачу проблеми в тому, що людина змінює думку. Змінюються обставини, з'являється нова інформація, людина набуває нового досвіду. Проблема починається тоді, коли між кількома суттєво різними версіями однієї події немає пояснення. Якщо твоя позиція змінилася, скажи коли і чому. Якщо політичні амбіції з'явилися після відставки, це можна прокомунікувати. Якщо вони існували раніше, варто це визнати. Це і є відповідальність за власні слова. Те саме стосується слів про стару систему. У зверненні 18 серпня Федоров сказав: «ми не маємо права дати старій системі забрати у людей надію». Що таке «стара система»? Федоров вийшов із цієї системи місяць тому. Сім років він був її частиною на найвищих посадах. У тому ж зверненні він говорить, що «головним критерієм для призначення людини є не її професійність, не результат і не здатність змінювати країну, а особиста лояльність до системи». Він сам сім років призначав людей. У цій конструкції «стара система» стає зовнішньою силою, яка діє окремо від конкретних людей і рішень. І в цю зовнішню силу дуже зручно виноситься персональна відповідальність.
50 723
8
Лягайте спати. На свіжу голову завжди думається краще. Підтримуйте тих, хто воює за Україну - вони менше говорять і більше роблять.
59 453
9
Часто дорослі люди поводяться як діти. Хоча самі діти нерідко займають значно дорослішу позицію: ставлять запитання, намагаються розібратися й зрозуміти те, чого ще не знають. Дорослі ж можуть відкидати реальність лише тому, що вона для них незручна. Вони уникають розмов, у яких не контролюють ситуацію, не хочуть чути іншу думку й закриваються за позицією: «Я не хочу в це вірити» або «Я правий». До вашої уваги - дві з половиною години розмови, яка вам, найімовірніше, не сподобається. Особливо якщо ви звикли чути те, з чим погоджуєтеся. https://youtu.be/kSKznzFnO5k?si=pq9a03X-df7Tgjej
104 354
10
:)
179 939
11
Ми маємо чітко зрозуміти і зафіксувати: після того як військові публічно заговорили про неадекватне управління ЗСУ з боку Олександра Сирського, ми не маємо права зупинятися і дозволити цій темі затихнути. Сирський несе персональну відповідальність за систему, яку він будує в армії. Штурмові полки, ситуація у 425-му полку «Скеля», свідчення про небойові смерті, побиття, катування і незаконне утримання людей,замовне вбивство екс командиром 155 бригади ( колишнім НШ 425 полку Скеля) масове СЗЧ та кримінальні справи щодо викрадень і вбивств. Це наслідки системи управління, у якій командири відчувають безкарність, а солдат дедалі частіше сприймається як безправний ресурс. Під керівництвом Сирського армію руйнують зсередини, перетворюючи її на структуру, яка дедалі більше нагадує ОПГ із дев’яностих: кругова порука, страх, насильство, приховування злочинів і повна безкарність керівництва. Щойно все стихне, проти військових, які наважилися говорити, почнуться репресії та полювання на відьом. Покарання від зняття з посади до відправки в посадку «в один кінець». Сирський має нести відповідальність! Мовчати зараз означає залишити діючих військових сам на сам із цією системою. Кожен має вчинити по совісті. Київ 18 липня 20:00, площа І.Франка.
687 126
12
Президент заявив, що завтра спілкуватиметься з командирами бойових бригад. Тому сьогодні я хочу звернутися до особового складу цих бригад. Завтра ваші командири матимуть можливість сказати правду про те, що відбувається в армії, або промовчати. Ви значно краще за мене знаєте ціну такого мовчання і розумієте, до яких наслідків воно може призвести. Я усвідомлюю, що не кожен офіцер готовий узяти на себе таку відповідальність. Хтось переживає за себе і свою посаду. Хтось боїться за свій підрозділ, розуміючи, що після відвертої оцінки дій Головнокомандувача його людей можуть спрямувати на провальний напрямок або залишити без належного забезпечення. Водночас у неофіційних розмовах більшість командирів висловлюють своє реальне ставлення до ситуації. Говорять про це між собою, пишуть в особистих повідомленнях, зокрема й ті, хто публічно розміщував компліментарні дописи. Тому я звертаюся до військовослужбовців бойових бригад: допоможіть своїм командирам набратися сміливості. Поговоріть із ними. Попросіть їх завтра сказати саме те, що вони думають насправді. Те, що вони говорять вам, своїм побратимам і пишуть у приватних повідомленнях. На кону стоїть існування України. Армія залишається головною гарантією існування нашої держави. Замовчування реального стану справ сьогодні створює загрозу для всієї країни. Ви складали присягу українському народові. Ваші командири несуть відповідальність за вас, за ваші життя і за боєздатність своїх підрозділів. Саме тому їхня чесність перед Верховним Головнокомандувачем є частиною цієї відповідальності. Допоможіть своїм командирам зробити цей крок. Допоможіть їм сказати правду. Від їхньої сміливості та вашої позиції може залежати майбутнє України.
975 841
13
Березень 2025 року
Березень 2025 року
116 852
14
Вибачаюсь, сьогодні ругаюсь матом
96 744
15
В п*зду все.
189 125
16
Які, нахер, канікули ВР у воюючій країні без призначеного міністра оборони?!
245 453
17
Звичайно, існують проблеми. Звичайно, існують вкиди. Звичайно, у світі не існуватиме міністра внутрішніх справ, якого любитимуть усі люди. Але для мене важливі максимальна увага до військовослужбовців, намагання визволити військовополонених, розуміння права громадян на мирний протест та відсутність особистої участі в корупційних скандалах. Постскриптум. Дисципліна в армії - це ключове на полі бою. І так, як і завжди, мені ніхто не казав «щось написати». Пишу, коли, блядь, хочу, і те, що сам вважаю за потрібне.
94 935
18
Нещодавно, спілкуючись з одним із командирів піхотних бригад, згадали стару добру фразу: «Немає гіршого ворога, ніж суміжник довбойоб». Так і живемо. У ситуації з міністром оборони Федоровим дуже сподівався, що рішення про його заміну прийняте не буде. Але, якщо чесно, дивлячись на ту медійну підтримку, яку йому почали висловлювати лише через «чутки про зняття», моя надія зменшувалася з кожним постом. Просто, до слова: кажучи, що Федорова знімають через те, що він почав викривати корупцію, а знімає Федорова президент, ви таким чином просто протиставляєте Федорова чинному президенту. За нинішнього стану речей це абсолютно недалекоглядне рішення. Але сьогодні ми почули, що основна проблема - це конфлікт із Сирським. Моє стабільне ставлення до нинішнього Головнокомандувача, думаю, усім зрозуміле. Воно системно погіршується через ситуацію з підрозділами на фронті та розподілом мобілізованих і ресурсів. Стосовно інтриг — на жаль, так: в армії, серед вищого командування, де не б’ють обличчя за інтриги, це поширено. Що мені подобається в підході Федорова - у нього є стратегічне бачення. Це вже абсолютно інший підхід, ніж у попередніх міністрів, і це те, чого не вистачало армії. Окремо не можна ігнорувати рішення щодо Starlink. У межах його керівництва МО це було одним із ключових рішень на користь України, яке мало прямий вплив на фронт. Водночас деякі речі в цьому баченні мені не зовсім близькі. Армія має свою специфіку й працює за іншою логікою, ніж бізнес. У бізнесі ти маєш ресурс і виконуєш завдання. В армії ти часто отримуєш ціле «ніхуя», але завдання все одно має бути виконане ще на вчора. Але Федоров щиро намагався це змінити. Армія натомість завжди намагалася знищити «візіонерів». Колись і ми, молодими, змінювали армію, робили це власним прикладом зсередини й усе одно отримували шалений спротив. І тут головна помилка, на мою думку, якої припустився сам Михайло Федоров: воювати проти всіх одночасно. Знову-таки повертаємося до ресурсу: він завжди обмежений, і опонентів логічно долати послідовно. Якщо воювати одночасно проти всіх, майже напевно програєш. Підсумовуючи, можу сказати, що оцінювати роботу можна лише після року роботи. Тому зняття Федорова без озвучення конкретної причини, звичайно, не буде сприйняте українським народом, і право народу виявити своє незадоволення. Окремо дякую Міністру Федорову за чесну розмову з суспільством. Щодо міністра Клименка: як і Федорова, я сприймаю міністра Клименка позитивно. Мені дуже не імпонує, що Клименка зараз протиставляють Федорову. Ігор Клименко точно не мріяв про посаду міністра оборони. Натомість мені неприємно бачити вкиди, які поширюються в інтернеті, про «не такого». І я точно можу оцінити його роботу не з телеграм-каналів, а через Національну гвардію України. Два з трьох найбоєздатніших корпусів Сил оборони України перебувають у складі Національної гвардії. Кадрове призначення чинного гідного командувача НГУ - також за поданням Клименка. Якщо раніше я чув від генералів: «Ми й без Нацгвардії впораємося», то тепер, якщо прибрати НГУ, МВС та ДПСУ з фронту, думаю, ні в кого немає сумнівів, що фронт впаде. Робота ДСНС та поліції під час обстрілів, розбирання завалів, евакуація поранених - 24/7. І головне, за що я особисто буду завжди дуже вдячний, - це можливість визволяти більше полонених гвардійців, оборонців Маріуполя, включно з військовослужбовцями «Азову». І просто нагадаю: коли відбувся минулий протест «з картонками», Клименко прокоментував: «Чи мали право вчора люди виходити? Так, мали. Правопорушень не було зафіксовано. Усе пройшло спокійно та мирно». Чи варто окремо нагадувати, якими були реакції та дії попередніх міністрів у подібних ситуаціях? Я ще не розкрив багато ініціатив, включно з поверненням українців з окупованих територій, а також ініціативами щодо врегулювання законодавства про цивільну вогнепальну зброю, включно з короткоствольною.
83 091
19
Львів. Напад на військовослужбовців, незалежно від обставин, є неприпустимим. Людина, яка застосовує силу проти військового власної держави під час війни, працює на користь ворога. Тут немає жодних виправдань чи альтернатив. Водночас було б помилкою робити вигляд, що проблема виникла сама собою. Подібні інциденти є наслідком глибокої системної кризи, яка накопичувалася тривалий час. Суспільна напруга навколо мобілізації, відсутність довіри до окремих процедур, нерівномірний розподіл навантаження, відсутність комплексної реформи системи комплектування та самої армії створюють середовище, у якому конфлікти стають дедалі гострішими. Цим активно користується росія. Вона професійно знаходить існуючі слабкі місця, підсилює емоції, розпалює ненависть і перетворює кожен такий конфлікт на інформаційну зброю проти України. Нажаль якщо держава не проведе реальних змін у військовій системі, підходах до мобілізації, питаннях справедливості та взаємодії із суспільством, подібні випадки повторюватимуться. Це закономірний наслідок накопичених проблем. Напади на військовослужбовців повинні отримувати негайну та жорстку реакцію правоохоронних органів і Служби безпеки України. Це питання національної безпеки. Водночас держава має працювати з коренем проблеми, а не лише з її наслідками. Лише системні реформи здатні знизити рівень суспільної напруги, зміцнити довіру та позбавити росію можливості використовувати внутрішні конфлікти у власних інтересах.
90 967
20
596-й день війни… повномасштабної. 4469-й день війни… гібридної. Дорогий щоденник. Штурмові полки,створені для прориву першої лінії, б’ють мідлстрайками по мостах у Криму. Логічно. Журналісти розслідують звірства в підрозділах. Не ворожих. Власних. Реформа. Контракти. Гроші. Відстрочки. Мотивація!!! А офіцери? Офіцери мовчать. У них строків немає. Доречі вибори скоро, або ні. На фоні кричить Віктор: «Астанавітєсь». Солдат. Солдат ахуєвший від того, що відбувається. Ротація. Відновлення. До кінця особливого періоду. _____________________ Насправді я цей документ підготував давно. У нашому закритому чаті для монобази ми це обговорювали ще 29 квітня. Але, але, але- наївним людям притаманні надії. Тож у мене були сподівання на зміни. Я не можу сказати, що вони зникли, але можу сказати, що періодично треба себе приспускати на землю. Чим частіше, тим краще, насправді. Тож, повернувшись до цього документа, передивившись його в нинішніх реаліях, лишив незмінним. Тоді я писав його, взявши за константу те, що корінь проблем нікуди не зникне. Люди є людьми, з їхнім его, імпульсивністю, нарцисизмом, самодурством і безліччю інших суб’єктивних характеристик. Як не існує незалежних медіа, так і не існує об’єктивної думки. Так і не буде існувати ідеальної армії, не дивлячись на те, що все одно треба тягнутись до ідеалу. Тож у підсумку- пара думок стосовно проблематики мобілізації і, як мені здається, абсолютно дієвої пропозиції її вирішення. Але ж то таке. Насправді все, що я пишу тут,- це молоді, яка, сподіваюсь, не буде повторювати наші помилки. Бо ми вже повторюємо помилки наших попередників. А наче не старічкі, хоча...)
96 051