es
Feedback

¡No caigas en manos de tramposos! Telemetrio encuentra y marca estos canales 👉 Si quieres ver la etiqueta, suscríbete

Archive artifacts

Archive artifacts

Ir al canal en Telegram

Фото, особисті документи та речі, які зберігаються в архівних справах ЧК-КҐБ. Зворотний зв'язок - @Birchak підтримати проєкт: https://www.patreon.com/archive_artifacts Приват - 4149 4990 9669 6180 Моно - 4441 1110 4898 9358

Mostrar más

📈 Análisis del canal de Telegram Archive artifacts

El canal Archive artifacts (@archive_kgb) en el segmento lingüístico de Ucraniano es un actor destacado. Actualmente la comunidad reúne a 12 266 suscriptores, ocupando la posición 1 042 en la categoría Hechos y el puesto 4 922 en la región Ucrania.

📊 Métricas de audiencia y dinámica

Desde su creación el невідомо, el proyecto ha mostrado un crecimiento acelerado, reuniendo a 12 266 suscriptores.

Según los últimos datos del 17 noviembre, 2026, el canal mantiene una actividad estable. En los últimos 30 días la variación de miembros fue de -1 734, y en las últimas 24 horas de -15, conservando un alto alcance.

  • Estado de verificación: No verificado
  • Tasa de interacción (ER): El promedio de interacción de la audiencia es 16.96%. Durante las primeras 24 horas tras publicar, el contenido suele obtener 12.00% de reacciones respecto al total de suscriptores.
  • Alcance de las publicaciones: Cada publicación recibe en promedio 2 081 visualizaciones. En el primer día suele acumular 1 473 visualizaciones.
  • Reacciones e interacción: La audiencia responde de forma activa: el promedio de reacciones por publicación es 77.
  • Intereses temáticos: El contenido se centra en temas clave como архів, світлина, сбу, військо, степан.

📝 Descripción y política de contenido

El autor describe el recurso como un espacio para expresar opiniones subjetivas:
“Фото, особисті документи та речі, які зберігаються в архівних справах ЧК-КҐБ. Зворотний зв'язок - @Birchak підтримати проєкт: https://www.patreon.com/archive_artifacts Приват - 4149 4990 9669 6180 Моно - 4441 1110 4898 9358”

Gracias a la alta frecuencia de actualizaciones (últimos datos recibidos el 18 noviembre, 2026), el canal mantiene la vigencia y un amplio alcance. La analítica demuestra que la audiencia interactúa activamente con el contenido, lo que lo convierte en un punto de referencia dentro de la categoría Hechos.

12 266
Suscriptores
-1524 horas
-1377 días
-1 73430 días
Atraer Suscriptores
nov '26
noviembre '26
+77
en 14 canales
octubre '26
+192
en 18 canales
Get PRO
septiembre '26
+124
en 22 canales
Get PRO
agosto '26
+5 354
en 15 canales
Get PRO
julio '26
+240
en 9 canales
Get PRO
junio '26
+2 456
en 21 canales
Get PRO
mayo '26
+120
en 11 canales
Get PRO
abril '26
+157
en 8 canales
Get PRO
marzo '26
+69
en 10 canales
Get PRO
febrero '26
+121
en 11 canales
Get PRO
enero '26
+433
en 17 canales
Get PRO
diciembre '25
+162
en 11 canales
Get PRO
noviembre '25
+231
en 15 canales
Get PRO
octubre '25
+215
en 8 canales
Get PRO
septiembre '25
+185
en 11 canales
Get PRO
agosto '25
+372
en 10 canales
Get PRO
julio '25
+231
en 8 canales
Get PRO
junio '25
+260
en 11 canales
Get PRO
mayo '25
+535
en 19 canales
Get PRO
abril '25
+729
en 13 canales
Get PRO
marzo '25
+62
en 6 canales
Get PRO
febrero '25
+23
en 2 canales
Get PRO
enero '25
+18
en 1 canales
Get PRO
diciembre '24
+145
en 3 canales
Get PRO
noviembre '24
+230
en 8 canales
Get PRO
octubre '24
+47
en 3 canales
Get PRO
septiembre '24
+34
en 1 canales
Get PRO
agosto '24
+15
en 3 canales
Get PRO
julio '24
+8
en 0 canales
Get PRO
junio '24
+16
en 0 canales
Get PRO
mayo '24
+22
en 1 canales
Get PRO
abril '24
+22
en 3 canales
Get PRO
marzo '24
+16
en 4 canales
Get PRO
febrero '24
+11
en 1 canales
Get PRO
enero '24
+13
en 2 canales
Get PRO
diciembre '23
+11
en 2 canales
Get PRO
noviembre '23
+10
en 4 canales
Get PRO
octubre '23
+19
en 0 canales
Get PRO
septiembre '23
+13
en 0 canales
Get PRO
agosto '23
+12
en 0 canales
Get PRO
julio '23
+12
en 0 canales
Get PRO
junio '23
+8
en 0 canales
Get PRO
mayo '23
+8
en 0 canales
Get PRO
abril '23
+7
en 0 canales
Get PRO
marzo '23
+17
en 0 canales
Get PRO
febrero '23
+55
en 0 canales
Get PRO
enero '23
+20
en 0 canales
Get PRO
diciembre '22
+32
en 0 canales
Get PRO
noviembre '22
+21
en 0 canales
Get PRO
octubre '22
+4
en 0 canales
Get PRO
septiembre '22
+14
en 0 canales
Get PRO
agosto '22
+22
en 0 canales
Get PRO
julio '22
+61
en 0 canales
Get PRO
junio '22
+880
en 0 canales
Get PRO
mayo '22
+28
en 0 canales
Get PRO
abril '22
+1 657
en 0 canales
Get PRO
marzo '22
+111
en 0 canales
Get PRO
febrero '22
+979
en 0 canales
Get PRO
enero '22
+803
en 0 canales
Get PRO
diciembre '21
+517
en 0 canales
Get PRO
noviembre '21
+457
en 0 canales
Get PRO
octubre '21
+579
en 0 canales
Get PRO
septiembre '21
+455
en 0 canales
Get PRO
agosto '21
+493
en 0 canales
Get PRO
julio '21
+318
en 0 canales
Get PRO
junio '21
+1 027
en 0 canales
Fecha
Crecimiento de Suscriptores
Menciones
Canales
18 noviembre0
17 noviembre+6
16 noviembre0
15 noviembre0
14 noviembre0
13 noviembre+6
12 noviembre+12
11 noviembre+1
10 noviembre+2
09 noviembre+8
08 noviembre0
07 noviembre0
06 noviembre+3
05 noviembre+10
04 noviembre+14
03 noviembre+14
02 noviembre0
01 noviembre+1
Publicaciones del Canal
«Мадонна політв’язнів» для дисидентів і «Мегера» для КГБ Олена Антонів (1937–1986) — львівська лікарка, яку КГБ у своїх опера
+8
«Мадонна політв’язнів» для дисидентів і «Мегера» для КГБ Олена Антонів (1937–1986) — львівська лікарка, яку КГБ у своїх оперативних розробках називало «Мегерою» за непоступливість і вміння зривати слідчі дії. На допитах вона не давала свідчень проти колег, посилалася на забудькуватість та іронізувала над чекістами. Одного разу, визнавши, що протокол допиту у справі Ірини Калинець записаний правильно, вона все одно відмовилася його підписувати, пояснивши: «Не люблю підписувати різні документи». Натомість серед українських дисидентів її знали як «мадонну політв’язнів». Від початку 1960-х років квартира Антонів у Львові стала одним із важливих осередків українського руху опору. Тут зустрічалися Василь Стус, Алла Горська, Іван Світличний, Ігор та Ірина Калинці, Михайло Горинь, зберігали й друкували самвидав, зокрема «Український вісник». Антонів підтримувала зв’язки з підпільною УГКЦ, допомагала організовувати богослужіння, а також опікувалася родиною Романа Шухевича — його дружиною Наталією та сином Юрієм. Її особисте життя також було пов’язане з дисидентським середовищем: першим чоловіком був В’ячеслав Чорновіл, другим — поет і член Української Гельсінської групи Зеновій Красівський. У 1970-х роках Олена Антонів фактично координувала на заході України допомогу політв’язням: надсилала до таборів ліки й продукти, оплачувала адвокатів, допомагала родинам із поїздками на побачення, готувала листи протесту та петиції. Вона збирала інформацію про стан здоров’я ув’язнених, передруковувала документи Української Гельсінської групи й таємно доправляла їх до Москви для іноземних журналістів. За це КГБ стежило за нею, проводило обшуки, погрожувало арештом і перешкоджало професійній діяльності. Проте Антонів продовжувала допомагати тим, хто опинився під репресіями, залишаючись однією з важливих постатей тилу українського дисидентського руху. Джерело: ГДА СБУ, ф. 65, картка; ГДА СБУ, ф. 6, оп. 1, спр. 75513-фп (справа на І. Калинець); ф. 16, оп. 1, спр. 1007; УСБУ у Львівській обл., спр. 32175-п (справа на С. Шабатуру). 📜Канал "Архівні Артефакти"
17 nov, 11:24

2
Понад 7 тисяч історичних карт і креслень Київщини оцифрували та відкрили для перегляду онлайн. Державний архів Київської обла+2
Понад 7 тисяч історичних карт і креслень Київщини оцифрували та відкрили для перегляду онлайн. Державний архів Київської області завершив оцифрування понад 7 тисяч історичних карт, планів, креслень і проєктів Київської губернії за період 1782–1919 років. Серед документів — генеральні плани Києва, Василькова, Бердичева, Сквири, Умані та інших міст, креслення архітектурних пам’яток, проєкти доріг і мостів, а також карти земельних ділянок. Ці документи допомагають досліджувати, як понад сто років тому виглядали населені пункти Київщини. Вони будуть корисними для науковців, краєзнавців, архітекторів і всіх, хто цікавиться історією рідного краю. Переглянути історичні документи можна на вебплатформі Державного архіву Київської області «Е-архів» (https://archium.dako.gov.ua/inventories/15723/). Державний архів Київської області продовжує роботу з оцифрування та оприлюднення документальної спадщини XIX–XX століть. 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 188
3
Я не сильно знавець москви, але виявляється, що там на москва ріці є пристань - "Кримський міст". Цьому ж і присвячуємо ранко+3
Я не сильно знавець москви, але виявляється, що там на москва ріці є пристань - "Кримський міст". Цьому ж і присвячуємо ранковий допис. І дякуємо - Силам оборони України за прекрасну нічну роботу. Джерело: ГДА СБУ і соцмережі 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 422
4
Коли ти з архівом СБУ на одній хвилі. Вони сьогодні опублікували документи, котрі я свого часу знайшов і ще й написав статтю.+6
Коли ти з архівом СБУ на одній хвилі. Вони сьогодні опублікували документи, котрі я свого часу знайшов і ще й написав статтю. Від полковника Армії УНР до ченця Почаївської лаври. 16 листопада минає 150 років від дня народження Михайла Русіяна — бойового офіцера-артилериста, учасника Російсько-японської та Першої світової воєн. У 1918 році він долучився до українського війська: за Гетьманату командував артилерійською бригадою та гарматним полком, а в Армії УНР очолював Артилерійську управу й постачання Військового міністерства. Наприкінці 1920 року Русіян особисто доставляв таємні документи Симону Петлюрі до Тернополя, а згодом працював при дипломатичній місії УНР у Румунії. Після поразки Визвольних змагань він оселився у Почаєві, де відкрив церковну крамницю. У 1923 році пішов у послушники Почаївської лаври, а за рік прийняв чернечий постриг під ім’ям Магістріан. Колишній полковник керував справами Духовного собору, вів монастирську бухгалтерію та завідував готелем. Так бойовий офіцер, який виконував доручення Петлюри, став ченцем однієї з найвідоміших православних обителей України. У березні 1940 року 63-річного Магістріана заарештував НКВД і помістив до Кременецької в’язниці. Однак його кримінальна справа виявилася нетиповою: замість звичних звинувачень у шпигунстві чи підготовці повстання значну увагу слідчі приділили побутовим конфліктам — періодичним бійкам ченця з місцевим сторожем. У серпні 1940 року справу закрили «за відсутністю складу злочину», врахувавши також похилий вік заарештованого. Подальша доля Михайла Русіяна невідома. А ось тут моя стаття про нього. Запрошую до читання - https://www.academia.edu/179456655 Джерело: УСБУ в Тернопільській обл., спр. 2124-п. 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 387
5
Наказ Берії (з автографом) від 26 жовтня 1940 року про нагородження співробітників НКВД, які брали участь в операції з розстр+5
Наказ Берії (з автографом) від 26 жовтня 1940 року про нагородження співробітників НКВД, які брали участь в операції з розстрілу польських військовополонених у Смоленській, Харківській та Калінінській областях. У списку можна знайти всю верхівку радянських катів: Блохін, брати Шигальови, Семенихін, Антонов, Ємельянов, Яковлєв, головний харківський кат Купрій, Рубанов із Калініна. Опублікував: Констянтин Богуславський 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 312
6
Вчора виповнилося 125 років від дня народження Євгена Павловича Побігущого-Рена – військового, політичного і громадсько-культ+8
Вчора виповнилося 125 років від дня народження Євгена Павловича Побігущого-Рена – військового, політичного і громадсько-культурного діяча, одного із організаторів і командирів Дружин українських націоналістів, полковника 1-ї Української дивізії Української національної армії, члена Організації українських націоналістів, лицаря-командора ордену Святого Сильвестра. У ЦДАГОУ зберігається фонд особового походження Євгена Побігущого-Рена, в якому репрезентований широкий видовий спектр документів: дипломи, залікові книжки, свідоцтва навчальних закладів, посвідки щодо його викладацької діяльності, свідоцтва, грамоти українських та австрійських комбатантських організацій про відзначення його нагородами, листування, фотографії, документи членів його родини тощо. Вони були передані на державне зберігання до архіву доктором політичних наук, професором Іваном Монолатієм та стали складовою Національного архівного фонду України. 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 510
7
Махабунда. Спомини про Тернопіль у міжчасі Давайте найперше розповім вам, чому для мене настільки дорога ця книжка. Бо дитинство, юність і вже там післяюність я прожив у Тернополі. У Тернополі досі живе моя мати. Я тут ходив у садочок, до школи й університету. Це все Тернопіль. І саме місто я, в принципі, непогано знаю. Маю на увазі з історичної точки зору. Тому я дуже тішуся цій серії. Вона має назву «Дитинство Тернополя». І це дуже альтруїстична, така волонтерська серія. Про неї я ще трошки більше розкажу. Це серія, яка включає спогади, книжки про окремі визначні місця Тернополя, а також колекції листівок і таке інше. Тепер давайте поговоримо про те, чому саме слово «махабунда». Це суто тернопільське слово. І навіть не всі тернополяни знають, що воно означає. У нього є два значення — у ширшому і вужчому контекстах. У ширшому — це розбишака, іноді навіть злочинця могли так назвати. Такий непосидючий тип, як дід Юсько, котрий і розповідає в цій книжці. Каже: «Дідько дідька не рухав». От махабунда — це такий собі дідько. У вужчому контексті це ознака, ну, певної субкультури, мабуть. Для вас буде зрозуміліше, якщо скажу так: те, що у Львові відоме як батяр, у Тернополі — махабунда. Ось. Книжка не про них. Книжка — це спогади тернополянина, корінного тернополянина діда Юська. На момент, коли ці спогади записували, йому було 92 роки. Ось він і розповідає про Тернопіль із 20-х років. При тому, що тут дуже класно, — це пряма мова. Про редактора Тараса Циклиняка ще скажу окремо. Власне, він же ж і був інтерв'юером. Він збирав ці спогади. Він дуже класно попрацював, залишив живу мову, додавши лише невеличкі коментарі — дуже доречні й правильні. Дід Юсько розповідає про своє життя. Життя за Польщі, життя за перших совєтів, життя за німців. Ну і, власне, вже життя за других совєтів. І він розповідає це просто. Це так, ніби ви спілкуєтеся зі своїм дідусем. Тільки дідусь відвертий, не боїться використовувати слово «блядь», відверто говорить про секс та інші речі. Але це настільки класно і настільки по-справжньому! Тобто тут немає чогось загорнутого в папірці чи гіперполіткоректного. Коли він розповідає, що вони малими кидалися камінням в євреїв, то він так і каже: кидалися камінням в євреїв. І шкоду їм робили, і різні пасквілі писали крейдою на стінах. Але водночас його батько, котрий був будівельником, досить добре жив із євреями, мав від них замовлення, мав із ними якісь бізнесові справи й таке інше. Добре тут показана і міжнаціональна ворожнеча, яка існувала за Польщі. Знову ж таки, без загортання в папірці, без нічого. Так, як було. Чоловік розповідає, як він жив. Як поляки ненавиділи українців та євреїв. Не всі звісно. Але... І в цьому дуже-дуже великий позитив цієї книжки та інших книжок серії. Ще одну історію вам розкажу — і показову, і смішну. Вигнали малого Юська зі школи, бо він прийшов у вишиванці. А поляки сильно задиралися до нього через ту вишиванку. І він узяв олівця та одному з них майже проштрикнув руку. За це його і вигнали зі школи. Тато дуже на нього сварився, бив і хотів ще бити. Тож Юсько тікав і десь спав по чужих стрихах. Навіть одного разу спав у хаті, де хлопець повісився. Казали, що в тій хаті дідько є. Але Юськові й спалося там дуже добре, навіть дуже тепло йому спалося, як він сам казав. Ну бо дідько дідька не рухає А ось вам погляд на дві окупації із простої людської перспективи. (від себе уточню, що перспективи дистрикту Галичина): "Моя мама пішла за німців, здала шість корців зерна, то принесла із двох телят шкіри, материю на вбрання і чотири пари теплої білизни. Дві татові і дві мені. А рускій шо дав??? Рускій прийшов, курва, і написав: «Дати двадцять центнерів!» Дядько дав 20. Думав, же всьо… Через дві неділі приходе — ще десять. Через три неділі приходе — ще п’ять. І так, кууурва, тягнув, що на насіння не лишив! Навіть курці не було шо дати…" На цьому мабуть зупинюся з історіями, бо ще маю щось написати. Тепер наостанок ще трошки розповім про упорядника Тараса Циклиняка. Він тернополянин, сам себе називає краєзнавцем. І, як на мене, він робить титанічну роботу. Справді титанічну! Бо я вже говорив, що це альтруїстичний і такий волонтерський проєкт. Ці книжки — ось усі 12 томів серії «Дитинство Тернополя» — видавалися накладами 200–300 примірників. Тобто насправді дуже малими. І мені от шкода, мені щемко, бо навіть я не маю всіх примірників. У час, коли вони видавалися, я працював у Києві, потім почалася повномасштабна війна, я воював. І я маю всього-навсього шість книжок серії. Радий би купити інші. До речі, якщо у вас є інші томи і ви зараз читаєте цей допис та вам не шкода з ними розстатися, я куплю їх у вас, як кажуть у Тернополі, за грубі гроші. І ось чому я почав про це говорити. Мені шкода, що цей проєкт існує в таких масштабах і що цих книжок насправді так мало. Вони є у вільному електронному доступі, будь ласка, їх можна завантажити. Але мені хотілося б, щоб їх було більше у паперовому вигляді. Бо у 2022 році змінилася Україна, змінилися українці. І також змінився Тернопіль. Я знаю, що до міста приїхало багато людей з інших куточків України, котрі через військові дії не могли жити у своїх рідних містах, містечках і селах. Вони перебралися до Тернополя. І це дуже цікаво, тому що ці книжки допомагають пізнати місто. Я би хотів, щоб їх читало більше людей. Плюс до того, як я вже казав, укотре згадаю цю людину — Тараса Циклиняка. Він краєзнавець. І навіть у розповіді діда Юська він чітко відзначає місця, про які йдеться. Дає невеличкі уточнення. Щедро доповнив цю книжку фотографіями — старими фотографіями міста Тернополя. І це, знаєте, такий своєрідний гайд по Тернополю. Бо, прочитавши цю книжку, ви точно знайдете для себе 15, 20, 25 точок, які хотіли б подивитися. Тернопіль, на жаль, дуже сильно був зруйнований після другого совєтського «визволення». Місто було сильно поруйноване. Дехто оцінює масштаби руйнувань у 75–80 відсотків. І всі архітектурні пам'ятки, які залишилися в Тернополі, для тернополян, котрі цікавляться історією, — знаєте, вони просто на вагу золота! Дуже шкода, коли вони нищаться, коли їх по-ідіотському перебудовують. Але це таке. Це вже мої болі й болі тих тернополян, котрі цінують історію. А книжка дуже класна. Книжка дуже класна, і я закликаю вас її прочитати — чи в паперовому, чи в електронному варіанті. А також закликаю людей доброї волі, хто зараз це читає: може б, такі книжки видавалися все-таки не накладами у 200 примірників? Бо це історія. Історія гарного, славного, цікавого і, зрештою, файного міста Тернополя
1 356
8
Sin texto...
1 205
9
Докидав ще книжок на monoбазар. https://volodymyrb2258.monobazar.com.ua Welcome! 😁 Філософія, історія, політологія, художка.+4
Докидав ще книжок на monoбазар. https://volodymyrb2258.monobazar.com.ua Welcome! 😁 Філософія, історія, політологія, художка. А Ви завели свої monoбазари?
1 367
10
Товариство, вже вечір п'ятниці. Показуйте, що ви читаєте! Що у вас зараз у руках, на столах, у книжкових шафах? Я тим часом ч
Товариство, вже вечір п'ятниці. Показуйте, що ви читаєте! Що у вас зараз у руках, на столах, у книжкових шафах? Я тим часом частково перечитую, а частково відкриваю для себе нові історії Едгара Аллана По. Бо зловив себе на думці, що, окрім відомих оповідань на кшталт «Золотого жука», «Похованих заживо» та «Вбивства на вулиці Морг», прочитав не так уже й багато його творів. І це розкішно. Просто розкішно! Зараз вставлю одну цитату, з якої дуже сильно сміявся. Бо Едгар Аллан По, окрім психологічних міркувань, готики й мороку, ще був добрячим тролякою. Іноді просто неймовірним. Ось, наприклад: «Коли настане належний час, усе, що пан письменник мав на увазі, і все, що він не мав на увазі, буде висвітлено в популярних часописах, разом з усім, що він мусив би мати на увазі, і тим, що він явно мав на увазі, тож врешті-решт наприкінці все стане чітким і зрозумілим». А що у вас? Показуйте, що читаєте! #що_Читають_любителі_архівів
1 504
11
Павло Губенко, відомий усій Україні як Остап Вишня (1889–1956), був завербований радянською спецслужбою у 1943 році під агент+7
Павло Губенко, відомий усій Україні як Остап Вишня (1889–1956), був завербований радянською спецслужбою у 1943 році під агентурним псевдонімом «018». Після десяти років північних таборів чекісти розраховували використати його авторитет серед української інтелігенції. Однак співпраця виявилася невдалою: письменник фактично не виконував завдань, зривав зустрічі та, за оцінкою самих чекістів, поводився як дворушник. Зрештою його визнали безперспективним агентом. У грудні 1933 року Остапа Вишню заарештували за звинуваченням у підготовці замаху на Павла Постишева. У 1934 році смертний вирок замінили на десять років таборів. Він відбував покарання в Ухтпечлазі, пережив табірний терор 1937–1938 років і вийшов на волю наприкінці 1943-го. До арешту письменник був одним із найпопулярніших українських авторів, його «усмішки» виходили величезними накладами. Після звільнення повернувся до літературної діяльності, працював у редакції журналу «Перець». Помер у 1956 році, за рік до смерті був повністю реабілітований. Джерело: ГДА СБУ, ф. 65, оп. 1, спр. С-966, т. 1, т. 2; ф. 60, оп. 1, спр. 29563. А я нагадаю, що ця агентурна справа є на Патреоні👇👇👇 - Агентурна справа Остапа Вишні - агента "018" Рекомендую Вам підписатися на Патреон. Так Ви підтримаєте мою роботу, а також хлопців на фронті із моїх підрозділів. Я вже на на фронті, а інвалід ІІ групи внаслідок війни. Але одного разу воїн - воїн назавжди. Якщо Ви стаєте патроном, а найнижча підписка 3 долари в місяць (120 грн, а хто хоче, то може й більше☺️), то Ви автоматом отримуєте доступ до усіх попередніх колекцій, а там вже десятки тисяч фото і документів. (всі колекції дам в коментарях). Усі кошти з Патреону я перекидую пацикам зі своїх підрозділів на фронті. Наголошую (!!!), що це ніякий не продаж документів, у більшості дописів і вже точно на усіх колекціях ви можете знайти архівну легенду і самі замовити ці справи у архіві. Для тих, хто підтримує канал і українське військо, себто для патронів вони є у вільному доступі. Підписки різні від 3 до 25 доларів, хто скільки бажає і може. (там же ж і є певні плюси для активних патронів) 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 531
12
Цікаві фотографії із табору переміщених осіб (DP) у Зальцбурзі. На фото, зокрема, святкування та відправа на Покрови. Джерело+7
Цікаві фотографії із табору переміщених осіб (DP) у Зальцбурзі. На фото, зокрема, святкування та відправа на Покрови. Джерело: ГДА СЗРУ 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 479
13
Дуже цікавими світлинами поділився історик і мій товариш, а ще й наш підписник - Олександр Шевцов. Совєти із німаками братают+1
Дуже цікавими світлинами поділився історик і мій товариш, а ще й наш підписник - Олександр Шевцов. Совєти із німаками братаються у Львові. Вересень 1939 р. На фото за підписом Львів. Навіть більш промовисто: "радянські війська допомагають німцям у Львові". Із альбому гірських єгерів. Джерело: Bundesarchiv 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 638
14
Допит колишнього начальника НКВД в Калінінській області про Катинський розстріл. 1991 рік Джерело: Current Time 📜Канал "Архі
Допит колишнього начальника НКВД в Калінінській області про Катинський розстріл. 1991 рік Джерело: Current Time 📜Канал "Архівні Артефакти"
5 337
15
У тюрмах, таборах, на засланні та психлікарнях він провів понад 20 років Зеновій Красівський. Попри переслідування й катуванн+4
У тюрмах, таборах, на засланні та психлікарнях він провів понад 20 років Зеновій Красівський. Попри переслідування й катування не зламався, не видав жодного прізвища чи явки та дочекався відновлення незалежності України. 12 листопада 1929 р. на Івано-Франківщині народився Зеновій Красівський – поет, правозахисник, політв’язень, останній керівник відновленого (за дорученням ЗЧ ОУН) Крайового проводу ОУН(б) у радянській Україні. Його старші брати воювали в УПА. За це в 1947 році совєти депортували родину Красівських до Казахстану. Під час етапу юнакові вдалося утекти. Він повернувся на Львівщину, де перебував на нелегальному становищі. У 1949-му Зеновія Красівського затримали. За участь у визвольному русі його засудили до 5 років таборів та заслання. У 1953 році, після смерті Сталіна, він потрапив під амністію та був відправлений на спецпоселення до родини в Караганду. Там працював на шахті, де зазнав важких травм. Український національний фронт Після звільнення та навчання на філфаці Львівського університету Красівський продовжив націоналістичну діяльність. У 1964-му він став одним із засновників підпільної організації «Український національний фронт» (УНФ) та редактором самвидавного журналу «Воля і Батьківщина». УНФ поширював націоналістичну літературу та закликав до виходу України зі складу СРСР. У 1967 році КГБ викрив організацію. Красівський отримав новий вирок за статтею «зрада Батьківщині»: 5 років тюрми, 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Каральна психіатрія Навіть у суворих умовах Владимирської тюрми він продовжував писати вірші та поеми (поема «Тріумф сатани», збірка «Невольницькі плачі», видана в Лондоні у 1984 році). У 1972-му проти нього сфабрикували нову справу – за літературну творчість. Замість звичайного суду радянські спецслужби цього разу застосували метод каральної психіатрії. За рішенням експертизи його визнали «неосудним» і на 6 років запроторили на примусове «лікування» до психлікарні в Смоленську, потім – у Львові та Бережанах. Гельсінська група та нове заслання У 1978 році Зеновій Красівський вийшов на волю, а за рік приєднався до Української Гельсінської групи. У березні 1980-го його знову заарештували й відправили добувати попередній термін – спершу в таборах Пермської області, а потім на засланні в Тюменській області. На Батьківщину він зміг повернутися лише в 1985 році. Зеновій Красівський дожив до проголошення Незалежності України у серпні 1991-го – мети, заради якої він провів у неволі значну частину життя. Його серце зупинилося за місяць після цього, 20 вересня 1991 року. Джерело: УСБУ в Івано-Франківській обл., спр. 7536-п. 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 973
16
Це справа чеха, котрий зробив собі документи т.зв "фольксдойча". Заарештували його нібито за співпрацю із німцями. Але мені цікаво, що мало хто звернув увагу на портретик Алоїзича дбайливо вирізаний з газети та наклеєним на паспарту)))
1 500
17
Зараз покажу Вам кілька речових доказів зі справи одного чоловіка. А Ви скажете за що його заарештували. Джерело: ГДА СБУ, Рі+2
Зараз покажу Вам кілька речових доказів зі справи одного чоловіка. А Ви скажете за що його заарештували. Джерело: ГДА СБУ, Рівне 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 543
18
«На пропозицію Руденка знайти хоча б одну фразу, за яку їх можна було б звинуватити в "антирадянщині", Лук'яненко відповів, щ+4
«На пропозицію Руденка знайти хоча б одну фразу, за яку їх можна було б звинуватити в "антирадянщині", Лук'яненко відповів, що таких положень можна знайти хоч сто» Це цитата з цілком таємної доповідної голови КГБ УРСР Федорчука до Щербицького за грудень 1976 року. Документ склали за кілька тижнів після того, як 9 листопада в Києві заснували Українську Гельсінську групу – першу легальну правозахисну організацію в радянській Україні. Чому УГГ стала викликом для режиму? Учасники Групи обрали принципово нову форму спротиву – абсолютну легальність. Вони не йшли в підпілля, а відкрито підписували документи власними іменами. Їхня вимога до СРСР була простою: виконувати гуманітарні статті Гельсінських угод, які Радянський Союз сам же підписав у 1975 році. Основними завданнями УГГ були: ▪️легалізація правозахисту: інформування українців про Загальну декларацію прав людини. ▪️фіксація злочинів режиму: збір доказів про політичні переслідування, русифікацію, релігійні утиски та знищення культури. ▪️апеляція до світу: передача інформації про порушення прав за кордон – до іноземних ЗМІ та урядів країн-підписантів. Хто за цим стояв? До першого складу УГГ увійшли 10 провідних діячів: Микола Руденко, Левко Лук'яненко, Оксана Мешко, Олесь Бердник, Петро Григоренко, Іван Кандиба, Олекса Тихий, Ніна Строката, Микола Матусевич та Мирослав Маринович. Згодом до Групи приєдналися В'ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Йосиф Зісельс та інші. Для більшості членів Групи платою стали десятиліття ув'язнень, заслань та примусової психіатрії. Четверо з них – Олекса Тихий, Василь Стус, Юрій Литвин та Валерій Марченко – загинули в таборах в 1984–1985 роках. Попри арешти, знищити рух не вдалося. УГГ зруйнувала радянську монополію на інформацію. Наприкінці 1980-х саме на її базі виникла Українська Гельсінська спілка (УГС), яка заклала фундамент для відновлення державної незалежності. Джерело: ГДА СБУ, ф. 16, оп. 1, спр. 1056. 📜Канал "Архівні Артефакти"
2 144
19
Перед Вами — невеликий клаптик тканини, на якому металевою ниткою вишито український Тризуб. На перший погляд — скромна річ,
Перед Вами — невеликий клаптик тканини, на якому металевою ниткою вишито український Тризуб. На перший погляд — скромна річ, майже непомітний фрагмент минулого. Але за ним стоїть драматична історія української жінки, яка не зреклася своєї національної ідентичності. Цей предмет став речовим доказом, вилученим органами НКВД у 1948 році під час обшуку в помешканні Параски Манчук (1922 року народження), жительки села Жаб’є (теперішня Верховина), яка брала участь в українському національно-визвольному підпіллі ОУН. Для радянської каральної системи навіть такий маленький символ української державності міг стати доказом «антирадянської діяльності». За свою участь у національному спротиві Параска Манчук була засуджена до 10 років виправно-трудових таборів. Її табірний номер — 62175. Місце відбування покарання — СТЕПЛАГ. Джерело: ДАІФО, ф. Р-2157, оп. 2, спр. 12509-П 📜Канал "Архівні Артефакти"
2 121
20
Просто гарний документ. Грамота про прийняття в члени Маріїнського Євхаристійного Союзу. Це зі справи репресованого священник+1
Просто гарний документ. Грамота про прийняття в члени Маріїнського Євхаристійного Союзу. Це зі справи репресованого священника УГКЦ - Демушки Івана. Джерело: ГДА СБУ, Тернопіль 📜Канал "Архівні Артефакти"
1 504