Σλάβο-Ἕλληνο-Ῥωμαϊκὴ Σχολή | Schola Slavo-Græco-Latina

Ця фреска знаходиться в храмі (XI ст.), названому в честь видатного отця латинської Церкви, Св. Августина: храм знаходиться в місті Пеннабіллі, Романʼя, середня Італія (збоку Адріатичного моря). Фреска була написана у XIV-му столітті, майстер натомість — невідомий. Видатна вона тим, що починаючи з 1489-го року творила дива: наприклад, коли в 1517-му році з Тосканії флорентійці осаджували Пеннабіллі (часи Лаврентія Медічі), над містом зʼявилася Мати Божа, і розігнала окупантів. Свідченням дива є також сліди від сліз на фресці, які проливала Пречиста Діва перед віруючими. Щодо пісні: мелодія — fructus laboris Т. Компаніченка до «Мазепинської думи», адаптування ж пісні Г. Сковороди під цю мелодію — моя ідея. Написана Філософом у 1764-му, суть пісні — перифразований переклад на староукраїнську пісні латиномовного автора Горація, де йдеться про настанови на спокійне життя.

Пісня 24-та з «Саду Божественних Пісень» Г. Сковороди — співаю частину цієї пісні, а позаду мене фреска: зветься вона — Madonna delle Lacrime di Pennabilli — «Пеннабільська Слізна Мадонна».

1. Ікона «Христос у точилі» з ц. Св. Георгія с. Мотижин Макарівського р-ну Київської обл., кін. XVII ст. 2. Гравюра Ієроніма Вірікса, до 1619 р. Джерела: 1. http://ikonopys.malva.tv/20220818/xrystos-u-tochyli/ 2. https://www.rijksmuseum.nl/nl/collectie/object/Christus-in-de-wijnpers--aaf6c181998e9dd3512d03685c69d7d6?tab=data —•— #Гетьманщина #гравюри —•— ✙ Хроніка Руська ✙ ✙Запропонувати пост✙

Буквар (Азбука) Івана Федорова — один з найдавніших друкованих українських букварів. Виданий у 1574 році у Львові та в 1578 році в Острозі. Обидва видання мають післямови, в яких містяться дані про історію заснування друкарень, умови книгодрукування, підкреслюється зв'язок між книговиданням та освітою. Букварем Івана Федорова користувалися не лише в Україні, а й в інших слов'янських країнах з кирилівською абеткою. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр. Цікавою особливістю є те, що орфографія молитов максимально наближена до синодальної редакції (небесѣхъ, вездѣ́, и́мя, бу́детЪ), яка з'явиться лише через 80-100 років. Можна звинуватити Івана Федорова у московському походженні, але приблизно в той самий час (1560р.) біля Москви у Тройце-Сергієвій Лаврі в Тріоді Постній бачимо цілком відмінну редакцію, що майже повністю зберігає орфографію Київських Євангелій XIст (Богородицю, единницю, отець, вѣкы, взискають, благыхъ). Це наштовхує на висновки, що синодальна редакція церковнослов'янських текстів практично не має нічого суто московського, а є унормованою варіацією різних редакцій Київської Митрополії з відчутним південно-слов'янським впливом. Київський Ізвод

Журналісти: - Дивіться, росіяни допомагають Ірану вбивати американців! Трампісти: - Добре, знімаємо нафтові санкції з Росіі!

Весна вже тут.

Мрія (прочитати тих 100 000 сторінок).

Ти народився, коли Творець «в началі» всього сущого «сотвори небо і землю» — 1-ше березня, перший вірш. Народився, коли розпочалися стосунки людини з Богом — з першої сторінки цієї святої хроніки. Твоє останнє для мене слово, твоє свідчення, яке я бережу в самій глибині мого серця: «Я повірив у Бога, брате» — бережу і нагадую собі, як Іоанн Хреститель в пустелі, коли піднімається особиста душевна спустошеність (От Іоанна 1:23 — «Аз глас вопіющаго в пустині: Ісправіте путь Господень»!).

Дорогий воїне небесний, наш герой і просто мій «найкращий брат у світі», як ти мене завжди називав, Не проходить і день, як я тебе не згадаю. Я памʼятатиму тебе, і кожен свій успіх присвячуватиму тобі, дорогий мій. Ти сьогодні народився — і, можливо, не для всіх весна є улюбленою порою року, однак для більшости вона є «розрадою», вона є «ліками», які виводять із зимньої темряви душу в світло: і внутрішню радість приносить, коли розпускається вся природа, вся зелень: і кожен з нас із нею. Ця пора — напевно, найбільш наближена до діяльности Бога-Творця: напевно, коли Бог творив небо і землю, саме за першої глави першої книги Старого Завіту, «Книги Битія», уявляю, що розпочалася весна. І ти — народився в перший день цієї Божественної пори. Ба більше — з кількістю днів місяця березневого співпадають всі вірші «Книги Битія» — 31 вірш і 31 день.

Хочу спробувати новий формат на цьому каналі - інтерв'ю з цікавими особистостями. Наразі бачу це так, що під анонсом ви накидаєте питань, на котрі гість відповідатиме усно під відеозапис. Потім на каналі буде завантажене це відео. Якщо будуть якісь інші ідеї щодо організації інтерв'ю, пишіть у коменти.

А чи ви знали, що існує ще одне місто, яке її ж місцеві називали “altera Roma”? Це Мілан — і ось як це обґрунтовується: Sic felix Roma, totius orbis victoriis clara: tu quoque felix alter Roma, quæ victa, victricis gloriam participas. «Славний Рим, ясний підкорювач всього світу знаного: але й ти, другий Риме, славен єси, будучи колись Градом підкорений, славишся як переможця спільник.» Джерело: з наукової статті Milano altera Roma: le Scuole Palatine tra Cinque e Seicento, Roberta Ferro.

Corona cum videatur a choro dici, tamen caret aspiratione. Sive coronæ dicuntur quod honorent eos, quibus inponuntur. Слово «корона», здається, походить від слова «хор» (тобто гурт музик і танцюристів, chorus < χορός): однак не вистачає «придиху» [літери “h”]. Також називаються «корони», бо коронують тих, кого шанують. Зі словника De significatu verborum Помпея Феста (ІІ ст. після Р.Х.)

Що на зображенні? Фрагмент мапи Фра Мавро (1450-1460): неймовірний пізньосередньовічний декоративізм і монументалізм вражають. Але чим ця мапа видатна? Це одна з найбільших мап Пізнього Середньовіччя. Знаходиться у Бібліотеці Св. Марка. Хто її створив? Її було зроблено на острові Св. Михайла — у місцевому монастирі — і створення мапи приписується деякому ченцю картографу Мавро (іт. Fra Mauro). В музеї вказується, що він володів не аби якими знаннями, створюючи цю мапу — здебільшого топоніми передавав венеційською мовою, однак високе знання географічної матерії пояснюється його посиланнями на античну, пізньоантичну та середньовічну літератури (не враховуючи сучасні йому джерела). А що за фрагмент на мапі? Тут можна побачити “il Mar Mauro” — наше Чорне Море, і “Rossia Rossa” — наша Русь Червона, “Rossia Negra” — Чорна Русь, тобто Московія, і так далі. P.S.: я в наступний раз сфотографую тексти, що поряд з нашими містами — Києвом та Львовом (на мапі ці міста видно, але описи не зрозумілі на фотографії).

Вексіллум дожа Франческо Моросіні з розіпʼятим Христом поміж святим Марком з левом, ікооною Мадонни Спасіння та десятьма святими (твір деякого «Священника Керкірського», друга половина XVII-го століття).

👉🏻БІСИ — антиєретичний та аполітичний журнал для Православних Християн Проект є частиною інформаційного простору Православних Соборників та існує задля допомоги послідовникам, котрі мають невичерпну жагу до Знань та визнають верховенство Закону. Канал не має жодних політичних або комерційних інтересів. 👉🏻Пам'ятайте, Закон Божий досконалий, оживляє душу; свідоцтво Господнє певне, мудрість дає простому. @bisovnya @bisovnya @bisovnya