1 197
Subscribers
+424 hours
+77 days
+1330 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
July '26
July '26
+14
in 3 channels
June '26
+18
in 3 channels
Get PRO
May '26
+32
in 4 channels
Get PRO
April '26
+18
in 6 channels
Get PRO
March '26
+43
in 3 channels
Get PRO
February '26
+33
in 5 channels
Get PRO
January '26
+67
in 6 channels
Get PRO
December '25
+36
in 3 channels
Get PRO
November '25
+69
in 6 channels
Get PRO
October '25
+14
in 1 channels
Get PRO
September '25
+8
in 1 channels
Get PRO
August '25
+17
in 4 channels
Get PRO
July '25
+16
in 1 channels
Get PRO
June '25
+7
in 2 channels
Get PRO
May '25
+14
in 5 channels
Get PRO
April '25
+10
in 9 channels
Get PRO
March '25
+20
in 7 channels
Get PRO
February '25
+38
in 6 channels
Get PRO
January '25
+29
in 3 channels
Get PRO
December '24
+69
in 2 channels
Get PRO
November '24
+18
in 1 channels
Get PRO
October '24
+27
in 2 channels
Get PRO
September '24
+37
in 3 channels
Get PRO
August '24
+37
in 6 channels
Get PRO
July '24
+28
in 1 channels
Get PRO
June '24
+39
in 8 channels
Get PRO
May '24
+38
in 3 channels
Get PRO
April '24
+46
in 4 channels
Get PRO
March '24
+54
in 3 channels
Get PRO
February '24
+45
in 7 channels
Get PRO
January '24
+63
in 6 channels
Get PRO
December '23
+71
in 7 channels
Get PRO
November '23
+33
in 2 channels
Get PRO
October '23
+18
in 4 channels
Get PRO
September '23
+23
in 0 channels
Get PRO
August '23
+7
in 0 channels
Get PRO
July '23
+11
in 0 channels
Get PRO
June '23
+6
in 0 channels
Get PRO
May '23
+7
in 0 channels
Get PRO
April '23
+9
in 0 channels
Get PRO
March '23
+21
in 0 channels
Get PRO
February '23
+30
in 0 channels
Get PRO
January '23
+14
in 0 channels
Get PRO
December '22
+13
in 0 channels
Get PRO
November '22
+22
in 0 channels
Get PRO
October '22
+5
in 0 channels
Get PRO
September '22
+20
in 0 channels
Get PRO
August '22
+16
in 0 channels
Get PRO
July '22
+11
in 0 channels
Get PRO
June '22
+13
in 0 channels
Get PRO
May '22
+10
in 0 channels
Get PRO
April '22
+10
in 0 channels
Get PRO
March '22
+6
in 0 channels
Get PRO
February '22
+12
in 0 channels
Get PRO
January '22
+21
in 0 channels
Get PRO
December '21
+12
in 0 channels
Get PRO
November '21
+40
in 0 channels
Get PRO
October '21
+7
in 0 channels
Get PRO
September '21
+8
in 0 channels
Get PRO
August '21
+12
in 0 channels
Get PRO
July '21
+6
in 0 channels
Get PRO
June '21
+8
in 0 channels
Get PRO
May '21
+48
in 0 channels
Get PRO
April '21
+5
in 0 channels
Get PRO
March '21
+7
in 0 channels
Get PRO
February '21
+5
in 0 channels
Get PRO
January '21
+11
in 0 channels
Get PRO
December '20
+597
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 14 July | 0 | |||
| 13 July | +5 | |||
| 12 July | +1 | |||
| 11 July | 0 | |||
| 10 July | 0 | |||
| 09 July | +1 | |||
| 08 July | 0 | |||
| 07 July | +2 | |||
| 06 July | +1 | |||
| 05 July | +1 | |||
| 04 July | +2 | |||
| 03 July | 0 | |||
| 02 July | 0 | |||
| 01 July | +1 |
Channel Posts
Νῦν ἐγὼ νοσῶ μέν, τί δὲ ἡ νόσος ἀγνοῶ· ἀλγῶ, καὶ ἕλκος οὐκ ἔστι μοι· λυποῦμαι, καὶ οὐδὲν τῶν προβάτων ἀπόλωλέ μοι· κάομαι, καὶ ἐν σκιᾷ τοσαύτῃ κάθημαι. [2] Πόσοι βάτοι με πολλάκις ἤμυξαν, καὶ οὐκ ἔκλαυσα· πόσαι μέλιτται κέντρα ἐνῆκαν, ἀλλὰ ἔφαγον· τουτὶ δὲ τὸ νύττον μου τὴν καρδίαν πάντων ἐκείνων πικρότερον. Καλὸς ὁ Δάφνις, καὶ γὰρ τὰ ἄνθη· καλὸν ἡ σῦριγξ αὐτοῦ φθέγγεται, καὶ γὰρ αἱ ἀηδόνες. Ἀλλ' ἐκείνων οὐδείς μοι λόγος.Нині я хворію, але на яку хворобу – сього не знаю. Мене болить, хоч ран і не маю. Сумую попри те, що жодної не загубила я овечки. Мене палить, навіть коли сиджу у тіні. Стільки шпичаків мене дряпало, та я не плакала, скільки бджіл тяло мене жалами, та я їла [мед і далі]! Що ж воно є, те, що простромлює моє серце болючіше за це все? Гожий той Дафніс, але і квіти так само, файно сопілка його співає, але й соловейко не гірше. Але решта мене не займає. Лонґ, Дафніс і Хлоя 14
| 2 |  Thdissea. Досі я думав, що в Італії є достатньо знавців греки. | 202 |
| 3 |  ❗️Сьогодні о 15:05 спробую в прямому ефірі Радіо Культура розповісти правду про чупакабру. Чи то пак про мою книгу “Чупакабри, дракони та вовкулаки. Чому вимерли істоти які ніколи не жили?”
Спробую, тому що у випадку тривоги запишемо не в прямому ефірі, а у записі. В такому випадку ніхто не зможе додзвонитися в студію і сказати “Ви все брешете!!!” Але будемо оптимістами, сподіваюся на прямий ефір і обурене виття вовкулак🐺
📻 Радіо Культура онлайн можна слухати тут
📘 Зробити передзамовлення книги на сайті видавництва Віхола | 200 |
| 4 | 🎉 Ну що, спільното, дочекалися!
Відкриваємо реєстрацію на VII Літню школу з антикознавства 🏛
Цього року ми трохи поекспериментували з форматом: замість одного тижня Школа триватиме цілих два - з 13 до 26 липня. У програмі традиційно багато всього цікавого: лекції, короткі курси, воркшопи, повільні читання, екскурсії, кіноклуб і багато іншого.
❗️В цьому році просимо вас заповнити форму реєстрації і відзначити ті події, які ви плануєте відвідати. Після реєстрації ми надішлемо лінк на Zoom-зустріч, усі деталі щодо конкретного заходу/лекції (локація, формат, матеріали для читання, тощо) і будемо оперативно повідомляти про зміни в програмі
📌 Подія у Facebook: https://www.facebook.com/share/18Sg2qrB4g/
📖 Програма Школи:
https://docs.google.com/document/d/17lxIFlEDdVTUAgQ0YRL3_HGBSKBBC-Ps/edit
📝 Реєстрація:
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfdMnvjAZc4JB5mg3MUsTF8Kq_vG2UUAK6D3RSHK6Tl8PNm-A/viewform
І ще одне прохання: якщо вам подобається те, що ми робимо, лайкайте подію на ФБ та діліться нею з друзями, колегами, студентами чи просто людьми, яким може бути цікава античність. Для нас це дуже важливо ❤️ | 183 |
| 5 | Всім добрий вечір! Нагадуємо, що завтра починається чергова, вже VII школа з антикознавства. Як завжди, ось розклад на завтра:
Понеділок, 13 липня
10.00 - 11.00 - вступне слово організаторів
12.00 – 13.30 – Валерія Жук. Курс «Відлуння мовчазної Етрурії: етруська мова як неіндоєвропейський феномен давньої Європи». Лекція 1 Соціокультурний контекст етруської мови
Лекція присвячена історичному та культурному середовищу, у якому сформувалася й функціонувала етруська мова. Розглядаються особливості етруської цивілізації, її місце в античному Середземномор’ї, роль письма в релігійному, політичному та повсякденному житті, а також чинники, що впливали на розвиток і поступове зникнення етруської мовної традиції.
15.00 – 16.30 – Віктор Гуменний. У пошуках міста: просторовий розвиток Риму у І-IV ст. та проблеми його реконструкції
Лекції представлять короткий короткий огляд сучасних дискусій та досліджень щодо трансформацій простору центру імперії - міста Рим впродовж доби ранньої імперії та протягом "загадкових" ІІІ- IV ст. Увага буде зосереджена як на давно відомих проблемних моментах інтерпретації археологічних джерел та письмових текстів на зразок анонімного "Descriptio XIIII regionvm vrbis Romae", так і на найновіших археологічних відкриттях.
16.30 – ознайомча екскурсія Канатною від Павла Майбороди
На екскурсії ми ознайомимося із простором, у якому знаходиться Школа з антикознавства. Подивимося на пам’ятник Спартаку, походимо вузькими одеськими вуличками, а закінчимо екскурсію біля Оперного театру.
Запрошую всіх зацікавлених приєднуватися - або в "Підпіллі" (Канатна, 79), або онлайн | 210 |
| 6 | Про підвищення земної кори
Де б ми не дивилися на море, ми бачимо його рівну, гладку поверхню. Так, високі хвилі бувають, але все ж таки навіть до пагорба не дотягують. Тому для класифікації морів у нас занадто мало вихідних даних. Тоді як підвищення ми можемо характеризувати за розміром, формою, ступенем крутизни, висотою, а іноді й поглядом спостерігача. Тож і в українській ми попри загальних «гора» чи «пагорб» маємо також: пагорок, пригір, згірок, узгір'я, сугорб, бурт, кучугура, пагорбок, шпиль, круча. Крім «скеля» є ще: брила, стрімчак, бескид, скелина, скелля…
На відміну від морів гори роз’єднувати. Саме тому по різні сторони гірських масивів – різні діалекти, тоді як для різних берегів це не обов’язково.
На позначення підвищень й у греків була купа слів, розглянемо найвживаніші:
1. ὄρος – гора як географічний об'єкт – головне й найпоширеніше слово. Означає гору, гірський масив, велику височину, іноді навіть цілий гірський хребет. Саме це слово вживають історики, географи, філософи й автори Нового Завіту. Наприклад: τὸ ὄρος τὸ Ὀλύμπιον – гора Олімп, εἰς τὸ ὄρος ἀναβαίνειν – підніматися на гору.
2. λόφος – пагорб, невисока гора, набагато нижчий за ὄρος. У військових авторів слово зустрічається дуже часто, наприклад: λόφον καταλαβεῖν – зайняти пагорб. У Фукідіда чи Ксенофонта війська постійно займають саме λόφοι, а не ὄρη, адже битви відбуваються на окремих висотах, а не на великих гірських масивах.
3. πάγος – кам'яниста гора, скеля. Саме звідси походить назва Ἄρειος Πάγος – пагорб Ареса (Ареопаґ). Це не висока гора, а скелястий виступ над Афінами. Головною ознакою є не висота, а кам'янистість
4. αἶπος – стрімка, неприступна гора, круча, урвище, високий обрив. Це майже виключно гомерівське слово.
5. τὰ ἄκρα – вершини, верхів'я, найвищі точки. Слово походить від ἄκρος – найвищий, крайній (пор. акробат, акрополь, акростих…). Наприклад, τὰ τῶν ὀρέων ἄκρα – вершини гір. Тут увага зосереджена не на горі цілком, а лише на її верхній частині. Але саме для шпиля гори є слово κορυφή.
6. τὰ μετέωρα – високі місця. Походить від μετέωρος – піднесений у повітрі. Первісно слово означає «те, що висить угорі»; «височина»; «піднесене місце». Звідси і назва відомого монастиря. Тут важлива не гора сама по собі, а її височина над навколишньою місцевістю.
Уявімо подорожнього, який наближається до гірської місцевості.
Спочатку він бачить удалині великий гірський масив – це ὄρος. Підійшовши ближче, він проходить через невисокий округлий λόφος, який лише передує справжнім горам. Далі перед ним постає кам'янистий πάγος – скелястий виступ, де майже немає рослинності. Щоб дістатися перевалу, потрібно піднятися стрімким αἶπος, де схили круті й небезпечні. Нарешті він виходить на τὰ ἄκρα, тобто вершини, звідки відкривається широкий краєвид, зокрема на полонини νάπη. Якщо ж він озирається на весь високогірний район, піднесений над долинами, його можна описати як τὰ μετέωρα – «високі місця».
#словодня | 349 |
| 7 | Про море
Як у мешканця Запоріжжя літо у мене завжди асоціювалося з морем. Дві-три години на автобусі, і ти вже в Приморську чи Бердянську. А якщо ближче до півночі поїхати на залізничний вокзал, сісти на будь-який поїзд на Крим, можна вранці прокинутися вже в Сімферополі, де сісти на міжміський тролейбус та за півтори години вийти в Алушті. А якщо повезе з квитками, можна поспати на пару годин довше і опинитися в Севастополі. Тож з Запоріжжя навіть за студентські гроші можна було на вихідні поїхати на море. Або з рюкзаком на Мангуп, але то вже історія не про море.
Давні греки не сприймали море як однорідне поняття: вони розрізняли море як географічний об'єкт, відкриту морську безодню, солону воду, морський шлях, затоку чи навіть поетичний образ. Тож розгляньмо кожне слово окремо.
1. θάλασσα – це найуживаніше і найнейтральніше слово для позначення моря. Саме ним користуються Геродот, Фукідід, Платон, більшість прозаїків, автори Нового Завіту. Значення: море як географічний об'єкт, морська поверхня, море на противагу суші.
2. πέλαγος – дуже поетичне слово, що означає відкрите море, морський простір далеко від берега, безмежну водну широчінь. Саме так говорять Гомер, трагіки, лірики.
Через це слово легко набуває переносних значень: πέλαγος κακῶν – море нещасть, πέλαγος λόγων – море слів.
3. ἅλς – море як солона вода. Це дуже давнє індоєвропейське слово, коґнат нашого «сіль». Воно має цікаву особливість: в залежності від роду розрізняємо: ὁ ἅλς — сіль та ἡ ἅλς — море. Спочатку вони означали майже одне й те саме: солона стихія. Коли поет каже ἁλὸς κύματα, це буквально «хвилі солоної води». У Гомера це слово дуже частотне, наприклад, παρ' ἅλα – біля моря, або ἐπ' ἅλα – на море.
4. πόντος – море як шлях. Первісне значення пов'язують із праіндоєвропейським коренем *pont-eh₁-, *pn̥t-h₁- – «дорога, шлях». Від цього кореня також πάτος – «дорога, шлях» (і дієслово πατέω) і українське «путь». Тож, πόντος — не просто вода, а морський шлях, простір, який треба перейти. Звідси виникла й назва Πόντος Εὔξεινος – Евксинський Понт (Чорне море). У класичній прозі πόντος також уживається, але вже менш поетично.
5. γλαυκή – поетична, рідкісна назва моря, що підкреслює його колір. Походить від прикметника γλαυκός, що означає «сіро-блакитний», «синювато-зелений». Тобто первісно це буквально «синява», «блакить».
6. λίμνη – водойма; іноді море. Звичайне значення – «озеро». Але в давній грецькій слово іноді означає також лаґуну, затоку, внутрішнє море, спокійну морську воду. Особливо тоді, коли йдеться про замкнені водойми чи прибережні басейни, наприклад, ἡ λίμνη Μαιῶτις – Меотійське озеро (Азовське море). Це слово ми маємо у трохи зміненій формі «лиман» для позначення затоки з морською водою в гирлі річки або озера поблизу моря.
Уявімо собі корабель, що вирушає з афінського порту.
Коли він просто відпливає від берега, грек найімовірніше скаже θάλασσα: τὴν θάλασσαν ἐμβαίνει – «виходить у море».
Коли судно вже втратило з поля зору берег і опинилося серед безмежної водної рівнини, доречнішим буде πέλαγος: ἐν μέσῳ πελάγει – «посеред відкритого моря».
Якщо поет милується мінливою синьо-зеленою гладінню під сонцем, він може назвати її γλαυκή, підкреслюючи колір і блиск води.
Якщо увага зосереджена на хвилях солоної стихії, що б'ються об корабель або берег, природно звучить ἅλς.
Якщо йдеться про плавання через море як про подорож або перехід між країнами, особливо в епічному стилі, доречним є πόντος.
Якщо ж корабель опинився в Азовському морі, автор використає λίμνη. | 351 |
| 8 | Explorations_in_Medieval_Culture,_12_Przemysław_Marciniak,_Ingela.pdf | 256 |
| 9 |  No text... | 271 |
| 10 |  No text... | 374 |
| 11 | А як ви святкуєте день поцілунків? | 430 |
| 12 |  εἴ σε Πόθοι στέργουσι, Φιλόκλεες, ἥ τε μυρόπνους
πειθώ, καὶ κάλλευς ἀνθολόγοι Χάριτες,
ἀγκὰς ἔχοις Διόδωρον, ὁ δὲ γλυκὺς ἀντίος ᾁδοι
Δωρόθεος, κείσθω δ᾽ εἰς γόνυ Καλλικράτης,
ἰαίνοι δὲ Δίων τόδ᾽ ἐύστοχον ἐν χερὶ τείνων
σὸν κέρας, Οὐλιάδης δ᾽ αὐτὸ περισκυθίσαι,
δοίη δ᾽ ἡδὺ φίλημα Φίλων, Θήρων δὲ λαλήσαι,
θλίβοις δ᾽ Εὐδήμου τιτθὸν ὑπὸ χλαμύδι.
εἰ γάρ σοι τάδε τερπνὰ πόροι θεός, ὦ μάκαρ, οἵαν
ἀρτύσεις παίδων Ῥωμαϊκὴν λοπάδα.
Якщо тебе, Філокле, Жаги люблять, і з запашним диханням
Прагнення, і гожії Харити, що збирають квіти,
якщо триматимеш в обіймах Діодора, і солодко тобі співати буде
Дорофей, приникне до твого коліна Каллікрат,
і грати буде Діон, тримаючи в руці напружений і влучний
твій "ріг", а з нього відтягуватиме шкірку Уліад,
і хтивим вкриє поцілунком Філон, Тирон говорить хай,
стискатиме Евдем соски тобі, хламидою прикриті.
Наділить хай тебе, щасливче, розкішшю такою бог:
приготувати з хлопців римський вінеґрет.
Anthologia Graeca, Ep. 12.95 | 356 |
| 13 |  +1εἴ σε φιλῶν ἀδικῶ καὶ τοῦτο δοκεῖς ὕβριν εἶναι,
τὴν αὐτὴν κόλασιν καὶ σὺ φίλει με λαβών.
Якщо тебе своїм я поцілунком скривдив, якщо для тебе це – образа,
Схопи мене і покарай так само, поцілунком.
Anthologia Graeca, Ep. 12.188 | 313 |
| 14 |  οὐκ ἐθέλοντα φιλεῖς με, φιλῶ δ᾽ ἐγὼ οὐκ ἐθέλοντα:
εὔκολος ἢν φεύγω, δύσκολος ἢν ἐπάγω.
Цілуєш ти, коли того не прагну, цілую я, коли не хочеш ти.
Ти ґречний, як тебе я зоставляю, та дражливий, як до тебе йду.
Anthologia Graeca, Ep. 12.203 | 294 |
| 15 | До сьогоднішнього дня поцілунку | 284 |
| 16 |  6 липня – ДЕНЬ ДНІПРА
📜 Дніпро називали по-різному. Перші згадки про річку зустрічаються у греків у V ст. до н.е.
✍️ Геродот і Страбон називають її Борисфеном (гр. Βορυσθένης). Пізні грецькі та римські автори – Данапріс (гр. Δάναπρις, лат. Danapris).
🌊 Геродот згадує про Борисфен у IV книзі Ἱστορίαι як про другу за величиною серед «скіфських рік», найціннішу у цій частині світу та другу за корисністю у світі після Нілу.
🪙 Річковий бог Борисфен відігравав важливу роль у давньогрецьких полісах, розташованих поруч із гирлом Дніпра: в Ольвії зображення Борисфена карбували на монетах.
🏛 Існувало й однойменне місто, розташоване біля острова Березань.
👨👧👦 Нащадками Борисфена були німфа Борисфеніда та син Тоант, який став царем таврів.
❗️ У ранньому середньовіччі Дніпро був важливою частиною річкової магістралі під назвою шлях із варягів у греки, що сполучала скандинавські країни з Візантійською імперією.
‼️ У басейні Дніпра виникла Київська Русь.
#цейденьвісторії #antiquitas | 348 |
| 17 |  No text... | 513 |
| 18 | виперд πορδή ἡ
пердаки рвуться πρωκτοὶ ῥήγνυνται
пердун πόρδων, ωνος ὁ
підперджувати ὑποπέρδομαι
#словодня | 315 |
| 19 | Ще знайшлося ἀντ-αποπέρδω - відперджувати | 404 |
| 20 | +1 Decker_ed_,_The_Cambridge_Handbook_to_Byzantine_Archaeology,_Vol.pdf | 462 |
