Давньогрецька мова

Контрактова площа. Будинок НБУ

Сподіваюсь, що тут виникне бурхливе обговорення )

Мова - ментальний симбіонт Згідно із загальноприйнятим визначенням, симбіонт - істота, що перебуває з іншою істотою у взаємовигідних стосунках, при цьому дії, котрі вчиняються партнерами, або речовини, котрі продукуються партнерами, є суттєвими і незамінними. Приклади ми маємо навіть у власному тілі - наша кишкова флора, необхідна нам для перетравлення їжі. Наступний хрестоматійний приклад - мурахи і тля. Перші мають цілі стада других, піклуються про них, втрачають і користуються плодами своєї праці: виділеннями тлі, що містить цукор. Симбіонти покращують рівень життя один одного і, відповідно, подовжують тривалість життя, але можуть впливати на народжуваність. Сибміоз необов’язково має бути взаємовигідним. Ми, люди, розводимо свійських тварин (маю на увазі тих, котрими ми харчуємося), не на користь останніх, хоча вплив людини суттєво збільшує популяцію таких тварин, тобто сприяє певній експансії виду  Серед свійських тварин окреме місце займають кішки, котрі переважно втратили практичне застосування (в сучасних містах дератизації виконують самі люди), але набули естетично-психологічну функцію. До такої ж функції наближаються і домашні собаки. Наступне важливе зауваження: симбіонт має бути представником іншого виду, партнери є сторонніми один для одного і можуть набуватися під час дозрівання особини (як кишкова флора). Також симбіонти мають “вмонтовану” схильність один до одного. Все викладене дозволяє віднести до людських симбіонтів і мову, бо вона відповідає всім рисам: набувається під час дозрівання, впливає на якість життя (можна порівняти середню тривалість життя тих, хто сприйняв мову, з середньою тривалістю життя тих, хто виявився “стійким” щодо “зараження” мовою, або тих, хто просто з мовою не стикався (люди, виховані тваринами). Порівнюючи тих, хто засвоїв мову і користується нею, з тими, хто з цим не впорався (або засвоїв їх значно пізніше), ми бачимо, що мова впливає на когнітивні функції. З іншого боку мову складно назвати істотою, хоча можна помітити, що мови поводяться саме як істоти: народжуються і вмирають, існують родинами, витісняють одна одну, навіть залишають матеріальні сліди (звуки і відбитки - письмо), за якими ми, як мисливці в лісі, можемо розрізняти мови. Саме тому мову можна назвати ментальною істотою (за місцем її перебування). Також зауважимо, що мови потребують людей як простір для перебування і розмноження. Мови використовують людей для власної експансії. Отже, мови співіснують з людьми у форматі мутуалізму.

Усвідомлюю, що майже ніхто з нас туди не попаде. Проте варто знати, що відбувається в академічному світі у сусідів

Гіпокамп - Ἱππόκαμπος Міфічні істоти не обмежувалися сушею, як показано на цьому срібному шекелі, випущеному близько 400-376 рр. до РХ у Біблосі у Фінікії. На передньому плані перед галерою, завантаженою солдатами, зображений гіпокамп, котрий має верхню частину тулуба коня і нижню частину тулуба риби. Слово «гіпокамп» походить від грецьких слів ἵππος - «кінь» і κάμπη «чудовисько, котрого Діоніс вбив у Лівії». Сьогодні біологи використовують назву «гіпокамп» для наукового роду, до якого належать морські коники. #нумізматичне #тератолоґічне

Шкільний випускний іспит з давньої греки

Я перший тиждень за кермом. Перепрошую.