1 230
Subscribers
No data24 hours
+27 days
+1430 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26Sep '26
September '26
+36
in 6 channels
August '26
+49
in 4 channels
Get PRO
July '26
+42
in 5 channels
Get PRO
June '26
+18
in 3 channels
Get PRO
May '26
+32
in 4 channels
Get PRO
April '26
+18
in 6 channels
Get PRO
March '26
+43
in 3 channels
Get PRO
February '26
+33
in 5 channels
Get PRO
January '26
+67
in 6 channels
Get PRO
December '25
+36
in 3 channels
Get PRO
November '25
+69
in 6 channels
Get PRO
October '25
+14
in 1 channels
Get PRO
September '25
+8
in 1 channels
Get PRO
August '25
+17
in 4 channels
Get PRO
July '25
+16
in 1 channels
Get PRO
June '25
+7
in 2 channels
Get PRO
May '25
+14
in 5 channels
Get PRO
April '25
+10
in 9 channels
Get PRO
March '25
+20
in 7 channels
Get PRO
February '25
+38
in 6 channels
Get PRO
January '25
+29
in 3 channels
Get PRO
December '24
+69
in 2 channels
Get PRO
November '24
+18
in 1 channels
Get PRO
October '24
+27
in 2 channels
Get PRO
September '24
+37
in 3 channels
Get PRO
August '24
+37
in 6 channels
Get PRO
July '24
+28
in 1 channels
Get PRO
June '24
+39
in 8 channels
Get PRO
May '24
+38
in 3 channels
Get PRO
April '24
+46
in 4 channels
Get PRO
March '24
+54
in 3 channels
Get PRO
February '24
+45
in 7 channels
Get PRO
January '24
+63
in 6 channels
Get PRO
December '23
+71
in 7 channels
Get PRO
November '23
+33
in 2 channels
Get PRO
October '23
+18
in 4 channels
Get PRO
September '23
+23
in 0 channels
Get PRO
August '23
+7
in 0 channels
Get PRO
July '23
+11
in 0 channels
Get PRO
June '23
+6
in 0 channels
Get PRO
May '23
+7
in 0 channels
Get PRO
April '23
+9
in 0 channels
Get PRO
March '23
+21
in 0 channels
Get PRO
February '23
+30
in 0 channels
Get PRO
January '23
+14
in 0 channels
Get PRO
December '22
+13
in 0 channels
Get PRO
November '22
+22
in 0 channels
Get PRO
October '22
+5
in 0 channels
Get PRO
September '22
+20
in 0 channels
Get PRO
August '22
+16
in 0 channels
Get PRO
July '22
+11
in 0 channels
Get PRO
June '22
+13
in 0 channels
Get PRO
May '22
+10
in 0 channels
Get PRO
April '22
+10
in 0 channels
Get PRO
March '22
+6
in 0 channels
Get PRO
February '22
+12
in 0 channels
Get PRO
January '22
+21
in 0 channels
Get PRO
December '21
+12
in 0 channels
Get PRO
November '21
+40
in 0 channels
Get PRO
October '21
+7
in 0 channels
Get PRO
September '21
+8
in 0 channels
Get PRO
August '21
+12
in 0 channels
Get PRO
July '21
+6
in 0 channels
Get PRO
June '21
+8
in 0 channels
Get PRO
May '21
+48
in 0 channels
Get PRO
April '21
+5
in 0 channels
Get PRO
March '21
+7
in 0 channels
Get PRO
February '21
+5
in 0 channels
Get PRO
January '21
+11
in 0 channels
Get PRO
December '20
+597
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 27 September | 0 | |||
| 26 September | +2 | |||
| 25 September | +2 | |||
| 24 September | +3 | |||
| 23 September | +4 | |||
| 22 September | +1 | |||
| 21 September | +1 | |||
| 20 September | +2 | |||
| 19 September | +1 | |||
| 18 September | +2 | |||
| 17 September | 0 | |||
| 16 September | +2 | |||
| 15 September | +2 | |||
| 14 September | 0 | |||
| 13 September | +2 | |||
| 12 September | +1 | |||
| 11 September | +2 | |||
| 10 September | +1 | |||
| 09 September | +1 | |||
| 08 September | 0 | |||
| 07 September | 0 | |||
| 06 September | 0 | |||
| 05 September | 0 | |||
| 04 September | +2 | |||
| 03 September | +2 | |||
| 02 September | +1 | |||
| 01 September | +2 |
Channel Posts
🎙️ PROF. ANDRZEJ WYPUSTEK O MAGII MIŁOSNEJ W STAROŻYTNOŚCI 🏺
Jak wyglądały miłosne zaklęcia w świecie antycznym? 🔮 O tym opowiada prof. Andrzej Wypustek z Uniwersytetu Wrocławskiego w audycji OFF Czarek na antenie TOK FM.
📜 Rozmowa poświęcona jest praktykom magicznym związanym z miłością i pożądaniem – od ołowianych tabliczek i figurek po skomplikowane rytuały oraz niezwykłe mikstury. Audycja pokazuje, jak starożytni próbowali wpływać na uczucia innych i jakie emocje kryły się za tego rodzaju działaniami.
🎧 Posłuchaj:
https://audycje.tokfm.pl/podcast/198344,Starozytny-Tinder-zero-spacerow-po-plazy-tylko-seks-cierpienie-i-magia
| 2 |  No text... | 169 |
| 3 | λείπω (полишати) — λοιπός
Порівнюючи всю словотвірну сім'ю, ми значно краще бачимо історичну структуру, ніж із самої словникової форми. Це, власне, і є найнадійніший загальний метод.
[1] Базова словникова форма. Втім, існують словники давньогрецької мови, де дієслова наводяться у формі інфінітиву. | 292 |
| 4 | Як же тоді дізнатися в загальному випадку, який є корінь давньогрецького дієслова, адже в словниках подаються переважно форми теперішнього часу?
За словниковою формою корінь давньогрецького дієслова часто визначити неможливо. Словники подають першу особу однини індикатива, бо це лема[1], але для встановлення кореня треба порівнювати кілька часових.
Наприклад, у λαμβάνω: словникова форма – λαμβάνω, презентна основа – λαμβαν-, корінь – λαβ-.
Найкращий алгоритм виокремлення кореня такий.
1. Розглянути основні формі дієслова, котрі зазвичай наводяться в хороших словниках. Не обмежуватися заголовком λαμβάνω, а подивитися:
λαμβάνω – λήψομαι – ἔλαβον – εἴληφα – εἴλημμαι – ἐλήφθην, а також на форму віддієслівного іменника λῆμμα.
2. Прибрати очевидні граматичні форманти та суфікси: авгмент ἐ-, редуплікацію, закінчення, суфікси -σ-, -θη-, -κ- тощо.
3. Порівняти залишки різних часових основ.
У нашому прикладі:
λαμβαν-, ληψ-, λαβ-, ληφ- та λημ- від іменника (щодо іменників варто пам’ятати, що суфікс -μ- часто призводить до регресивної повної або часткової асиміляції, тобто може змінити попередній приголосний, що і відбулося в нашому випадку)
і особливо показовим є:
ἔ-λαβ-ον → λαβ-.
Звідси видно, що λαμβαν- – не простий корінь, а розширена презентна основа.
При цьому особливо корисний другий аорист, бо для багатьох давніх дієслів він справді є найкращою підказкою, адже він часто не містить спеціальні презентні форманти:
λαμβάνω (брати) – ἔλαβον → λαβ-
μανθάνω (вивчати) – ἔμαθον → μαθ-
λανθάνω (бути непомітним) – ἔλαθον → λαθ-
τυγχάνω (влучати, ставатися) – ἔτυχον → τυχ-
τέμνω (різати) – ἔτεμον → τεμ-
κάμνω (гарувати) – ἔκαμον → καμ-
βάλλω (кидати, метати) – ἔβαλον → βαλ-.
Тобто якщо Ви бачите незнайоме μανθάνω, за самим μανθαν- не очевидно, де корінь. Але словник дає ἔμαθον, і структура відразу проясняється (звісно, для цього варто пам’ятати основні способи творення презентних основ, про це буде нижче):
μαθ- – корінь
μανθαν- – презентна основа.
Але другий аорист – не універсальне рішення. Наприклад: λείπω (полишати) – ἔλιπον – λέλοιπα. Що тут корінь – λειπ-, λιπ- чи λοιπ-? Насправді це різні аблаутні ступені одного кореня: λειπ- – e-ступінь, λοιπ- – o-ступінь, λιπ- – нульовий ступінь. Пор. слов’янське вести – водіння, нести – носіння з подібними чергуваннями.
Але не можна сказати, що «справжній корінь = λιπ-», просто ἔλιπον показує нульовий ступінь кореня, а не якийсь єдиний «справжній» вигляд кореня.
Як в українській мові з дієсловом вести, так і в давньогрецькій мові ситуація буває ще складніша, коли у гру вступають фонетичні зміни.
Наприклад: πείθω (пересвідчувати) – πείσω – ἔπεισα – πέποιθα. Ми бачимо: πειθ- : πεισ- : ποιθ-. Тут не три корені. Частина відмінностей виникла через фонетику та аблаут.
А ось достатньо прозорий приклад: γράφω – γράψω – ἔγραψα – γέγραφα – ἐγράφην. Порівняння показує: γραφ- : γραψ-. Але ψ у γράψω належить до кореня лише частково, бо поєднує два звуки, та ще й відображає асиміляцію: γραφ- + σ → γραψ-. Отже, корінь γραφ-.
Для суплетивних дієслів поняття «корінь дієслова» стає проблематичним, оскільки за визначеннями при творенні форм таких дієслів використовуються різні корені, пор. укр. йти/йду, але йшов; бути, але є, суть, буду. Візьмімо ὁράω (бачити) – ὄψομαι – εἶδον. Тут немає одного кореня, котрий можна отримати, повідкидавши усі форматни з ὁράω. Парадигма історично об'єднала різні корені ὁρα-, ὀπ- та ἰδ-/εἰδ-. Тому на запитання «який корінь у ὁράω?» відповідь буде: усі три наведені корені, але для різних основ. Так само φέρω – οἴσω – ἤνεγκον має кілька етимологічно різних основ.
Але якщо потрібен саме історичний корінь, звичайного перекладного словника уже не завжди достатньо. Потрібен етимологічний словник, бо лише порівняння форм усередині грецької не завжди дозволяє встановити, наприклад, що є аблаутом, що давнім суфіксом, а що суплетивною основою.
І є ще одна дуже корисна річ: віддієслівні іменники часто допомагають побачити корінь не гірше за аорист. Наприклад:
πράττω (робити) — ἔπραξα — πρᾶξις — πρᾶγμα
τάττω (розставляти) — ἔταξα — τάξις — τάγμα
λαμβάνω (брати) — λῆψις | 234 |
| 5 | Парадигма цього дієслова ще складніша: вести – веду – вів – вела. Ми маємо кілька зовні різних варіантів однієї й тієї самої кореневої морфеми — вес- / вед- / вів- / вел- – що виникли внаслідок різних історичних фонетичних процесів. Особливо прозорою є форма жіночого роду вела, тоді як у чоловічому вів картину додатково ускладнює характерне для української мови історичне чергування е : і.
Цей досить довгий славістичний відступ потрібний нам для одного: показати, що явище, з яким ми стикаємося в давньогрецькій, у принципі не є чимось екзотичним. Воно знайоме й слов’янським мовам, просто в грецькій відіграє значно більшу роль у дієслівній системі.
Отже, слід від самого початку чітко розрізняти три речі:
корінь, презентну основу і словникову форму дієслова.
Вони можуть бути дуже подібними, а іноді навіть частково збігатися, але це різні рівні морфологічного аналізу. І саме нерозрізнення цих трьох понять часто створює головні труднощі при засвоєнні давньогрецького дієслова. | 240 |
| 6 | Один з параграфів мого майбутнього підручника.
Основи та корінь дієслова
У носіїв слов’янських мов при вивченні давньогрецької мови виникає певна проблема при засвоюванні дієслів, а полягає вона в тому, що в наших мовах основи теперішнього часу і інфінітива/минулого часу зазвичай дуже подібні, і тому їх легко опанувати. В нинішній мові міжнародного спілкування – англійській – творення форм правильних дієслів морфологічно дуже просте, і тут, відштовхуючись від словникової форми, ми без жодних зусиль утворюємо всі необхідні форми. Звісно, головного болю можуть завдавати неправильні дієслова, але і для більшості неправильних дієслів традиційно досить запам’ятати три основні форми.
У греці ситуація докорінно інша: головна словникова форма – форма теперішнього часу індикатива однини першої особи – у дуже багатьох дієслів презентна основа є морфологічно ускладненою порівняно з дієслівною основою/коренем, тобто при творенні презентної основи корінь дієслова зазнає певних, іноді значних змін.
Почнемо з українського дієслова читати. Для того, щоб отримати його основу (інфінітивну), достатньо відкинути закінчення (або суфікс) -ти, і залишається чита-. Чи дорівнює ця основа кореню? Аналізуючи лише дієслівні форми, на це питання відповісти неможна: читати, читав, читала, читаю, читай, читаний, читаючий… – сегмент чита- (або презентна основа читаj-) фігурує скрізь. На допомогу нам приходить іменник читець, де ми бачимо дещо спільне з формами дієслова, а саме корінь чит-. Тобто для виділення кореня інколи треба залучати навіть інші частини мови. Це дозволяє нам побачити, що й в українській мові інфінітивна основа не завжди дорівнює кореню, а може утворюватися за допомогою певних формантів – суфіксів.
Тепер спробуємо виділити презентну основу в словоформі читаю. Для цього треба порівняти її з іншими словоформами теперішнього часу і виокремити спільне. Втім, треба мати на увазі, що графіка української мови не завжди прозора, оскільки йотовані голосні інколи позначають м’якість попереднього приголосного звуку, а іноді два звуки: поєднання звуку j (й) та голосного. Таким чином, спільною для всіх словоформ теперішнього часу буде основа читаj-.
Отже, для дієслова читати ми розрізняємо корінь чит-, інфінітивну основу чита- та презентну основу читаj-.
Проте, це лише одна з можливих моделей. Розгляньмо дієслово бачити. Відкидаючи -ти, отримуємо інфінітивну основу бачи-, від котрої утворюються форми минулого часу бачив, бачила… У формах теперішнього часу ми знаходимо чистий корінь бач-: бачу, бачиш, бачить… Тобто інколи презентна основа може дорівнювати кореню.
Інший цікавий тип становлять дієслова, в особових формах яких бачимо наслідки історичної взаємодії кінцевого приголосного основи з j. Порівняймо: ходити – ходиш – ходять, але ходжу; їздити – їздиш – їздять, але їжджу; любити – любиш, але люблю, люблять. За цими сучасними чергуваннями стоять давні фонетичні процеси: сполучення приголосного з j могло істотно змінювати його артикуляцію, а після губних в українській з’являється так зване епентетичне л.
Подібні явища особливо цікаві для нас тому, що давній j відігравав надзвичайно важливу роль і в утворенні грецьких презентних основ. Зокрема, сполучення λ + j у грецькій дало λλ: так, презент βάλλω «кидаю» походить від давнішого *βαλ-jω, тоді як в аористі ἔβαλον давня дієслівна основа βαλ- виступає значно прозоріше. Отже, знайоме нам явище, коли фонетична взаємодія кореня з формантом затемнює первісний вигляд кореня, аж ніяк не чуже й слов’янським мовам.
Ще показовіший український приклад – вести. Якщо механічно відкинути від інфінітива -ти, ми одержимо вес-. Однак зіставлення з формами веду, ведеш показує, що за цим с стоїть давніше д. Історично інфінітив походить від форми на зразок *ved-ti, де на стику основи й інфінітивного форманта група dt зазнала фонетичної перебудови, внаслідок чого виникло вести. | 238 |
| 7 |  No text... | 229 |
| 8 | Надійшло цікаве питання: «Чи "критичні дні" в давньогрецькій значать те саме, що менструація?»
Відповідь.
У давньогрецькій медичній мові «критичні дні» не означають менструацію. Це зовсім інше поняття, хоча сучасний вислів справді може збивати з пантелику.
У Гіппократа, Ґалена та пізніших медичних авторів κρίσιμοι ἡμέραι — це «критичні дні» перебігу хвороби, тобто дні, коли відбувається або очікується κρίσις — вирішальний перелом у хворобі: до одужання, погіршення або смерті.
Трактат Ґалена «Про критичні дні» починається так: Τῶν νοσημάτων αἱ λύσεις, ὅσαι μὴ κατὰ βραχὺ μειωθέντων, ἀλλ’ ἐξαίφνης παυσαμένων γίνονται, δέονται πάντως, ἵν’ ὦσι πισταὶ, δαψιλοῦς τινος ἐκκρίσεως, ἢ ἀποστάσεως οὐκ ἀφανοῦς, ὡς ὅσα γε χωρὶς τούτων ἐῤῥᾳστώνησαν, ὑποτροπιάζειν φιλεῖ. Припинення хвороб, які настають не тоді, коли [хвороби] поступово слабшають, а коли вони припиняються раптово, неодмінно потребують, щоб бути надійними, якогось рясного виділення або виразного відведення [хвороботворної матерії]. Бо ті [захворювання], при яких полегшення настало без цього, мають звичай давати рецидиви.
А для менструації були терміни, пов’язані з її циклічністю, з жіночістю чи з очищенням:
κατα-μήνια τά; μηνιαῖα τά; ἐπι-μήνια τά; ἔμ-μηνα τά Dsc.; γῠναικεῖα τά; ἡ (καταμήνιος) κάθαρσις | 287 |
| 9 | Надійшло цікаве питання: "чи "перелюб" і "державна зрада" є спільнокореневими в давньогрецькій?"
Відповідь
Звичайне слово для «перелюбу» – μοιχεία, і воно не споріднене з προδοσία «зрада».
Державна зрада – це προδοσία «зрада, віроломство; передання ворогові; державна/військова зрада», йдеться про віддієслівний іменник від προδίδωμι «видавати, зраджувати, передавати ворогові» з прозорою структурою: προ- + δίδωμι → буквально «віддавати, видавати». Наприклад, προδιδόναι τὴν πόλιν – «зрадити / видати місто [ворогові]».
Давньогрецьке προδίδωμι «зраджувати» може охоплювати ширше поняття зради, у тому числі особистої, приблизно як українське «зрадити». Воно означає загалом «зраджувати когось, виявляти віроломство щодо когось, видавати когось». Тому ним цілком можна описувати також зраду в особистих або любовних стосунках.
Для українського слова «зрада» давньогрецька розрізняє щонайменше:
προδοσία – зрада, видача, віроломство;
ἀπιστία – невірність, порушення вірності/довіри;
μοιχεία – конкретно перелюб, подружня невірність. | 279 |
| 10 |  Передайте кроликам, що нам треба поговорити | 296 |
| 11 |  - Секунде, я не можу заснути.
- Ще б пак, лихо ніколи не спить. | 246 |
| 12 | І ще один приклад: τὸ θνητὴν ἔχον φύσιν πῦρ ἀποπνεῖν, εὔηθες - те, щоб істота зі смертною природою дихала вогнем, – наївно. | 240 |
| 13 |  Хочу поділитися чудовим прикладом, де навіть два субстантивованих звороти з інфінітивом виступають підметами до одного присудка. | 245 |
| 14 | 📢 CALL FOR PAPERS: MULTILINGUALISM IN THE ANCIENT WORLD
Zbliża się termin nadsyłania abstraktów do planowanej publikacji „Multilingualism in the Ancient Greco-Roman and Byzantine Worlds: Between Theory and Practice”, która ukaże się nakładem wydawnictwa Brill. 📚
Organizatorzy zapraszają do zgłaszania propozycji poświęconych wielojęzyczności w świecie grecko-rzymskim i bizantyńskim – z perspektywy językoznawczej, literackiej, historycznej lub teoretycznej. Szczególnie mile widziane są projekty interdyscyplinarne. 🌍
🗓️ Termin nadsyłania abstraktów: 30 września 2026 r.
📄 Szczegóły:
https://datadrivenhumanities.github.io/Multilingualism-Brill/
📧 Abstrakty należy przesyłać do prof. Eleni Bozii:
bozia@ufl.edu
#CallForPapers | 274 |
| 15 | Грецько-український розмовник за Ксенофонтом Ефеським
προΐεμεν δὲ ὑμᾶς ὁδὸν μὲν δυστυχῆ ἀλλ’ ἀναγκαίαν.
Цей рік був непростим — наступний буде ще гірший.
ἐγὼ γὰρ ἕκαστα διοικήσω.
Зара всьо порішаю.
τί ποιοῦμεν, σύντροφοι; Τί δὲ βουλευόμεθα, οἰκέται;
Ну шо там?
ἀπρεπὲς μὲν ἴσως παρθένῳ, ἀναγκαῖον δὲ φιλούσῃ
Так, не хочеться, але треба.
μεγάλα ἔφη τἀμὰ διηγήματα καὶ πολλὴν ἔχοντα τραγῳδίαν.
У мене не життя, а серіал — і сезон трагічний.
Αὕτη μὲν ἡ τῶν ἐμῶν διηγημάτων τύχη
Ну от якось так… пупупу.
Ὁ δὲ ὑπὸ μὲν τῶν κακῶν ἀχανὴς ἦν
Від такого стався відвал башки.
τὸν δυστυχῆ καὶ θάψον· τί γάρ ἐστί μοι ζῆν ἄνευ σοῦ;
В атб закінчились лейс з крабом.. | 240 |
| 16 | Daniel Sloughter, Neoplatonism and the Art of Calculation in Medieval Iceland: Algorithms, Geometry, and the Platonic Elements in the Medieval North (De Gruyter, Medieval Institute Publications September 2026)
https://www.degruyterbrill.com/document/doi/10.1515/9781501522376/html
GKS 1812 is a broadly encyclopedic work consisting of four texts (identifiable by distinct scribal hands) composed during the 12th through 14th centuries. Among the various works included in the manuscript are two of a specifically mathematical nature: an Old Norse prose translation of the Carmen Algorismo, a Latin text on the use of the Indo-Arabic numeration system, and a one page exposition of some geometric relationships between a circle and an inscribed equilateral triangle.
The Old Norse Algorismus is unique among such works for containing a final section on a supposed connection between a geometric progression between cubes and the four elements, a neoplatonic formulation that has roots in the Timaeus.
Beyond providing transcripts, translations, and expositions of the methods of these two texts, this volume investigates the neoplatonic background of the final section and looks at the philosophical setting of the texts from a modern perspective. | 295 |
| 17 |  No text... | 269 |
| 18 | Міркуючи над шляхами інтеракції з читачами, я вигадав таке. Напишіть в коменті до цього посту якесь українське слово, переклад котрого грекою ви хочете знати. Це буде слово дня. Ви ж пам'ятаєте, що я створюю українсько-давньогрецький словник, а ваші запити будуть чудовою нагодою для мене передивитися відповідні статті. | 316 |
| 19 | Нагадую, що у мене можна запитати, як перекладається давньогрецькою будь-яке українське слово. Цікаві питання з граматики так само вітаються | 387 |
| 20 | Людоньки, відгукуйтеся. Вам потім цим користуватися | 377 |
