КВІДО | Київ від минулого до майбутнього

Ринок біля Республіканського (Олімпійського) стадіону 1990-ті роки.

У Києві відкрили новий сквер біля станції метро «Політехнічний інститут» Мер Києва Віталій Кличко оглянув новий сквер, який створили на місці понад 20 прибраних МАФів біля станції метро «Політехнічний інститут». Про це Віталій Кличко повідомив у своєму Telegram-каналі. «Оглянув новий сквер, який створили на місці прибраних МАФів у провулку Політехнічному біля станції метро «Політехнічний інститут». Там демонтували 21 незаконно розміщений кіоск та звільнили 408 кв. м території. Нова зелена зона розташована поруч із Київським політехнічним інститутом ім. І. Сікорського. Цією територією користуються студенти, викладачі, працівники університету та мешканці прилеглих кварталів і пасажири метро. Саме тому благоустрій території мав важливе значення», – написав Віталій Кличко.

8 липня 1938 року, у Києві народився Лесь Танюк Танюк Леонід Степанович – український режисер театру і кіно, шістдесятник, професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.Карпенка-Карого, заслужений діяч мистецтв України (1995), Народний артист України (2008). Створив Клуб творчої молоді (КТМ), (м. Київ) який об’єднав близько 2 тис. митців з усієї України, був обраний його президентом (1959—63). Навколо КТМ гуртувалися І. Світличний, А. Горська, В. Стус, В. Чорновіл та ін. Відкрив поховання в Биківні (разом з Аллою Горською і Василем Симоненком), послідовно розслідував ці та інші злочини радянської влади (КГБ). Тоді ж розпочав формувати Список репресованих. Через переслідування з боку місцевої влади виїхав до Москви. Режисер понад 50 театральних вистав, автор серії телефільмів про Розстріляне Відродження. Помер 18 березня 2016 року в Києві, похований на Байковому цвинтарі.

Вулиця Б.Хмельницького 1962 рік.

8 липня 2009 року, було утворено Національний музей Голодомору-геноциду Національний музей Голодомору-геноциду — національний музей в Києві, розташований в Печерському районі і присвячений злочину Голодомору-геноциду в Україні. Старі назви: Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» (до серпня 2019 року); Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» (до 2015 року). Музей утворено за наказом Кабінету Міністрів України 8 липня 2009 року, а фактичне відкриття музею відбулося у серпні 2009 р. Комплекс збудовано за спільним проєктом ТОВ «Проектні системи ЛТД» та Народного художника України Анатолія Гайдамаки. Музей складається з меморіальної частини (Свіча пам’яті, скульптура дівчинки з колосками в руках «Гірка пам’ять дитинства» на площі «Жорна долі», янголи при вході до меморіалу, Алея «Чорні дошки») та Зали пам’яті, що фактично виконує функцію музею.

8 липня 1928 року, народився Самуїл Каплан Каплан Самуїл Соломонович - український радянський і американський художник (графік і живописець) єврейського походження. Член Спілки художників УРСР, СРСР (1964), член Асоціації мистецтв Лос-Анджелеса, член Ради Меморіального фонду Натана Рахліна. Від 1937 до 1991 — мешканець Києва. Від 1991 — громадянин США.  Картини зберігаються більш як у 20 музеях: Києва, Одеси, Харкова, Луганська, Донецька, Чернігова, Феодосії та ін. міст України, а також за кордоном. Головна тема творчості — людина і місто, його картинам і графіці притаманні ліризм, елементи фантастики і, разом з тим, точність у деталях зображення.

8 липня 1811 року, народився Володимир Караваєв Караваєв Володимир Опанасович — український хірург і офтальмолог, доктор медицини, заслужений ординарний професор. Почесний громадянин Києва.  Уславлений київський лікар, був засновником та першим деканом медичного факультету Київського університету (згодом перетвореного на окремий Медичний університет). Він же створив при університеті хірургічну та очну клініки, де сам активно працював, впевнено прямуючи шляхом свого великого вчителя Миколи Пирогова. Саме Караваєв ще в 1847 році першим підхопив історичний почин Пирогова, який почав оперувати під наркозом. За свою довгу практику Володимир Опанасович виконав власноруч до 16 тисяч операцій різного профілю. Причому працював швидко та віртуозно, нерідко ставлячи на ноги безнадійних хворих. Резиденцію професора біля Шулявки після його смерті розпланували під робоче селище. Ось ця місцевість досі відома як Караваєві Дачі.  Помер 15 березня 1892 року, похований на Байковому цвинтарі.

Бульвар Шевченка 1950-ті роки.

Гостиний двір потребує невідкладних протиаварійних робіт 3 липня фахівці Департаменту охорони культурної спадщини КМДА спільно з представниками Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій КНМЦ, Національного заповідника «Софія Київська», громадських організацій «Україна Інкогніта» та   «Сміливі відновлювати» провели обстеження пам'ятки архітектури та містобудування національного значення — Гостиного двору на Контрактовій площі. За результатами огляду встановлено, що технічний стан пам'ятки продовжує погіршуватися. Значна частина будівлі досі залишається незаконсервованою, а тривалий вплив атмосферних опадів та інших природних чинників призводить до подальшого руйнування її конструкцій. Сьогодні Гостиний двір потребує невідкладного виконання комплексу протиаварійних робіт, які дадуть змогу зупинити руйнування пам'ятки до початку повномасштабної реставрації.

7 липня 2004 року, була освячена церква святителя Миколи Чудотворця на воді Церква Миколи Чудотворця на воді – є першим і поки єдиним храмом в Україні і навіть Європі, побудований на штучно створеному крихітному острівці-платформі в акваторії річки. Сьогодні ця чудова і унікальна церква вже встигла стати однією з яскравих пам’яток нашого міста. Автори проекту: Ю. Лосицький, Е. Мірошниченко. Церква святителя Миколи Чудотворця на воді

На Хрещатику 1962 рік.

7 липня 1941 року, розпочалася Битва за Київ Битва за Київ (1941) — великомасштабна битва Червоної Армії та Вермахту 7 липня — 19 вересня 1941 року (72 дні). Битва за Київ була частиною наступального плану «Барбаросса», в радянській військовій історії отримала назву Київської оборонної операції. З німецької сторони в битві брала участь група армій «Південь» під командуванням генерал-фельдмаршала Рундштедта, а також 2-га танкова група та 2-га армія з групи армій «Центр». З радянської сторони в битві брали участь війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала-полковника М. П. Кирпоноса, (під час битви загинув), у складі п'яти загальновійськових армій та Пінської флотилії під командуванням контр-адмірала Д. Д. Рогачова, під загальним керівництвом Маршала Радянського Союзу С. М. Будьонного. Битва завершилась перемогою німецьких військ та оточенням радянських військ. Втрати з радянського боку сягали 700 тисяч вбитих та полонених.

7 липня 1902 року, в Києві відбувся небувалий ураган У цей день відбувся небувалий ураган, що супроводжувався сильною зливою. Ураган вибухнув днем. Потім всю ніч на тій частині Хрещатика, що постраждала найбільше, пожежники викачували воду із затоплених підвалів, і до ранку не відходили від них місцеві жителі. Крім ручних насосів, воду дві доби без зупинки качали п’ять парових. Липневий ураган у Києві 1902 року

Диспетчерська таксі в приміщенні Бесарабського ринку і стоянка таксі на Бесарабській площі 1972 рік.

6 липня 2013 року, був відкритий пам'ятний знак, присвячений увічненню об'єкта спільної литовсько-української історичної спадщини – Замкового місця XIV століття на Замковій горі Памʼятник знак знаходиться біля початку сходів на Замкову гору — між будинками 20-Б і 22-Б на Андріївському узвозі.

Кафе "Морозиво" на Хрещатику біля входу до Пасажу 1978 рік. Фото - Анатолій Піддубний.

6 липня 1938 року, народився Олег Базилевич Базилевич Олег Петрович - український футболіст і тренер. Прославився як нападник київського «Динамо» 1960-х рр. У ранзі тренера утворив славетний тандем з Валерієм Лобановським у 1974—1976 роках. Ініціатор застосування новітніх наукових методик під час тренувального процесу. Очолював науково-дослідний центр клубу «Динамо» (Київ). Майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР. Заслужений тренер України. Кандидат педагогічних наук. Виступав за ФШМ (Київ) (1954-1955), "Динамо" (Київ) (1957-1965), "Чорноморець" (Одеса) (1966-1967), "Шахтар" (Донецьк) (1967-1968). Працював на посаді голови комітету Федерації футболу України з роботи зі збірними (1998—2001), з червня 2002 року на різних посадах у київському «Динамо». Спільно з Валерієм Лобановським розробив та впровадив систему підготовки футболістів високої кваліфікації. Автор розробок стратегії та тактики футболу.  Помер 16 жовтня 2018 року у Києві, похований на Центральній алеї Байкового цвинтаря.

6 липня 1897 року, відбулося офіційне закладання Київської гавані  У листопаді 1896 року Міською думою та правлінням Київського округу шляхів сполучення було прийнято рішення організувати в Олександрівській гавані пароплавні ремонтні майстерні та елінги (нині – «Київський суднобудівно-судноремонтний завод»). У 1897—1899 роках за проєктом інженера Миколи Максимовича в середній частині русла Почайни, яка тоді являла собою невелику затоку, було проведено масштабні гідротехнічні роботи з влаштування нової гавані Київського річкового порту. Вона отримала назву «Київська гавань імператора Миколи ІІ» і на той час була найбільшою в Російській імперії.  Її довжина сягала двох кілометрів, ширина — від 180 до 240 метрів. Це була одна з найдовших річкових гаваней Європи. Київська гавань. Історія

6 липня 1958 року, було відкрито Виставку досягнень народного господарства УРСР, або скорочено — ВДНГ Звичну абревіатуру залишили й зараз, як бренд, хоча офіційна назва в наш час — Національний комплекс «Експоцентр України». Виставка стала візитівкою України. Будівництво розпочалося у 1952 році. На території 366 га трестами Головкиївбуду збудовано понад 300 виставкових, господарських та інженерних споруд, водопровід, дороги, електроосвітлення та інше.  Архітектори генплану: В.Оріхів, І.Мезенців, О.Станіславський, Д.Баталов, І.Антипенко, О.Буценка.

Вночі російські нацисти знову бомбардували житлові будинки у Києві Черговий навмисний акт терору. Били ракетами по сплячих людях. Наразі відомо про 9 загиблих. Також 46 постраждалих, серед яких пʼятеро дітей.