КВІДО | Київ від минулого до майбутнього

Майдан 1980-ті роки.

Перехрестя вул.Скоропадського та вул.Саксаганського 1940-ві роки. Фото - А. Левченко.

Загадкові руїни в секретному дворику на Бехтерєвському провулку В центрі Києва, неподалік від Свято-Покровського монастиря, серед будинків у дворі зачаїлася будівля, в якій останні два роки свого життя проживав український письменник Іван Нечуй-Левицький.  Зараз залишилися лише декілька стін від маєтку. Шукайте на Бехтерівському провулку, 8-Б. Відео - zaiarnyi_pasha Загадкові руїни в секретному дворику на Бехтерєвському провулку

22 вересня 1935 року, було прийнято рішення щодо створення ботанічного саду імені Гришка Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України — науково-дослідна установа для проєктування і створення нових ботанічних садів і парків, розробки наукових основ охорони біорізноманіття, озеленення та фітодизайну підприємств і організацій, а також інших напрямків теоретичної та прикладної ботаніки. Розташований у Києві по вул. Садово-Ботанічна, 1. Ботанічний сад входить до природно-заповідного фонду України та є об’єктом комплексної охорони, належить до земель природного та історико-культурного призначення, які охороняються як національне надбання. За різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території, рівнем наукових досліджень, займає одне з провідних місць серед найбільших ботанічних садів Європи. Київський ботанічний сад імені Гришка. Історія

Готель «Україна» на бульварі Шевченка 1996 рік.

У застосунку "Київ Цифровий" розпочалося опитування щодо перейменування 13 вулиць, провулків і парків Долучитися до голосування можна до 30 вересня 2026 року. Загалом киянам пропонують висловитися щодо перейменування: - вулиці Муромської – на Доманську; - вулиці Донської – на честь гетьмана Оліфера Голуба; - вулиці Зеленогірської — на честь Андрія "Джуса" Пільщикова; - вулиці 9 травня – на честь військового Кузьми Дерев'янка; - вулиці Льва Толстого – на честь української письменниці Наталени Королеви; - вулиці Першого Травня – на честь науковиці-астрономки Ніни Мороженко; - вулиці Лермонтова – на честь філософа Олександра Маслака; - вулиці Василя Жуковського – на честь політичного діяча Дмитра Донцова. Також провулок Рильського на вулицю Патріарха Філарета, провулок Толстого – на провулок Ставовий, а провулок Лермонтова – на провулок Гатище. Крім того, можна проголосувати за перейменування парку "Кинь-Ґрусть" на парк "Кульженківський", а парку імені Генерала Потапова – на честь Дмитра Гнатюка.

21 вересня 2012 року, був урочисто відкритий Меморіал жертвам тоталітаризму На території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», у присутності президентів Польщі та України, було урочисто відкрито Міжнародний меморіал жертвам тоталітаризму 1937-1941 років, який складається з двох частин: українського Меморіалу і польського військового кладовища.  Меморіал збудований у 2012 році за проектом українського архітектора, академіка Лариси Скорик та польських архітекторів Роберта Гловацького та Марека Модерну. Центральною скульптурою комплексу є велика піраміда з хрестами та гранітні стіни з тисячами імен. Биківнянська трагедія

Силоміць відтягували протестувальників на Теремках. На території, де планують прокласти резервну теплотрасу для ТЕЦ-5 на випадок аварійної зупинки, відбулися сутички між жителями та правоохоронцями. Від ранку ділянку охороняють силовики. Будівельники зварюють металеві конструкції для паркану, щоб обмежити доступ мешканців до території. Люди протестують проти проведення робіт. Відео - Суспільне.

Один з перших підземних переходів на розі Хрещатика та вулиці Богдана Хмельницького Відкритий 29 квітня 1962 року. Фото - Андрій Левченко.

21 вересня 1945 року, був створений Київський мотоциклетний завод ВАТ «Київський мотоциклетний завод»  – підприємство автомобільної промисловості України, що випускало мотоцикли й, невеликими серіями – автомобільну техніку, що існувало у 1945-2012 роках. Київський мотоциклетний завод був створений у вересні 1945 року на базі колишнього Бронетанкового ремонтного заводу № 8 в Шевченківському районі міста Києва по вулиці Кагатна, 8 (Сім’ї Хохлових)  – на підставі Постанови Ради народних комісарів СРСР № 2435-652 від 21 вересня 1945 року. Завод мав механічно-складальне виробництво мототехніки із закінченим циклом і містив в собі всі стадії з виготовлення та збирання готової продукції. За свою історію випустив майже 3 млн мотоциклів і експортував їх в 50 країн на 5 континентах. Досі у багатьох країнах існують фан-клуби техніки Дніпро. У серпні 2012 року завод припинив діяльність. З 2017 року територія заводу забудовується інноваційним парком «Unit City». Київський мотозавод. Історія

21 вересня 1908 року, у Києві було зроблено першу пробу поливання вулиць особливим автомобілем, що належав Київському водопровідному товариству  Спочатку полили вулицю Миколаївську (Архітектора Городецького), а потім почали освіжати Катерининську (Липську). Але тут поблизу будинку губернатора в автомобілі щось поламалося, і він простояв з 12 до 17 години.  Наступного дня газета «Кіевлянинъ» пояснювала: «Лише протягом 5 годин вдалося виправити дефект, що стався, і відправити автомобіль на місце його стоянки. Поливання здійснюється по обидва боки вулиці: у передній частині автомобіля влаштовані особливі отвори, звідки під час руху швидким натиском вилітає дрібними краплями вода, досягаючи відстані до 3 сажнів (більше 6 м). Під час стоянки та ремонту на Катерининській вулиці зібрався великий натовп що зацікавився». Перші авто на вулицях Києва

Вул.Кирилівська 1964 рік.

20 вересня 2018 року, була відкрита 9-та мініскульптурка проекту “Шукай” - Київський слоник Фігурка була встановлена ​​в Хрещатому парку – на оглядовому майданчику над Дніпром біля арки Дружби народів. Вона присвячена фонтану “Слон”, який довгий час прикрашав один з пагорбів Хрещатого парку. Нажаль скульптурці судилося недовго простояти біля арки Свободи українського народу. 2 листопада 2018 року фігурка слоника була вкрадена. Вже 28 грудня 2018 року відновлена мініскульптурка Київського слоника була відроджена, але вже на новому місці в ТЦ Глобус на Майдані Незалежності. Шукати треба бронзову мініскульптурку київського слоника за адресою: Майдан Незалежності, 1, ТЦ GLOBUS 1, вхід зі сторони Лядських воріт, у скляному куполі. Автор проекту “Шукай” – Юлія Бевзенко. Партнер скульптури — Аукціон для колекціонерів Violity. Скульптор – Марко Галенко. 9-та міні-скульптурка проекту «Шукай» — Київський слоник

Один зі святошинських ставків 1900-ті роки.

20 вересня 2012 року, був урочисто відкритий пам’ятник польському поету Юліушу Словацькому  Юліуш Словацький народився 1809 року в Кременці (нині Тернопільська область). Помер у 1849-му в Парижі. Поет і драматург, разом із Адамом Міцкевичем зараховується до найбільших польських поетів епохи романтизму. Сама скульптура була виготовлена ​​в Польщі й доставлена ​​в Україну у 2009 році, з нагоди святкування 200-річчя від дня народження поета. До 2012 року пам’ятник зберігався на території Київського творчо-виробничого комбінату “Художник”. Для встановлення пам’ятника Київська міська державна адміністрація виділила ділянку поруч з костелом Св. Миколая. Автор пам’ятника Словацькому — польський скульптор Станіслав Радванський. Архітектор — Андрій Даниленко (Україна).  Знаходиться за адресою: вулиця Велика Васильківська, 73-75. Пам’ятник Юліушу Словацькому

20 вересня 1987 року, сталася скандальна бійка фанатів київського “Динамо” та московського «Спартака» У 1987 році в Києві конфлікт між фанатами «Спартака» та київського «Динамо» досяг свого апогею – сталося справжнє побоїще. Основні події розгорнулися 20 вересня 1987-го – в день матчу «Динамо» – «Спартак». Перші осередки конфлікту з’явилися ще за добу під час зустрічі дублів. На наступний день до Києва приїхали близько 300 активних фанатів московського клубу. Кияни самотужки зустрічати москвичів не збиралися. Їм на допомогу підтяглися товариші з Дніпра та Львова. Сутички почалися з ранку – вболівальники билися на вокзалі і вулицях неподалік від стадіону. Найгарячіша бійка сталася на вулиці Велика Васильківська. Сутички продовжилися на стадіоні. Було прийнято рішення відвезти усіх вболівальників та гравців "Спартака" на автобусах на потяг. Але потім їм довелося трохи понервувати – кияни почали закидати потяг камінням. Скандальна бійка фанатів київського “Динамо” та московського «Спартака» 1987 року

Бассарабка 1981 рік.

19 вересня 2025 року, була відкрита ювілейна 50-та мініскульптурка проекту “Шукай” – Люди опори Скульптурка присвячена людям-опо́рам — енергетикам. Наприкінці ХІХ століття електрика назавжди змінила Київ — провінція стала європейським містом культурно та технологічно. 1890 року в Києві запрацювала перша міська електростанція. Вона освітлила Міський театр (нині — Національна опера), кілька будинків і чотирнадцять ліхтарів на Хрещатику, який став першою освітленою вулицею. Того ж року п’ять великих ліхтарів засяяли на Володимирській гірці — улюбленому місці прогулянок киян. Саме з цих подій почалося нове життя міста. І енергетикам — тим, хто подарував світло Києву колись і оберігає його нині — присвячена бронзова скульптурка.  Шукати треба бронзову мініскульптурку “Люди опори” за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 17/52, фасад бізнес-центру «Леонардо». Автор проекту “Шукай” – Юлія Бевзенко. Скульптор — Юрій Белявський. 50-та мініскульптурка проекту “Шукай” – Люди опори

19 вересня 2020 року, був відкритий Фонтан із скульптурою Архістратига Михаїла  Фонтан був відкритий в парку «Володимирська гірка» в день свята Чуда Архістратига Михаїла. Він розташований у верхній частині парку поруч з територією Михайлівського Золотоверхого монастиря.  Скульптура Архістратига Михайла створена на кошти меценатів, місто ж фінансувало встановлення чаші фонтану.  Фонтан із скульптурою Архістратига Михаїла у парку «Володимирська гірка»