Available now! Telegram Research 2025 — the year's key insights 
КВІДО | Київ від минулого до майбутнього
Open in Telegram
Канал про історію, сучасність та майбутнє Києва. Наш Чат - t.me/kvidochat Сайт - kyivpastfuture.com.ua
Show more3 871
Subscribers
-324 hours
-207 days
-13030 days
Data loading in progress...
Similar Channels
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
June '26
June '26
+21
in 1 channels
May '26
+44
in 2 channels
Get PRO
April '26
+12
in 2 channels
Get PRO
March '26
+31
in 0 channels
Get PRO
February '26
+34
in 2 channels
Get PRO
January '26
+19
in 4 channels
Get PRO
December '25
+347
in 10 channels
Get PRO
November '25
+6 798
in 16 channels
Get PRO
October '25
+2 772
in 3 channels
Get PRO
September '25
+437
in 9 channels
Get PRO
August '25
+60
in 1 channels
Get PRO
July '25
+97
in 8 channels
Get PRO
June '25
+211
in 9 channels
Get PRO
May '25
+44
in 7 channels
Get PRO
April '25
+35
in 5 channels
Get PRO
March '25
+8 870
in 44 channels
Get PRO
February '25
+57
in 5 channels
Get PRO
January '25
+133
in 6 channels
Get PRO
December '24
+206
in 22 channels
Get PRO
November '24
+2 673
in 9 channels
Get PRO
October '24
+1 625
in 4 channels
Get PRO
September '240
in 0 channels
Get PRO
August '240
in 0 channels
Get PRO
July '240
in 0 channels
Get PRO
June '240
in 0 channels
Get PRO
May '240
in 0 channels
Get PRO
April '240
in 0 channels
Get PRO
March '240
in 0 channels
Get PRO
February '240
in 0 channels
Get PRO
January '240
in 0 channels
Get PRO
December '23
+1
in 0 channels
Get PRO
November '23
+2
in 0 channels
Get PRO
October '230
in 0 channels
Get PRO
September '23
+1
in 0 channels
Get PRO
August '23
+3
in 0 channels
Get PRO
July '23
+2
in 0 channels
Get PRO
June '23
+5
in 0 channels
Get PRO
May '230
in 0 channels
Get PRO
April '23
+1
in 0 channels
Get PRO
March '23
+1
in 0 channels
Get PRO
February '230
in 0 channels
Get PRO
January '23
+1
in 0 channels
Get PRO
December '22
+1
in 0 channels
Get PRO
November '22
+1
in 0 channels
Get PRO
October '220
in 0 channels
Get PRO
September '220
in 0 channels
Get PRO
August '22
+2
in 0 channels
Get PRO
July '220
in 0 channels
Get PRO
June '22
+2
in 0 channels
Get PRO
May '220
in 0 channels
Get PRO
April '220
in 0 channels
Get PRO
March '22
+1
in 0 channels
Get PRO
February '220
in 0 channels
Get PRO
January '220
in 0 channels
Get PRO
December '210
in 0 channels
Get PRO
November '21
+2
in 0 channels
Get PRO
October '21
+4
in 0 channels
Get PRO
September '21
+1
in 0 channels
Get PRO
August '21
+3
in 0 channels
Get PRO
July '21
+1
in 0 channels
Get PRO
June '21
+1 520
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 30 June | 0 | |||
| 29 June | +1 | |||
| 28 June | +3 | |||
| 27 June | +1 | |||
| 26 June | 0 | |||
| 25 June | +3 | |||
| 24 June | +1 | |||
| 23 June | 0 | |||
| 22 June | 0 | |||
| 21 June | +1 | |||
| 20 June | +2 | |||
| 19 June | +1 | |||
| 18 June | 0 | |||
| 17 June | 0 | |||
| 16 June | +1 | |||
| 15 June | +1 | |||
| 14 June | 0 | |||
| 13 June | 0 | |||
| 12 June | 0 | |||
| 11 June | +1 | |||
| 10 June | 0 | |||
| 09 June | 0 | |||
| 08 June | +1 | |||
| 07 June | +1 | |||
| 06 June | 0 | |||
| 05 June | +1 | |||
| 04 June | 0 | |||
| 03 June | +1 | |||
| 02 June | 0 | |||
| 01 June | +1 |
Channel Posts
Парк Вічної Слави
1974 рік.
Фото з альбому видавництва "Мистецтво".
| 2 | 30 червня 2026 року, у Деснянському районі столиці відбулося урочисте відкриття Алеї Героїв
“Алея Героїв” створена як місце вічної памʼяті та глибокої шани відважним воїнам Деснянського району міста Києва.
Алею створено за ініціативи родин Героїв, Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Ради ветеранів Деснянського району міста Києва за підтримки громади району і меценатів.
Розташована Алея за 50 метрів від будівлі Деснянської адміністрації у безбар’єрному просторі. Її центральною частиною стали бетонні стели з портретами полеглих воїнів. 209 Захисників і Захисниць, які віддали найдорожче за Україну.
Алея Героїв у Деснянському районі міста Києва | 237 |
| 3 |  +1Прокуратура через суд вимагає зобов’язати балансоутримувача виконати вимоги законодавства про охорону культурної спадщини щодо Житнього ринку
У липні 2025 року Житній ринок внесено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини міста Києва. Будівля розташована в історичному центрі Подолу, на території одного з найдавніших торгівельних осередків столиці, та є важливою складовою історико-архітектурного середовища Києва.
Разом з цим, балансоутримувач тривалий час ухиляється від виконання встановленого законом обов’язку щодо укладення охоронного договору, що унеможливлює належне забезпечення охорони та збереження об’єкта культурної спадщини.
Відтак Подільська окружна прокуратура міста Києва звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов’язати балансоутримувача укласти охоронний договір на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини – Житній ринок.
Судом відкрито провадження у справі.
Джерело - Пресслужба Київської міської прокуратури | 263 |
| 4 |  Оркестр 59 та ансамбль Армії США в Європі зіграють спільний концерт у центрі Києва
У четвер, 2 липня, у Музеї історії міста Києва відбудеться унікальний концерт за участю військових музикантів з України та Сполучених Штатів Америки.
Подія пройде в межах співпраці Культурних сил та Музею історії міста Києва, закріпленої підписаним меморандумом про партнерство. На заході виступлять Оркестр 59 — мілітарно-музичний проєкт Культурних сил — та спеціальні гості з ансамблю Армії США в Європі та Африці (U.S. Army Europe and Africa Band & Chorus).
Спільний виступ українських військових музикантів та їхніх американських колег стане символом солідарності, партнерства та підтримки між нашими країнами. Гості заходу матимуть нагоду почути, як взаємодіють дві музичні традиції та культури в єдиному творчому просторі.
Музей історії міста Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7.
Початок концерту — о 12:00. | 243 |
| 5 |  Біля газетного кіоску на Майдані Незалежності
1961 рік.
Фото - Ю.Мосенжник, К.Шамшин. | 304 |
| 6 |  +5На Софійській площі встановили інсталяцію «Укриття від нетерпимості»
Ініціаторами проєкту «Укриття від нетерпимості» є платформа Різні.Рівні та креативна агенція isd group.
Як зазначають організатори, це перше укриття від нетерпимості, яке насправді від неї не захищає.
Так, інсталяція складається з бетонної стіни розміром 3х5 м, на якій написано «Укриття 5488». Решта стін створені з прозорого матеріалу, що ілюструє вразливість кожного та кожної, хто заходить всередину укриття.
Таким чином організатори події звертають увагу на досі не прийнятий законопроєкт #5488. | 345 |
| 7 |  30 червня 1902 року, розпочала свою діяльність спеціальна медична рятувальна станція Києва
Станція, як передвісник швидкої допомоги, почала свою діяльність за адресою вул. Пироговська, 6. Тут в окремій садибі були приміщення приймального покою, кімнати чергових лікарів, перев’язочна, аптека, канцелярія і квартира завідувача станцією. У флігелі містилися квартира економа, кімната для санітарів і кухня.
“Гурток лікарів з метою лікарських чергувань” або перша швидка допомога Києва | 333 |
| 8 | 30 червня 1897 року, на вулицях Києва зʼявився перший автомобіль
“Справжню сенсацію викликала на Подолі поява вишуканого екіпажа, який стрімко котив вулицями без коней. Екіпаж рухався за допомогою прихованого у ньому гасового двигуна. У цьому оригінальному екіпажі каталися троє пасажирів. Це був перший у Києві самохідний екіпаж”. – Газета «Кіевлянинъ», 30 червня (12 липня) 1897 року.
Замітка у газеті «Кіевлянинъ» справила не менший фурор, ніж авто. Важко сказати, якою була марка найпершого автомобіля, що з’явився на вулицях міста, однак це був добрий початок.
Рік потому, 16 (28) жовтня 1898 року, та сама газета знову інформувала читачів про те, що на вулицях Києва «почали з’являтися самохідні екіпажі, які називають автомобілями. Екіпажі ці зроблені на кшталт однокінних дрожок на гумових шинах і рухаються дуже швидко, без будь-якого шуму».
Повільно, але впевнено новий вид транспорту почав завойовувати Київ.
Перші авто на вулицях Києва | 349 |
| 9 |  Русанівка
1966 рік. | 393 |
| 10 | Кияни вимагають обов'язкового ввімкнення кондиціонерів у транспорті
На сайті Київської міської ради з’явилася петиція з вимогою забезпечити належний температурний режим у громадському транспорті столиці. Автори ініціативи закликають покласти край формальним відпискам та створити ефективну систему контролю за водіями.
Кияни вимагають обов'язати водіїв комунального транспорту вмикати кондиціонери в салонах щоразу, коли температура повітря на вулиці сягає +22°C і вище. Пасажири зазначають, що техніка часто є справною, але її просто ігнорують.
Також у петиції просять створити на порталі та в мобільному додатку Контактного центру міста окрему кнопку для скарг — "Не працює кондиціонер у громадському транспорті".
Замість чинного тижневого очікування, також вимагають впровадити норматив розгляду таких звернень протягом 1–2 годин. Скарги мають автоматично надходити безпосередньо диспетчерам депо, аби ті могли оперативно перевірити або замінити машину на маршруті просто під час рейсу. | 441 |
| 11 | У музеї "Пирогів" представили першу кримськотатарську садибу
На території Національного музею народної архітектури та побуту України "Пирогів" заклали основу першого будинку майбутньої музейної експозиції "Кримськотатарська садиба", повідомляє "Суспільне Крим".
Проєкт презентували під час святкування Дня кримськотатарського прапора. Цьогорічні заходи приурочені до 35-ї річниці Другого Курултаю кримськотатарського народу.
Першою спорудою майбутньої експозиції стане традиційний кримськотатарський будинок зі степового села Бахча-Елі. Створення концепції тривало майже рік, а її основна ідея полягає у відтворенні житлової архітектури, притаманної різним регіонам Криму. До відтворення кримськотатарської садиби могли долучитися всі охочі, взявши участь у символічному закладанні фундаменту майбутньої оселі.
Як зазначила генеральна директорка музею Оксана Пов'якель, над створенням експозиції працювали науковці музею спільно з кримськотатарськими дослідниками, зокрема Гульнарою Абдулаєвою та Ельмірою Аблялімовою. | 429 |
| 12 |  Пасаж
1950-ті роки. | 427 |
| 13 |  29 червня 1814 року, народився Павло Шлейфер
Шлейфер Павло Іванович – маляр-портретист, архітектор і педагог, родом з Києва. Батько київського архітектора Георгія Шлейфера.
У 1846—1849 pp. викладав малювання у Київському інституті шляхетних дівчат. 1847 року невдало конкурував із Тарасом Шевченком за посаду викладача малювання у Київському університеті. З 1852 – архітектор Київського навчального округу.
1856 року він спорудив за власним проєктом будинок Другої чоловічої гімназії на теперішньому бульварі Тараса Шевченка (нині Міська телефонна станція). 1857 року переобладнав теперішній «Жовтий» корпус університету під будинок Першої гімназії. Розробляв проєкти також і житлових будинків.
Як член лютеранської громади міста Шлейфер на громадських засадах спорудив будинок кірхи та розробив проєкт її інтер’єру на Німецькій горі.
Павло Шлейфер – автор численних мальовничих портретів, що експонуються у колекції Національного художнього музею.
Помер 12 квітня 1879 року у Києві, похований на Байковому цвинтарі. | 440 |
| 14 | https://www.youtube.com/watch?v=8h9hyQVsTpo | 95 |
| 15 |  Універмаг "Україна"
1979 рік. | 461 |
| 16 | https://www.youtube.com/watch?v=Tks6fBr8_Z4 | 458 |
| 17 |  28 червня 1975 року, народилася Леся Самаєва
Самаєва Леся Василівна – українська акторка, телеведуча та заслужена артистка України (2016). Акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Нагороджена Орденом княгині Ольги III ступеня (2021).
1996 року Леся Самаєва закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені І.К. Карпенка-Карого, курс заслуженого митця України Л.А. Олійника. З 1996 року – актриса Театру драми та комедії на Лівому березі Дніпра.
2004 року нагороджена спеціальним призом кінофестивалю студентських робіт «Відкрита ніч» за найкращу жіночу роль фестивалю (к/ф «Гунька»). 2007 року — лауреат професійної театральної премії «Київська Пектораль» у номінації «Найкраща жіноча роль» за роль Медсестри Марії у виставі «Черга» О. Марданя. 2009 року стала лауреатом премії ім. Віри Левицької. | 448 |
| 18 |  Торгівля біля дерев'яного будинку № 73/22 на розі Володимиро-Либідській та Казимира Малевича
1993–1996 роки.
Фото - Олександр Ранчуков. | 451 |
| 19 |  +128 червня 2026 року, на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра", було урочисто відкрито погруддя гетьмана Івана Мазепи
Під час відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна відновлює історичну справедливість.
"Сьогодні ми виправляємо ще одну історичну несправедливість. Відтепер тут, у Києво-Печерській Лаврі абсолютно по праву стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври - Івана Мазепи", - зазначив Зеленський.
Він також наголосив, що саме за опіки Мазепи Києво-Печерська лавра пережила період розквіту, а самого гетьмана назвав видатним державним діячем, меценатом і очільником Козацької держави. | 460 |
| 20 | Володимир Зеленський анонсував пам'ятник гетьману в центрі Києва
Місце, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну, може отримати новий символ. Саме там пропонують встановити пам'ятник Івану Мазепі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Президента України Володимира Зеленського.
Під час відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі президент заявив, що Україна відновлює історичну справедливість.
На думку Зеленського, масштаб постаті Івана Мазепи заслуговує не лише на погруддя, а й на повноцінний пам'ятник у столиці.
Він зауважив, що для цього вже існує символічне місце - на бульварі Тараса Шевченка, де у грудні 2013 року під час Революції Гідності повалили пам'ятник Леніну.
"Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", - підсумував глава держави. | 435 |
