КВІДО | Київ від минулого до майбутнього

Стадіон "Спартак" на вул. Кирилівській 1980-ті роки.

2 серпня 2018 року, відбулося відкриття памʼятника Іллі Муромцю Пам’ятник Іллі Муромцю — розташований у парку «Муромець».  Монумент створений Володимиром Журавлем, скульптором, який відомий киянам як творець пам’ятника Анатолія Кузнєцова на Куренівці, скульптури «Малюки, що пускають кораблики» на Поштовій Площі та пам’ятника Ігорю Сікорському у міжнародному аеропорту «Київ» ім. І. Сікорського. Архітектор — Олег Селіванов, графічний дизайнер — Станіслав Топольський. Скульптуру Іллі Муромця, створили за унікальною технологією, що до цього не використовували для робіт такого великого розміру. ЇЇ зібрали із декількох частин, видрукуваних на 3-D принтері та пізніше залитих металом. Виливали пам’ятник у місті Вишневе, що під Києвом. Позувати для образу Іллі, погодився Василь Вірастюк  Висота скульптури — 7,5 м. Висота з пагорбом та постаментом — 11 м. Вага — близько 2 тонн. Матеріал скульптури — бронза, латунь, постамент — граніт. Пам’ятник Іллі Муромцю

2 серпня 1953 року, була відкрита Київська дитяча залізниця Київська дитяча залізниця — дитяча залізниця (ДЗ), а також заклад позашкільної освіти в Києві, в якому діти проходять підготовку з залізничних спеціальностей. Знаходиться в Сирецькому парку, який розташовується в Шевченківському районі міста Києва, за адресою вул. Парково-Сирецька, 4. Спорудження дороги велося методом народного будівництва. У ньому брали участь залізничники Київського вузла, робітники й службовці промислових підприємств міста, студенти інститутів, учні технікумів і шкіл. До відкриття залізниці була побудована петля довжиною 1,9 км. У місці, де сходилися обидві її гілки, була споруджена станція «Технічна» (пізніше — «Вишенька», нині — «Залізнична»). В петлі було дві платформи без колійного розвитку, але, які гордо іменувалися станціями «Спортивна» (пізніше — «Яблунька», нині — «Київ-Пасажирський дитячий») і «Піонерська». Остання з них вважалася головною станцією дитячої залізниці. Київська дитяча залізниця. Історія

Будинок побуту «Молодіжний» на вул.Січових Стрільців 1969 рік.

2 серпня 1925 року, було офіційно відкрито стадіон “Локомотив” Стадіон «Локомотив» — футбольний стадіон у Києві, домашня арена однойменного футбольного клубу. Розрахований на 1631 глядача, місця для яких обладнані індивідуальними пластиковими сидіннями. Має штучне покриття газону та вежі штучного освітлення. За одними з воріт основного поля розташований додатковий футбольний майданчик менших розмірів. 2 серпня 1925 року було офіційно відкрито новий стадіон для команди “Залдор” (рос. «Желдор»), що була на той час однією з найсильніших у Києві. Про це було офіційно повідомлено у газеті «Вісник фізичної культури» (№ 10 за жовтень 1925 року): “2 серпня на кордонах робітничих околиць міста, серед залізничної колонії, урочисто відкрився зразковий стадіон залізничників Київського вузла…” Наприкінці 1935 року на з’їзді фізкультурників Південно-Західної залізниці було прийнято рішення про створення ДСТ «Локомотив», згідно з яким нові назви отримали і футбольна команда, і стадіон. Стадіон «Локомотив»

2 серпня 1918 року, була заснована Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського Цього дня гетьман Павло Скоропадський підписав ухвалений Радою Міністрів Української Держави закон «Про утворення Фонду Національної бібліотеки Української Держави», опублікований 8 серпня 1918 у газеті «Державний вістник» — офіційному органі гетьманської влади. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) — головна всеукраїнська книгозбірня, загальнодержавний комплексний бібліотечно-інформаційний, науково-дослідний, науково-методичний та культурно-просвітницький центр, найбільше за обсягом документно-інформаційних ресурсів книгосховище України. Одна з найбільших національних бібліотек світу. Підпорядкована НАН України, входить до її Відділення історії, філософії й права. Як особливо цінний об’єкт культури, перебуває під охороною держави. Станом на 2019 рік фонди НБУВ налічували майже 15,8 млн одиниць. Головний корпус НБУВ розташований за адресою: Київ, проспект Голосіївський, 3.

2 серпня 1989 року, сталася трагедія на Київському головпоштамті О 16 годині 20 хвилин, на головній площі Києва обвалилися колони з балконом і накриттям над входом до Головпоштамту. Трагедія забрала життя 11 людей. Головною причиною катастрофи називались ремонтні роботи на головпоштамті, в ході яких відбувся демонтаж облицювальної плитки колон, яка разом з цементним прошарком становила єдине ціле з чотирма колонами, що мали витримувати навантаження у 700 тонн. Другою ймовірною причиною трагедії називались підземні роботи під майданом в ході будівництва станції метро «Площа Жовтневої революції».  Обурена громадськість контролювала і обговорювала хід розслідування трагедії. Однак влада намагалася перекласти відповідальність за обвал на неякісне будівництво сталінських часів. Проте очевидним є те, що причиною обвалу стало порушення техніки безпеки під час ремонтних робіт. Очевидці стверджували, що деформації головпоштамту можна було спостерігати за день до обвалу. Трагедія на Київському головпоштамті

От...щука 1990-ті роки.

1 серпня 1961 року, було відкрито Тролейбусне депо №2 Депо було відкрито по вулиці Новокільцевій (нині — Олександра Довженка), 7 за назвою Жовтневе на ім'я району міста.  Депо стало найбільшим у СРСР і широко відомим завдяки великій кількості впроваджених інновацій, які потім були перейняті іншими транспортними організаціями країни. Винахідник Володимир Пилипович Веклич, який очолив депо 10 липня 1964 року, принципово змінив систему технічного обслуговування тролейбусів. 12 червня 1966 року вийшов на маршрут № 6 перший у світовій практиці тролейбусний поїзд, створений Володимиром Векличем. У вісімдесятих роках минулого століття більше половини тролейбусів Києва працювало у складі поїздів, що вивільнило 800 водіїв та вирішило проблему перевантажених маршрутів.

На розі вулиць Князів Острозьких та Різницької 1979 рік.

1 серпня 1930 року, був створений Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України - найстаріша наукова установа загальнозоологічного профілю в Україні.  Зоологічні дослідження в Академії наук України запроваджені з самого початку її існування - а саме з 1919 року - створенням “Комітету для виучування фауни України” під керівництвом акад. М.Ф.Кащенка. З ініціативи цього Комітету у травні 1919 р. було створено Зоологічний музей. Ця перша в Україні спеціальна зоологічна установа налічувала тоді 22 співробітники, серед яких були видатні вчені М. Ф. Кащенко, М. М. Воскобойников, В. О. Караваєв. З цих перших кроків і визначаються витоки Інституту зоології, офіційною датою створення якого, після ряду перетворень організаційного порядку, стало 1 серпня 1930 року. Першим директором Інституту став видатний зоолог свого часу Іван Іванович Шмальгаузен, ім’я якого зараз і носить установа.

1 серпня 1899 року, був заснований Національний художній музей України Національний художній музей — музей образотворчого мистецтва в Україні, в Києві. Розташований на вулиці Михайла Грушевського, 6, на Печерську. Один із найбільших і найстаріших в країні. Створений на кошти уряду та української родини Терещенків. Будівля музею спроектована архітектором Владиславом Городецьким.  1 серпня 1899 р. у 5 залах 1-го поверху музею відкрили археологічну виставку історичних знахідок Вікентія Хвойки з нагоди XI Всеросійського археологічного з’їзду, що відбувався в Києві. Цей день заведено вважати датою заснування музею. Станом на початок ХХІ століття музейні фонди нараховують близько 40 тисяч експонатів. Має унікальну колекцію творів українського живопису, скульптури та іконопису від XII—ХХ століть. Національний художній музей України. Історія

1 серпня 1898 року, народився Володимир Заболотний Заболотний Володимир Гнатович - український архітектор, засновник і президент Академії архітектури України в 1945—1956 роках, один з авторів проєкту будинку Верховної Ради України.  1928 року закінчив архітектурний факультет Київського художнього інституту (дипломний проект — профілакторій «Кинь-Грусть» на 500 ліжок, створений у стилі конструктивізму). З 1927 року викладав у ньому (з 1940 року - професор). У 1934-1941 pоках викладав у Київському інженерно-будівельному інституті (з 1940 року — професор). У 1945-1956 pоках - Президент Академії архітектури УРСР.  Архітектурні проекти:  - Будівля Верховної Ради УРСР у Києві (1936—1939) ; - Будівля Української кооперативної Спілки у Києві (1955—1957; із співавторами);  - Палац піонерів у Києві;  - житлові будинки у Києві. Брав участь у повоєнній забудові зруйнованого Хрещатика.  Помер 3 серпня 1962 року в Києві, похований на Байковому цвинтарі. Київська архітектурна спадщина Володимира Заболотного

9 людей загинули, ще 23 – постраждали внаслідок російської балістичної атаки по столиці ▪️Солом’янський район: 2 людини загинули та 8 постраждали, з них 2 дітей. За одною з адрес часткове руйнування 5-поверхового житлового будинку та загоряння, за іншою – горіли автомобілі на парковці. 3 осіб госпіталізували. Рятувальники евакуювали 35 людей з верхніх поверхів, пожежу ліквідували. ▪️Дарницький район: сталася пожежа та руйнування в адмінбудівлі та на одній із локацій - у нежитловій будівлі. За іншою адресою загоряння авто та пошкоджені будинки. На жаль, 7 осіб загинули, ще 14 – постраждали, з них 2 дітей. Рятувальники ліквідували пожежі. Також на відкритій території в одному із скверів виявлено вирву. Вздовж однієї вулиці на кількох осередках горить узбіччя. ▪️Шевченківський район: сталася пожежа в нежитловій будівлі та загоряння автомобілів швидкої допомоги. Пожежа ліквідована. На одній із адрес було виявлено 1 постраждалу особу.  Джерело - ДСНС.

Gulliver виставлять на продаж Наглядові ради державних Ощадбанку та Укрексімбанку ухвалили рішення продати торгівельно-офісний комплекс Gulliver у Києві. Про це повідомив Ощадбанк. Лот планують опублікувати на початку вересня 2026 року в системі Prozorro.Продажі. Стартова ціна комплексу становитиме 207 млн доларів. У банку зазначають, що продаж через відкритий аукціон має забезпечити конкуренцію між потенційними покупцями, ринкове формування ціни та прозорість процедури. У банку нагадали, що кредитування будівництва комплексу консорціум державних банків розпочав ще у 2006 році, а сам Gulliver ввели в експлуатацію у 2014 році. Попри кілька реструктуризацій кредиту, з червня 2024 року позичальник – ТОВ "Три О" – почав скорочувати платежі, а згодом повністю припинив обслуговувати борг. У березні 2025 року державні банки розпочали процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки, а 26 липня 2025 року право власності перейшло до банківського консорціуму. 80% активів належить Ощадбанку, ще 20% — Укрексімбанку.

У Києві впорядковуватимуть територію МЦКМ після ракетного удару: містян кличуть на толоку 7-8 серпня на території Міжнародного центру культури і мистецтв (колишнього Жовтневого палацу) відбудеться толока з відновлення простору будівлі, що постраждала через російський обстріл 24 травня. До неї долучиться команда фестивалю сучасного мистецтва GOGOLFEST і благодійний фонд з відбудови міст і сіл України "Сміливі відновлювати". Організатори запрошують також доєднатися усіх небайдужих, повідомили вони "УП. Життя". Під час толоки волонтери допоможуть прибрати уламки, впорядкувати простір і підготувати його до проведення фестивалю, який відбуватиметься впродовж 16-20 вересня у Києві. Цього року його проводитимуть саме на території МЦКМ. "Тож кожна пара рук зараз наближає фестиваль. Запрошуємо доєднатися всіх, кому не байдуже", – закликали організатори.

Ресторан аеропорту «Бориспіль» 1969 рік.

У Києві розпочалася "Хода за діалог" Наживо: протестна хода за діалог і реформи в оборонному секторі. Пряма трансляція ходи, яка розпочинається біля пам’ятника Тарасу Шевченку та прямує до площі Івана Франка в Києві. https://www.youtube.com/watch?v=zjWa3QALpoI

У Києві з першого серпня запрацює пересадковий квиток Із 1 серпня в застосунку "Київ Цифровий" та терміналах для продажу квитків запустять новий пересадковий QR-квиток, який дозволить безлімітно пересідати між різними видами громадського транспорту протягом 90 хвилин. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація з посиланням на заступника голови КМДА Валентина Мондриївського. Новий квиток можна буде використовувати в метро, автобусах, тролейбусах, трамваях і на фунікулері. Його вартість становить 60 грн. Після купівлі квиток зберігатиметься у застосунку 15 днів, а відлік 90-хвилинного терміну почнеться лише після першої валідації. Під час пересадок пасажирам потрібно повторно сканувати той самий QR-квиток у кожному транспортному засобі або на турнікеті метро. Контролери бачитимуть усі здійснені валідації, тому додатково підтверджувати оплату не потрібно. У КМДА зазначили, що пересадковий QR-квиток не можна передати іншому користувачу.