Шрам

поки дивився виступ прокурора САП у засіданні з обрання запобіжного заходу, з’явилася інформація, що оприлюднене вчора НАБУ фото сейфа з готівкою взагалі не стосується ані цього кримінального провадження, ані обставин, які в ньому розслідуються. цікаво, що з цього приводу думають в ОГП, які емоції викликала така дія НАБУ/САП, якими термінами і словами вони її оцінюють і як характеризують тих, хто так зробив? а головне, чи зрозуміли в ОГП хоча б так, у які умови вони ставлять тих, щодо кого чинять так само, як НАБУ вчинило щодо них? це і є той бумеранг, про який нещодавно писав колега, швидкість повернення якого в цій історії вимірюється менш ніж двома тижнями…

про офіційну заяву ОГП мʼяко кажучи, бридко читати, як ви згадуєте про «неухильне дотримання закону», про «процесуальні гарантії», про «межі судових дозволів» тоді, коли прийшли до вас. адже коли приходите ви, а не до вас, всі ці матерії кудись зникають. бо після вас в офісах лишаються хіба що стіни та меблі. документи, предмети, речі без жодної спроби розбору виносите коробками й папками, потім так само - коробками й папками, визнаєте речовими доказами, а далі коробки та папки просите ще й арештувати. про зміст відповідних процесуальних документів тут навіть не згадую. коли йдете ви, а не до вас, то таке поняття як межі кримінального провадження десь «припадає пилом» в якомусь сейфі, думаю, схожому на той, фото якого сьогодні оприлюднили НАБУ/САП. на вашому тлі НАБУ/САП, які часто критикую за оприлюднення отриманих негласним шляхом матеріалів задовго до завершення досудового розслідування та їх дослідження судом, виглядають майже прикладом для наслідування. бо поки вони публікують матеріали кримінальних проваджень, ви вже «дійшли» до того рівня, коли для створення потрібного вам образу, сюжету, враження чи емоції дозволяєте собі без будь-яких застережень публікувати відео зі сторонніх сайтів кількарічної давнини, які не мають найменшого стосунку ні до кримінального провадження, ні до осіб, яких воно стосується. ця ваша сьогоднішня заява найкраща демонстрація того, чого насправді варті ваші слова, тим більше про закон та принципи. тому добра вам порада - це точно той випадок, коли краще мовчати.

з огляду на те, що ОГП дозволяє собі в інформаційних повідомленнях використовувати відомості, що «не відображають конкретних фактичних обставин, що становлять предмет досудового розслідування», є питання: як би в ОГП зараз оцінили публікації в ЗМІ та соцмережах, наприклад, про те, що цей сейф з готівкою насправді виявлений в одному із службових кабінетів Офісу Генерального прокурора?

ВАКС 7 років 397 обвинувальних вироків, половина з яких на підставі угод, укладених підозрюваними/обвинуваченими з прокурорами САП. на жаль, не розкрили дані, скільки з тих 1,7 млрд потрапили саме в держбюджет, а скільки у приватні фонди.

ті відчуття, що називають іспанським соромом

відбулося перше засідання Науково-експертної ради при АРМА за участю Голови Агентства Ярослави Максименко. попереду багато роботи, а отже далі буде … інформація про склад НЕР за посиланням - https://arma.gov.ua/personalnij-sklad-naukovo-ekspertnoyi-radi

Це також право, яке здатне забезпечити порядок, дисципліну, відповідальність і справедливість під час війни. Саме такою я бачу необхідність відновлення військової юстиції України».

Олег Ткачук, суддя Верховного Суду: «Військова юстиція Україні потрібна. І потрібна була завжди. Верховна Рада України утворила Тимчасову спеціальну комісію з питань створення системи військової юстиції України. До її завдань віднесено підготовку законодавчих рішень щодо створення військових судів, військових прокуратур та військової поліції, аналіз практики протидії військовим злочинам та визначення подальших напрямів реформування військової юстиції. Вважаю це надзвичайно важливим кроком. І хочу чітко повторити свою позицію: Україні вкрай необхідне військове правосуддя. Не колись після завершення війни. Не як абстрактна перспектива чергової судової реформи. А вже, як мінімум, 12 років тому. Тепер ми живемо в умовах повномасштабної війни. Українська армія — одна з найбільших і найдосвідченіших армій Європи. Щодня сотні тисяч військовослужбовців виконують бойові завдання, перебувають у надзвичайно складних умовах, приймають рішення, від яких залежать життя людей і результат бойових операцій. Це породжує величезний масив специфічних правовідносин, які неможливо повною мірою врегулювати підходами мирного часу. Військові злочини. Самовільне залишення частини. Невиконання наказу. Дезертирство. Порушення правил несення служби. Злочини командирів і підлеглих. Питання дисципліни. Відповідальність за рішення, прийняті під час бойових дій. Соціальні та службові права військовослужбовців. Особливості доказування обставин, які відбуваються безпосередньо на полі бою. Це — особлива сфера. І вона потребує особливих професійних знань, спеціалізації та інституційної спроможності. Саме тому військова юстиція — це не радянський рудимент і не повернення в минуле. Це сучасний інструмент забезпечення обороноздатності держави, військової дисципліни та справедливості. Україна вже мала систему військової юстиції. Вона була ліквідована у 2010 році. І сьогодні, після років війни, ми особливо гостро відчуваємо наслідки відсутності повноцінної спеціалізованої системи військового правосуддя. Відновлення військової юстиції не є створенням привілеїв для військових. Навпаки. Це створення належного правового механізму для військовослужбовця, який повинен бути впевнений, що його справу розглядатиме суд, який розуміє специфіку військової служби, бойових дій, військової дисципліни та особливостей прийняття рішень у ситуації реальної небезпеки. Це також гарантія для командира, який має право розраховувати на те, що його рішення оцінюватимуть з урахуванням реальних умов, у яких воно приймалося. І це, зрештою, гарантія для держави. Сильна армія неможлива без ефективної системи військової юстиції. Водночас військове правосуддя не повинно означати відмову від фундаментальних принципів судочинства. Незалежність суду, верховенство права, справедливий суд, змагальність сторін, презумпція невинуватості та належні процесуальні гарантії мають залишатися незмінними. Особливість має полягати не у зменшенні правових гарантій, а у професійній спеціалізації та здатності суду правильно оцінити специфіку військової сфери. Саме тому сьогодні нам потрібна не дискусія про те, «чи потрібна Україні військова юстиція». Для мене відповідь на це питання очевидна — так, потрібна. Потрібна військова поліція. Потрібна військова прокуратура. Потрібні військові суди. Потрібна цілісна система військової юстиції, в якій кожен елемент має чіткі повноваження та взаємодіє з іншими. І головне — потрібні люди, які професійно розуміють військове право, військову службу та реалії війни. Ми не можемо будувати систему військової юстиції за лекалами мирного часу. Україна повинна створити власну сучасну модель військового правосуддя, враховуючи власний бойовий досвід, конституційні принципи, європейські стандарти та практику держав, які мають розвинені системи військової юстиції. Переконаний: відновлення військової юстиції має стати одним із пріоритетних напрямів зміцнення правової та оборонної спроможності України. Бо військова сила держави — це не лише зброя, технології та люди.

Я. Железняк, не повірите, але згоден. історію про ваші узгоджені дії і підозрюваною у справі НАБУ/САП щодо оприлюднення матеріалів НСРД, що (вибачте за певний каламбур, але як є) зафіксовано під час проведення НСРД, вчора дійсно багато хто пропустив. і ви в тому числі. тому чекаємо від вас хоч якихось коментарів. чи коли про вас - то зовсім інше?

до речі, Я. Железняк, тут, здається, йдеться про те, що вам час подумати про адвоката і свою позицію. щоправда, за однієї єдиної умови: якщо НАБУ/САП у нас справді такі, як ви самі любите розповідати, тобто професійні, доброчесні та незалежні; якщо для них жодне прізвище не має значення, а лише закон, принципи та боротьба з корупцією. не дякуйте.

хтось от таких суб’єктів законодавчої ініціативи та «представників» народу як Я. Железня, А. Радіна, що присягнули на вірність Україні, зобов’язавшись усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, додержуватися Конституції України, очікували іншого?! «У законопроєктах №15333, 15334 та 15343 виявлено серйозні конституційні ризики, що можуть ускладнити реформи прокуратури, НАБУ та ДБР, спрямовані на інтеграцію з ЄС. Головне науково-експертне управління Верховної Ради вказує на колізії з Конституцією та загрози принципу правової визначеності. Зокрема, законопроєкт №15343 пропонує змінити порядок призначення Генерального прокурора, обмежуючи дискрецію Президента та розширюючи повноваження Вищої ради правосуддя, що суперечить статтям 106 та 131 Конституції України». … деталі - https://t.me/sudua/53571

останнім час особливо виглядає так, що метою всіх тих когнітивних тестів при доборі на посади в антикор і не лише є не відбір найрозумніших, а, дуже перепрошую, найї…х.

шановний Офісе Генерального прокурора, підкажіть, будь ласка, чи правильно розумію, що для інформування суспільства в соціальних мережах і ЗМІ про вашу діяльність, а також про дії та вчинки окремих прокурорів як ілюстративний матеріал можна використовувати будь-які відео та зображення, що не мають жодного стосунку ані до вас, ані до ваших прокурорів, ані до конкретних фактів, про які йдеться? тим цікавіше, що у відкритому доступі є чимало відео та зображень найрізноманітніших видів і жанрів, доступних для вільного використання. іншими словами, в публічній комунікації з вами можна застосовувати не юридичний, заснований на фактах, законах, нормах, правилах, принципах підхід, а творчий - «я художник, я так бачу»? і при цьому жодним чином не згадувати, що використані відео та зображення не мають стосунку до описаних фактів, а до всього ще й не нести відповідальності ні за творчі «доробки», ні за те, хто, що і як зрозуміє? питання важливе, навіть принципове

хто небуть, будь ласка, зупиніть його. спасіть і його і всіх тих, кому все це доводиться бачити …

логічно, але ж чомусь не виходять ) https://t.me/MorpexSasha/5554

УП, ось у цьому і біда: абсолютну більшість, великою мірою завдяки і вам, міряють за принципом «хто чий». дуже легко і зручно начепити ярлик: людина Єрмака, людина Фіали, людина Буданова, людина... вам, як «людям Фіали», напевно, здається, що треба було провести якесь чергове перезавантаження, переатестацію, люстрацію, очищення тощо, звільнити «людей Єрмака» і призначити «людей Буданова», а в ідеалі - «людей Фіали». чи не так? допоки такий підхід і таке мислення будуть визначальними в державному управлінні та державному будівництві, в суспільстві, ЗМІ, ми ніколи і нічого не збудуємо. в найкращому випадку стоятимемо на місці. будемо відкочуватися назад при кожній зміні керівника, споглядати забіги за доступ до крісел, отримувати на посадах усіх рівнів випадкових людей, втрачати купу часу, деградувати і т.д. професійність, самодостатність, спроможність, компетентність, досвід та інституційність мають бути визначальними для тих, хто мислить дорослими державними категоріями, а не належність до чергової групи «чиїхось людей», яких сьогодні треба привести на зміну попереднім.

Чому ми переконані, що соросята цинічні, лицемірні та відверто корумповані люди? Спочатку, коли їм це вигідно, вони з тобою «рішають» питання, вказані субʼєкти будуть розсипатися тобі у компліментах. Роблять це вони за кошти іноземних інвесторів, не в державних інтересах. А коли «паралельний уряд»,на думку видання “The Economist” в особі НАБУ/САП випускає чергову порцію вибіркових помийних матеріалів НСРД, то вчорашні друзі - грантоїди миттєво переобуваються у повітрі.

Ні. Я точно не є фанатом цієї будівлі на Банковій, але і там є адекватні люди. В моїй субʼєктивній уяві Дубовик один з них. Він прийшов з команди у Мінʼюсті Ірини Мудрої, яка теж показала себе нормальною порядною людиною. Тож не бачу тут скандалу.» -

Так ще в березні писав нардеп-блогер Ярослав Жєлєзняк, який на пару з Радіною, реєструє наввипередки написані Жернаковим та зашквареної де-юре 💩 законопроєкти в сфері судоустрою з низкою неадекватних положень. Але ми не побачили цього нардепа в судових засіданнях Мудрої та Дубовика задля їх підтримки. Тож висновок очевидний - не треба перебувати в ілюзіях, заграючи із грантоїдами та намагаючись їм сподобатися. Завтра вони про вас забудуть, поллють брудом та побіжать пилити наступний грант.

строки вони такі, мають властивість закінчуватися. граничний строк досудового розслідування у 12 місяців закінчиться вже на початку листопада. тобто, в кінці жовтня - на початку листопада, якщо не раніше, стороні захисту буде оголошено про завершення досудового розслідування. до того часу стане відомо, чи будуть змінені раніше повідомлені підозри за результатами розслідування (бо ж в початкових там повна …), чи встановили джерела коштів, які за версією слідства були легалізовані, чи доведено їх злочинне походження і як і т.д.

особливо «гарний» останній пункт 1) публічний реєстр, щоб бажаючих був мінімум або взагалі не було 2) а до елементарного розуміння презумпції невинуватості як до Місяця, а то і далі. з одного боку - неадекватні захмарні застави, з іншого - мінімум чи відсутність тих, хто їх захоче внести. а отже питання: чому не пропонують взагалі виключити з КПК запобіжний захід у вигляді застави, бо все що вони роблять і пропонують зробити - щоб норма про альтернативу тримання під вартою померла остаточно. як кажуть, дай дурню скляний … , вибачте, законодавчу ініціативу, то він і … розібʼє, і руки поріже. до речі, попередній КПК (1961) сварили за норму про явку з повинною, яку «вибивали» на початковому етапі розслідування. «доброчесні» по суті роблять те саме, тільки з інститутом угод в КПК вже 2012-го. а тримання під вартою фактично без права застави якраз і потрібен їм для досягнення бажаного, потрібного результату. нічого нового, все це вже було. чи не так?