Шрам

«Це був удар російською ракетою не тільки по українських дітях та лікарні «Охматдит». Це був удар по дірявій системі міжнародної безпеки, по самолюбству всіх, хто говорить про повагу до міжнародного права». А. Єрмак

04 липня поточного року О. Баганцем в Союзі юристів України проведено круглий стіл з метою обговорення результатів проведеного «Аналізу стану досудового розслідування та судового розгляду корупційних кримінальних проваджень за останні 10 років (2013 – 2023 р.р.)» В засіданні круглого столу прийняли участь академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор, багаторічний викладач Національної академії внутрішніх справ України Шакун В.І., екс Перший заступник Голови СБУ – начальник Головного управління по боротьбі із корупцією та організованою злочинністю, Генерал лейтенант Підболячний В.Ф., перший Директор Державного бюро розслідувань України, в минулому керівник слідчого управління ГСУ Генеральної прокуратури України Труба Р.М., екс начальник Головного слідчого управління СБУ, в минулому начальник управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснювали слідчі з ОВС ГСУ Генеральної прокуратури України, генерал-майор Остафійчук Г.В., Голова ГО «Українське юридичне товариство», адвокат Березюк О.В., Голова ГО «Рада громадського контролю», в минулому один із керівників слідчого управління ГСУ Генеральної прокуратури України, адвокат Шрам О.В., Голова громадської спілки «Центр запобігання та протидії корупції», доктор філософії в галузі права Мартиненко В.О., шеф-редактор щотижневої газети «Юридичний вісник України», голова Київської міської організації «Союз юристів України», професор, доктор юридичних наук Ковальський В.С., полковник міліції, багаторічний керівник секреталіату Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, а потім і секретаріату Конституційного суду України, кандидат юридичних наук Василькевич Я.І., старший науковий співробітник Інституту держави і права, кандидат юридичних наук, адвокат Сірий М.І., керуючий партнер Адвокатського об’єднання «Європейський правозахист»,адвокат в минулому багаторічний слідчий і прокурорБалик І.М. та керуючий партнер Національної антикризової групи Загородній Т.М. Деталі та результати аналізу - https://telegra.ph

Момент прямого влучання російської ракет в Охматдит. Це відео має побачити весь світ!

це правильно «Рішення про відмову у наданні допуску до державної таємниці приймається органом СБУ, якщо громадянин України зокрема: - має громадянство (підданство) іноземної держави чи держав, набув громадянство (підданство) іноземної держави, набув громадянство України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; - сприяє чи надавав сприяння іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам, а також окремим іноземцям чи особам без громадянства, що завдає чи може завдати шкоди інтересам національної безпеки України, або бере чи брав участь у діяльності заборонених політичних партій, громадських об’єднань після їх заборони у порядку, встановленому законом, а також діяльності політичних партій чи громадських організацій – нерезидентів України, що створюють загрозу національній безпеці України; - відмовляється від проходження психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа, перешкоджає (протидіє) його проведенню; - маючи допуск або доступ до державної таємниці, не повідомив у встановленому порядку про свій виїзд у приватних справах за межі України».

2024 рік, 11-й рік безперервної судової реформи Новини: «Верховний Суд: Якщо особа не мала намір організовувати концерт, але продавала квитки і заволоділа коштами — це шахрайство Саме собою існування між обвинуваченим і потерпілим певних цивільно-правових чи інших подібних правовідносин, які були закріплені в певному правочині, не виключає можливості кваліфікації діяння особи як шахрайства за наявності всіх необхідних елементів складу цього злочину. В окремих випадках такі відносини цілком можуть бути частиною реалізації умислу особи на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою. Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду під час розгляду касаційної скарги сторони захисту. У цій справі особа обвинувачувалася в тому, що, не маючи наміру організовувати виступ музичного гурту, повідомила іншим особам про здійснення такої організації та продала квитки на концерт, а отриманими грошима заволоділа, розпорядившись ними на власний розсуд. Місцевий суд визнав винуватим і засудив обвинуваченого за частинами 1 та 2 ст. 190 КК України. Апеляційний суд погодився з місцевим судом у частині доведеності вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченого. У касаційній скарзі сторона захисту стверджувала, що кваліфікація дій підзахисного за частинами 1 та 2 ст. 190 КК України є передчасною, оскільки він не мав умислу на вчинення шахрайських дій, а між ним і потерпілими виникли цивільно-правові відносини. ККС ВС вказав на відмежування шахрайства від цивільно-правових деліктів. Так, отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов’язання може бути кваліфіковане як шахрайство, якщо встановлено, що винна особа вже в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, а зобов’язання – не виконувати. Розмежування кримінально караного злочину від цивільно-правової угоди необхідно здійснювати не за тим, як оформлені укладені між сторонами договори, а за тим, що стало результатом цієї договірної діяльності. Якщо одна сторона, беручи на себе зобов’язання, не має реальних можливостей і бажання їх виконувати, то йдеться про шахрайство. Цивільно-правові відносини, за допомогою яких суб’єкт прагне завуалювати свій злочинний умисел, за наявності підстав не повинні бути перешкодою для оцінки скоєного як злочину, передбаченого ст. 190 КК України». Вибачаюсь, але в чому новина, що такого важливого та нового виснував у цій справі Верховний суд? Якщо хто забув: 1) 2009 рік, 15 років тому і за 5 років до початку всіх цих безкінечних судових і не тільки «реформ» ППВСУ віл 06.11.2009 #10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності»: отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання. 2. Другий рік незалежності України ППВСУ від 25.12.1992 #12 «Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності»: отримання майна під умовою виконання якого-небудь зобов'язання може кваліфікуватися як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала мету його присвоїти, а зобов'язання - не виконувати. Можна копнути ще глибше, але вистачить і цього для запитання: вибачаюсь, та з огляду на очевидні тенденції, коли можна очікувати новини про те, як Верховний суд після чергової реформи та в результаті неймовірних інтелектуальних зусиль, на засіданні чергової новоствореної палати більшістю голосів виснував, що, наприклад, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - це вбивство, що таємне викрадення чужого майна - це крадіжка, що земля кругла, а день змінює ніч тому, що вона крутиться навколо своєї осі, а весна, літо, осінь, зима - навколо Сонця (хоча були й окремі думки)? можливо перебільшую, але в гонитві за всіма цими висновками судової практики, здається, ми всі разом розучуємося розуміти і застосовувати не лише Закони нашої держави, але й елементарні закони логіки.

натомість потребуємо, шукаємо лише детальних інструкцій на кожен день і кожен випадок. іншими словами - деградуємо та ще й достатньо швидкими темпами.

кому цікаво Монографія Т. Дудаш «Правова аргументація: загальнотеоретична характеристика» «Вперше в українській правничій науці виконано комплексний загальнотеоретичний аналіз правової аргументації як юридичної діяльності. Ґрунтуючись на загальнотеоретичній концепції правової аргументації, досліджено процес такої діяльності, її засоби та запропоновано критерії й методику оцінювання її результату. Виявлено ознаки правової аргументації для розкриття її юридичної природи. Значну увагу приділено аргументам, що їх використовують у правовій аргументації, а також її мовним засобам. На основі запропонованої загальнотеоретичної моделі досліджено особливості правової аргументації в основних видах юридичної діяльності (правотворчій, правотлумачній, правозастосовчій) та досліджено приклади такої аргументації. Теоретичною основою монографії стали основні європейські джерела з питань правової аргументації, а практичною – аргументувальна практика, зокрема українських судів і Європейського суду з прав людини. Для науковців і здобувачів освітніх чи наукових ступенів у галузі права, правотворців, правотлумачів та правозастосувачів, а також усіх, кого цікавлять проблеми правової аргументації». Посилання на текст монографії: https://www.researchgate.net/publication/380856039_Legal_Argumentation_the_View_of_Legal_Theory_monograph_in_Ukrainian_abstract_in_English_Pravova_argumentacia_zagalnoteoreticna_harakteristika https://www.academia.edu/119988027/Legal_Argumentation_the_View_of_Legal_Theory_monograph_in_Ukrainian_abstract_in_English_Правова_аргументація_загальнотеоретична_характеристика_

рибак рибака бачить здалека тобто, уряду народ можна намахувати, а от західних інвесторів зась. чи навпаки? а можна одночасно і одних і інших, на системній основі, як це робить ЦПК. головне, хоч когось намахувати, бо інакше вже давно ніяк не виходить, а жити то за щось треба. якийсь камінг-аут )

цікава історія виявилася із нещодавнім скасуванням ВАКСом арешту майна з облгазів (коротко) кримінальне провадження, в якому Печерським судом Києва були арештовані корпоративні права, перебувало і продовжує перебувати у провадженні слідчих ГСУ ДБР, а в провадженні детективів НАБУ не перебувало взагалі. клопотання про скасування арешту майна було подане до ВАКС на підставі ст. 33-1 КПК з огляду на кваліфікацію злочину (ст. 364 ч. 2 КК), суб’єкта його вчинення (службові особи Міністерства) та розмір заподіяних збитків, а слідчий суддя ВАКС погодився з цим навіть з огляду на те, що у провадженні нікому не повідомлено про підозру. прокурор ОГП намагався ініціювати перед АП ВАКС питання про направлення справи до іншого суду - Печерського, але провадження за таким клопотання прокурора АП ВАКС закрила, оскільки: «на стадії досудового розслідування єдиним суб`єктом, який може вирішити питання про те, чи підлягає клопотання розгляду у ВАКС, є слідчий суддя». як наслідок, слідчий суддя ВАКС розглянув клопотання про скасування арешту корпоративних прав 21 облгазу та задовільнив його у провадженні, розслідування якого здійснювали і здійснюють слідчі ГСУ ДБР. у зв'язку із цим питання: чи будуть слідчі судді ВАКС дотримуватися рівно такого ж підходу у всіх інших провадженнях, які підсудні їм відповідно до ст. 33-1 КПК, але з різних причин розслідуються іншими органами досудового розслідування? п.с. довго думали і сьогодні нарешті з’явився перший коментар грантових організацій по цій історії – представник TI Ukraine дійшов висновку, що у всьому винне ДБР. хто б сумнівався ) ухвала ВАКС від 25.06.24 про скасування арешту майна - https://reyestr.court.gov.ua/Review/120088504 ухвала АП ВАКС від 13.05.24 про закриття провадження за клопотання прокурора про передачу справи до іншого суду – https://reyestr.court.gov.ua/Review/119036141 ухвала ВАКС від 29.05.24 про відмову у задоволенні прокурора про закриття провадження - https://reyestr.court.gov.ua/Review/119587756

один із народних депутатів України, у якого вчора було державне свято. Ярославе Івановичу, зізнавайтесь, гарно відзначили? https://t.me/shrammoleg/958