Elevatorist.com

✅Проєкт агропромислового парку Eco Agro Hub Podillya, який будує «Епіцентр К» на Хмельниччині, включили до інвестиційного каталогу Ukraine Investment Guide 2026.   Загальний бюджет проєкту становить $500 млн, із яких $150 млн — власний внесок компанії, а ще $350 млн планують залучити у вигляді зовнішнього фінансування.    Проєкт передбачає будівництво:   🔸олійноекстракційного заводу; 🔸біоетанольного заводу; 🔸біометанового заводу; 🔸теплоелектроцентралі; 🔸об'єктів відновлюваної енергетики.   Початок роботи об'єктів індустріального парку запланований на період із четвертого кварталу 2026 року до четвертого кварталу 2027 року.

Минулий тиждень не приніс суттєвих змін у цінах на український ріпак, проте ринок залишається напруженим.   💰Експорт: Ціни тримаються в діапазоні $550–580/т CPT-порт. Найдорожче оцінюють липневі поставки через загальний дефіцит фізичного товару (жнива дещо затримуються).   Внутрішній ринок: Переробники почали піднімати ставки, аби законтрактувати стартові партії. Попит на умовах CPT-підприємство озвучують у межах 26–26,8 тис. грн/т.   🌞Найближчим часом тренди диктуватимуть виключно погода та темпи збиральної кампанії.

🟢МХП збудує когенераційну установку на Вінниччині за $21,1 млн   Новий об'єкт потужністю 10 МВт працюватиме на соняшниковому лушпинні та вироблятиме 233 ГВт·год «зеленої» електроенергії на рік. Енергію використають для забезпечення власних заводів (комбікормового та олійноекстракційного), а надлишок продаватимуть на ринку.   Холдинг профінансує $4,3 млн самостійно, решту — $16,8 млн — залучить від партнерів. Запуск ТЕЦ заплановано на 2029 рік (ТЕО та оренда землі вже готові). Нагадаємо, МХП вже активно використовує власні СЕС, біогазові комплекси та експортує біометан до ЄС.

💡Карта елеваторів України допомагає швидко знайти потрібне зерносховище, оцінити потужності зберігання, спланувати логістику та проаналізувати інфраструктуру регіонів. 📎Для замовлення карти переходьте за посиланням https://url-shortener.me/NL4S 👩‍💻Або ж звертайтеся на пошту elevatorist@latifundistmedia.com чи телефонуйте +38 095 405 40 93

💡Карта елеваторів України допомагає швидко знайти потрібне зерносховище, оцінити потужності зберігання, спланувати логістику та проаналізувати інфраструктуру регіонів. 📎Для замовлення переходьте за посиланням https://url-shortener.me/NL4S 👩‍💻Або ж звертайтеся на пошту elevatorist@latifundistmedia.com чи телефонуйте +38 095 405 40 93

У маркетинговому сезоні 2025/2026, який підійшов до кінця 30 червня, обсяги українського агроекспорту зернових та олійних культур становили 41,1 млн тонн. Про це звітує Українська зернова асоціація (УЗА).   Показники демонструють спад порівняно з минулими роками: у сезоні 2024/25 на зовнішні ринки було відвантажено 46,7 млн тонн, а у 2023/24 роках — 57,5 млн тонн.   В УЗА виділяють кілька факторів, що стримали український агроекспорт:   🔸Інфраструктурні удари: регулярні російські атаки на енергетичні об'єкти, транспортні вузли, морські порти та зернові термінали.   🔸Регуляторні обмеження: введення Євросоюзом квот на імпорт української пшениці.   🔸Ринкові умови: загальне зниження валового збору деяких культур та несприятливі світові ціни (зокрема, на ринку пального).   Через логістичні перешкоди в країні зафіксовано стрімке накопичення зерна. Якщо на початку сезону перехідні запаси становили 7,4 млн тонн, то до кінця червня вони підскочили майже до 13 млн тонн.

Світовий аграрний сектор впевнено переходить від дефіциту та стрімкого зростання попиту до епохи перевиробництва. За таких умов ключову перевагу отримають країни, які зможуть не лише нарощувати врожаї, а й самостійно створювати внутрішній попит за допомогою глибокої переробки та біоенергетики. Таку думку в інтерв'ю Latifundist.com висловив засновник CAS Consultancy Сезар Соарес. Оскільки демографічне зростання на планеті сповільнюється, а технології агровиробництва стають дедалі ефективнішими, світ неминуче зіткнеться з профіцитом продукції. Саме перевиробництво стане головним викликом для глобального агросектору в найближчі десятиліття. На думку Соареса, Україна вже зараз демонструє ознаки цього майбутнього, адже вирощує значно більше, ніж здатна спожити. Через слабкий внутрішній ринок українські аграрії критично залежать від експорту, морської логістики та коливань світових цін. Для України розвиток внутрішньої переробки є єдиним реальним шляхом для подальшого розвитку.

Молдовський агропромисловий холдинг Trans-Oil відкинув звинувачення щодо причетності свого засновника Важі Джаші до схеми постачання українського зерна до Ірану в обмін на російські безпілотники Shahed.   📞 Зазначається, що Trans-Oil проводить телефонні конференції та зустрічі з власниками своїх облігацій після публікації розслідування «Української правди», яке викликало занепокоєння серед інвесторів. Після виходу матеріалу облігації компанії різко втратили в ціні. За даними Bloomberg, керівництво Trans-Oil також проведе глобальну конференцію для інвесторів, щоб відповісти на їхні запитання.   📌 Подробиці за посиланням

🌾Елеватори Tekom Agro Group розпочали новий сезон приймання зерна врожаю-2026.    На півночі Одеської області, де працює найбільше агропідприємство групи — ТОВ «Ясні Зорі», на елеватори Подільського району почали надходити перші партії зерна.   Першим до приймання озимого ячменю приступило «Подільське зернопереробне підприємство», а за кілька днів приймання нового врожаю розпочав і «Чубівський комбінат хлібопродуктів».   📌А в наша Карта елеваторів дає можливість побачити всі зерносховища регіону і дізнатися, чи приймають вони давальницьке зерно. Оформлюйте підписку за посиланням

Турецький уряд затвердив тарифні квоти на імпорт нерафінованої соняшникової олії та насіння соняшнику на період з 11.01.2027 по 31.05.2027 року. Максимальний обсяг пільгового імпорту встановлено на рівні 1,25 млн тонн для насіння (за нульовою ставкою мита) або 500 тис. тонн для олії (із митною ставкою 20%). Поточні ліміти перевищують показники 2026 року (1 млн т та 400 тис. т відповідно). Право першочергового використання квот закріплено за переробними підприємствами, які зобов'яжуться закуповувати соняшник внутрішнього виробництва впродовж липня–листопада 2026 року.

У червні зросли світові ціни на рослинні олії. За даними ФАО (Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН), відповідний індекс цін досяг 192,0 пункту, що на 3,8% більше проти травня та на 23,3% перевищує показник червня минулого року.   Загальний підйом ринку зумовлений здорожчанням пальмової та ріпакової олій, яке перекрило падіння цін на соєву олію, тоді як соняшникова залишалася стабільною.   🔸Пальмова олія: після травневого спаду знову пішла вгору через прогнози скорочення експорту з Індонезії, де зростає внутрішній попит на біодизель. 🔸Ріпакова олія: додала в ціні на тлі високого попиту з боку біопаливного сектору та негоди в Канаді й Австралії. 🔸Соняшникова олія: котирування майже не змінилися — дефіцит поточної пропозиції компенсується оптимістичними прогнозами на сезон 2026/27. 🔸Соєва олія: подешевшала через сезонне збільшення поставок із Південної Америки та падіння цін на нафту.

🌾 Жнива-2026 стартували! Куди везти новий врожай? 🚜   Аграрії кількох областей України вже вивели комбайни в поля. Жнивна кампанія ранніх зернових, зернобобових та ріпаку офіційно розпочалася:   🔸Івано-Франківщина: першими стартували господарства Івано-Франківського та Коломийського районів. Станом на 2 липня вже обмолочено 500 га озимого ячменю та 100 га гороху (намолочено 2,65 тис. т та 200 т зерна відповідно).   🔸Вінниччина: жнива розпочалися на півдні області — у Ямпільській, Крижопільській, Піщанській та Бершадській громадах. Днями підтягнуться й інші райони.   🔸Кіровоградщина: у Кропивницькому та Голованівському районах уже активно обмолочують озимий ячмінь.   🔸На Одещині та Миколаївщині жнива стартували найраніше і зараз в активній фазі.  

Щоб оперативно знаходити вільні потужності, порівнювати ціни та планувати маршрути в розпал сезону, підписуйтесь на Карту елеваторів!

🚆 «Укрзалізниця» наростила перевезення зерна майже на 18% з початку року. За січень–червень 2026 року залізницею перевезли 17,36 млн т зернових, що на 17,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Експортні перевезення зросли ще більше — до 15,68 млн т (+18,9%). 📈 У червні динаміка була ще відчутнішою: залізниця перевезла 2,82 млн т зерна (+41,1% р/р), з яких 2,53 млн т — на експорт (+37,7%). Середньодобове навантаження зернових у червні також стало рекордним — 85,4 тис. т, що у 2,3 раза більше, ніж торік.

У червні Україна експортувала 4,8 млн т агропродукції — на 7,5% менше, ніж у травні. В УКАБ пояснюють — спад наприкінці маркетингового року є традиційним, хоча значні запаси зерна для експорту ще залишаються. 🌾 Основу експорту, як і раніше, сформували зернові — 3,56 млн т, майже без змін до обсягів травня. Водночас поставки: 🔸 олійних культур скоротилися на 51%; 🔸 рослинних олій — на 33,5%; 🔸 шроту — на 13,9%. 📌 Найбільшу частку в зерновому експорті традиційно забезпечила кукурудза (1,97 млн т), далі — пшениця (1,56 млн т). Після старту нового сезону ринок очікує поступового відновлення експортної активності.

🌾 Понад 2 тис. агрокомпаній можуть втратити можливість отримати статус критично важливих. Після оновлення критеріїв мінімальний земельний банк для агропідприємств збільшили з 500 до 1000 га, а мінімальний річний дохід — з 20 млн до 40 млн грн. 📊 За оцінками VKURSI Market BI, якщо за старими вимогами потенційно відповідали статусу 5102 компанії, то тепер — лише 2867. Тобто майже 44% підприємств (2235 компаній) можуть втратити можливість отримати цей статус лише через зміну двох критеріїв. Найбільше агрокомпаній із земельним банком понад 1000 га зареєстровано в Одеській, Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

🌾 Елеватори «Кернел» вперше прийняли понад 1 млн т комерційного зерна за сезон. У компанії пояснюють: рекорд став можливим після переходу від закритої корпоративної моделі до відкритої роботи з ринком. Елеватори розширили перелік послуг, адаптували тарифи та повністю цифровізували процеси приймання й відвантаження зерна. 📌 У «Кернел» зазначають, що й надалі розвиватимуть комерційний напрям, розширюючи доступ фермерів до своєї інфраструктури, прозорих сервісів і прогнозованої логістики.

🌾 Український ячмінь нового врожаю запізно почав дешевшати й ризикує втратити липневий експортний попит. За даними ASAP Agri, за останні 10 днів ціни на український ячмінь знизилися приблизно на $17/т, однак зерно все ще поступається конкурентам. 📉 На ринку вже активніше купують молдавський та російський ячмінь, які наразі дешевші за український. Експерти зазначають: шанс реалізувати липневий попит ще є, але для цього продавцям потрібно оперативно переглянути цінові пропозиції. Інакше покупці остаточно переключаться на альтернативні походження.

🌾 Термінал «Мостиська Драй Порт» розпочав контрактацію ріпаку та сої нового врожаю. Як повідомив директор з розвитку N'UNIT Юрій Красновський, наразі через термінал переважно відвантажують пшеницю та кукурудзу минулорічного врожаю. Водночас уже стартувала контрактація ріпаку та сої нового сезону, а також очікується надходження нових партій шроту. 📌 За словами Красновського, невеликі фермерські господарства здебільшого продають продукцію трейдерам безпосередньо на терміналі, тоді як великі агрокомпанії самостійно організовують експортну логістику та працюють із терміналом напряму.

🚛 В обхід «Паланки»: в Одеській області обговорили будівництво нової дороги, яка з'єднає Одесу з портами Дунайського кластера без перетину території Молдови. 📌 Наразі перевезення через КПП «Паланка» регулярно гальмують багатокілометрові черги та проходження прикордонного контролю. Нова дорога має скоротити час доставки вантажів і суттєво покращити логістику агропродукції з Бессарабії. Втім, проєкт поки що залишається на етапі обговорення. Через відсутність фінансування передпроєктні дослідження не можуть розпочати вже два роки. 💬 В Одеській ОВА зазначають, що будівництво потребує державного фінансування або підтримки міжнародних партнерів. Водночас область розглядає можливість закласти у бюджет-2027 кошти на підготовчі роботи. 🛡 Окремо на КПП «Паланка» найближчим часом планують встановити модульні укриття для водіїв і пасажирів на випадок повітряних тривог.