Elevatorist.com

🌿 Генеральний директор «Кернел» Євген Осипов на конференції Grain Ukraine 2026 озвучив важливі тези щодо енергетичної незалежності України. Україна зараз імпортує більше етанолу у складі готових паливних сумішей, ніж експортує чистого продукту до ЄС. Причина — жорсткі європейські квоти. 💡 Що пропонує «Кернел»? 1. Збільшити споживання біоетанолу та біодизелю всередині країни на 20–25%. 2. Будувати заводи в Україні: Європейські біоетанолові гіганти вже купують нашу агропродукцію і зацікавлені у створенні переробних потужностей прямо в Україні. Це дешевше за виробництво в ЄС і значно вигідніше логістично. ⚡️ Головна перешкода — дорога енергія Для масштабної переробки потрібна доступна електрика. «Кернел» розв'язав цю проблему через когенерацію на біомасі.

«Сьогодні ми повністю забезпечуємо себе власною електроенергією, а також постачаємо її в мережу. Компанія пройшла шлях від імпортера енергії до її експортера», — зазначив Осипов.

Хмельницький апеляційний суд підтвердив законність арешту майна компанії «Волиця-Агро». Рішення ухвалене в межах кримінальної справи про можливі шахрайські схеми із зерном. Про це з посиланням на судову ухвалу повідомляє Latifundist.com. Арешт поширюється на комплекс елеватора у Білій Церкві (потужністю зберігання до 60 тис. тонн), а також на прилеглі земельні ділянки, вагову, склади, майстерню та трансформаторну підстанцію. Зняти обтяження з частини майна намагався «Сенс Банк», оскільки активи перебувають у нього в заставі та іпотеці під кредитні зобов'язання компанії. Фінустанова вже запустила процедуру стягнення, зазначаючи, що арешт блокує цей процес. Станом на травень 2026 року «Волиця-Агро» заборгувала банку близько $8,8 млн за трьома кредитними лініями. Проте апеляційна інстанція відхилила скаргу банку. Суд вирішив, що наявність іпотеки не є приводом для скасування обмежень, оскільки арешт потрібен для забезпечення потенційної конфіскації та компенсації збитків у кримінальному провадженні.

🛣 У Рівненській області запустили нову транспортну артерію протяжністю 14,5 км. Проєкт, який розпочали ще у 2019 році й поставили на паузу через повномасштабне вторгнення, нарешті завершено. Обхід забезпечує прямий вихід до траси М-06 Київ — Чоп та пунктів пропуску на кордоні з Польщею («Ягодин», «Устилуг», «Угринів»). Збудовано 6 км повністю нового автошляху, ще 8,5 км — реконструювали та відремонтували.

Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка підключився онлайн із Парижа до конференції Grain Ukraine та окреслив ключові орієнтири для українського агросектору на шляху до ЄС.   Головні тези:   ▪️Україна розблокувала переговори з Угорщиною і переходить до відкриття переговорних кластерів. Оптимістичний сценарій повного виконання всіх вимог та підписання угоди про вступ — наступні 12–17 років.   ▪️ Максимальна простежуваність ринків (документальна, логістична, податкова). Це єдиний спосіб посилити довіру до української продукції.   ▪️Українському агробізнесу варто переходити від різких щорічних змін культур до плановості обсягів постачань. Стабільні ринки, як ЄС, не люблять різких перепадів експорту, які часто провокують політичні обмеження.   ▪️Сільське господарство в ЄС є надто політизованим. Тому системний діалог між українськими та європейськими бізнес-асоціаціями (як це вже діє з Польщею, Німеччиною та Нідерландами) — це ключ до зняття напруги.

✅ На Чернігівщині занедбану територію ексцукрового заводу площею 14 га перетворюють на індустріальний парк «Носівські господарства». Як повідомив «Суспільному» голова асоціації «Нова індустріальна Чернігівщина» Андрій Бойко, потенційні інвестори вже розглядають тут два великі проєкти: СЕС потужністю 5 МВт та підприємство з глибокої переробки кукурудзи (ініціатори — українці з Німеччини). На майданчику, яким із грудня 2025 року керує ПП «Тепличне», вже стартували підготовчі роботи. Наразі триває розробка проєктно-кошторисної документації для підведення інфраструктури.

💸 Пересушування, перевитрата палива та втрата якості: де елеватори втрачають гроші?   Чи впевнені ви, що налаштування вашої зерносушарки працюють на вас, а не проти вашої кишені? В агросекторі досі живуть стереотипи, через які фермери втрачають тонни збіжжя та мільйони гривень на рівному місці.   Розбираємо головні помилки та з'ясовуємо, як оптимізувати процес і перестати палити гроші в трубу.   👉 Читати статтю: Міфи про зерносушіння, які коштують аграріям грошей

🚢 Через перевантаження інфраструктури в головному порту Марокко виникли серйозні затримки з прийманням зернових. Наразі на розвантаження очікують понад десяток суден із пшеницею, кукурудзою та кормами. Логістичний збій посилився через зниження транспортної активності під час релігійних свят. Для вирішення проблеми роботу портових об'єктів планують продовжити до вечора або перевести на цілодобовий режим. Головний чинник кризи — рекордні обсяги імпорту м'якої пшениці (у травні на рейді перебувало до 55 суден одночасно). Щоб знизити навантаження, уряд країни ввів тимчасове ввізне мито в розмірі 35% на період з 1 червня по 31 липня 2026 року. Очікується, що це обмежить нові поставки та допоможе порту подолати черги.

Новий зернотрейдинговий підрозділ компанії «ТАС Агро» успішно завершив перший рік діяльності, досягнувши регулярних обсягів торгівлі на рівні 30–35 тис. тонн щомісяця. Завдяки цьому напрям вийшов на точку беззбитковості, про що повідомив директор TAS AGRO TRADE Артем Семененко. Керівник підрозділу визнав, що для досвідчених гравців ринку такі показники можуть виглядати помірними, проте для стартапу це важливий маркер успіху.

«Для нового трейдингового бізнесу ці обсяги мають особливе значення: ми досягли беззбитковості та підтвердили життєздатність нашої бізнес-моделі», — зазначив Семененко.

Він також додав, що через високу складність українського ринку фінансові результати року виявилися скромнішими за початкові очікування компанії. Попри це, ключовим здобутком першого року роботи директор назвав створення сильної та повноцінної команди, яка об'єднала трейдерів, логістів, закупівельників та операційних спеціалістів.

АТ «Укрзалізниці» критично потрібно збільшити тарифи на вантажні перевезення щонайменше на 45%. Це стабілізує фінанси компанії та посприяє завершенню реструктуризації боргів на тлі постійних російських ударів по інфраструктурі, в інтерв'ю Reuters повідомив керівник УЗ Олександр Перцовський.   За його словами, залізниця більше не має ресурсів для прихованого субсидування інших галузей.  

«Ми усвідомлюємо проблеми бізнесу та подорожчання енергоносіїв для всіх секторів, проте УЗ не може й надалі покривати ці витрати власним коштом», — наголосив Перцовський.

  📌Більше читайте за посиланням

«Королівський смак» втратив 15 тис. тонн соняшникової олії під час пожежі на одному з об'єктів в порту. Про це повідомив перший заступник генерального директора та керуючий директор групи компаній Максим Король.   «Для будь-якої компанії це серйозний удар. Для українського бізнесу під час війни — ще один іспит на стійкість. Проте сила підприємництва вимірюється не відсутністю криз, а здатністю проходити їх гідно», — написав він у Facebook.   Попри втрати підприємство не зупинило виробництво і не скоротило зобов'язання перед партнерами.

🚉 «Контінентал Фармерз Груп» придбала 100 нових вагонів-зерновозів, збільшивши власний залізничний парк до 350 одиниць.    Нові вагони мають об'єм 116 м³ та вантажопідйомність до 70,5 т.   У 2025 році «Контінентал Фармерз Груп» перевезла залізницею в Україні та країнах ЄС понад 1,5 млн т зерна, частину яких транспортували власними зерновозами.

Агрохолдинг ІМК до кінця першої декади червня планує відвантажити всі продані запаси зерна з врожаю 2025 року та увійти в новий сезон з порожніми елеваторами.   Про це повідомив генеральний директор компанії Олександр Вержиховський в інтерв'ю Farmer.pl.   За його словами, у 2025 році середня ціна кукурудзи в Одеському порту за контрактами CPT становила 211 $/т, що на 31% більше, ніж у 2024 році. Водночас за форвардними контрактами пшениця нового врожаю 2026 року коштує в середньому 220-230 $/т, а кукурудза — 230 $/т.  

«Зазвичай ми продаємо 30% нашого обсягу за допомогою форвардних контрактів — позабіржової угоди, за якою дві сторони домовляються купити або продати за заздалегідь визначеною ціною на певну майбутню дату, а решту — протягом сезону на спотовій основі, тобто за поточною ринковою ціною», — пояснив Вержиховський.

В індустріальному парку «Західноукраїнський промисловий хаб» на Тернопільщині розпочали будувати комбікормовий завод з елеватором.   В проєкт інвестують 1,5 млрд грн, повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.   Інвестором проєкту виступає «Агропродсервіс».   Потужність нового підприємства становитиме 400 тис. т комбікормів на рік.  Завод введуть в експлуатацію у 2027 році.

⬆️Єгипет значно збільшив закупівлі української пшениці у липні–квітні 2025/26 МР.  

«Єгипет збільшив імпорт пшениці в цьому сезоні до 13,9 млн т, у порівнянні з 11,3 млн т у липні-квітні минулого сезону. При цьому Україна збільшила свою частку і зайняла частину ринку, раніше зайнятого російськими та французькими постачальниками», — сказав Ахмед Ельсебай, генеральний менеджер Egyptian Swiss Group.

Директорка однієї з агрокомпаній в Одеській області не внесла до звітів продаж 5,1 тис. тонн кукурудзи вартістю 39 млн грн. Через це держава недоотримала понад 7 млн грн.   Детективи БЕБ справу розслідували й оголосили керівниці підозру, а обвинувальний акт уже пішов до суду.   Підприємство вирішило не чекати вироку і добровільно сплатило всі 7,2 млн грн (податок + штрафи), а на додачу — задонатило 1 млн грн на українську армію. Кошти вже на рахунках.

💰Міжнародна логістична група GOL розпочинає новий інфраструктурний проєкт у партнерстві з іншими інвесторами — будівництво логістичного комплексу найвищого класу А+. Об'єкт зведуть у прикордонному селі Соломоново, що розташоване на Закарпатті поруч із кордонами України з Угорщиною та Словаччиною. Про це інформує видання USM. Новий хаб матиме багатофункціональне призначення. Його потужності розраховані на забезпечення потреб дистрибуції, e-commerce, 3PL/4PL-логістики, а також легкого виробництва, фасування та пакування товарів. Ключовими клієнтами та резидентами комплексу мають стати компанії, залучені до міжнародної торгівлі: агровиробники, логістичні оператори, великі ритейлери, трейдери, імпортери, а також представники промислового та фармацевтичного секторів. Наразі група GOL веде переговори щодо залучення довгострокових партнерів для спільної реалізації та розвитку цього масштабного проєкту. 📌Більше читайте за посиланням

🟢 Українські підприємства перейдуть на уніфіковану систему довкіллєвих дозволів. Новий механізм замінить три окремі процедури, які бізнес проходив раніше: отримання дозволів на викиди в атмосферне повітря, спеціальне водокористування, а також на операції з управління відходами. Про це повідомили учасники круглого столу «Реформа запобігання та контролю промислового забруднення: Запровадження уніфікованих дозволів», що відбувся 27 травня. У Мінекономіки підкреслили, що перші законодавчі кроки вже зроблено — в Україні набув чинності Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Цей документ повністю відповідає вимогам Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди і закріплює юридичний перехід від трьох застарілих дозвільних процедур до єдиного інтегрованого екологічного дозволу.

🚢 Через переорієнтацію експорту на початку повномасштабного вторгнення, у 2023 році потужність дунайських портів зросла до 35 млн тонн на рік. Проте з повноцінним відновленням роботи портів Великої Одеси завантаженість Дунайського регіону почала стрімко падати: з 17,4 млн тонн у 2024 році до 8,9 млн тонн у 2025-му.   За прогнозами, у 2026 році цей показник може знизитися до 5 млн тонн. Про це під час конференції Ukrainian Danube Conference в Одесі повідомив заступник Міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба.   За словами урядовця, без системної допомоги держави придунайські порти втрачають конкурентоспроможність, що загрожує простоєм потужностей, відтоком кваліфікованих кадрів та економічним спадом у регіоні.   Щоб змінити ситуацію, Мінрозвитку пропонує комплекс рішень:   ▪️Єдиний менеджмент: Створення спільної системи управління для всіх дунайських портів. ▪️Реінвестування: Залишення щонайменше 30% вільного прибутку держпідприємств на модернізацію інфраструктури. ▪️Пільгова логістика: Запровадження знижок на залізничні перевезення до портів Ізмаїл та Рені, а також гнучких тарифів. ▪️Розвиток виробництва: Створення індустріальних парків на вільних ділянках для формування доданої вартості та стимулювання нових вантажопотоків.   Окремим стратегічним вектором є інтеграція української частини Дунаю до Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T), що відкриє доступ до європейських грантів та інвестицій.   Крім того, міністерство фокусується на посиленні ППО, забезпеченні енергетичної стійкості портової інфраструктури та залученні міжнародної допомоги.

🌻На українському ринку соняшнику зберігається висхідний ціновий тренд, проте темпи подорожчання стримуються стабільністю цін на соняшникову олію та мінімальною маржинальністю переробки. Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».   Щоб компенсувати низьку рентабельність, переробні підприємства намагалися підвищити прибутковість за рахунок шроту, вартість якого на умовах FCA зросла до 12–13 тис. грн/т і вище.   Наразі закупівельні ціни на соняшник (олійність 48–50%) коливаються в межах 32–34 тис. грн/т СРТ залежно від регіону.   Ситуацію ускладнює обмежена пропозиція: аграрії неохоче продають запаси, виставляючи цінники від 32–32,5 тис. грн/т з місця, а в окремих випадках — до 34–35 тис. грн/т без логістики.   За даними Spike Brokers, поточні котирування виглядають так:   ▪️Соняшник (CPT Одеса): 742 /тзПДВ(+3 за тиждень); ▪️Соняшникова олія (FOB Пн. Європа, поставка липень-серпень): 1500 $/т.