UIF | Український інститут майбутнього

​​⚖️ Трьох голосів у комісії з десяти достатньо, щоб операцію бізнесу визнали податковим зловживанням. Уряд схвалив законопроєкт № 16150 щодо імплементації європейської директиви ATAD. Але запропоновані зміни виходять далеко за межі оподаткування міжнародних компаній. За новими правилами податкова зможе не визнавати витрати компаній та податкові пільги. ІТ-послуги чи консалтинг між пов'язаними компаніями, у яких не побачать ділової мети, можуть визнати виплатою дивідендів. А з 2028 року новий податок на переміщення активів за кордон може стосуватися навіть найменших підприємств. Для ФОП наслідки можуть бути ще відчутнішими: у разі визнання операції податковим зловживанням — донарахування 18% податку від обсягу переданих коштів або майна та примусове переведення на загальну систему оподаткування. 👉 Як ці зміни вплинуть на компанії, ФОП і звичайних громадян? І чи не створять нові правила додаткових ризиків для бізнесу? 🔗 Повний аналіз законопроєкту — на сайті UIF 👇

​​⚡️ Україна втратила дешеву базову генерацію, інфраструктура зазнала масштабних руйнувань, а споживання впало на 30–35%. Проте ціна електроенергії для бізнесу продовжує зростати. Борги балансуючого ринку сягнули 46,5 млрд грн, а конкурс на нову генерацію дав лише 78 МВт за дефіциту 7 000 МВт. Як Україні вийти з енергетичної кризи? Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм UIF, представив дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів» і запропонував п'ять рішень для виходу з кризи. 🎥 Експертна дискусія про майбутнє енергоринку вже на YouTube-каналі UIF! До обговорення долучилися Ольга Буславець, Володимир Кудрицький та Олександр Харченко. Модератор — Анатолій Амелін. Які ризики вони бачать для української енергосистеми та що вважають необхідним змінити вже зараз? 🔗 Посилання на повний запис 👇🏻

​​⏰ Уже завтра, 21 жовтня об 11:00! ⚡️ Онлайн-презентація дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів. Як подолати деструктивні тренди» та експертна дискусія від Українського інституту майбутнього. Чому зростають тарифи? Як вийти з боргової кризи та залучити інвестиції? Які рішення потрібні ринку вже зараз? 🎙 Андріан Прокіп, Ольга Буславець, Володимир Кудрицький та Олександр Харченко шукатимуть відповіді. Долучайтеся до обговорення! Реєструйтеся за кнопкою нижче та ставте свої запитання експертам 👇

​​🇺🇸 33 з 56 кроків адміністрації США з січня 2025 року послаблювали Україну. 13 — посилювали. Анатолій Амелін проаналізував рішення і заяви Вашингтона за 21 місяць. Доказів, що адміністрація Трампа діє як союзник Москви, він не знайшов. Для України США перестали бути передбачуваною опорою. Тепер це чинник, який треба враховувати в кожному рішенні. 🛡 Протиракетна оборона — на критичному рівні. Близько 95% ракет Patriot Україна отримує через PURL: це американська зброя, яку оплачують союзники. За оцінкою CSIS, після війни з Іраном у США лишилося 759–827 таких ракет. До війни було 2 330. Україна має працювати і з Білим домом, і з Конгресом, говорити мовою американських інтересів. Водночас треба зменшувати залежність там, де це можливо: зв'язок, протиракетна оборона, розвідка. Наступні шість місяців визначать, чи стане американська політика щодо України знову опорою. У звіті — дев'ять кроків для Києва. Перший — до кінця жовтня. 📍 Повний звіт «США як змінна безпеки України» читайте на сайті UIF 👇

​​⚡️ Чинна модель ринку електроенергії вичерпала запас міцності. Кожне падіння споживання з мережі веде до нового підвищення тарифів, ПСО вимиває кошти з державної генерації, а рекордні 46,5 млрд грн боргів відлякують інвесторів. 21 жовтня об 11:00 Український інститут майбутнього онлайн презентує дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів. Як подолати деструктивні тренди». Презентує Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм УІМ. У дискусії: — Ольга Буславець, в.о. міністра енергетики та захисту довкілля у 2020 році — Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго» у 2020–2024 роках — Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики Модератор: Анатолій Амелін Обговоримо, які зміни в ціновій і платіжній політиці виведуть ринок із кризи. Реєструйтеся за кнопкою під постом і ставте запитання експертам 👇

⚡️ Чинна модель ринку електроенергії вичерпала запас міцності. Кожне падіння споживання з мережі веде до нового підвищення тарифів, ПСО вимиває кошти з державної генерації, а рекордні 46,5 млрд грн боргів відлякують інвесторів. 21 жовтня об 11:00 Український інститут майбутнього онлайн презентує дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів. Як подолати деструктивні тренди». Презентує Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм УІМ. У дискусії: ▪️ Ольга Буславець, в.о. міністра енергетики та захисту довкілля у 2020 році ▪️ Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго» у 2020–2024 роках ▪️ Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики Модератор: Анатолій Амелін Обговоримо, які зміни в ціновій і платіжній політиці виведуть ринок із кризи. Реєструйтеся за кнопкою під постом і ставте запитання експертам 👇

​​💰 Близько $39,3 млрд міжнародного фінансування з початку року. Але чи вистачить грошей на всі потреби бюджету? Єврокомісія заявила, що фінансового розриву на 2026 рік немає. Водночас за програмою Ukraine Facility Україна отримала лише 5,5 млрд євро з приблизно 16,3 млрд євро, які могла б отримати цього року за умови виконання передбачених вимог. Затримки фінансування створюють ризики для невійськових видатків бюджету. Тим часом річна інфляція у вересні досягла 10%. На тлі посилення цінового тиску НБУ підвищив облікову ставку до 16%, а міжнародні резерви скоротилися до $47,1 млрд. Скільки може коштувати війна у 2026 році? Що відбувається з цінами та яким може бути курс гривні в жовтні? 📊 Детальніше — у Макроекономічному дайджесті України за жовтень 2026 року від Українського інституту майбутнього на сайті UIF 👇🏻

​​⚡️ 60 цілей і близько 1000 засобів ураження. Саме стільки, згідно з оприлюдненими даними про російський план, передбачено для ударів по інфраструктурі, від якої залежать світло, тепло й вода у великих містах України. Про цей план повідомило видання The New York Times. У переліку — об'єкти енергетики та комунальної інфраструктури. Головними мішенями названо Київ, Харків та Одесу. І це лише частина викликів напередодні зими. Реактивні «Шахеди» українська ППО знищує приблизно у 57% випадків, тоді як звичайні дрони — у 85–90%. Через постійне навантаження близько половини F-16, за словами Президента України, перебувають у Європі на ремонті та обслуговуванні. Водночас Росія модернізує свої безпілотники: за даними ГУР, нова версія «Герань-4» отримала систему корекції маршруту за зображенням місцевості та спеціалізовану бойову частину для ураження мостів і опор ЛЕП. 🔎 Як змінюється характер повітряної загрози та чи встигають технології української ППО за новими викликами? 👉 Детальніше — в аналітичному огляді на сайті UIF за посиланням 👇🏻

Олексій Соболев став гостем Reforms Club Олексій Соболев, заступник керівника Офісу Президента України, міністр економіки, довкілля та сільського господарства у 2025–2026 роках, став гостем зустрічі Reforms Club в Українському інституті майбутнього. Говорили про те, що має бути зроблено в економіці до кінця зими 2026/27. Учасники обговорили ризики для економіки цієї зими, причини, через які буксують реформи, взаємодію держави і бізнесу та фінансування бюджету наступного року. Модерував зустріч виконавчий директор і співзасновник Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. Розмова велася за правилом Chatham House. Участь у ній взяли експерти й аналітики, підприємці, представники громадянського сектору, освіти та медіа.

​​Про ситуацію в енергосистемі та в Києві — простими словами ⚡️ У Києві графіки відключень, а в енергосистемі країни водночас надлишок електроенергії. Чому так? Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього, пояснює, що відбувається з енергосистемою. Київ споживає значно більше електроенергії, ніж виробляє в межах міста, і покриває нестачу з Об'єднаної енергосистеми України. Ворог руйнує підстанції та лінії, через які вона надходить до столиці. Тому в Києві обмежують споживання, а в ОЕСУ виникає надлишок, який доводиться балансувати скороченням виробництва або експортом. 🔍 Чи вистоїмо? Труднощі триватимуть, але це не кінець світла. Читайте на сайті 👇

​​⚡️ Чому зростає собівартість атомної генерації Близько половини електроенергії в Україні виробляють АЕС. Україна видобуває уран, але повністю залежить від імпорту готового ядерного палива. Від російського палива відмовилися на користь продукції Westinghouse. Чому зростає собівартість атомної генерації: – На початку повномасштабної війни «Енергоатом» мав резерв палива орієнтовно на півтора року. Коли його вичерпали, компанія перейшла до контрактів за суттєво вищими цінами. – Паливо купують в іноземній валюті, а за перші чотири роки війни гривня знецінилася щодо долара більш ніж на 50%. – На початку 2024 року спотові ціни на уран перевищили $106 за фунт – найвищий рівень з 2007 року. – У 2020–2024 роках вартість палива в собівартості 1 кВт·год «Енергоатому» зросла в півтора раза, а витрати на оплату праці – на 58%. Інші чинники подорожчання – у дослідженні UIF 👇

​​⚡️ Вересень для української енергетики: перший масований удар РФ по енергосистемі після минулого опалювального сезону, суттєве зростання експорту електроенергії та висока конкуренція за нову зелену генерацію. Після відносно стабільного місяця 30 вересня Росія завдала першого масованого удару по українській енергосистемі після завершення попереднього опалювального сезону. Водночас Україна наростила чистий експорт електроенергії до 397,6 тис. МВт·год — майже вдвічі проти серпня. Але за цим зростанням стоїть і рекордно низький попит, зокрема через скорочення виробництва металургії. На аукціоні для сонячної генерації попит перевищив доступну квоту майже у 3,9 раза, а конкуренція суттєво знизила ставки інвесторів. На вітровому аукціоні за квоту 700 МВт надійшли пропозиції загальною потужністю понад 1,2 ГВт. У НАЕК «Енергоатом» також змінилося керівництво: наглядова рада обрала генерального директора Юрія Ткачука та директора з ядерної безпеки Павла Павлишина за новою моделлю корпоративного управління. 🔍 Як ці зміни впливають на український енергоринок і з якими тенденціями сектор входить у холодний сезон? 🔗 Читайте у вересневому Energy Digest на сайті UIF 👇🏻

​​З початку повномасштабної війни на тимчасово окупованих територіях залишилося 15,5 ГВт генерації. Ще 11,5 ГВт знищено або суттєво пошкоджено внаслідок російських обстрілів. Під окупацію потрапили: – Запорізька АЕС – 6 000 МВт – Вуглегірська ТЕС – 3 600 МВт – Запорізька ТЕС – 2 850 МВт – Луганська ТЕС – 1 450 МВт – Каховська ГЕС – 335 МВт (6 червня 2023 року окупанти її зруйнували) – понад три чверті встановленої потужності вітрових електростанцій України На вільних сегментах ринку ціну формує найдорожча генерація, яку залучають для покриття попиту. На заміну втраченим потужностям прийшли дорожчі варіанти, зокрема газова генерація та імпорт. Тому ціна зростає. Як ці втрати змінили ринок – у дослідженні УІМ 👇

​​⚖️ Презумпція недоторканності та невинуватості бізнесу Бізнес хоче розвиватися і заробляти легально. Питання в тому, чи дає йому держава таку можливість. Якісна регуляторна система має гарантувати бізнесу: — захищеність активів; — право працювати з мінімальним втручанням держави; — зрозумілий розгляд спорів на засадах презумпції невинуватості. Найпомітніші порушення цих принципів пов'язані з блокуванням податкових накладних і практикою фінмоніторингу. За даними Рахункової палати, з 2021 року до І півріччя 2024 року зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних. У 75% судових спорів суди зрештою стали на бік бізнесу. 🔍UIF виокремив п'ять каналів, через які держава порушує ці принципи. Для кожного з них: — зібрано прецеденти; — запропоновано зміни до законодавства, які мають зменшити тиск на бізнес і збільшити довіру інвесторів. Через які п'ять каналів держава тисне на бізнес і що потрібно змінити в законодавстві? 👉 Читайте в аналітичному матеріалі UIF «Презумпція недоторканності та невинуватості бізнесу»

​​⚖️ Презумпція недоторканності та невинуватості бізнесу Бізнес хоче розвиватися і заробляти легально. Питання в тому, чи дає йому держава таку можливість. Якісна регуляторна система має гарантувати бізнесу: — захищеність активів; — право працювати з мінімальним втручанням держави; — зрозумілий розгляд спорів на засадах презумпції невинуватості. Найпомітніші порушення цих принципів пов'язані з блокуванням податкових накладних і практикою фінмоніторингу. За даними Рахункової палати, з 2021 року до І півріччя 2024 року зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних. У 75% судових спорів суди зрештою стали на бік бізнесу. 🔍UIF виокремив п'ять каналів, через які держава порушує ці принципи. Для кожного з них: — зібрано прецеденти; — запропоновано зміни до законодавства, які мають зменшити тиск на бізнес і збільшити довіру інвесторів. Через які п'ять каналів держава тисне на бізнес і що потрібно змінити в законодавстві? 👉 Читайте в аналітичному матеріалі UIF «Презумпція недоторканності та невинуватості бізнесу»

🔗 ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ - https://uifuture.org/doslidzhennya/perspektyvy-rynku-elektroenergiyi/?utm_source=telegram - style:blue

​​⚡️ В Україні найдорожча електроенергія в регіоні? У дослідженні UIF це твердження названо маніпулятивним. За даними Євростату, кінцева ціна електроенергії для комерційних споживачів (20–500 МВт·год) з першого півріччя 2021-го до другого півріччя 2025 року зросла: 🇲🇩 Молдова: +150,4% 🇭🇺 Угорщина: +122,6% 🇵🇱 Польща: +96,5% 🇷🇴 Румунія: +89,9% 🇸🇰 Словаччина: +55,4% 🇪🇺 ЄС: +37,6% В Україні відносні темпи зростання ціни вищі, ніж у Європі. Але тут важливий контекст: протягом тривалого часу кінцеву ціну штучно утримували на заниженому рівні адміністративними методами. Після послаблення частини обмежень ринок почав надолужувати відкладену цінову динаміку. Позначився й ефект низької бази порівняння. Водночас у деяких діапазонах ціна електроенергії в Україні залишається нижчою, ніж у сусідніх європейських країнах. Основні напрямки імпорту — Угорщина та Словаччина: у 2025 році на них припало 42,35% і 19,1% усього імпорту електроенергії відповідно. Зі зростанням імпорту ринкова кон’юнктура цих країн сильніше впливає на цінову ситуацію в Україні. 🔎 Чому просте порівняння цін може давати хибне уявлення про український ринок і що насправді стоїть за подорожчанням електроенергії? Читайте у дослідженні «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів» 👇