UIF | Український інститут майбутнього

​​З початку повномасштабної війни на тимчасово окупованих територіях залишилося 15,5 ГВт генерації. Ще 11,5 ГВт знищено або суттєво пошкоджено внаслідок російських обстрілів. Під окупацію потрапили: – Запорізька АЕС – 6 000 МВт – Вуглегірська ТЕС – 3 600 МВт – Запорізька ТЕС – 2 850 МВт – Луганська ТЕС – 1 450 МВт – Каховська ГЕС – 335 МВт (6 червня 2023 року окупанти її зруйнували) – понад три чверті встановленої потужності вітрових електростанцій України На вільних сегментах ринку ціну формує найдорожча генерація, яку залучають для покриття попиту. На заміну втраченим потужностям прийшли дорожчі варіанти, зокрема газова генерація та імпорт. Тому ціна зростає. Як ці втрати змінили ринок – у дослідженні УІМ 👇

​​⚖️ Презумпція недоторканності та невинуватості бізнесу Бізнес хоче розвиватися і заробляти легально. Питання в тому, чи дає йому держава таку можливість. Якісна регуляторна система має гарантувати бізнесу: — захищеність активів; — право працювати з мінімальним втручанням держави; — зрозумілий розгляд спорів на засадах презумпції невинуватості. Найпомітніші порушення цих принципів пов'язані з блокуванням податкових накладних і практикою фінмоніторингу. За даними Рахункової палати, з 2021 року до І півріччя 2024 року зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних. У 75% судових спорів суди зрештою стали на бік бізнесу. 🔍UIF виокремив п'ять каналів, через які держава порушує ці принципи. Для кожного з них: — зібрано прецеденти; — запропоновано зміни до законодавства, які мають зменшити тиск на бізнес і збільшити довіру інвесторів. Через які п'ять каналів держава тисне на бізнес і що потрібно змінити в законодавстві? 👉 Читайте в аналітичному матеріалі UIF «Презумпція недоторканності та невинуватості бізнесу»

​​⚖️ Презумпція недоторканності та невинуватості бізнесу Бізнес хоче розвиватися і заробляти легально. Питання в тому, чи дає йому держава таку можливість. Якісна регуляторна система має гарантувати бізнесу: — захищеність активів; — право працювати з мінімальним втручанням держави; — зрозумілий розгляд спорів на засадах презумпції невинуватості. Найпомітніші порушення цих принципів пов'язані з блокуванням податкових накладних і практикою фінмоніторингу. За даними Рахункової палати, з 2021 року до І півріччя 2024 року зупинено реєстрацію 7,7 млн податкових накладних. У 75% судових спорів суди зрештою стали на бік бізнесу. 🔍UIF виокремив п'ять каналів, через які держава порушує ці принципи. Для кожного з них: — зібрано прецеденти; — запропоновано зміни до законодавства, які мають зменшити тиск на бізнес і збільшити довіру інвесторів. Через які п'ять каналів держава тисне на бізнес і що потрібно змінити в законодавстві? 👉 Читайте в аналітичному матеріалі UIF «Презумпція недоторканності та невинуватості бізнесу»

🔗 ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ - https://uifuture.org/doslidzhennya/perspektyvy-rynku-elektroenergiyi/?utm_source=telegram - style:blue

​​⚡️ В Україні найдорожча електроенергія в регіоні? У дослідженні UIF це твердження названо маніпулятивним. За даними Євростату, кінцева ціна електроенергії для комерційних споживачів (20–500 МВт·год) з першого півріччя 2021-го до другого півріччя 2025 року зросла: 🇲🇩 Молдова: +150,4% 🇭🇺 Угорщина: +122,6% 🇵🇱 Польща: +96,5% 🇷🇴 Румунія: +89,9% 🇸🇰 Словаччина: +55,4% 🇪🇺 ЄС: +37,6% В Україні відносні темпи зростання ціни вищі, ніж у Європі. Але тут важливий контекст: протягом тривалого часу кінцеву ціну штучно утримували на заниженому рівні адміністративними методами. Після послаблення частини обмежень ринок почав надолужувати відкладену цінову динаміку. Позначився й ефект низької бази порівняння. Водночас у деяких діапазонах ціна електроенергії в Україні залишається нижчою, ніж у сусідніх європейських країнах. Основні напрямки імпорту — Угорщина та Словаччина: у 2025 році на них припало 42,35% і 19,1% усього імпорту електроенергії відповідно. Зі зростанням імпорту ринкова кон’юнктура цих країн сильніше впливає на цінову ситуацію в Україні. 🔎 Чому просте порівняння цін може давати хибне уявлення про український ринок і що насправді стоїть за подорожчанням електроенергії? Читайте у дослідженні «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів» 👇

​​Два роки на прорив: що українцям потрібно змінити вже сьогодні? Чому ми досі мислимо минулим, коли майбутнє вимагає зовсім інших рішень? Як перейти до перспективного мислення, бачити можливості на роки вперед і не просто прогнозувати зміни, а впливати на них? У новому інтерв’ю Анатолій Амелін говорить з Андрієм Длігачем — футурологом, підприємцем і стратегом — про майбутнє України, стратегічне управління ним та про те, що українцям варто робити вже сьогодні. У випуску: — футурологи, фантасти й візіонери: хто насправді бачить майбутнє — корупція, патерналізм і «бульбашки»: що не так з українським суспільством — чого боїться український бізнес і чому це доведеться змінити — «Українтеграція Європи»: яку роль Україна може відіграти в майбутньому ЄС — у чому головна перевага українців і що потрібно встигнути в найближчі 10 років — чому українці виїжджають і якою може бути Україна у 2035 році 🕖 Дивіться сьогодні о 19:00 на YouTube-каналі UIF👇🏻

​​⚡️ Споживання електроенергії впало на 30–35%, а тарифи на передачу й розподіл зростають. Український ринок ризикує увійти в деструктивний інерційний сценарій. 📊 Український інститут майбутнього представляє дослідження «Перспективи ринку електроенергії в умовах воєнних викликів. Як подолати деструктивні тренди». Війна позбавила енергосистему частини дешевої базової генерації. Втрачені потужності заміщують дорожча маневрова генерація та імпорт, що підштовхує ціни вгору. Так запускається «спіраль тарифного навантаження»: бізнес реагує на подорожчання енергоефективністю, власною генерацією або скороченням виробництва, споживання з мережі падає — і регулятор змушений знову підвищувати тарифи. Паралельно загострюються інші проблеми: недиференційоване ПСО для населення вимиває ліквідність із державної генерації, а борги балансуючого ринку блокують інвестиції у системи накопичення енергії та високоманеврові потужності. 🔎 Чинна модель ринку вичерпала запас міцності. Як розірвати «тарифну спіраль» і що це змінить для кожного споживача? Дослідження пропонує п'ять кроків. Детальніше — у повному дослідженні Андріана Прокіпа на сайті UIF 👇

Економіка зупиняється? 🇺🇦

​​🌍 Поки Європа питає, чи нападе Росія, Росія вже воює. Кібератака — не війна. Російський дрон у повітряному просторі ЄС — не війна. Пошкодження кабелю — не війна. Втручання у вибори — теж нібито не війна. Але разом вони вже формують стратегічне протистояння. Москва діє у «сірій зоні»: тестує межі допустимого — яка дія викличе санкції, а яка лише дипломатичну заяву. І дедалі частіше готова ризикувати: Німеччина офіційно поклала на Росію відповідальність за спробу атаки вибуховим безпілотником на аеропорт Лейпциг/Галле, спрямованої на український літак. Розвідки не бачать неминучого нападу на НАТО найближчим часом — але фіксують зростання російських військових спроможностей і вже триваючу гібридну агресію. Тому питання вже не в тому, чи почнеться конвенційна російська агресія проти Європи, а в тому, наскільки далеко Москва зможе просунутися без належного стримування. 👉 Де Європа найбільш уразлива, як Росія використовує «сіру зону» та яку роль у спільній протидії може відіграти Україна — читайте в авторській колонці Сергія Галушко, директора оборонних програм UIF👇🏻

Долучайтеся перегляду👇

​​Енергетика України під час війни: інвестиції, захист і майбутнє галузі Хто замовляє енергетичні проєкти, де знаходять фінансування та хто бере на себе воєнні ризики? У новому випуску Amelin Talks Анатолій Амелін говорить із Сергієм Чапліком — експертом у сфері проєктування та будівництва енергетичних об'єктів із понад 25-річним міжнародним досвідом. У випуску: — як пройти найближчу зиму: атомна генерація, імпорт електроенергії з ЄС та ризики для теплопостачання — як влаштований європейський бізнес і чому корупція є наслідком, а не причиною — що Україна може запозичити у Норвегії, Фінляндії та Швеції — чому європейські стартапи переїжджають до Силіконової долини і як Україні стати інноваційним хабом — ОПК, малі модульні реактори і технології як перевага України у війні 🕖 Дивіться сьогодні о 19:00 на YouTube-каналі UIF👇🏻

​​📊 Бюджет України 2027: рекордні видатки та $91,2 млрд потреби у зовнішньому фінансуванні 15 вересня уряд представив головний фінансовий документ на 2027 рік. Ми проаналізували Бюджет-2027 та його ключові макроекономічні показники. Це Бюджет війни на весь рік, і для частини його фінансування поки немає джерела. Що закладено: — Витрати: 9,9 трлн грн, або 89,2% ВВП. Це рекордний рівень. — Дефіцит: 15,1% ВВП. — Зовнішнє фінансування: $91,2 млрд — $52,5 млрд грантів і $38,7 млрд кредитів. Для порівняння: у 2025 році Україна отримала $52,4 млрд. — $32,6 млрд із необхідного фінансування поки не мають визначеного джерела. — Держборг наприкінці 2027 року: 113,9% ВВП, або $262,7 млрд. Окреме питання — доходи. Мінфін закладає 40% ВВП податків і ЄСВ. У 2025 році було 35,7%. Реалістичною оцінкою податків і ЄСВ ми вважаємо 38–38,5% ВВП. За розрахунками UIF, ризик недоотримання доходів становить 150–200 млрд грн. До того ж бюджет частково спирається на податкові зміни, які ще не набули чинності: оподаткування цифрових платформ і міжнародних посилок, а також підвищення ПДВ до 21%. Скільки коштує безпека? З урахуванням матеріально-технічної допомоги міжнародних партнерів витрати становитимуть 5,9 трлн грн, або $125 млрд. Це $340 млн на один день війни. 🔍 Наскільки реалістично виконати такий бюджет, де UIF бачить основні ризики та які резерви для скорочення витрат ми знайшли — читайте у повному аналізі на сайті UIF👇🏻

​​Операція «Вівальді», перший сезон: 3 армійський корпус зриває плани наступу агресора та звільняє території. ЗС РФ не виконали плани літньої наступальної кампанії та вкотре перенесли терміни окупації Донбасу. Водночас тиск ворога не зменшується, на низці ділянок фронту обстановка залишається складною. У небі — інша трансформація. РФ нарощує застосування реактивних «Герань-4» та «Герань-5». Це вже не просто дрони — це новий клас відносно дешевої крилатої зброї, фактично «компроміс» між БпЛА та ракетою. На стратегічній та в оперативній глибині — належна відповідь: український deep strike у серпні сягнув понад 1500 км углиб РФ: НПЗ, паливні термінали, нафтобази, заводи ВПК. 🔍 Що ще стоїть за цими змінами і чому саме квітень 2027-го може стати критичною точкою для Росії — читайте на сайті UIF👇

​​⚡️Цієї зими знову буде важко? Чого очікувати в енергетиці? Підготовка до опалювального сезону виходить на фінальний етап. За роки війни ми звикли до попереджень, що наступна зима буде найскладнішою. Але найслабша ланка української енергетики цієї зими — не електрика. З одного боку — нові об'єкти розподіленої генерації та прогнози теплішої зими. З іншого — накопичені проблеми в комунальній сфері та загрози нових обстрілів. 👉Де тоді найбільші ризики, чому одні регіони пройдуть зиму легше за інші і до чого варто готуватися — читайте у новому матеріалі Андріана Прокіпа на сайті UIF

​​🛡 Якою має бути нова Стратегія національної безпеки України? Війна змінила не лише безпекове середовище — вона змінила самі умови, в яких Україна має планувати своє майбутнє. Недостатньо просто оновити Стратегію національної безпеки — треба перезавантажити саму логіку планування. Стара модель: визначити загрози, поставити завдання, реагувати. Але у реаліях 2026 року цього вже недостатньо: підтримка партнерів не гарантована, а політичні настрої змінюються швидше, ніж держава встигає адаптуватися. За чотири роки великої війни Україна накопичила не лише втрати й уразливості — вона накопичила силу. Бойовий досвід ЗСУ, власний ОПК, технологічні компетенції та здатність швидко масштабувати інновації — це капітал, який може визначити місце України у майбутній системі європейської безпеки. Тому змінюється і сама амбіція: не лише отримувати безпеку від інших, а стати її експортером. Не компенсувати слабкості лише допомогою партнерів, а нарощувати власні спроможності. Для цього потрібна Стратегія з горизонтом 30 років і більше, яка має спиратися на «Візію України» та забезпечувати наступність стратегічного курсу незалежно від політичних циклів. 👉 Що в чинній логіці СНБ уже не працює, від чого варто відмовитися і на яких принципах будувати нову систему стратегічного планування — читайте у новій статті на сайті UIF 👇🏻