UIF | Український інститут майбутнього
Open in Telegram
🇺🇦🇺🇦UIF – незалежний український аналітичний центр, що прогнозує зміни та моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні. 👨🏻💻Сайт: https://uifuture.org/
Show more2 808
Subscribers
No data24 hours
+87 days
+330 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
July '26
July '26
+36
in 2 channels
June '26
+21
in 2 channels
Get PRO
May '26
+41
in 3 channels
Get PRO
April '26
+38
in 1 channels
Get PRO
March '26
+65
in 2 channels
Get PRO
February '26
+47
in 2 channels
Get PRO
January '26
+65
in 2 channels
Get PRO
December '25
+43
in 4 channels
Get PRO
November '25
+28
in 2 channels
Get PRO
October '25
+32
in 3 channels
Get PRO
September '25
+38
in 4 channels
Get PRO
August '25
+31
in 3 channels
Get PRO
July '25
+29
in 3 channels
Get PRO
June '25
+28
in 4 channels
Get PRO
May '25
+22
in 3 channels
Get PRO
April '25
+24
in 3 channels
Get PRO
March '25
+55
in 16 channels
Get PRO
February '25
+32
in 0 channels
Get PRO
January '25
+39
in 0 channels
Get PRO
December '24
+27
in 1 channels
Get PRO
November '24
+43
in 3 channels
Get PRO
October '24
+23
in 3 channels
Get PRO
September '24
+17
in 1 channels
Get PRO
August '24
+19
in 0 channels
Get PRO
July '24
+39
in 3 channels
Get PRO
June '24
+46
in 1 channels
Get PRO
May '24
+340
in 3 channels
Get PRO
April '24
+73
in 1 channels
Get PRO
March '24
+37
in 5 channels
Get PRO
February '24
+40
in 2 channels
Get PRO
January '24
+67
in 4 channels
Get PRO
December '23
+40
in 0 channels
Get PRO
November '23
+67
in 3 channels
Get PRO
October '23
+75
in 3 channels
Get PRO
September '23
+47
in 0 channels
Get PRO
August '23
+55
in 0 channels
Get PRO
July '23
+60
in 0 channels
Get PRO
June '23
+319
in 0 channels
Get PRO
May '23
+32
in 0 channels
Get PRO
April '23
+68
in 0 channels
Get PRO
March '23
+106
in 0 channels
Get PRO
February '23
+175
in 0 channels
Get PRO
January '23
+73
in 0 channels
Get PRO
December '22
+51
in 0 channels
Get PRO
November '22
+42
in 0 channels
Get PRO
October '22
+47
in 0 channels
Get PRO
September '22
+53
in 0 channels
Get PRO
August '22
+39
in 0 channels
Get PRO
July '22
+80
in 0 channels
Get PRO
June '22
+80
in 0 channels
Get PRO
May '22
+125
in 0 channels
Get PRO
April '22
+237
in 0 channels
Get PRO
March '22
+150
in 0 channels
Get PRO
February '22
+46
in 0 channels
Get PRO
January '22
+50
in 0 channels
Get PRO
December '21
+38
in 0 channels
Get PRO
November '21
+43
in 0 channels
Get PRO
October '21
+46
in 0 channels
Get PRO
September '21
+30
in 0 channels
Get PRO
August '21
+35
in 0 channels
Get PRO
July '21
+60
in 0 channels
Get PRO
June '21
+25
in 0 channels
Get PRO
May '21
+19
in 0 channels
Get PRO
April '21
+38
in 0 channels
Get PRO
March '21
+36
in 0 channels
Get PRO
February '21
+30
in 0 channels
Get PRO
January '21
+56
in 0 channels
Get PRO
December '20
+1 575
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 22 July | 0 | |||
| 21 July | +2 | |||
| 20 July | +1 | |||
| 19 July | +1 | |||
| 18 July | +2 | |||
| 17 July | +5 | |||
| 16 July | +1 | |||
| 15 July | +10 | |||
| 14 July | +5 | |||
| 13 July | 0 | |||
| 12 July | +1 | |||
| 11 July | +1 | |||
| 10 July | 0 | |||
| 09 July | 0 | |||
| 08 July | +2 | |||
| 07 July | +1 | |||
| 06 July | +1 | |||
| 05 July | 0 | |||
| 04 July | +1 | |||
| 03 July | 0 | |||
| 02 July | +1 | |||
| 01 July | +1 |
Channel Posts
У деяких ЗМІ дослідження Українського інституту майбутнього «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035» звели до тези, ніби там є заклик не підвищувати вантажні тарифи Укрзалізниці. Це спрощення спотворює висновок і не відповідає дійсності.
Дослідження Українського інституту майбутнього не стверджує, що тарифи не можна підвищувати. Дослідження показує наслідки інерційного сценарію розвитку української промисловості за відсутності індустріальної політики. Що стосується Укрзалізниці, аналіз показує, що чинна модель фінансування пасажирських перевезень вичерпана: десятиліттями збитки пасажирських перевезень покривав прибуток від вантажних, але від початку війни вантажообіг УЗ впав майже вдвічі, і це джерело зникло.
Механічна індексація тарифів Укрзалізниці неминуча, але дефіциту не закриває. Вона лише посилює наявну кризу промисловості.
Залізничний транспорт — лише один аспект комплексного дослідження «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035». Дослідження побудоване на інтеграції дев'яти секторальних досліджень: металургія, хімпром, машинобудування, добувна промисловість, енергетика, будівництво, транспорт і логістика, людський капітал, інвестклімат — і охоплює вартість електроенергії, неготовність до європейського механізму CBAM, демографічну ерозію тощо.
Збереження нинішніх умов коштуватиме Україні $260–300 млрд недоотриманого ВВП, експорту, податків і робочих місць до 2035 року, тобто понад три річні державні бюджети.
Потрібні системні зміни: фінансування соціальних перевезень має стати відповідальністю держави, а промислова політика — предметом окремої стратегії.
Повне дослідження: https://uifuture.org/doslidzhennya/sczenarij-promyslovosti-2035/
Запис презентації: https://www.youtube.com/watch?v=tQ-no8Uqhk8
| 2 |  У деяких ЗМІ дослідження Українського інституту майбутнього «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035» звели до тези, ніби там є заклик не підвищувати вантажні тарифи Укрзалізниці. Це спрощення спотворює висновок і не відповідає дійсності.
Дослідження Українського інституту майбутнього не стверджує, що тарифи не можна підвищувати. Дослідження показує наслідки інерційного сценарію розвитку української промисловості за відсутності індустріальної політики. Що стосується Укрзалізниці, аналіз показує, що чинна модель фінансування пасажирських перевезень вичерпана: десятиліттями збитки пасажирських перевезень покривав прибуток від вантажних, але від початку війни вантажообіг УЗ впав майже вдвічі, і це джерело зникло.
Механічна індексація тарифів Укрзалізниці неминуча, але дефіциту не закриває. Вона лише посилює наявну кризу промисловості.
Залізничний транспорт — лише один аспект комплексного дослідження «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035». Дослідження побудоване | 1 |
| 3 | 📊 Український інститут майбутнього презентував дослідження «Ціна зволікання» — інерційний сценарій української промисловості до 2035 року.
14 липня в Києві UIF представив дослідження, присвячене майбутньому української промисловості. У ньому вперше оцінено економічні втрати, які накопичуються через нинішні умови роботи галузі. За розрахунками UIF, якщо вони не зміняться, до 2035 року Україна може втратити $260–300 млрд ВВП, експорту, податкових надходжень і робочих місць.
Дослідження представили співзасновник і виконавчий директор Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін та експерт інституту Євгеній Астахов. Після презентації відбулася панельна дискусія за участю представників держави, бізнесу та промисловості, під час якої обговорили ключові виклики для української індустрії та можливі сценарії її розвитку.
Серед головних висновків дослідження:
— 810 тис. робочих місць промисловість уже втратила за 2021–2024 роки;
— $3,2 млн щогодини — ціна зволікання з рішеннями у промисловій політиці;
— 2028–2030 роки — вікно можливостей, коли ще можна змінити траєкторію розвитку промисловості.
🎥 Дивіться повний запис презентації та панельної дискусії на YouTube-каналі UIF. Це можливість почути всі висновки дослідження, аргументи експертів і обговорення майбутнього української промисловості.
👇 Посилання: | 6 757 |
| 4 | Що чекає на українську промисловість до 2035 року — і чи лишився час це змінити?
Анатолій Амелін і Євгеній Астахов представили дослідження «Інерційний сценарій української промисловості в горизонті 2035 року». За оцінкою UIF, бездіяльність у промисловій політиці коштує Україні $3,2 млн щогодини, а вікно можливостей для ухвалення рішень зачиниться вже у 2028–2030 роках.
Дискусію модерував Владислав Антипов, асоційований експерт Українського інституту майбутнього, власник та генеральний директор ЦЕРН.
Під час панельної дискусії:
— Дмитро Кисилевський, народний депутат України — ключові реформи для запуску переробної промисловості;
— Віталій Кіндратів, заступник Міністра економіки України — чому CBAM і квоти вдаряють по українському експорту;
— Микола Лукашук, голова Дніпропетровської обласної ради — чому зупинка промисловості Дніпропетровщини матиме наслідки для всієї країни;
— Олександр Рябко, Профспілка захисників України — як війна скоротила кількість робочих місць у металургії зі 150–160 до 60–70 тисяч;
— Ксенія Оринчак, НАДПУ — чому добувна галузь, яка підтримує 48 суміжних секторів, стикається з кадровими викликами;
— Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів АТО — як закриття великих підприємств впливає на ветеранський бізнес.
🔗 Дивіться повний запис презентації дослідження та панельної дискусії — посилання у коментарях. | 317 |
| 5 | Довгострокові аукціони на електроенергію: старі помилки
В Україні вперше провели довгострокові аукціони на електроенергію. І без «зради» не обійшлося.
13–14 липня «Енергоатом» та «Укргідроенерго» повністю розпродали свій ресурс: понад 40 компаній-покупців, стартова ціна 4 700 грн/МВт·год. Крок, якого ринок чекав роками.
Та чи все так добре? Обсяги торгів мізерні, індекс РДН досі єдиний ціновий орієнтир, механізмів хеджування ризиків немає. Нова форма — старі граблі.
Чому перші довгострокові аукціони — це водночас правильний рух і привід для тверезої розмови про ринок — читайте у новому матеріалі Андріана Прокіпа👇🏻 | 6 502 |
| 6 | 📉 Промисловість. Україна може втратити $260–300 млрд до 2035 року.
Це не оцінка руйнувань від війни. Це прогноз економічних втрат, які можуть накопичитися, якщо нинішні умови роботи промисловості залишаться незмінними.
За розрахунками Українського інституту майбутнього, інерційний сценарій може коштувати Україні до $300 млрд недоотриманого ВВП, експорту, податкових надходжень і робочих місць. Це приблизно 1,5 довоєнного ВВП країни або понад три річні державні бюджети.
У новому дослідженні UIF аналізуємо, які фактори формують ці втрати та які системні рішення можуть змінити траєкторію розвитку української промисловості.
Серед головного:
— українська промисловість платить за електроенергію майже вдвічі більше, ніж підприємства енергоємних економік ЄС;
— за 2021–2024 роки промисловість втратила 810 тис. робочих місць;
— до 2035 року щорічні втрати за інерційного сценарію можуть зрости у 6–8 разів.
💡 Чому інерційний сценарій не є неминучим? Які рішення потрібні вже сьогодні, щоб уникнути таких втрат?
🔗 Детальніше — на сайті UIF: | 60 262 |
| 7 | 📊 72,7 млрд доларів міжнародної допомоги. І лише 0,5% прогнозованого зростання економіки.
Чому рекордне фінансування не означає швидкого економічного відновлення?
У липневому макроекономічному дайджесті UIF аналізуємо ключові економічні тенденції та оновлюємо прогноз до кінця 2026 року.
Серед головного:
— 59 млрд доларів — грантова допомога, яку, за прогнозом UIF, Україна може отримати у 2026 році
— 51,3 млрд доларів — міжнародні резерви після рекордного зростання у червні
— 96,2% ВВП — до такого рівня, за прогнозом UIF, може знизитися державний борг наприкінці року
💡 UIF переглянув макроекономічний прогноз на 2026 рік. Чому очікування щодо зростання ВВП знижено до 0,5%, які показники були переглянуті та що це означає для економіки України — читайте на сайті UIF 👇 | 6 431 |
| 8 |  ЧОМУ В УКРАЇНИ НЕ ВИЙШЛО?
👉 Детальніше | 526 |
| 9 |  Чому в України не вийшло?
👉 Читайте дослідження | 1 |
| 10 | ⚡️ Українська енергетика: що змінив червень?
Місяць почався без дефіциту електроенергії, а завершився поверненням відключень через спеку. Водночас Україна продовжила інтеграцію з європейським енергетичним ринком і залучила мільярдні інвестиції у відновлення галузі.
Серед головного:
— Румунія готує для України вигідніші умови постачання газу
— у межах Ukraine Recovery Conference 2026 підписано 28 міжнародних енергетичних угод на близько 2 млрд євро
— Україна вперше увійшла до п'ятірки найбільших ринків систем накопичення електроенергії (BESS) у Європі
💡 Що означають ці події для енергетичної безпеки України? Які тенденції вони формують і яких змін очікувати найближчим часом?
🔗 Детальніше — на сайті UIF👇🏻 | 7 051 |
| 11 | Долучайтеся перегляду👇 | 7 186 |
| 12 | 🎙Що можна отримати від держави
Держава витрачає майже 500 мільярдів гривень на рік на соціальну допомогу. Але більшість людей навіть не знають, які послуги їм уже гарантовані.
Психологічна допомога, кілька годин перепочинку для батьків дитини з інвалідністю, догляд за людьми старшого віку, підтримка внутрішньо переміщених осіб — це реальні послуги, які можна отримати у своїй громаді. Питання лише в тому, куди звернутися.
В інтерв'ю Анатолія Амеліна з Ігорем Ільченком, в.о. голови Національної соціальної сервісної служби України, говоримо про:
— куди звертатися батькам дитини з інвалідністю, щоб отримати послугу тимчасового догляду
— чому досі трапляються трагічні випадки з дітьми і що має змінитися у взаємодії соціальних служб
— що буде з будинками для людей старшого віку та як працюватимуть центри довголіття
— як держава допомагає вирішувати житлові потреби внутрішньо переміщених осіб
👉 Дивіться інтерв'ю сьогодні о 19:00
💬 Чи знаєте ви, які соціальні послуги вже сьогодні можна отримати у вашій громаді? | 421 |
| 13 | 🛡 Найнебезпечніша помилка на війні — не недооцінити ворога, а не поставити собі запитання: де вразливі ми самі?
Кібератаки, дезінформація, міграційний тиск, демонстрація військової сили, правові маніпуляції, операції політичного впливу — на перший погляд це окремі події. Та варто поглянути на них як на кроки одного гравця — і стає помітним єдиний задум. Саме так виглядає «війна повного спектру» (Full-Spectrum Warfare).
У травні 2026 року в Румунії американський аналітичний центр Global Foresight Strategies представив методику Integrated Strategic Assessment (ISA). Вона поєднує оцінку безпекового середовища з передбаченням дій противника на горизонті 3–5 років. Розробники бачать її практичну користь для державних органів України та партнерів, які підтримують її довгострокову безпеку.
У статті:
— п'ять фаз методики ISA;
— підхід Comparative Net Assessment — розвиток напрацювань Міністерства оборони США, зокрема Office of Net Assessment;
— чому сучасне стратегічне планування має відповідати не лише на запитання «Що станеться?», а й на «Що може статися — і як діяти, щоб залишатися ефективними за різних сценаріїв майбутнього?».
✍️ Автор — Сергій Галушко, директор оборонних програм Українського інституту майбутнього, завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень. | 7 078 |
| 14 | Долучайтеся перегляду👇 | 7 140 |
| 15 | 🎙 Світ за 10 років: розпад Росії, нові економічні моделі та кінець епохи пострадянських чиновників
Чому правила гри в українській економіці досі встановлює чиновник? Коли в країні з’явиться нова політична еліта? Якою має бути нова суспільна угода після війни? І чому через 10 років ми житимемо в зовсім іншому світі — без РФ у її нинішньому вигляді?
В інтерв'ю Анатолія Амеліна з народним депутатом України говоримо про:
— Чому, на думку Олега Дунди, війна завершиться розпадом РФ і чого вже сьогодні очікують російські регіони.
— Якою буде нова архітектура безпеки Європи, як зміниться ЄС і чому Україна може стати одним із ключових центрів безпеки на континенті.
— Нову економіку України: роботизовані системи, «темні фабрики», міжнародні наукові хаби та аналітичні центри нового покоління.
— Чому політики з тезою про «сильну руку» більше не матимуть шансів і якою має стати нова політична еліта України
👉 Дивіться інтерв'ю сьогодні о 19:00 | 547 |
| 16 | 💼 Тіньова економіка України майже вдвічі перевищує середній показник країн Європейського Союзу.
Український інститут майбутнього проаналізував причини цього явища та дії держави у сфері детінізації. Кілька фактів із дослідження:
— З грудня 2024 року військовий збір становить 5% для більшості доходів, а у квітні 2026 року Верховна Рада продовжила його дію ще на три роки після завершення війни.
— Амністія капіталу 2021–2023 років мала на меті легалізувати активи на $20 млрд. Фактичний результат — лише 547,5 млн грн зборів.
— 7 млн українців за кордоном опинилися у ситуації подвійного оподаткування через автоматичний обмін фінансовою інформацією за стандартом CRS.
👉 UIF пропонує альтернативну модель детінізації: зниження податкового навантаження (з 39% до 30–32% ВВП — рівня Ізраїлю), декларативний принцип замість надмірних перевірок та KPI у вигляді кількості офіційних робочих місць замість плану зі зборів.
🔗 Повний аналіз причин, наслідків і пропозицій — на сайті UIF | 6 883 |
| 17 |  📉 35 років реформ. Чому в Україні не вийшло?
У 1990 році Україна мала кращий старт, ніж Польща: $9000 ВВП на душу населення проти $8000. До 2024 року ситуація змінилася кардинально — $16 320 в Україні проти $45 000 у Польщі.
Чому так сталося?
Причина не в одному провальному рішенні. Причина — у системі, яка після кожної спроби змін повертається до попереднього стану.
Три революції. Нові обличчя. Ті самі правила.
56% держпідприємств не функціонують. Тіньова економіка — до 45% ВВП. Членство в партіях — менше 1%.
Після перемоги Україна матиме лише 2–3 роки, щоб провести системні зміни. Саме тоді збігатимуться суспільний запит, легітимність влади та підтримка європейських партнерів.
✍️ Автор доповіді Анатолій Амелін пропонує вісім структурних рішень для розбудови дієздатної держави.
🔗 Читайте детальний аналіз — на сайті UIF
🔔Підписатися / Instagram /Facebook / Twitter / Сайт UIF | 62 772 |
| 18 | 🚢 Ормузька протока, яка вже ніколи не буде такою ж
Війна між Іраном та Ізраїлем поступово вщухає. Ринки очікують на відновлення поставок нафти та скрапленого природного газу, а політики говорять про деескалацію.
Але що, якщо головна перемога Ірану — не на полі бою?
Ормузька протока десятиліттями була одним із ключових вузлів світової торгівлі енергоносіями. Проте останні події показали: навіть реальне блокування цього маршруту здатне похитнути світові ринки, змусити країни шукати альтернативи та переглянути власні стратегії енергетичної безпеки.
Чи означає це, що світ входить в епоху постійної енергетичної нестабільності? І чому Ормузька протока може увійти в історію як точка неповернення для нафтової епохи?
👉 У матеріалі Андріана Прокіпа — про те, як одна морська артерія змінила правила гри для глобальної економіки та енергетики | 518 |
| 19 | 🛡 UIF презентує нове дослідження «Оборонна архітектура майбутнього».
Воєнна доктрина України чинна з 2004 року. Востаннє її оновлювали у 2015-му — під реалії Криму і Донбасу. Стратегія воєнної безпеки та стратегія ОПК були ухвалені у 2021 році — ще до повномасштабного вторгнення.
У цих документах немає дронової війни, кіберкінетичних атак, гіперзвукової зброї та сценаріїв можливого перемир'я.
Вікно можливостей для реформи оборонної архітектури становить лише 12–18 місяців. Якщо перемир'я настане раніше, ніж буде оновлена система, Україна ризикує втратити темп розвитку оборонних інновацій і частину defence-tech екосистеми.
Росія може завершити реконституцію своїх військових спроможностей уже до 2028–2030 років.
Різниця між сценарієм «нічого не змінювати» і сценарієм реформи — $50–60 млрд ВВП оборонного сектору на рік. Водночас ціна самих змін становить лише 0,1–0,15% оборонного бюджету 2026 року.
У дослідженні Анатолій Амелін та Андрій Мирошніченко аналізують ризики для оборонного сектору та пропонують рішення для підготовки України до майбутніх безпекових викликів 👇 | 64 460 |
| 20 | Долучайтеся перегляду👇 | 6 999 |
