UIF | Український інститут майбутнього

​​⚡️Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі прогнозує можливе найближче перезавантаження української влади. «Якби не війна, то в Україні ще у жовтні 2023 відбулися би парламентські вибори, до кінця 2023 року сформовані коаліція та уряд, і десь зараз ми би вже обговорювали результати ста днів його діяльності. Проте, війна і режим воєнного стану переносять ці процеси у часі. Водночас, політичний цикл потребує оновлення і владної команди, і плану її діяльності. До кінця весни вірогідно будуть ухвалені низка рішень, які модифікують конфігурацію української влади. Складовими цього будуть стратегія, ресурси і кадри. 💥Стратегічним напрямком залишається європейська інтеграція, у червні очікуємо затвердження переговорної рамки і старт офіційних переговорів про членство. ЄС зі свого боку схвалив український план Ukraine Facility, який є найбільш системним документом розвитку країни. Інші елементи і маяки можна побачити в адаптованій річній національній програмі по НАТО та у меморандумах із МВФ. Ресурси для дефіцитного військового бюджету виділені через Ukraine Facility, а зараз відбулося нарешті рішення влади США щодо допомоги Україні. В сумі з допомогою від Японії, Канади та інших країн ця ресурсна база дозволяє реалізувати затверджені стратегічні плани. Кадрове оновлення стартувало, і вірогідно буде продовжене наступного тижня. Зміни у виконавчій владі та правоохоронних органах не будуть відображати політичні наслідки виборів чи ситуацію у Верховній Раді, це скоріше буде часткове врахування побажань надавачів ресурсів. Навряд чи буде сформовано дуумвірат в уряді за зразком двох римських консулів, проте дискусії щодо персоналій продовжуються, а після "засвітки" кандидатів на посади по багатьом з них реалізовані інформаційні та юридичні заходи впливу – з боку різних груп і центрів. Окремої уваги заслуговує захоплення терміном "перезавантаження органу", цей інструмент рекламують як ліки від усіх хвороб. Хоча, якщо це перезавантаження обмежується вирішенням кадрових запитів без зміни підходів і пріоритетів – то за рік будуть лунати заклики про нові перезавантаження. А це насправді повністю суперечить принципам стабільності, передбачуваності та місцями навіть інституційної незалежності. Голосування в Раді за складний мобілізаційний закон зібрало 283 голоса, що дає сигнал про готовність до розгляду кадрових питань. Якщо якісь кадри не знайдуть депутатської підтримки – вони можуть отримати статус в.о. після звільнення міністра чи іншого керівника. ❗️І вже оновлена команда працюватиме над вирішенням в тому числі наступних міжнародних завдань – можливої конфіскації російських активів, комплексних переговорів про членство в ЄС, формулювань в резолюції саміту НАТО та Глобального Саміту миру», - підсумовує експерт.

​​🗣Ігар Тишкевич, головний експерт з питань вивчення Росії Українського інституту майбутнього, пояснив, у який спосіб не варто повертати громадян на Батьківщину. ❗️Нагадаємо, МЗС України на цьому тижні ухвалило рішення, згідно з яким військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не зможуть отримати консульські послуги за кордоном. «Примітно, що в цьому випадку українське МЗС скопіювало торішнє рішення самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, - нагадує експерт, - Він намагався таким чином повернути білоруських політичних мігрантів на Батьківщину. Для білорусів, які виїхали за кордон, паспорти не обновлюють з вересня минулого року. Можна було, звісно, піти ще далі: обмежити угоди з нерухомістю за довіреністю, вказавши, що довіреність може бути виписана лише українським нотаріусом. Те саме по автомобілях. І так далі, як уже зроблено у Білорусі». 💬Ігар Тишкевич припускає, що такі дії, за логікою вітчизняного МЗС, повинні змусити людей, які перебувають за кордоном, звертатися до української держави. В ідеалі – повертатись на Батьківщину. Але виникає резонне запитання: чи справді держава стимулює своїх співвітчизників повернутися в Україну такими нововведеннями? Або навпаки - підштовхує їх до інтеграції та асиміляції до суспільства країн, де вони знаходяться? «Якщо ви хочете повернути людей, які бояться мобілізації, то, крім батога, потрібен і пряник. Деякі механізми, які стимулюють, а не залякують. Мабуть, вкрай незначна частина біженців-уклоністів (набагато менше ніж 10%) повернеться. Інші спробують легалізуватися за кордоном. І, найімовірніше, ті ж Польща, держави Балтії можуть тим, у кого закінчився строк дії закордонного паспорта, видавати місцеві проїзні документи. Як це робиться щодо білорусів. І цілком передбачуваним буде, якщо частина української діаспори звернеться з таким проханням до польського чи якогось іншого уряду. І ті держави, які розраховують на українських трудових мігрантів, можуть погодитися на це. У такому разі Україна просто втратить цих людей», - припускає експерт. На його думку, така ініціатива МЗС виглядає як пошук простих рішень. «У нас словосполучення "прості рішення" стало надзвичайно популярним. Ось тільки просте рішення – не завжди оптимальне. І не завжди працює у довгостроковій перспективі», - підсумовує Ігар Тишкевич. Більш детально читайте за посиланням👉👉👉

​​💡Андріан Прокіп, експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі зазначає, що минулий тиждень виявився показовим у роботі енергосистеми та дещо розвіяв світлі ілюзії. 💨«Легке похолодання дало розуміння масштабу викликів, які постануть перед нами в майбутньому. Утім, проблеми побачили, явно, не всі. У побутових споживачів не було відключень, тому багато хто з них досі не знає реальної ситуації в енергетиці, - підкреслює експерт, - А ситуація така: 1. Імпорт щодня. Минулого тижня практично щогодини відбувався імпорт. Хмарна погода зумовила суттєво меншу генерацію сонячними електростанціями, а низькі температури повітря — вищі обсяги споживання. Звичайно, частина атомних енергоблоків зараз у планово-попереджувальних ремонтах. Але взимку попит буде суттєво вищим, ніж можуть покрити потужності, що зараз у ремонті. 2. Вечірній пік споживання наближається до критичного. Обсяги імпорту суттєво відрізняються протягом доби. О 19:00 щодня потужність імпорту була найвищою та в деякі дні перевищувала 1,4 ГВт за максимально дозволених 1,7 ГВт. Вночі імпорт був мінімальним, а у денні позапікові години – у три-чотири рази менше, ніж о 19:00. Серед усього іншого, це свідчить, що заклики обмежити споживання у пікові години працюють недостатньо. Тобто споживачі або не знають про проблему, або відверто ігнорують її. Хоча дехто й об’єктивно не може скоротити споживання у ці години. 3. Системному оператору доводилось обмежувати промислових споживачів в години пік . Тобто бізнес, який платить реальну ціну за електроенергію і створює додану вартість. А побутовий споживач і далі вважає, що в системі все гаразд. 4. Проте ілюзію безпроблемності вдасться утримувати не довго. У травні, коли почнеться спека, якщо не зміниться культура споживання, в системі будуть суттєві дефіцити. І тоді відключень для усіх не уникнути. Це відчує і бізнес, і населення. 5. А все ж у кого буде менше відключень? Чи для всіх будуть однаково жорсткі графіки? Або ж чиєсь безперебійне енергопостачання має бути в пріоритеті в умовах війни? 6. Може, варто переглянути підхід до пріоритезування відключень в умовах воєнного часу – з побутових споживачів на користь промисловості та бізнесу? У час війни, мабуть, важливо, щоб бізнес працював з якомога меншими перебоями: це і робочі місця, і створення доданої вартості, і робота багатьох підприємств безпосередньо для потреб армії та фронту. Нам потрібно шукати шляхи стимулювати споживачів, зокрема й побутових, змінювати поведінку споживання в умовах дефіцитів».

​​📍Кремль більше не вірить, що війна закінчиться швидко 💬Сергій Громенко, керівник програми «Історична та культурна політика» Українського інституту майбутнього у своєму авторському блозі висловив кілька думок про те, навіщо Путіну ідеологія. 🗣️«Я стверджую, що питання, чи є путінський режим ідеологічним, в загальному вигляді позбавлене сенсу. Тому що ранній путінізм (2000-2011) дійсно ідеологією не зловживав, культ Перемоги не педалював, обходився культом особи Путіна і напирав головним чином на геополітику та загальний патріотизм, - пояснює експерт, - Натомість після кризи 2011 року почалося все те, що ми добре знаємо: консерватизм, традиційні цінності, побєдобєсіє, гомофобія, єдиний підручник, меморіальні закони, мілітаризація шкіл. Після 2022 року – те саме в квадраті + «Росія – окрема цивілізація». На думку, Сергія Громенка, усе це потрібно Росії, тому що Кремль більше не може покладатися на лояльність росіян особисто до Путіна. І саме для того, щоб знову згуртувати народ навколо влади, Кремлю і довелося перейти до пошуку об’єднавчої ідеології. А відколи Київ не взяли за три дні й зрозуміли, що війна надовго, тотальна ідеологізація стала невідворотною. ✍️«Дійсно, важко вмовити одну частину народу вмирати, а іншу – затягувати паски за яхту Абрамовича. Потрібно мотивувати захистом їхніх традиційних задів від зазіхань розпусного Заходу. Тобто дати ідеологію. А ідеологізація = мобілізація. Важко передбачити, чи дасть це все очікуваний ефект. Можливо, все закінчиться відродженням двомислення за пізньорадянським зразком, а можливо – і спалахом справжнього ентузіазму ранніх радянських часів. Одне можна сказати точно – якщо Кремль розгорнув машину тотальної ідеологізації, то там не вірять, що війна закінчиться швидко, і готуються до тривалого протистояння. Доктрину обложеної фортеці просто так не вводять, бо вхід – рубль, а вихід – два. Отже, в їхніх очах ця війна надовго. А Путін – як Ленін – узагалі назавжди», - підсумовує експерт. Більш детально читайте за посиланням👉

‼️Як і коли закінчиться війна? Найгарячіші питання сьогодення в Україні. Анатолій Амелін, виконавчий директор Українського інституту майбутнього переконаний, що у США вже є базовий сценарій закінчення війни. Експерт підкреслює, одні є учасниками війни, а інші визначають її результати. Україна не має шансів самостійно припинити війну і тим більше її виграти. 💬«Ні, я не зрадофіл, я економіст, аналітик із військовою освітою (однією з чотирьох), - пояснює Анатолій Амелін у своєму авторському блозі, - Війна - це, насамперед, економіка (ресурси, які ти використовуєш для війни та результат, який можеш отримати від перемоги). 🗣️Наші лідери прямо кажуть, що «їм ніколи займатися економікою, вони займаються війною». Що ж. Економікою займаються інші. І від цих інших Україна сьогодні є критично залежною ресурсно для продовження оборони, не кажучи про наступальні дії. Військові кажуть, що переговори ведуться на полі бою. А наше поле бою критично залежить від американської військової допомоги. Значить, саме США визначатимуть сценарії та результат. І цей результат уже описано, хочемо ми чи ні». Які сценарії завершення війни, на думку експерта, є можливими, читайте більш детально 👉за посиланням.

​​❗️🌎Захід не захищатиме Україну так, як Ізраїль, бо йому це просто не вигідно, адже міжнародні партнери оцінюють ризики війни з РФ як високі та катастрофічні, впевнений Ілія Куса, експерт з міжнародних програм і питань Близького Сходу Українського інституту майбутнього. 💬«Теза про те, що Ізраїль захищають усі, а Україну – ніхто, не витримує жодної критики, а лише відображає рожевий світ, у якому живе частина суспільства, - переконаний експерт, - Справа в тому, що Ізраїль має юридичних союзників, підписано відповідні домовленості. Україна таких домовленостей не має і, швидше за все, не матиме. Крім того союз Ізраїлю та Заходу формувався в унікальних історичних та політичних обставинах, яких не було в Україні. Навіть якщо прибрати фактор військового договору, Захід не захищатиме Україну також, як Ізраїль, оскільки політично йому це не вигідно, про що нам послідовно говорять з 2022 року. Ризики війни з РФ оцінюються там як високі та катастрофічні. Переконати у зворотному ми їх не змогли і навряд чи зможемо. У ситуації з Ізраїлем та Іраном такого не було: усі знали, що іранці намагатимуться уникати великої ескалації та що вони відповідали на удар по своєму консульству, а ризику ядерної війни не було й близько”. ✍️На думку Ілії Куси, можна багато дискутувати про те, чому так вийшло, але це сьогоднішня реальність. Відповідно, пряме залучення у війну проти РФ через захист нашого неба "за ізраїльською моделлю" відбуватиметься або в керованому ключі в рамках політичного рішення, яке на Заході можуть прийняти в якійсь перспективі, або взагалі не станеться. При цьому експерт упевнений, що за іншої адміністрації в Штатах було б те саме, так що справа не в Байдені, чи Трампі, а в загальному американському порядку, виборах і позиції американських союзників, яку Білий Дім повинен враховувати, хочуть вони цього чи ні.

💬Андріан Прокіп, експерт з енергетичних програм Українського інституту майбутнього, у своєму авторському блозі поділився баченням, як Україні побудувати стійку енергосистему. ❗️Владі потрібно ухвалити кілька стратегічних рішень на ринку електроенергії. Але вони стосуються лібералізації, а тому вкотре можуть поставити уряд на розтяжку, переконаний експерт. Деталі читайте за 👉посиланням.

​​🇮🇱🇺🇸🚀Ілія Куса, експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього, у своєму блозі проаналізував, останню масовану атаку Ірана на Ізраїль і розповів, чого чекати далі. «Ірак провів атаку на Ізраїль. Усе відбулося очікувано і без будь-яких сюрпризів. З усіх сценаріїв обрали прямий удар. Запускали все, що могло долетіти до Ізраїлю, тобто БПЛА і ракети. Ізраїль майже все збив, що теж було очікувано», - підкреслює експерт. ✍️На думку Ілії Куси, іранці вирішили залишитися в рамках взаємної ескалації, і оголосили про завершення своєї "відплати" за удар по консульству, і віддали м'яч Ізраїлю, знаючи, що той захоче відповісти, але США і союзники будуть проти, і захочуть залишити конфлікт у керованому ключі без подальшої ескалації. 🇮🇱Зараз багато чого залежатиме від відповіді Ізраїлю, яку в Тель-Авіві вже анонсували. «Зрозуміло, США і Європа (а також регіональні країни) виступатимуть проти подальшого обміну ударами, оскільки вони нічого не вирішать, але можуть випадково дестабілізувати регіон. Це суперечить інтересам Заходу, який намагається не допустити війни на кілька фронтів із непередбачуваними наслідками для всіх і світової економіки. 🇺🇸Штати не хочуть воювати на Близькому Сході, про що вони послідовно заявляють з часів пізнього Обами і особливо Трампа. Для них ключове - зберегти локалізованість війни в Газі та не допустити втрати керованості процесами в регіоні, оскільки цим можуть скористатися противник», - робить висновки експерт. Проліт БПЛА над кількома країнами без серйозних на те наслідків показує, що і регіональні арабські держави не хочуть ескалації між Іраном та Ізраїлем. Плюс більшість публічно підтримують палестинців на противагу Ізраїлю. Між Ізраїлем та Іраном буде продовжена боротьба за формат їхнього протистояння. «Ізраїль вдарив по консульству, розраховуючи вивести Іран на пряму конфронтацію, в якій, як вважають ізраїльські лідери, буде легше затягнути союзників і зняти табу на прямі удари по військових і ядерних об'єктах Ірану. 🇮🇷У Тегерані ж бажають зберегти формат непрямої проксі-війни з Ізраїлем, бо він дешевший, легший, і Ізраїлю в такій війні некомфортно, а інформаційно, як показала ситуація в Газі, вони її програють. Тому й бажання продовжувати удари в іранців немає, як і не було бажання вступати в пряму війну від початку, що показали п'ять місяців конфлікту в Газі», - підсумовує Куса.

‼️Які методи майнової агресії використовує росія для захоплення власності українців на тимчасово окупованих територіях? ✍️Відповідь на це питання дає у своєму авторському блозі Ольга Оніщук , керівниця програми "Правова безпека власності" Українського інституту майбутнього. «Сьогодні для України важливо фіксувати не тільки воєнні злочини рф, але й усі факти майнової агресії кремля. Ця агресія триває вже 10 років, але відтоді, як було анексовано Крим і тимчасово окуповано частину Донецької та Луганської областей, загарбницькі територіальні апетити ворога зросли. Розуміння процесів, які відбуваються на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), дозволить оцінити реальні збитки від майнової агресії росії і створити необхідні передумови для повернення захоплених активів законним власникам після деокупації», - переконана експертка. Як саме росія захоплює власність українців і що потрібно робити вже зараз, щоб у майбутньому стало можливим подолати цю проблему, читайте більш детально за 👉посиланням.

​​📕🌍2024 – де точка визначеності. Прогноз експертів UIF Експерти UIF презентували сценарії розвитку подій на фронті, у міжнародній політиці, економіці, енергетичному секторі та стану людського капіталу в Україні до кінця 2024 року. Виконавчий директор UIF Анатолій Амелін зазначив, що коли світ знаходиться у моменті невизначеності, наші експерти спробували зрозуміти, чи існує точка визначеності для України та в чому вона полягає. Пропонуємо вашій увазі коментарі експертів інституту щодо проаналізованих ними напрямків👇 🌍Ілія Куса, експерт з міжнародної політики UIF: 💬«Головне завдання України на 2024 рік у зовнішній політиці — збереження статусу-кво, сформованого у 2022 році. Ресурсів та можливостей збільшувати кількість наших партнерів та союзників в України нині стало набагато менше, і є потреба втримати ті позиції, які є здебільшого у країнах ЄС та НАТО». 🇺🇦Ігор Тишкевич, експерт UIF з питань внутрішньої політики та головний експерт з питань вивчення Росії: 💬«У 2024 році буде два "вікна можливостей" для початку переговорів про мир в Україні. Але ключове питання не в датах, а в контурах домовленостей про припинення вогню. І тут, більшість сценаріїв несе ризики як внутрішньополітичної дестабілізації, так і відновлення бойових дій через певний час. Для того, щоб вийти на позитивний сценарій виходу з війни, політичне керівництво країни має вирішити завдання підтримки рівня легітимності (як своєї, так і "легітимності війни"), організаційного та інформаційного посилення, а також збереження рівня зовнішньої підтримки». 📈Яна Лаврик, експертка економічних програм UIF: 💬«Ми знаходимось сьогодні в умовах високої невизначеності та непередбачуваності. Сценарій розвитку економіки багато в чому залежатиме від ситуації на фронті, політичної ситуації всередині країни та обсягів міжнародної фінансової допомоги. Будь-які кардинальні зміни у політиці наших західних партнерів або якісь неординарні політичні рішення можуть призвести до змін в економічних параметрах, таких як курс гривні, інфляція тощо. Саме тому ми побудували чотири сценарії в залежності від обсягів надання фінансової допомоги Україні та дії військового стану, з якими ви можете ознайомитись детально у документі прогнозу». ⚡️Андріан Прокіп, експерт програми «Енергетика» UIF: 💬«В осінньо-зимовий період 2024-2025 років ми входитимемо з дефіцитом електроенергетичних потужностей, величина якого визначатиметься здатністю захистити енергосистему від обстрілів, а отже від поставок військової допомоги від партнерів. Ворог буде акцентувати удари по прифронтових областях, загострюючи територіальні дисбаланси в енергосистемі, а також створюючи загрози для газо- і вуглевидобутку, які будуть в зоні додаткового ризику в разі спроб наступу ворога влітку». 👩‍👦‍👦Микола Скиба, експерт програми «Освіта» UIF: 💬«Однією з ключових проблем розвитку людського капіталу України є катастрофічна демографічна ситуація. Станом на 2024 р. індекс скорочення населення складає більше 1,0 %. Тривала фаза повномасштабного вторгнення лише пришвидшує цей процес. Країна продовжує втрачати привабливість в очах талантів. Наразі є щонайменше три сценарії розвитку демографічної ситуації в країні, про які йдеться у Прогнозі». 📌Головні тези та презентацію експертів можна знайти тут. ❗️Увага! Повний текст доповіді «2024 – де точка визначеності. Прогноз експертів UIF» буде доступний до прочитання на початку наступного тижня.