UIF | Український інститут майбутнього

​​🛡 Якою має бути нова Стратегія національної безпеки України? Війна змінила не лише безпекове середовище — вона змінила самі умови, в яких Україна має планувати своє майбутнє. Недостатньо просто оновити Стратегію національної безпеки — треба перезавантажити саму логіку планування. Стара модель: визначити загрози, поставити завдання, реагувати. Але у реаліях 2026 року цього вже недостатньо: підтримка партнерів не гарантована, а політичні настрої змінюються швидше, ніж держава встигає адаптуватися. За чотири роки великої війни Україна накопичила не лише втрати й уразливості — вона накопичила силу. Бойовий досвід ЗСУ, власний ОПК, технологічні компетенції та здатність швидко масштабувати інновації — це капітал, який може визначити місце України у майбутній системі європейської безпеки. Тому змінюється і сама амбіція: не лише отримувати безпеку від інших, а стати її експортером. Не компенсувати слабкості лише допомогою партнерів, а нарощувати власні спроможності. Для цього потрібна Стратегія з горизонтом 30 років і більше, яка має спиратися на «Візію України» та забезпечувати наступність стратегічного курсу незалежно від політичних циклів. 👉 Що в чинній логіці СНБ уже не працює, від чого варто відмовитися і на яких принципах будувати нову систему стратегічного планування — читайте у новій статті на сайті UIF 👇🏻

ЧИ Є ДОБРІ НОВИНИ? 🇺🇦

​​📊 $41,9 млрд торговельного дефіциту. Лише 0,4% зростання ВВП у другому кварталі. З такими дисбалансами українська економіка входить в осінь. За 7 місяців 2026 року дефіцит торгівлі зріс майже на $11 млрд рік до року — у липні імпорт перевищив експорт більш ніж утричі. Міжнародні резерви за серпень скоротилися з $51,2 до $48,7 млрд — НБУ продав на ринку $4,85 млрд чистими. На цьому тлі уряд представив програму дій на 2026–2027 роки. За оцінкою UIF, це радше план переходу держави у стан нескінченної війни з набором вимірних цілей. 👉 Чи втримає НБУ гривню в діапазоні 44,5–45 грн/$ і наскільки реалістичний урядовий план на роки «нескінченної війни» — читайте у Макроекономічному дайджесті на сайті UIF ⬇️

​​⚡️ Ціни на електроенергію різко зросли, до зими планують повернути 4 ГВт генерації, а банки вже спрямували понад 60 млрд грн на енергетичні проєкти. Серпень показав одразу кілька важливих зрушень в українській енергетиці. На ринку «на добу наперед» середньозважена ціна електроенергії за місяць зросла приблизно на третину, а на внутрішньодобовому ринку — на 42%. Водночас триває підготовка до зими: до 1 листопада уряд очікує збільшити доступну потужність енергосистеми до 19,6 ГВт, а до кінця року — до 21,4 ГВт. Для цього планують відремонтувати 4 ГВт генеруючих потужностей. Інвестиції в енергостійкість також зростають: банки вже профінансували енергетичні проєкти бізнесу та домогосподарств на 60,4 млрд грн. Для бізнесу йдеться про проєкти загальною потужністю 1,938 ГВт — сонячна, газова, гідро-, біо- та вітрова генерація. Окремо банки фінансують і накопичення енергії (813 МВт) — системи зберігання, інвертори, акумулятори. Ще один важливий процес — інтеграція з європейським енергоринком. Україна отримала першого оператора NEMO — необхідну передумову для запуску market coupling з ЄС. 🔸 Що стоїть за цими змінами, що відбувається з експортом електроенергії, запасами газу, новою генерацією та як енергосистема готується до наступного опалювального сезону — читайте у новому енергетичному дайджесті 👇🏻

​​🔬 «Якими мають бути регулювання та фінансова мотивація, щоб стимулювати R&D» У 1997 році Україна витрачала на дослідження та розробки 1,19% ВВП. У 2024 році — лише 0,37%. За цей час чисельність дослідників на мільйон населення скоротилася майже вчетверо, а кількість наукових організацій — більш ніж удвічі. Чому Україна десятиліттями втрачала свій науковий і технологічний потенціал та що може змінити цю траєкторію? У новому дослідженні UIF ми проаналізували стан українського сектору R&D, чинні механізми його підтримки та досвід восьми країн — США, Південної Кореї, Ізраїлю, Китаю, Польщі, Тайваню, Японії та Бразилії. Ключові проблеми — відсутність єдиної стратегічної рамки розвитку сфери R&D, системної політики та стимулів, збереження радянської системи фінансування науки, яка не пов’язана з ефективністю та результативністю діяльності. Одночасно існувала та в останні роки різко загострилася проблема втрати кадрів. Серед запропонованих рішень — податкові стимули для R&D, IP Box, зміна принципів фінансування науки, програма повернення українських учених та концентрація ресурсів на пріоритетних технологічних напрямах. За оцінками дослідження, запропоновані кроки здатні забезпечити досягнення рівня витрат на R&D до 2% ВВП до 2035 року, що створить $20–27 млрд додаткового ВВП за вісім років (у реальних цінах 2026 року), до 25–30 тисяч нових висококваліфікованих робочих місць у сфері R&D. 👉 Які регуляторні та фінансові рішення потрібні Україні для розвитку R&D — читайте у новому дослідженні на сайті UIF👇🏻

​​35 хвилин до Києва. 8300 КАБів за місяць. Нова реальність повітряної війни Літо показало одразу кілька важливих змін: — Близько 35 хвилин може знадобитися реактивному Geran-3, щоб долетіти від білоруського кордону до Києва. А в липні кількість реактивних БпЛА в російських атаках зросла приблизно у 5 разів. — Понад 8300 КАБів за липень — рекорд за час повномасштабної війни. КАБи стають для Росії одним із головних інструментів війни на виснаження. — Україна змінює саму логіку ППО: виробництво дронів-перехоплювачів у 2026 році зросло у 8 разів, а боротьба із загрозами дедалі більше переноситься з неба на землю — до ураження аеродромів, ППО та виробничої бази противника. Восени тиск лише зростатиме, а технологічна гонка у повітрі — прискорюватиметься. Що це означає для України — читайте у новому огляді на сайті UIF👇🏻

​​🇺🇦 35 років незалежності: економічні підсумки та 5 сценаріїв до 2035 — презентація UIF вже на YouTube Напередодні 35-ї річниці незалежності України UIF проаналізував, з якими економічними результатами країна підійшла до цієї дати та якою може бути її економіка в наступне десятиліття. Саме цьому присвячене дослідження UIF «35 років незалежності України. Економічні підсумки 1991–2026: аналіз, висновки, рекомендації». Один із висновків: середній темп реального зростання ВВП України за 1991–2024 роки — мінус 1,94%, єдиний від'ємний показник серед 12 країн-бенчмарків. Одна з причин — відсутність тяглості: за 35 років в Україні змінився 21 уряд, і жоден не втримав економічний курс довше одного виборчого циклу. «Якби ми мали економічну стратегію, яку кожен наступний уряд продовжував би реалізовувати, а не метався з одного боку в інший, сьогодні ВВП України міг би бути майже трильйон доларів. Це означає, що зарплати були б у рази більші, споживчий ринок — набагато більший», — Анатолій Амелін, виконавчий директор і співзасновник UIF. Із цієї точки автори прораховують п'ять траєкторій до 2035 року. Найвищу ймовірність має інерційна — 32%. Різниця між крайніми сценаріями, повною реформацією і кризою, — близько $250 млрд ВВП.

​​📊 Через 10 років Україна може мати ВВП, менший за сьогоднішній. Або більший удвічі. Різниця — не випадковість, а результат конкретних рішень. Такий аналіз стану економіки країни UIF готує кожні п'ять років. Цьогорічний випуск охоплює повний цикл від 1991 до 2026 року — і вперше ми порахували сценарії розвитку економіки до 2035-го. П'ять сценаріїв розвитку: від повної реформації ($700–780 млрд ВВП) до кризи ($162–172 млрд). Найімовірнішим експерти вважають інерційний сценарій — $230–245 млрд, помітно нижче за реформаційну траєкторію. Судова реформа, повернення 5,9 млн біженців, конвертація оборонного потенціалу в цивільну технологічну перевагу — фактори, які визначають, який сценарій реалізується. 👉 Які рішення можуть змінити економічну траєкторію України до 2035 року — у дослідженні Анатолія Амеліна та Наталії Петрищенко

​​📊 Економіка без зростання: з чим Україна проходить 2026 рік? Перше півріччя Україна завершила з 0% економічного зростання. Водночас МВФ підвищив прогноз інфляції на кінець року до 10,5%, а НБУ підняв облікову ставку до 15,5%. Ще один виклик — зовнішня торгівля. За прогнозом НБУ, торговий дефіцит за підсумками року може сягнути 89 млрд доларів. На цьому тлі Україна продовжує отримувати міжнародне фінансування, а МВФ уже переглянув прогноз зростання української економіки на 2026 рік у бік погіршення. Що стоїть за цими показниками та які ризики визначатимуть стан української економіки до кінця року? 👉 Головні цифри, тенденції та прогнози — у новому макроекономічному дайджесті за серпень на сайті UIF за посиланням👇🏻

35 років незалежності — достатній період, щоб оцінити здобутки, а й рішення та проблеми, які визначали економічний розвиток України. Запрошуємо на презентацію дослідження UIF «35 років незалежності України. Економічні підсумки 1991–2026», яка відбудеться 13 серпня о 15:00 у Zoom. Поговоримо про те, з якими економічними результатами Україна пройшла ці 35 років, які можливості були втрачені та що має змінитися в наступне десятиліття. 👉 Реєстрація: А поки хочемо почути вашу думку — голосуйте в опитуванні вище☝️

​​⚡️ Липень в українській енергетиці: зміна влади в галузі, рекордний експорт і мільярдні борги У липні енергетична галузь отримала нового керівника уряду — прем'єр-міністром призначили Сергія Корецького, який раніше очолював «Нафтогаз». Перший віце-прем'єр-міністр України — Міністр енергетики України Денис Шмигаль зберіг свою посаду. Водночас Україна знову стала нетто-експортером електроенергії: експорт сягнув 232,5 тис. МВт·год і вперше з вересня 2020 року перевищив імпорт. Але на іншому боці енергоринку — понад 46,5 млрд грн боргу учасників балансуючого ринку перед «Укренерго». На газовому ринку теж назрівають зміни: на тлі зростання запасів у сховищах обговорюється можливість часткового відновлення експорту природного газу. Це лише частина подій, які визначали українську енергетику протягом місяця. 👉 Що ще змінилося у секторі, які тенденції формуються та на що варто звернути увагу — читайте у повному енергетичному дайджесті UIF за липень

​​💰 Чому інвестори не йдуть в Україну? За 35 років держава створила для них понад п'ятнадцять інструментів: вільні економічні зони, індустріальні парки, UkraineInvest, інвестиційні няні, Націнвестфонд, Дія Сіті, Brave1, Defence City. Системно працюють два — Дія Сіті та Brave1. Обидва — там, де інвесторові не потрібні земля, підключення й фізична безпека. Причина — не в інструментах, а в базових умовах: — індекс верховенства права World Bank — 44,6, ті самі показники, що й у 2013 році; — облікова ставка — 15% при інфляції 8,2%; — кредити приватному сектору — 18% ВВП проти 60%+ у Словаччині; — стеля репатріації дивідендів — 1 млн євро на місяць, дивіденди за 2022 рік досі заморожені. Що робити. Україна — єдина велика європейська економіка без національної інвестиційної стратегії. Анатолій Амелін пропонує почати з питань: у які сектори держава заходить першою, як це пов'язано з післявоєнною економікою, чим Україна конкурує за капітал. Далі — валютна лібералізація за графіком, мораторій на ретроактивні податкові зміни, розмежування повноважень БЕБ, ДБР і СБУ. Ці три кроки коштують бюджету нуль. 👉 Детальний аналіз і пропозиції у статті Анатолія Амеліна на сайті UIF

​​Що відбувається з Укрзалізницею? Тридцять років Укрзалізниця працювала як машина перерозподілу: прибуткові вантажні перевезення оплачували дешеві пасажирські квитки, тариф на які держава свідомо тримала низьким. З початком повномасштабної війни Росії проти України компанія втратила половину вантажів, а разом із ними — і прибуток, який фінансував пасажирські перевезення. Водночас соціальне навантаження залишилося незмінним. Компанія, яка забезпечує 62–63% вантажообігу країни та залишається ключовим каналом сполучення України з ЄС в умовах закритого повітряного простору, опинилася в точці, коли стара модель більше не працює. Прибуток вантажного сегмента, який роками підтримував цю модель, скоротився з 20,4 млрд грн у 2024 році до 3,2 млрд грн у 2025-му, а вже у 2026 році вантажні перевезення самі виходять у мінус. Без втручання компанію через рік чекає збиток 33 млрд грн. План без підвищення тарифу скорочує його у 6,5 раза — до 5,1 млрд грн і позитивної EBITDA. Дві третини компанія дає сама, від держави потрібне одне рішення — збільшити фінансування пасажирських перевезень за моделлю PSO. 👉 Повний антикризовий план — з розрахунками, сценарною моделлю та дорожньою картою — читайте у новому дослідженні Анатолія Амеліна та Володимира Шульмейстера.

​​🇺🇦 35 років незалежності України. Які рішення сформували нашу економіку — і що визначатиме наступне десятиліття? Запрошуємо на відкриту онлайн-презентацію дослідження Українського інституту майбутнього «35 років незалежності України. Економічні підсумки 1991–2026», яка відбудеться 13 серпня. Ми переглядаємо ці підсумки кожні п'ять років — за незмінним переліком показників, тому часові ряди зіставні від 1991 року. Дослідження відповідає на три запитання: що відбулося за 35 років, чому відбулося саме так і що з цим можна зробити далі. У доповіді: — п'ять глибоких падінь ВВП і причина, чому після жодного з них економіка не стала стійкішою — п'ять структурних пасток, які тримають одна одну: без кредитів немає інвестицій, без інвестицій — складнішої продукції, без складнішого експорту — прибутку, з якого обслуговувати борг — ціна втрачених можливостей: близько 700 млрд доларів за медіанним сценарієм порівняння — п'ять сценаріїв розвитку економіки до 2035 року і той із них, що є базовим за поточної динаміки — вісім напрямів змін із цільовими показниками і країнами, де кожен інструмент уже спрацював Результати дослідження представить Анатолій Амелін, співзасновник і виконавчий директор Українського інституту майбутнього. Модератор — Антон Гулідін, операційний директор УІМ. 📅 13 серпня 🕒 15:00 💻 Zoom

​​Законопроєкт Грема: потужність, популізм чи боротьба за владу? 29 липня Сенат США 86 голосами "за" підтримав процедурне рішення щодо початку розгляду законопроєкту S.5025 (Sanctioning Russia Act of 2026). Саме цифра 86 стала одним із головних інформаційних приводів останніх днів, створивши враження, що документ майже гарантовано буде ухвалений. Але чи справді це так? Насправді головне питання цього законопроєкту — не лише санкції проти Росії. Він може суттєво змінити механізм санкційної політики США та вплинути на баланс повноважень між президентом і Конгресом. 👉 Чому навіть після голосування в Сенаті документ ще далекий від набуття чинності? Які політичні ризики він створює для самої американської адміністрації? 🔗 Читайте у матеріалі Владислава Мартинюка на сайті UIF👇🏻

​​35 років незалежності України. Економічні, політичні й безпекові підсумки — засідання Ukrainian Reform Club На закритому засіданні Ukrainian Reform Club Український інститут майбутнього представив експертній спільноті дослідження «35 років незалежності України. Економічні підсумки 1991–2026». Засідання проходило за правилом Chatham House. Нижче — ключові висновки обговорення. — Економіка. Вартість втрачених можливостей для України перевищує $480 млрд. — Політика та інституції. За 35 років в Україні змінився 21 уряд, але жоден не втримав довгострокову стратегію розвитку. — Безпека. Значна частина сучасних викликів стала наслідком не лише зовнішніх загроз, а й внутрішніх рішень. 📆 13 серпня Український інститут майбутнього запрошує на публічну презентацію дослідження «35 років незалежності України. Економічні підсумки 1991–2026». 🔗 Детальніше на сайті UIF👇🏻