Андрій Бутенко | Міністр освіти і науки України
Open in Telegram
Офіційний канал Міністра освіти і науки України
Show moreThe country is not specifiedThe category is not specified
1 769
Subscribers
No data24 hours
+107 days
+2830 days
Data loading in progress...
Similar Channels
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Tags Cloud
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26Sep '26
September '26
+73
in 12 channels
August '26
+1 790
in 18 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 27 September | 0 | |||
| 26 September | 0 | |||
| 25 September | +5 | |||
| 24 September | +2 | |||
| 23 September | +4 | |||
| 22 September | +9 | |||
| 21 September | +1 | |||
| 20 September | 0 | |||
| 19 September | +2 | |||
| 18 September | +4 | |||
| 17 September | +2 | |||
| 16 September | +2 | |||
| 15 September | +3 | |||
| 14 September | +7 | |||
| 13 September | +3 | |||
| 12 September | 0 | |||
| 11 September | +1 | |||
| 10 September | +4 | |||
| 09 September | +2 | |||
| 08 September | +4 | |||
| 07 September | +3 | |||
| 06 September | 0 | |||
| 05 September | +1 | |||
| 04 September | +1 | |||
| 03 September | +1 | |||
| 02 September | +9 | |||
| 01 September | +3 |
Channel Posts
Сьогодні вранці росіяни вдарили по одній зі шкіл Києва.
Унаслідок влучання в будівлю школи виникла пожежа, пошкоджено вікна та шкільне майно.
На щастя, постраждалих немає. За даними ДСНС, пожежу оперативно ліквідували. Дякую рятувальникам за їх щоденну героїчну роботу.
Уже кілька днів поспіль від російських атак потерпають заклади освіти, зокрема, столиці та Київщини.
За інформацією місцевої влади, учора та позавчора внаслідок ударів російських безпілотників були пошкоджені також дитячі садки та ліцей. Раніше руйнівні удари приходились і по закладах вищої освіти в Сумах, Запоріжжі та Києві.
Росія продовжує свідомо тероризувати українців.
Під ударами опиняються школи та дитячі садки - місця, де діти повинні здобувати знання, спілкуватися з друзями та будувати своє майбутнє, а не ховатися від російських ракет і дронів.
Вкотре звертаюся до місцевих органів управління освітою та керівників закладів. Організовуйте освітній процес гнучко, відповідно до актуальної безпекової ситуації.
За потреби переходьте на дистанційне навчання, завчасно інформуйте батьків і педагогів про зміни в організації занять. Під час повітряних тривог обов’язково перебувайте в укриттях. За можливості - розпочинайте дистанційне навчання одразу з безпечних місць.
Безпека дітей і педагогів залишається безумовним пріоритетом.
| 2 | Черговий акт неприхованого терору. Щойно Росія атакувала ліцей на Київщині.
Внаслідок удару дроном виникла пожежа. На момент атаки учнів у ліцеї не було. На щастя, охоронець, який перебував на місці, не постраждав.
Рятувальники вже прибули на місце та намагаються загасити пожежу.
Протягом усього дня Росія атакує Київ і Київщину. Під ударом — виключно цивільні об’єкти. | 678 |
| 3 | Зустрівся з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем.
Обговорили питання, які безпосередньо стосуються захисту прав учнів, студентів і педагогів.
Для мене важливо підтримувати постійний діалог з Офісом Омбудсмана, щоб спільно вдосконалювати законодавство та знаходити практичні рішення для освітньої сфери.
Окрему увагу приділили підготовці до національного мультипредметного тесту у 2027 році. Разом з Українським центром оцінювання якості освіти вже опрацьовуємо можливі зміни формату НМТ.
Серед варіантів — проведення тестування протягом одного або двох днів, а також можливість повторного складання через кілька тижнів чи місяців. Водночас важливо забезпечити належні умови для проходження тестування. Робота тут триває.
Ще одна важлива тема — організація освітнього процесу під час тривалих і повторюваних повітряних тривог.
Міністерство освіти і науки уже розробило та надіслало областям методичні рекомендації, які допомагають школам заздалегідь підготуватися до різних безпекових сценаріїв.
Кожна школа має оцінити власні можливості, зокрема місткість і стан укриття, забезпечення електроенергією та зв’язком, готовність до дистанційного навчання. На основі цього заклад визначає базову модель організації навчання та альтернативні варіанти, між якими можна оперативно переходити залежно від ситуації.
Обговорили також доступ до української освіти дітей і молоді з тимчасово окупованих територій.
Цього року МОН оновило наказ № 271, який регулює спрощений вступ до закладів вищої, фахової передвищої та професійної освіти.
Зокрема, уточнили процедури отримання документів про освіту через освітні центри «Освіта-Україна» та розширили можливості вступників продемонструвати результати навчання з вибіркових предметів.
Серед інших питань зустрічі — реалізація реформи Нової української школи, протидія булінгу, захист прав студентів у разі порушень з боку закладів освіти та вдосконалення процедур розгляду звернень громадян.
Будемо продовжувати спільну роботу на рівні команд Міністерства та Офісу Омбудсмана. Важливо, щоб проблеми, з якими звертаються учасники освітнього процесу, отримували конкретні рішення, зокрема через зміни до законодавства та вдосконалення організації навчання.
Дякую Дмитру Лубінцю та його команді за конструктивний діалог і співпрацю. | 639 |
| 4 | Ще п’ять фабрик-кухонь з’являться в Україні. Сьогодні в Бучі Вінниця, Вишневе, Шептицький, Лебедин і Запоріжжя підписали меморандуми з міністерством інфраструктури та розпочинають роботу над реалізацією власних проєктів. Ці проєкти були відібрані Мінрозвитку за підтримки Європейського інвестиційного банку на конкурсній основі.
🍽️ За попередніми розрахунками, нові фабрики-кухні зможуть забезпечувати харчуванням орієнтовно 181 заклад освіти — школи та дитячі садки, зокрема в сільських населених пунктах.
Реформа шкільного харчування насамперед стосується здоров’я дітей та формування їхніх харчових звичок.
❗️ Важливо, щоб кожна дитина, незалежно від місця проживання, мала доступ до повноцінного гарячого харчування. Для невеликих і сільських шкіл, де складно організувати власну кухню, фабрики-кухні можуть стати теж ефективним рішенням. Водночас така модель дозволяє громадам забезпечувати стабільну якість харчування в усій мережі закладів освіти.
Сьогодні мав нагоду ознайомитися з досвідом роботи першої фабрики-кухні в Бучі. Це модель, яка дозволяє централізовано готувати якісні та збалансовані обіди, забезпечувати єдині стандарти харчування та ефективніше використовувати ресурси громад.
Працюємо з громадами для забезпечення готовності шкіл до роботи з такими фабриками. Адже важливо не лише приготувати якісний обід, а й вчасно доставити його, належно зберегти та подати дітям. Саме тому МОН першочергово спрямовує субвенцію на модернізацію харчоблоків-отримувачів готової охолодженої їжі у школах, які знаходяться в мережі фабрик-кухонь.
Радий, що дедалі більше громад обирають цю модель.
✍🏼 Сьогоднішні меморандуми — початок конкретної роботи, результатом якої мають стати щоденні якісні, здорові та смачні обіди для тисяч українських дітей.
Сьогодні на заході були представники Миколаєва, Полтавщини, Одеси, Рівного, Івано-Франківщини та Тернопільщини, які також розглядають реалізацію фабрик-кухонь у своїх громадах.
Дякую громадам, колегам з Уряду, команді реформи шкільного харчування та міжнародним партнерам за спільну роботу. | 636 |
| 5 | Україні потрібні кваліфіковані фахівці. І потреба в них лише зростатиме для роботи підприємств, розвитку економіки та відбудови країни.
Фах не обов’язково обирати один раз і на все життя. Освіта у професійному або фаховому коледжі дозволяє швидко опанувати нові практичні навички і в 30, 40 чи 50 років. Це дозволяє змінити сферу, повернутися на ринок праці після переїзду чи втрати роботи або заснувати власну справу.
Саме про це нова комунікаційна кампанія МОН «Нова молодість на ринку праці», яку реалізується за підтримки Мультидонорської ініціативи Skills4Recovery, що впроваджується GIZ та Solidarity Fund PL.
У відео — приклад професії верстатника, яку можна опанувати в коледжі так само, як професію зварювальника або фахівця з приладобудування. Після навчання можна швидко вийти на ринок праці та отримувати близько 50 тисяч гривень на місяць.
Для дорослих також доступне навчання за державним ваучером. Ним можуть скористатися ВПО, ветерани, люди віком 45+ та люди з інвалідністю.
Нова професія може стати стартом у будь-якому віці. | 724 |
| 6 | Освіта не закінчується отриманням диплома. В умовах, коли ринок праці швидко змінюється, людина має мати можливість повернутися до навчання, оновити свої навички або опанувати нову професію.
Разом із колегами з Міністерства економіки та довкілля, представниками бізнесу та освітньої спільноти опрацьовуємо результати досліджень Світового банку, присвячених розвитку системи перекваліфікації та підвищення кваліфікації в Україні. Це необхідно для подальшого розвитку системи перенавчання дорослих.
📈 Один із важливих висновків: 86% учасників із достатньо деталізованими профілями вже мали щонайменше половину навичок, необхідних для професії, яка найкраще відповідала їхньому досвіду.
Це важливий сигнал і для системи освіти. Людині не завжди потрібно починати навчання з нуля або витрачати кілька років на здобуття нової освіти. Часто потрібно зрозуміти, що вона вже вміє, яких конкретно компетентностей бракує, і дати можливість здобути їх через гнучку короткострокову програму.
Водночас понад половина професій, які учасники пілоту обирали для себе як бажані, вимагали значного обсягу нових навичок. Тобто запит на зміну професійної траєкторії також великий.
Саме тому потрібно розвивати освіту дорослих і короткі програми перенавчання, тісніше пов'язувати їх із потребами роботодавців та використовувати дані ринку праці для формування освітньої пропозиції.
Заклади освіти мають швидше бачити, які навички потрібні економіці, і відповідно оновлювати свої програми. Роботодавці — бути безпосередньо залученими до їх формування. А людина — мати зрозумілий маршрут: оцінити свої навички, зрозуміти, чого бракує, пройти необхідне навчання і використати нові компетентності у професійному житті.
🔎 Дослідження BOOST показує, що основа для розвитку системи перекваліфікації в Україні вже формується. Близько 60% закладів професійної та вищої освіти пропонують короткострокові програми перекваліфікації або підвищення кваліфікації. Більшість таких закладів здатні запустити нову короткострокову програму протягом трьох місяців.
Бізнес також стає дедалі активнішим учасником цього процесу. Частка підприємств, які організовують навчання для своїх працівників, зросла приблизно з 24% до повномасштабного вторгнення до 34% сьогодні, а серед великих компаній такі програми реалізують близько 72% підприємств.
Ще один з інструментів перекваліфікації уже успішно працює. За останні три роки 73 тисячі українців отримали ваучери на навчання, щоб опанувати нову професію, підвищити кваліфікацію або здобути вищу освіту. Серед них — більше 15 тисяч внутрішньо переміщених осіб та понад 2 тисяч ветеранів.
Продовжуємо працювати, щоб навчання було доступним упродовж усього життя, а здобуті навички мали реальну цінність на ринку праці. Для цього продовжуватимемо розвивати гнучкі освітні програми, співпрацю з роботодавцями та механізми визнання кваліфікацій. Щоб кожна людина, незалежно від віку чи попереднього досвіду, мала можливість опанувати нову професію, знайти роботу й реалізувати себе в Україні.
🤝 Дякую Світовому банку за постійну підтримку української освіти і науки. | 727 |
| 7 | Попри обмежений фінансовий ресурс держави педагоги прифронтових і прикордонних громад і надалі отримуватимуть окрему щомісячну доплату 2 600 грн.
Уряд перерозподілив 731,1 млн грн, щоб забезпечити ці виплати до кінця року.
З 1 вересня доплату за несприятливі умови праці включено до посадового окладу педагогів. Вона стала частиною гарантованої зарплати, від якої розраховуються інші надбавки.
Водночас для вчителів, які працюють із дітьми очно або у змішаному форматі на прифронтових і прикордонних територіях, зберігається окрема щомісячна доплата 2 600 грн.
Це підтримка педагогів, які щодня проводять уроки в умовах постійних обстрілів і повітряних тривог. За кожним таким уроком стоїть велика праця вчителя, який попри небезпеку залишається поруч зі своїми учнями та допомагає їм продовжувати навчання.
Ухвалене рішення дозволить провести повний розрахунок доплат у попередньому навчальному році у громадах, де залишилася потреба в коштах, а також забезпечити виплати у вересні–грудні 2026 року.
Загалом доплату передбачено для 23 600 педагогічних працівників 614 шкіл. Необхідні кошти отримають 90 місцевих бюджетів Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. | 803 |
| 8 | Відучора соцмережами шириться фрагмент з ефіру на одному з телеканалів щодо можливості скорочення уроків.
Та важливо зрозуміти контекст розмови з журналістами, в якому були сказані ці слова.
Ми не пропонуємо скорочувати тривалість всіх уроків до 35 хвилин. Ми говоримо про те, як організувати навчання, коли діти годинами перебувають в укриттях, не сплять через нічні обстріли й приходять до школи виснаженими.
Сьогодні українські школи працюють у дуже різних безпекових умовах. Десь повітряні тривоги тривають по кілька годин, десь повторюються протягом усього дня. Буває, що діти проводять в укритті значну частину навчального часу.
Ми не можемо ігнорувати їхній фізичний та психоемоційний стан. Але водночас маємо зробити все, щоб діти продовжували здобувати якісну освіту.
Саме тому на запит учителів ми разом із педагогами, батьківськими організаціями, директорами шкіл і керівниками управлінь освіти розробили методичні рекомендації, які дають школам можливість гнучкіше організовувати навчання під час тривалих і повторюваних повітряних тривог.
Що ж це означає на практиці?
🔷 Гнучка тривалість уроків. Якщо діти тривалий час навчаються в укритті, учитель може адаптувати заняття, зокрема скоротити його тривалість, зважаючи на вік та психоемоційний стан учнів. При цьому важливо відповідно адаптувати навчальний матеріал, щоб учні досягли результатів, передбачених освітньою програмою.
🔷 Коригування розкладу. Якщо через тривалу повітряну тривогу учні пропустили заняття, у початковій школі можна змінити їхню послідовність, щоб після відбою приділити необхідний час предметам, які потребують більшої концентрації та безпосередньої роботи з учителем. У базовій і старшій школі це також можливо, однак потребує завчасного опрацювання керівництвом закладу різних сценаріїв коригування розкладу.
Якщо діти виснажені після кількох годин в укритті або нічних атак, і запланованих результатів за освітньою програмою досягнути, учитель може дати дітям час на психологічне розвантаження.
Важливо, що це не наказ. Це рекомендації та інструменти для педагогів. Головне — зберегти якість навчання, не перевантажуючи дітей в умовах, у яких вони сьогодні живуть.
Окремо хочу нагадати: Санітарний регламент визначає максимальну тривалість безперервного заняття — 35 хвилин для першого класу, 40 хвилин для 2–4 класів і 45 хвилин для 5–11(12) класів. Це не означає, що кожен урок за будь-яких обставин обов’язково має тривати саме стільки.
Ми рекомендуємо директорам шкіл заздалегідь передбачати різні сценарії організації навчання на випадок тривалих тривог і залишаємося на постійному зв’язку з регіонами, щоб допомагати в цьому.
Законом про загальну середню освіту, а саме ст. 16 теж передбачена можливість для закладу гнучко організовувати освітній процес, зокрема коригувати тривалість занять.
Я довіряю нашим учителям і керівникам шкіл. Саме вони щодня бачать стан дітей, знають можливості своїх закладів і розуміють, як організувати навчання за конкретних обставин. Завдання Міністерства — дати їм зрозумілі рекомендації та передбачити необхідну гнучкість і звісно, ж допомогти в цьому процесі.
Ми не можемо передбачити, скільки триватиме наступна повітряна тривога. Але можемо заздалегідь підготуватися до різних сценаріїв, щоб у кожному з них зберегти найважливіше: безпеку дітей, їхнє здоров’я та можливість продовжувати навчання. | 2 411 |
| 9 | Карпати — це значно більше, ніж спільна географія. Це простір, де країни регіону можуть разом розвивати економіку, освіту і науку, посилювати безпеку та створювати нові можливості для людей.
Саміт Карпатської інтеграційної ініціативи
дає старт новому формату співпраці C8 - Карпатській вісімці, що об’єднує країни Карпатського регіону навколо питань безпеки, економічного розвитку, інвестицій та транскордонної співпраці.
🤝 Долучився до панельної дискусії, присвяченої людському капіталу. Говорили разом з Денисом Улютіним, міністром соціальної політики, сімʼї та єдності України, Русланом Приходьком, заступником міністра у справах ветеранів України, Міхаелою Махарік, Президенткою чесько-української торгово-промислової палати та Михайлом Весовичем, заступником голови торгово-промислової палати Сербії.
Для мене тут зв’язок дуже прямий: інвестиції приходять туди, де є люди зі знаннями й навичками, сильні університети та професійна освіта, можливості для молоді, умови для людей залишатися, повертатися і будувати своє майбутнє. Саме тому освіта є частиною розмови про економічну спроможність і конкурентоспроможність усього регіону.
🎓 Для України це особливо важливо. Війна суттєво вплинула на демографію та освіту: якщо у 2021 році до першого класу пішли понад 400 тисяч дітей, то цього року - близько 240 тисяч. Мільйони українців були змушені виїхати за кордон, частина наших дітей сьогодні навчається в освітніх системах інших країн. Тому наше завдання - створювати можливості для тих, хто залишається в Україні, і водночас зберігати зв’язок із тими, хто через війну перебуває за кордоном.
У Карпатському регіоні для цього вже є хороша основа. Розвиваємо академічні та учнівські обміни, співпрацю між університетами, професійну освіту та спільні наукові проєкти. Зі Словаччиною працюємо над створенням Українсько-англійської гімназії у Братиславі та Словацько-українського ліцею в Ужгороді. Розвиваємо українські студії за кордоном та освітні осередки для українських дітей.
Окремий великий потенціал - в науці. Карпатські екосистеми, водні ресурси, кліматичні зміни, біорізноманіття не закінчуються на державному кордоні.
📡 Уже маємо спільні дослідницькі проєкти з країнами регіону, Міжнародний науковий центр колективного користування науковим обладнанням «Обсерваторія» на горі Піп Іван, мережу Collegium Carpathicum та інші проєкти. Має бути більше спільних лабораторій, дослідницьких програм та можливостей для молодих учених працювати в міжнародних командах.
Україна готова бути активним учасником C8 і приносити в цю співпрацю власний досвід та компетентності. За роки війни наша система освіти навчилася працювати під час повітряних тривог і відключень, швидко впроваджувати цифрові рішення та адаптуватися до масштабного переміщення людей. Цим досвідом ми готові ділитися з партнерами.
Бо зрештою розвиток Карпатського регіону - це розвиток людей, які тут живуть. Спільні освітні програми, навички, наука та зв’язки між нашими університетами й громадами сьогодні - це інвестиції, робочі місця, сильніші економіки та більш стійкий регіон завтра. | 1 148 |
| 10 | Реформа шкільного харчування — це інвестиція в дитину, яка водночас створює нові можливості для української економіки.
На саміті Карпатської інтеграційної ініціативи долучився до окремої дискусії про реформу шкільного харчування та її потенціал для українського і європейського бізнесу. Говорили про те, як масштабна державна програма може одночасно підтримувати дітей і родини, розвивати громади та створювати довгостроковий попит для виробників, фермерів і бізнесу.
🍽 За кілька років ми пройшли великий шлях. У 2024 році держава спрямувала на безоплатне шкільне харчування 2 млрд грн, у 2025 році — понад 7 млрд, цього року — 14,4 млрд грн. А з 1 вересня програма поширена на всіх учнів шкіл — це близько 3 мільйонів дітей.
Для мене в центрі цієї реформи завжди залишається дитина. Повноцінне харчування — це здоров’я, самопочуття, концентрація і здатність навчатися. Для українських сімей, особливо під час війни, це також конкретна підтримка: держава бере на себе витрати на харчування дитини протягом навчального дня.
Але наша мета ширша за безоплатний гарячий обід. Ми будуємо систему, яка має забезпечувати якісне і безпечне харчування, сучасні харчоблоки, підготовлених фахівців і водночас формувати здорові харчові звички цілого покоління.
📈 Такий масштаб створює і значний економічний ефект. Три мільйони дітей щодня — це стабільний попит на продукти для українських фермерів і виробників, замовлення для надавачів послуг з харчування, робота для будівельних та інженерних компаній, попит на сучасне професійне кухонне обладнання.
❗️ І потреба тут справді велика. В Україні вже модернізовано 2 023 шкільні харчоблоки, ще у 272 роботи тривають. Водночас 8 644 харчоблоки потребують модернізації. Орієнтовна потреба в подальших інвестиціях в інфраструктуру становить близько 1,7 млрд євро.
Саме тому говоримо з українським та міжнародним бізнесом, фінансовими інституціями й партнерами не тільки про постачання обладнання чи фінансування окремих проєктів. Для нас важливо, щоб ці інвестиції створювали спроможність усередині України: робочі місця у громадах, стабільний ринок для наших фермерів, розвиток українських підприємств, локалізацію виробництва та нові партнерства з міжнародними компаніями. Саме такий підхід був одним із центральних питань дискусії.
Масштаб уже є. Державне фінансування є. Є зрозуміла довгострокова потреба. Тепер наше завдання — використати цей ресурс так, щоб реформа була сталою, підтримувала українську економіку і головне — щодня давала якісний результат для майже трьох мільйонів українських дітей. | 1 204 |
| 11 | Сьогодні доповів про стан справ в освіті та науці під час погоджувальної ради в Парламенті.
Новий навчальний рік розпочався у надскладних умовах. росія продовжує цілеспрямовано атакувати освітню інфраструктуру. Маємо тривалі повітряні тривоги, готуємося до складного осінньо-зимового періоду. Попри все працюємо, щоб забезпечити дітям і молоді можливість безпечно та якісно навчатися.
Освіта — справа кожного. Тому ці рішення шукаємо разом: з освітянами, батьківськими спільнотами, громадами, керівниками органів управління освітою і, звісно, з Парламентом.
Сьогодні порушили багато тем, зокрема, щодо організації навчання під час тривалих повітряних тривог, енергетичну стійкість. Триває бюджетний процес, тож не оминули увагою й фінансування освіти та інші питання, які потребують спільних рішень Уряду та Верховної Ради.
Дякую керівникам парламентських фракцій за змістовну й відверту дискусію. Важливо зберігати постійний і відкритий діалог, бо тільки у взаємодії народжуються рішення. | 1 208 |
| 12 | Сьогодні на засіданні Уряду ухвалили три важливі рішення у сфері освіти і науки. Посилюємо механізми забезпечення академічної доброчесності та спрямовуємо кошти на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Коротко про кожне рішення.
🎓 Визначили порядок позбавлення ступеня вищої освіти за порушення академічної доброчесності. Йдеться про випадки академічного плагіату, фабрикації або фальсифікації у кваліфікаційній роботі, на підставі якої було присуджено ступінь бакалавра та магістра.
Водночас сам факт повідомлення про можливе порушення не означає автоматичного позбавлення ступеня — рішення може бути ухвалене лише після розгляду за визначеною процедурою із забезпеченням прав усіх її учасників. Приводимо механізм у відповідність до нового Закону «Про академічну доброчесність».
🔗 Детальніше тут
🔬 Оновили також нормативну базу щодо академічної доброчесності під час підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів. Зміни стосуються підготовки докторів філософії та докторів наук, присвоєння та позбавлення вчених звань, а також процедур реагування на плагіат, фабрикацію і фальсифікацію.
Окремо визначено відповідальність за академічний саботаж і схиляння до порушення академічної доброчесності. Формуємо єдині та зрозумілі правила відповідальності на всіх етапах підготовки й атестації науковців.
🔗 Детальніше тут
🤝 Понад 222 млн грн спрямували на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Кошти отримають місцеві бюджети для проведення корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять у садочках, школах і закладах професійної освіти у вересні — грудні.
Загалом у 2026 році на підтримку інклюзивного навчання передбачено 492,1 млн грн. Паралельно змінюємо саму систему: облік занять переводимо в «АС ІРЦ», де батьки зможуть перевіряти факт їх проведення, а учні з особливими освітніми потребами, зумовленими інтелектуальними труднощами, вперше отримуватимуть документи про освіту загального зразка.
🔗 Детальніше тут | 1 348 |
| 13 | Попри російські обстріли та цілеспрямовані атаки на освітню інфраструктуру, українські видавництва та логістику, доставили до шкіл 88% накладу нових підручників для 9 класів.
Доповів про це сьогодні на засіданні Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Наслідки російських обстрілів по видавничих потужностях внесли корективи в графік друку і доставки. Попри це основну частину підручників для 9 класу школи отримали вчасно — до 1 вересня 2026 року.
Пріоритетно підручниками забезпечуємо дев’ятикласників, які у 2026/2027 навчальному році вперше навчатимуться за Державним стандартом базової середньої освіти в межах реформи «Нова українська школа».
Найкраще з темпами доставки — у західних і центральних областях. Складніше там, де напружена безпекова ситуація, зокрема, у Харківській, Херсонській, Донецькій областях і в Києві.
Окремо про підручники, які росія знищила влітку. Це понад 1,1 млн примірників для учнів і учениць 4 і 9 класів; найбільше постраждали видання з фізики і хімії.
Методи росіян не змінюються століттями. Куди приходять — нищать українську книгу, школу і мову. Тоді вивозили наші бібліотеки, зараз цілять по друкарнях і складах підручників. Загарбник той самий, тільки в нас тепер є можливості реагувати: кожен знищений підручник надрукуємо знову і доставимо до школярів.
На середину вересня ми вже передрукували 43% знищених видань для дев’ятикласників. Поки паперові примірники у друці та дорозі, усі учні мають доступ до PDF-версії всіх нових підручників, які доступні на сайті Українського інституту розвитку освіти.
Робимо все, що можемо, щоб кожен учень і учениця отримали свій підручник вчасно. Дякую видавцям, поліграфістам і логістичним операторам, які роблять свою роботу в надскладних умовах, а також Світовому банку — за системну підтримку через програму LEARN. | 926 |
| 14 | Попри всі виклики війни, маємо зробити все можливе, щоб діти продовжували навчатися.
Сьогодні долучився до позачергового засідання колегії Департаменту освіти і науки міста Києва. Працювали над пріоритетним питанням — забезпеченням освітнього процесу попри часті обстріли та постійні повітряні тривоги.
У засіданні взяли участь зокрема директори столичних шкіл, керівники районних управлінь освіти, представники районних адміністрацій. Зважаючи на нагальність цього питання, до засідання долучився і народний депутат, голова профільного комітету ВРУ Сергій Бабак.
Уніфікований підхід більше не працює. Безпекова ситуація у регіонах відрізняється, заклади освіти мають різні можливості й різну інфраструктуру. Тож підходи мають ставати гнучкішими: у школи повинно бути кілька моделей роботи — очна, комбінована (очна+дистанційна для окремих класів) або дистанційна — і можливість оперативно перемикатися між ними залежно від ситуації.
Рекомендації та типові алгоритми переходу між моделями ми опублікували минулого тижня. Департамент освіти Києва був серед тих, з ким МОН напрацьовувало ці підходи — разом з іншими регіонами, з колегами з прифронтових громад та батьківськими спілками. Опублікований документ — це загальна рамка. Столиця має свою специфіку, враховуючи велику систему освіти та регулярний російський терор і постійні тривоги. Тож сьогодні на колегії освітяни детально розбирали, як адаптувати ці моделі під київські реалії — у конкретних районах і школах.
Наш пріоритет незмінний — безпека дітей і освітян. Водночас адаптувати систему потрібно так, щоб зберегти якомога більше навчальних годин: кожна втрачена година зрештою впливає на якість освіти. Організовуючи “дистанційку”, зважаючи на постійні тривоги, варто починати уроки, за можливості, вже з безпечних місць.
Вкотре закликаю керівників області, громади, керівників закладів, готувати сценарії наперед і зробити освітній процес передбачуваним щонайменше на кілька днів наперед. Ці сценарії мають бути зрозумілі всім — і директору, і вчителям, і батькам та дітям.
Один з інструментів, який має підсилити цю роботу, — «Всеукраїнська школа онлайн». Зараз ми її модернізуємо, щоб зробити щоденною підтримкою для вчителя й дитини. Для нас будуть цінними поради освітян Києва та інших регіонів: що працює, чого бракує, які функції додати. Найкраще розумієте це саме ви.
Організація навчання в умовах війни — спільна справа та відповідальність. Закликаю громади, керівників закладів освіти, освітян і батьків провести аудит на місцях: чи готова конкретна школа працювати за різними моделями, чи облаштовані укриття для занять, чи є звʼязок і резервне живлення, чи всі учні мають доступ до асинхронних матеріалів.
Дякую колегам з департаменту освіти Києва та керівництву міської військової адміністрації за швидку реакцію та роботу над адаптацією освітнього процесу. Це дуже важливо для учнів, їх батьків та вчителів. Продовжуємо працювати з кожною областю. | 899 |
| 15 | ⚡️Уряд схвалив проєкт Державного бюджету на 2027 рік. Найближчим часом його буде внесено на розгляд Верховної Ради.
Це бюджет воюючої країни. Наша позиція послідовна: попри виклики війни, освіта залишається стратегічною галуззю. За попередніми розрахунками у проєкті держбюджету-2027 загальні видатки на освіту і науку становлять 328,5 млрд грн проти 285 млрд грн у 2026 році. З цієї суми 286,6 млрд грн припадає на бюджетні програми МОН — на 43,4 млрд грн більше, ніж торік.
Фінансування зростає, тому що освіта — це інвестиція у формування людського капіталу і в майбутнє країни: щоб діти залишалися й будували своє життя в Україні. Це вкладення в тих, хто вже сьогодні працює для нашої економіки й оборони, для національної безпеки, і в покоління, яке відбудовуватиме Україну після перемоги.
Ключові напрями фінансування:
📍Виконання вже ухвалених рішень — насамперед виплата педагогам заробітних плат з урахуванням підвищення, ухваленого у 2026 році. На освітню субвенцію місцевим бюджетам передбачено 192,8 млрд грн (+32,1 млрд грн) — це найбільша частина зростання бюджету МОН
📍Розширення соціальної підтримки учнів і студентів: харчування учнів 1–11 класів — 19,4 млрд грн (+5 млрд грн); академічні стипендії студентам, курсантам, аспірантам і докторантам — 9,4 млрд грн (+2,8 млрд грн); підтримка дітей з особливими освітніми потребами — 495,4 млн грн (+45,4 млн грн)
📍Розвиток кадрового потенціалу країни — підготовка фахівців у закладах фахової передвищої освіти 7,9 млрд грн (+2,9 млрд грн) та у закладах вищої освіти 28,4 млрд грн (+8,2 млрд грн)
📍Безпека навчання й доступ до очного формату — облаштування укриттів, оновлення просторів Нової української школи, модернізація їдалень і харчоблоків, закупівля шкільних автобусів, оновлення майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти.
📍Підтримка науки та інновацій — рекордні 24,2 млрд грн загалом, з них 9,7 млрд грн — за програмами МОН (у 2026 році — 19,9 та 7,3 млрд грн відповідно). Кошти підуть на пріоритетні дослідження, перехід на нову модель фінансування науки за результатами державної атестації, розвиток дослідницької інфраструктури, Національну систему дослідників, проєктну аспірантуру й постдокторантуру, гранти НФДУ та роботу антарктичної станції «Академік Вернадський».
Дякую Міністерству фінансів України за спільну роботу над проєктом. Упевнений, що разом із народними депутатами ми конструктивно доопрацюємо документ і вийдемо на фінальний проєкт бюджету — з урахуванням ключових потреб галузі та країни. | 883 |
| 16 | Зустрівся з членами Молодіжної ради при МОН. У листопаді Раді виповниться рік — добра нагода поговорити про те, як зробити співпрацю більш ефективною та корисною.
Молоді люди в Україні сьогодні обирають фах під час війни, працюють, служать, викладають, беруть на себе відповідальність за громади. Політику, яка стосується молоді, держава не може формувати без них.
Члени молодіжної ради входять у робочі групи з реформування учнівського самоврядування, стажуються в структурних підрозділах міністерства, ініціюють власні освітні кампанії. Їхня позиція важлива при формуванні політик і рішень міністерства.
За рік роботи Ради зʼявилися реальні продукти: онлайн-хакатон «AI Gen: Speed Sprint», всеукраїнська кампанія «Моя історія участі», проєкт Типового положення про органи учнівського самоврядування, конкурс на стажування в МОН.
Ми розглядаємо Раду як постійний елемент роботи міністерства. Такі механізми участі мають бути в кожному відомстві, чиї рішення стосуються молоді.
Дякую членам і членкиням Ради за спільну роботу і діалог. | 1 154 |
| 17 | ⚡️12 університетів пройшли конкурсний відбір до проєкту CampeX — створення в Україні мережі кампусів досконалості за пріоритетними для країни науковими та технологічними напрямами. Це не окремі університетські проєкти, а частина системного розвитку нашої науки та вищої освіти.
Задум такий: там, де в університеті вже є сильна команда і потенціал, ми допомагаємо збудувати повноцінне середовище — сучасні лабораторії, дослідницьку інфраструктуру, простори для роботи студентів і науковців.
Такі кампуси мають стати осередками, де народжуються знання і рішення, потрібні країні: у сфері безпілотних технологій, передових матеріалів, біомедицини, космічних та агротехнологій, критичної інфраструктури, енергетики й кліматичних рішень.
Конкурс було оголошено у грудні 2025 року. У травні 2026-го завершився прийом заявок, а незалежна експертна комісія оцінювала пропозиції університетів за низкою критеріїв — від якості команди й дослідницької бази до реалістичності планів розвитку. Повний перелік обраних закладів і їхніх кампусів — за посиланням.
Далі — переговори з кожним закладом: спільно уточнюватимемо бюджети, інфраструктурні рішення й показники, за якими вимірюватимемо результат. Інвестиції можуть покривати ремонт і реконструкцію дослідницьких та навчальних просторів, енергомодернізацію, сучасне обладнання, ІТ- і мережеву інфраструктуру, спеціалізоване ПЗ, міжнародну сертифікацію, тренінги та експертну підтримку. Наскрізний пріоритет — наукоємність майбутніх просторів і їх відповідність цілям Стратегії інноваційного розвитку WINWIN 2030.
Для мене принципово, що йдеться про довгострокову інвестицію в команди й середовища. Саме такі кампуси мають конкурувати за студентів і студенток, дослідників і дослідниць, за міжнародні проєкти. Це те, що робить університет спроможним у довгій перспективі.
Дякую команді МОН, яка провела складний і чесний конкурсний етап, і партнерам зі Світового банку за багаторічну допомогу українській освіті та науці, зокрема в межах проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (UIHERP). Далі — практична робота з обраними університетами. | 1 202 |
| 18 | Сьогодні провів чергову нараду з обласними департаментами освіти і науки щодо організації освітнього процесу в умовах тривалих і повторюваних повітряних тривог.
Ворог інтенсивно атакує українські міста, тривоги стають частішими й довшими. Тому й наші підходи мають бути достатньо гнучкими, щоб відповідати на ці зміни і зберегти нашу освіту.
Минулого тижня ми разом з учителями, батьківськими організаціями, керівниками шкіл і управлінь освіти напрацювали рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в цих непростих умовах.
Рекомендації офіційно направлені областям, щоб допомогти школам заздалегідь визначити, як вони працюватимуть за різних безпекових умов.
Головний принцип залишається — безпека дітей і педагогів понад усе. Водночас маємо зробити все можливе, щоб через тривоги діти мали якомога більше можливостей для навчання.
Адже кожна втрачена година зрештою впливає на якість освіти.
Школам запропонували працювати з трьома базовими моделями організації навчання — очною, комбінованою та дистанційною — і типовими алгоритмами, що дозволяють оперативно переходити між ними залежно від безпекової ситуації та спроможності конкретного закладу.
Рамково окреслили порядок організації дня в школі, якщо тривога триває на момент його початку, та як діяти у разі перебоїв з електропостачанням або зв’язком.
Наприклад, якщо укриття облаштоване для проведення занять, освітній процес може продовжуватися там; якщо тривога застала дітей і вчителів на дистанційному навчанні — урок після переходу всіх у безпечне місце може продовжитися онлайн.
Для регіонів з довготривалими повітряними тривогами потрібно адаптувати дистанційні заняття так, щоб учасники відразу перебували в безпечних місцях.
Для учнів, які не можуть долучитися, має бути доступне асинхронне навчання.
Колеги вже опрацювали рекомендації, і з завтрашнього дня освітній процес має бути максимально адаптованим до цих розробок.
З методичними рекомендаціями можна ознайомитися на сайті МОН.
Дякую освітянам за спільну роботу. Ці рекомендації зʼявилися саме на запит учительства і враховують досвід та пропозиції людей, які щодня організовують навчання в умовах війни.
Важливо дати школам не одну жорстку інструкцію на всі випадки, а зрозумілі інструменти, щоб вони могли знайти найкраще рішення для своїх умов. Зберігаючи головний баланс: безпека завжди на першому місці, але робимо все для збереження якості освіти.
Будемо й надалі спільно й оперативно реагувати на виклики війни. | 2 066 |
| 19 | У Братиславі зустрівся з представниками Світового банку — Апарнаа Соманатан, регіональною директоркою з питань людського розвитку у регіоні Європи та Центральної Азії, і Тобі Лінденом, керівником глобальної практики з питань освіти у регіоні Європи та Центральної Азії. Світовий банк — один із наших ключових партнерів, з яким системно працюємо над трансформацією освіти й науки.
Предметом обговорення були результати PISA-2025 і про те, як ці дані вплинуть на впровадження спільних проєктів. За роки повномасштабної війни українські діти навчаються в умовах, з якими не стикалася жодна освітня система Європи, — постійні тривоги, дистанційне навчання, руйнування шкіл, вимушені переміщення. Дані PISA допомагають чесно побачити, де саме утворилися прогалини й куди спрямовувати ресурс у наступні роки.
Наголосив партнерам, що в межах спільних проєктів маємо швидше реагувати на нові виклики, що постають у школі під час війни: подолання освітніх втрат, безпечна інфраструктура, підтримка педагогів і педагогинь.
Працюємо над цим в спільній з міністерством програмі LEARN, зокрема в межах нашої політики «Школа офлайн» та «Освіта для життя».
Окремо пройшлися портфелем спільних проєктів у вищій освіті — насамперед UIHERP ($200 млн), у межах якого модернізуємо мережу ЗВО, підтримуємо прифронтові та релоковані заклади, розвиваємо кампуси досконалості.Разом з партнерами продовжуємо систему, за якою школа, професійна освіта й університет складатимуться в цілісну траєкторію розвитку людини.
Зупинилися й на розвитку навичок та посиленні досліджень. Економіка відбудови вимагатиме нових компетентностей і швидшого впровадження результатів досліджень у практику. Саме тому реформа професійної освіти, розвиток центрів передового досвіду й нове базове фінансування науки — елементи однієї роботи.
Готуватися до цього маємо вже сьогодні.
Вдячний Апарнаа Соманатан і Тобі Ліндену за змістовну розмову, а всій команді Світового банку — за послідовну підтримку української освіти й науки. | 1 292 |
| 20 | Ці два дні провів у Братиславі — на регіональній презентації PISA-2025 для країн Центральної та Східної Європи й Центральної Азії. У заході взяли участь представники високого рівня з 31 країни — це третина всіх країн, які брали участь у дослідженні.
На полях презентації провів двосторонні зустрічі з міністрами освіти Словаччини і Грузії, коротку розмову із заступником Генерального секретаря ОЕСР, а окремо — з нашим послом у Словаччині Мирославом Кастраном і представниками українських освітніх осередків.
У всіх цих розмовах наскрізними були три теми: доступ дітей, які перебувають закордоном до освіти в Україні; спільні наукові дослідження в програмі «Горизонт Європа»; та освітньо-наукова співпраця як частина нашого руху до ЄС.
Тепер детальніше:
🔹 Зустріч з міністром освіти Словаччини Томашем Друкером.
Найближчими тижнями готуємось підписати зі словацькими колегами Угоду про створення двомовної українсько-англійської гімназії в Братиславі і двомовної словацько-англійської гімназії в Україні. Наші робочі групи працювали над проєктом понад пів року — і ми вдячні словацьким колегам за конструктивність.
Окремо подякував Словаччині за підтримку в організації національного мультипредметного тесту: цього року в екзаменаційних центрах у Братиславі 361 український абітурієнт зміг безпечно скласти вступні випробування.
Обговорили відкриття українських студій у словацьких університетах. Факультет мистецтв Університету Коменського в липні офіційно приєднався до Глобальної коаліції українських студій. На завершальному етапі — Пряшівський університет. Погодили практичні напрями співпраці у сфері професійної освіти: спільні проєкти в Erasmus+, розвиток Центрів професійної майстерності (CoVEs), впровадження стандартів забезпечення якості EQAVET.
Окремо говорили про співпрацю у сфері вищої освіти — між нашими університетами в галузях взаємного інтересу, зокрема в енергетиці.
🔹Зустріч з міністром освіти, науки та молоді Сакартвело Гіві Міканадзе.
Цього року у Тбілісі створили тимчасові екзаменаційні центри НМТ, де 190 українських вступників склали тест. Українські та грузинські університети співпрацюють у програмі Erasmus+ — цього навчального року п’ятеро наших студентів навчаються в Батумському державному університеті імені Шота Руставелі.
Наші наукові установи спільно беруть участь у 22 проєктах «Горизонт Європа» на 241,1 млн євро. Запропонували розвивати співпрацю у дослідженнях Чорного моря: Україна і Сакартвело мають позитивний досвід у межах проєкту EMBLAS, і бачимо потенціал у спільному моніторингу морських екосистем та підготовці молодих науковців і науковиць.
🔹 Зустріч із заступником генерального секретаря ОЕСР.
Саме ця організація проводить дослідження PISA. Для України послідовна участь у ньому важлива з двох причин. З одного — результати показують нам, як рухаються наші освітні політики і де потрібні зміни. З іншого — навіть у надзвичайно важких умовах війни Україна показує стійки показники.
🤝 Українські освітні осередки у Словаччині.
Окремо зустрівся з послом України у Словацькій Республіці Мирославом Кастраном і представниками осередків.
Для нас важливо, щоб українські діти, які вимушено переїхали за кордон, мали звʼязок з Україною. Освіта — один з таких містків. Вдячний, що представники осередків знаходять час прийти і поділитися тим, з чим стикаються щодня. Взяв із розмови кілька конкретних запитів — найближчим часом повернемось із рішеннями.
За даними посольства, у словацькій системі освіти зараз близько 8500 українських дітей зі статусом тимчасового притулку і ще близько 5000 — із посвідками на проживання. У трьох верифікованих МОН освітніх осередках у Словаччині зареєстровано 539 наших учнів і учениць.
Дякую всім, хто щодня створює для українських дітей за кордоном простір, де вони чують українську, навчаються нашою мовою і залишаються повʼязаними з Україною. | 1 483 |
