Андрій Бутенко | Міністр освіти і науки України

⚡️Розширюємо пілот політики «Гроші ходять за вчителем» Відтепер до нього зможуть долучитися: 🔹 педагоги 5–6 класів 🔹 українські вчителі, які працюють у верифікованих освітніх осередках за кордоном.; 🔹 соціальні педагоги; 🔹 педагогічні працівники спеціалізованих закладів освіти. Учасники пілоту отримують 1500 грн на професійний розвиток і самостійно обирають на платформі «Вектор» програму підвищення кваліфікації, яка відповідає їхнім потребам.

Буде здійснено моніторинг та перевірку якості організації харчування у школах. Отримав відповідне доручення Прем’єр-міністра. Зараз разом із Держпродспоживслужбою та колегами з Уряду якнайшвидше опрацьовуємо відповідні механізми. Для нас принципово, щоб реформа шкільного харчування працювала не лише на рівні рішень і виділеного фінансування. Її результат дитина має щодня бачити у своїй школі — отримувати якісне, безпечне та повноцінне харчування. Адже ця реформа — в першу чергу про формування здорових харчових звичок змалечку, які залишатимуться з людиною і в дорослому житті. З 1 вересня безоплатним харчуванням забезпечені учні 1–11 класів. Держава забезпечує фінансування та формує вимоги до організації харчування. Водночас саме громади організовують цей процес на місцях — проводять закупівлі, обирають постачальників і відповідають за якість послуг. Бачу різні дописи та коментарі в соцмережах. Це і батьки, щасливі, що їх дитина вперше смачно поїла у школі, але й такі, що нарікають на якість чи розмір порцій. Розширення програми на всіх школярів — це наша спільна відповідальність за якісне та безпечне харчування дітей у кожній школі. Окремо областям буде доручено збір зворотного зв’язку від батьків. Нам важливо чути не лише звіти працівників закладів, а й тих, хто безпосередньо бачить, як організоване харчування у школах для дітей. На критичні випадки та конкретні проблеми маємо реагувати оперативно — з’ясовувати причини та разом із відповідальними на місцях знаходити рішення. Держава забезпечила необхідне фінансування. І за цими рішеннями, цифрами та звітами має стояти конкретний результат: якісне харчування для дітей у кожній школі

Сьогодні вдень росія завдала удару по Національному університету харчових технологій. Пошкоджено будівлі університету. Серед студентів та викладачів постраждалих немає. Дякую керівництву та працівникам закладу освіти, які організували освітній процес з урахуванням усіх безпекових ризиків. Лише вчора розпочався новий навчальний рік. І вже на другий день ворог підло атакує університет. Удар по закладу освіти — це завжди більше, ніж пошкоджені стіни чи вибиті вікна. Це передусім загроза людям, які тут навчаються, викладають і працюють. Саме тому безпека залишається безумовним пріоритетом для всієї системи освіти. Повітряні тривоги та постійні загрози обстрілів безпосередньо впливають на організацію навчання. У різних регіонах ситуація відрізняється, тому учні та студенти навчаються очно, дистанційно або у змішаному форматі. Універсального рішення для всієї країни тут бути не може. Органи місцевого самоврядування разом із закладами освіти визначають оптимальний формат навчання, виходячи передусім із безпекової ситуації на місцях. Ми постійно на зв’язку з регіонами та закладами освіти, відстежуємо ситуацію і готові оперативно реагувати на її зміни.

Сьогодні вдень росія завдала удару по Національному університету харчових технологій. Пошкоджено будівлі університету. Серед студентів та викладачів постраждалих немає. Дякую керівництву та працівникам закладу освіти, які організували освітній процес з урахуванням усіх безпекових ризиків. Лише вчора розпочався новий навчальний рік. І вже на другий день ворог підло атакує університет. Удар по закладу освіти — це завжди більше, ніж пошкоджені стіни чи вибиті вікна. Це передусім загроза людям, які тут навчаються, викладають і працюють. Саме тому безпека залишається безумовним пріоритетом для всієї системи освіти. Повітряні тривоги та постійні загрози обстрілів безпосередньо впливають на організацію навчання. У різних регіонах ситуація відрізняється, тому учні та студенти навчаються очно, дистанційно або у змішаному форматі. Універсального рішення для всієї країни тут бути не може. Органи місцевого самоврядування разом із закладами освіти визначають оптимальний формат навчання, виходячи передусім із безпекової ситуації на місцях. Ми постійно на зв’язку з регіонами та закладами освіти, відстежуємо ситуацію і готові оперативно реагувати на її зміни.

Сьогодні відвідав столичний професійний коледж ТЕХНО-АРТ. Цьогоріч понад тисяча студентів здобувають тут професії автомеханіка, слюсаря, водія, машиніста, та ювеліра. Вже незабаром вони матимуть практику на підприємствах. Наше завдання, щоб перший їх робочий досвід був повноцінним — з належними умовами. Розуміючи важливість розвитку та підтримки цього напрямку, затвердили урядом новий Порядок практичної підготовки в професійній освіті. Тепер усі кошти за виконану під час практики роботу отримуватиме студент. Крім того, коли студент виконує трудові функції, з ним укладатимуть студентський трудовий договір, який дасть трудовий стаж уже під час навчання. Для професійних коледжів також спрощуємо процедуру проведення практики у власних майстернях і лабораторіях. А всі результати практики будуть у цифровому форматі в єдиній системі АІКОМ. Робітничі професії зараз затребувані — вони потрібні для відбудови, роботи виробництв, розвитку економіки. Тому послідовно оновлюємо професійну освіту: майстерні, налагоджуємо партнерство з бізнесом, запроваджуємо нові умови практики.

Перший урок цього навчального року — про гідність. Разом із першою леді Оленою Зеленською долучилися до Всеукраїнського уроку «Мова гідності: бачити людину за словами». Говорили з учнями та ученицями про речі, які сьогодні особливо важливі: як чути одне одного, поважати досвід іншої людини, не знецінювати його і пам'ятати про гідність кожного. Мова, якою ми говоримо одне з одним, має значення. Особливо зараз, коли кожен проживає війну по-своєму — зі своїм досвідом, втратами й обставинами. Школа — це простір, де дитина здобуває знання і водночас вчиться взаємоповаги, підтримки й вміння бачити передусім людину. Сьогодні така розмова відбулася в класах по всій Україні, для учнів і учениць 1–11 класів. Провели цей урок у Чайківській гімназії на Київщині — школі, яка відкрилася цьогоріч і обʼєднала громаду. Обладнані класи і лабораторії, спортивна й актова зала, укриття, у якому можна проводити повноцінний освітній процес під час тривог. Простір повністю доступний для дітей з особливими освітніми потребами — з ліфтами, пандусами, підйомниками. Тобто безбар'єрність тут закладена не як окрема опція, а як частина самої архітектури школи. І це — те, до чого ми йдемо системно. У 2026/2027 навчальному році посилюємо інклюзивність освіти як принцип: оновлюємо правила інклюзивного навчання, робимо підтримку дітей з особливими освітніми потребами прозорішою і доступнішою, забезпечуємо безперервність освіти під час тривалого лікування і продовжуємо працювати над рівним доступом до освіти для всіх дітей. Дякую Першій леді за ініціативу цього уроку і постійну підтримку освіти. Бажаю, щоб цей навчальний рік дав дітям знання, досвід поваги одне до одного і розуміння цінності кожної людини.

Сьогодні разом із Президентом України зустріли 1 вересня у ліцеї на Київщині. Поспілкувалися з учнями та педагогами, привітали першокласників — для них сьогодні починається новий етап життя. На привеликий жаль, через повітряну тривогу захід довелось провести в укритті. Для нас важливо, щоб попри російські атаки, діти могли почати навчання. У березні 2022 року населений пункт був під російською окупацією. Через детонацію боєкомплекту російського танка частину ліцею було знищено. Після деокупації навчання відновили, а діти змушені ходили на уроки до приміщення дитячого садка. Тепер ліцей знову працює очно. Тут навчаються 223 учні та працює 24 педагоги. Після капітального ремонту школа отримала сучасні навчальні кабінети, спортивні простори і стала доступною для дітей з особливими освітніми потребами. Приємно спостерігати, як спільними зусиллям вдалося відновити школу. Розпочинаючи новий навчальний рік, концентруємось на відновленні очного навчання, але виключно з урахуванням безпекового моменту. Школа має бути місцем, де діти не тільки здобувають освіту, а спілкуються, дорослішають і будуть плани на майбутнє.

Сьогодні понад 3,5 мільйона учнів і учениць розпочинають навчальний рік. 243 тисячі першокласників і першокласниць уперше в житті чують дзвоник. Сотні тисяч дітей повертаються до садочків, понад мільйон студентів і студенток починають рік у професійних, фахових коледжах і університетах. Цей день — про них. Ми зі своєї сторони розбудовуємо укриття, оновлюємо харчоблоки, розширюємо мережу шкільних автобусів, підтримуємо дітей із тимчасово окупованих територій та дітей за кордоном, запускаємо нові комбіновані формати навчання. росія методично цілиться в українську освіту — б’є по школах, університетах, дитячих садках, забирає життя дітей і педагогів. Ми робимо все можливе, щоб діти мали змогу здобувати якісну освіту. Розуміємо, скільки викликів має українська освіта сьогодні. Працюємо на всіх рівнях і підтримуватимемо систему всіма способами, які маємо. Дякую освітянам за їхню щоденну роботу — і за навчання, і за те, що ви бережете життя дітей кожного дня освітнього процесу. Громадам — за безпеку і побут, які вони забезпечують для шкіл. Батькам — за підтримку і довіру до школи. Учням, ученицям і студентству — за те, що обираєте вчитися попри всі виклики. І захисникам і захисницям — завдяки вам сьогодні можливе саме навчання. Працюємо далі — заради кожної дитини.

З 1 вересня посадові оклади педагогічних працівників зростають ще на 20%. Разом із підвищенням на 30%, яке відбулося 1 січня, оплата праці освітян у 2026 році зросте на 50% порівняно з минулим роком. Наголошую: йдеться не про надбавку, а про збільшення самого посадового окладу. Надбавки і доплати обчислюють саме від нього — тож зростає вся місячна зарплата. Конкретна сума в кожного своя: вона залежить від посади, кваліфікації, стажу, навантаження та доплат. Водночас це рішення більше, ніж підвищення відсотка. Разом із ним запускається новий механізм оплати праці — вихід із Єдиної тарифної сітки. Замість тарифних розрядів оклад рахуватиметься в коефіцієнтах до базової величини — 28 885 грн, середньої зарплати по економіці за перший квартал 2026 року. Для кожної педагогічної посади визначено власний коефіцієнт. Що змінюється для шкіл з 1 вересня 2026 року: 🔹 Школи переходять на нові посадові оклади. Найменший оклад педагогічного працівника становитиме 1,6 мінімальної зарплати. 🔹 Доплату 2 600 грн за несприятливі умови праці включено безпосередньо в посадовий оклад. Оскільки надбавки рахуються від окладу, ця сума тепер працює на всю зарплату, а не стоїть окремим рядком. 🔹 Мінімальний розмір надбавки за престижність — 20%. Верхня межа залишається 30%: конкретний розмір у цих межах визначає засновник закладу, тобто орган місцевого самоврядування. Саме від рішення громади залежить, отримає вчитель 20% чи 30%. 🔹 Окрему доплату 2 600 грн за рахунок субвенції з державного бюджету збережено для педагогів шкіл, які працюють очно на прифронтових територіях. Органи місцевого самоврядування можуть встановити таку саму доплату і для педагогічних працівників інших закладів освіти, які працюють очно на прифронтових територіях. 🔹 Повна місячна зарплата вчителя на ставку з урахуванням надбавок і доплат становитиме від 16,6 до 37 тис. грн нарахованими, або від 12,8 до 28,5 тис. грн на руки. Механізм не обмежується школами — поетапно він охопить педагогічних і науково-педагогічних працівників усіх типів закладів освіти. Деталі щодо кожного напряму — на сайті МОН. Розумію, що на це рішення чекали і що воно не закриває питання оплати праці освітян повністю. В умовах повномасштабної війни пріоритет державного бюджету — оборона, і кожен крок тут потребує ретельних розрахунків та узгоджених рішень. Ухвалені зміни наближають нас до гарантій, закладених у Законі «Про освіту», але робота на цьому не завершується. Продовжуємо працювати над наступними кроками. Дякую колегам в Уряді та Верховній Раді, комітетам з питань бюджету і з питань освіти, науки та інновацій. Дякую Міністерству фінансів, Міністерству економіки та довкілля, громадам, профспілкам і всім партнерам, які були включені в розроблення механізму на кожному етапі.

росія посилює терор проти цивільних — цілеспрямовано атакує школи, університети, друкарні та склади підручників. Попри це українська освіта продовжує працювати. Наш орієнтир незмінний: максимально повертати дітей до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація, і не допускати рішень, які створюють додаткові ризики. Формат кожного закладу залежить від безпеки на місці та наявності захищеного простору. Сьогодні понад 82% дітей у садочках і школах мають доступ до укриттів різного типу — це понад 9 тисяч ЗДО і понад 11 тисяч шкіл. Для порівняння: перед 2022/2023 навчальним роком укриття мали лише близько 10% закладів. У професійній, фаховій передвищій і вищій освіті укриттями охоплено 68% здобувачів — у 965 із 1420 університетів та коледжів. Цього року держава передбачила 6 млрд грн на безпечне освітнє середовище. З них 1 млрд — уперше на будівництво підземних дитячих садків; перший уже працює на Харківщині. У прифронтових регіонах діють близько 100 протирадіаційних укриттів, де може тривати повноцінний освітній процес; ще 131 такий обʼєкт будується, серед них 18 підземних садків. До кінця 2027 року плануємо охопити укриттями 92% дітей. Київ і Київщина цього тижня особливо потерпають від російського терору. У столиці укриття мають 528 садків і 435 шкіл — це 91% дітей; ще 23 садочки і 20 шкіл використовують орендовані безпечні простори. На Київщині — 507 укриттів у садках і 658 у школах, охоплено понад 90% вихованців та учнів. У прифронтових регіонах одного рішення для всіх немає. На Одещині, Чернігівщині, Сумщині, Миколаївщині та в частині Дніпропетровщини змішаною формою охоплено близько 80% дітей, у Запорізькій області — 72%. На Харківщині змішаний формат застосовують лише у так званих підземних школах — це близько 30% дітей; таких шкіл зараз 17, ще 7 добудують на початку року. В інших випадках навчання дистанційне. Там, де через безпекові обмеження гаряче харчування наразі організувати неможливо, діти отримають повноцінне меню з готових до споживання продуктів. Окреме прохання до керівників закладів і громад напередодні 1 вересня: безпека важливіша за будь-які урочистості. У громадах із високим рівнем ризику масові заходи проводити недоцільно. Там, де ситуація дозволяє провести урочистості, кількість учасників не має перевищувати місткість укриття, а порядок дій у разі тривоги — визначити заздалегідь. Дякую освітянам, керівникам закладів, громадам, обласним військовим адміністраціям і всім, хто готував заклади до нового навчального року.

Під час робочого візиту на Івано-Франківщині мали нагоду працювати з польськими колегами, які прибули до України: обмінятися досвідом, запланувати спільні проекти. Особливо приємно було долучитися до урочистого засідання вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Вчена рада надала звання Doctor Honoris Causa ректорам Варшавського університету Алоїзу З. Новаку та Гірничо-Металургійної Академії у Кракові Єжи Лісу. З боку закладу вищої освіти — це найвище визнання. Польські та українські університети працюють разом багато років, а під час повномасштабної війни ця взаємодія лише посилилася. Наші науковці працюють разом, наші студенти навчаються разом, зʼявляються спільні дослідження й проєкти. Важливо поділитись думками, що сьогодні звучали із трибуни, і в особистих розмовах. Лідери польських університетів наголошували те, що для них очевидно: росія — агресор, вони підтримують і підтримуватимуть Україну. Це позиція, яку вони підтверджують діями з перших днів вторгнення. Завдяки, зокрема, такій співпраці Україна залишається частиною європейського освітнього і наукового простору навіть у війну. Будемо її розширювати — і з польськими партнерами, і з іншими європейськими країнами. Вітаю професора Новака і професора Ліса з відзнакою. Дякую польським колегам за ці роки поруч з нами. Продовжуємо працювати разом.

У межах робочого візиту на Івано-Франківщину разом із заступником Міністра Денисом Курбатовим та командою відвідали Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та релокований Херсонський державний університет. Переконаний, університет сьогодні — це значно більше, ніж місце, де здобувають знання та навички. Це середовище, де освіта поєднується з наукою, народжуються нові рішення, формуються професійні спільноти, а дослідження відповідають на конкретні потреби регіону та країни. В ІФНТУНГ колеги поділились досвідом використання новітнього обладнання, з яким студенти та науковці вже працюють у межах освітнього процесу та досліджень. І це саме той підхід, який важливо розвивати: сучасна матеріальна база має одночасно посилювати якість підготовки студентів і давати університетам більше можливостей для науки та прикладних розробок. Це стало можливим, зокрема, завдяки спільному проєкту МОН та Світового банку «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (UIHERP). У межах проєкту для університету передбачено обладнання на 1,5 млн доларів США. Херсонський державний університет представив власну розробку з використанням ШІ для аналізу освітнього процесу. Дані про результати студентів та роботу викладачів стають основою для управлінських рішень. Це оригінальний ефективний підхід, який варто масштабувати. Але для мене особливо важливо під час таких візитів — чути самих освітян і науковців. Поспілкувалися з колективами, отримали конкретні пропозиції, які опрацюємо з командою. Зокрема, щодо зарахування наукового стажу для науково-педагогічних працівників та підходів до фінансування університетів з більшим урахуванням освітніх програм, а не лише кількості студентів. Регулярне відвідування закладів освіти різних рівнів, розмова з педагогами є вкрай важливою для нашої команди. Рішення Міністерства мають враховувати досвід і пропозиції людей, які щодня працюють в освіті та науці.

⚡️Запускаємо експериментальний проєкт, який передбачає проведення конкурсу прикладних наукових досліджень і розробок на замовлення бізнесу. Водночас створюємо Агенцію прикладних досліджень, яка стане майданчиком для системної взаємодії науки та бізнесу. Відповідну постанову ухвалили на засіданні уряду. Цього року на програму передбачено 100 млн грн. Ми створюємо умови, за яких бізнес і наука працюватимуть над спільним результатом — уперше на засадах співфінансування. Пріоритетні напрями — безпека й оборона, енергетика, транспорт, нові матеріали, агропромисловий комплекс, медицина і фармацевтика, чисте виробництво, ІТ та робототехніка. Маємо зробити так, щоб дослідження перетворювалися на технології та рішення, які працюють для держави, економіки й суспільства. А бізнес бачив в українській науці реального партнера для розвитку. ➡️Як це працює? Держава покриватиме до 65% вартості проєкту для малого бізнесу, до 60% — для середнього і до 50% — для великого. Решту вкладає компанія-замовник. Компанія формує технологічний запит, наукові команди пропонують рішення, а держава бере на себе частину витрат і ризиків. Для науки це шлях до найзатребуваніших тематик досліджень і створення реального наукового продукту, а для бізнесу — доступ до найсучасніших українських розробок, лабораторій і технологій. Кошти отримуватимуть державні заклади вищої освіти та наукові установи для реалізації спільних проєктів із бізнесом. Взяти участь можна у двох форматах: 👉 компанія має технічне завдання, але шукає виконавця — подає технологічний запит, після чого оголошується конкурс для наукових команд; 👉 бізнес і наукова команда вже мають спільну ідею або напрацювання — подають одразу спільну заявку. Заявки прийматимуться через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS. Кожен проєкт проходитиме наукову та науково-технічну експертизу, а також оцінювання за участі бізнесу і Ради МОН з розвитку інновацій.Термін фінансової підтримки — до 18 місяців. Окремо на базі Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації створюється Агенція прикладних досліджень. Вона стане постійним майданчиком взаємодії між бізнесом і наукою: збиратиме технологічні запити, допомагатиме формувати технічні завдання і шукати наукові команди, супроводжуватиме проєкти й питання інтелектуальної власності. Дякую всім, хто працював над цим рішенням.

Сьогодні разом із міністром науки та вищої освіти Польщі Марціном Куласеком ми відкрили на горі Піп Іван новий Міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням. Там же підписали декларацію про співпрацю. Домовилися розвивати Карпати як спільний європейський простір для науки й освіти: спільні дослідження, обмін студентами й науковцями, підтримка молодих дослідників і дослідниць. Тут встановили телескоп під куполом, який спроєктували спеціально під складні високогірні погодні умови. Далі до телескопа додадуть роботизований комплекс — і керувати ним можна буде дистанційно. Це одна з чотирьох високогірних обсерваторій такого рівня. Обсерваторію відновив Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника разом із польськими партнерами. Вони працюватимуть тут спільно, але обладнання відкрите й для інших: заявку зможе подати будь-яка дослідницька команда. Астрономія тут не єдиний напрям. Чорногора — це високогірна флора й окремі екосистеми, тому тут можна вивчати клімат і природу. На місці є і метеорологічні лабораторії. Обсерваторію збудували ще у 1938 році як наукову станцію Варшавського університету. Радянська влада її зруйнувала, і десятиліттями на вершині стояла руїна. Українці й поляки відновили її разом. Проєкт почався ще у 2012 році. І попри повномасштабне вторгнення, завдяки співпраці української та польської сторін його вдалося реалізувати. Дякую команді університету й польським партнерам за роки роботи. Продовжуємо відкривати центри, де сучасним обладнанням можуть користуватися дослідники з різних університетів і країн.

Зустрівся з Головою Представництва UNICEF Україна Анн-Клер Дюфей. Говорили про пріоритети спільної роботи цього року і про те, де підтримка потрібна найшвидше. Річний план UNICEF на 2026 рік передбачає 91 млн дол. США на підтримку української освіти. Напрями, на яких зосереджуємо спільні зусилля: 🔹 дошкільна та інклюзивна освіта; 🔹 психосоціальна підтримка дітей, педагогів і педагогинь; 🔹 безпечне очне та змішане навчання; 🔹 розвиток навичок і профорієнтація підлітків, щоб після школи вони мали зрозумілий шлях до подальшого навчання чи роботи. Окремо говорили про підготовку закладів освіти до осінньо-зимового періоду. У зимовому плані UNICEF на 2026–2027 роки передбачено гранти для енергетичної та теплової стійкості для 400 шкіл і садочків, щоб діти могли вчитися очно тоді, коли росіяни знову бʼють по енергетиці. Подякував UNICEF за фінансування участі України у третьому раунді міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок ОЕСР. Плануємо підписати угоду з ОЕСР наступного місяця. Результати дослідження дадуть змогу ухвалювати рішення про підтримку дітей на основі даних. Дякую Анн-Клер Дюфей і команді ЮНІСЕФ за послідовну підтримку української освіти.

З робочим візитом на Івано-Франківщині. Спершу зустрівся з головою ОВА Світланою Онищук. Говорили про організацію освітнього процесу з урахуванням особливостей регіону. Один із таких викликів для Івано-Франківщини — гірська місцевість. Це маємо враховувати, коли говоримо, зокрема, про підвезення дітей до закладів освіти. Понад 21 тисяча дітей в області живуть за межами пішохідної доступності до шкіл і потребують підвезення. Сьогодні ним забезпечені 17,7 тисячі учнів, або 83% від потреби. Більшість із них щодня підвозять 250 шкільних автобусів. Цього року для області вже придбали 27 нових шкільних автобусів на понад 103 млн грн, з них 17 — спеціальні для дітей з особливими освітніми потребами. Водночас потреба залишається значною — області необхідні ще 98 автобусів, зокрема 32 спеціальні. Для гірських громад важливе не лише збільшення кількості транспорту. Потрібні автобуси з підвищеною прохідністю та кліренсом, пристосовані до складних маршрутів. Продовжуємо роботу над рішеннями, які враховуватимуть цю специфіку. Адже місце проживання дитини не має визначати її можливість щодня дістатися до школи. Окремо обговорили підготовку області до запуску нової мережі академічних ліцеїв. З 2027 року на Івано-Франківщині передбачено 51 ліцей. Понад половину громад уже затвердили відповідну мережу, решта — працюють над її формуванням. Важливо пройти цей етап вчасно, щоб учні, батьки та педагоги заздалегідь розуміли, як буде організоване профільне навчання. Дякую голові ОВА за проактивну позицію та розуміння важливості цього процесу. Правильно сформована мережа академічних ліцеїв — це передусім можливість для учнів отримати якісну профільну освіту, свідомо обрати подальший освітній і професійний шлях та краще підготуватися до наступного етапу життя. Сьогодні мережа загальної середньої освіти області — це 543 заклади, понад 151 тисяча учнів та більш як 19 тисяч педагогів. Серед школярів — 5 407 дітей з-поміж ВПО. А вже цього навчального року вперше за парти сядуть 11 355 першокласників. Домовилися з командою області тримати постійну координацію щодо цих питань. Рішення на рівні держави мають враховувати реальні умови кожного регіону — особливо там, де географія створює додаткові виклики для доступу дітей до освіти.

Провів першу зустріч із командою Світового банку — нашим стратегічним партнером у сфері освіти. Говорили про те, що вже вдалося зробити разом, і про наступні кроки. Сьогодні наша співпраця охоплює практично всю освітню траєкторію — від дошкілля і школи до вищої освіти та науки. Один із ключових інструментів партнерства — програма LEARN загальним обсягом $737 млн. Вона підтримує зміни у дошкільній і шкільній освіті: безпечне освітнє середовище, Нову українську школу, упровадження нового законодавства у сфері дошкілля, професійний розвиток учителів та оновлення змісту освіти. Ще $200 млн — обсяг проєкту UIHERP, спрямованого на розвиток вищої освіти та науки. Це модернізація університетів, цифрові інструменти, оновлення освітньої та дослідницької інфраструктури, підвищення якості управління. Тобто загалом говоримо про майже $1 млрд підтримки, за якими стоять конкретні зміни в українській освіті. Для мене принципово, що реформи мають продовжуватися навіть в умовах війни. Але кожне рішення маємо оцінювати за його реальним результатом: що воно змінює для дитини, студента, вчителя, викладача. І чи справді робить нашу систему освіти сильнішою, а не створює додаткове навантаження. Окремо говорили про безпечне очне навчання, престиж професії педагога та навички, які отримує молодь. Це напряму пов’язано з тим, якою буде українська економіка та наскільки успішно країна відновлюватиметься. Підтримка української освіти і науки — це інвестиція в людський капітал та економічний розвиток країни. Дякую команді Світового банку за послідовне партнерство. Продовжуємо спільну роботу над рішеннями, які мають давати відчутний і довгостроковий результат для української освіти.

Зустрівся з Отцем і Главою Української греко-католицької церкви Блаженнішим Святославом. Говорили про українських дітей за кордоном. Через війну за межами країни опинилися тисячі дітей шкільного віку. Більшість із них навчаються у школах країн перебування. Це дає їм безпеку й сучасну освіту, але українська мова, історія та щоденний контакт з українською спільнотою в такому режимі поступово випадають із життя дитини. Що довше це триває, то важче дитині відчувати, що Україна — теж її дім. Тому ми працюємо з усіма, хто поруч із цими родинами: з українськими суботніми та недільними школами, з громадами діаспори, з парафіями, з освітніми відомствами країн, де живуть українські сімʼї. Дякую Українській греко-католицькій церкві за її роботу з українцями за кордоном. Її парафії стали для наших родин місцем, Почути рідну мову, отримати пораду й таку важливу духовну підтримку, та побути серед своїх.

Освіта та наука не можуть бути поза контекстом російської агресії проти України. Під час зустрічі з Генеральним директором ЮНЕСКО окремо порушив питання Міжнародної премії ЮНЕСКО імені Д. І. Менделєєва з фундаментальних наук. Ця премія фінансується росією. Йдеться про державу-агресора, яка розв'язала цю війну і четвертий рік руйнує університети й лабораторії, вбиває науковців і науковиць. Поки триває агресія, участь росії в ініціативах під егідою ЮНЕСКО несумісна з принципами, на яких побудована сама організація. Позиція України залишається послідовною: ми вважаємо, що цю премію має бути скасовано. Під час зустрічі я безпосередньо підтвердив цю позицію Генеральному директору ЮНЕСКО та представив наші аргументи. Водночас розуміємо, що рішення щодо премії має ухвалюватися колегіально за участі держав-членів ЮНЕСКО. Тому продовжимо дипломатичну роботу, щоб порушити це питання перед відповідним колегіальним органом та представити позицію України державам-членам Організації. Вдячний за готовність вислухати нашу позицію і сподіваюся на порозуміння в цьому питанні.

Учора в Києві відбувся шостий Саміт перших леді та джентльменів Тема цьогоріч — «Світ-2026: віднайти опору в часи невизначеності». До розмови долучилися перші леді та джентльмени з 14 країн. Кожна країна шукає, на чому тримається її суспільство у кризах. Для нас одна з таких опор — школа. Поки діти вчаться, у країни є завтрашній день, і саме тому ми робимо все, щоб навчання не зупинялося: укриття, дистанційні класи для прифронтових громад, підтримуємо вчителів. На Саміті виступала Олена Влезько з Миропілля, що на Сумщині. Вона вчить дітей у початкових класах понад 40 років. Працювала під обстрілами, зараз веде уроки дистанційно із Сум. Таких учителів у нас тисячі, і саме вони щодня роблять те, що на міжнародних майданчиках називають стійкістю. Дякую першій леді Олені Зеленській і команді Саміту за те, що серед голосів на цьому майданчику звучать і голоси вчителів.