Андрій Бутенко | Міністр освіти і науки України
رفتن به کانال در Telegram
Офіційний канал Міністра освіти і науки України
نمایش بیشترکشور مشخص نشده استدسته بندی مشخص نشده است
1 755
مشترکین
+124 ساعت
+87 روز
+11030 روز
در حال بارگیری داده...
کانالهای مشابه
هیچ دادهای
مشکلی وجود دارد؟ لطفاً صفحه را تازه کنید یا با مدیر پشتیبانی ما تماس بگیرید.
ابر برچسبها
هیچ دادهای
مشکلی وجود دارد؟ لطفاً صفحه را تازه کنید یا با مدیر پشتیبانی ما تماس بگیرید.
اشارات ورودی و خروجی
---
---
---
---
---
---
جذب مشترکین
سپتامبر '26
سپتامبر '26
+46
در 10 کانالها
اوت '26
+1 790
در 17 کانالها
| تاریخ | رشد مشترکین | اشارات | کانالها | |
| 17 سپتامبر | +2 | |||
| 16 سپتامبر | +2 | |||
| 15 سپتامبر | +3 | |||
| 14 سپتامبر | +7 | |||
| 13 سپتامبر | +3 | |||
| 12 سپتامبر | 0 | |||
| 11 سپتامبر | +1 | |||
| 10 سپتامبر | +4 | |||
| 09 سپتامبر | +2 | |||
| 08 سپتامبر | +4 | |||
| 07 سپتامبر | +3 | |||
| 06 سپتامبر | 0 | |||
| 05 سپتامبر | +1 | |||
| 04 سپتامبر | +1 | |||
| 03 سپتامبر | +1 | |||
| 02 سپتامبر | +9 | |||
| 01 سپتامبر | +3 |
پستهای کانال
Сьогодні на засіданні Уряду ухвалили три важливі рішення у сфері освіти і науки. Посилюємо механізми забезпечення академічної доброчесності та спрямовуємо кошти на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Коротко про кожне рішення.
🎓 Визначили порядок позбавлення ступеня вищої освіти за порушення академічної доброчесності. Йдеться про випадки академічного плагіату, фабрикації або фальсифікації у кваліфікаційній роботі, на підставі якої було присуджено ступінь бакалавра та магістра.
Водночас сам факт повідомлення про можливе порушення не означає автоматичного позбавлення ступеня — рішення може бути ухвалене лише після розгляду за визначеною процедурою із забезпеченням прав усіх її учасників. Приводимо механізм у відповідність до нового Закону «Про академічну доброчесність».
🔗 Детальніше тут
🔬 Оновили також нормативну базу щодо академічної доброчесності під час підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів. Зміни стосуються підготовки докторів філософії та докторів наук, присвоєння та позбавлення вчених звань, а також процедур реагування на плагіат, фабрикацію і фальсифікацію.
Окремо визначено відповідальність за академічний саботаж і схиляння до порушення академічної доброчесності. Формуємо єдині та зрозумілі правила відповідальності на всіх етапах підготовки й атестації науковців.
🔗 Детальніше тут
🤝 Понад 222 млн грн спрямували на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Кошти отримають місцеві бюджети для проведення корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять у садочках, школах і закладах професійної освіти у вересні — грудні.
Загалом у 2026 році на підтримку інклюзивного навчання передбачено 492,1 млн грн. Паралельно змінюємо саму систему: облік занять переводимо в «АС ІРЦ», де батьки зможуть перевіряти факт їх проведення, а учні з особливими освітніми потребами, зумовленими інтелектуальними труднощами, вперше отримуватимуть документи про освіту загального зразка.
🔗 Детальніше тут
| 2 |  Попри російські обстріли та цілеспрямовані атаки на освітню інфраструктуру, українські видавництва та логістику, доставили до шкіл 88% накладу нових підручників для 9 класів.
Доповів про це сьогодні на засіданні Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій. Наслідки російських обстрілів по видавничих потужностях внесли корективи в графік друку і доставки. Попри це основну частину підручників для 9 класу школи отримали вчасно — до 1 вересня 2026 року.
Пріоритетно підручниками забезпечуємо дев’ятикласників, які у 2026/2027 навчальному році вперше навчатимуться за Державним стандартом базової середньої освіти в межах реформи «Нова українська школа».
Найкраще з темпами доставки — у західних і центральних областях. Складніше там, де напружена безпекова ситуація, зокрема, у Харківській, Херсонській, Донецькій областях і в Києві.
Окремо про підручники, які росія знищила влітку. Це понад 1,1 млн примірників для учнів і учениць 4 і 9 класів; найбільше постраждали видання з фізики і хімії.
Методи росіян не змінюються століттями. Куди приходять — нищать українську книгу, школу і мову. Тоді вивозили наші бібліотеки, зараз цілять по друкарнях і складах підручників. Загарбник той самий, тільки в нас тепер є можливості реагувати: кожен знищений підручник надрукуємо знову і доставимо до школярів.
На середину вересня ми вже передрукували 43% знищених видань для дев’ятикласників. Поки паперові примірники у друці та дорозі, усі учні мають доступ до PDF-версії всіх нових підручників, які доступні на сайті Українського інституту розвитку освіти.
Робимо все, що можемо, щоб кожен учень і учениця отримали свій підручник вчасно. Дякую видавцям, поліграфістам і логістичним операторам, які роблять свою роботу в надскладних умовах, а також Світовому банку — за системну підтримку через програму LEARN. | 660 |
| 3 |  +1Попри всі виклики війни, маємо зробити все можливе, щоб діти продовжували навчатися.
Сьогодні долучився до позачергового засідання колегії Департаменту освіти і науки міста Києва. Працювали над пріоритетним питанням — забезпеченням освітнього процесу попри часті обстріли та постійні повітряні тривоги.
У засіданні взяли участь зокрема директори столичних шкіл, керівники районних управлінь освіти, представники районних адміністрацій. Зважаючи на нагальність цього питання, до засідання долучився і народний депутат, голова профільного комітету ВРУ Сергій Бабак.
Уніфікований підхід більше не працює. Безпекова ситуація у регіонах відрізняється, заклади освіти мають різні можливості й різну інфраструктуру. Тож підходи мають ставати гнучкішими: у школи повинно бути кілька моделей роботи — очна, комбінована (очна+дистанційна для окремих класів) або дистанційна — і можливість оперативно перемикатися між ними залежно від ситуації.
Рекомендації та типові алгоритми переходу між моделями ми опублікували минулого тижня. Департамент освіти Києва був серед тих, з ким МОН напрацьовувало ці підходи — разом з іншими регіонами, з колегами з прифронтових громад та батьківськими спілками. Опублікований документ — це загальна рамка. Столиця має свою специфіку, враховуючи велику систему освіти та регулярний російський терор і постійні тривоги. Тож сьогодні на колегії освітяни детально розбирали, як адаптувати ці моделі під київські реалії — у конкретних районах і школах.
Наш пріоритет незмінний — безпека дітей і освітян. Водночас адаптувати систему потрібно так, щоб зберегти якомога більше навчальних годин: кожна втрачена година зрештою впливає на якість освіти. Організовуючи “дистанційку”, зважаючи на постійні тривоги, варто починати уроки, за можливості, вже з безпечних місць.
Вкотре закликаю керівників області, громади, керівників закладів, готувати сценарії наперед і зробити освітній процес передбачуваним щонайменше на кілька днів наперед. Ці сценарії мають бути зрозумілі всім — і директору, і вчителям, і батькам та дітям.
Один з інструментів, який має підсилити цю роботу, — «Всеукраїнська школа онлайн». Зараз ми її модернізуємо, щоб зробити щоденною підтримкою для вчителя й дитини. Для нас будуть цінними поради освітян Києва та інших регіонів: що працює, чого бракує, які функції додати. Найкраще розумієте це саме ви.
Організація навчання в умовах війни — спільна справа та відповідальність. Закликаю громади, керівників закладів освіти, освітян і батьків провести аудит на місцях: чи готова конкретна школа працювати за різними моделями, чи облаштовані укриття для занять, чи є звʼязок і резервне живлення, чи всі учні мають доступ до асинхронних матеріалів.
Дякую колегам з департаменту освіти Києва та керівництву міської військової адміністрації за швидку реакцію та роботу над адаптацією освітнього процесу. Це дуже важливо для учнів, їх батьків та вчителів. Продовжуємо працювати з кожною областю. | 650 |
| 4 |  ⚡️Уряд схвалив проєкт Державного бюджету на 2027 рік. Найближчим часом його буде внесено на розгляд Верховної Ради.
Це бюджет воюючої країни. Наша позиція послідовна: попри виклики війни, освіта залишається стратегічною галуззю. За попередніми розрахунками у проєкті держбюджету-2027 загальні видатки на освіту і науку становлять 328,5 млрд грн проти 285 млрд грн у 2026 році. З цієї суми 286,6 млрд грн припадає на бюджетні програми МОН — на 43,4 млрд грн більше, ніж торік.
Фінансування зростає, тому що освіта — це інвестиція у формування людського капіталу і в майбутнє країни: щоб діти залишалися й будували своє життя в Україні. Це вкладення в тих, хто вже сьогодні працює для нашої економіки й оборони, для національної безпеки, і в покоління, яке відбудовуватиме Україну після перемоги.
Ключові напрями фінансування:
📍Виконання вже ухвалених рішень — насамперед виплата педагогам заробітних плат з урахуванням підвищення, ухваленого у 2026 році. На освітню субвенцію місцевим бюджетам передбачено 192,8 млрд грн (+32,1 млрд грн) — це найбільша частина зростання бюджету МОН
📍Розширення соціальної підтримки учнів і студентів: харчування учнів 1–11 класів — 19,4 млрд грн (+5 млрд грн); академічні стипендії студентам, курсантам, аспірантам і докторантам — 9,4 млрд грн (+2,8 млрд грн); підтримка дітей з особливими освітніми потребами — 495,4 млн грн (+45,4 млн грн)
📍Розвиток кадрового потенціалу країни — підготовка фахівців у закладах фахової передвищої освіти 7,9 млрд грн (+2,9 млрд грн) та у закладах вищої освіти 28,4 млрд грн (+8,2 млрд грн)
📍Безпека навчання й доступ до очного формату — облаштування укриттів, оновлення просторів Нової української школи, модернізація їдалень і харчоблоків, закупівля шкільних автобусів, оновлення майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти.
📍Підтримка науки та інновацій — рекордні 24,2 млрд грн загалом, з них 9,7 млрд грн — за програмами МОН (у 2026 році — 19,9 та 7,3 млрд грн відповідно). Кошти підуть на пріоритетні дослідження, перехід на нову модель фінансування науки за результатами державної атестації, розвиток дослідницької інфраструктури, Національну систему дослідників, проєктну аспірантуру й постдокторантуру, гранти НФДУ та роботу антарктичної станції «Академік Вернадський».
Дякую Міністерству фінансів України за спільну роботу над проєктом. Упевнений, що разом із народними депутатами ми конструктивно доопрацюємо документ і вийдемо на фінальний проєкт бюджету — з урахуванням ключових потреб галузі та країни. | 701 |
| 5 |  +2Зустрівся з членами Молодіжної ради при МОН. У листопаді Раді виповниться рік — добра нагода поговорити про те, як зробити співпрацю більш ефективною та корисною.
Молоді люди в Україні сьогодні обирають фах під час війни, працюють, служать, викладають, беруть на себе відповідальність за громади. Політику, яка стосується молоді, держава не може формувати без них.
Члени молодіжної ради входять у робочі групи з реформування учнівського самоврядування, стажуються в структурних підрозділах міністерства, ініціюють власні освітні кампанії. Їхня позиція важлива при формуванні політик і рішень міністерства.
За рік роботи Ради зʼявилися реальні продукти: онлайн-хакатон «AI Gen: Speed Sprint», всеукраїнська кампанія «Моя історія участі», проєкт Типового положення про органи учнівського самоврядування, конкурс на стажування в МОН.
Ми розглядаємо Раду як постійний елемент роботи міністерства. Такі механізми участі мають бути в кожному відомстві, чиї рішення стосуються молоді.
Дякую членам і членкиням Ради за спільну роботу і діалог. | 898 |
| 6 |  ⚡️12 університетів пройшли конкурсний відбір до проєкту CampeX — створення в Україні мережі кампусів досконалості за пріоритетними для країни науковими та технологічними напрямами. Це не окремі університетські проєкти, а частина системного розвитку нашої науки та вищої освіти.
Задум такий: там, де в університеті вже є сильна команда і потенціал, ми допомагаємо збудувати повноцінне середовище — сучасні лабораторії, дослідницьку інфраструктуру, простори для роботи студентів і науковців.
Такі кампуси мають стати осередками, де народжуються знання і рішення, потрібні країні: у сфері безпілотних технологій, передових матеріалів, біомедицини, космічних та агротехнологій, критичної інфраструктури, енергетики й кліматичних рішень.
Конкурс було оголошено у грудні 2025 року. У травні 2026-го завершився прийом заявок, а незалежна експертна комісія оцінювала пропозиції університетів за низкою критеріїв — від якості команди й дослідницької бази до реалістичності планів розвитку. Повний перелік обраних закладів і їхніх кампусів — за посиланням.
Далі — переговори з кожним закладом: спільно уточнюватимемо бюджети, інфраструктурні рішення й показники, за якими вимірюватимемо результат. Інвестиції можуть покривати ремонт і реконструкцію дослідницьких та навчальних просторів, енергомодернізацію, сучасне обладнання, ІТ- і мережеву інфраструктуру, спеціалізоване ПЗ, міжнародну сертифікацію, тренінги та експертну підтримку. Наскрізний пріоритет — наукоємність майбутніх просторів і їх відповідність цілям Стратегії інноваційного розвитку WINWIN 2030.
Для мене принципово, що йдеться про довгострокову інвестицію в команди й середовища. Саме такі кампуси мають конкурувати за студентів і студенток, дослідників і дослідниць, за міжнародні проєкти. Це те, що робить університет спроможним у довгій перспективі.
Дякую команді МОН, яка провела складний і чесний конкурсний етап, і партнерам зі Світового банку за багаторічну допомогу українській освіті та науці, зокрема в межах проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (UIHERP). Далі — практична робота з обраними університетами. | 866 |
| 7 |  Сьогодні провів чергову нараду з обласними департаментами освіти і науки щодо організації освітнього процесу в умовах тривалих і повторюваних повітряних тривог.
Ворог інтенсивно атакує українські міста, тривоги стають частішими й довшими. Тому й наші підходи мають бути достатньо гнучкими, щоб відповідати на ці зміни і зберегти нашу освіту.
Минулого тижня ми разом з учителями, батьківськими організаціями, керівниками шкіл і управлінь освіти напрацювали рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в цих непростих умовах.
Рекомендації офіційно направлені областям, щоб допомогти школам заздалегідь визначити, як вони працюватимуть за різних безпекових умов.
Головний принцип залишається — безпека дітей і педагогів понад усе. Водночас маємо зробити все можливе, щоб через тривоги діти мали якомога більше можливостей для навчання.
Адже кожна втрачена година зрештою впливає на якість освіти.
Школам запропонували працювати з трьома базовими моделями організації навчання — очною, комбінованою та дистанційною — і типовими алгоритмами, що дозволяють оперативно переходити між ними залежно від безпекової ситуації та спроможності конкретного закладу.
Рамково окреслили порядок організації дня в школі, якщо тривога триває на момент його початку, та як діяти у разі перебоїв з електропостачанням або зв’язком.
Наприклад, якщо укриття облаштоване для проведення занять, освітній процес може продовжуватися там; якщо тривога застала дітей і вчителів на дистанційному навчанні — урок після переходу всіх у безпечне місце може продовжитися онлайн.
Для регіонів з довготривалими повітряними тривогами потрібно адаптувати дистанційні заняття так, щоб учасники відразу перебували в безпечних місцях.
Для учнів, які не можуть долучитися, має бути доступне асинхронне навчання.
Колеги вже опрацювали рекомендації, і з завтрашнього дня освітній процес має бути максимально адаптованим до цих розробок.
З методичними рекомендаціями можна ознайомитися на сайті МОН.
Дякую освітянам за спільну роботу. Ці рекомендації зʼявилися саме на запит учительства і враховують досвід та пропозиції людей, які щодня організовують навчання в умовах війни.
Важливо дати школам не одну жорстку інструкцію на всі випадки, а зрозумілі інструменти, щоб вони могли знайти найкраще рішення для своїх умов. Зберігаючи головний баланс: безпека завжди на першому місці, але робимо все для збереження якості освіти.
Будемо й надалі спільно й оперативно реагувати на виклики війни. | 1 844 |
| 8 |  У Братиславі зустрівся з представниками Світового банку — Апарнаа Соманатан, регіональною директоркою з питань людського розвитку у регіоні Європи та Центральної Азії, і Тобі Лінденом, керівником глобальної практики з питань освіти у регіоні Європи та Центральної Азії. Світовий банк — один із наших ключових партнерів, з яким системно працюємо над трансформацією освіти й науки.
Предметом обговорення були результати PISA-2025 і про те, як ці дані вплинуть на впровадження спільних проєктів. За роки повномасштабної війни українські діти навчаються в умовах, з якими не стикалася жодна освітня система Європи, — постійні тривоги, дистанційне навчання, руйнування шкіл, вимушені переміщення. Дані PISA допомагають чесно побачити, де саме утворилися прогалини й куди спрямовувати ресурс у наступні роки.
Наголосив партнерам, що в межах спільних проєктів маємо швидше реагувати на нові виклики, що постають у школі під час війни: подолання освітніх втрат, безпечна інфраструктура, підтримка педагогів і педагогинь.
Працюємо над цим в спільній з міністерством програмі LEARN, зокрема в межах нашої політики «Школа офлайн» та «Освіта для життя».
Окремо пройшлися портфелем спільних проєктів у вищій освіті — насамперед UIHERP ($200 млн), у межах якого модернізуємо мережу ЗВО, підтримуємо прифронтові та релоковані заклади, розвиваємо кампуси досконалості.Разом з партнерами продовжуємо систему, за якою школа, професійна освіта й університет складатимуться в цілісну траєкторію розвитку людини.
Зупинилися й на розвитку навичок та посиленні досліджень. Економіка відбудови вимагатиме нових компетентностей і швидшого впровадження результатів досліджень у практику. Саме тому реформа професійної освіти, розвиток центрів передового досвіду й нове базове фінансування науки — елементи однієї роботи.
Готуватися до цього маємо вже сьогодні.
Вдячний Апарнаа Соманатан і Тобі Ліндену за змістовну розмову, а всій команді Світового банку — за послідовну підтримку української освіти й науки. | 1 225 |
| 9 |  +6Ці два дні провів у Братиславі — на регіональній презентації PISA-2025 для країн Центральної та Східної Європи й Центральної Азії. У заході взяли участь представники високого рівня з 31 країни — це третина всіх країн, які брали участь у дослідженні.
На полях презентації провів двосторонні зустрічі з міністрами освіти Словаччини і Грузії, коротку розмову із заступником Генерального секретаря ОЕСР, а окремо — з нашим послом у Словаччині Мирославом Кастраном і представниками українських освітніх осередків.
У всіх цих розмовах наскрізними були три теми: доступ дітей, які перебувають закордоном до освіти в Україні; спільні наукові дослідження в програмі «Горизонт Європа»; та освітньо-наукова співпраця як частина нашого руху до ЄС.
Тепер детальніше:
🔹 Зустріч з міністром освіти Словаччини Томашем Друкером.
Найближчими тижнями готуємось підписати зі словацькими колегами Угоду про створення двомовної українсько-англійської гімназії в Братиславі і двомовної словацько-англійської гімназії в Україні. Наші робочі групи працювали над проєктом понад пів року — і ми вдячні словацьким колегам за конструктивність.
Окремо подякував Словаччині за підтримку в організації національного мультипредметного тесту: цього року в екзаменаційних центрах у Братиславі 361 український абітурієнт зміг безпечно скласти вступні випробування.
Обговорили відкриття українських студій у словацьких університетах. Факультет мистецтв Університету Коменського в липні офіційно приєднався до Глобальної коаліції українських студій. На завершальному етапі — Пряшівський університет. Погодили практичні напрями співпраці у сфері професійної освіти: спільні проєкти в Erasmus+, розвиток Центрів професійної майстерності (CoVEs), впровадження стандартів забезпечення якості EQAVET.
Окремо говорили про співпрацю у сфері вищої освіти — між нашими університетами в галузях взаємного інтересу, зокрема в енергетиці.
🔹Зустріч з міністром освіти, науки та молоді Сакартвело Гіві Міканадзе.
Цього року у Тбілісі створили тимчасові екзаменаційні центри НМТ, де 190 українських вступників склали тест. Українські та грузинські університети співпрацюють у програмі Erasmus+ — цього навчального року п’ятеро наших студентів навчаються в Батумському державному університеті імені Шота Руставелі.
Наші наукові установи спільно беруть участь у 22 проєктах «Горизонт Європа» на 241,1 млн євро. Запропонували розвивати співпрацю у дослідженнях Чорного моря: Україна і Сакартвело мають позитивний досвід у межах проєкту EMBLAS, і бачимо потенціал у спільному моніторингу морських екосистем та підготовці молодих науковців і науковиць.
🔹 Зустріч із заступником генерального секретаря ОЕСР.
Саме ця організація проводить дослідження PISA. Для України послідовна участь у ньому важлива з двох причин. З одного — результати показують нам, як рухаються наші освітні політики і де потрібні зміни. З іншого — навіть у надзвичайно важких умовах війни Україна показує стійки показники.
🤝 Українські освітні осередки у Словаччині.
Окремо зустрівся з послом України у Словацькій Республіці Мирославом Кастраном і представниками осередків.
Для нас важливо, щоб українські діти, які вимушено переїхали за кордон, мали звʼязок з Україною. Освіта — один з таких містків. Вдячний, що представники осередків знаходять час прийти і поділитися тим, з чим стикаються щодня. Взяв із розмови кілька конкретних запитів — найближчим часом повернемось із рішеннями.
За даними посольства, у словацькій системі освіти зараз близько 8500 українських дітей зі статусом тимчасового притулку і ще близько 5000 — із посвідками на проживання. У трьох верифікованих МОН освітніх осередках у Словаччині зареєстровано 539 наших учнів і учениць.
Дякую всім, хто щодня створює для українських дітей за кордоном простір, де вони чують українську, навчаються нашою мовою і залишаються повʼязаними з Україною. | 1 198 |
| 10 |  Сьогодні у Братиславі презентував результати України в міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2025.
За кожною цифрою цього дослідження — українські діти. Покоління, яке пішло до школи у 2016 році. У п'ятому класі їхнє звичне навчання перервала пандемія COVID-19. Із сьомого класу вони навчаються в умовах повномасштабної війни. Повітряні тривоги й укриття. Періоди дистанційного навчання. Обстріли, відключення електроенергії, вимушені переїзди. Для багатьох наших дітей це значна частина їхнього шкільного досвіду.
Поруч із ними весь цей час — українські вчителі. Люди, які проводять уроки з укриттів, виходять на зв'язок із дітьми дистанційно, повертаються з ними до класів, щойно це дозволяє безпекова ситуація. І продовжують навчати за обставин, яких не мала б знати жодна освітня система.
Тому перший важливий результат PISA-2025 — українська освіта вистояла.
Порівняно з 2022 роком результати наших 15-річних підлітків статистично значуще не погіршилися в жодній із трьох основних галузей.
Водночас маємо дуже чітко бачити проблеми.
448 балів — результат України з природничо-наукових дисциплін, 431 — з математики, 418 — із читання. Ми все ще нижче середніх показників країн ОЕСР.
Ще важливіше для мене інше: 35% підлітків не досягають базового рівня з природничих наук, 46% — з математики, 45% — із читання. Майже третина — 29,3% — не досягають базового рівня одночасно в усіх трьох галузях.
Є і дуже великий розрив в освітніх можливостях. Між результатами дітей із сіл та великих міст — 61–68 балів залежно від галузі. Це орієнтовно понад три роки навчання.
Саме тому PISA для нас — дороговказ.
Не рейтинг заради рейтингу і не оцінка роботи конкретної школи чи вчителя. Це дані, які показують, де система потребує найбільшої уваги і куди маємо спрямовувати ресурси.
Саме тому продовжуємо НУШ і компетентнісний підхід до навчання. Дитина має вміти не просто відтворити вивчене, а працювати з інформацією, досліджувати, аргументувати, застосовувати знання для розв'язання реальних задач.
Важливе уточнення: PISA-2025 не оцінює результати Нової української школи. Діти, які проходили тестування, почали навчатися ще до системного впровадження НУШ. Але дослідження дуже чітко показує виклики, на які ця реформа має відповідати.
Працюємо над тим, щоб якість освіти дедалі менше залежала від того, у великому місті чи невеликому селі живе дитина. Інвестуємо в сучасні освітні простори та обладнання — цього року на це спрямовано 3,2 млрд грн.
Розвиваємо професійну підготовку педагогів. І вже цього навчального року 150 академічних ліцеїв пілотують нову модель профільної старшої школи перед її загальнонаціональним впровадженням у 2027 році.
І, звичайно, наше першочергове завдання під час війни — повертати дітей до безпечного очного навчання там, де це можливо. Бо тривала дистанційна освіта не може стати новою нормою для цілого покоління українських дітей.
Стійкість, яку сьогодні демонструють українські діти та вчителі, маємо перетворити на відновлення освітніх результатів. А далі — на їхнє зростання.
Дякую ОЕСР та UNICEF за можливість для України залишатися частиною PISA навіть під час повномасштабної війни. Дякую Світовому банку та всім нашим міжнародним партнерам, разом з якими продовжуємо системні зміни, зокрема в українській загальній середній освіті.
І найбільша вдячність — нашим учням та вчителям. За те, що українська освіта продовжується щодня. Попри все. | 1 929 |
| 11 |  ⚡️Розширюємо пілот політики «Гроші ходять за вчителем»
Відтепер до нього зможуть долучитися:
🔹 педагоги 5–6 класів
🔹 українські вчителі, які працюють у верифікованих освітніх осередках за кордоном.;
🔹 соціальні педагоги;
🔹 педагогічні працівники спеціалізованих закладів освіти.
Учасники пілоту отримують 1500 грн на професійний розвиток і самостійно обирають на платформі «Вектор» програму підвищення кваліфікації, яка відповідає їхнім потребам. | 1 945 |
| 12 |  +1Буде здійснено моніторинг та перевірку якості організації харчування у школах. Отримав відповідне доручення Прем’єр-міністра. Зараз разом із Держпродспоживслужбою та колегами з Уряду якнайшвидше опрацьовуємо відповідні механізми.
Для нас принципово, щоб реформа шкільного харчування працювала не лише на рівні рішень і виділеного фінансування. Її результат дитина має щодня бачити у своїй школі — отримувати якісне, безпечне та повноцінне харчування. Адже ця реформа — в першу чергу про формування здорових харчових звичок змалечку, які залишатимуться з людиною і в дорослому житті.
З 1 вересня безоплатним харчуванням забезпечені учні 1–11 класів. Держава забезпечує фінансування та формує вимоги до організації харчування. Водночас саме громади організовують цей процес на місцях — проводять закупівлі, обирають постачальників і відповідають за якість послуг. Бачу різні дописи та коментарі в соцмережах. Це і батьки, щасливі, що їх дитина вперше смачно поїла у школі, але й такі, що нарікають на якість чи розмір порцій. Розширення програми на всіх школярів — це наша спільна відповідальність за якісне та безпечне харчування дітей у кожній школі.
Окремо областям буде доручено збір зворотного зв’язку від батьків. Нам важливо чути не лише звіти працівників закладів, а й тих, хто безпосередньо бачить, як організоване харчування у школах для дітей. На критичні випадки та конкретні проблеми маємо реагувати оперативно — з’ясовувати причини та разом із відповідальними на місцях знаходити рішення.
Держава забезпечила необхідне фінансування. І за цими рішеннями, цифрами та звітами має стояти конкретний результат: якісне харчування для дітей у кожній школі | 1 829 |
| 13 |  +1Сьогодні вдень росія завдала удару по Національному університету харчових технологій. Пошкоджено будівлі університету. Серед студентів та викладачів постраждалих немає. Дякую керівництву та працівникам закладу освіти, які організували освітній процес з урахуванням усіх безпекових ризиків.
Лише вчора розпочався новий навчальний рік. І вже на другий день ворог підло атакує університет. Удар по закладу освіти — це завжди більше, ніж пошкоджені стіни чи вибиті вікна. Це передусім загроза людям, які тут навчаються, викладають і працюють. Саме тому безпека залишається безумовним пріоритетом для всієї системи освіти.
Повітряні тривоги та постійні загрози обстрілів безпосередньо впливають на організацію навчання. У різних регіонах ситуація відрізняється, тому учні та студенти навчаються очно, дистанційно або у змішаному форматі.
Універсального рішення для всієї країни тут бути не може. Органи місцевого самоврядування разом із закладами освіти визначають оптимальний формат навчання, виходячи передусім із безпекової ситуації на місцях. Ми постійно на зв’язку з регіонами та закладами освіти, відстежуємо ситуацію і готові оперативно реагувати на її зміни. | 1 500 |
| 14 |  Сьогодні вдень росія завдала удару по Національному університету харчових технологій. Пошкоджено будівлі університету. Серед студентів та викладачів постраждалих немає. Дякую керівництву та працівникам закладу освіти, які організували освітній процес з урахуванням усіх безпекових ризиків.
Лише вчора розпочався новий навчальний рік. І вже на другий день ворог підло атакує університет. Удар по закладу освіти — це завжди більше, ніж пошкоджені стіни чи вибиті вікна. Це передусім загроза людям, які тут навчаються, викладають і працюють. Саме тому безпека залишається безумовним пріоритетом для всієї системи освіти.
Повітряні тривоги та постійні загрози обстрілів безпосередньо впливають на організацію навчання. У різних регіонах ситуація відрізняється, тому учні та студенти навчаються очно, дистанційно або у змішаному форматі.
Універсального рішення для всієї країни тут бути не може. Органи місцевого самоврядування разом із закладами освіти визначають оптимальний формат навчання, виходячи передусім із безпекової ситуації на місцях. Ми постійно на зв’язку з регіонами та закладами освіти, відстежуємо ситуацію і готові оперативно реагувати на її зміни. | 1 |
| 15 |  +4Сьогодні відвідав столичний професійний коледж ТЕХНО-АРТ. Цьогоріч понад тисяча студентів здобувають тут професії автомеханіка, слюсаря, водія, машиніста, та ювеліра. Вже незабаром вони матимуть практику на підприємствах. Наше завдання, щоб перший їх робочий досвід був повноцінним — з належними умовами.
Розуміючи важливість розвитку та підтримки цього напрямку, затвердили урядом новий Порядок практичної підготовки в професійній освіті. Тепер усі кошти за виконану під час практики роботу отримуватиме студент. Крім того, коли студент виконує трудові функції, з ним укладатимуть студентський трудовий договір, який дасть трудовий стаж уже під час навчання.
Для професійних коледжів також спрощуємо процедуру проведення практики у власних майстернях і лабораторіях. А всі результати практики будуть у цифровому форматі в єдиній системі АІКОМ.
Робітничі професії зараз затребувані — вони потрібні для відбудови, роботи виробництв, розвитку економіки. Тому послідовно оновлюємо професійну освіту: майстерні, налагоджуємо партнерство з бізнесом, запроваджуємо нові умови практики. | 1 316 |
| 16 |  +3Перший урок цього навчального року — про гідність.
Разом із першою леді Оленою Зеленською долучилися до Всеукраїнського уроку «Мова гідності: бачити людину за словами». Говорили з учнями та ученицями про речі, які сьогодні особливо важливі: як чути одне одного, поважати досвід іншої людини, не знецінювати його і пам'ятати про гідність кожного.
Мова, якою ми говоримо одне з одним, має значення. Особливо зараз, коли кожен проживає війну по-своєму — зі своїм досвідом, втратами й обставинами. Школа — це простір, де дитина здобуває знання і водночас вчиться взаємоповаги, підтримки й вміння бачити передусім людину. Сьогодні така розмова відбулася в класах по всій Україні, для учнів і учениць 1–11 класів.
Провели цей урок у Чайківській гімназії на Київщині — школі, яка відкрилася цьогоріч і обʼєднала громаду. Обладнані класи і лабораторії, спортивна й актова зала, укриття, у якому можна проводити повноцінний освітній процес під час тривог. Простір повністю доступний для дітей з особливими освітніми потребами — з ліфтами, пандусами, підйомниками. Тобто безбар'єрність тут закладена не як окрема опція, а як частина самої архітектури школи.
І це — те, до чого ми йдемо системно. У 2026/2027 навчальному році посилюємо інклюзивність освіти як принцип: оновлюємо правила інклюзивного навчання, робимо підтримку дітей з особливими освітніми потребами прозорішою і доступнішою, забезпечуємо безперервність освіти під час тривалого лікування і продовжуємо працювати над рівним доступом до освіти для всіх дітей.
Дякую Першій леді за ініціативу цього уроку і постійну підтримку освіти.
Бажаю, щоб цей навчальний рік дав дітям знання, досвід поваги одне до одного і розуміння цінності кожної людини. | 1 325 |
| 17 |  +2Сьогодні разом із Президентом України зустріли 1 вересня у ліцеї на Київщині. Поспілкувалися з учнями та педагогами, привітали першокласників — для них сьогодні починається новий етап життя. На привеликий жаль, через повітряну тривогу захід довелось провести в укритті.
Для нас важливо, щоб попри російські атаки, діти могли почати навчання.
У березні 2022 року населений пункт був під російською окупацією. Через детонацію боєкомплекту російського танка частину ліцею було знищено. Після деокупації навчання відновили, а діти змушені ходили на уроки до приміщення дитячого садка.
Тепер ліцей знову працює очно. Тут навчаються 223 учні та працює 24 педагоги. Після капітального ремонту школа отримала сучасні навчальні кабінети, спортивні простори і стала доступною для дітей з особливими освітніми потребами. Приємно спостерігати, як спільними зусиллям вдалося відновити школу.
Розпочинаючи новий навчальний рік, концентруємось на відновленні очного навчання, але виключно з урахуванням безпекового моменту. Школа має бути місцем, де діти не тільки здобувають освіту, а спілкуються, дорослішають і будуть плани на майбутнє. | 874 |
| 18 |  Сьогодні понад 3,5 мільйона учнів і учениць розпочинають навчальний рік. 243 тисячі першокласників і першокласниць уперше в житті чують дзвоник. Сотні тисяч дітей повертаються до садочків, понад мільйон студентів і студенток починають рік у професійних, фахових коледжах і університетах.
Цей день — про них.
Ми зі своєї сторони розбудовуємо укриття, оновлюємо харчоблоки, розширюємо мережу шкільних автобусів, підтримуємо дітей із тимчасово окупованих територій та дітей за кордоном, запускаємо нові комбіновані формати навчання.
росія методично цілиться в українську освіту — б’є по школах, університетах, дитячих садках, забирає життя дітей і педагогів. Ми робимо все можливе, щоб діти мали змогу здобувати якісну освіту.
Розуміємо, скільки викликів має українська освіта сьогодні. Працюємо на всіх рівнях і підтримуватимемо систему всіма способами, які маємо.
Дякую освітянам за їхню щоденну роботу — і за навчання, і за те, що ви бережете життя дітей кожного дня освітнього процесу. Громадам — за безпеку і побут, які вони забезпечують для шкіл. Батькам — за підтримку і довіру до школи. Учням, ученицям і студентству — за те, що обираєте вчитися попри всі виклики. І захисникам і захисницям — завдяки вам сьогодні можливе саме навчання.
Працюємо далі — заради кожної дитини. | 1 048 |
| 19 |  З 1 вересня посадові оклади педагогічних працівників зростають ще на 20%. Разом із підвищенням на 30%, яке відбулося 1 січня, оплата праці освітян у 2026 році зросте на 50% порівняно з минулим роком.
Наголошую: йдеться не про надбавку, а про збільшення самого посадового окладу.
Надбавки і доплати обчислюють саме від нього — тож зростає вся місячна зарплата. Конкретна сума в кожного своя: вона залежить від посади, кваліфікації, стажу, навантаження та доплат.
Водночас це рішення більше, ніж підвищення відсотка. Разом із ним запускається новий механізм оплати праці — вихід із Єдиної тарифної сітки. Замість тарифних розрядів оклад рахуватиметься в коефіцієнтах до базової величини — 28 885 грн, середньої зарплати по економіці за перший квартал 2026 року. Для кожної педагогічної посади визначено власний коефіцієнт.
Що змінюється для шкіл з 1 вересня 2026 року:
🔹 Школи переходять на нові посадові оклади. Найменший оклад педагогічного працівника становитиме 1,6 мінімальної зарплати.
🔹 Доплату 2 600 грн за несприятливі умови праці включено безпосередньо в посадовий оклад. Оскільки надбавки рахуються від окладу, ця сума тепер працює на всю зарплату, а не стоїть окремим рядком.
🔹 Мінімальний розмір надбавки за престижність — 20%. Верхня межа залишається 30%: конкретний розмір у цих межах визначає засновник закладу, тобто орган місцевого самоврядування. Саме від рішення громади залежить, отримає вчитель 20% чи 30%.
🔹 Окрему доплату 2 600 грн за рахунок субвенції з державного бюджету збережено для педагогів шкіл, які працюють очно на прифронтових територіях. Органи місцевого самоврядування можуть встановити таку саму доплату і для педагогічних працівників інших закладів освіти, які працюють очно на прифронтових територіях.
🔹 Повна місячна зарплата вчителя на ставку з урахуванням надбавок і доплат становитиме від 16,6 до 37 тис. грн нарахованими, або від 12,8 до 28,5 тис. грн на руки.
Механізм не обмежується школами — поетапно він охопить педагогічних і науково-педагогічних працівників усіх типів закладів освіти. Деталі щодо кожного напряму — на сайті МОН.
Розумію, що на це рішення чекали і що воно не закриває питання оплати праці освітян повністю. В умовах повномасштабної війни пріоритет державного бюджету — оборона, і кожен крок тут потребує ретельних розрахунків та узгоджених рішень. Ухвалені зміни наближають нас до гарантій, закладених у Законі «Про освіту», але робота на цьому не завершується. Продовжуємо працювати над наступними кроками.
Дякую колегам в Уряді та Верховній Раді, комітетам з питань бюджету і з питань освіти, науки та інновацій. Дякую Міністерству фінансів, Міністерству економіки та довкілля, громадам, профспілкам і всім партнерам, які були включені в розроблення механізму на кожному етапі. | 1 706 |
| 20 |  росія посилює терор проти цивільних — цілеспрямовано атакує школи, університети, друкарні та склади підручників. Попри це українська освіта продовжує працювати.
Наш орієнтир незмінний: максимально повертати дітей до очного навчання там, де це дозволяє безпекова ситуація, і не допускати рішень, які створюють додаткові ризики. Формат кожного закладу залежить від безпеки на місці та наявності захищеного простору.
Сьогодні понад 82% дітей у садочках і школах мають доступ до укриттів різного типу — це понад 9 тисяч ЗДО і понад 11 тисяч шкіл. Для порівняння: перед 2022/2023 навчальним роком укриття мали лише близько 10% закладів. У професійній, фаховій передвищій і вищій освіті укриттями охоплено 68% здобувачів — у 965 із 1420 університетів та коледжів.
Цього року держава передбачила 6 млрд грн на безпечне освітнє середовище. З них 1 млрд — уперше на будівництво підземних дитячих садків; перший уже працює на Харківщині. У прифронтових регіонах діють близько 100 протирадіаційних укриттів, де може тривати повноцінний освітній процес; ще 131 такий обʼєкт будується, серед них 18 підземних садків. До кінця 2027 року плануємо охопити укриттями 92% дітей.
Київ і Київщина цього тижня особливо потерпають від російського терору. У столиці укриття мають 528 садків і 435 шкіл — це 91% дітей; ще 23 садочки і 20 шкіл використовують орендовані безпечні простори. На Київщині — 507 укриттів у садках і 658 у школах, охоплено понад 90% вихованців та учнів.
У прифронтових регіонах одного рішення для всіх немає. На Одещині, Чернігівщині, Сумщині, Миколаївщині та в частині Дніпропетровщини змішаною формою охоплено близько 80% дітей, у Запорізькій області — 72%. На Харківщині змішаний формат застосовують лише у так званих підземних школах — це близько 30% дітей; таких шкіл зараз 17, ще 7 добудують на початку року. В інших випадках навчання дистанційне.
Там, де через безпекові обмеження гаряче харчування наразі організувати неможливо, діти отримають повноцінне меню з готових до споживання продуктів.
Окреме прохання до керівників закладів і громад напередодні 1 вересня: безпека важливіша за будь-які урочистості. У громадах із високим рівнем ризику масові заходи проводити недоцільно. Там, де ситуація дозволяє провести урочистості, кількість учасників не має перевищувати місткість укриття, а порядок дій у разі тривоги — визначити заздалегідь.
Дякую освітянам, керівникам закладів, громадам, обласним військовим адміністраціям і всім, хто готував заклади до нового навчального року. | 1 133 |
