Сучукрлітр

Одеська критикиня Марія Галіна написала великий огляд на "Морський збірник" — квінтесенцію української мариністики, книжки, де друкують оповідання та есеї фіналістів Конкурсу морської прози Мателот. Мені приємно, що серед інших творів авторка згадала й наше з Поліною Кузьминою оповідання "Деруни". Стаття тут

Перші враження від "Ікара" Іллі Лук'яненка дещо схожі на сприйняття початку книжки Євгенії Кужавської "Боги мого краю дуже люблять кров". До самої історії доводиться продиратися через атмосферні описи і вже на перших сторінках тут з'являється як персонаж Смолич, як у Кужавської оживає Зеров. Це для мене перша книжка видавництва Мрієлов, засновникам якого я дуже симпатизую. Подивимося, що нам принесе "харківський роман про пошуки невиданого рукопису Підмогильного"

😉Власне, збір-збір-збір!😉 Підсилюю самураїв MURAMASA й відкриваю дружню банку на підтримку @muramasa.group — підрозділу дальніх уражень у складі 21 окремого полку безпілотних систем KRAKEN Третього армійського корпусу. 😒 Самураї MURAMASA щодня працюють над тим, щоб ворог втрачав логістику, техніку й відчуття безпеки далеко у своєму тилу (оті самі мідл- та діпстрайки, які нам так подобається дивитися). Але за кожним результатом стоїть не лише робота екіпажів. Це також зв'язок, транспорт, електроніка, ремонт та десятки інших речей, без яких неможливо виконувати бойові задачі. Підрозділ відкрив постійний збір на актуальні потреби, а першою ціллю став ремонт автомобіля, який забезпечує логістику та виконання бойових задач. Перша потреба: ремонт автомобіля. Загальна ціль збору: 150 000 грн. Моя ціль: 10 000 грн. 🔗 Посилання на збір — https://send.monobank.ua/jar/AApzydMySt Традиційно дарую книгу за донат, кратний 150 грн. Цього разу першу частину дилогії "Промені Аласі" (з нового накладу, if you know what I mean). Підсильмо самураїв 🥷🏻💪 За донати й репости – 🫂❤️

Актуальні передзамовлення Віхоли. З них чекаю: ✨Всеволод Поліщук «Орден Лева та Ключа» — детектив, сподобалося як пише автор, цікаво чи художка вийде така ж захоплива як нонфік. ✨Анастасія Кривенко «Народна демонологія. Русалки, відьми та чорти» — нонфік про, хто б міг подумати, русалок, відьом та чортів🤪 ✨Дарʼя Анісімова (Дарка Бунтарка) «Святі, грішні та голі» — нонфік про тілесність. Не знала, що мені потрібна ця книга поки її не побачила. 🐉 Книжкова Драконка

Львів, для любителів гастрономічної історії та старих книжок. У цю середу, 12 серпня — перша презентація проєкту Seeds and Roots 2.0. під грушкою в Домі Франка. Розповімо про те, як і навіщо робиться найповніша цифрова бібліотека українських кулінарних книжок. Поговоримо про старі видання та їх цінність. Поспілкуємося та почастуємося :) Це безкоштовно. Реєструйтеся за посиланням. Проєкт Seeds and Roots. Ukrainian Culinary Heritage Project 2.0: цифрова бібліотека українських кулінарних текстів реалізовується за підтримки Український культурний фонд #ЗаПідтримкиУКФ

Хочу подякувати за два дні Бестселер-фесту українській літературній спільноті. Для мене то були емоційні качелі. Перший день: дуже переживав за несподіваний формат презентації Фантастичної історії української кухні, в формі батлу з нутріціологинею Ольгою Дорош (авторкою книжки "Що і скільки їсти"), але модераторка виявилася чудова, Ольга — прекрасна, ну і я непогано вписався. Далі теплий прийом невеликою письменницькою тусовкою, за що велика подяка Олені Кузьміній, Поліні Кулаковій, Михайлові Гілверсу та іншим. Живе знайомство з моїми редакторками Надею Поливодою, Катериною Щадило, Оленою Рибкою. Пані Юля з каналу На запах книги, яка завше робить вигляд, що уважно мене слухає, як би довго я не трендів. Ольга Мерц, світла жінка, яка дуже контрастує з густою темрявою її книжки. Неочікувано відкриті, привітні, приємні люди, незалежно від кількості проданих книжок, номінацій та премій Другий день: ледве встиг на презентацію моєї книжки Коньяку для містера Черчилля після неспрдіваного ранкового виїзду зі Львова, зате чудова модерація Любка Дереша і повний зал уважних слухачів. Прочитав дві новели сам, посидів на великій сцені. Сподобалося 🙈 Не сподобалося, що книжку майже ніхто не зміг придбати: не доїхала. Біда з наслідками обстрілів друкарень та складів, логістика перебудовується. У такий момент важлива підтримка, тому шлю промені добра і повітряні поцілунки Олегові Краюхіну та Катерині Зинов'євій. Приємно було познайомитися вживу з Ґвен Пейдж, Наталею Довгопол та Анною Беспалою, Катериною Шильп, Світланою Тараторіною, потрендіти з Романом Голубовським та Марічкою Ільїною, стати першим в історії, хто отримав автограф від Тані Єрмак. І, звісно, наслухатися всілякого кулуарного про письменників і не тільки в курилці від Ганни Улюри, шкода лише, що жодну з історій не маю права публікувати 🤣 Усіх не перелічу, лише узагальню, що прсьменницька тусовка в реальному житті набагато затишніша та тепліша, ніж у Фейсбуку та Тредсі, і навіть книжкові блогерки виявляються вживу не медузами горгонами, а добрими феями 🫣

— Те, що українці навіть в імперії могли були більш розвинутими чи не менш впливовими за росіян, не означає, що наш досвід не був колоніальним. — Не все радянське було колоніальним. — Якщо людині досі не гидко сприймати російський контент, то я вже не знаю, що тут зробити Якщо слухати розмову і може бути не менш цікаво, ніж читати книжку, то це має бути розмова Ганни Улюри з Радомиром Мокриком на Бестселер фесті 🤟

Фото з Бестселер фест і пара нотаток від пані Юлі з каналу На запах книги з нашого батлу з нутріциологинею Олею Дорош

Іларіон Павлюк таки зміг вирватися до Львова і буде на Bestseller fest. Кажуть, що буде вже завтра, 7 серпня. Можна буде й автограф, і двзнатися про нову книжку Приходьте, ну і не забувайте до мене 7 серпня о 16:00 на дискусію про українську кухню, а 8 серпня о 13:00 на презентацію книжки "Коньяку для містера Черчилля" та розмову з Любком Дерешем про фудфікшн.

Ніяк не міг дописати відгук на "Хороші передчуття" Богдана Коломійчука. Але дуже треба, бо книжка не з тих легких ло читання, але вартих максимального поширення. Це художньо-публіцистична збірка, присвячена війні. Війну Бондан Коломійчук бачив зблизька, адже служив на Донбасі бойовим медиком. Деякі оповідання збірки більше схожі на художні. Деякі — чисто статті. Та чого чисто, у деяких випадках прямо вказано, що вони написані як колонки для міжнародних медій. Мені здається, книжку можна читати як певну відповідь на Гемінгвей нічого не знає чи навіть продовження, хоча впевнений, що автор не мав такого на думці. Але тема та ж, поєднання документального з художнім те ж. Лише Артур Дронь писав надривно, різко, витягуючи назовні сховані емоції. Богдан Коломійчук про те ж пише рефлексійно, раціонально, якось навіть меланхолійно. Особливістю побудови тут є постійна паралель між цивільним життям і військовим. Спочатку у порівнянні баченого і пережитого автором у дитинстві на Волині з тим, що пізнав на Донеччині. Пізніше — між реаліями бліндажів та тилових міст. Коломійчук намагається, як мені здається, перекинути місток між військовими і цивільними, між Дронем і останнім Дерешем, скажімо так. Деколи це доволі некомфортно, адже правда. Але ж не може бути комфортною книжка про війну. Скажу чесно, одне з оповідань, чи радше статтю, найбільш публіцистичну, я не дочитав. Але всі решта мені імпонували, що більш художні чи репортажні — тим більше. Книжку однозначно рекомендую. Думаю, якщо ви не могличитати про війну, але хочете спробувати, то це чи не найкращий варіант для початку. Автор дуже обережний із читачем.

Вирішив у порядку підтримки придбати Багряний зріз Фабули для себе і Полум'я чорного золота: Хаен — для бібліотеки, адже читав цей роман як бета-рідер. На жаль, у цей момент можливості обмежені, але при нагоді обов'язково додам і щось від Жоржа, і зрештою від інших видавництв. Адже за останні місяці постраждали їх десятки, і Нора Друк, і ВСЛ, і Книголав, і багато-багато інших 🤕

Як же мене дістали "прості маленькі українці" (ТМ) і російські боти, які під дописами про підтримку видавництв пишуть, що "шкодувати за книжками, коли гинуть люди бла-бла-бла..." Я навіть не знаю, як що тут пояснювати, в мене про книжки "зашито по дефолту" 🤷

Чому ніхто не казав мені раніше, наскільки красива фантазія у Катерини Корнієнко, і яка плавна робота з текстом. Не пише, а дихає. І от ніби з перших кількох сторінок розумію, що не моя вікова категорія, але ж якось сторінка за сторінкою і за двогодинний переліт майже пів книжки прочитав, не хочеться відриватися. Не кажучи про те, наскільки реалістичні моменти дорослішання і пов'язаних з ним труднощів. Згадав, як мене шокувала поява вусів у мене в тринадцять років, і дівчину зі школи, яка влітку ходила в колготах, бо, як виявилося пізніше, стидалася волосся на ногах, яке треба було дуже роздивитися. "Дивокровці" — один із рідкісних випадків, коли ще не дочитав книжку, а вже хочеться рекомендувати. Особливо підліткам. Тепер розумію, чому дехто так чекав на її книжку Грибних справ підсмайстра.

Знаю, що ця тема в видавців не популярна, але все ж ситуація штоахає подискутувати. Адже обстріли книжкових складів — очевидно зумисні, а за таких умов, здається, видавництвам просто доведеться більше займатися електронними книжками. Ну і непогано б державі подбати про жорсткіше законодавство проти піратства, особливо в сенсі норм, які забезпечать виконання. Недавно економіст Юрко Гайдай наводив статистику, як події в Ормузі різко стимулювали продаж електромобілів в Європі. Тут би щось схоже, тим більше, що величезна кількість споживачів української книжки живуть за кордоном.

Сьогодні внаслідок ворожої атаки постраждав логістичний центр RNK-Ranok, де зберігалися книги видавництв «Ранок», «READBERRY», «Жорж», «Фабула», «Ще одну сторінку», «Варвар» та інших. Масштаби пошкоджень ще уточнюються, роботи з ліквідації пожежі тривають. Відправлення з сайту видавництва «Ранок» , як і сайту «Книголенд» тимчасово зупинені. Підтримати нас уже зараз можна, завітавши до фізичної книгарні Книголенд чи будь-якої іншої книгарні поруч із вами, та придбавши наші книжки. Дякуємо, що ви з нами.

Оце натрапив на отаке сексистське зауваження в Непозбувному книгочитуні і як чоловік, який а) кілька разів робив таке сам і б) по роботі відстежує поведінку споживачів ресторанів багато років — тихенько сміюсь. По факту: — Жінки значно частіше за чоловіків обирають заклад, якщо йдуть двоє чи сім'я — Натомість чоловіки трохи частіше обирають страви за двох і суттєво частіше вирішують будь-які непорозуміння чи "ситуації" П. с. Згадав оце, що в мене в "Коньяку для містера Черчилля" в одному з оповідань буде ситуація в цьому ключі, і хоч оповідання про травня 1945-го року, конкретно цей епізод взятий з мого життя (це потім вказується в примітках наприкінці книжки)

Коли заходиш у пошту, відкриваєш лист з анонсом і припухаєш від списку прізвищ 🤯 Нагадаю, що 7 серпня о 16:00 говоримо з Ольгою Дорош про українську кухню, а 8 серпня з Любком Дерешем про фудфікшн і що їли Черчилль, Рузвельт, Шептицький, Вишиваний та інші творці історії.

А ось і афіша ще однієї книжкової події під час Бестселер-фесту, цього разу наша спільна з Ольгою Дорош від Віхоли. Ольга — нутриціологиня, авторка "Що і скільки їсти", це одна з рідкісних книжок на тему, яку я не відклав, а дочитав, бо вона раціональна і пропонує різні варіанти й підходи, а не нав'язує якусь одну модну теорію. Ну а я там буду як автор "Фантастичної історії української кухні". Про інший виступ — із Любком Дерешем про фудфікшн і мою нову книжку "Коньяку для містера Черчилля!" писав отут https://t.me/SuchUkrLitr/169 Отут описував детально про книжку "Коньяку для містера Черчилля" та історії, які в неї входять https://www.facebook.com/share/p/199xifngrx/ Програма Бестселерфесту — тут: https://bestseller.fest.lviv.ua/programa#details Фантастичну історію української кухні можна придбати тут: https://www.vikhola.com/product-page/fantastychna-istoriia-ukrainskoi-kukhni-book Мій роман "Орден Лева та ключа" тут: https://www.vikhola.com/product-page/orden-leva-ta-kliucha-book Книжку Ольги Дорош "Що і скільки їсти" — тут: https://www.vikhola.com/product-page/shcho-i-skilky-yisty-book

Сьогодні День вшанування пам'яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Говорили з Наталкою Маринчак і Сергієм Демчуком на Радіо Накипіло, я згадала в розмові кілька книжок, але ще більше не встигла озвучити, бо і часу було небагато, і я не всі читала. Але є одна книжка, за яку я особливо вдячна команді The Ukrainians Publishing. Платформа пам’яті «Меморіал» та Медійна ініціатива за права людини готували це видання з великою повагою до пам'яті загиблих в Оленівці, а видавництво зробило дуже естетичне оформлення й пустило у світ. І направду повага до пам'яті має бути саме такою: Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система https://shop.theukrainians.org/products/olenivka І процитую слова Катерини Калитко з нашої книжки, яка от-от піде в друк: Бо якщо ти любиш — ти віриш, коли він каже: ми перейдемо по струні над хижим урвищем вражим. Ми крихкі несказанно, та рівно настільки ж уперті. І не буде смерті.

Оце ж яка крута компанія у мене, а ще ж скільки авторів від інших видавництв, і це лише один день 8 серпня. Моя презентація о 13:00. Повна програма фестивалю: https://bestseller.fest.lviv.ua/programa#details