Програма «Ти як?»

У шаленому ритмі життя, у тривалій напрузі ми не відразу помічаємо, як виснажуємося. Здається, тримаємося, та з кожним днем все гірше. У цей час важливо помітити дзвіночки про втому, що накопичилася, і вчасно потурбуватися про свій стан — змінити діяльність, звички, переглянути режим сну й харчування, спосіб проведення вільного часу тощо. Якщо вам важко впоратися зі стресом та його наслідками самостійно, зверніться за рекомендацією до фахівця. Допомога поруч ❤️‍🩹

Сьогодні у програмі: «що означав той погляд шефа?», «мене скоротять?», «де я буду через 5 років?» 🙈

Тепер сімейні лікарі бережуть не тільки фізичне, а й ментальне здоровʼя ❤️‍🩹 На початок 2024 року близько 70 тисяч медпрацівників (з них 16 тисяч — сімейні лікарі) пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP і тепер можуть надавати підтримку з ментального здоров’я. Тобто кожен третій «сімейний» наразі може розпізнати, діагностувати, допомогти, або ж за необхідності направити до вузького спеціаліста. Розкажіть сімейному лікарю про: 🔸 порушення сну 🔸 тривалу відсутність апетиту 🔸 тривожність, напругу в тілі, панічні атаки 🔸 нав'язливі думки про те, що може статися щось погане 🔸 пригніченість, апатію, бажання сховатися від усього світу Ця послуга є безкоштовною, адже надається у межах Програми медичних гарантій. Якщо у вас досі немає сімейного лікаря, і ви не знаєте, до кого звернутися, скористайтеся онлайн-мапою на сайті НСЗУ або ж зателефонуйте за номером 16-77.

Коли трапляється лихо, вони перші поспішають на допомогу. Вдень чи вночі, вони приспіють і ризикуватимуть власними життями, аби врятувати життя інших. Рятувальники, пожежники, медики, поліцейські, психологи, комунальники — ось вони, герої, які часто лишаються за кадром, але щодня заслуговують на щиру подяку. Подумки чи вголос — частіше дякуймо тим, хто рятує життя попри страх і втому. Попри те, що постійно доводиться бачити горе та переживати біль інших. І ми дякуємо тим, хто підтримує нас усіх ❤️‍🩹 У дні масованих обстрілів рятувальники не лише діставали людей з-під завалів, гасили пожежі, реанімували, а й піклувалися про ментальне здоров'я постраждалих. Понад 50 психологів поліції та ДСНС, які пройшли відповідну підготовку у межах програми «Ти як?» і долучилися до бригад екстреного реагування, надали підтримку 700 українцям по всій країні. Пишаємося та відчуваємо безмежну вдячність. 📷 МВС України

Поговоріть про своє ментальне здоров'я із сімейним лікарем ❤️‍🩹 Не варто недооцінювати вплив ментального здоров'я на фізичне. Особливо він посилився під час війни, коли суттєво зросли навантаження на психіку кожного з нас. Зокрема й тому фахівці первинної ланки (серед них і сімейні лікарі) наразі навчаються за програмою ВООЗ mhGAP. Отримані знання дозволяють їм виявляти проблеми з ментальним здоров’ям, які також можуть вплинути на здоров’я фізичне. Слід пам’ятати, що сімейний лікар не замінить психолога, психотерапевта чи психіатра, але у разі потреби зможе надати пацієнту підтримку чи перенаправити до вузьких спеціалістів. Аби знайти лікаря з відповідною підготовкою у своєму регіоні: 💻 скористайтеся онлайн-мапою на сайті НСЗУ ☎️ або зателефонуйте за номером 16-77

А ще емоції доводять, що ми з вами — живі люди, які мають почуття. Приймайте та проживайте їх усі 😌

Коли рідні чи близькі нам люди йдуть на фронт, це випробування і подвійний стрес для всієї родини. Та ще складніше дати собі раду з цим малечі, яка не має відповідей на безліч запитань і сприймає реальність дещо інакше. Сьогодні тисячі українських дітей чекають з фронту дідуся, брата, маму чи тата, а дехто і обох батьків. В цей період малеча особливо вразлива і як ніколи потребує підтримки. Психологи Центру здоров’я та розвитку «Коло сім’ї» радять за можливості не розривати зв’язок дитини з близькою людиною, висловлюватися обережно, але бути щирими, а ще — не забувати про активності, які допоможуть пережити тривогу і смуток ❤️‍🩹

Це нагадування подихати 😌 Коли тривожність краде думки, згадуйте просту техніку дихання по трикутнику. Вона допоможе приборкати емоції та зібратися. Ритм дихання можна змінювати та робити його найбільш комфортним для себе.

Початок нового року — час обіцянок собі. Пообіцяйте піклуватися про ментальне здоров’я — своє та близьких ❤️‍🩹 А якщо не знаєте, з чого почати, ось кілька порад. Завжди можна почати з простого.

Під час повітряної тривоги ми можемо впіймати себе на моторошній думці, що чекаємо вибухів, а коли чуємо їх — ніби відчуваємо певне полегшення. Так само підсвідомо можемо романтизувати хвилини небезпеки, коли загроза минає — згадувати обстріли, час в укритті чи блекаути з певним теплом, і це лякає 🫣 Забіжимо наперед, аби заспокоїти тих, кому ці відчуття теж знайомі: ви точно не збожеволіли і не стали жорстокими — так працюють захисні механізми нашої психіки (і це добре, що вони працюють).  Як і чому виникає ця гра нашого розуму — пояснює психологиня ЮНІСЕФ Україна Надія Браницька.

Аби підбити підсумки року, перша леді Олена Зеленська також зустрілася з представниками регіонів України, відповідальними за впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Більше про висновки та головні задачі на наступний рік — на сайті Президента України.

Чи ґуґлю я кожен незнайомий номер, який мені дзвонить? Ха-ха, та ну ви що… 👀

У мобільних застосунках BetterMe з’явилася Програма підвищення продуктивності на роботі — це набір порад для запобігання вигорянню, розроблений психологами з України та США, різноманітні тренування для підвищення концентрації, освітні курси, медитації, рецепти для здорового харчування. Втома й вигорання — основні проблеми, що знижують продуктивність на роботі. Тож BetterMe та Міністерство економіки України в межах ініціативи «Ти як?» розробили програму для підтримки фізичного та ментального здоров’я працівників. Кишеньковий порадник навчить протидіяти стресу, збиратися та концентруватися, коли все валиться з рук, вчасно та якісно відпочивати. Усі роботодавці України можуть приєднатися до програми безкоштовно — для цього необхідно лишити заявку на сайті BetterMe 📲

Зараз нам може здаватися, що позаплановий вихідний чи відпустка — це щось недоречне або й заборонене. Та варто пам’ятати, що для нормальної роботи організму відпочинок є необхідним, а особливо в умовах тривалого стресу. Якщо вранці буквально примушуєте себе сісти за роботу, вдень ледь стягуєте, а ввечері хочете, аби вас просто не чіпали — візьміть перерву. ▫️ Вимкніть телефон і нарешті добре поспіть; ▫️ приготуйте щось смачне та неординарне; ▫️ поскладайте пазли чи конструктор; ▫️ послухайте нові альбоми чи подкасти; ▫️ почніть нову книгу; ▫️ згадайте, які фільми пропустили через брак часу; ▫️ влаштуйте собі прогулянку містом, загляніть до кав’ярні; ▫️ зробіть удома перестановку, повикидайте непотріб; ▫️ помедитуйте; ▫️ сходіть у басейн чи до тренажерної зали. Не переймайтеся тим, що ви будете робити та чи не згаєте час. Не згаєте, адже зможете переключитися та відновити сили ❤️‍🩹

Це вам нагадування, раптом вирішили завтра трохи попрацювати 🙅🏻‍♀️

Усі ми час від часу відчуваємо тривожність 😬 Зазвичай хвилювання через певні події чи буденні клопоти триває недовго — від кількох хвилин до кількох днів. Але для деяких тривожність — це не просто напружений день чи занепокоєння. Як наслідок тривалого стресу вона може тривати протягом тижнів, місяців і навіть років. Може переростати у тривожний розлад і заважати людині жити повноцінним життям. Пам’ятаймо про це та поважаймо одне одного 🤍 ℹ️ Якщо ви чи ваші близькі страждаєте на постійну тривожність, спробуйте щоденні вправи й техніки для заспокоєння, перегляньте свій графік — переконайтеся, що достатньо відпочиваєте, повноцінно харчуєтеся, знаходите час для себе. Якщо вам не вдається подолати тривожність самотужки, не соромтеся звернутися до спеціаліста.

Перша леді Олена Зеленська, прем’єр-міністр Денис Шмигаль та представники 11-ти міністерств підбили підсумки цьогорічної роботи Міжвідомчої координаційної ради з впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Більше про висновки та напрацювання року — на сайті Президента України.

Згадуємо прості техніки дихання, які стануть у пригоді в стресових ситуаціях 😌 «Дихання по квадрату» — одна з найпоширеніших технік, яка допоможе опанувати емоції, знизити відчуття тривожності, наситить організм киснем. Вона не потребує особливих умов, тож виконати її можна будь-де: вдома, в машині, в школі чи в укритті. Уявіть перед собою квадрат. Зосередьтеся на диханні та рухайтеся зором по гранях фігури — на вертикальних робимо вдих/видих, на горизонтальних — паузи: 1️⃣ неспішно вдихаємо і рахуємо до чотирьох; 2️⃣ робимо паузу і теж рахуємо до чотирьох; 3️⃣ поволі видихаємо (1,2,3,4); 4️⃣ робимо пазу (1,2,3,4). Повторіть вправу кілька разів. Якщо відчуваєте дискомфорт, спробуйте інший ритм, який буде зручним для вас 🫶🏻

Періоди темряви через можливі відключення електроенергії буде легше пережити, якщо підготуватися до них заздалегідь. Окрім речей першої необхідності — ліхтариків, батарейок, теплого одягу — варто подбати про те, як допомогти дітям здолати тривожність та зробити час без світла комфортним і затишним, наскільки це можливо 🔦 Страх темряви — це, з одного боку, віковий страх у дітей, з іншого — один із наслідків тривалого стресу. У темряві ми втрачаємо відчуття кордонів, тіла та орієнтацію в просторі. Будьте обережні з доторками до дитини. Перше, що необхідно зробити, — дати відчуття простору: «Стіни тут, стеля ось там». Контроль повертає відчуття впевненості. Домовтеся з дитино, за що вона буде відповідати — вмикати ліхтарик, дбати про свою іграшку чи улюбленця. А щоб відволікти дитину, запропонуйте пограти в ігри. Гра — найпростіший спосіб трансформувати напругу. У партнерстві з ЮНІСЕФ Україна

Хто з вас?