Elevatorist.com

Компанія Bühler Group вивела на ринок інноваційну систему Nutrex 7 Series, призначену для виготовлення кормів, зернових продуктів та екструдованого борошна. Як повідомляє World-Grain, ключовою особливістю новинки стала сучасна система керування з можливістю дистанційного моніторингу через браузер. Обладнання підтримує функції відстеження загальної ефективності (OEE) та контролю критичних точок (CCP). Розробники приділили особливу увагу гігієні та ергономіці: 🔹Оновлений дизайн із піднятою рамою полегшує доступ для прибирання. 🔹Гідравлічний блок інтегровано збоку, що прискорює процес миття. 🔹Конструкція з нержавіючої сталі повністю адаптована до вологого очищення.

Компанія «ТАС-Логістик» (група «ТАС») оголосила про закупівлю послуг із технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів через платформу SmartTender. Основною стратегією тендерів є географічний поділ за регіональними кластерами (Львівська, Одеська, Придніпровська та Південно-Західна залізниці), що дозволить суттєво зменшити порожній пробіг парку. Важливим критерієм вибору партнерів стала готовність до роботи з новими стандартами «УЗ Вагон-Сервіс». Зокрема, компанія надає перевагу контрагентам, які підтримують електронний документообіг, запроваджений філією УЗ з 1 травня.

💰НАБУ та САП завершили розслідування масштабної схеми заволодіння зерном ДПЗКУ. За даними слідства, державі завдано збитків на суму понад $60 млн. Організатором оборудки виступив власник міжнародного зернотрейдера. У 2014 році він, залучивши посадовців ДПЗКУ, реалізував зерно за дешевшою вартістю підконтрольним фірмам. Продукцію відправили до Саудівської Аравії, проте державна корпорація оплату так і не отримала. Учасники оборудки легалізували через кіпрські офшори $40,9 млн. Загалом у справі шість осіб. Четверо вже отримали обвинувальні вироки, щодо інших тривають судові розгляди.

На аграрному ринку США назріває серйозна проблема: виробники масово відмовляються від участі в опитуваннях Міністерства сільського господарства (USDA). За даними Bloomberg, рівень відгуків у березневому дослідженні впав до критичних 36% проти 60% у 2018 році. Аграрії вважають, що державна статистика часто грає проти них. Зокрема, січневий звіт, що неочікувано показав рекордний врожай кукурудзи, обвалив ціни на біржі в Чикаго, попри очікування ринку щодо дефіциту. Крім того опитування вимагають багато часу та точних розрахунків, на які у фермерів під час сезону просто немає ресурсів. Через поспіх дані часто заповнюються «на око», що ставить під сумнів точність фінальних звітів. Експерти попереджають: оскільки дані USDA є світовим еталоном, зниження якості статистики посилить волатильність цін на зерно. Для розв'язання проблеми відомство готує програму «One Farmer, One File», що має автоматизувати збір інформації.

🚉 У Львівській області стартувала розробка техніко-економічного обґрунтування для модернізації 60-кілометрової ділянки європейської колії (1435 мм) на відрізку Рава-Руська — Брюховичі. Проєкт, вартість якого оцінюють у 9 млрд грн, стане ключовою ланкою залізничного маршруту між Львовом та Варшавою. Під час наради 5 травня за участю «Укрзалізниці» та місцевих громад було затверджено «дорожню карту» реалізації проєкту. Заступник голови Львівської ОВА Юрій Бучко наголосив, що розвиток євроколії є стратегічним пріоритетом, який посилить економічну інтеграцію з ЄС та покращить логістику регіону. Нагадаємо, що у 2022 році вже було відновлено 8 км колії від Рави-Руської до держкордону (Гребенне), а з осені 2023 року курсує поїзд сполученням Варшава — Львів — Чернівці з пересадкою, що дозволило розвантажити автомобільні пункти пропуску.

Посольство України в Ізраїлі офіційно звернулося до місцевої поліції із заявою проти компаній Zenziper та Dizengoff Trading. За даними дипломатів, які наводить видання Haaretz, підприємства можуть бути причетні до ввезення української пшениці, незаконно вивезеної РФ з окупованих територій. Dizengoff Trading отримала понад 43 тис. тонн збіжжя з борту ABINSK. Слідство припускає, що близько 16,5 тис. тонн цього вантажу було викрадено в Бердянську та Севастополі, а згодом перевантажено на ABINSK у Чорному морі (район стоянки «Кавказ»). Для маскування маршруту судно регулярно вимикало транспондери. Постачальником виступила зареєстрована в Дубаї російська фірма Strategic Grain Management. В Dizengoff Trading заявляють, що діяли законно, мають усі документи та чекають на роз’яснення від влади Ізраїлю. Наразі Київ вимагає проведення лабораторної експертизи зерна та готує санкційні списки спільно з ЄС.

Початок 2026 року став справжнім викликом для Крюківського вагонзаводу. Якщо минулої весни підприємство хвалилося прибутком, то зараз цифри у звітах засмучують. Підприємство закінчило квартал з «мінусом» у 47,6 млн грн (хоча торік у цей же час мали 3,3 млн грн чистого прибутку). Дохід просів утричі — до 371 млн грн. За три місяці завод продав 74 вантажні вагони. Левову частку (61 штуку) відвантажили в березні. Зараз завод тримається на приватних компаніях. Купують в основному зерновози, цистерни для нафтопродуктів та платформи для контейнерів. З експортом поки складно: поставки до Литви були символічними — менш як пів відсотка від усіх продажів. Причини падіння прибутків: війна, побита логістика та слабкий апетит бізнесу до дорогих покупок. Але є й хороші новини — наприкінці кварталу ситуація почала стабілізуватися.

🚧 Польща налаштована збудувати в Україні першу платну автостраду, яка з’єднає кордон зі Львовом. Мова про 80-кілометрову ділянку траси М10 від пункту «Краківець». Поляки хочуть зробити цю дорогу продовженням своєї магістралі А4. Варшава дає гроші та своїх будівельників, а натомість отримує право роками збирати плату за проїзд. Якщо все піде за планом, рамкову угоду підпишуть уже 25–26 червня на конференції у Гданську. Будувати планують за польськими правилами та під їхнім повним контролем.

Для олійного напрямку МХП 2025 рік видався неоднозначним. Компанія оприлюднила свіжий звіт. Рік був непростим для маржинальності олії, але компанія робить ставку на сою, намагаючись збалансувати результати. Продажі соняшникової олії відчутно «схудли» — мінус 41%. Реалізували 238 тис. тонн проти минулорічних 403 тисяч. А от соя навпаки — дала драйву: тут маємо ріст на 43% (продали 76 тис. тонн). Виручка впала з $457 млн до $394 млн. Ще болючіше виглядає ситуація з прибутковістю: EBITDA сегмента скоротилася майже в чотири рази — до $14 млн, а маржа впала з впевнених 11% до скромних 4%. За рік заводи видали «на гора» понад 252 тис. тонн соняшникової олії та майже 57 тис. тонн соєвої.

Європейський Союз — ключовий покупець української високоолеїнової соняшникової олії у 2025/26 МР (вересень–березень) — скоротив імпорт до 84,3 тис. т (-22%). Його частка у структурі експорту впала до 60% проти 72% у попередньому сезоні. Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ». Натомість Україна активніше розширює присутність на інших ринках. Зокрема, Малайзія наростила імпорт на 82%, Сінгапур — більш ніж у 30 разів, стабільно зростають США та Канада. Крім того, розширюється географія експорту на Близький Схід попри геополітичні ризики — зокрема в Саудівській Аравії імпорт зріс на 47%.

✅У 2025/26 МР (липень–квітень) Україна зменшила експорт більшості продуктів переробки зерна, водночас поставки макаронних виробів і кускусу зросли. Про це повідомила пресслужба Спілки «Борошномели України». За даними галузевої асоціації, за вказаний період було експортовано: 🔸 52,6 тис. т пшеничного борошна (проти 54,6 тис. т за аналогічний період у 2024/25 МР); 🔸 1,4 тис. т інших видів борошна (4,2 тис. т р/р); 🔸 21,8 тис. т круп і гранул (27,4 тис. т р/р); 🔸 49,6 тис. т зерна, обробленого іншими способами (53,0 тис. т р/р); 🔸 308,2 тис. т висівок (308,5 тис. т р/р). При цьому експорт макаронних виробів і кускусу зріс до 25,2 тис. т проти 21,8 тис. т у відповідний період минулого сезону.

💸Аграріям та експортерам варто готуватися до нових цінників: в Україні планують підняти вартість фітосанітарного огляду. Проєкт постанови вже з’явився на сайті Держпродспоживслужби. Кажуть, що старі тарифи давно «відірвалися від реальності» і не покривають фактичних витрат, особливо з урахуванням війни та нинішньої економіки. Йдеться про оновлення тарифів на огляд різних видів продукції — зокрема зерна, насіння, деревини та іншої підкарантинної продукції. Якщо вантаж оглядають одночасно інспектор і фахівець державної лабораторії (який відбирає зразки), плату за послугу розділять навпіл. Але є нюанс: це правило не стосується приватних лабораторій — там доведеться платити за повним прайсом.

Кількість атак дронами-камікадзе української портової інфраструктури, за даними Мінрозвитку, підскочила до критичних позначок: якщо за початок 2025 року нарахували 75 БпЛА, то за цей же період 2026-го — вже понад 800. За час великої війни в портах постраждало понад 900 об’єктів, серед яких і цивільний флот — пошкоджено 177 суден. Травень 2026 року розпочався з нових обстрілів: 🔹5 травня (сьогодні вранці): Росія вдарила по порту Великої Одеси. Постраждало цивільне судно під прапором Островів Кука. 🔹3 травня: Атака на припортову зону забрала життя водія вантажівки, який перебував поруч із місцем прильоту. 🔹1 травня: Під ударом опинилися порти Дунаю та Одещини — пошкоджено склади та причали. Попри постійні спроби ворога паралізувати логістику, українські порти не зупиняються. З початку 2026 року вони вже встигли обробити майже 30 млн тонн вантажів.

«Південно-Київський агрохолдинг», який пов’язують із колишнім міністром агрополітики Миколою Сольським, почав активно змінювати господарів. Причина — великі борги. Як з’ясував Latifundist.com, компанії холдингу переходять до рук кредиторів та великих гравців ринку. 🔸 Київщина: Частину земельного банку (права оренди) забрав агрогігант «Кернел». 🔸Кіровоградщина: Ключовий актив — «Альдер Холдинг» — змінив власника в березні 2026 року. Замість Олексія Оленченка (директора холдингу Сольського) компанію очолив Євген Корольов. Він тісно пов'язаний із Анатолієм Дєточкою, власником «Голден Агро». За даними джерел, структури Сольського заборгували чималу суму за поставлене зерно. Оскільки грошей не знайшлося, у лютому цього року Сольський нібито сам запропонував віддати кіровоградський кластер у рахунок боргу. Утрясання паперів та закриття угоди зайняло близько місяця. Агрохолдинг ексміністра фактично розпадається на частини: щось іде за борги партнерам, а щось — потужнішим агрохолдингам.

❌Плани на створення індустріального парку «Ладомир Еко Парк» у Володимирі поки що залишаються на папері. Міська рада не дала «зелене світло» концепції проєкту, про що розповів нардеп Дмитро Кисилевський у своєму свіжому огляді промислових парків. Ініціатор проєкту, «Волинська біоенергетична компанія», планувала розгорнути роботу на території колишнього цукрового заводу. Проте місцеві депутати ідею не зацінили. Головний камінь спотикання — екологія. У мерії виникли серйозні сумніви щодо того, наскільки безпечним для довкілля та мешканців міста буде таке сусідство.

🌾В Україні з нішевими культурами ситуація неоднозначна. З одного боку, нема переповнених «нішою» елеваторів, але з іншого — ціни скачуть так, що аграрії просто не знають, до чого готуватися. Про тенденції для гороху, ячменя та жита розповів продакт-менеджер відділу насінництва «Віломікс Україна» Святослав Кравчук, пише Latifundist.com. Горох: Тут справжня «цінова яма». Ціни обвалилися майже вдвічі. Поки Канада домовляється з Китаєм, а Індія закривається квотами, українським фермерам довелося пригальмувати з експортом. Площі під посів уже скоротили, тож тепер надія лише на те, що дефіцит у майбутньому нарешті підштовхне цінник вгору. Жито: Тут ситуація розвернулася на 180 градусів. Запасів нуль, а 40% того, що посіяли, піде на корм худобі. Відтак можливий імпорт культури. Ціна на жито зараз навіть вища, ніж на гарну пшеницю, але фермери все одно обережні — бояться, що завтра ринок знову «просяде». Ячмінь: Тут усе тримається «на тоненькому». Експортувати важко, бо конкуренція у світі шалена. До того ж погода цього року постійно вставляє палиці в колеса: то сіяти пізно почали, то хвороби через вологість чіпляються. Прогнозувати врожай зараз — справа невдячна. Нішевий ринок — зараз гра для терплячих. Логістика не підводить, але цінові гойдалки змушують аграріїв постійно тримати руку на пульсі.

На вітчизняному ринку сої, за даними аналітиків Spike Brokers, спостерігається чіткий розподіл між експортним та внутрішнім секторами. Наразі внутрішня переробка пропонує аграріям вигідніші умови, ніж продаж на експорт. Протягом останнього тижня цінові вектори розійшлися: 🔸Експорт (ГМО соя, CPT Одеса): зниження до 432 $/т (-$1). 🔸Переробні заводи: зростання вартості до 500 $/т з ПДВ (+$2). Значний ціновий розрив змушує трейдерів поступатися партіями товару місцевим заводам. Особливо це відчутно в регіонах, де високі витрати на логістику до портів роблять експортні ціни ще менш привабливими.

У ніч на 3 травня внаслідок масованої атаки БпЛА у Чорноморську постраждав олійний термінал «Кернел». Були зруйновані та пошкоджені резервуари для зберігання рослинної олії. Витекло понад 1100 тонн продукції, який оперативно локалізували та не допустили потрапляння олії в море. Удар також спричинив масштабну пожежу на частині виробничих потужностей. Через значні руйнування термінал тимчасово призупинив приймання та відвантаження продукції. Експорт олії відбувається іншими шляхами. Кернел задіює партнерські портові термінали в Одесі та на Дунаї, а також наземну логістику.

Бразилії не вистачає елеваторів для зерна: дефіцит потужностей — 135 млн тонн! 🇧🇷🌾 Поки врожаї в Бразилії б'ють рекорди (очікується 357 млн т у сезоні 2025/26), інфраструктура за ними не встигає. Виробництво зростає майже вдвічі швидше, ніж будуються нові елеватори. Фермери змушені скидати зерно за низькими цінами одразу після жнив, бо його ніде тримати. • Бракує близько 5–7 тисяч елеваторів. • Ціна питання — $30 млрд. Особливо гостро стоїть питання зберігання «вдома»: у Бразилії лише 16% зерна лишається на фермах, тоді як у США цей показник у чотири рази вищий. Це створює величезні черги та транспортний колапс у сезон збирання.

🟢Компанія «Галс Агро» успішно заміщує традиційне паливо альтернативними джерелами енергії для сушіння зерна. Як повідомив Павло Пустовойт, заступник гендиректора СТОВ «Цукровик», зерносушарки малої потужності працюють на деревній трісці власного виробництва та відходах очищення соняшнику. Технологічні розрахунки показують, що витрати тріски становлять близько 3 кг на один тонновідсоток (наприклад, 9 тонн палива на 300 тонн кукурудзи). Фахівець наголосив, що для стабільної роботи шнеків теплогенератора тріску необхідно попередньо сепарувати. На думку Пустовойта, такий підхід є ідеальним для невеликих фермерських господарств, які можуть самостійно заготовляти ресурс, розчищаючи лісосмуги.