Elevatorist.com

⬇️Залізничний експорт олії та шротів у квітні трохи «просідав». Бізнес масово розвертає фури та вагони в бік Європи, подалі від неспокійних портів Великої Одеси. На нараді 7 травня Валерій Ткачов («Укрзалізниця») пояснив це просто: ворог цілить саме по місцях зберігання олії. Ризикувати товаром у портах ніхто не хоче, тому понад половину олії (58%) та майже весь шрот (84%) тепер відправляють через сухопутні кордони на заході. Хоча загальні обсяги дещо впали порівняно з березнем, тренд на «сухопутну логістику» лише посилюється.

📲 Україна та Азербайджан запускають e-Permit 🚛 Україна підписала меморандум з Азербайджаном про впровадження електронних дозволів для міжнародних вантажних перевезень. Азербайджан — перша країна, з якою ми запускаємо цей формат. ✅ Запуск планується вже до кінця року (за підтримки GIZ). 🤝 Також на Саміті в Лейпцигу обговорили «Середній коридор», розвиток поромів та спільну роботу залізниць України, Грузії та Азербайджану. Наша країна стає важливим хабом між Азією та ЄС!

Попит з боку Греції, Іспанії, Італії та Нідерландів підштовхнув ціни на українську кукурудзу до позначки 226 $/т. Аналітики ВАР (кооператив «ПУСК») зазначають, що Україна залишається стратегічним постачальником для ЄС, особливо на фоні прогнозів щодо скорочення посівів у США та Франції. Попри світову тенденцію до зменшення площ, українські аграрії можуть збільшити посіви кукурудзи на пів мільйона гектарів. Експерти прогнозують, що в новому сезоні середня ціна на умовах CPT сягне 240–245 $/т.

Реєстр індустріальних парків України поповнився двома новими майданчиками: «Меджибіж Інвест Парк» (Хмельниччина) та «БІОІНДАСТПАРК» (Одещина). Як повідомляє Мінекономіки, обидва проєкти орієнтовані на сучасні технології та принципи циркулярної економіки. 🔹Хмельницька обл.: Парк площею 13 га зосередиться на будматеріалах та агропереробці. Очікувані інвестиції — близько 350 млн грн. 🔹Одеська обл.: На 11,5 га розвиватимуть харчову промисловість та машинобудування. Початкові вкладення ініціатора складуть 185 млн грн із подальшим залученням приватного капіталу.

Група «РОСТОК-ХОЛДИНГ Агро» продає свої активи на Чернігівщині — «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», «Демор» та «Новгород-Сіверський елеватор». Про це свідчить інформація АМКУ. Покупцем виступає компанія UTF AG. Це швейцарська компанія-нерезидент, яка пов’язана з «Кролевецьким комбікормовим заводом». За даними «Карти елеваторів», Новгород-Сіверський елеватор має потужність одночасного зберігання 33,5 тис. т. А більше інформації про зеросховища України можно дізнатися з Карти елеваторів. На неї можна оформити платну підписку.

😡Росія обстріляла 5 травня олійноекстракційний завод «Потоки» в Дніпрі. Про це повідомив міський голова міста Борис Філатов. За його словами, під удар потрапили також склади супермаркету «Varus».

Агрохолдинг «Кернел» оголосив про продаж балкера Rotterdam Pearl V., придбаного наприкінці 2023 року. Як повідомили у пресслужбі компанії, це рішення знаменує перехід до більш гнучкої операційної моделі та поступову відмову від утримання власного флоту. Судно дедвейтом 55 тис. т було частиною антикризового плану на 2023–2024 роки, коли ринок потерпав від дефіциту фрахту та аномально високих ставок. За словами директора з логістики Миколи Мірошниченка, власний флот дозволив компанії зберегти контроль над експортом у критичний період. Проте стабілізація «зернового коридору» та поява вільного тоннажу на ринку зробили оренду суден доцільнішою, ніж їх утримання. Наразі у власності «Кернел» залишається лише танкер MAVKA (13,5 тис. т) для транспортування олії. Компанія планує зосередитися на основних бізнес-процесах, але готова повернутися до розширення флоту у разі зміни ринкової кон’юнктури.

На поточному тижні на експортному ринку України, за даними ІА «АПК-Інформ», зафіксовано зростання закупівельних цін на пшеницю врожаю 2026 року. Зокрема, у портах Великої Одеси котирування на зерно 2-го та 3-го класів піднялися на 2–4 $/т порівняно з минулим тижнем, досягнувши показників 219–227 $/т та 218–226 $/т CPT-порт відповідно. Головним драйвером зростання стала посилена конкуренція серед експортерів. Оскільки аграрії наразі стримують продажі, обмежена пропозиція змушує покупців переглядати ціни в бік підвищення. Проте потенціал для подальшого здорожчання обмежений через негативну динаміку ф’ючерсів на світових торгових майданчиках.

Компанія Bühler Group вивела на ринок інноваційну систему Nutrex 7 Series, призначену для виготовлення кормів, зернових продуктів та екструдованого борошна. Як повідомляє World-Grain, ключовою особливістю новинки стала сучасна система керування з можливістю дистанційного моніторингу через браузер. Обладнання підтримує функції відстеження загальної ефективності (OEE) та контролю критичних точок (CCP). Розробники приділили особливу увагу гігієні та ергономіці: 🔹Оновлений дизайн із піднятою рамою полегшує доступ для прибирання. 🔹Гідравлічний блок інтегровано збоку, що прискорює процес миття. 🔹Конструкція з нержавіючої сталі повністю адаптована до вологого очищення.

Компанія «ТАС-Логістик» (група «ТАС») оголосила про закупівлю послуг із технічного обслуговування та ремонту вантажних вагонів через платформу SmartTender. Основною стратегією тендерів є географічний поділ за регіональними кластерами (Львівська, Одеська, Придніпровська та Південно-Західна залізниці), що дозволить суттєво зменшити порожній пробіг парку. Важливим критерієм вибору партнерів стала готовність до роботи з новими стандартами «УЗ Вагон-Сервіс». Зокрема, компанія надає перевагу контрагентам, які підтримують електронний документообіг, запроваджений філією УЗ з 1 травня.

💰НАБУ та САП завершили розслідування масштабної схеми заволодіння зерном ДПЗКУ. За даними слідства, державі завдано збитків на суму понад $60 млн. Організатором оборудки виступив власник міжнародного зернотрейдера. У 2014 році він, залучивши посадовців ДПЗКУ, реалізував зерно за дешевшою вартістю підконтрольним фірмам. Продукцію відправили до Саудівської Аравії, проте державна корпорація оплату так і не отримала. Учасники оборудки легалізували через кіпрські офшори $40,9 млн. Загалом у справі шість осіб. Четверо вже отримали обвинувальні вироки, щодо інших тривають судові розгляди.

На аграрному ринку США назріває серйозна проблема: виробники масово відмовляються від участі в опитуваннях Міністерства сільського господарства (USDA). За даними Bloomberg, рівень відгуків у березневому дослідженні впав до критичних 36% проти 60% у 2018 році. Аграрії вважають, що державна статистика часто грає проти них. Зокрема, січневий звіт, що неочікувано показав рекордний врожай кукурудзи, обвалив ціни на біржі в Чикаго, попри очікування ринку щодо дефіциту. Крім того опитування вимагають багато часу та точних розрахунків, на які у фермерів під час сезону просто немає ресурсів. Через поспіх дані часто заповнюються «на око», що ставить під сумнів точність фінальних звітів. Експерти попереджають: оскільки дані USDA є світовим еталоном, зниження якості статистики посилить волатильність цін на зерно. Для розв'язання проблеми відомство готує програму «One Farmer, One File», що має автоматизувати збір інформації.

🚉 У Львівській області стартувала розробка техніко-економічного обґрунтування для модернізації 60-кілометрової ділянки європейської колії (1435 мм) на відрізку Рава-Руська — Брюховичі. Проєкт, вартість якого оцінюють у 9 млрд грн, стане ключовою ланкою залізничного маршруту між Львовом та Варшавою. Під час наради 5 травня за участю «Укрзалізниці» та місцевих громад було затверджено «дорожню карту» реалізації проєкту. Заступник голови Львівської ОВА Юрій Бучко наголосив, що розвиток євроколії є стратегічним пріоритетом, який посилить економічну інтеграцію з ЄС та покращить логістику регіону. Нагадаємо, що у 2022 році вже було відновлено 8 км колії від Рави-Руської до держкордону (Гребенне), а з осені 2023 року курсує поїзд сполученням Варшава — Львів — Чернівці з пересадкою, що дозволило розвантажити автомобільні пункти пропуску.

Посольство України в Ізраїлі офіційно звернулося до місцевої поліції із заявою проти компаній Zenziper та Dizengoff Trading. За даними дипломатів, які наводить видання Haaretz, підприємства можуть бути причетні до ввезення української пшениці, незаконно вивезеної РФ з окупованих територій. Dizengoff Trading отримала понад 43 тис. тонн збіжжя з борту ABINSK. Слідство припускає, що близько 16,5 тис. тонн цього вантажу було викрадено в Бердянську та Севастополі, а згодом перевантажено на ABINSK у Чорному морі (район стоянки «Кавказ»). Для маскування маршруту судно регулярно вимикало транспондери. Постачальником виступила зареєстрована в Дубаї російська фірма Strategic Grain Management. В Dizengoff Trading заявляють, що діяли законно, мають усі документи та чекають на роз’яснення від влади Ізраїлю. Наразі Київ вимагає проведення лабораторної експертизи зерна та готує санкційні списки спільно з ЄС.

Початок 2026 року став справжнім викликом для Крюківського вагонзаводу. Якщо минулої весни підприємство хвалилося прибутком, то зараз цифри у звітах засмучують. Підприємство закінчило квартал з «мінусом» у 47,6 млн грн (хоча торік у цей же час мали 3,3 млн грн чистого прибутку). Дохід просів утричі — до 371 млн грн. За три місяці завод продав 74 вантажні вагони. Левову частку (61 штуку) відвантажили в березні. Зараз завод тримається на приватних компаніях. Купують в основному зерновози, цистерни для нафтопродуктів та платформи для контейнерів. З експортом поки складно: поставки до Литви були символічними — менш як пів відсотка від усіх продажів. Причини падіння прибутків: війна, побита логістика та слабкий апетит бізнесу до дорогих покупок. Але є й хороші новини — наприкінці кварталу ситуація почала стабілізуватися.

🚧 Польща налаштована збудувати в Україні першу платну автостраду, яка з’єднає кордон зі Львовом. Мова про 80-кілометрову ділянку траси М10 від пункту «Краківець». Поляки хочуть зробити цю дорогу продовженням своєї магістралі А4. Варшава дає гроші та своїх будівельників, а натомість отримує право роками збирати плату за проїзд. Якщо все піде за планом, рамкову угоду підпишуть уже 25–26 червня на конференції у Гданську. Будувати планують за польськими правилами та під їхнім повним контролем.

Для олійного напрямку МХП 2025 рік видався неоднозначним. Компанія оприлюднила свіжий звіт. Рік був непростим для маржинальності олії, але компанія робить ставку на сою, намагаючись збалансувати результати. Продажі соняшникової олії відчутно «схудли» — мінус 41%. Реалізували 238 тис. тонн проти минулорічних 403 тисяч. А от соя навпаки — дала драйву: тут маємо ріст на 43% (продали 76 тис. тонн). Виручка впала з $457 млн до $394 млн. Ще болючіше виглядає ситуація з прибутковістю: EBITDA сегмента скоротилася майже в чотири рази — до $14 млн, а маржа впала з впевнених 11% до скромних 4%. За рік заводи видали «на гора» понад 252 тис. тонн соняшникової олії та майже 57 тис. тонн соєвої.

Європейський Союз — ключовий покупець української високоолеїнової соняшникової олії у 2025/26 МР (вересень–березень) — скоротив імпорт до 84,3 тис. т (-22%). Його частка у структурі експорту впала до 60% проти 72% у попередньому сезоні. Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ». Натомість Україна активніше розширює присутність на інших ринках. Зокрема, Малайзія наростила імпорт на 82%, Сінгапур — більш ніж у 30 разів, стабільно зростають США та Канада. Крім того, розширюється географія експорту на Близький Схід попри геополітичні ризики — зокрема в Саудівській Аравії імпорт зріс на 47%.

✅У 2025/26 МР (липень–квітень) Україна зменшила експорт більшості продуктів переробки зерна, водночас поставки макаронних виробів і кускусу зросли. Про це повідомила пресслужба Спілки «Борошномели України». За даними галузевої асоціації, за вказаний період було експортовано: 🔸 52,6 тис. т пшеничного борошна (проти 54,6 тис. т за аналогічний період у 2024/25 МР); 🔸 1,4 тис. т інших видів борошна (4,2 тис. т р/р); 🔸 21,8 тис. т круп і гранул (27,4 тис. т р/р); 🔸 49,6 тис. т зерна, обробленого іншими способами (53,0 тис. т р/р); 🔸 308,2 тис. т висівок (308,5 тис. т р/р). При цьому експорт макаронних виробів і кускусу зріс до 25,2 тис. т проти 21,8 тис. т у відповідний період минулого сезону.

💸Аграріям та експортерам варто готуватися до нових цінників: в Україні планують підняти вартість фітосанітарного огляду. Проєкт постанови вже з’явився на сайті Держпродспоживслужби. Кажуть, що старі тарифи давно «відірвалися від реальності» і не покривають фактичних витрат, особливо з урахуванням війни та нинішньої економіки. Йдеться про оновлення тарифів на огляд різних видів продукції — зокрема зерна, насіння, деревини та іншої підкарантинної продукції. Якщо вантаж оглядають одночасно інспектор і фахівець державної лабораторії (який відбирає зразки), плату за послугу розділять навпіл. Але є нюанс: це правило не стосується приватних лабораторій — там доведеться платити за повним прайсом.