Padre Poltava
前往频道在 Telegram
Телеграм канал священика ПЦУ Олександра Дедюхіна Займаюся метафізичним обґрунтуванням України з точки зору Царства Небесного Приватне спілкування можливе через мессенджер фб https://www.facebook.com/strierej
显示更多📈 Telegram 频道 Padre Poltava 的分析概览
频道 Padre Poltava (@padrepoltava) 乌克兰语 语言赛道中的 是活跃参与者。目前社区聚集了 12 684 名订阅者，在 宗教与灵性 类别中位列第 7 054，并在 乌克兰 地区排名第 4 713 位。
📊 受众指标与增长动态
自 невідомо 创建以来，项目保持高速增长，吸引了 12 684 名订阅者。
根据 21 七月, 2026 的最新数据，频道保持稳定运转。过去 30 天订阅人数变化为 -74，过去 24 小时变化为 0，整体触达仍然可观。
- 认证状态： 未认证
- 互动率 (ER)： 平均受众互动率为 23.41%。内容发布后 24 小时内通常能获得 8.90% 的反应，占订阅者总量。
- 帖子覆盖： 每篇帖子平均可获得 2 969 次浏览，首日通常累积 1 129 次浏览。
- 互动与反馈： 受众积极参与，单帖平均反应数为 365。
- 主题关注点： 内容集中在 христос, полтава, різдво, церква, люда 等核心主题上。
📝 描述与内容策略
作者将该频道定位为表达主观观点的平台：
“Телеграм канал священика ПЦУ Олександра Дедюхіна
Займаюся метафізичним обґрунтуванням України з точки зору Царства Небесного
Приватне спілкування можливе через мессенджер фб https://www.facebook.com/strierej”
凭借高频更新（最新数据采集于 22 七月, 2026），频道始终保持新鲜度与高覆盖。分析显示受众积极互动，使其成为 宗教与灵性 类别中的关键影响点。
12 684
订阅者
无数据24 小时
-167 天
-7430 天
数据加载中...
吸引订阅者
七月 '26
七月 '26
+21
在0个频道中
六月 '26
+59
在7个频道中
Get PRO
五月 '26
+56
在4个频道中
Get PRO
四月 '26
+89
在3个频道中
Get PRO
三月 '26
+46
在4个频道中
Get PRO
二月 '26
+387
在7个频道中
Get PRO
一月 '26
+750
在4个频道中
Get PRO
十二月 '25
+331
在2个频道中
Get PRO
十一月 '25
+266
在2个频道中
Get PRO
十月 '25
+429
在12个频道中
Get PRO
九月 '25
+244
在4个频道中
Get PRO
八月 '25
+357
在4个频道中
Get PRO
七月 '25
+468
在3个频道中
Get PRO
六月 '25
+349
在5个频道中
Get PRO
五月 '25
+240
在9个频道中
Get PRO
四月 '25
+407
在5个频道中
Get PRO
三月 '25
+143
在5个频道中
Get PRO
二月 '25
+172
在12个频道中
Get PRO
一月 '25
+126
在9个频道中
Get PRO
十二月 '24
+207
在40个频道中
Get PRO
十一月 '24
+219
在42个频道中
Get PRO
十月 '24
+150
在41个频道中
Get PRO
九月 '24
+453
在56个频道中
Get PRO
八月 '24
+39
在18个频道中
Get PRO
七月 '24
+404
在56个频道中
Get PRO
六月 '24
+266
在52个频道中
Get PRO
五月 '24
+266
在49个频道中
Get PRO
四月 '24
+434
在43个频道中
Get PRO
三月 '24
+101
在6个频道中
Get PRO
二月 '24
+999
在14个频道中
Get PRO
一月 '24
+1 310
在11个频道中
Get PRO
十二月 '23
+1 290
在14个频道中
Get PRO
十一月 '23
+1 631
在10个频道中
Get PRO
十月 '23
+1 581
在4个频道中
Get PRO
九月 '23
+2 978
在0个频道中
Get PRO
八月 '23
+3 701
在0个频道中
Get PRO
七月 '23
+326
在0个频道中
Get PRO
六月 '23
+226
在0个频道中
Get PRO
五月 '23
+46
在0个频道中
Get PRO
四月 '23
+272
在0个频道中
Get PRO
三月 '23
+329
在0个频道中
Get PRO
二月 '23
+449
在0个频道中
Get PRO
一月 '23
+197
在0个频道中
Get PRO
十二月 '22
+68
在0个频道中
Get PRO
十一月 '22
+75
在0个频道中
Get PRO
十月 '22
+247
在0个频道中
Get PRO
九月 '22
+182
在0个频道中
Get PRO
八月 '22
+349
在0个频道中
Get PRO
七月 '22
+229
在0个频道中
Get PRO
六月 '22
+359
在0个频道中
Get PRO
五月 '22
+131
在0个频道中
Get PRO
四月 '22
+417
在0个频道中
Get PRO
三月 '22
+1 187
在0个频道中
Get PRO
二月 '22
+215
在0个频道中
Get PRO
一月 '22
+1 735
在0个频道中
Get PRO
十二月 '21
+954
在0个频道中
Get PRO
十一月 '21
+190
在0个频道中
Get PRO
十月 '21
+1 046
在0个频道中
Get PRO
九月 '21
+561
在0个频道中
Get PRO
八月 '21
+8
在0个频道中
Get PRO
七月 '21
+127
在0个频道中
Get PRO
六月 '21
+565
在0个频道中
Get PRO
五月 '21
+13
在0个频道中
Get PRO
四月 '21
+10
在0个频道中
Get PRO
三月 '21
+4
在0个频道中
Get PRO
二月 '21
+44
在0个频道中
Get PRO
一月 '21
+20
在0个频道中
Get PRO
十二月 '20
+2 282
在0个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 22 七月 | 0 | |||
| 21 七月 | +1 | |||
| 20 七月 | +2 | |||
| 19 七月 | +2 | |||
| 18 七月 | 0 | |||
| 17 七月 | 0 | |||
| 16 七月 | 0 | |||
| 15 七月 | +1 | |||
| 14 七月 | +1 | |||
| 13 七月 | 0 | |||
| 12 七月 | +2 | |||
| 11 七月 | 0 | |||
| 10 七月 | 0 | |||
| 09 七月 | +2 | |||
| 08 七月 | +1 | |||
| 07 七月 | 0 | |||
| 06 七月 | +1 | |||
| 05 七月 | +4 | |||
| 04 七月 | +1 | |||
| 03 七月 | +1 | |||
| 02 七月 | +1 | |||
| 01 七月 | +1 |
频道帖子
Сьогодні ми вшановуємо пророка Іллю — людину, яка не просто ревнувала за Бога, а дозволила Богові повністю змінити своє серце.
Ілля є образом людини, яка настільки очистила своє серце, що стала живим місцем явлення Божої слави. Його вогонь — це вогонь обоження, його мовчання — простір богоспілкування, а його сходження на Фавор поруч із Христом свідчить, що кінцева мета аскези не подвиг сам по собі, а участь у нетварному світлі Божества.
Зі святом, парафіяни! Нехай Господь, молитвами святого славного пророка Іллі, дарує всім нам мир, мужність, чистоту серця і Своє нетварне Світло.
| 2 | Кожне євангельське зцілення — це ікона обоження.
Христос не додає людині чогось нового. Він повертає їй можливість бути тим, ким вона була задумана Богом від початку.
Саме так варто читати сьогоднішнє Євангеліє (Мф. 9:27–35).
Христос зцілює двох сліпих, виганяє демона з німого і проходить містами та селами, проповідуючи Царство Боже.
Це не три окремі історії.
Це три етапи відновлення людини.
Два сліпі — це образ людського розуму і серця.
Справжня сліпота — це не відсутність фізичного зору, а нездатність бачити Божественну присутність.
Не випадково Христос запитує:
"Чи віруєте, що Я можу це зробити?"
Бо віра передує спогляданню.
Лише очищене серце починає бачити Бога.
Після цього Христос відкриває уста німому.
Бо людина створена не лише для того, щоб бачити Бога.
Вона створена, щоб славити Його.
Гріх робить нас німими. Не обов'язково буквально. Ми втрачаємо здатність говорити правду, дякувати, благословляти, свідчити про Христа.
Коли ж Логос звільняє людину, її слово знову стає живим.
Розум бачить.
Серце любить.
Слово славить.
І насамкінець євангеліст говорить, що Христос проходив усі міста і села, навчаючи, проповідуючи та зцілюючи.
Це вже образ усього творіння.
Логос приходить не лише до окремої людини.
Він приходить відновити весь світ.
Бо спасіння — це не просто прощення гріхів.
Спасіння — це повернення всьому творінню його справжнього призначення.
Розум знову бачить істину.
Серце знову любить Бога.
Слово знову свідчить про Нього.
І вся людина починає здійснювати той логос, який був вкладений у неї від створення світу.
Саме це і є обоження.
Христос не робить людину кимось іншим.
Він повертає їй можливість стати собою.
Тією людиною, яку Отець задумав у Своєму вічному Логосі ще "перед заснуванням світу". | 1 570 |
| 3 | Колись святинею було ягня.
Тепер Святиня — Сам Христос.
Колись дорогоцінною була кров жертовної вівці.
Тепер Життя світу — Кров Сина Божого.
Колись Божа присутність перебувала в одному храмі.
Тепер храмом стає кожне серце, що відкривається для Духа Святого.
Колись Єрусалим був єдиним місцем зустрічі з Богом.
Тепер Новий Єрусалим сходить туди, де звершується Євхаристія, де ламається Хліб Життя, де Церква збирається навколо Воскреслого Христа.
Колись обітниця стосувалася одного народу.
Тепер благодать простягнулася до всіх.
Християнство не знає "священної географії".
Для нас немає місця, де Бог був би ближче, ніж будь-деінде.
Бо після Воскресіння Бог більше не мешкає за завісою храму.
Він оселився серед людей.
І не просто серед людей.
Він оселився в людині.
Тому слава Божа вже не прив'язана до одного міста чи однієї святині.
Вона може засяяти в маленькому сільському храмі.
У лікарняній палаті.
В окопі.
У волонтерському бусі.
На Літургії, звершеній серед руїн після російського обстрілу.
Бо там, де є Христос, там уже починається Небесний Єрусалим.
Пасха скасувала кордони благодаті та монополію на святість.
І тепер увесь світ покликаний стати храмом Божої присутності.
Саме тому Церква не тікає зі світу.
Вона йде у світ.
Щоб кожне місце стало місцем зустрічі людини з Живим Богом. | 1 890 |
| 4 | "Дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої." (Мф. 9:2)
Розслаблений, паралізований — це не просто людина, яка не може рухатися.
Це образ людської природи, ослабленої гріхом.
Гріх не знищує природу людини, але скалічує її. Людина створена, щоб усім своїм єством рухатися до Бога, бо в Ньому перебуває логос її буття. Після гріхопадіння цей рух втрачає свою мету: розум потьмарюється, воля слабне, а бажання прив'язуються до тлінного замість Творця.
Саме тому Христос починає не зі зцілення ніг.
Він починає з кореня.
"Прощаються тобі гріхи твої."
Бо справжня хвороба людини — це не параліч тіла, а розрив єдності з Богом. Прощення гріхів — це не лише скасування вини. Це початок відновлення людської природи, повернення її до того задуму, який Бог вклав у неї від початку.
Лише після цього Христос говорить:
"Встань."
У грецькому тексті стоїть слово ἐγείρου — "підведися", "воскресни".
Це вже мова Пасхи.
Кожне чудо Христа є не порушенням законів природи, а поверненням природи до її справжнього логоса. Логос, через Якого був створений світ, тепер відновлює творіння, пошкоджене гріхом. Він не творить нову людську природу — Він зцілює ту, яку Сам створив.
І ще одна деталь, яка часто залишається непоміченою.
"Візьми постіль свою."
Раніше постіль несла людину.
Тепер людина несе постіль.
Те, що було знаком її безсилля, стає знаком свободи.
Так діє благодать. Вона не стирає нашого минулого, але позбавляє його влади над нами. Пристрасті не перестають існувати, але перестають царювати. Природні сили душі, очищені благодаттю, знову знаходять свій правильний рух — рух до Бога.
Саме це є обоженням - саме це є стати Богом за благодаттю.
Не втеча від людської природи.
Не її заміна.
А її сповнення у Христі.
Тому сьогоднішнє Євангеліє — не лише про те, що колись у Капернаумі підвівся один розслаблений.
Воно про кожного з нас.
Бо кожен гріх — це певною мірою розслаблення душі.
І кожна зустріч із Христом починається не з осуду, а зі слів, які відкривають нове творіння:
"Дерзай, чадо!" | 2 847 |
| 5 | Мені тут релігійні матеріалісти дорікнули, що я все трактую духовно.
А як можна інакше?
Господь пише письмена Свого Царства на всьому, що нас оточує. Наше завдання — навчитися їх читати.
Як можна не бачити духовного сенсу в російсько-українській війні?
Як можна не бачити духовного сенсу в суспільстві, де, за словами Христа, "через примноження беззаконня охолоне любов багатьох"?
Як можна не бачити духовного сенсу в людських стосунках, у радості, у болю, у натхненні і слізах?
Саме так показує нам світ Святе Письмо.
У Біблії немає "просто подій". Писання має історичний, моральний і містичний сенси.
Пророк Єзекиїл пече хліб на кізяках — і це не про кулінарію, а про духовне приниження народу.
Пророк Осія одружується з блудницею — і це не сімейна драма, а образ любові Бога до невірного Ізраїлю.
Христос миє ноги учням — і це не лише приклад ввічливості, а відкриття нового способу існування Церкви.
Мідний змій — не просто мідний змій.
Смоківниця — не просто дерево.
Свині - не лише свині.
П'ять хлібів — не просто їжа.
Хрест — не просто знаряддя страти.
І Христос — не просто вчитель моралі.
Усе видиме говорить про невидиме.
У цьому й полягає різниця між біблійним і матеріалістичним поглядом на світ.
Матеріаліст бачить лише подію.
Християнин читає будь-яку подію як Слово Бога до нас, як явлення Логосу.
Бо весь світ — це книга, написана Богом.
І якщо навчитися її читати, то виявиться, що Господь говорить до нас значно частіше, ніж ми звикли думати. | 3 230 |
| 6 | Кожен із нас — творець.
Бо ми створені за образом Творця.
І якщо в нашому житті зникає творчість, життя поступово перетворюється на механічне існування.
Творчість завжди відкриває новий горизонт. Вона розширює межі світу. Хоч трохи, але розширює.
Є й інший шлях — хімічний: алкоголь, наркотики, азарт, секс, нескінченна гонитва за новими враженнями.
Усе це теж обіцяє «розширити свідомість».
Іноді навіть здається, що людина справді побачила щось нове, але найчастіше вона не виходить у вічність.
Вона просто тікає від себе.
Ми створені для іншого.
Для того, щоб змінювалася не лише свідомість, а саме її буття.
І найсильніше я відчуваю це на Літургії.
Коли стою перед Престолом, розрив простору й часу здається звичайною справою.
Начебто ти тут.
Читаєш сотні імен.
Готуєшся до проповіді.
Слідкуєш, щоб хор не сфальшивив.
І водночас уже не зовсім тут.
Бо Літургія — це не втеча від реальності.
Це входження в Реальність.
У ту саму Таємну вечерю, на Голгофу, у порожній гріб, у Царство Боже, у вічну раду Пресвятої Трійці.
Ти залишаєшся собою — і водночас стоїш як ікона Христа.
Не тому, що перестав бути грішником.
А тому, що Христос входить у твій час і відкриває в ньому вічність.
Стояти на межі світів? - звичайна справа.
До зустрічі на Літургії.
До зустрічі з Вічністю. | 2 916 |
| 7 |  Подумалось: Якщо митра на голові попа символізує терновий вінець, то якта патріарха гундяєва має собою символізувати кита, що проковтнув пророка Іону. | 2 992 |
| 8 | Найстрашніше в історії про гадаринських біснуватих — не демони.
Найстрашніше — реакція людей, які молилися Богу про те, щоб він покинув їх і залишив в пеклі.
Христос звільняє біснуватих від влади демонів. Здавалося б, усі мають радіти, але вони просять Його... піти.
Чому? Бо в море втопилося стадо свиней.
Свині виявилися важливішими за людську свободу.
Свині — це образ життя, зануреного лише в земне, тілесне, чуттєве. Христос приходить не тільки вигнати демонів. Він приходить зруйнувати той спосіб життя, у якому демонам було комфортно.
І ось тут починається найважче.
Ми часто просимо Бога змінити наше життя, але не хочемо, щоб Він торкався наших "свиней": наших пристрастей, наших залежностей, нашого самолюбства, наших маленьких і великих ідолів.
Ми хочемо спасіння, яке нічого не коштує.
Хочемо Христа, Який благословить наше старе життя, а не створить нове.
Але так не буває.
Коли Христос входить у життя людини, Він завжди щось руйнує: не людину, а її рабство.
І тоді кожен із нас має або втопити своїх свиней і довіритися Богу, або молити Бога, щоб Він пішов. А коли Бог уходить - залишається пекло. | 3 737 |
| 9 |  ШІ зробив гарне відео про шлях Патріарха Мстислава, полтавця, який свого часу був парафіянином нашого храму. | 2 996 |
| 10 | В коментах до посту про вдячність Богові написали:
«Як можна дякувати Богові за те, що цього разу загинув не ти, а "сусід"? Яка різниця, хто загинув?!»
Різниця справді не в цьому.
І я ж зовсім не закликаю дякувати за чужу смерть.
За смерть не дякують.
За смерть плачуть, моляться, і намагаються зробити все, щоб її було менше.
Але ми, українці, повинні нарешті усвідомити одну річ.
На москві російський режим давно виніс смертний вирок кожному з нас.
Не лише військовому.
Не лише мешканцю прифронтового міста.
Кожному українцю.
Тому кожен прожитий день — це не привід для байдужості, а привід для вдячності.
Не тому, що хтось інший загинув.
А тому, що Господь ще дав тобі час.
Час обійняти близьких.
Час сказати "люблю".
Час покаятися.
Час допомогти комусь.
Час зробити ще одну добру справу.
Ми не знаємо, наскільки саме Бог втручається в історію. Про це справді сперечаються богослови століттями.
Але ми точно знаємо інше: кожен день життя — це дар.
І якщо сьогодні ти ще можеш дякувати Богові, значить, Він ще довірив тобі цей день.
Не змарнуй його.
Господь відтермінував твій смертний вирок ще на один день.
Подякуй за це. | 2 910 |
| 11 |  Після нічної атаки мені весь день пишуть люди.
Не з питаннями.
Не зі скаргами.
З одним проханням:
"Отче, відправте подячний молебень. Господь зберіг нас від смерті".
Після ночі вибухів, після безсоння, після страху люди насамперед дякують.
Не тому, що війна закінчилася.
Не тому, що більше не буде атак.
А тому, що ще один день подарований Богом.
Атаки ще будуть.
Буде важко, буде боляче, але найстрашніше — не втратити дім. Найстрашніше — втратити пам'ять про те, хто ми.
Ми — народ, який уміє не лише просити Бога про допомогу, а й дякувати Йому.
Народ, який навіть під обстрілами знаходить сили сказати:
"Слава Тобі, Господи!"
Тримаймося.
Молімося.
Дякуймо.
І пам'ятаймо: поки ми не втрачаємо віри, нас неможливо перемогти.
Слава Ісусу Христу! | 2 607 |
| 12 | У гріха завжди є пояснення
Гріх рідко приходить до людини зі словами:
— Я прийшов тебе знищити.
Ні.
Він приходить із поясненням.
"Так склалися обставини, усі так роблять, я просто захищав себе, я маю право".
У диявола ніколи немає сильніших аргументів, ніж наші власні.
Бо найбільша пастка — не сам гріх.
Найбільша пастка — навчитися його пояснювати.
Людина дивовижно влаштована. Вона здатна звикнути майже до всього. Навіть до духовної смерті. І якщо не хоче каятися, її розум починає працювати адвокатом диявола. Він знаходить причини, виправдання, психологічні теорії, складне дитинство, токсичних людей, неправильну генетику, невдалий збіг обставин...
Усе що завгодно, аби тільки не сказати прості слова: "Я згрішив"
Саме тому покаяння починається не тоді, коли ти знайшов причину, а тоді, коли перестав шукати виправдання.
Блудний син не повернувся до батька після довгого самоаналізу.
Він повернувся після короткої й чесної думки:
"Встану і піду до батька мого".
Ось і все.
Не тому, що зрозумів себе.
А тому, що перестав себе виправдовувати.
Покаяння — це не складне психоложество, це мужність перестати брехати самому собі.
І саме з цього моменту починається свобода | 2 576 |
| 13 | Петро і Павло — святі, з якими були проблеми. Як і з усіма справжніми.
Павло гнав Церкву, схвалював убивства християн. Петро так завзято повчав Христа, що почув: "Відійди від Мене, сатано!" А потім ще й тричі зрікся Його.
Фома не вірив навіть апостолам. Яків та Іоан, "сини грому", хотіли спалити самарян вогнем з неба. Матвій був митарем. Симон — політичним радикалом.
Коротше кажучи, проблеми були з усіма.
Лише з Юдою — майже жодних. Тихо носив скриньку, не сперечався, справно виконував свої обов'язки... А потім зрадив Христа і повісився. Зато за життя був безпроблемним.
У Бога і з нами проблем вистачає. Ми сумніваємося, падаємо, сперечаємося, зрікаємося, часом удаємо із себе кращих християн, ніж є насправді.
І це не привід для відчаю.
Бо святість народжується не з бездоганності, а з вірності. Не з безгрішності, а з покаяння. Не з ідеальності, а з любові, яка щоразу повертається до Христа.
Господь не боїться "важких людей". Він саме таких і кличе.
І ще. Саме апостоли були першими християнськими блогерами.
Без студії. Без мікрофонів. Без алгоритмів і монетизації.
Вони говорили до людей, сперечалися, відповідали на незручні запитання, писали довгі "пости", подорожували, збирали аудиторії, отримували хвилі хейту, їх "банили' - виганяли з міст, били камінням, саджали до в'язниць.
Єдина різниця в тому, що вони не збирали лайки.
Вони збирали хрести, а не рахували перегляди.
Вони просто збирали тих, хто через їхнє слово знаходив Христа.
Тож зі святом наших небесних покровителів, друзі - блогери!
Нехай святі Петро і Павло моляться за нас — таких самих незручних, поламаних, але дуже живих!
Слава Господу Богу нашому — і блогерам Його! | 4 443 |
| 14 | Релігія схожа на альпінізм.
Одні завдяки їй піднімаються на вершини, де повітря прозоре, а горизонт такий широкий, що починаєш бачити світ очима вічності.
Інші ж назавжди залишаються лежати десь на схилі.
Замерзлі, іноді до смерті.
З прапорцями правильної доктрини в руках.
З посвідченням досвідченого альпініста в кишені.
З купою фотографій чужих вершин у телефоні.
Але так і не піднявшись.
Бо проблема не в горі.
І навіть не в спорядженні.
Проблема в тому, що можна все життя вивчати карти, сперечатися про маршрути, сваритися через колір мотузки й так і не зробити жодного кроку вгору.
Христос не створив клуб шанувальників альпінізму.
Він покликав людей підніматися.
Не колекціонувати правильні слова про Бога, а йти до Нього.
Не поклонятися спорядженню, а долати висоту.
Не будувати базовий табір біля підніжжя гори, а іти.
Бо віра — це рух.
А релігія має бути мотузкою, яка допомагає піднятися.
Зрештою, якщо ти віру зробив морозильною камерою, хіба в цьому є провина Бога? | 4 061 |
| 15 | Різдво Іоана Предтечі — і народження нової України
Сьогодні Церква святкує Різдво Іоана Хрестителя.
Того, хто прийшов не бути головним, а приготувати шлях для Головного.
Того, хто народився в тиші юдейських гір, щоб згодом його голос загримів на весь Ізраїль:
"Приготуйте путь Господню, рівняйте стежки Йому!" Того, про кого сам Христос сказав:
"Із народжених від жінок не постав більшого за Іоана Хрестителя".
Але народився він не просто так.
Він народився для місії.
Щоб очистити серця від брехні.
Щоб назвати гріх — гріхом, навіть якщо це не подобається царям.
Щоб приготувати землю до приходу Світла.
Щоб залишитися вірним до кінця.
І в цьому є щось дуже близьке нам.
Сьогодні народжується нова Україна.
Не в затишку мирних кабінетів.
Не в телевізійних студіях.
Не в урочистих деклараціях.
Вона народжується у вогні війни. У крові. У сльозах. Під сиренами. В окопах. У шпиталях. У волонтерських штабах. На цвинтарях, де майорять синьо-жовті прапори.
Народження завжди пов'язане з болем.
Але саме тому воно є справжнім.
Ми не просто обороняємо свою землю.
Ми стаємо іншими.
Ми очищаємося від ілюзій, від колоніальної меншовартості, від звички жити чужими сенсами.
Як Іоан народився для того, щоб Христу було куди прийти, так і ми проходимо через очищення, щоб правда, свобода і гідність стали тут не гаслами, а способом життя.
Світ часто не розуміє Україну.
Бо світ звик до жертв, які лише плачуть і просять співчуття.
А ми плачемо — і воюємо.
Страждаємо — і боремося.
Ховаємо своїх — і не здаємося.
Саме тому нас так важко вмістити у звичні шаблони.
Бо наша історія сьогодні — це не лише історія страждання.
Це історія перемоги
І я вірю: серед народів немає сильнішого за той народ, який після всього пережитого не втратив здатності боротися за правду.
Іоан Предтеча не був зручним.
Він був правдивим.
І нова Україна також не буде зручною для тих, хто живе брехнею, насильством і поклонінням силі.
Бо той, хто пройшов пустелю, голод, біль і випробування, отримує право говорити слово, яке має вагу.
І сьогодні ми теж вчимося говорити саме таке слово.
Святий Іоане, пророче і хрестителю Господній, моли Бога за нас.
За наших воїнів.
За наш народ.
За Україну, яка народжується через страждання до свободи.
Слава Ісусу Христу!
Слава Україні! | 4 027 |
| 16 |  Завтра, 24 червня, Різдво гарантій і предтечі Івана
В нашому храмі літургія розпочнеться о 8.30
Хто не може бути присутнім на службі пишіть імена за здоров'я та за спокій в коментах.
Картки для пожертв за бажанням
Приват 4149 6293 7221 6259
Моно 4441 1110 4323 4644
PayPal strierej@gmail.com | 3 032 |
| 17 | Христос — це не просто Бог.
Христос — це розіп'ятий Бог, Який підняв повстання проти найстарішої тиранії у Всесвіті.
Проти тиранії гріха і смерті.
Проти того закону занепаду, який переконує людину, що зло неминуче, брехня вигідна, а сильний завжди має право на насильство.
Хрест — це не капітуляція.
Це диверсія Бога в тилу смерті.
Це вторгнення Царства Небесного на окуповану територію.
Саме тому християнин не може поклонятися жодній земній владі. Ми надто добре знаємо природу людини.
Учення про первородний гріх — це найкраща вакцина від культу вождя.
Бо кожна людина пошкоджена гріхом.
Президент.
Патріарх.
Генерал.
Революціонер.
Опозиціонер.
Усі.
Саме тому свободу захищає не віра в доброго сцаря і не казка про безперервний прогрес людства.
Свободу захищає тверезе знання про те, що будь-яка влада потребує обмежень, а будь-яка людина потребує покаяння.
Тирани народжуються там, де люди забувають про гріх.
Святі народжуються там, де люди пам'ятають про Христа.
Про Розіп'ятого Бунтівника, Який одного разу оголосив війну смерті.
І переміг. | 3 148 |
| 18 |  没有文字... | 3 219 |
| 19 | Полтава.
Під час прильоту був у магазині. Метрів двісті від місця удару.
Люди падають на підлогу.
Без криків.
Без паніки.
Потім піднімаються.
Хтось кидає покупки і біжить у бік густого диму, що підіймається над будинками. Там можуть бути рідні.
Решта йдуть до кас.
Тільки термінал не працює.
У повітрі запах гару і кіптяви.
Десь їде швидка.
Десь дзвенить розбите скло.
На подвір'ї сміються підлітки.
Навколо вибиті вікна.
І люди продовжують жити.
Ми вже давно живемо в реальності, де між сигналом тривоги, вибухом і походом за хлібом немає жодної суперечності.
Жахливі.
І вже такі звичні будні війни.
Мабуть, одна з найбільших трагедій цієї війни полягає в тому, що людина звикає навіть до того, до чого звикати не можна. | 5 036 |
| 20 |  +8Війна майбутнього триває вже зараз. І Україна диктує її правила. Це показала найбільша у світі виставка зброї Eurosatory 2026.
Вражає, наскільки горять очі в наших технарів тут. Як наші вчорашні мілтек-стартапи впевнено показують себе на одному рівні зі світовими компаніями. Які молоді й талановиті люди працюють у нашій оборонній промисловості.
Мав чотири дні насичених зустрічей із виробниками найтехнологічнішої зброї, дронів, РЕБ, ракет, роботизованих платформ і систем захисту. Веземо в Україну багато цікавого для фронту, для захисту критичної інфраструктури і для майбутніх крутих розробок, зокрема для комплексу «Ай-Петрі».
Сьогодні українські оборонні виробники є справжніми суперзірками таких подій. Усі хочуть встановити контакт, дізнатися, обмінятися досвідом. Бо набутий цей досвід нашими інженерами та військовими не в кабінетах і навіть не на полігонах. А в окопах по всій лінії фронту, в небі над мирними містами і на морі, де російський флот уже давно не почувається господарем.
Тут багато технологій, які ще вчора здавалися фантастикою. Дрони, які самі знаходять цілі. Роботи, які замінюють людей на найнебезпечніших ділянках. Штучний інтелект, який аналізує поле бою швидше за людину.
Однак слід давно визнати, що майбутнє — не за окремою диво-зброєю чи величезною яскравою бомбою. Майбутнє — за правильною системою. Коли розвідка, РЕБ, штучний інтелект, дрони-перехоплювачі, ракети й засоби ураження працюють як єдиний організм.
Наше завдання зараз — допомогти величезному потенціалу української оборонної промисловості вирости. Дати українській оборонці можливість виробляти більше, заробляти на розвиток, виходити на світові ринки, забезпечивши всім необхідним Збройні Сили України.
📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter | 3 987 |
