Padre Poltava
الذهاب إلى القناة على Telegram
Телеграм канал священика ПЦУ Олександра Дедюхіна Займаюся метафізичним обґрунтуванням України з точки зору Царства Небесного Приватне спілкування можливе через мессенджер фб https://www.facebook.com/strierej
إظهار المزيد📈 نظرة تحليلية على قناة تيليجرام Padre Poltava
تُعد قناة Padre Poltava (@padrepoltava) في القطاع اللغوي أوكراني لاعباً نشطاً. يضم المجتمع حالياً 12 677 مشتركاً، محتلاً المرتبة 7 053 في فئة الدين والقيم الروحية والمرتبة 4 714 في منطقة أوكرانيا.
📊 مؤشرات الجمهور والحراك
منذ تأسيسه في невідомо، حقق المشروع نمواً سريعاً وجمع 12 677 مشتركاً.
بحسب آخر البيانات بتاريخ 23 يوليو, 2026، تحافظ القناة على نشاط مستقر. خلال آخر 30 يوماً تغيّر عدد الأعضاء بمقدار -78، وفي آخر 24 ساعة بمقدار -6، مع بقاء الوصول العام مرتفعاً.
- حالة التحقق: غير موثّقة
- معدل التفاعل (ER): يبلغ متوسط تفاعل الجمهور 23.63%. وخلال أول 24 ساعة من النشر يحصد المحتوى عادةً 8.94% من ردود الفعل نسبةً إلى إجمالي المشتركين.
- وصول المنشورات: يحصل كل منشور على متوسط 2 996 مشاهدة. وخلال اليوم الأول يجمع عادةً 1 134 مشاهدة.
- التفاعلات والاستجابة: يتفاعل الجمهور بانتظام؛ متوسط التفاعلات لكل منشور يبلغ 365.
- الاهتمامات الموضوعية: يركز المحتوى على مواضيع رئيسية مثل христос, полтава, різдво, церква, люда.
📝 الوصف وسياسة المحتوى
يصف المؤلف القناة بأنها مساحة للتعبير عن الآراء الذاتية:
“Телеграм канал священика ПЦУ Олександра Дедюхіна
Займаюся метафізичним обґрунтуванням України з точки зору Царства Небесного
Приватне спілкування можливе через мессенджер фб https://www.facebook.com/strierej”
بفضل وتيرة التحديث المرتفعة (أحدث البيانات بتاريخ 24 يوليو, 2026) تحافظ القناة على حداثتها ومستوى وصول مرتفع. وتُظهر التحليلات تفاعلاً نشطاً من الجمهور، ما يجعلها نقطة تأثير مهمة ضمن فئة الدين والقيم الروحية.
12 677
المشتركون
-624 ساعات
-207 أيام
-7830 أيام
جاري تحميل البيانات...
القنوات المماثلة
سحابة العلامات
الإشارات الواردة والصادرة
---
---
---
---
---
---
جذب المشتركين
يوليو '26
يوليو '26
+21
في 0 قنوات
يونيو '26
+59
في 7 قنوات
Get PRO
مايو '26
+56
في 4 قنوات
Get PRO
أبريل '26
+89
في 3 قنوات
Get PRO
مارس '26
+46
في 4 قنوات
Get PRO
فبراير '26
+387
في 7 قنوات
Get PRO
يناير '26
+750
في 4 قنوات
Get PRO
ديسمبر '25
+331
في 2 قنوات
Get PRO
نوفمبر '25
+266
في 2 قنوات
Get PRO
أكتوبر '25
+429
في 12 قنوات
Get PRO
سبتمبر '25
+244
في 4 قنوات
Get PRO
أغسطس '25
+357
في 4 قنوات
Get PRO
يوليو '25
+468
في 3 قنوات
Get PRO
يونيو '25
+349
في 5 قنوات
Get PRO
مايو '25
+240
في 9 قنوات
Get PRO
أبريل '25
+407
في 5 قنوات
Get PRO
مارس '25
+143
في 5 قنوات
Get PRO
فبراير '25
+172
في 12 قنوات
Get PRO
يناير '25
+126
في 9 قنوات
Get PRO
ديسمبر '24
+207
في 40 قنوات
Get PRO
نوفمبر '24
+219
في 42 قنوات
Get PRO
أكتوبر '24
+150
في 41 قنوات
Get PRO
سبتمبر '24
+453
في 56 قنوات
Get PRO
أغسطس '24
+39
في 18 قنوات
Get PRO
يوليو '24
+404
في 56 قنوات
Get PRO
يونيو '24
+266
في 52 قنوات
Get PRO
مايو '24
+266
في 49 قنوات
Get PRO
أبريل '24
+434
في 43 قنوات
Get PRO
مارس '24
+101
في 6 قنوات
Get PRO
فبراير '24
+999
في 14 قنوات
Get PRO
يناير '24
+1 310
في 11 قنوات
Get PRO
ديسمبر '23
+1 290
في 14 قنوات
Get PRO
نوفمبر '23
+1 631
في 10 قنوات
Get PRO
أكتوبر '23
+1 581
في 4 قنوات
Get PRO
سبتمبر '23
+2 978
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '23
+3 701
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '23
+326
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '23
+226
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '23
+46
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '23
+272
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '23
+329
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '23
+449
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '23
+197
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '22
+68
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '22
+75
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '22
+247
في 0 قنوات
Get PRO
سبتمبر '22
+182
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '22
+349
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '22
+229
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '22
+359
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '22
+131
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '22
+417
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '22
+1 187
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '22
+215
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '22
+1 735
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '21
+954
في 0 قنوات
Get PRO
نوفمبر '21
+190
في 0 قنوات
Get PRO
أكتوبر '21
+1 046
في 0 قنوات
Get PRO
سبتمبر '21
+561
في 0 قنوات
Get PRO
أغسطس '21
+8
في 0 قنوات
Get PRO
يوليو '21
+127
في 0 قنوات
Get PRO
يونيو '21
+565
في 0 قنوات
Get PRO
مايو '21
+13
في 0 قنوات
Get PRO
أبريل '21
+10
في 0 قنوات
Get PRO
مارس '21
+4
في 0 قنوات
Get PRO
فبراير '21
+44
في 0 قنوات
Get PRO
يناير '21
+20
في 0 قنوات
Get PRO
ديسمبر '20
+2 282
في 0 قنوات
| التاريخ | نمو المشتركين | الإشارات | القنوات | |
| 24 يوليو | 0 | |||
| 23 يوليو | 0 | |||
| 22 يوليو | 0 | |||
| 21 يوليو | +1 | |||
| 20 يوليو | +2 | |||
| 19 يوليو | +2 | |||
| 18 يوليو | 0 | |||
| 17 يوليو | 0 | |||
| 16 يوليو | 0 | |||
| 15 يوليو | +1 | |||
| 14 يوليو | +1 | |||
| 13 يوليو | 0 | |||
| 12 يوليو | +2 | |||
| 11 يوليو | 0 | |||
| 10 يوليو | 0 | |||
| 09 يوليو | +2 | |||
| 08 يوليو | +1 | |||
| 07 يوليو | 0 | |||
| 06 يوليو | +1 | |||
| 05 يوليو | +4 | |||
| 04 يوليو | +1 | |||
| 03 يوليو | +1 | |||
| 02 يوليو | +1 | |||
| 01 يوليو | +1 |
منشورات القناة
Сьогодні ми вшановуємо пророка Іллю — людину, яка не просто ревнувала за Бога, а дозволила Богові повністю змінити своє серце.
Ілля є образом людини, яка настільки очистила своє серце, що стала живим місцем явлення Божої слави. Його вогонь — це вогонь обоження, його мовчання — простір богоспілкування, а його сходження на Фавор поруч із Христом свідчить, що кінцева мета аскези не подвиг сам по собі, а участь у нетварному світлі Божества.
Зі святом, парафіяни! Нехай Господь, молитвами святого славного пророка Іллі, дарує всім нам мир, мужність, чистоту серця і Своє нетварне Світло.
| 2 | Кожне євангельське зцілення — це ікона обоження.
Христос не додає людині чогось нового. Він повертає їй можливість бути тим, ким вона була задумана Богом від початку.
Саме так варто читати сьогоднішнє Євангеліє (Мф. 9:27–35).
Христос зцілює двох сліпих, виганяє демона з німого і проходить містами та селами, проповідуючи Царство Боже.
Це не три окремі історії.
Це три етапи відновлення людини.
Два сліпі — це образ людського розуму і серця.
Справжня сліпота — це не відсутність фізичного зору, а нездатність бачити Божественну присутність.
Не випадково Христос запитує:
"Чи віруєте, що Я можу це зробити?"
Бо віра передує спогляданню.
Лише очищене серце починає бачити Бога.
Після цього Христос відкриває уста німому.
Бо людина створена не лише для того, щоб бачити Бога.
Вона створена, щоб славити Його.
Гріх робить нас німими. Не обов'язково буквально. Ми втрачаємо здатність говорити правду, дякувати, благословляти, свідчити про Христа.
Коли ж Логос звільняє людину, її слово знову стає живим.
Розум бачить.
Серце любить.
Слово славить.
І насамкінець євангеліст говорить, що Христос проходив усі міста і села, навчаючи, проповідуючи та зцілюючи.
Це вже образ усього творіння.
Логос приходить не лише до окремої людини.
Він приходить відновити весь світ.
Бо спасіння — це не просто прощення гріхів.
Спасіння — це повернення всьому творінню його справжнього призначення.
Розум знову бачить істину.
Серце знову любить Бога.
Слово знову свідчить про Нього.
І вся людина починає здійснювати той логос, який був вкладений у неї від створення світу.
Саме це і є обоження.
Христос не робить людину кимось іншим.
Він повертає їй можливість стати собою.
Тією людиною, яку Отець задумав у Своєму вічному Логосі ще "перед заснуванням світу". | 1 675 |
| 3 | Колись святинею було ягня.
Тепер Святиня — Сам Христос.
Колись дорогоцінною була кров жертовної вівці.
Тепер Життя світу — Кров Сина Божого.
Колись Божа присутність перебувала в одному храмі.
Тепер храмом стає кожне серце, що відкривається для Духа Святого.
Колись Єрусалим був єдиним місцем зустрічі з Богом.
Тепер Новий Єрусалим сходить туди, де звершується Євхаристія, де ламається Хліб Життя, де Церква збирається навколо Воскреслого Христа.
Колись обітниця стосувалася одного народу.
Тепер благодать простягнулася до всіх.
Християнство не знає "священної географії".
Для нас немає місця, де Бог був би ближче, ніж будь-деінде.
Бо після Воскресіння Бог більше не мешкає за завісою храму.
Він оселився серед людей.
І не просто серед людей.
Він оселився в людині.
Тому слава Божа вже не прив'язана до одного міста чи однієї святині.
Вона може засяяти в маленькому сільському храмі.
У лікарняній палаті.
В окопі.
У волонтерському бусі.
На Літургії, звершеній серед руїн після російського обстрілу.
Бо там, де є Христос, там уже починається Небесний Єрусалим.
Пасха скасувала кордони благодаті та монополію на святість.
І тепер увесь світ покликаний стати храмом Божої присутності.
Саме тому Церква не тікає зі світу.
Вона йде у світ.
Щоб кожне місце стало місцем зустрічі людини з Живим Богом. | 1 956 |
| 4 | "Дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої." (Мф. 9:2)
Розслаблений, паралізований — це не просто людина, яка не може рухатися.
Це образ людської природи, ослабленої гріхом.
Гріх не знищує природу людини, але скалічує її. Людина створена, щоб усім своїм єством рухатися до Бога, бо в Ньому перебуває логос її буття. Після гріхопадіння цей рух втрачає свою мету: розум потьмарюється, воля слабне, а бажання прив'язуються до тлінного замість Творця.
Саме тому Христос починає не зі зцілення ніг.
Він починає з кореня.
"Прощаються тобі гріхи твої."
Бо справжня хвороба людини — це не параліч тіла, а розрив єдності з Богом. Прощення гріхів — це не лише скасування вини. Це початок відновлення людської природи, повернення її до того задуму, який Бог вклав у неї від початку.
Лише після цього Христос говорить:
"Встань."
У грецькому тексті стоїть слово ἐγείρου — "підведися", "воскресни".
Це вже мова Пасхи.
Кожне чудо Христа є не порушенням законів природи, а поверненням природи до її справжнього логоса. Логос, через Якого був створений світ, тепер відновлює творіння, пошкоджене гріхом. Він не творить нову людську природу — Він зцілює ту, яку Сам створив.
І ще одна деталь, яка часто залишається непоміченою.
"Візьми постіль свою."
Раніше постіль несла людину.
Тепер людина несе постіль.
Те, що було знаком її безсилля, стає знаком свободи.
Так діє благодать. Вона не стирає нашого минулого, але позбавляє його влади над нами. Пристрасті не перестають існувати, але перестають царювати. Природні сили душі, очищені благодаттю, знову знаходять свій правильний рух — рух до Бога.
Саме це є обоженням - саме це є стати Богом за благодаттю.
Не втеча від людської природи.
Не її заміна.
А її сповнення у Христі.
Тому сьогоднішнє Євангеліє — не лише про те, що колись у Капернаумі підвівся один розслаблений.
Воно про кожного з нас.
Бо кожен гріх — це певною мірою розслаблення душі.
І кожна зустріч із Христом починається не з осуду, а зі слів, які відкривають нове творіння:
"Дерзай, чадо!" | 2 895 |
| 5 | Мені тут релігійні матеріалісти дорікнули, що я все трактую духовно.
А як можна інакше?
Господь пише письмена Свого Царства на всьому, що нас оточує. Наше завдання — навчитися їх читати.
Як можна не бачити духовного сенсу в російсько-українській війні?
Як можна не бачити духовного сенсу в суспільстві, де, за словами Христа, "через примноження беззаконня охолоне любов багатьох"?
Як можна не бачити духовного сенсу в людських стосунках, у радості, у болю, у натхненні і слізах?
Саме так показує нам світ Святе Письмо.
У Біблії немає "просто подій". Писання має історичний, моральний і містичний сенси.
Пророк Єзекиїл пече хліб на кізяках — і це не про кулінарію, а про духовне приниження народу.
Пророк Осія одружується з блудницею — і це не сімейна драма, а образ любові Бога до невірного Ізраїлю.
Христос миє ноги учням — і це не лише приклад ввічливості, а відкриття нового способу існування Церкви.
Мідний змій — не просто мідний змій.
Смоківниця — не просто дерево.
Свині - не лише свині.
П'ять хлібів — не просто їжа.
Хрест — не просто знаряддя страти.
І Христос — не просто вчитель моралі.
Усе видиме говорить про невидиме.
У цьому й полягає різниця між біблійним і матеріалістичним поглядом на світ.
Матеріаліст бачить лише подію.
Християнин читає будь-яку подію як Слово Бога до нас, як явлення Логосу.
Бо весь світ — це книга, написана Богом.
І якщо навчитися її читати, то виявиться, що Господь говорить до нас значно частіше, ніж ми звикли думати. | 3 251 |
| 6 | Кожен із нас — творець.
Бо ми створені за образом Творця.
І якщо в нашому житті зникає творчість, життя поступово перетворюється на механічне існування.
Творчість завжди відкриває новий горизонт. Вона розширює межі світу. Хоч трохи, але розширює.
Є й інший шлях — хімічний: алкоголь, наркотики, азарт, секс, нескінченна гонитва за новими враженнями.
Усе це теж обіцяє «розширити свідомість».
Іноді навіть здається, що людина справді побачила щось нове, але найчастіше вона не виходить у вічність.
Вона просто тікає від себе.
Ми створені для іншого.
Для того, щоб змінювалася не лише свідомість, а саме її буття.
І найсильніше я відчуваю це на Літургії.
Коли стою перед Престолом, розрив простору й часу здається звичайною справою.
Начебто ти тут.
Читаєш сотні імен.
Готуєшся до проповіді.
Слідкуєш, щоб хор не сфальшивив.
І водночас уже не зовсім тут.
Бо Літургія — це не втеча від реальності.
Це входження в Реальність.
У ту саму Таємну вечерю, на Голгофу, у порожній гріб, у Царство Боже, у вічну раду Пресвятої Трійці.
Ти залишаєшся собою — і водночас стоїш як ікона Христа.
Не тому, що перестав бути грішником.
А тому, що Христос входить у твій час і відкриває в ньому вічність.
Стояти на межі світів? - звичайна справа.
До зустрічі на Літургії.
До зустрічі з Вічністю. | 2 926 |
| 7 |  Подумалось: Якщо митра на голові попа символізує терновий вінець, то якта патріарха гундяєва має собою символізувати кита, що проковтнув пророка Іону. | 3 002 |
| 8 | Найстрашніше в історії про гадаринських біснуватих — не демони.
Найстрашніше — реакція людей, які молилися Богу про те, щоб він покинув їх і залишив в пеклі.
Христос звільняє біснуватих від влади демонів. Здавалося б, усі мають радіти, але вони просять Його... піти.
Чому? Бо в море втопилося стадо свиней.
Свині виявилися важливішими за людську свободу.
Свині — це образ життя, зануреного лише в земне, тілесне, чуттєве. Христос приходить не тільки вигнати демонів. Він приходить зруйнувати той спосіб життя, у якому демонам було комфортно.
І ось тут починається найважче.
Ми часто просимо Бога змінити наше життя, але не хочемо, щоб Він торкався наших "свиней": наших пристрастей, наших залежностей, нашого самолюбства, наших маленьких і великих ідолів.
Ми хочемо спасіння, яке нічого не коштує.
Хочемо Христа, Який благословить наше старе життя, а не створить нове.
Але так не буває.
Коли Христос входить у життя людини, Він завжди щось руйнує: не людину, а її рабство.
І тоді кожен із нас має або втопити своїх свиней і довіритися Богу, або молити Бога, щоб Він пішов. А коли Бог уходить - залишається пекло. | 3 759 |
| 9 |  ШІ зробив гарне відео про шлях Патріарха Мстислава, полтавця, який свого часу був парафіянином нашого храму. | 3 017 |
| 10 | В коментах до посту про вдячність Богові написали:
«Як можна дякувати Богові за те, що цього разу загинув не ти, а "сусід"? Яка різниця, хто загинув?!»
Різниця справді не в цьому.
І я ж зовсім не закликаю дякувати за чужу смерть.
За смерть не дякують.
За смерть плачуть, моляться, і намагаються зробити все, щоб її було менше.
Але ми, українці, повинні нарешті усвідомити одну річ.
На москві російський режим давно виніс смертний вирок кожному з нас.
Не лише військовому.
Не лише мешканцю прифронтового міста.
Кожному українцю.
Тому кожен прожитий день — це не привід для байдужості, а привід для вдячності.
Не тому, що хтось інший загинув.
А тому, що Господь ще дав тобі час.
Час обійняти близьких.
Час сказати "люблю".
Час покаятися.
Час допомогти комусь.
Час зробити ще одну добру справу.
Ми не знаємо, наскільки саме Бог втручається в історію. Про це справді сперечаються богослови століттями.
Але ми точно знаємо інше: кожен день життя — це дар.
І якщо сьогодні ти ще можеш дякувати Богові, значить, Він ще довірив тобі цей день.
Не змарнуй його.
Господь відтермінував твій смертний вирок ще на один день.
Подякуй за це. | 2 921 |
| 11 |  Після нічної атаки мені весь день пишуть люди.
Не з питаннями.
Не зі скаргами.
З одним проханням:
"Отче, відправте подячний молебень. Господь зберіг нас від смерті".
Після ночі вибухів, після безсоння, після страху люди насамперед дякують.
Не тому, що війна закінчилася.
Не тому, що більше не буде атак.
А тому, що ще один день подарований Богом.
Атаки ще будуть.
Буде важко, буде боляче, але найстрашніше — не втратити дім. Найстрашніше — втратити пам'ять про те, хто ми.
Ми — народ, який уміє не лише просити Бога про допомогу, а й дякувати Йому.
Народ, який навіть під обстрілами знаходить сили сказати:
"Слава Тобі, Господи!"
Тримаймося.
Молімося.
Дякуймо.
І пам'ятаймо: поки ми не втрачаємо віри, нас неможливо перемогти.
Слава Ісусу Христу! | 2 613 |
| 12 | У гріха завжди є пояснення
Гріх рідко приходить до людини зі словами:
— Я прийшов тебе знищити.
Ні.
Він приходить із поясненням.
"Так склалися обставини, усі так роблять, я просто захищав себе, я маю право".
У диявола ніколи немає сильніших аргументів, ніж наші власні.
Бо найбільша пастка — не сам гріх.
Найбільша пастка — навчитися його пояснювати.
Людина дивовижно влаштована. Вона здатна звикнути майже до всього. Навіть до духовної смерті. І якщо не хоче каятися, її розум починає працювати адвокатом диявола. Він знаходить причини, виправдання, психологічні теорії, складне дитинство, токсичних людей, неправильну генетику, невдалий збіг обставин...
Усе що завгодно, аби тільки не сказати прості слова: "Я згрішив"
Саме тому покаяння починається не тоді, коли ти знайшов причину, а тоді, коли перестав шукати виправдання.
Блудний син не повернувся до батька після довгого самоаналізу.
Він повернувся після короткої й чесної думки:
"Встану і піду до батька мого".
Ось і все.
Не тому, що зрозумів себе.
А тому, що перестав себе виправдовувати.
Покаяння — це не складне психоложество, це мужність перестати брехати самому собі.
І саме з цього моменту починається свобода | 2 583 |
| 13 | Петро і Павло — святі, з якими були проблеми. Як і з усіма справжніми.
Павло гнав Церкву, схвалював убивства християн. Петро так завзято повчав Христа, що почув: "Відійди від Мене, сатано!" А потім ще й тричі зрікся Його.
Фома не вірив навіть апостолам. Яків та Іоан, "сини грому", хотіли спалити самарян вогнем з неба. Матвій був митарем. Симон — політичним радикалом.
Коротше кажучи, проблеми були з усіма.
Лише з Юдою — майже жодних. Тихо носив скриньку, не сперечався, справно виконував свої обов'язки... А потім зрадив Христа і повісився. Зато за життя був безпроблемним.
У Бога і з нами проблем вистачає. Ми сумніваємося, падаємо, сперечаємося, зрікаємося, часом удаємо із себе кращих християн, ніж є насправді.
І це не привід для відчаю.
Бо святість народжується не з бездоганності, а з вірності. Не з безгрішності, а з покаяння. Не з ідеальності, а з любові, яка щоразу повертається до Христа.
Господь не боїться "важких людей". Він саме таких і кличе.
І ще. Саме апостоли були першими християнськими блогерами.
Без студії. Без мікрофонів. Без алгоритмів і монетизації.
Вони говорили до людей, сперечалися, відповідали на незручні запитання, писали довгі "пости", подорожували, збирали аудиторії, отримували хвилі хейту, їх "банили' - виганяли з міст, били камінням, саджали до в'язниць.
Єдина різниця в тому, що вони не збирали лайки.
Вони збирали хрести, а не рахували перегляди.
Вони просто збирали тих, хто через їхнє слово знаходив Христа.
Тож зі святом наших небесних покровителів, друзі - блогери!
Нехай святі Петро і Павло моляться за нас — таких самих незручних, поламаних, але дуже живих!
Слава Господу Богу нашому — і блогерам Його! | 4 464 |
| 14 | Релігія схожа на альпінізм.
Одні завдяки їй піднімаються на вершини, де повітря прозоре, а горизонт такий широкий, що починаєш бачити світ очима вічності.
Інші ж назавжди залишаються лежати десь на схилі.
Замерзлі, іноді до смерті.
З прапорцями правильної доктрини в руках.
З посвідченням досвідченого альпініста в кишені.
З купою фотографій чужих вершин у телефоні.
Але так і не піднявшись.
Бо проблема не в горі.
І навіть не в спорядженні.
Проблема в тому, що можна все життя вивчати карти, сперечатися про маршрути, сваритися через колір мотузки й так і не зробити жодного кроку вгору.
Христос не створив клуб шанувальників альпінізму.
Він покликав людей підніматися.
Не колекціонувати правильні слова про Бога, а йти до Нього.
Не поклонятися спорядженню, а долати висоту.
Не будувати базовий табір біля підніжжя гори, а іти.
Бо віра — це рух.
А релігія має бути мотузкою, яка допомагає піднятися.
Зрештою, якщо ти віру зробив морозильною камерою, хіба в цьому є провина Бога? | 4 077 |
| 15 | Різдво Іоана Предтечі — і народження нової України
Сьогодні Церква святкує Різдво Іоана Хрестителя.
Того, хто прийшов не бути головним, а приготувати шлях для Головного.
Того, хто народився в тиші юдейських гір, щоб згодом його голос загримів на весь Ізраїль:
"Приготуйте путь Господню, рівняйте стежки Йому!" Того, про кого сам Христос сказав:
"Із народжених від жінок не постав більшого за Іоана Хрестителя".
Але народився він не просто так.
Він народився для місії.
Щоб очистити серця від брехні.
Щоб назвати гріх — гріхом, навіть якщо це не подобається царям.
Щоб приготувати землю до приходу Світла.
Щоб залишитися вірним до кінця.
І в цьому є щось дуже близьке нам.
Сьогодні народжується нова Україна.
Не в затишку мирних кабінетів.
Не в телевізійних студіях.
Не в урочистих деклараціях.
Вона народжується у вогні війни. У крові. У сльозах. Під сиренами. В окопах. У шпиталях. У волонтерських штабах. На цвинтарях, де майорять синьо-жовті прапори.
Народження завжди пов'язане з болем.
Але саме тому воно є справжнім.
Ми не просто обороняємо свою землю.
Ми стаємо іншими.
Ми очищаємося від ілюзій, від колоніальної меншовартості, від звички жити чужими сенсами.
Як Іоан народився для того, щоб Христу було куди прийти, так і ми проходимо через очищення, щоб правда, свобода і гідність стали тут не гаслами, а способом життя.
Світ часто не розуміє Україну.
Бо світ звик до жертв, які лише плачуть і просять співчуття.
А ми плачемо — і воюємо.
Страждаємо — і боремося.
Ховаємо своїх — і не здаємося.
Саме тому нас так важко вмістити у звичні шаблони.
Бо наша історія сьогодні — це не лише історія страждання.
Це історія перемоги
І я вірю: серед народів немає сильнішого за той народ, який після всього пережитого не втратив здатності боротися за правду.
Іоан Предтеча не був зручним.
Він був правдивим.
І нова Україна також не буде зручною для тих, хто живе брехнею, насильством і поклонінням силі.
Бо той, хто пройшов пустелю, голод, біль і випробування, отримує право говорити слово, яке має вагу.
І сьогодні ми теж вчимося говорити саме таке слово.
Святий Іоане, пророче і хрестителю Господній, моли Бога за нас.
За наших воїнів.
За наш народ.
За Україну, яка народжується через страждання до свободи.
Слава Ісусу Христу!
Слава Україні! | 4 039 |
| 16 |  Завтра, 24 червня, Різдво гарантій і предтечі Івана
В нашому храмі літургія розпочнеться о 8.30
Хто не може бути присутнім на службі пишіть імена за здоров'я та за спокій в коментах.
Картки для пожертв за бажанням
Приват 4149 6293 7221 6259
Моно 4441 1110 4323 4644
PayPal strierej@gmail.com | 3 034 |
| 17 | Христос — це не просто Бог.
Христос — це розіп'ятий Бог, Який підняв повстання проти найстарішої тиранії у Всесвіті.
Проти тиранії гріха і смерті.
Проти того закону занепаду, який переконує людину, що зло неминуче, брехня вигідна, а сильний завжди має право на насильство.
Хрест — це не капітуляція.
Це диверсія Бога в тилу смерті.
Це вторгнення Царства Небесного на окуповану територію.
Саме тому християнин не може поклонятися жодній земній владі. Ми надто добре знаємо природу людини.
Учення про первородний гріх — це найкраща вакцина від культу вождя.
Бо кожна людина пошкоджена гріхом.
Президент.
Патріарх.
Генерал.
Революціонер.
Опозиціонер.
Усі.
Саме тому свободу захищає не віра в доброго сцаря і не казка про безперервний прогрес людства.
Свободу захищає тверезе знання про те, що будь-яка влада потребує обмежень, а будь-яка людина потребує покаяння.
Тирани народжуються там, де люди забувають про гріх.
Святі народжуються там, де люди пам'ятають про Христа.
Про Розіп'ятого Бунтівника, Який одного разу оголосив війну смерті.
І переміг. | 3 151 |
| 18 |  لا يوجد نص... | 3 219 |
| 19 | Полтава.
Під час прильоту був у магазині. Метрів двісті від місця удару.
Люди падають на підлогу.
Без криків.
Без паніки.
Потім піднімаються.
Хтось кидає покупки і біжить у бік густого диму, що підіймається над будинками. Там можуть бути рідні.
Решта йдуть до кас.
Тільки термінал не працює.
У повітрі запах гару і кіптяви.
Десь їде швидка.
Десь дзвенить розбите скло.
На подвір'ї сміються підлітки.
Навколо вибиті вікна.
І люди продовжують жити.
Ми вже давно живемо в реальності, де між сигналом тривоги, вибухом і походом за хлібом немає жодної суперечності.
Жахливі.
І вже такі звичні будні війни.
Мабуть, одна з найбільших трагедій цієї війни полягає в тому, що людина звикає навіть до того, до чого звикати не можна. | 5 036 |
| 20 |  +8Війна майбутнього триває вже зараз. І Україна диктує її правила. Це показала найбільша у світі виставка зброї Eurosatory 2026.
Вражає, наскільки горять очі в наших технарів тут. Як наші вчорашні мілтек-стартапи впевнено показують себе на одному рівні зі світовими компаніями. Які молоді й талановиті люди працюють у нашій оборонній промисловості.
Мав чотири дні насичених зустрічей із виробниками найтехнологічнішої зброї, дронів, РЕБ, ракет, роботизованих платформ і систем захисту. Веземо в Україну багато цікавого для фронту, для захисту критичної інфраструктури і для майбутніх крутих розробок, зокрема для комплексу «Ай-Петрі».
Сьогодні українські оборонні виробники є справжніми суперзірками таких подій. Усі хочуть встановити контакт, дізнатися, обмінятися досвідом. Бо набутий цей досвід нашими інженерами та військовими не в кабінетах і навіть не на полігонах. А в окопах по всій лінії фронту, в небі над мирними містами і на морі, де російський флот уже давно не почувається господарем.
Тут багато технологій, які ще вчора здавалися фантастикою. Дрони, які самі знаходять цілі. Роботи, які замінюють людей на найнебезпечніших ділянках. Штучний інтелект, який аналізує поле бою швидше за людину.
Однак слід давно визнати, що майбутнє — не за окремою диво-зброєю чи величезною яскравою бомбою. Майбутнє — за правильною системою. Коли розвідка, РЕБ, штучний інтелект, дрони-перехоплювачі, ракети й засоби ураження працюють як єдиний організм.
Наше завдання зараз — допомогти величезному потенціалу української оборонної промисловості вирости. Дати українській оборонці можливість виробляти більше, заробляти на розвиток, виходити на світові ринки, забезпечивши всім необхідним Збройні Сили України.
📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter | 3 987 |
