HRTHINKER
前往频道在 Telegram
Канал для всіх, хто цікавиться темою організаційного розвитку та управління людьми в компаніях. Канал для амбасадорів «живих» систем і людино центричних підходів. Місце де зустрічаються мрійники та мислителі 🙂 Автор Ольга Прохоренко, @tobethewind
显示更多3 310
订阅者
+124 小时
-37 天
-930 天
数据加载中...
相似频道
标签云
进出提及
---
---
---
---
---
---
吸引订阅者
十月 '2610月 '26
十月 '26
+6
在0个频道中
九月 '26
+31
在0个频道中
Get PRO
八月 '26
+25
在0个频道中
Get PRO
七月 '26
+37
在0个频道中
Get PRO
六月 '26
+29
在0个频道中
Get PRO
五月 '26
+40
在0个频道中
Get PRO
四月 '26
+22
在0个频道中
Get PRO
三月 '26
+37
在0个频道中
Get PRO
二月 '26
+65
在0个频道中
Get PRO
一月 '26
+57
在0个频道中
Get PRO
十二月 '25
+36
在0个频道中
Get PRO
十一月 '25
+37
在0个频道中
Get PRO
十月 '25
+92
在0个频道中
Get PRO
九月 '25
+42
在0个频道中
Get PRO
八月 '25
+58
在0个频道中
Get PRO
七月 '25
+78
在0个频道中
Get PRO
六月 '25
+59
在0个频道中
Get PRO
五月 '25
+166
在1个频道中
Get PRO
四月 '25
+45
在0个频道中
Get PRO
三月 '25
+84
在0个频道中
Get PRO
二月 '25
+110
在0个频道中
Get PRO
一月 '25
+71
在0个频道中
Get PRO
十二月 '24
+90
在0个频道中
Get PRO
十一月 '24
+58
在1个频道中
Get PRO
十月 '24
+72
在0个频道中
Get PRO
九月 '24
+58
在0个频道中
Get PRO
八月 '24
+129
在0个频道中
Get PRO
七月 '24
+116
在0个频道中
Get PRO
六月 '24
+64
在0个频道中
Get PRO
五月 '24
+63
在0个频道中
Get PRO
四月 '24
+193
在0个频道中
Get PRO
三月 '24
+98
在0个频道中
Get PRO
二月 '24
+155
在0个频道中
Get PRO
一月 '24
+107
在0个频道中
Get PRO
十二月 '23
+1 849
在0个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 06 十月 | 0 | |||
| 05 十月 | +2 | |||
| 04 十月 | 0 | |||
| 03 十月 | +1 | |||
| 02 十月 | +2 | |||
| 01 十月 | +1 |
频道帖子
⬆️⬆️⬆️
Продовження
То як проєктувати і працювати як з життєвим циклом працівника, так і з його досвідом (EX), об'єднуючи процесну структурованість із глибоким розумінням людини?
☀️Життєвий цикл (Employee Lifecycle)
1. Картографування/мапування етапів (Mapping the Stages). Виділіть ключові етапи: Залучення (Attraction), Найм та онбординг (Recruitment & Onboarding), Інтеграція та розвиток (Development), Утримання (Retention), Оновлення/Звільнення (Offboarding/Alumni). Для кожного етапу зафіксуйте, хто відповідальний (HR, менеджер, ментор) і які результати очікуються.
2. Оцифрування та збір метрик (Data & Analytics). Визначіть індикатори ефективності (KPIs) для кожного етапу, наприклад: Time-to-hire (швидкість закриття вакансій), Quality of hire (якість найму), Рівень плинності (Turnover rate), зокрема на етапі випробувального терміну, Частота та результати performance review тощо
3. Автоматизація рутини. Зробіть технічні процеси максимально непомітними (легкими для користувача) й швидкими. Такі дії як оформлення документів, видача техніки/обладнання, налаштування доступу під час онбордингу тощо не мають викликати у працівника стресу та роздратування. Чим менше «бюрократичного тиску» на етапах циклу, тим більше життєвих ресурсів залишається у людини на адаптацію та продуктивну роботу.
☀️Досвід працівника (Employee Experience)
1. Дослідження «болей» та інсайтів (Employee Listening). Замість абстрактних опитувань задоволеності чи залученості раз на рік (які часто дають «стерильну» картину), саме для досвіду краще працюють Pulse-опитування (короткі регулярні чекапи емоційного стану), Exit та (особливо) Stay-інтерв'ю (не чому йдуть, а що саме утримує людей і де лунають «приховані дзвіночки»), Фокус-групи та глибинні/структуровані інтерв'ю для розуміння глибинних потреб різних сегментів/членів команд.
2. Дизайн-мислення у створенні HR-продуктів (Human-Centric Design). Проєктуйте бенефіти, програми розвитку чи формати комунікації через призму: «Що людина відчуває в цей момент? Яку її потребу це закриває? Яку цінність цим ми створюємо для людини?». Наприклад, замість універсального пакету бенефітів можна перейти до flex-форматів, де кожен може обрати те, що актуально для нього (спорт, психічне здоров'я, навчання тощо).
3. Фокус на «моментах істини» (Momments of Truth). У досвіді кожного працівника є ключові мікромоменти, які найбільше формують його прихильність або розчарування. Зокрема, перший робочий день (онбординг-шок або відчуття підтримки), перший складний проєкт або криза в команді, зміна ролі чи підвищення, момент вигорання або особистої кризи. Саме в ці критичні точки менеджмент та культура (і процеси та процедури) мають спрацювати максимально екологічно й підтримуюче.
Ще раз важливе. І цикл, і досвід - важливі. Поганою ідеєю є розділяти ці два підходи або концентруватись лише на чомусь одному. Щоб побудувати ефективну систему, краще використовувати їх у зв'язці:
• Цифри циклу дають сигнал, а розмова з досвіду - пояснення. Якщо дані циклу показують високу плинність на 3-му місяці роботи (проблема в процесі), то якісний EX-підхід (глибинні інтерв'ю) може пояснити, чому це відбувається (наприклад, розрив між очікуваннями на співбесіді та реальною рутиною).
• Персоналізація успіху. Оскільки поняття кар'єри та успіху у всіх різні, дизайн EX дозволяє створювати гнучкі траєкторії всередині чітких процесів життєвого циклу. Наприклад, процес оцінки стає не формальною відміткою у звітах, а простором для розвитку та наставництва в межах досвіду.
Отже, замість резюме. Дизайн життєвого циклу забезпечує структуру, прогнозованість і системність (узгодженість) організаційних процесів, а дизайн досвіду наповнює цю систему людським сенсом та змістом, довірою та буквально енергією.
А як ви працюєте з життєвим циклом та досвідом? Чи працюєте з обома підходами чи з чимось одним?
| 2 | #EX
Розберемо два поняття та різницю між ними - життєвий цикл працівника (Employee Lifecycle) та досвід працівника (Employee Experience - EX).
Час від часу ці два поняття ототожнюють, що не зовсім коректно.
• Життєвий цикл - охоплює всі етапи взаємодії працівника з компанією (від залучення та найму і адаптації до розвитку, утримання та звільнення).
• Досвід працівника - ширший за самі процеси, він включає кожну взаємодію на шляху життєвого циклу, а також суб'єктивне сприйняття робочого середовища, ролі, взаємин із керівником та загального рівня добробуту (wellbeing).
Багато компаній (та HR) зосереджуються лише на процесах, процедурах та транзакційному (наскрізному) «догляді» за людьми + використанні статистики та даних відповідно до процесів (так легше управляти і через це часто EX чи життєвий цикл перетворюються виключно на фрейм для збору даних та аналітики).
Проте більш цінним тут було б не «сухе збирання цифр», а постійний моніторинг та зворотний звʼязок з усіма задіяними сторонами - саме через це ми можемо отримувати живі відгуки та інсайти про людську поведінку і емоційний досвід, який працівник проживає у взаємодії з роботодавцем.
Декілька прикладів різниці між процесом (етапом життєвого циклу) і реальним досвідом (складовими ЕХ):
• Рекрутинг та найм: простий і швидкий процес працевлаштування - це ще не гарантія ідеального збігу з вакансією (true job fit); справжній позитивний досвід виникає, коли людину обирають на основі її природних здібностей та сильних сторін (сродна праця та робота за покликанням замість просто запрошення на роботу).
• Місія компанії: формальне знання місії відрізняється від глибокого розуміння працівником свого особистого внеску в неї, що й підтримує залученість
• Менеджмент/управління: мати просто «гарного менеджера» - це точно бонус та перевага, але справжню цінність становить робота разом чи в команді зрілого та підтримуючого коуча/наставника.
Що ще тут варто додати: коли ми оперуємо поняттям досвіду працівника, ми дивимось на працівників як на «споживачів» робочого місця. Зараз все частіше працівники(особливо молоді покоління) набагато більше цінують команду (яка злагоджена і побудована на довірі), необхідні для роботи інструменти та підтримку менеджера, аніж «поверхневі» та формальні корпоративні бонуси. Серед того, що багато хто з молодих шукає зараз - це можливість персоналізованого карʼєрного розвитку та зростання (коли я рухаюсь туди, де мені цікаво, і відбувається це достатньо швидко). Тому «робоче місце» і досвід стають особливо важливими - чому саме я у вас навчусь, як це мене посилить і чи стане це вдалим трампліном для подальшого зростання.
Єдине, на чому тут варто наголосити - поняття успіху та карʼєри кардинально змінилось і змінюється в наші часи, то ж для різних людей «успіх зростання» виглядатиме по-різному (що потрібно враховувати і в дизайні ЕХ).
👉 Employee Lifecycle versus Employee Experience - Omnia Group
Продовження
⬇️⬇️⬇️ | 91 |
| 3 | #events #hcspace #hcthinker
Друзі, я з нагадуванням, що в нас з Мартою Костарєвою зараз йде серія вебінарів для HR/R - HC Space від HC Thinker (у грудні ця серія завершується).
З того, що попереду і можна приєднатись в ролі учасника/учасниці:
‼️🔜14.10 - Performance management system: складові та підходи (спікерка - я, Ольга Прохоренко)
Буде про таке:
• Performance, продуктивність, ефективність: що про що і в чому відмінність
• Складові performance: поведінка + результат
• Performance management system: елементи та зв’язок з іншими HC та орг процесами
• Організаційний, командний, індивідуальний performance
• Компетенції, навички, поведінка, цінності, KPI, OKR: що і коли, як балансувати та поєднувати
• Планування та оцінювання performance, цикли та періодичність
• Зворотний зв’язок як складова циклу performance
• Метрики Performance management system
Реєстрація 👉 https://forms.gle/GzksKRMgcQamCtvd9
👉27.10 - Total Rewards: гнучкі підходи до управління мотивацією (спікерка - Вікторія Межерітська)
👉10.11 - Learning&Development system: складові та підходи (спікерка - Марʼяна Хомицька)
👉26.11 - Управління кар’єрою та наступництво: підходи та алгоритми (спікерка - Марта Костарєва)
👉9.12 - Організаційний wellbeing: системний підхід в управлінні добробутом (спікерка - Анна Метельська)
Пишіть, якщо зацікавлені, Марті, мені або на 📧 hc.thinker.ua@gmail.com
В нас діють спеціальні умови для колег з держ сектору, а також в разі групової участі чи купівлі декількох вебінарів.
Почитати більше про програму можна тут👉 https://www.notion.so/HC-Thinker-5b8e66d9948983cdb91e8165026a69b5
(Там же перелік тем вебінарів, які відбулись і можна купити запис та матеріали)
До зустрічі ✌️ | 252 |
| 4 | ⬆️⬆️⬆️
Продовження
Серед нових ролей для HR:
☀️Архітектор - проєктувальник організаційної операційної системи.
Фокус: створення гнучких структур, систем і процесів, які дозволяють організації швидко адаптуватись до зовнішніх викликів і масштабувати ШІ-рішення без створення зайвої бюрократії.
☀️Оркестратор - консультант з дизайну робіт та людських рішень.
Фокус: узгодження індивідуальних навичок працівників із конкретними завданнями, оптимізація взаємодії між людьми та технологіями на рівні робочих команд.
☀️Навігатор - фасилітатор і драйвер розвитку лідерського потенціалу.
Фокус: надання керівникам інструментів, інсайтів та підтримки для ефективного управління в умовах безперервних змін.
Чи враховуєте ви зміни в ролі HR в своєму розвитку? А в дизайні вашої HR функції? | 351 |
| 5 | #HR #trends
Зроблю серію дописів про готовність та відповідність HR сучасному та майбутньому контексту.
Спираємось наразі на документ «Human Readiness: A New Operating System for the AI-Powered Organization» від Wowledge.
Головна ідея: переосмислення ролі HR як напряму/функції управління персоналом/людським капіталом та логіки/складових організаційного дизайну в епоху масового впровадження та розвитку ШІ.
👉 https://wowledge.com/insights/human-readiness-a-new-operating-system-for-the-ai-powered-organization
Контекст та тенденції:
🔻Традиційні ієрархічні структури та HR процеси більше не встигають за швидкістю (технологічних, соціальних) змін (при цьому багато компаній продовжують жити в такій логіці…)
🔺Є сенс говорити не просто про людський капітал чи спроможності, а про «Human Readiness» (людська готовність) як нову організаційну операційну систему, що забезпечує (постійне) узгодження процесів, талантів і технологій в умовах безперервних змін.
🔺 «Human Readiness» - в тому числі є новим прочитанням абревіатури HR (від ресурсів (resources), через відносини (relations) до готовності(readiness))
🔛Зараз ШІ все активніше бере на себе рутинні та операційні завдання, вимагаючи від працівників ще більшого/вищого рівня адаптивності, критичного мислення (!) та міждисциплінарних навичок (або мета навичок).
🔻При тому, що всі розуміють контекст ШІ, темпи інновацій перевищують здатність організацій (особливо традиційного сектору) адаптувати до них процеси та працівників; організації скоріш реагують постфактум, а не роблять превентивних дій.
🔛На фоні дисбалансу готовності та контексту, для організацій актуальною стає необхідність децентралізації: замість контролю з єдиного центру управління компанії мають (змушені?) наділяти локальні команди повноваженнями для швидкого прийняття рішень…
В чому суть та які принципи концепту «Human Readiness»:
✔️Централізовані дані з вбудованою аналітикою: використання якісних даних про робочі процеси та продуктивність для прийняття обґрунтованих рішень.
✔️Стратегічне управління технологіями та людьми/людським капіталом: фокус не просто на впровадженні софту чи ШІ, а на тому, як ці інструменти впливають на досвід працівників і результативність бізнесу + як співпрацюють людина (людський інтелект) та штучний інтелект.
✔️ «Надання експертизи на вимогу» (On-demand expertise): залучення профільних експертів тоді й туди, де це найбільше потрібно для вирішення складних комплексних завдань (це перегукується з логікою skills based approach - коли ми залучаємо необхідні навички (skills set), а не «просто людину» як потенційну «штатну одиницю»)
✔️ Розвиток та мобільність талантів: від вертикальних кар’єрних сходів до кар’єрних решіток/гнучких карʼєр. Тут серед фокусів: заохочення крос-дисциплінарного розвитку та ротації + передача навичок між різними підрозділами для підвищення гнучкості бізнесу + фокус на навчанні на досвіді/експериментах та гнучкому управлінні кар'єрою для утримання талановитих працівників.
Як змінюються компетенції/навички HR як напряму/функції відповідно до «Human Readiness»(HR Capability Model)
✔️Системне мислення: здатність бачити організацію як цілісну екосистему, де люди, процеси, технології та платформи глибоко взаємопов'язані.
✔️Людиноцентричний дизайн та керування досвідом: проєктування взаємодії працівників із технологіями та процесами задля спрощення роботи й підвищення мотивації.
✔️Робота з даними, аналіз та сенсотворення: уміння ставити правильні запитання до великих масивів даних і перетворювати кількісні інсайти на практичні бізнес/орг рішення + визначати сенси
✔️Бізнес кмітливість: глибоке розуміння того, як саме функціонує ланцюг створення цінності(value chain) в організації.
✔️Консультування та вплив (Influencing): здатність експертно скеровувати лідерів і команди через довіру, коучинг та обґрунтовані рекомендації (за відсутності/без прямих адміністративних важелів).
Продовження
⬇️⬇️⬇️ | 306 |
| 6 | #HRinWar
Цікавий допис та погляд 👉 https://www.linkedin.com/feed/update/urn:li:activity:7511379817938980865?updateEntityUrn=urn%3Ali%3Afs_updateV2%3A%28urn%3Ali%3Aactivity%3A7511379817938980865%2CFEED_DETAIL%2CEMPTY%2CDEFAULT%2Cfalse%29
Давайте подивимось на «вартість людини» в контексті її цінності, цінності її життя. Дуже актуально та прагматично. Особливо під час обстрілів, високого ризику, звільнень тощо.
Отже, є таке поняття чи концепт як VSL (Value of a Statistical Life - вартість статистичного життя).
VSL - економічний показник, який оцінює готовність людей/домогосподарств/суспільства платити за зменшення ризику передчасної смерті внаслідок нещасних випадків, катастроф, екологічних чи виробничих факторів.
Серед підходів до розрахунку цього/подібного показника:
▪️ «Готовність платити» (Willingness to Pay) - людей опитують (або аналізують їхню поведінку в реальному житті), скільки вони готові віддати за зменшення ризику передчасної смерті. Наприклад, скільки люди переплачують за безпечніший автомобіль, або яку зарплату вимагають працівники за роботу з вищим ризиком, або скільки готові платити за проживання в районі з кращою якістю повітря, або скільки готові платити за медичну технологію, яка знижує ризик смерті.
Тут є 2 підходи: Stated Preference - коли людину питають, скільки вона готова заплатити за зменшення ризику; Revealed Preference - коли дивляться на реальні економічні рішення, через які люди фактично демонструють свою готовність платити/приймати ризик.
▪️ «Капіталізація майбутніх заробітків» (Human Capital Approach) - оцінюється, скільки людина ще заробить і сплатить податків до кінця свого прогнозованого працездатного віку; по факту це оцінка економічного продуктивного потенціалу.
По цифрам.
Є різні методики та розрахунки.
Міністерство транспорту США - US DOT встановлює VSL на рівні 14,1–14,2 мільйона $
ЄС та ОЕСР визначає показники для країн-членів залежно від рівня ВВП конкретної країни (і цифри можуть бути дуже різними від 5-6 млн € до 15 і більше).
В Україні державного офіційного загального показника VSL на макрорівні не існує. З того, що є, але це не тотожні речі: одноразова грошова допомога військовослужбовцям (15 мільйонів грн), виплати за смерть унаслідок ДТП/виробничої травми, відшкодування моральної та матеріальної шкоди по суду (залежить від кейсу).
Чи потрібен Україні такий показник? Мені здається, що було б непогано доєднатись до цієї світової практики.
Окрім «вартості статистичного життя», в світі використовують:
▪️VOLY (Value of a Statistical Life Year) - вартість року статистичного життя
▪️QALY (Quality-Adjusted Life Year) - роки життя з поправкою на якість
▪️DALY (Disability-Adjusted Life Year) - роки життя, втрачені через інвалідність, допомагає порівнювати втрати від різних захворювань або травм (наприклад, виробничого травматизму чи наслідків війни); охоплює і передчасну смерть, і життя з хворобою/інвалідністю.
👉 https://www.oecd.org/en/publications/mortality-risk-valuation-in-policy-assessment_76ca89a2-en/full-report/recommended-vsl-estimates-for-policy-analysis_9b41dca3.html | 343 |
| 7 | #AI #research #development
Натрапила на відео, де когнітивний нейробіолог д-р Джаред Куні Горват говорить про те, як сучасні цифрові технології в школах негативно впливають на когнітивний розвиток дітей. Ця промова - це виступ вченого перед Комітетом з торгівлі, науки та транспорту Сенату США
Серед того, про що мова:
▪️Ми вперше стикаємось з тим, що нові покоління не стають розумнішими за попередні.
Протягом більшої частини 20-го століття когнітивні показники та результати навчання дітей у розвинених країнах стабільно зростали (вплив освіти). Проте приблизно з середини 2000-х років ця тенденція зупинилась, і почався спад - зокрема, дослідники фіксують погіршення навичок читання (грамотності), рахунку (номерації), критичного мислення та загальної когнітивної продуктивності підлітків. Покоління Z - це перше покоління в сучасній історії, яке показує гірші результати в когнітивних тестах, ніж їхні батьки, попри збільшення часу навчання в школі
▪️Бездумне використання технологій має негативний вплив на когнітивні здібності.
Дослідження міжнародних освітніх моніторингів показують невтішну кореляцію: чим більше часу учні проводять за комп'ютерами/екранами під час навчання, тим гірші результати вони демонструють з математики, природничих наук і читання.
При цьому, не має значення розмір екрана, хто його купив чи чи має пристрій статус «освітнього» і тд - Горват каже, що масове (та бездумне) впровадження цифрових технологій шкодить навчанню і гальмує когнітивний розвиток дітей у критичні періоди їхнього зростання.
Загалом, дані з 80 країн показують, що широке впровадження цифрових технологій у школах корелює зі зниженням навчальної успішності
▪️Читання тексту з паперових носіїв краще впливає на запамʼятовування, ніж електронні носії.
Згідно з метааналізом, читання та розуміння текстів з паперу значно ефективніше, ніж з екранів (просторова стабільність паперу та відсутність зайвого прокручування допомагають мозку краще «кодувати» інформацію в пам'ять).
Також і нотування від руки набагато результативніше для довготривалого засвоєння матеріалу, ніж друкування на клавіатурі чи екрані. Цікаво, що друкування на електронних носіях часто призводить до механічного переписування без глибокого осмислення (або ж сам гаджет «дописує» за людиною), тоді як «ручка» в руці (по факту робота рукою) змушує мозок думати, структурувати та скорочувати інформацію.
▪️Технології є корисним допоміжним інструментом в разі вже наявної навички.
На думку експертів, технології є дієвим інструментом для експертів, які вже володіють базовими навичками і хочуть зекономити час (наприклад, професіонал використовує програму для розрахунків, бо знає, як це робиться вручну). Коли ж технології дають дітям, які ще не сформували базові навички, це замінює реальне мислення та погіршує результати.
Ще з цікавого: Горват каже, що люди біологічно еволюціонували для навчання від інших людей, а не від екранів; технології обходять цей природний процес навчання і відповідно буквально шкодять людській природі.
Також науковець говорить і про «капітуляцію освіти перед інструментами»: він наводить приклад SAT, де завдання на розуміння тексту змінились з аналізу довгих фрагментів на швидке «переглядання» коротких речень
https://youtu.be/Fd-_VDYit3U?si=psfH4Jt4S3SYvU2l | 386 |
| 8 | #events #kmbs #EX #development
Друзі, ще один анонс. Цього разу це відкрита подія в kmbs.
👉 https://kmbs.ua/ua/events/employee-experience-management-building-mature-and-productive-relationships
🗓️Дата та час: 8.10.2026, 18.00
🛜Формат: онлайн
📃Тема: Управління employee experience. Як будувати зрілі та продуктивні відносини роботодавець-працівник.
Це відкрита розмова між мною, Ольгою Прохоренко, та Оленою Гоноровською, яка є організаційною консультанткою, карʼєрною коучинею і також викладачкою в рамках програми «Люди та Організації. Системний погляд» в kmbs.
Серед того, про що будемо говорити:
✔️Досвід працівника в організаціях зараз: що змінилось, а що - залишається фундаментальним? Що впливає на досвід зараз найбільше? Про що забувають роботодавці?
✔️Як балансувати залучення нових і втримання тих, хто вже працює? Коли вже не варто втримувати?
✔️Екологічне звільнення: як це робити правильно і навіщо? Чому досвід не завершується після звільнення? Циклічність відносин роботодавець-працівник.
✔️Яким має бути лідерство, щоб люди могли проживати свій найкращих досвід в компанії? Де баланс між стрімкістю та чіткістю цілей та повільністю турботи та захисту?
Орг деталі та форма реєстрації - за посиланням вище.
І так, у вас буде можливість не лише послухати, а й задати свої запитання, поділитись досвідом чи спостереженнями.
Запис буде, зустріч буде збережена на YouTube Школи.
Приєднуйтесь 🙂
Буду рада побачитись, почутись. | 380 |
| 9 | ⬆️⬆️⬆️
Продовження
Що треба, щоб зі мною співпрацювати?
Просто написати мені 🙂 (мій нік в ТГ - @tobethewind; можна у ФБ, Лінкедін).
Я зорієнтую по умовам співпраці і можливості долучитись.
Важливо: безоплатно я не працюю (бо є такі звернення). Лише в окремих випадках я можу робити безкоштовні короткі виступи (до 1-1,5 години).
То ж, пишіть, якщо що 😉
Будемо на звʼязку 🤝
Мій FB профіль 👉 https://www.facebook.com/share/1F2gQDWUM3/?mibextid=wwXIfr
Мій LinkedIn профвль 👉 https://www.linkedin.com/in/olga-prokhorenko-42523360?utm_source=share_via&utm_content=profile&utm_medium=member_ios | 426 |
| 10 | #collaboration #організаційне
Ділилась в інших соцмережах, поділюсь в тут.
Цей канал є інформаційним та розвиваючим і це один з проявів моєї професійної ідентичності - ідентичності Ольги Прохоренко, HR менторки, консультантки.
Я всім вам дуже дякую за підтримку та довіру каналу через те, що ви підписані, читаєте, ділитесь 🧡
Проте, я не лише є авторкою тут, я маю і інші професійні прояви - сфери, в яких ми можемо взаємодіяти та співпрацювати.
Отже, запити, з якими можна до мене.
1️⃣ Менторинг/консультації.
Для кого: HR/R різних напрямів/рівнів/ролей, рідше - керівники (тут залежить від запиту)
Основні теми:
✔️все, що стосується HR/HC в організаціях - розробка та запуск різних процесів, процедур, рішень, систем
✔️професійний розвиток та карʼєра в HR
✔️запуск нових цифрових, АІ продуктів, рішень для HR
Теми, за які я НЕ берусь:
✔️управління командами та вирішення конфліктних кейсів на рівні команди/керівників
✔️карʼєрне консультування та коучинг (крім HR)
Формат: онлайн або (вкрай рідко) офлайн, якщо дозволяє графік і локація.
Індивідуальний або груповий формат.
Може бути одноразово, серія зустрічей або регулярна підтримка на протязі якогось періоду.
2️⃣Відкрите або корпоративне навчання
Для кого: HR/R різних напрямів/рівнів/ролей, менеджери/керівники різних напрямів
Основні теми:
✔️Організаційна/корпоративна культура
✔️Управління організаційними змінами
✔️Управління людським капіталом та спроможностями в організації
✔️Організаційні дослідження
✔️Досвід працівника
✔️по окремим HR/HC процесам, наприклад, управління мотивацією, навчання, розвиток лідерства, іноді - внутрішні комунікації, бренд роботодавця тощо
Теми, за які я НЕ берусь:
✔️Управління командою
✔️Менеджмент (зокрема, різні цикли менеджменту тощо)
✔️Емоційний інтелект
✔️Вирішення конфліктів
✔️DEI, в тому числі ветеранські практики
✔️Організаційний дизайн та структури
✔️C&B (але про Total Rewards як систему розповідаю)
✔️АІ та різні HR/HC tech рішення
Формат: онлайн або офлайн (важливим є наявність укриття)
Серед наявних зараз відкритих програм:
▪️ «Люди та Організації. Системний погляд» в Kyiv-Mohyla Business School [kmbs] для HR/R керівників
▪️HC Space від HC Thinker, яку робимо в партнерстві з Marta Kostarievaдля HR/R менеджерів/керівників
Додатково я роблю короткі виступи на теми трендів в управлінні людським капіталом, спроможностями, лідерства, орг культури, змін та інші (відкрито або в рамках корпоративних запитів)
3️⃣Консалтинг
Для кого: середні та великі компанії (з малими компаніями, стартапами не працюю)
Основні теми:
✔️Дослідження та проєктування культури, цінностей, лідерства
✔️Проєктування орг змін
✔️Аудит системи управління людським капіталом та спроможностями в організації + проєктування/оновлення системи
✔️Аудит та розробка рішень по окремим HR/HC процесам, наприклад, управління мотивацією, навчання, розвиток лідерство, внутрішні комунікації, бренд роботодавця тощо
Формат: онлайн або офлайн (Київ).
Сама, в партнерстві або разом з командою замовника.
Продовження
⬇️⬇️⬇️ | 396 |
| 11 | #events #hcspace #hcthinker
Друзі, я з запрошенням та нагадуванням
🔜30 вересня 2026 року, о 16:30 за Київським часом, запрошую на вебінар “Onboarding & Offboarding: алгоритми та інструменти” програми HC SPACE – HUMAN CAPABILITY SPACE
На вебінарі поговоримо про:
🍀Що таке онбординг і адаптація: з яких складових будується процес і чому він починається ще до першого робочого дня (preboarding)
🍀Типи адаптації: організаційна, професійна, культурна
🍀Алгоритм онбордингу за етапами: від оферу і до точки виходу на повну продуктивність
🍀Наставництво та buddy-підхід: чим відрізняються ролі ментора, buddy й керівника
🍀Які метрики онбордингу варто вимірювати
🍀Офбординг як частина employee experience: exit-інтерв'ю, передача знань, alumni-спільноти та boomerang-найм
🍀Як онбординг і офбординг впливають на employer brand
👩🏻Спікерка: Марта Костарєва, організаційна консультантка, HR менторка, співавторка простору HC THINKER.
Реєстрація на вебінар: https://forms.gle/JnrcVbpeMggWdbqd8
До зустрічі!
☀️HC SPACE – HUMAN CAPABILITY SPACE - це онлайн-програма для HR/R, які хочуть розширити та структурувати власні професійні знання й навички в напрямку управління людським капіталом та організаційними спроможностями. Програма орієнтована на middle та senior HR/R ролі, а також на всіх, хто хоче розвиватися у сфері HR/HC
| 416 |
| 12 | #culture #engagement #development #research
Професійно не з усім «згодна»: маю інше розуміння залученості та задоволеності, підходів до опитувань, їхньої регулярності (зокрема, push опитувань), інше.
Думаю, це скоріш питання різних «шкіл». Тут, на жаль, змушена констатувати, що є дуже різні підходи та різне розуміння тих самих залученості, задоволеності, лояльності та інших подібних показників («станів»).
Проте сам продукт класно зроблений і точно може бути корисним (якщо, ще раз, ваше розуміння згаданих показників, підходів таке саме як і в авторки).
Подібного свого посібника я все ще не маю🤦♀️, то ж сміливо ділюсь цим
🧭 Практичний посібник з внутрішніх опитувань. eNPS, залученість та задоволеність
Побачила тут 👉https://lnkd.in/p/dDVJQCca
Дуже дякую Катерині Красільніковій за цю роботу і за те, що поділилась 🤝 | 533 |
| 13 | ⬆️⬆️⬆️
Продовження
✔️Наступництво виходить на перший план у динамічних середовищах, де старі правила перестають працювати, і буквально виживання компанії залежить від швидкості змін.
Приклади:
• Криза, турбулентність або радикальна зміна стратегії: коли бізнес стикається з кардинальним змінами, цифровою трансформацією, виходом на нові ринки або падінням ефективності існуючої моделі; там , де «зберігати пам'ять» про старі процеси шкідливо і потрібен свіжий погляд.
• Стрімке масштабування та стартапи: коли компанія стрімко росте, і лідерам потрібно переходити від ручного управління до системного масштабування; тут «охоронці традицій» часто гальмують процес.
• Зміна поколінь клієнтів або технологій: якщо цільова аудиторія компанії кардинально змінює поведінку, наступники мають принести культуру інновацій і гнучкості.
• Реорганізація або злиття/поглинання: коли потрібно побудувати нову управлінську логіку, структуру, яка об'єднає різні культури навколо спільного бачення.
☝️Але.
У сучасних контекстах найуспішнішою є практика поєднання двох векторів: спадкоємництво береже стійкість та експертизу, а наступництво дарує гнучкість, інновації та готовність до майбутнього.
Тут може бути таке правило балансу:
• На низових та експертних (в тому числі керівних) позиціях - спадкоємництво (де важлива опора на стандарти, якість, технологію та досвід попередників).
• На стратегічних та лідерських позиціях - наступництво (де критична здатність не просто «прийняти спадок», а переосмислити його й повести організацію далі)
Важливо також памʼятати і про дисбаланс:
👉 у бік «спадкоємництва» - призводить до застою, інституційної сліпоти («ми завжди так робили») та нездатності компанії адаптуватись до ринкових зламів та динамічних змін.
👉у бік «наступництва» - створює ризик втрати ідентичності, розриву контексту і появи «менеджерів-гастролерів», які змінюють стратегії щороку, не спираючись на фундамент попередніх досягнень.
А який із цих двох векторів зараз домінує у вашій організації? | 475 |
| 14 | #talentpool #successionplanning
Пропоную поговорити про наступництво і спадкоємництво. Перше ви точно знаєте, це класика. А ось друге ми оминаємо. Ба більше, часом воно може нами сприйматись як щось застаріле і навіть негативне. Розбираємось.
Якщо перенести наступництво та спадкоємництво в площину архітектури роботи з талантами/кадровим резервом, то це про два різні етапи або філософії розвитку організації:
▪️Наступництво - фокус на майбутнє та трансформацію
Це стратегічний, динамічний процес забезпечення організації лідерами для вирішення нових завдань. Тут ключовими є безперевність процесів, готовність до змін і здатність перевершити попередників.
Серед особливостей:
• Безперевність: процеси не зупиняються при зміні ролей, критичні позиції завжди мають «покриття», заміну
• Відповідність: релевантність досвіду/знань наступника майбутнім викликам, стратегії компанії, ринковому контексту + корпоративній культурі (зокрема, цільовій, майбутній).
• Розвиток і новизна: наступник тут уособлює синергію набутого досвіду та нового погляду, привносить інновації, змінює процеси, адаптує систему до нової/цифрової епохи чи нових конетекстів.
Мета наступництва: підготовка лідерів, здатних вести компанію вперед, трансформувати її та масштабувати бізнес.
▪️Спадкоємництво - фокус на спадщину, ДНК компанії та стійкість.
Це більш традиційний, ціннісно орієнтований підхід, де талант як носій унікальної культури, експертизи та історичного контексту компанії.
Серед особливостей:
• Підтримка (інституційної) пам'яті: збереження ДНК компанії, її негласних правил, розуміння чому історично склалися ті чи інші процеси, правила.
• Передача досвіду: вертикальний зв'язок, де «майстри» передають експертизу та «професійну мудрість» (ремесло) наступному поколінню (спадкоємцям).
• Розвиток (як спадкоємність цінностей): вирощування лідерів, які є амбасадорами бренду та цінностей компанії, засновників чи попередніх управлінських команд.
Мета спадкоємництва: забезпечення стабільності, збереження ідентичності культури, бренду та екологічна передача управлінського «капіталу» без руйнації організаційного фундаменту.
Що обрати - наступництво чи спадкоємництво - залежить від життєвого циклу компанії, її стратегічних цілей, поточного зовнішнього контексту.
✔️Спадкоємництво критично важливе там, де ключовою є стабільність, безперервність експертизи та довіра (часто це стосується держсектору, науки, виробництва чи родинного бізнесу).
Приклади:
• Етап стабільності: коли процеси налагоджені, бізнес-модель працює, і головне завдання - не зламати те, що працює, якісно підтримувати темп.
• Висока складність та унікальна експертиза: наприклад, робота з критичною інфраструктурою, регуляторами чи специфічними R&D-напрямами, де помилка через незнання контексту коштує занадто дорого (де потрібна глибока передача майстерності«від учителя до учня»).
• Криза довіри або зміна власників/засновників: коли компанії важливо зберегти культурний код і показати стейкхолдерам, клієнтам чи партнерам, що принципи роботи та якість залишаються незмінними.
• Збереження інституційної памʼяті: коли є ризик, що з посади піде експерт/лідер, який тримав на собі ключові негласні зв'язки та внутрішню «екологію» команди.
Продовження
⬇️⬇️⬇️ | 427 |
| 15 | #mentalhealth #Ukraine
Лана Сонцева написала пост 👉 https://www.facebook.com/share/p/1cjc7ztmpk/?mibextid=wwXIfr
А в коментарях, в тему, Вероніка Мильцева поділилась корисним 👉 Рекомендації з відповідального використання систем штучного інтелекту (ШІ) у сфері психосоціальної підтримки
https://storage.thedigital.gov.ua/files/4/f4/4a56fe49bb2b7769548895c3c711af48.pdf
Деякі моменти:
▪️Допустимі сфери використання ШІ:
• Психоедукація: підготовка та адаптація психоосвітніх матеріалів (потребують перевірки фахівцем).
• Підтримка самоаналізу (саморефлексія): ведення щоденників настрою, підготовка до сесій з психологом, формулювання рефлексивних питань.
• Первинний скринінг: орієнтовна оцінка ризиків без встановлення остаточних рішень.
• Аналіз даних та адміністрування: обробка великих масивів анонімізованих даних, розклад, підготовка чернеток документів.
• Підтримка гарячих ліній: довідкова інформація та маршрутизація звернень (із обов'язковим інформуванням користувача про спілкування з ШІ).
• ШІ-асистенти для психологів: підготовка матеріалів, редагування, структурування знеособлених випадків для супервізії.
▪️Сфери підвищеного ризику (потребують обов'язкового фахового контролю):
• Психодіагностика, робота з дітьми та неповнолітніми, робота з військовослужбовцями, ветеранами й особами з травмою, кризова психологія, кадровий відбір та експертна діяльність.
▪️Недопустимі практики (заборонено):
• Постановка психологічного чи клінічного діагнозу.
• Автоматизоване ухвалення рішень, що впливають на права, статус чи доступ до послуг.
• Кризові інтервенції та оцінка суїцидального ризику як остаточного рішення без участі людини.
• Судово-психологічні експертизи без участі експерта.
• Маніпулятивний психологічний вплив або приховане психологічне профілювання.
• Навмисне проєктування систем для формування емоційної чи поведінкової залежності від ШІ.
• Завантаження стенограм сесій або персональних даних без згоди клієнта та належного захисту.
▪️Ключові принципи відповідального використання ШІ:
1. Людиноцентричність та автономія: пріоритет інтересів людини, збереження її свободи вибору.
2. Парадигма Human-in-the-loop (Людина в циклі): остаточне клінічне рішення завжди ухвалює психолог.
3. Прозорість та інформована згода: обов'язкове повідомлення клієнта про залучення ШІ та отримання його згоди.
4. Конфіденційність (Privacy by design & default): суворе дотримання Закону України «Про захист персональних даних» та GDPR; передача даних до ШІ лише у знеособленому (анонімізованому) вигляді.
5. Недискримінація та запобігання упередженості: контроль алгоритмічних викривлень та стереотипів.
6. Структурована рефлексія: критична перевірка психологом будь-яких результатів, згенерованих ШІ.
▪️Основні ризики та виклики
• Антропоморфізація та ефект ELIZA: схильність користувачів приписувати ШІ емпатію, свідомість чи «особистість», що спричиняє псевдо-зв'язок і надмірну довіру.
• Галюцинування та підлаштування: генерування ШІ неточних або хибних фактів та надмірне узгодження з позицією користувача.
• Автоматизаційне упередження (Automation bias): ризик втрати психологом критичного мислення через сліпу довіру до відповідей алгоритму.
• Втрата конфіденційності: ризик витоку чутливих даних через використання відкритих або незахищених ШІ-платформ.
На що ще варто звертати увагу:
1. Підготовка запиту: знеособлення даних (видалення імен, дат, унікальних контекстів).
2. Формулювання промпту: чітке визначення ролі, контексту, завдань та обмежень для ШІ.
3. Верифікація: критична перевірка отриманої відповіді через доказові джерела (Evidence-Based Practice).
4. Адаптація («переклад на людську мову»): врахування унікального життєвого контексту та етичних норм.
5. Документування: зафіксування використання ШІ та збереження персональної відповідальності за результат.
Як на мене, таких рекомендацій не вистачає і в HR професії. Багато що - це такі собі етичні норми і «правила здорового глузду».
ПС. Структурувати основні моменти мені також допоміг ШІ | 494 |
| 16 | #research #Ukraine #HRinWar
Дослідження «Вплив війни на молодь в Україні» від Соціологічної групи «Рейтинг» + Міністерства молоді та спорту України + ПРООН (UNDP) в Україні + Уряду Данії.
👉 https://mms.gov.ua/storage/app/sites/16/Molodizhna_polityka/2026/undp-impactofwaronyouthinukraineua-v10.pdf
*Для розуміння: молодь в даному дослідженні - люди віком 14-35 років.
Окремі дані:
✔️78% в Україні і 59% за кордоном бачать своє майбутнє обнадійливим
✔️Серед найпоширеніших проблем: здоров'я, відсутність вільного часу, відсутність грошей.
✔️18% в Україні і 32% за кордоном дуже часто і часто відчували надмірну психологічну тривогу або паніку
✔️19% в Україні і 42% за кордоном потребують психологічної допомоги
✔️38% в Україні і 42% за кордоном звертались по допомогу (серед тих, хто потребує її)
✔️Найпоширеніші причини незвернення (в Україні / за кордоном): нерозуміння, куди звертатися - 31% / 10%, відсутність коштів на консультації - 29% / 38%, недовіра до ефективності консультацій - 21% / 10%
✔️68% в Україні не планують виїзд за межі країни, 29% - розглядають можливість еміграції (головні чинники: бажання заробити грошей, воєнні дії, можливості працевлаштування)
✔️~55% за кордоном планують повернутись в Україну (головні чинники: безпека та стабільність, розвиток економіки, можливості працевлаштування)
✔️44% в Україні відчувають, що можуть впливати на зміни в громаді
✔️77% готові долучитись до процесів відновлення у країні, громаді (1% вже долучились).
✔️Основні бар'єри для участі в змінах: 30% - не маю достатньо знань або досвіду, 30% - моя думка нічого не змінить, 22% - не довіряю процесам ухвалення рішень, 16% - не знаю, як впливати, 14% - не бачу прикладів успішного впливу
✔️53% в Україні мають досвід волонтерства
✔️Бар'єри долучення до волонтерства: 56% - брак вільного часу, 24% - брак навичок або досвіду, 14% - брак інформації про волонтерські ініціативи
✔️61% в Україні спілкуються українською вдома, 75% - у публічних місцях.
✔️60% обирають український медіа- та культурний контент
✔️40% підтримують повну заборону російського контенту, 18% - проти заборони
Ви враховуєте подібні дослідження в своїй роботі з молоддю? Наприклад, в просуванні бренду, в залученні тощо? | 520 |
| 17 | ⬆️⬆️⬆️
Продовження
Що робити?
✔️Відновлення автономії: створення реальних «зорових плям»/просторів тиші та приватності (зони, де людина не піддається оцінці та вимірюванню ефективності).
✔️Баланс хаосу та тиші: надання працівникам можливості чергувати глибоке занурення (режим «гаража») із соціальним обміном думками (режим «кав'ярні»).
✔️Зміна фокусу з контролю на довіру: оцінювання не за часом перебування в системі/за роботою, а за глибиною та якістю створених сенсів і продуктів.
Ну і ще додам. Сучасні дослідження з організаційної психології, соціальних мереж, когнітивної науки та навіть human capital уточнюють, що вирішальним фактором є не сам фізичний простір, а рівень психологічної безпеки, автономії, різноманітності контактів і можливість свідомо перемикатись між різними режимами роботи. Фізичний простір впливає, але не здатен все це замінити. Тому й не можна просто пофарбувати стіни і змінити самопочуття людей. Треба дивитись глибше. І далі. Фактично - треба розвивати справжнє, усвідомлене, зріле лідерство, яке здатне створювати «здорові» простори навколо себе. | 614 |
| 18 | #leadership
Читаємо разом цікаву статтю Олени Рижової, яка поєднує в собі і філософію, і урбаністику, і психологію, і менеджмент.
👉https://huxley.media/nazad-do-garazhiv-kriza-liderskih-prostoriv-jak-ii-podolati/?fbclid=IwdGRjcAUYiCdwZG9mBWZkaWQWUOmcROO7gFwuDWOMcXKQDlAuldM_J2V4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkCjY2Mjg1NjgzNzkAAR5OUfU7VZnSgE8lkLe3TODoOe-cUOqDTbSSQ66wRydADgMLYFJkorQe2HUxGg_aem_4hVdZCcHfOTjireYbkfoLQ
Авторка пише, що сучасні компанії переживають кризу лідерських просторів, суть якої в тому, що організації сутнісно втратили два середовища, у яких історично народжувалися проривні рішення: простір усамітнення («гараж») і простір випадкових зустрічей («кав’ярня»).
«Гараж»: приватний, закритий, тихий простір; це місце максимального фокусу, де інноватор захищений від зовнішнього шуму, соціального оцінювання та корпоративного контролю.
«Кав'ярня»: публічне, хаотичне середовище випадкових зустрічей та «перехресного запилення ідеями».
Одна з ключових ідей тут, що для творчості нам потрібна автономія + соціальна взаємодія. І сучасні офіси не налаштовані на це.
Авторка звертає увагу на кризі імітації, коли сучасний корпоративний світ спробував штучно скомбінувати ці поняття через open-space, ігрові зони, капсули для сну, «гаражні» мітинг-руми тощо, але перетворив їх фактично на декорації; у результаті зникла головна суть - психологічна безпека та «автентична автономія». І відповідно місця чи простору для розквіту та навіть народження лідерства, інновацій, творчості зараз…немає.
В тему - дослідження Гарвардської бізнес-школи, яке показало, що перехід компаній до відкритих офісів зменшив кількість особистих взаємодій на 70%, а обсяг електронного листування та месенджерів зріс на 20-50%. Дослідники кажуть, що люди природно шукають захисту та «ховаються» у навушниках, створюючи психологічну ізоляцію у відкритому натовпі.
Про ось цей дисбаланс в «просторах» писав і соціолог Рей Ольденбург - він говорив про «третє місце» (перше - дім, друге - робота) як фундаментальну потребу суспільства для вільного спілкування. І от коли офіси намагаються стати «третім місцем», вони часто втрачають ефективність як робочий простір, не стаючи при цьому справжнім середовищем відпочинку.
Які ще цікаві тези в статті:
▪️Лідер як деміург - той, хто створює не лише рішення, а цілий світ правил, сенсів і взаємодій, власну просторово-часову систему (свій «всесвіт»), де команда наповнює життям нові сенси.
▪️Фізичний простір і поточний час описують лише «те, що вже є»; завдання лідера - бачити «те, чого ще немає» і це потребує виходу за межі операційної рутини у трансцендентний «третій вимір» (якого як раз і не вистачає, бо при перебудові зовнішнього, ми не враховуємо внутрішнє).
▪️Сучасне візіонерство спирається/має спиратись на Spiritual Leadership (звернення до глибинних потреб) та вміння підключатися до «сліпої плями» - потенційного майбутнього (фактично бути одночасно тут і зараз, розуміти природу речей і «бути там, де тебе ще немає»)
▪️Цифровий мікроменеджмент: віддалена та гібридна робота не дала очікуваної свободи та творчості (а отже і не вирішила проблему відсутності простору та інновацій) - замість цього розгорнувся «цифровий паноптикум» (трекінговий софт, моніторинг кліків, нескінченні Zoom-зустрічі…; Gartner говорить, що понад 60% великих роботодавців використовують інструменти моніторингу активності працівників …). Коли людина перебуває під постійним наглядом, у неї зникає простір для експерименту та ризику - головних рушіїв інновацій + за даними Harvard Business Review, високий рівень цифрового нагляду корелює зі зростанням вигорання та підвищенням рівня робочого стресу.
Продовження
⬇️⬇️⬇️ | 511 |
| 19 | #AI
Була минулого тижня на цікавій презентації від One Philosophy - Що ШІ розповідає кандидатам про українських роботодавців
Тут відео Що ШІ розповідає кандидатам про українських роботодавців - YouTube
Колеги розповідали про власне дослідження про те, як ChatGPT та Gemini бачать українських роботодавців і що рекомендують кандидатам, коли ті питають про роботу.
Серед того, про що у відео: чому ШІ стає новою точкою входу у пошук роботи, як моделі формують уявлення про роботодавців, які компанії найвидиміші в різних секторах, які теми (зарплата, соцпакет, культура, гнучкість, підтримка ветеранів тощо) ШІ найчастіше асоціює з конкретними брендами, як компаніям покращувати свій employer brand у світі, де кандидати питають не Google, а ChatGPT.
Деякі висновки:
📎Люди дедалі частіше починають пошук роботи не з сайтів вакансій, а з ChatGPT чи Gemini.
📎Моделі збирають інформацію з відкритих джерел: сайти компаній, вакансії, ЗМІ, блоги, відгуки.
📎Те, що ШІ відповідає кандидату - це не офіційний EVP, а його інтерпретація на основі доступних даних.
📎Найвидиміші роботодавці - переважно IT. У загальному рейтингу: 7 із 10 найвидиміших - IT-компанії. Серед не-IT у топі: Нова пошта, Київстар, Сільпо.
З цікавого: ChatGPT частіше ставить у топ IT-компанії, Gemini ширше бачить ринки, включає міжнародні бренди, агро компанії, виробників техніки + відповіді моделей різняться за логікою, джерелами та акцентами.
Хто лідери і за якими темами:
Агро: МХП, Kernel, Астарта (МХП - найвидиміший, але ChatGPT фіксує частину негативних згадок - інтенсивність роботи, комунікація, Gemini негативу не бачить)
Рітейл: АТБ, Metro, Сільпо (АТБ - стабільність, гнучкий графік, робота 50+, Metro - соцпакет, підтримка ветеранів і ВПО, Сільпо - повага до персоналу, протидія булінгу)
Фінанси: НБУ, ПриватБанк, Райфайзен, ПУМБ, Монобанк (ПриватБанк - навчання новачків, психічне здоров’я, Райфайзен - підтримка ветеранів - ветеранський офіцер, адаптовані офіси, Монобанк - сучасність, дистанційна робота, швидке зростання)
Ще з важливого: часті згадки можуть бути як позитивними, так і негативними, важливо не просто бути у топі, а бути лідером у правильних темах, які відповідають EVP компанії, на бренд роботодавця може впливати і загальний бренд
На чому ще наголошують колеги: маленькі компанії можуть конкурувати з великими + не потрібно бути №1 у всьому, достатньо мати сильну, чітку тему, яку ШІ стабільно зчитує.
І варто пам’ятати: ШІ стає новим «фільтром» для кандидатів (як не дивно, люди все частіше за порадами щодо роботодавців звертаються до мовних моделей). Тому компаніям потрібно свідомо працювати над тим, як вони представлені і в моделях ШІ, так само як колись над соцмережами. | 573 |
| 20 | #DEI #research #Ukraine #HRinWar
Навіть дивно. Хоча і ні.
Якщо подивитись на різні рейтинги та премії, то часом виглядає так, що більшість компаній мають в себе ветеранські практики. Але, виходить, що навпаки...
Отже, дослідження GRC.UA (2025-2026 рр) говорить нам про те, що більшість українських компаній наразі не готові до системного повернення та адаптації ветеранів - більшості роботодавців бракує ресурсів, знань та експертизи для створення повноцінних програм інтеграції.
Окремі дані:
▪️18,6% українських компаній мають системні програми підтримки ветеранів.
▪️51,2% роботодавців взагалі не реалізують подібних ініціатив.
▪️30,2% підприємств лише планують впроваджувати такі програми в майбутньому.
▪️м. Київ має найвищий рівень впровадження інтеграційних/ветеранських програм (28,6%); Західний регіон - 25% компаній реалізували програми підтримки, Східний регіон - 18,6%, Південний регіон - лише 12,5%.
▪️Лідери з впровадження програм (по 50% компаній у галузі): Медицина та фармацевтика, Фінансовий сектор та банки, Важка промисловість і енергетика.
▪️Аутсайдери (показники критично низькі, більшість лише декларує плани): Роздрібна торгівля (рітейл), Будівництво, Маркетинг.
▪️Заходи з допомоги та інклюзії (серед тих, хто впроваджує підтримку): 19,8% - інклюзія робочого місця (адаптація простору та процесів), 14% - вищий клас медичного страхування, 14% - спеціалізовані тренінги для керівників та працівників, 11,6% - забезпечення санаторно-курортного лікування, 7% - оплата розширених регулярних медоглядів.
▪️30,2% компаній проводять системний моніторинг емоційного стану працівників, 53,5% бізнесів взагалі не контролюють емоційний стан працівників.
https://biz.nv.ua/ukr/sviy-biznes/reintegraciya-viyskovosluzhbovciv-u-biznes-vikliki-adaptaciji-ta-pidtrimka-50640465.html?fbclid=IwVERDUAUTmeBwZG9mBWZkaWQWUOUBLsBf-wFtmafWyEVt3MTsH_LK6WV4dG4DYWVtAjExAHNydGMGYXBwX2lkCjY2Mjg1NjgzNzkAAR6onlsJisVbNaWK0VRGmz6kak3nDRpVcuwlNRky7HXHU0_p-5vKpxVMQIVnew_aem_gmI2w7uTbYSmx6R47x-CfA#goog_rewarded | 568 |
