УП. Кляті питання
前往频道在 Telegram
Офіційний канал інтернет-видання "Українська правда" Співпраця та зворотній зв'язок: @fedir_vasilievich Реклама: https://telegra.ph/Reklama-na-UP-Klyat%D1%96-pitannya-11-24 Чат каналу: https://t.me/ukr_pravda_chat Поставити питання: @UkrPravdaQuestionsBot
显示更多📈 Telegram 频道 УП. Кляті питання 的分析概览
频道 УП. Кляті питання (@ukr_pravda) 乌克兰语 语言赛道中的 是活跃参与者。目前社区聚集了 22 449 名订阅者，在 新闻与媒体 类别中位列第 10 584，并在 乌克兰 地区排名第 2 686 位。
📊 受众指标与增长动态
自 невідомо 创建以来，项目保持高速增长，吸引了 22 449 名订阅者。
根据 21 七月, 2026 的最新数据，频道保持稳定运转。过去 30 天订阅人数变化为 76，过去 24 小时变化为 4，整体触达仍然可观。
- 认证状态： 未认证
- 互动率 (ER)： 平均受众互动率为 16.07%。内容发布后 24 小时内通常能获得 8.19% 的反应，占订阅者总量。
- 帖子覆盖： 每篇帖子平均可获得 3 608 次浏览，首日通常累积 1 839 次浏览。
- 互动与反馈： 受众积极参与，单帖平均反应数为 41。
- 主题关注点： 内容集中在 набу, путін, єрмак, переговори, керівник 等核心主题上。
📝 描述与内容策略
作者将该频道定位为表达主观观点的平台：
“Офіційний канал інтернет-видання "Українська правда"
Співпраця та зворотній зв'язок: @fedir_vasilievich
Реклама: https://telegra.ph/Reklama-na-UP-Klyat%D1%96-pitannya-11-24
Чат каналу: https://t.me/ukr_pravda_chat
Поставити питання: @UkrPravdaQuestio...”
凭借高频更新（最新数据采集于 22 七月, 2026），频道始终保持新鲜度与高覆盖。分析显示受众积极互动，使其成为 新闻与媒体 类别中的关键影响点。
22 449
订阅者
+424 小时
+937 天
+7630 天
数据加载中...
相似频道
标签云
进出提及
---
---
---
---
---
---
吸引订阅者
七月 '26
七月 '26
+657
在5个频道中
六月 '26
+1 308
在4个频道中
Get PRO
五月 '26
+1 974
在2个频道中
Get PRO
四月 '26
+2 080
在2个频道中
Get PRO
三月 '26
+64
在4个频道中
Get PRO
二月 '26
+83
在3个频道中
Get PRO
一月 '26
+31
在2个频道中
Get PRO
十二月 '25
+64
在5个频道中
Get PRO
十一月 '25
+46
在4个频道中
Get PRO
十月 '25
+15
在9个频道中
Get PRO
九月 '25
+31
在2个频道中
Get PRO
八月 '25
+64
在3个频道中
Get PRO
七月 '25
+190
在2个频道中
Get PRO
六月 '25
+38
在3个频道中
Get PRO
五月 '25
+79
在3个频道中
Get PRO
四月 '25
+51
在5个频道中
Get PRO
三月 '25
+78
在4个频道中
Get PRO
二月 '25
+39
在2个频道中
Get PRO
一月 '25
+70
在4个频道中
Get PRO
十二月 '24
+40
在3个频道中
Get PRO
十一月 '24
+53
在4个频道中
Get PRO
十月 '24
+34
在4个频道中
Get PRO
九月 '24
+58
在3个频道中
Get PRO
八月 '24
+30
在5个频道中
Get PRO
七月 '24
+98
在11个频道中
Get PRO
六月 '24
+92
在9个频道中
Get PRO
五月 '24
+59
在5个频道中
Get PRO
四月 '24
+193
在2个频道中
Get PRO
三月 '24
+236
在16个频道中
Get PRO
二月 '24
+209
在2个频道中
Get PRO
一月 '24
+203
在3个频道中
Get PRO
十二月 '23
+232
在3个频道中
Get PRO
十一月 '23
+358
在2个频道中
Get PRO
十月 '23
+355
在0个频道中
Get PRO
九月 '23
+162
在0个频道中
Get PRO
八月 '23
+372
在0个频道中
Get PRO
七月 '23
+783
在0个频道中
Get PRO
六月 '23
+402
在0个频道中
Get PRO
五月 '23
+280
在0个频道中
Get PRO
四月 '23
+397
在0个频道中
Get PRO
三月 '23
+526
在0个频道中
Get PRO
二月 '23
+321
在0个频道中
Get PRO
一月 '23
+769
在0个频道中
Get PRO
十二月 '22
+1 291
在0个频道中
Get PRO
十一月 '22
+958
在0个频道中
Get PRO
十月 '22
+937
在0个频道中
Get PRO
九月 '22
+959
在0个频道中
Get PRO
八月 '22
+116
在0个频道中
Get PRO
七月 '22
+108
在0个频道中
Get PRO
六月 '22
+159
在0个频道中
Get PRO
五月 '22
+261
在0个频道中
Get PRO
四月 '22
+327
在0个频道中
Get PRO
三月 '22
+10 048
在0个频道中
Get PRO
二月 '22
+2 263
在0个频道中
Get PRO
一月 '22
+498
在0个频道中
Get PRO
十二月 '21
+330
在0个频道中
Get PRO
十一月 '21
+294
在0个频道中
Get PRO
十月 '21
+298
在0个频道中
Get PRO
九月 '21
+239
在0个频道中
Get PRO
八月 '21
+234
在0个频道中
Get PRO
七月 '21
+208
在0个频道中
Get PRO
六月 '21
+113
在0个频道中
Get PRO
五月 '21
+164
在0个频道中
Get PRO
四月 '21
+370
在0个频道中
Get PRO
三月 '21
+314
在0个频道中
Get PRO
二月 '21
+345
在0个频道中
Get PRO
一月 '21
+436
在0个频道中
Get PRO
十二月 '20
+20 865
在0个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 21 七月 | +29 | |||
| 20 七月 | +29 | |||
| 19 七月 | +38 | |||
| 18 七月 | +31 | |||
| 17 七月 | +31 | |||
| 16 七月 | +43 | |||
| 15 七月 | +40 | |||
| 14 七月 | +22 | |||
| 13 七月 | +24 | |||
| 12 七月 | +45 | |||
| 11 七月 | +15 | |||
| 10 七月 | +42 | |||
| 09 七月 | +28 | |||
| 08 七月 | +21 | |||
| 07 七月 | +24 | |||
| 06 七月 | +9 | |||
| 05 七月 | +18 | |||
| 04 七月 | +21 | |||
| 03 七月 | +69 | |||
| 02 七月 | +33 | |||
| 01 七月 | +45 |
频道帖子
Що нам розповів Тарас Чмут?
За останній час склалася традиція, що двічі на рік УП записує інтерв'ю з керівником фонду "Повернись живим" Тарасом Чмутом. Адже розмова з ним – це наче звірити компас, щоб розуміти, куди рухаємося. Отже:
Про відставку Федорова: Я вважаю, що для України це може бути найбільша помилка за останні роки, яка може призвести до поразки у війні.
Про кандидатури на посаду головкома: Ми за понад 10 років війни з Росією маємо 3–5 компромісних прізвищ, де ми прямо вагаємося. Чи стягнуть вони, чи відповідатимуть рівню попереднього головкома, чи не провалиться фронт, чи не втратиться керованість армії – це черговий приклад про накопичений зворотний відбір в армії. Це ненормально, коли в ситуації, де треба замінити головкома, у вас всього декілька компромісних прізвищ.
Про Євгенія Хмару: Так виглядає, що ОП хоче перекрити той негатив, який вони отримали від суспільства, військових і партнерів, гарною репутацією Хмари. (…) І на сьогодні у нас 4 міністри оборони за один календарний рік. Ці проблеми не вирішуються просто так за місяць чи за пів року. Новій команді міністерства треба 6–9 місяців, щоб нормально розібратися, куди вони потрапили, знайти й поміняти ключових людей і почати щось робити.
Про "Скелю": Відповідні правоохоронні органи, які в нас доволі сильні, коли треба, і відповідні командири-начальники, знають про ситуацію в подібних підрозділах. Cтрах доповідати правду, страх приймати рішення, накладені на результативність подібних штурмових підрозділів під час штурмових дій ціною втрат, як у росіян, але на карті то село тепер під нами і президенту є що доповісти – "значить, ми молодці". Воно перетворилося на те, що всі закривають очі і не діють так, як мали би діяти.
Про те, хто має нести відповідальність за мобілізацію: Вся ця вертикаль, починаючи від президента, закінчуючи ТЦК та СП – відповідальна за результат. Відповідно, президент має очолити зміну всієї системи. І це задача роки на 2, отак, щоб чесно. Бо швидко нічого доброго не буває. В якийсь момент хтось має прийняти непопулярне рішення по відношенню до всіх. Правильна ситуація – не коли всі будуть щасливі. А коли всі будуть в однаковій мірі незадоволені. Ще раз: всі і в однаковій мірі.
Про ситуацію на фронті: Дуже багато залежить від ситуації зі Збройними силами і Міноборони. Бо краще на фронті точно не буде. Питання, наскільки буде гірше. Бо якщо прямо дуже гірше, то фронт розвалиться. Але тут є ще момент інерції певної, десь 6 місяців, коли те, що закуплено, буде доходити. Нам пора починати системні зміни в секторі безпеки й оборони.
Повна версія інтервʼю – за посиланням
| 2 | Кого можуть призначити новим головкомом замість Сирського?
На другий день протестів і пресконференції Федорова Зеленський почав обдзвонювати командирів корпусів, угруповань та військ. Дехто припускав, що це схоже на кастинг на нового головкома. Та чи справді це так? Розповідаємо:
1. Дотичні до цих зустрічей співрозмовники УП схиляються до думки, що це радше був спосіб зняти напругу в суспільстві на тлі протестів.
2. Усіх присутніх можна умовно розділити на три групи. Перша – Командири корпусів, які стоять на найбільш "гарячих" напрямках фронту. Це, зокрема, Денис Прокопенко, Ігор Оболєнський, Олексій Майстренко, в.о. командира 19-го корпусу Валерій Скред, Ярослав Сидоров, Андрій Білецький тощо.
3. Друга група – трохи вищі за статусом командири – угруповань та родів військ. Це командувач угруповання Об'єднаних сил Михайло Драпатий та командувач ДШВ Олег Апостол. І третя – заступники командувачів. Це заступник начальника Генштабу Володимир Горбатюк та заступник командувача, друга людина в ДШВ після Апостола, Андрій Ткачук.
4. Що цікаво: президент, як і звітував публічно, запитував у військових про ситуацію в їхній смузі відповідальності, наявні проблеми та способи їхнього вирішення. Ні слова про Сирського, Федорова та потенційних кандидатів на їхніх наступників.
5. Загалом список потенційних наступників Сирського плюс-мінус стабільний – розповідають УП у військових колах: улюбленець Сирського командувач ДШВ Апостол; командувач угруповання Об'єднаних сил Драпатий; Білецький та Редіс.
6. Більшість наших співрозмовників у війську нині ставлять на призначення Драпатого. Мовляв, в ОП про нього довгий час і чути не хотіли, але зараз, щоб втамувати запит вулиці на справедливість, доведеться чимось пожертвувати. Адже Федорова на посаду міністра оборони вже не повертатимуть.
7. Також є ймовірність, що ніхто з ключових потенційних кандидатів у принципі надто не хоче бути головкомом. Адже для частини комкорів погодитися на це крісло означає втратити свій вплив на вже наявний успішний корпус або командування. | 2 592 |
| 3 | Хто такий Сергій Корецький?
Верховна Рада проголосувала за призначення прем'єром ексголови "Нафтогазу" та "Укрнафти" Сергія Корецького. Що про нього відомо? Якщо коротко:
1. Корецький понад 20 років займався розвитком компаній, оптимізацією процесів та управлінням великими командами. Саме репутація ефективного кризового менеджера стала головною причиною, через яку президент розглянув його кандидатуру на посаду премʼєра.
2. Кар'єра Корецького почалася наприкінці 1990-х у групі "Континіум". За кілька років пройшов шлях від охоронця до CEO управляючої компанії групи "Континіум" та гендиректора мережі АЗК WOG. За його каденції компанія активно розширювала мережу, запускала нові формати сервісів та інвестувала у супутній бізнес.
3. Після звільнення з WOG у 2018 році Корецький з партнерами створив у Швейцарії енергетичного трейдера Centurion Group SA, а згодом став співзасновником кавового бренду Idealist Coffee Co., який досить швидко виріс у мережу закладів та працює до сих пір.
4. У листопаді 2022 року погодився очолити "Укрнафту" та "Укртатнафту", які держава забрала у Коломойського. За відносно короткий час "Укрнафта" перейшла від багаторічних збитків до рекордної прибутковості. Компанія збільшила видобуток, розвивала мережу АЗС, почала оновлювати активи та стала одним із найбільших платників податків серед держпідприємств.
5. Навесні 2025 року за результатами конкурсу Корецький став головою "Нафтогазу". Корецький отримав компанію з історично низькими запасами газу. За час його роботи "Нафтогаз" збільшив запаси до понад 13 млрд куб. м, залучивши майже $1 млрд власних коштів та €1,57 млрд фінансування від ЄБРР, ЄІБ та державних банків.
6. Прихильники Корецького вважають, що саме досвід швидкого ухвалення рішень, орієнтація на ефективність і відсутність страху перед непопулярними кроками можуть стати його головними перевагами. Утім, головним випробуванням для Корецького стане здатність поєднати ефективність приватного менеджера з логікою великої державної політики. | 4 038 |
| 4 | Відставка року і призначення Кабміну. Чому Зеленський усуває Федорова з Міноборони?
Чому президент вирішив пожертвувати одним зі своїх найближчих соратників, чому обрав збереження нинішнього генеральського статус-кво замість продовження реформ і хто, зрештою, обійме ключові посади в новому уряді? Розповідаємо:
1. Після відставки Єрмака саме Федоров був одним із головних претендентів на посаду глави ОП. Втім, Зеленський не наважився поставити його керувати Офісом – надто радикальні ідеї реформування міністр пропонував. Перезавантаження ДБР, конкурс на генпрокурора, зміна всіх заступників в ОП – це тільки невелика частина.
2. Натомість Федорова відправили в Міноборони, бо у нього єдиного "була візія війни". Президенту здавалося, що в МОУ Михайло муситиме поводитись стриманіше й обережніше.
3. Але виявилося, що Федоров про таке навіть не думав. Масові кадрові чистки, переведення закупівель на відкриті тендери, жорсткий аудит оборонних контрактів, небажання автоматично погоджувати всі запити Генштабу, спроба перевести військове планування на автоматичні алгоритми і математичні моделі замість традиційного ручного управління.
4. З одного боку конфлікту опинилася команда Федорова, яка намагалася будувати технологічну армію, з іншого – Генштаб і команда Сирського, який планомірно вибудовує під себе маленьку лампову радянську армію.
5. За словами співрозмовників УП, президент пояснював фракції, що більше не може миритися з постійним конфліктом між Федоровим та Сирським. "Ну, я не можу допустити, щоб у воюючій країні Міноборони й Генштаб воювали між собою. По-хорошому треба міняти обох. Але одночасно я цього зробити не можу", – сказав Зеленський депутатам.
6. Окремо президент наголосив на тому, що Федоров не провів обіцяну ним реформу мобілізації. Натомість Ігор Клименко в системі поповнення ЗСУ людьми зможе "навести лад". "Зеленський сказав, що от якщо 23 вересня Путін оголосить загальну мобілізацію, то всім буде не до жартів і цифрових реформ. Треба розібратись з мобілізацією до того", – переказує слова глави держави один із депутатів "Слуги народу".
7. Люди, які ще минулої осені повністю віддали Росії ініціативу на полі бою, переконали президента, що для перемоги треба звільнити міністра, при якому Україна ініціативу перехопила. І Зеленський, як годиться, з важким серцем, пішов на це "складне рішення". | 3 666 |
| 5 | Таганрог, Кізел, Вязьма: як Росія перетворила свої тюрми на конвеєри смерті?
В Офісі омбудсмана говорять про 695 задокументованих форм катувань, які Росія застосовує до українських військовополонених. У цьому тексті ми зібрали декілька історій з російських тюрем, у яких утримують полонених українців. Читати це фізично боляче, але вкрай важливо.
Тому ось – повна версія, а ось – лише декілька фактів:
1. СІЗО № 2 у Таганрозі Ростовської області. В цьому ізоляторі внаслідок тяжких побиттів і ненадання медичної допомоги загинули щонайменше 16 українських військовополонених. Це найбільший відомий рівень смертності серед усіх місць утримання в Росії. Не виключено, що реальна кількість загиблих більша.
2. Як свідчать звільнені захисники, лише приблизно в 30% випадків метою катувань була самообмова. У решті 70% оперативники установи катували без очевидної мети – заради самоствердження і власного задоволення. Тортури починалися з перших годин, ще під час так званої "прийомки". Полонених били електрошокерами й гумовими кийками, ставили у "розтяжку", змушували битися одне з одним, "поки не впадуть".
3. Найстрашніший доказ жорстокості до новоприбулих це те, що щонайменше четверо полонених загинули саме під час "прийомки". Інші – діставали каліцтва. А за прохання викликати медика їх часто карали. В СІЗО Таганрога росіяни тримають не тільки українських військових, а й цивільних – в однакових умовах.
4. СІЗО № 3 міста Кізел. Український військовий на ім'я Данило розповідав журналістам, що чекало на нього в цьому ізоляторі: "Годину – дві мене постійно били. Давали хвилину передихнути і знову починали бити. За "прийомку" двічі втрачав свідомість. Жінок стригли налисо, було чути, як вони плакали". За словами свідків, одного разу цивільного полоненого забили до смерті просто під час ранкової перевірки.
5. Виправна колонія № 10 у селищі Ударний у Мордовії. Щонайменше троє українських військовополонених загинули у ВК № 10 через наджорстке побиття. Було багато випадків, коли полонені намагалися вкоротити собі віку. Електрошокером катували з такою інтенсивністю, що часто він повністю розряджався під час допиту одного військовополоненого. Якщо полонений просив про медичну допомогу, його могли побити електрошокером або залити рану фарбою.
6. Українців били не лише під час допитів, не тільки за скарги на стан здоров'я чи прохання відвідати лазню. Покарати могли й за те, що людина зменшила гучність радіо, з якого лунала пропаганда, або вбила комара. В цій колонії на полонених часто нацьковували службових собак. | 2 973 |
| 6 | Зеленський міняє уряд: відставка Свириденко, Корецький у Кабміні, інтрига навколо Федорова
Кабінет Міністрів Юлії Свириденко не дожив навіть до своєї першої офіційної річниці, яка мала бути 17 липня.
Що саме змусило Зеленського прискорити перезавантаження Кабміну, чому відставка відбулася саме зараз, хто може стати новим прем'єром та які ще ротації передбачаються? Розповідаємо:
1. Першою причиною, яка робила зміну уряду неминучою, стала зміна балансу сил у владі після обшуків, звільнення і підозри в корупції Андрія Єрмака. Уряд Свириденко, свого часу формувався під колишнього керівника ОП, і після його відставки нові важковаговики хочуть отримати свою частку впливу.
2. Друга причина відставки уряду – поступова втома президента від моделі "урядового бебіситерства", як співпрацю з Кабміном називають між собою в команді Зеленського. За словами співрозмовників УП, Зеленський дедалі більше очікував від прем'єра не погодження кожної дрібниці, а самостійності. Навіть на деяких нарадах міг публічно сказати щось типу: "ну хоч це ви ж самі можете зробити без мене".
3. Третя причина ротації КМУ – календар. Україна вже пройшла основні міжнародні події літнього політичного сезону: переговори з фінансовими партнерами, саміт НАТО, Ukraine Recovery Conference тощо. До початку осіннього політичного сезону утворилося кілька тижнів відносного затишшя. Саме цей проміжок часу дозволяє новому прем'єру сформувати команду, перебрати на себе управління урядом і підготуватися до осені.
4. Четверта причина – системний конфлікт глави Міноборони Михайла Федорова з усіма без винятку угрупованнями, які понаростали навколо оборонного бюджету за роки великої війни. Критикують Федорова, очевидно, за "не таку" реформу мобілізації і забезпечення, але звільнити хочуть, бо він, сівши в корупційний потяг, замість замовити еспресо і спокійно їхати з усіма, вирішив зірвати "стоп-кран".
5. Пасажирам із вагонів люксової корупції це не сподобалось. І тепер "президент Міндіча" бореться з "президентом реформ" у роздумах – чи залишитись із агресивним міністром, який своєю суспільною довірою прикрив його після ганебних корупційних скандалів, чи йти далі зі "старими друзями", але лишити систему стабільною.
6. Втім, головною причиною стала інша обставина: на Банковій остаточно змирилися, що восени жодних виборів не буде. Натомість країні доведеться готуватися до, можливо, найважчої зими за весь час великої війни. На думку влади, Росія ще до початку холодів намагатиметься максимально добити українську енергетику, газовидобуток, паливну інфраструктуру, словом – все, що залишилося від енергетичної системи. | 3 452 |
| 7 | Польська влада робить крок до України. Як роковини Волині не стали датою нової ескалації?
Минулими вихідними багато хто очікував чергового загострення відносин України та Польщі. Втім, на день пам'яті жертв Волині польські політики вирішили пом'якшити антиукраїнську істерію.
Чи означає це деескалацію та як різні польські партії тепер планують розігрувати "українську карту" на наступних виборах? Якщо коротко:
1. Премʼєр Дональд Туск заявив, що "пам’ять не може бути знаряддям ненависті". На тлі антиукраїнської істерії в Польщі подібні дії можна назвати як такі, що спрямовані на деескалацію. Утім, не варто чекати, що з боку прем'єра не буде кроків, які в Києві можуть сприйняти як недружні.
2. Найбільшою інтригою 11 липня були тези президента Кароля Навроцького. Всупереч очікуванням, президент взагалі уникнув згадок про нинішню кризу у відносинах з Україною та не критикував напряму українську владу. Замість цього він обрав головною ідеєю своєї промови необхідність на законодавчому рівні заборонити у Польщі символіку ОУН-УПА.
3. Схоже, "волинська" промова Навроцького була пом'якшена в останній момент. Це дає ґрунт для припущень, що під час саміту НАТО президенти все ж узгодили певні кроки до деескалації відносин. Примітно, що Зеленський анонсував початок нових ексгумаційних робіт на місці ймовірних польських поховань. Зрештою, не можна виключати, що на президента Польщі вплинуло й нинішнє покращення відносин Зеленського та Трампа.
4. Водночас провідна опозиційна партія Польщі "Право і справедливість" обирає дедалі більш антиукраїнський курс. Головним спікером для цих тез став Пшемислав Чарнек, висунутий "ПіС" кандидатом у майбутні прем’єри, який і раніше був відомий антиукраїнськими заявами.
5. Ще донедавна "ПіС" відкрито відстоювала вступ України в ЄС. Така різка корекція позиції партії, як вважають, пов'язана з намаганням перехопити частину електорату ультраправої партії "Конфедерація Корони Польської". На щастя, такий курс "ПіС" може бути скоригований. У керівництві партії стурбовані тим, що нинішній розворот партійного курсу поки не виправдав себе.
6. Несподівано "примирливе" відзначення роковин Волині у 2026 році засвідчує, що цей шлях не відкидають й інші ключові політичні гравці. Утім, "українська карта" лишається привабливим козирем у політичній боротьбі за голоси, тож на виборах 2027 року її точно будуть використовувати. Але частина партій готуються звести цю небезпечну гру до мінімуму. | 2 781 |
| 8 | Експорт зброї з України: як працює новий Fast track та чому він не для всіх?
Відкриття експорту українського озброєння, як і водиться з українськими реформами, розвʼязало не всі проблеми, не ті проблеми та ще й трохи створило нових викликів. Що не так? Пояснюємо:
1. Рішення про надання експортного дозволу ухвалює Міжвідомча комісія, до якої входять 17 представників від 15 держструктур. Будь-хто з них може заявити про свої застереження, і цього достатньо, щоб процедура зупинилася. Зараз максимальний термін розгляду експортної заявки у МКВТС складає 90 днів. Перша запропонована новація – скорочення строків розгляду заявки до 30 робочих днів.
2. Інша важлива зміна – коло учасників міжвідомчого погодження зменшили із 15 до кількох: Міноборони, СБУ, Службу зовнішньої розвідки, ГУР МО, ДСЕК – і все. Ще одна принципова зміна – так звана "мовчазна згода". Якщо протягом 15 днів силовики, і 20 днів МОУ не надають своїх заперечень, автоматично вважається, що їх немає (окрема процедура – для продуктів, які підпадають під спеціальні обмеження).
3. Ще одна суттєва зміна стосується самого статусу спецекспортера. Якщо підприємство вже працює із Міноборони, має виконані держконтракти та підтверджену виробничу діяльність, цього достатньо, щоб претендувати на участь у Fast track без отримання спеціального статусу.
4. Раніше МОУ могло блокувати експорт, посилаючись на потребу ЗСУ. Але на практиці саме міністерство почасти не мало коштів, щоб закупити цю продукцію. У результаті виробник не міг продати продукцію ні Україні, ні за кордоном. Тепер якщо МОУ робить таку заяву, то протягом місяця повинно підтвердити її контрактом. Якщо цього не відбувається, виробник отримує право вимагати дозволу на експорт.
5. Найочевидніший недолік нового механізму експорту – компанія, яка хоче скористатися Fast track, має сплатити 20% вартості контракту, якщо йдеться про експорт готової продукції чи технологій, і 30% (!), якщо продаватимуть комплектуючі. Для тотальної більшості виробників класичного озброєння це означає або збитковість, або необхідність продовжувати працювати через МКВТС по старій схемі.
6. Зовсім інша ситуація у виробників дронів. Україна сьогодні фактично створює новий глобальний ринок, на якому конкуренція поки що обмежена кількома країнами. У таких умовах рентабельність окремих виробів може бути значно вищою за традиційні для оборонної промисловості показники. Саме тому для виробника інноваційних безпілотних систем додаткові 20% не стануть критичною проблемою.
7. Ба більше, згідно з новим регламентом, компанія має сплатити відповідний збір у 20% чи 30% уже на етапі подання документів, ще до того, як отримає чи не отримає дозвіл на експорт. При цьому механізму повернення цих коштів документ не передбачає.
8. Але головна проблема нового механізму полягає в урізаній географії експорту. Fast Track прив'язаний до країн, які підписали з Україною рамкові угоди Drone Deal, а станом на початок липня таких держав – менше десятка. | 3 700 |
| 9 | Як Україна використовує та водночас марнує літо можливостей на фронті?
Паралельно з ерою мідлстрайків в інфопросторі почали з'являтися заяви про перехоплення Україною ініціативи на деяких напрямках фронту та гальмування російського наступу. Піддавшись на цю ейфорію, УП пішла до військових різних рівнів запитувати, як у них проходить те саме "поліпшення". Отже:
1. Самі собою мідлстрайки не стали чимось революційним. Новинкою є дещо інше – це "спуск" частини мідлстрайків з рівня елітних спецслужб і підрозділів СБС до корпусних батальйонів БПЛА. З початку 2026-го року до червня включно кількість уражень БПЛА на глибину 20+ км зросла майже в 13 разів. На глибину 50+ км – у 44 рази.
2. Ефект від роботи мідлстрайків, імовірно, наразі відчутний лише тим, хто з ними безпосередньо працює. А це лише 20 підрозділів (виносимо за дужки спецслужби).
3. Для справді відчутного ефекту – поки росіяни в принципі не зможуть доїжджати до своїх позицій, а ті, хто на них уже є, не матимуть доставки БК та їжі, – потрібен час. Імовірно, про відчутний ефект від роботи мідлстрайків лінійними підрозділами та підрозділами СБС можна буде говорити в кінці літа – на початку осені.
4. Ситуація на лінії зіткнення переважно залишається без істотних змін. Відповідно до наявних в УП даних з Краматорського та Слов'янського напрямків, з квітня по червень Сили оборони відповідали на штурми росіян, а не ініціювали їх самостійно. І щоденна кількість цих штурмів з боку росіян лише зростала.
5. Сили оборони, наскільки відомо УП, ведуть, з різною інтенсивністю, наступальні дії на двох напрямках – Олександрівському та Лиманському. На всіх інших – від Сумщини до Херсонщини – стоять в обороні, місцями контратакують та "гасять пожежі" штурмовими полками.
6. Найбільш "гарячими" напрямками, за даними УП, нині є Слов'янський, Костянтинівський, Покровський (по факту – Добропільський) та Гуляйпільський. Оточення Костянтинівки, попри всю складність ситуації та заяви Путіна, за даними УП, немає. Водночас, за даними УП, у місто просочилося до 130 росіян. Нагадаємо, що у випадку Покровська росіянам достатньо було вибити позиції дронщиків, зайти в місто та почекати.
7. У лінійних бригадах "на землі" залишаються всі ті ж проблеми, що й були на початку року. Брак нових людей, виснаження "старих". Величезний дефіцит НРК та черга на їхнє виготовлення у виробників. Розростання кілзони та 100–200-денне перебування людей на позиціях. Детальніше – у тексті за посиланням. | 3 598 |
| 10 | Польська істерика. Чи може Україна пожертвувати героями заради євроінтеграції?
Сьогоднішня фіксація польського інфопростору на темі УПА викликає тривожні асоціації з тим, як історія свого часу стала одним з інструментів російського тиску на Україну – з тією відмінністю, що йдеться про одного з ключових союзників під час війни.
Чи можливо зняти гостроту моменту, в чому її істинна природа і до чого це може призвести – говоримо в інтерв'ю з Володимиром В'ятровичем. А ось – кілька ключових тез:
Про те, чи повинна Україна узгоджувати з партнерами власний пантеон героїв: Ні Краківський Вавель, ні Пантеон у Римі, ні в Лісабоні, ні деінде не були предметом міжнародних дискусій. Це виключно внутрішнє національне питання.
Про те, чому це питання стало критичним: Ми звиклися з тим, що нашу історію писали інші і давали нам установки, як оцінювати наше минуле. Ситуація змінюється, ми дорослішаємо. Кажуть, що історію пишуть переможці. Зараз той момент, коли ми починаємо писати власну історію. Зокрема тому, що можемо перемогти в цій війні.
Про те, чи варто йти на поступки: Переконаний, що жодна українська реакція не стримає того, що відбувається у Польщі. Спроби піти на поступки Україна робила дуже довго. Ці поступки тільки розбещують польських політиків. Ми не маємо інструментів тиску. Тому єдине, що можемо робити – чекати на якесь протверезіння польського суспільства від дурману.
Про те, як така риторика впливає на саму Польщу: Своїм зануренням у минуле, Польща сама себе відкидає за борт важливих політичних процесів, які відбуваються тут і зараз. У побудові нової архітектури безпеки Польща та Україна мали б стати центральною віссю. Відбуваються зустрічі у форматі Україна – Німеччина – Франція – Велика Британія – мінус Польща. Це їхній вибір геоісторії замість геополітики. Хибний вибір, але вони мають через це пройти.
Про те, чи буде Бандера на Пантеоні українських героїв: Переконаний, що має бути. Якщо говорити про УПА, то, відповідно до закону Про національний пантеон, підпадають під цю категорію лише двоє – Шухевич і Кук. Стосовно ж ОУН, це очевидно, Коновалець, Бандера, Мельник.
Про те, у що можуть вилитися польські дискусії: Те, що зараз відбувається з так званою Волинню-43, мені справді нагадує побєдобєсіє. Воно вже перейшло із розряду якихось історичних дискусій у квазірелігію, де нічого дискутувати не можна, де відбуваються певні ритуали, якісь священні слова, священні цифри, на які не можна в жодному випадку зазіхати. І це насправді ми бачили, що в результаті сталося з російським суспільством, в результаті такої хвороби, я боюся, що таке може статися і з польським суспільством. | 3 471 |
| 11 | Як бійці 1 ОЦ БпС розчищають шлях для ударів по нафті й знищують операторів "Шахедів"?
Чи не кожного дня в Росії палають НПЗ, оборонні підприємства та логістичні вузли. В медіа часто пишуть про операторів далекобійних дронів, які завдають більшу частину уражень, але рідко про тих, хто знищує на їхньому шляху російську ППО та радари.
Як Сили безпілотних систем системно знищують російські радари та ППО? Розповідаємо:
1. Брянська область РФ, один з ключових напрямків прольоту українських діпстрайків, тривалий час була дуже складною ділянкою маршруту для українських глибинних повітряних ударів. Російська мережа радарів виявляла будь-які далекобійні дрони на ранніх етапах. Крім того, через цей район окупанти запускають "Шахеди" по Україні.
2. Саме в цьому районі працювали бійці 1 Окремого центру СБС. Головною ціллю для українських військових стали російські малогабаритні радари системи контролю повітряного простору. Ці пристрої легко маскуються і розгортаються на цивільних чи військових об'єктах. Саме завдяки їм росіяни створили суцільне радіолокаційне поле на низьких висотах.
3. Для нейтралізації цієї мережі радарів 1 Окремий центр СБС задіяв лише одну ударну групу "Роні", що складається з 6 бійців. За кілька місяців українські оператори дронів знищили близько 20 радарів СКВП.
4. Результат: мінімальними ресурсами СБС створили та утримують повітряний коридор у Брянській області. Росіяни на тривалий час втратили контроль над небом на цьому напрямку, що дозволило українським дронам Deep Strike пролітати у глибокий тил РФ.
5. Бійці підрозділу також системно працювали по Донецькому аеропорту (ДАП), який росіяни ще у 2024 році почали перетворювати на майданчик для запуску "Шахедів". Близько пів року тому 1 Окремий центр СБС розпочав операцію з планомірного виведення з ладу цього аеродромного хабу та взяття його під вогневий контроль безпілотниками.
6. На початку червня цього року військові центру оголосили про взяття Донецького аеропорту під вогневий контроль: російська техніка та логістика на цій ділянці перебувають під постійними ударами, тому противник не може безпечно пересуватися летовищем.
7. Попри атаки БПЛА та авіаудари Повітряних сил, ворог продовжує будувати склади для ударних безпілотників і позиції для запуску реактивних дронів "Герань-3". Утім, операції з послідовного знищення інфраструктури вже плануються та реалізуються на інших ворожих дронопортах. | 3 561 |
| 12 | Удар за ударом. Як "Нова пошта" виживає під обстрілами?
Росіяни систематично б'ють по логістичних вузлах "Нової пошти". У ніч на 15 червня вони поцілили в найбільший інноваційний сортувальний термінал компанії в Києві. Під удар росіян вночі 2 липня потрапив логістичний центр на Оболоні, а вдень був атакований термінал у Запоріжжі.
Як постійні обстріли вплинули на операційну складову бізнесу? Розповідаємо:
1. Київський інноваційний термінал (КІТ) "Нової пошти" був найбільшим технологічним сортувальним центром в Україні. Першу його чергу компанія відкрила у 2018 році, другу – на початку 2021 року, удвічі збільшивши його потужність (до 50 тис. посилок на годину).
2. У будівництво другої черги та його обладнання "Нова пошта" інвестувала близько 14 млн євро. Після введення другої черги комплекс розширили до 24 тис. кв. м. Для порівняння: у 2024 році Укрпошта запустила свій перший автоматизований сортувальний термінал, який може обробляти до 18 тис. посилок на годину.
3. КІТ "Нової пошти" оснащений обладнанням, яке автоматично зчитує штрих-коди, визначає напрямок доставки та відправляє на відповідну лінію. Крім того, на початку 2025-го на даху КІТ компанія побудувала електростанцію потужністю 1 МВт, у яку інвестувала 14 млн грн.
4. Внаслідок атаки знищена частина будівлі термінала, сортувальне обладнання та частина вантажів, що перебували на території об'єкта. Попри значні руйнування та удари трьох балістичних ракет, компанії вдалося уникнути зупинки логістики.
5. За попередніми оцінками, було пошкоджено близько 10 тис. посилок. "Нова пошта" почала здійснювати компенсацію за втрачені відправлення відповідно до оголошеної вартості.
6. Загальна сума компенсацій клієнтам за пошкоджені або знищені відправлення з 2022 року перевищила 147 млн грн. Вартість відновлення майна, яке було пошкоджене чи зруйноване в результаті російської агресії, перевищує 1 млрд грн, повідомили ЕП в "Новій пошті".
7. Компанія генерує достатній дохід, щоб тримати удар. У 2021 році доходи компанії становили 20,8 млрд грн і з тих пір щорічно зростали. Найбільший стрибок компанія продемонструвала у 2023 році, коли дохід збільшився майже на 54%. У 2025 році дохід "Нової пошти" становив 54,2 млрд грн, а чистий прибуток – 2,6 млрд грн. | 4 092 |
| 13 | Як Зеленський відмовляє генералів від політики?
У середині червня на одній із державних резиденцій біля Києва було несподівано людно. Стратегічна розмова Зеленського з топами влади звелася до трьох ключових питань: чи проводити вибори; якщо так, то коли; хто може стати учасниками потенційної виборчої кампанії.
Що саме обговорювали і яких висновків дійшли? Якщо коротко:
1. Через наочний успіх Сил оборони почав змінюватися і рейтинг президента. Позитивна динаміка так сильно надихнула Зеленського, що під час зустрічі в резиденції команда всерйоз обговорювала можливість провести президентські вибори вже наприкінці осені цього року.
2. Але на шляху проведення такої спецоперації існують дві доволі габаритні проблеми. Йдеться про Залужного та Буданова. В озвученому на зустрічі опитуванні, зробленому на замовлення Банкової однією з українських соціологічних компаній, для президента склалась позитивна динаміка першого туру. Зеленський має начебто 34% підтримки (Залужний – 28%, Буданов – 12%).
3. Але от моделювання другого туру навіть у цій соціології виглядало для чинного глави держави не так райдужно. У парі з Залужним президент поки програє – приблизно 32% проти 37%. Але динаміка на користь Зеленського, він постійно додає. Проти Буданова Зеленський поки що перемагає, але лише в межах статистичної похибки – приблизно 34% проти 32%.
4. Усередині владної команди існує впливова група на чолі з Арахамією та іншими, яка вважає оптимальним сценарій, за якого Зеленський переобирається на другий президентський строк, а Буданов, скажімо, очолює Раду. Мовляв, важливо, щоб Зеленський міг із західних партнерів вибивати ті ресурси, які вони йому обіцяли.
5. Втім, кілька співрозмовників УП стверджують: Буданов уникає будь-яких прямих відповідей на питання щодо політичних перспектив. Він не каже "так", але й не каже "ні". Відмовлятися від власних політичних перспектив на користь Зеленського Буданов міг би лише в тому разі, якщо аналогічне рішення ухвалив би й Залужний.
6. У розмові з Залужним Зеленський сказав, що ситуація на фронті останнім часом розвивається позитивно, суспільство залишається достатньо консолідованим, а тому з'явилося вікно можливостей для проведення виборів. Однак головне завдання – провести їх так, щоб країна не отримала нового внутрішнього розколу.
7. Врешті президент поставив Залужному пряме запитання: "Якщо вибори відбудуться восени, чи будете ви балотуватися?". І, за словами співрозмовників УП, отримав однозначну відповідь: "Так. Буду".
8. Невдовзі до Залужного, поки він був у Києві, відрядили Умєрова і Арахамію. Відповідь Залужного не змінилась. Після цього навіть у найдосвідченіших переговорників Банкової аргументи закінчилися. Але на прощання вони таки попросили у Залужного: "Брат, але ти подумай ще раз". | 4 282 |
| 14 | Що нам розповів колишній міністр закордонних справ Вадим Пристайко?
В новому інтерв'ю УП колишній міністр закордонних справ пояснює, чому повернення до "стамбульських домовленостей" є небезпекою для України, згадує персональні уроки "мінських угод", а також прогнозує, коли Путіну доведеться ухвалювати болючі рішення щодо подальшого перебігу війни.
Всі подробиці – у відео, а ось – дуже коротко:
Про цілі Путіна: Наразі політично він уже досяг того, що хотів. Путін ЗАЕС забрав, воду в Крим і сухопутний коридор забезпечив. А далі йому треба буде захищати окуповані території, які він сам собі записав у Конституцію. Тому приблизно десь у кінці літа наступить той момент, коли йому треба буде ухвалювати рішення, що робити далі.
Про те, чи Зеленський і Путін узагалі здатні про щось домовитися: Все буде нормально. Якщо ми дійдемо до моменту, коли треба буде реально вести переговори, особистий фактор – це останнє, що буде заважати лідерам сісти і домовитися. (…) Коли ситуація на фронті або економічні питання, або політична ситуація складуться таким чином, що всім стане зрозуміло, що ресурси вичерпалися і більше вести війну безсенсово – все складеться, побачите.
Про те, на які компроміси Москва реально може піти: Я думаю, що вони скоро підуть на всі компроміси. Дійсно, боляче для них Луганськ, Донецьк, важко усвідомити, яким чином буде виковирюватися із Конституції Запорізька і Херсонська області, але нічого неможливого в такій ієрархічній диктаторській системі, як у Росії, немає.
Про те, як російський народ може сприйняти підписання мирної угоди: На відміну від нас, вони можуть зупинитися без особливих політичних втрат для себе в будь-який момент. Путіну треба тільки прийняти рішення. (…) Він тільки вірить чомусь, що йому вдасться без всяких компромісів перемогти нас. Але цього не відбувається, тому він має це рано чи пізно усвідомити. Я підозрюю, що це усвідомлення буде в кінці цього літа.
Про наступне вікно можливих переговорів: Я думаю, що точно вікно переговорів – це осінь. І якщо воно буде невдалим, то тоді, напевно, весна. Тому що радикально нічого не зміниться. Росіяни очікують довибори в американців – ну, окей, ну, довибори, з'явиться більше демократів. І що?
Про те, чи можуть відбутися докорінні зміни у перебігу війни: У нас вибори не відбуваються, тому розраховувати на зміну внутрішньо-політичної ситуації в Україні немає сенсу, нових видів зброї не з'являється, і ми будемо випускати ще більше й більше дронів. Технологічний скачок уже завершився. І далі ця війна вже не побачить радикальних змін. Якщо вони цього ще не зрозуміли, хтось мав би прибігти в Кремль, постукати в двері і сказати: "Царю, щось результат ніякий. Можемо продовжити сточувати наших ваньків, але результату не буде". | 3 728 |
| 15 | Що отримала Україна від "сімки" в Ев'яні і як змінив позицію Трамп?
Рік тому саміт G7 завершився без спільної позиції щодо України після того, як Трамп поїхав достроково. В Ев'яні він залишився до кінця і двічі зустрічався з Зеленським.
Чого варто очікувати Україні за підсумками саміту і чи виконають країни G7 свої обіцянки? Розповідаємо:
1. Декларація G7 містить більше, ніж ритуальні формулювання. Крім збільшення постачання засобів ППО, додаткових систем і перехоплювачів та далекобійних озброєнь зазначено про готовність розглянути надання ліцензій, які дозволили б Україні розширити власне військове виробництво.
2. Документ обіцяє подальшу підтримку енергетичної стійкості України напередодні наступної зими та посилення тиску на російську воєнну економіку.
3. Аргумент Макрона полягав у тому, що G7 нарешті прийняла реальність, про яку Київ говорить уже місяцями: Росія не веде серйозних переговорів, бо вважає, що час досі грає на її боці. Трамп, за словами французького президента, тепер поділяє цю оцінку.
4. Франція не домоглася американського переходу на європейське стратегічне мислення. Вона отримала дещо більш негайне: підпис США під текстом, який визначає Росію як проблему, Україну – як партнера, якого варто озброювати, а тиск на Москву – як незавершену справу.
5. Декларація саміту G7 пропонує політичний напрям, а не операційні деталі. Для країни, яка стикається з черговим сезоном російських ракетних і дронових атак, ця різниця є суттєвою. Україна має стати частиною промислової бази, що виробляє озброєння, яке знадобиться і самій Європі. Ев'ян визнав цю можливість. Але не закріпив її.
6. На що дивитися після Ев'яна? Перший тест – ППО. Другий – оголошення про ліцензії мають перетворитися на контракти, передачу технологій і виробництво. Третій – санкції. Чергового пакета обмежень буде недостатньо, якщо виконання залишатиметься вибірковим.
7. І нарешті – сам Вашингтон. Франція досягла успіху в тому, щоб утримати США в коаліції. Складніше завдання – зробити безпеку України менш залежною від цього зв’язку. | 3 917 |
| 16 | Чому наземний громадський транспорт у Києві деградує?
Політика міської влади у сфері громадських перевезень полягає в "підтриманні штанів" замість якісного розвитку. Чиновники лише періодично замінюють застарілий рухомий склад новим. Але це – тільки верхівка айсберга. Що відбувається з громадським транспортом і хто в цьому винен? Якщо коротко:
1. Кількість транспортних засобів. У 2016 році на дороги Києва виїжджали 450 тролейбусів щодня. Зараз цей показник майже вдвічі менший: близько 240. Війна – не причина, адже у 2021 році їх було 250.
2. Низька культура ремонту рухомого складу. До скорочення випуску призвела недостатня заміна старих машин: їх списують більше, ніж купують нових. При цьому тривалість експлуатації тролейбусів у Києві суттєво менша, ніж в містах ЄС: 10-12 років. "Київпастранс" не купує запчастини в необхідних кількостях, тож часто поламані машини стоять в очікуванні списання.
3. Недотримання графіків руху. У разі заторів або ДТП громадський транспорт починає йти "паровозиком", намагаючись наздогнати графік. У "Київпастрансі" не адаптують рух у ручному режимі і не розподіляють машини рівномірно по маршруту. Це відбувається частково через лінь, частково – через брак диспетчерів.
4. Зарплати водіїв трамваїв становлять 48,4 тис. грн, тролейбусів – 52,3 тис. грн, автобусів – 54,1 тис. грн. Ці суми – до сплати податків і суттєво залежать від кількості відпрацьованих годин. Насправді ж розмір місячної зарплати водія без додаткових годин та премій становить 20 тис. грн.
5. Умови праці водіїв. На багатьох маршрутах водіям у кращому випадку встановлюють біотуалети на кінцевих зупинках. На весь Київ в експлуатації є 11 об'єктів для відпочинку водіїв на території філій підприємства та ще 17, розташованих поза межами підприємства.
6. Дефіцит кадрів. Наразі в КП не вистачає 30% кадрів, а в окремих автопарках є лише половина необхідної кількості водіїв. Загалом у штаті КП в травні 2026 року було 640 водіїв автобусів, 347 – трамваїв, 517 – тролейбусів.
7. Продаж землі. Трамвайні і тролейбусні депо в середмісті переносили на околиці, а звільнені ділянки передавали під забудову. Це збільшило пробіг транспорту, а через переміщення Лук'янівського депо місто втратило дизельну електростанцію, яка могла живити трамваї під час вимкнень струму. | 4 480 |
| 17 | Нафтова імперія Путіна у вогні. Чи може Україна залишити Росію без пального?
Чи здатні українські "далекобійні санкції" перетворити локальні перебої на паливну кризу в Росії і залишити без ресурсу одного з найбільших виробників нафти у світі? Розповідаємо:
1. Росія заборонила експорт бензину та авіаційного гасу, обговорює ембарго на продаж дизельного пального, вивезення якого і так квотується.
2. Переробка на НПЗ впала в травні до мінімуму за 16 років (4,58 млн бар. на добу), простоює майже третина потужностей. Через це Москва вимушена експортувати більше нафти замість її переробки. З початку 2026 року експорт чорного золота зріс до 3,49 млн бар. на добу, це найвищий показник з початку великої війни.
3. Дефіцит бензину торкнувся майже третини країни (25 регіонів), включаючи Москву та Санкт-Петербург. На деяких АЗС продають лише по 20 літрів. Є перебої з постачанням пального для аграріїв та обмеження на заправки літаків.
4. З початку 2026 року бензин в РФ подорожчав на 28-34%, дизельне пальне – на 43%. При цьому вартість авіагасу злетіла до історичного максимуму: 110 тис. руб. за тонну.
5. На цьому тлі російська влада дозволила НПЗ тимчасово випускати низькоякісне пальне, щоб покрити дефіцит. Окремим заводам можна продавати нафтопродукти класу "Євро-5" з фактичними показниками "Євро-3". Особливо складна ситуація на окупованих територіях України.
6. Попри суттєві проблеми, Росія має запас міцності. Велика територія, надлишкові потужності НПЗ, державне регулювання та адміністративний розподіл ресурсів дозволяють Кремлю не допустити колапсу. Хоча проблеми вже очевидні всім та наростають з кожним днем.
7. "Поки що Росія гасить "пожежі" в ручному режимі, перекидаючи пальне між регіонами та запроваджуючи обмеження. Якщо удари не припиняться, до кінця 2026 року точкові збої можуть перерости в системну кризу для всього ринку пального", – підсумовує співрозмовник ЕП в Кабінеті міністрів. | 3 947 |
| 18 | Кластер наш! Що означає рішення ЄС щодо України?
У понеділок представники урядів 27 держав-членів ЄС та віцепрем’єр України Тарас Качка офіційно відкрили змістовну частину вступних переговорів.
Що це означає і чому поки йдеться лише про один кластер? Пояснюємо:
1. По-перше, для ЄС відкриття кластера перевело процес вступу України з політичної площини в юридичну. А по-друге, це стало важливою точкою неповернення у цьому процесі, вигідною для України.
2. Відкриття кластера робить "бенчмарки" офіційними та незмінними. Тож зустріч у понеділок 15 червня "зацементувала" вимоги до України.
3. Утім, наразі можна говорити про фіксування проміжних та кінцевих (залежно від глави) критеріїв лише для першого кластера. Щодо решти кластерів – певна невизначеність зберігається. Перелік вступних вимог до України у цих сферах зацементує лише відкриття усіх кластерів.
4. Чому ми відкрили лише перший кластер? У квітні, коли впало угорське вето – питання було саме в позиції Будапешта. Новий (тоді ще майбутній) уряд Угорщини спершу наполягав, що голої обіцянки України буде достатньо для відкриття лише одного або частини кластерів. А щоб рухатися далі – Київ має ухвалити якісь закони щодо прав угорської меншини.
5. Але друзі України в ЄС – і перш за все президенти Єврокомісії та Європейської ради – змогли переконати Угорщину, що ця затримка буде штучною і є неприпустимою. У підсумку Будапешт погодився дати зелене світло "авансом".
6. Інший елемент затримки – це те, що у Брюсселі почалися розмови між іншими державами-членами ЄС – мовляв, а чи не варто нам переглянути деякі попередньо схвалені критерії вступу України. Ідея була в тому, щоб додати певні винятки або відтермінування для долучення України до спільного ринку ЄС у розділах щодо сільського господарства, транспорту тощо.
7. Те, що тепер є згода, підтвердила Марта Кос. Ба більше, на рівні ЄС вже узгоджена дата відкриття п’яти кластерів. Це відбудеться 14 липня, на засіданні Ради ЄС (станом на час написання цієї статті її немає у календарі Ради ЄС, але дата запланована і обговорювалася європейськими міністрами раніше). | 3 425 |
| 19 | Як Україна відрізає Крим від російської логістики?
Багатогодинні черги на автозаправках, де навіть після виснажливого очікування ніхто не гарантує наявності бензину – лише найпомітніший прояв "логістичного локдауну" Криму.
Що саме зламало звичні маршрути постачання палива і як події можуть розвиватися далі – в нашій статті. А ось дуже коротко про те, як виглядає паливна криза в Криму на практиці:
1. Вже 22 травня окупаційна адміністрація Севастополя запровадила перші обмеження на продаж пального: не більше як 20 літрів на один автомобіль. 30 травня ліміт у 20 літрів для бензину А-95 поширили й на решту півострова.
2. 4 червня окупаційна влада заборонила продаж пального за готівку. Щоб продемонструвати, що посадовці страждають не менше за населення, у кримських відомствах скоротили використання службового транспорту – до одного авто на "міністерство".
3. Паливний дефіцит швидко вдарив по громадському транспорту. З магазинних полиць почали зникати цукор, крупи й соняшникова олія. Частина торгових точок запровадила обмеження на продаж окремих продуктів. Поки ще тримаються великі мережі, які мають власні склади й бази, але й у них уже дефіцит. Дрібні магазини масово закриваються – товару немає.
4. 8 червня повідомлення про перебої з бензином почали надходити вже з Краснодарського краю Росії. Місцеві швидко знайшли винних: кримчан, які їдуть заправлятися до них через Керченський міст. Утім, великий запас пального таким чином у Крим не завезеш: на мосту вже давно діє заборона на транспортування легковими автомобілями понад 100 літрів рідини.
5. За даними російських медіа, за два тижні після початку проблем із паливом бронювати номери в кримських готелях стали на третину рідше, ніж в аналогічний період минулого року. А частка скасованих бронювань у цей період сягнула 79%.
6. Один із готелів у Саках спробував урятувати сезон акцією: за бронювання від двох діб гостям обіцяли 10 літрів бензину в подарунок, від трьох діб – 20 літрів. Пропозиція протрималася недовго – у власників закінчилися не порожні номери, а бензин. Власники іншої вілли запропонували ще більш винахідливий варіант: продати їм 100 літрів бензину в обмін на безкоштовне проживання. | 2 813 |
| 20 | Як Зеленський готує Путіна до осінніх переговорів?
Під час зустрічей із депутатами та керівниками парламентських фракцій президент Зеленський анонсував низку військових і політичних кроків, які протягом найближчих місяців мають підвести Кремль до усвідомлення простої думки: альтернативи серйозним переговорам немає. У чому полягає нова стратегія "подвійного наступу" України, і які ключові завдання необхідно виконати для її успіху? Пояснюємо:
1. З початку року Україна поступово перехоплює ініціативу в окремих доменах війни. Насамперед – за рахунок нарощування кількості та ефективності далекобійних ударів по Росії. Другою важливою зміною стало позбавлення росіян доступу до Starlink. Ця перевага посилилась стрімким нарощуванням виробництва дронів середньої дальності (30–200 км).
2. Україна крок за кроком рухається до реалізації логістичного локдауну Криму: йдеться про поступове перерізання військової, транспортної та енергетичної логістики. Якщо цей задум вдасться реалізувати, Крим і південне угруповання російських військ можуть опинитися в умовах оперативної дронової блокади. За словами співрозмовників УП у вищому керівництві Сил оборони, цей процес уже триває: "Почекайте липня – і ви побачите, що таке українська сила".
3. На цьому тлі Зеленський вирішив активізувати і дипломатичний контрнаступ. На початку червня президент надіслав листи у Вашингтон, Берлін і Брюссель, а також послання Путіну. Стратегія полягає в тому, щоб не реагувати на інформаційні операції Росії, а самим задавати порядок денний і заганяти Кремль у наперед підготовлені інформаційні коридори. Інше завдання війни дронів та листів – повернути увагу США до українського питання.
4. Прямий контакт із Путіним став очевидним після того, як російський диктатор розкрив факт приїзду в Україну і розмови з Зеленським свого довіреного олігарха Романа Абрамовича. До послання Зеленського був ще один невеликий додаток від української переговорної команди. Зміст його зводився до тези, що російські військові вводять Путіна в оману щодо реального стану справ на фронті і ні до кінця літа, ні восени весь Донбас не візьмуть.
5. Ніхто на Банковій і не розраховував, що Путін погодиться завершувати війну вже в червні чи липні. Натомість серед українських співрозмовників дедалі частіше звучить інша дата – жовтень – листопад. "Саме тоді, от за сукупністю всього: і військових, і дипломатичних, і міжнародних факторів – може відкритися певне вікно можливостей для переговорів", – розмірковує співрозмовник УП в дипломатичній команді президента.
6. Тоді можна буде спробувати не одразу домовитися про остаточний мир, а хоч би дипломатично зафіксувати новий баланс сил на полі бою, досягти поетапного припинення бойових дій і після цього переходити до пошуку політичних рішень щодо остаточного завершення війни. Головна задача Києва – не змусити Путіна сісти за стіл переговорів уже завтра, а використати літо для посилення власних позицій. | 4 014 |
