现已上线！2025 年 Telegram 研究 — 年度关键洞察 
УП. Кляті питання
前往频道在 Telegram
Офіційний канал інтернет-видання "Українська правда" Співпраця та зворотній зв'язок: @fedir_vasilievich Реклама: https://telegra.ph/Reklama-na-UP-Klyat%D1%96-pitannya-11-24 Чат каналу: https://t.me/ukr_pravda_chat Поставити питання: @UkrPravdaQuestionsBot
显示更多📈 Telegram 频道 УП. Кляті питання 的分析概览
频道 УП. Кляті питання (@ukr_pravda) 乌克兰语 语言赛道中的 是活跃参与者。目前社区聚集了 22 426 名订阅者，在 新闻与媒体 类别中位列第 10 465，并在 乌克兰 地区排名第 2 671 位。
📊 受众指标与增长动态
自 невідомо 创建以来，项目保持高速增长，吸引了 22 426 名订阅者。
根据 27 六月, 2026 的最新数据，频道保持稳定运转。过去 30 天订阅人数变化为 704，过去 24 小时变化为 5，整体触达仍然可观。
- 认证状态： 未认证
- 互动率 (ER)： 平均受众互动率为 14.99%。内容发布后 24 小时内通常能获得 7.20% 的反应，占订阅者总量。
- 帖子覆盖： 每篇帖子平均可获得 3 364 次浏览，首日通常累积 1 616 次浏览。
- 互动与反馈： 受众积极参与，单帖平均反应数为 46。
- 主题关注点： 内容集中在 набу, путін, єрмак, переговори, керівник 等核心主题上。
📝 描述与内容策略
作者将该频道定位为表达主观观点的平台：
“Офіційний канал інтернет-видання "Українська правда"
Співпраця та зворотній зв'язок: @fedir_vasilievich
Реклама: https://telegra.ph/Reklama-na-UP-Klyat%D1%96-pitannya-11-24
Чат каналу: https://t.me/ukr_pravda_chat
Поставити питання: @UkrPravdaQuestio...”
凭借高频更新（最新数据采集于 28 六月, 2026），频道始终保持新鲜度与高覆盖。分析显示受众积极互动，使其成为 新闻与媒体 类别中的关键影响点。
22 426
订阅者
+524 小时
+227 天
+70430 天
数据加载中...
相似频道
标签云
进出提及
---
---
---
---
---
---
吸引订阅者
六月 '26
六月 '26
+1 208
在4个频道中
五月 '26
+1 974
在2个频道中
Get PRO
四月 '26
+2 080
在2个频道中
Get PRO
三月 '26
+64
在4个频道中
Get PRO
二月 '26
+83
在3个频道中
Get PRO
一月 '26
+31
在2个频道中
Get PRO
十二月 '25
+64
在5个频道中
Get PRO
十一月 '25
+46
在4个频道中
Get PRO
十月 '25
+15
在9个频道中
Get PRO
九月 '25
+31
在2个频道中
Get PRO
八月 '25
+64
在3个频道中
Get PRO
七月 '25
+190
在2个频道中
Get PRO
六月 '25
+38
在3个频道中
Get PRO
五月 '25
+79
在3个频道中
Get PRO
四月 '25
+51
在5个频道中
Get PRO
三月 '25
+78
在4个频道中
Get PRO
二月 '25
+39
在2个频道中
Get PRO
一月 '25
+70
在4个频道中
Get PRO
十二月 '24
+40
在3个频道中
Get PRO
十一月 '24
+53
在4个频道中
Get PRO
十月 '24
+34
在4个频道中
Get PRO
九月 '24
+58
在3个频道中
Get PRO
八月 '24
+30
在5个频道中
Get PRO
七月 '24
+98
在11个频道中
Get PRO
六月 '24
+92
在9个频道中
Get PRO
五月 '24
+59
在5个频道中
Get PRO
四月 '24
+193
在2个频道中
Get PRO
三月 '24
+236
在16个频道中
Get PRO
二月 '24
+209
在2个频道中
Get PRO
一月 '24
+203
在3个频道中
Get PRO
十二月 '23
+232
在3个频道中
Get PRO
十一月 '23
+358
在2个频道中
Get PRO
十月 '23
+355
在0个频道中
Get PRO
九月 '23
+162
在0个频道中
Get PRO
八月 '23
+372
在0个频道中
Get PRO
七月 '23
+783
在0个频道中
Get PRO
六月 '23
+402
在0个频道中
Get PRO
五月 '23
+280
在0个频道中
Get PRO
四月 '23
+397
在0个频道中
Get PRO
三月 '23
+526
在0个频道中
Get PRO
二月 '23
+321
在0个频道中
Get PRO
一月 '23
+769
在0个频道中
Get PRO
十二月 '22
+1 291
在0个频道中
Get PRO
十一月 '22
+958
在0个频道中
Get PRO
十月 '22
+937
在0个频道中
Get PRO
九月 '22
+959
在0个频道中
Get PRO
八月 '22
+116
在0个频道中
Get PRO
七月 '22
+108
在0个频道中
Get PRO
六月 '22
+159
在0个频道中
Get PRO
五月 '22
+261
在0个频道中
Get PRO
四月 '22
+327
在0个频道中
Get PRO
三月 '22
+10 048
在0个频道中
Get PRO
二月 '22
+2 263
在0个频道中
Get PRO
一月 '22
+498
在0个频道中
Get PRO
十二月 '21
+330
在0个频道中
Get PRO
十一月 '21
+294
在0个频道中
Get PRO
十月 '21
+298
在0个频道中
Get PRO
九月 '21
+239
在0个频道中
Get PRO
八月 '21
+234
在0个频道中
Get PRO
七月 '21
+208
在0个频道中
Get PRO
六月 '21
+113
在0个频道中
Get PRO
五月 '21
+164
在0个频道中
Get PRO
四月 '21
+370
在0个频道中
Get PRO
三月 '21
+314
在0个频道中
Get PRO
二月 '21
+345
在0个频道中
Get PRO
一月 '21
+436
在0个频道中
Get PRO
十二月 '20
+20 865
在0个频道中
| 日期 | 订阅者增长 | 提及 | 频道 | |
| 28 六月 | 0 | |||
| 27 六月 | +28 | |||
| 26 六月 | +41 | |||
| 25 六月 | +42 | |||
| 24 六月 | +80 | |||
| 23 六月 | +26 | |||
| 22 六月 | +35 | |||
| 21 六月 | +12 | |||
| 20 六月 | +12 | |||
| 19 六月 | +17 | |||
| 18 六月 | +35 | |||
| 17 六月 | +72 | |||
| 16 六月 | +33 | |||
| 15 六月 | +19 | |||
| 14 六月 | +53 | |||
| 13 六月 | +22 | |||
| 12 六月 | +66 | |||
| 11 六月 | +12 | |||
| 10 六月 | +52 | |||
| 09 六月 | +51 | |||
| 08 六月 | +37 | |||
| 07 六月 | +78 | |||
| 06 六月 | +63 | |||
| 05 六月 | +58 | |||
| 04 六月 | +54 | |||
| 03 六月 | +78 | |||
| 02 六月 | +49 | |||
| 01 六月 | +83 |
频道帖子
Що отримала Україна від "сімки" в Ев'яні і як змінив позицію Трамп?
Рік тому саміт G7 завершився без спільної позиції щодо України після того, як Трамп поїхав достроково. В Ев'яні він залишився до кінця і двічі зустрічався з Зеленським.
Чого варто очікувати Україні за підсумками саміту і чи виконають країни G7 свої обіцянки? Розповідаємо:
1. Декларація G7 містить більше, ніж ритуальні формулювання. Крім збільшення постачання засобів ППО, додаткових систем і перехоплювачів та далекобійних озброєнь зазначено про готовність розглянути надання ліцензій, які дозволили б Україні розширити власне військове виробництво.
2. Документ обіцяє подальшу підтримку енергетичної стійкості України напередодні наступної зими та посилення тиску на російську воєнну економіку.
3. Аргумент Макрона полягав у тому, що G7 нарешті прийняла реальність, про яку Київ говорить уже місяцями: Росія не веде серйозних переговорів, бо вважає, що час досі грає на її боці. Трамп, за словами французького президента, тепер поділяє цю оцінку.
4. Франція не домоглася американського переходу на європейське стратегічне мислення. Вона отримала дещо більш негайне: підпис США під текстом, який визначає Росію як проблему, Україну – як партнера, якого варто озброювати, а тиск на Москву – як незавершену справу.
5. Декларація саміту G7 пропонує політичний напрям, а не операційні деталі. Для країни, яка стикається з черговим сезоном російських ракетних і дронових атак, ця різниця є суттєвою. Україна має стати частиною промислової бази, що виробляє озброєння, яке знадобиться і самій Європі. Ев'ян визнав цю можливість. Але не закріпив її.
6. На що дивитися після Ев'яна? Перший тест – ППО. Другий – оголошення про ліцензії мають перетворитися на контракти, передачу технологій і виробництво. Третій – санкції. Чергового пакета обмежень буде недостатньо, якщо виконання залишатиметься вибірковим.
7. І нарешті – сам Вашингтон. Франція досягла успіху в тому, щоб утримати США в коаліції. Складніше завдання – зробити безпеку України менш залежною від цього зв’язку.
| 2 | Чому наземний громадський транспорт у Києві деградує?
Політика міської влади у сфері громадських перевезень полягає в "підтриманні штанів" замість якісного розвитку. Чиновники лише періодично замінюють застарілий рухомий склад новим. Але це – тільки верхівка айсберга. Що відбувається з громадським транспортом і хто в цьому винен? Якщо коротко:
1. Кількість транспортних засобів. У 2016 році на дороги Києва виїжджали 450 тролейбусів щодня. Зараз цей показник майже вдвічі менший: близько 240. Війна – не причина, адже у 2021 році їх було 250.
2. Низька культура ремонту рухомого складу. До скорочення випуску призвела недостатня заміна старих машин: їх списують більше, ніж купують нових. При цьому тривалість експлуатації тролейбусів у Києві суттєво менша, ніж в містах ЄС: 10-12 років. "Київпастранс" не купує запчастини в необхідних кількостях, тож часто поламані машини стоять в очікуванні списання.
3. Недотримання графіків руху. У разі заторів або ДТП громадський транспорт починає йти "паровозиком", намагаючись наздогнати графік. У "Київпастрансі" не адаптують рух у ручному режимі і не розподіляють машини рівномірно по маршруту. Це відбувається частково через лінь, частково – через брак диспетчерів.
4. Зарплати водіїв трамваїв становлять 48,4 тис. грн, тролейбусів – 52,3 тис. грн, автобусів – 54,1 тис. грн. Ці суми – до сплати податків і суттєво залежать від кількості відпрацьованих годин. Насправді ж розмір місячної зарплати водія без додаткових годин та премій становить 20 тис. грн.
5. Умови праці водіїв. На багатьох маршрутах водіям у кращому випадку встановлюють біотуалети на кінцевих зупинках. На весь Київ в експлуатації є 11 об'єктів для відпочинку водіїв на території філій підприємства та ще 17, розташованих поза межами підприємства.
6. Дефіцит кадрів. Наразі в КП не вистачає 30% кадрів, а в окремих автопарках є лише половина необхідної кількості водіїв. Загалом у штаті КП в травні 2026 року було 640 водіїв автобусів, 347 – трамваїв, 517 – тролейбусів.
7. Продаж землі. Трамвайні і тролейбусні депо в середмісті переносили на околиці, а звільнені ділянки передавали під забудову. Це збільшило пробіг транспорту, а через переміщення Лук'янівського депо місто втратило дизельну електростанцію, яка могла живити трамваї під час вимкнень струму. | 3 359 |
| 3 | Нафтова імперія Путіна у вогні. Чи може Україна залишити Росію без пального?
Чи здатні українські "далекобійні санкції" перетворити локальні перебої на паливну кризу в Росії і залишити без ресурсу одного з найбільших виробників нафти у світі? Розповідаємо:
1. Росія заборонила експорт бензину та авіаційного гасу, обговорює ембарго на продаж дизельного пального, вивезення якого і так квотується.
2. Переробка на НПЗ впала в травні до мінімуму за 16 років (4,58 млн бар. на добу), простоює майже третина потужностей. Через це Москва вимушена експортувати більше нафти замість її переробки. З початку 2026 року експорт чорного золота зріс до 3,49 млн бар. на добу, це найвищий показник з початку великої війни.
3. Дефіцит бензину торкнувся майже третини країни (25 регіонів), включаючи Москву та Санкт-Петербург. На деяких АЗС продають лише по 20 літрів. Є перебої з постачанням пального для аграріїв та обмеження на заправки літаків.
4. З початку 2026 року бензин в РФ подорожчав на 28-34%, дизельне пальне – на 43%. При цьому вартість авіагасу злетіла до історичного максимуму: 110 тис. руб. за тонну.
5. На цьому тлі російська влада дозволила НПЗ тимчасово випускати низькоякісне пальне, щоб покрити дефіцит. Окремим заводам можна продавати нафтопродукти класу "Євро-5" з фактичними показниками "Євро-3". Особливо складна ситуація на окупованих територіях України.
6. Попри суттєві проблеми, Росія має запас міцності. Велика територія, надлишкові потужності НПЗ, державне регулювання та адміністративний розподіл ресурсів дозволяють Кремлю не допустити колапсу. Хоча проблеми вже очевидні всім та наростають з кожним днем.
7. "Поки що Росія гасить "пожежі" в ручному режимі, перекидаючи пальне між регіонами та запроваджуючи обмеження. Якщо удари не припиняться, до кінця 2026 року точкові збої можуть перерости в системну кризу для всього ринку пального", – підсумовує співрозмовник ЕП в Кабінеті міністрів. | 3 265 |
| 4 | Кластер наш! Що означає рішення ЄС щодо України?
У понеділок представники урядів 27 держав-членів ЄС та віцепрем’єр України Тарас Качка офіційно відкрили змістовну частину вступних переговорів.
Що це означає і чому поки йдеться лише про один кластер? Пояснюємо:
1. По-перше, для ЄС відкриття кластера перевело процес вступу України з політичної площини в юридичну. А по-друге, це стало важливою точкою неповернення у цьому процесі, вигідною для України.
2. Відкриття кластера робить "бенчмарки" офіційними та незмінними. Тож зустріч у понеділок 15 червня "зацементувала" вимоги до України.
3. Утім, наразі можна говорити про фіксування проміжних та кінцевих (залежно від глави) критеріїв лише для першого кластера. Щодо решти кластерів – певна невизначеність зберігається. Перелік вступних вимог до України у цих сферах зацементує лише відкриття усіх кластерів.
4. Чому ми відкрили лише перший кластер? У квітні, коли впало угорське вето – питання було саме в позиції Будапешта. Новий (тоді ще майбутній) уряд Угорщини спершу наполягав, що голої обіцянки України буде достатньо для відкриття лише одного або частини кластерів. А щоб рухатися далі – Київ має ухвалити якісь закони щодо прав угорської меншини.
5. Але друзі України в ЄС – і перш за все президенти Єврокомісії та Європейської ради – змогли переконати Угорщину, що ця затримка буде штучною і є неприпустимою. У підсумку Будапешт погодився дати зелене світло "авансом".
6. Інший елемент затримки – це те, що у Брюсселі почалися розмови між іншими державами-членами ЄС – мовляв, а чи не варто нам переглянути деякі попередньо схвалені критерії вступу України. Ідея була в тому, щоб додати певні винятки або відтермінування для долучення України до спільного ринку ЄС у розділах щодо сільського господарства, транспорту тощо.
7. Те, що тепер є згода, підтвердила Марта Кос. Ба більше, на рівні ЄС вже узгоджена дата відкриття п’яти кластерів. Це відбудеться 14 липня, на засіданні Ради ЄС (станом на час написання цієї статті її немає у календарі Ради ЄС, але дата запланована і обговорювалася європейськими міністрами раніше). | 3 260 |
| 5 | Як Україна відрізає Крим від російської логістики?
Багатогодинні черги на автозаправках, де навіть після виснажливого очікування ніхто не гарантує наявності бензину – лише найпомітніший прояв "логістичного локдауну" Криму.
Що саме зламало звичні маршрути постачання палива і як події можуть розвиватися далі – в нашій статті. А ось дуже коротко про те, як виглядає паливна криза в Криму на практиці:
1. Вже 22 травня окупаційна адміністрація Севастополя запровадила перші обмеження на продаж пального: не більше як 20 літрів на один автомобіль. 30 травня ліміт у 20 літрів для бензину А-95 поширили й на решту півострова.
2. 4 червня окупаційна влада заборонила продаж пального за готівку. Щоб продемонструвати, що посадовці страждають не менше за населення, у кримських відомствах скоротили використання службового транспорту – до одного авто на "міністерство".
3. Паливний дефіцит швидко вдарив по громадському транспорту. З магазинних полиць почали зникати цукор, крупи й соняшникова олія. Частина торгових точок запровадила обмеження на продаж окремих продуктів. Поки ще тримаються великі мережі, які мають власні склади й бази, але й у них уже дефіцит. Дрібні магазини масово закриваються – товару немає.
4. 8 червня повідомлення про перебої з бензином почали надходити вже з Краснодарського краю Росії. Місцеві швидко знайшли винних: кримчан, які їдуть заправлятися до них через Керченський міст. Утім, великий запас пального таким чином у Крим не завезеш: на мосту вже давно діє заборона на транспортування легковими автомобілями понад 100 літрів рідини.
5. За даними російських медіа, за два тижні після початку проблем із паливом бронювати номери в кримських готелях стали на третину рідше, ніж в аналогічний період минулого року. А частка скасованих бронювань у цей період сягнула 79%.
6. Один із готелів у Саках спробував урятувати сезон акцією: за бронювання від двох діб гостям обіцяли 10 літрів бензину в подарунок, від трьох діб – 20 літрів. Пропозиція протрималася недовго – у власників закінчилися не порожні номери, а бензин. Власники іншої вілли запропонували ще більш винахідливий варіант: продати їм 100 літрів бензину в обмін на безкоштовне проживання. | 2 743 |
| 6 | Як Зеленський готує Путіна до осінніх переговорів?
Під час зустрічей із депутатами та керівниками парламентських фракцій президент Зеленський анонсував низку військових і політичних кроків, які протягом найближчих місяців мають підвести Кремль до усвідомлення простої думки: альтернативи серйозним переговорам немає. У чому полягає нова стратегія "подвійного наступу" України, і які ключові завдання необхідно виконати для її успіху? Пояснюємо:
1. З початку року Україна поступово перехоплює ініціативу в окремих доменах війни. Насамперед – за рахунок нарощування кількості та ефективності далекобійних ударів по Росії. Другою важливою зміною стало позбавлення росіян доступу до Starlink. Ця перевага посилилась стрімким нарощуванням виробництва дронів середньої дальності (30–200 км).
2. Україна крок за кроком рухається до реалізації логістичного локдауну Криму: йдеться про поступове перерізання військової, транспортної та енергетичної логістики. Якщо цей задум вдасться реалізувати, Крим і південне угруповання російських військ можуть опинитися в умовах оперативної дронової блокади. За словами співрозмовників УП у вищому керівництві Сил оборони, цей процес уже триває: "Почекайте липня – і ви побачите, що таке українська сила".
3. На цьому тлі Зеленський вирішив активізувати і дипломатичний контрнаступ. На початку червня президент надіслав листи у Вашингтон, Берлін і Брюссель, а також послання Путіну. Стратегія полягає в тому, щоб не реагувати на інформаційні операції Росії, а самим задавати порядок денний і заганяти Кремль у наперед підготовлені інформаційні коридори. Інше завдання війни дронів та листів – повернути увагу США до українського питання.
4. Прямий контакт із Путіним став очевидним після того, як російський диктатор розкрив факт приїзду в Україну і розмови з Зеленським свого довіреного олігарха Романа Абрамовича. До послання Зеленського був ще один невеликий додаток від української переговорної команди. Зміст його зводився до тези, що російські військові вводять Путіна в оману щодо реального стану справ на фронті і ні до кінця літа, ні восени весь Донбас не візьмуть.
5. Ніхто на Банковій і не розраховував, що Путін погодиться завершувати війну вже в червні чи липні. Натомість серед українських співрозмовників дедалі частіше звучить інша дата – жовтень – листопад. "Саме тоді, от за сукупністю всього: і військових, і дипломатичних, і міжнародних факторів – може відкритися певне вікно можливостей для переговорів", – розмірковує співрозмовник УП в дипломатичній команді президента.
6. Тоді можна буде спробувати не одразу домовитися про остаточний мир, а хоч би дипломатично зафіксувати новий баланс сил на полі бою, досягти поетапного припинення бойових дій і після цього переходити до пошуку політичних рішень щодо остаточного завершення війни. Головна задача Києва – не змусити Путіна сісти за стіл переговорів уже завтра, а використати літо для посилення власних позицій. | 4 014 |
| 7 | "Нова пошта" стає банком. Що відомо?
"Нова пошта" планує купити найменший банк за розміром активів в Україні з єдиним відділенням біля станції метро "Нивки". Яку установу придбає компанія і навіщо? Розповідаємо:
1. Виходити на банківський ринок група "Нова" вирішила поступово. Хоча компанія купує банк із повноцінною банківською ліцензією, вона планує її здати та отримати обмежену – на створення банку фінансової інклюзії.
2. БФІ – це нове поняття в українському законодавстві, а відповідний закон має запрацювати наприкінці цього місяця. За задумом, стати БФІ зможе будь-яка компанія, яка має велику мережу відділень по всій країні, досвід обслуговування великої кількості клієнтів, а також відповідає вимогам Нацбанку, зокрема до капіталу чи репутації власників.
3. Обмежена банківська ліцензія надає майже всі права та можливості, які мають звичайні банки, крім кредитування великого бізнесу (з доходами у понад 5 млн євро); купівлі цінних паперів (крім ОВДП та депозитних сертифікатів Нацбанку) та посередницької діяльності на фондовому ринку. Крім цього, для БФІ діють обмеження на максимальний розмір кредиту, який може видати така установа.
4. Однак, схоже, "Нова" спершу придбає повноцінний банк. За даними співрозмовників ЕП на банківському ринку та в НБУ, мова йде про "БТА банк". Після купівлі цієї установи "Нова пошта" здасть її повноцінну ліцензію та отримає нову – на діяльність банку фінінклюзії.
5. "БТА банк" – найменший в Україні за розміром активів та капіталу. 1 травня 2026 року його активи становили 294,9 млн грн, з яких 170 млн грн – це ОВДП. Капітал становив 204,3 млн грн. У 2025 році банк отримав 623 тис. грн чистого прибутку, а за перші чотири місяці 2026-го – майже 7,1 млн грн збитку. Свої рахунки в установі мають лише 640 українців на загальну суму 25,9 млн грн.
6. Формально "Нова" ще не подавала документи на купівлю БТА. Однак співрозмовники редакції зазначають, що логістична компанія підписала з банком меморандум, у якому йдеться про подальшу купівлю та створення на основі установи БФІ. Цей процес планується завершити в серпні 2026 року. | 3 448 |
| 8 | Хто з працівників "Росатому" допомагав в окупації ЧАЕС?
Російські безпілотники нині чи не щодоби пролітають над зоною відчуження. Втім, ядерним тероризмом росіяни займаються ще з першого дня повномасштабного вторгнення.
У цьому тексті нагадуємо, як розвивалися події навколо ЧАЕС у лютому 2022-го. А також розповідаємо, що змогли дізнатися про частину працівників "Росатому", які допомагали російським військам. Повна версія – за посиланням, а ось дуже коротко:
1. Перші російські військові з'явилися на станції 24 лютого 2022 року. Окупанти зайшли на територію через КПП № 2, звідти рухалися до сховища відпрацьованого ядерного палива СВЯП-1. Вже майже о 16:00 до адміністративного корпусу під'їхали БТР, БМП і танк росіян.
2. Після переговорів бійці Нацгвардії України, які перебували на станції, були вимушені здатися в полон, оскільки прямий бій на території ЧАЕС міг нести ризики ядерного інциденту. Атомна станція фактично перетворилася для окупантів на логістичний хаб, через який рухалися російські війська. При цьому персонал у зоні відчуження продовжував працювати понаднормово, не пускаючи росіян на ключові об'єкти.
3. З 9 березня 2022 року станція лишилася без електрики через обстріли енергомережі. Російський окупаційний контингент пропонував під'єднати ЧАЕС до Білорусі, проте інженери станції запропонували використовувати дизельні генератори.
4. Під час відступу росіяни вкрали з території Чорнобильської зони відчуження різне обладнання на понад $135 млн. Окрім комп'ютерів, дозиметрів і автомобілів окупанти забрали з собою сервери, з Центральної аналітичної лабораторії зник спектрометр за 6 млн євро та кілька хроматографів. Програмне забезпечення для вкраденого лишилося в Україні, а кожен пристрій мав трекер, який дозволив деактивувати обладнання, тож росіяни, по суті, не могли ним скористатися.
5. Також із собою окупанти вивезли автомобілі для перевезення радіаційних відходів і пожежні авто, які передавали до зони відчуження під час пожеж у 2020-му. І найважливіше: під час відступу російські окупаційні війська забрали з собою в полон 169 нацгвардійців, шестеро з яких досі перебувають у російських тюрмах.
6. Росіяни в розмовах із персоналом станції хвалилися тим, що доволі легко захопили ЧАЕС. І однією з причин стали попередні тренування на Курській АЕС в місті Курчатов. За СРСР Курську АЕС запустили у 1976-му, тоді як Чорнобильську АЕС – у 1977-му. Якщо дивитися на загальні фотографії обох станцій, то в око дійсно впадає схожість у плануванні.
7. Попри схожість атомних станцій, є суттєва відмінність: територія ЧАЕС радіоактивно забруднена. Тому окупантам необхідні були експерти, які пояснять, що можна, а що не варто робити.
Кого російські окупаційні війська взяли з собою захоплювати ЧАЕС? Розповідаємо у тексті | 3 536 |
| 9 | Як ЄС хоче змінити правила прихистку українців та що чекає на чоловіків?
Держави-члени ЄС одностайні: захист для українців буде продовжений. Але його правила можуть змінити. І це, швидше за все, станеться. Які є варіанти розвитку подій? Якщо коротко:
1. Почалося все з березня 2026 року. Тоді було внесено зміни, за якими українці, які вже отримували тимчасовий захист в одній з держав ЄС, не можуть автоматично претендувати на такий статус в іншій державі ЄС. Держава має право відмовити і запропонувати українцю повернутися туди, де він отримав прихисток початково.
2. Поза тим, у столицях з’явилося розуміння, що у разі повного завершення дії тимчасового захисту багато українців просто подадуть заяви на отримання притулку – тобто підуть за тією стандартною схемою для біженців з інших держав.
3. Наразі розглядаються два варіанти дій: перший – продовження тимчасового захисту без змін, а другий – продовження тимчасового захисту з обмеженнями. Це може передбачати виключення з-під дії Директиви про тимчасовий захист чоловіків призовного віку або осіб, які залишили територію України в обхід правил.
4. Зараз у ЄС розглядають варіант рішення, за яким право на тимчасовий захист матимуть лише ті особи, яким Україна дозволяє виїхати за прихистком за кордон відповідно до українського законодавства. Це означатиме "легальність" надання статусу жінкам, чоловікам поза призовним віком, чоловікам, виключеним з військового обліку, тощо.
5. Такий підхід, навіть якщо буде затверджений, лишає низку невизначеностей. Наприклад, якщо чоловік призовного віку перетнув кордон ЄС легально для короткострокової поїздки, але порушив правила виїзду. Наприклад, коли йдеться про українців, що виїхали у відрядження за разовими дозволами (як "волонтери" тощо), а після цього попросили в ЄС тимчасовий захист.
6. Ще один важливий момент: майбутній статус чоловіків, які вже проживають в ЄС під тимчасовим захистом. Поки що неясно, що саме буде написано з приводу цієї категорії українців у пропозиції від Єврокомісії, але більшість опитаних дипломатів заявили, що для таких людей умови перебування в ЄС не зміняться. Ніхто їх висилати назад в Україну не буде.
7. Остаточне ухвалення рішення очікується у липні 2026 року. Проблем з його схваленням не очікується, адже для цього не треба одностайності – достатньо кваліфікованої більшості. Якщо ж бюрократичні процедури не встигнуть завершити до літньої перерви (відпустки в європосадовців починаються вже з середини липня), то остаточне рішення можуть перенести на вересень 2026 року. | 4 224 |
| 10 | Хто може стати новою опорою Зеленського?
На кого у владі зараз може опертися Зеленський? І хто з "безпечних своїх" вже має власні політичні амбіції? Зʼясовуємо:
1. Дуже умовний вододіл між "безпечними" і "конкурентами" в команді Зеленського пролягає по межі наявності / відсутності у них політичних амбіцій і рейтингів. Скажімо, у Буданова чи Федорова в різній мірі але є і суспільна довіра, і впізнаваність. Глава ОП не приховує амбіцій у разі виборів спробувати себе. Федоров такі амбіції приховує, але на Банковій всі свято переконані, що він їх має.
2. Натомість той же Давид Арахамія ніяких власних політичних рейтингів не мав і навряд чи матиме. І це робить його безпечною і наразі просто незамінною фігурою для Зеленського і влади загалом. "Нагорі" змирились, що Давид веде якусь свою гру, але вона зазвичай іде у фарватері інтересів президента і його команди, а не проти них.
3. Секретар РНБО Рустем Умєров, попри фігурування на "плівках Міндіча", зберігає певний кредит довіри від Зеленського. Він продовжує закривати на собі питання переговорів, домовленостей із країнами Перської затоки та інших частин світу щодо "дронових угод" тощо.
4. Тиху і спокійну роботу зі строгим рівнянням на ОП і далі провадить Денис Шмигаль. Він обрав для себе роль "рук президента", які можна прикласти до будь-якої сфери. В політичному плані Дениса Анатолійовича як явища не існує, і це його свідома настанова.
5. Прем'єрка Юлія Свириденко обіймає найвищу посаду у виконавчій владі, але суб'єктом ухвалення політичних рішень, так виглядає, і не прагне бути. Прем'єрка більше намагається займатися економікою, написанням стратегій розвитку і пошуком грошей на чергові ідеї "тисяч Зеленського", а от політичних розбірок сторониться, як може.
6. Ще однією фігурою, яку варто згадати в колі впливових але безпечних для президента, є заступник глави ОП Олег Татаров. В останні місяці на посаді Єрмак системно працював, щоб нівелювати вплив Татарова на правоохоронну систему. І мав успіх. Значну частину своїх можливостей силовий заступник глави ОП таки втратив.
7. Соціологи переконують: першу хвилю негативу після "Міндічґейту" Зеленському вдалося пережити значною мірою завдяки тому, що він оточив себе людьми з високою суспільною підтримкою. Передусім ідеться про Буданова та Федорова. Люди побачили ці призначення і повірили не стільки президенту, скільки тим фігурам, яким довіряють.
Утім, якщо придивитися до внутрішньої ситуації уважніше, то вона значно складніша. Про це – у повній версії тексту. | 13 225 |
| 11 | Як діалоги Міндіча й Умєрова розвалили роботу Міноборони мінімум на пів року?
Минув майже місяць відтоді, як УП оприлюднила частину матеріалів зі справи "Мідас". Але якщо по "Династії" ми навіть побачили підозру Єрмаку, то в частині оборонки почалися дискусії про те, що це "не на часі".
Чому розслідування про оборонку корисні навіть під час війни? Пояснюємо:
1. З оприлюдненого УП уривка стає зрозуміло, що Міндіч зацікавлений в тому, щоб бронежилети були прийняті. Плюс він домовляється з міністром оборони про те, щоб компанія Fire Point отримала якомога більше фінансування. Також вони обговорюють продаж компанії покупцеві з ОАЕ і те, що половину отриманих грошей можна буде потім вивести в кеш.
2. Паралельно з цим вийшов матеріал видання "Babel", який представляє позицію постачальника: що вони хотіли як краще, а їхні хороші бронежилети не прийняла зла прийомка, бо вони не пройшли по габаритах. У ці габарити входить, зокрема, і площа плити бронежилета, і те, скільки в ній гуми. А вдруге ці бронежилети не пройшли балістичну експертизу взагалі.
3. На засіданні ТСК 5-го травня Ярослав Железняк зачитав свій витік зі справи "Мідас", і там фігуранти взагалі в розмові визнають, що привезли бракований продукт. І радіють, що не виграли тендер на 1,6 мільярда.
4. Колишній заступник міністра оборони часів керівництва Умєрова і Шмигаля Микола Шевцов підтвердив, що міністр кілька разів давав йому доручення щодо бронежилетів і натякав на те, що їх треба прийняти. Шевцов натомість зібрав велику робочу групу, на яку винесли результати другого відстрілу бронежилетів компанії "Мілікон". І бронежилети знову не були прийняті.
5. Центральне управління розвитку матеріального забезпечення, яку видавало акт відповідності компанії "Мілікон", раптом ліквідували і передати його функції Командуванню сил логістики. Уже згодом, коли вибухає "Міндічґейт", у міністерстві ходять чутки про те, що це зробили для того, щоб заховати хвости у справі бронежилетів.
6. Фактично Державний оператор тилу заклав дуже небезпечний прецедент: є компанія з низьким статутним фондом – і вона контрактується, нічого не поставляє, а потім ще й не зможе виплатити штрафи. А значить, міністерство не отримає грошей за втрачений час і ризикування життями військових.
7. Так само спроба заховати хвости призвела до дуже поганих наслідків для самого міністерства. ЦУРМЗ перекинули під Командування сил логістики. Новий наказ про розподіл повноважень має запрацювати лише з червня. Лише тиждень тому нові технічні специфікації (40 штук) представили до обговорення – хоча деякі з них головнокомандувач вимагав ще в 2024 році. Тому навіть у цій частині видно, що це не просто справа Міндіча, а значно ширший кейс. | 3 604 |
| 12 | Що ще вимагатиме ЄС від України за 90 млрд євро?
У Брюсселі вирішили, що оскільки для України ця допомога є питанням виживання, то її надання – ідеальна нагода, щоб стимулювати можновладців схвалити ті закони, на які Київ вже давно не міг знайти політичної волі.
Коли будуть гроші і яких реформ вимагає ЄС? Якщо коротко:
1. Пакет допомоги ЄС на суму 90 млрд євро на два роки містить дві головні складові. Перша – це допомога на військові потреби, на суму 60 млрд євро. Друга – бюджетна підтримка на 30 млрд євро. Країни ЄС відразу погодилися з тим, що "воєнна" частина допомоги має бути безумовною. А "цивільні" 30 млрд євро будуть прив’язані до конкретних змін.
2. Для отримання першого траншу у 3,2 млрд євро вимоги є найпростішими. Переважно від уряду вимагають "внести законопроєкт" або розробити ідею якоїсь реформи. Одна з небагатьох фінальних дій, які потрібні для розблокування 3,2 млрд – це "ухвалення Радою закону про продовження на три роки дії військового збору на рівні 5%", але тут рішення вже є.
3. Вже на другий транш на суму 3,7 млрд буде потрібно більше ухвалених законів, у тому числі "політично токсичні" закони про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи (податок на OLX), а також оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони (податок на AliExpress).
4. Третій транш найменший, але також токсичний: навіть вимога про законопроєкт (без вимоги про його ухвалення) тут є непростою. Уряд буде змушений розробити реформу оподаткування ФОПів.
5. Ближче до кінця поточного року на Україну чекають новий меморандум і нові вимоги, які будуть чітко прив'язані до європейського фінансування. І це будуть виключно фінансові бюджетні умови. Без реформ на кшталт боротьби з корупцією. Зокрема, у питанні оподаткування ФОПів ЄС точно перейде від вимоги "подати законопроєкт" до вимоги його ухвалити.
6. Що як Рада або уряд не виконає якийсь із пунктів? У цьому разі ЄС буде готовий продовжувати терміни виконання для Києва. Тому передбачено, що транші за спізніле виконання вимог можна буде отримати аж до кінця 2028 року (хоча дії у рамках меморандуму розплановані лише на 2026 рік).
7. Загальна вимога до усіх траншів – про перерахування грошей Україні може йтися лише у разі "відсутності фактів скасування Україною будь-яких заходів у сфері боротьби з корупцією, вжитих у межах будь-яких інших поточних або попередніх інструментів підтримки, наданих ЄС або МВФ". | 3 268 |
| 13 | Як працюють київські ярмарки та хто на них заробляє?
Від самого початку ідея щотижневих ярмарків полягала в тому, що фермери отримували прямий доступ до споживачів, а кияни – якісну та дешеву продукцію поруч з домом.
Однак зараз на ярмарках торгують не тільки виробники, а й перекупники, ціни не надто відрізняються від магазинних, а люди з барсетками ходять і збирають данину. Чи потрібні реформа і перехід на відкриті торги? Якщо коротко:
1. Операторами ярмарків у 2023-2024 роках були два комунальні підприємства: "Світоч" і "Київська спадщина". У 2025 році "Світоч" поглинуло "Київську спадщину", а замість конкурентного ринку організації ярмарків зʼявилася система прямих угод з посередниками.
2. "Світоч" і "Київська спадщина" переказували до міського бюджету сміховинний 1 млн грн на рік. З 25 по 31 травня в Києві проведуть 52 ярмарки. Вони різні за розмірами, але, за підрахунками голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, зазвичай у них беруть участь по 60 продавців. Плата за право торгувати становить 800-1000 грн за день. Отже, дохід від збору плати з продавців мав би приносити щонайменше 150 млн грн на рік.
3. Торговці платять за місце ФОПу-організатору готівкою, зазначає депутат Київради від "УДАРу" Дмитро Білоцерковець. Через це міська влада не обліковує надходження. Після тиску громадськості міська влада у 2025 році створила електронний кабінет, де можна онлайн оплатити участь у ярмарку. Після цього прибутки КП "Світоч" суттєво зросли.
4. Якість роботи організаторів ярмарок попри зростання прибутків КП була і залишається на низькому рівні, скаржаться співрозмовники ЕП. Через відсутність конкурсних засад немає реальної конкуренції в цій сфері.
5. Наприклад, після кожного ярмарку залишаються купи сміття. Їх прибирають робітники шляхово-експлуатаційних управлінь, яких привозять автобусами пізно ввечері або навіть на наступний день. Можна було б поставити контейнери для збирання сміття, але організатори цього не роблять.
6. Ще одна претензія – склад учасників ярмарків. Первинну ідею фермерської торгівлі нівелювали перекупники. За словами Кривошеї, якщо раніше розподіл становив 80% фермерів і 20% перекупників, то зараз – навпаки. Посередники купують на оптовому ринку, везуть на ярмарок і продають. | 4 045 |
| 14 | 6 місяців (до) миру. Як Зеленський намагається помиритися зі "слугами", Порошенком і рештою Ради?
Після низки корупційних скандалів із найближчим оточенням президент Зеленський вимушений перезбирати свою суб'єктність.
Для чого йому розмови з Тимошенко, Порошенком та іншими недавніми "ворогами" та чому у Зеленського впівголоса говорять про "пів року до миру"? Пояснюємо:
1. 18 травня у президента була зустріч із топовими представниками владної команди, зокрема зі Стефанчуком, Корнієнком, Арахамією, Свириденко, Будановим тощо. Ключова розмова звелася до того, що треба зібрати сили і проголосувати закони МВФ, Ukraine Facility та всі інші, під які підв'язана бюджетна частина великого європейського кредиту на 90 млрд євро.
2. Інше джерело УП в команді Зеленського стверджує, що на тій самій зустрічі президент переконував: дані різних розвідок сходяться на тому, що якщо Україні вдасться перехопити ініціативу, то десь за пів року в росіян почнуть закінчуватись доступні ресурси і вони будуть змушені йти на предметні переговори. Але до цієї осені країні треба дожити.
3. Звідси й виникла ідея, щоб президент уперше з 2022 року зустрівся з главами інших парламентських фракцій. Як розповідають співрозмовники УП в Раді, Зеленський приймав парламентарів не сам, а зі Стефанчуком, Арахамією і Будановим.
4. До обіду у Зеленського встигли побувати лідери лояльних "Довіри" Олег Кулініч та "За майбутнє", попутники з колишньої ОПЗЖ: Юрій Бойко від "Платформи за життя та мир" й Антоніна Славицька, яка формально очолює групу Вадима Столара "Відновлення України". Відбулась зустріч і з колишнім спікером Дмитром Разумковим, який керує міжфракційним об'єднанням "Розумна політика".
5. А вже у другу хвилю до Зеленського запросили Порошенка, Тимошенко та Устінову. Як і очікувалось, Порошенко обережно зачепив тему санкцій проти нього, але сказати, що отримав запевнення, що їх буде знято, не можна. Після зустрічі Порошенко заявив, що вона відбулась "віч-на-віч" і "за ініціативи "Євросолідарності"".
6. У команді Тимошенко УП сказали, що розмова з президентом видалась "конструктивною". Загальна тривалість "марафону зустрічей" у Зеленського склала понад 6 годин.
7. Головний підсумок "марафону" полягатиме в тому, що після остаточної ануляції Єрмака офіційно презентована нова-стара команда переговірників від президента. Перш за все Арахамія та Буданов отримали нові "ярлики на служіння" і тепер єдині представлятимуть президента у стосунках з усіма групами в Раді. | 3 838 |
| 15 | Як з російських наративів народжується протест проти іммігрантів?
Кількість повідомлень з обуреннями щодо напливу мігрантів настільки велика, що сам починаєш ненароком фіксувати кожного іноземця в метро, хоча раніше й уваги не звернув би. Певно, найцікавіше у всій цій історії те, що прецеденту, який викликав нагрів суспільного обурення, немає.
Ми дослідили правду та спекуляції навколо міграції і тепер коротко розповідаємо:
1. Першими ці меседжі щодо напливу в Україну трудових мігрантів на початку весни поширили проросійські телеграм-канали. Наративи були доволі банальні: мігранти їдуть в Україну заробляти кошти, поки українців відправляють воювати; мігранти привезуть свої традиції, які зіпсують українську монокультурність; на вулицях стане небезпечніше та брудніше.
2. На цей контекст наклали декілька фейків-лякалок. Наприклад, проросійські пабліки ширили фейкове відео з нібито пакистанцем, що закликає співвітчизників їхати до України, бо тут "красиві дівчатка і хлопчики". Відео має ознаки фальсифікації.
3. Ще один відомий фейк – нібито бійка між ромами та індійцями в Івано-Франківську. За інформацією "Радіо Свобода", відео опубліковане давно і участь у сутичці беруть виключно роми.
4. Згідно з даними Державної міграційної служби, кількість зареєстрованих мігрантів в Україні залишається стабільною з 2021 року – орієнтовно 300 тисяч осіб. Водночас кількість виданих ліцензій на імміграцію постійно падає. У 2025 році, приміром, видано всього 2851 дозвіл, тоді як у 2015 році таких було понад 15 тисяч. За три місяці 2026 року Держмитслужба видала лише 675 дозволів на імміграцію, скасувала 445 дозволів і виявила 742 нелегальних мігрантів, що у масштабі населення України мізер.
5. Паралельно з поширенням наративів про масову міграцію в Україні подібні меседжі почали розповсюджувати проросійські телеграм-канали в Молдові. На одному з таких опублікували відео, де нібито індійці перуть одяг у річці в Івано-Франківську. Насправді це відео записане в Індії.
6. З початком повномасштабного вторгнення тема залучення трудових мігрантів справді обговорюється в політичному та експертному середовищі. Причина – демографія. Ще у квітні цього року директорка інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова заявила, що на території України проживає 29 млн осіб, за рік населення зменшилось на 1 млн. | 3 461 |
| 16 | Як астрологи, тарологи та "відьми" проникли в українську політику?
За даними опитування КМІС, яке було проведено в 2024 році, 35% українців вірять в астрологію, 25% – в екстрасенсорні здібності, 15% – у тарологію. Загалом 43% вірять хоч у щось одне з вищеперерахованого. Українські політики не відстають від свого народу:
1. У незалежній Україні першопроходцем у використанні послуг астрологів був Леонід Кравчук. Відомо, що він працював із російським астрологом Павлом Глобою. Сам Глоба підтверджував цей факт у 2009 році – тоді він розповідав, як давав поради щодо збереження атомної безпеки країни, яку все ж так і не вдалося зберегти.
2. Астрологи та "відьми" були присутні і в житті Юлії Тимошенко. На суди Тимошенко приходила підтримувати "медійна ворожка" Марія Тиха, яка потім в інтервʼю розповідала, що Юлія Володимирівна активно дивиться її прогнози та підтримує спілкування.
3. Астрологиня Зоя Копчинська розповідає УП, що багато політиків, бізнесменів і чиновників і зараз звертаються по астрологічні консультації. А бум замовлення послуг відбувається якраз під час передвиборчих кампаній.
4. Медіааналітик та політконсультант Олексій Ковжун ділиться своїми спостереженнями з УП: на відміну від, наприклад, британських політиків, чий кар'єрний шлях є логічним і поступовим, українські політики та бізнесмени часто здійснюють незрозумілий "квантовий стрибок" – від слюсаря чи кінопродюсера до вершин влади.
5. Через це значна кількість посадовців у глибині душі розуміє, що їм не вистачає ані освіти, ані життєвих заслуг для займаної посади. Поширена думка про те, що політики вищого ешелону є вкрай самовпевненими та нарцисичними – це лише зовнішня оболонка і компенсаторика.
6. Насправді під цим фасадом ховається невпевнена людина, яка сумнівається у своїх діях і боїться відповідальності. До ворожок вони йдуть не за контролем (бо влади і контролю над ситуацією у них якраз дуже багато), а саме за впевненістю, що їхнє рішення є правильним. | 4 002 |
| 17 | Чи зміниться влада Зеленського після арешту Єрмака?
У цьому тексті переказуємо усі подробиці арешту Андрія Єрмака. Дуже радимо почитати повну версію на дозвіллі. Бо там – і про написи, які Дубінський залишив Єрмаку у зоні для прогулянок Лукʼянівського СІЗО, і про те, як політична система намагалася зібрати "білий" кеш на заставу ексголові ОП. Словом, є над чим потішитися. А ось дуже коротко:
1. Коли слідчі і прокурори прийшли до Єрмака оголошувати підозру та просити у ВАКСа про арешт, з'ясувалося, що за майже пів року після обшуків Єрмак ніяк не підготувався, тим паче не подбав про підготовку грошей на заставу.
2. Однак іще неприємнішим сюрпризом для Єрмака мала стати абсолютна відстороненість президента від його проблем. Навіть тим людям у системі, які готові були закинути за колишнього шефа якісь гроші, це з ОП заборонили. Щоб не втягнути, не дай Бог, президента публічно в цей контекст.
3. Коли в четвер вранці суд ухвалив рішення про заставу для Єрмака в 140 млн грн – тобто понад 3 млн доларів, – з'ясувалося, що для людей, які на скандальних плівках обговорюють угоди на 600 млн доларів, знайти хоча б три мільйони "білими" – непідйомна задача.
4. При тому такі люди, як Давид Арахамія та інші, яким, за інформацією УП від джерел у владі, Зеленський доручив збір коштів, стукали в усі двері. Пропозиції підтримати Єрмака надійшли навіть людям, яких він сам роками кошмарив перевірками, силовиками та погрожував санкціями.
5. Навіть попри те, що на вечір п'ятниці 15 травня "курс обміну" Єрмака на готівку був один до трьох: за даними УП, деяким бізнесменам пропонували за 1 мільйон "білих" внесків – 3 мільйони кешу.
6. Але попри крики "Першого" система не змогла чи не захотіла рухатись швидше і фактично сама гарантувала Єрмаку зайві два дні на нарах для вирішення питання, чому він не сокіл, чому не літає.
7. Те, що Єрмак втратить своє місце в системі – очевидно. Питання в іншому: як і чи зміниться президент? Чи, схиляючись до вирішення проблем лише створюючи фаворитів, він просто спробує знайти собі нового? | 3 811 |
| 18 | Що відбувається у переговорах з ЄС та коли відкриють кластери?
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос прогнозує, що перший кластер повинен бути відкритим до кінця головування в ЄС Кіпру, тобто до 30 червня, а всі інші кластери – в липні 2026 року. Утім, дипломати у Брюсселі не під запис – ще обережніші, та кажуть, що відкриття останніх кластерів може затягнутися до осені, а то й ще довше.
То чий же прогноз правильний, і коли ЄС почне відкривати кластери для України? Пояснюємо:
1. Париж та Варшава мають всі причини не поспішати з цим процесом – а примусити Київ спочатку виконати певні умови. В обох державах є сильне аграрне лоббі, яке боїться конкуренції з боку українських аграріїв (і небезпідставно). Також в обох країнах є побоювання, що вступ України до ЄС зруйнує фонд Спільної агрополітики ЄС, яка зараз забезпечує для агросектору цих країн – щорічне щедре фінансування з бюджету ЄС.
2. Крім того, в обох державах у 2027 році відбудуться вибори: у Франції президентські, а в Польщі – парламентські. А фермери – це насамперед великі групи виборців, які можуть стати проблемою під час найближчого голосування.
3. Але варто наголосити: Франція та Польща не одні з такими застереженнями. Так само з недовірою та побоюванням ставляться до української аграрної євроінтеграції й в Угорщині, Румунії, Болгарії тощо. Але оскільки формальне голосування щодо цього питання не проводилося, то точного переліку "україноскептиків" не існує. Можна говорити лише про очікування.
4. Проблемних питань можна віднайти безліч, і проблеми є в стосунках України чи не з кожною державою-членом ЄС. "Раніше всі перспективні опоненти ховалися за спиною Угорщини, яка блокувала поступ України до ЄС. Зі зміною влади в Угорщині та зміною її позиції з цього питання ви можете скоро отримати багато сюрпризів, що стосується позицій деяких друзів України з приводу розширення на схід", – сказав один зі співрозмовників "ЄвроПравди".
5. У підсумку кілька джерел ЄП, дотичних до процесу, сходяться, що імовірність певної зміни критеріїв існує. У тому числі – щоби задовільнити ті столиці, які турбуються про своїх фермерів. Але про докорінну зміну умов для України не йдеться і шанси на це украй малі. А про блокування за угорською схемою не йдеться у принципі – тут шанси взагалі нульові. | 4 311 |
| 19 | Чому топкорупціонери виходять на волю?
Починаючи з 2019 року, Вищий антикорупційний суд ухвалив 186 вироків на підставі угод зі слідством з 352. Чому замість реальних термінів ув'язнення фігуранти корупційних схем почасти отримують умовні строки, сплачують відносно невеликі штрафи та роблять донати на ЗСУ? Пояснюємо:
1. Голова САП Олександр Клименко каже, що слідство, зокрема, ініціює угоди, коли розуміє, що має слабку позицію та ризикує програти суд.
2. Часто першопричиною для того, щоб укласти угоду, для САП є строки давності. Якщо у справі фігурує 9–20 підозрюваних, і в кожного є по кілька адвокатів, розгляд справи перетворюється на "безкінечність", де лише підготовчі засідання через постійні перенесення можуть тривати роками. Таким чином за 10–15 років розгляду провадження в нього закінчаться строки давності, а справу просто закриють без вироку.
3. Ще одна негативна тенденція – це засекречені вироки. Під грифом "Секретно" у ВАКС перебувають 43 рішення суду. Суспільство змушене просто вірити, що прокуратура дійсно отримала інформацію про реальних організаторів схеми і згодом доведе їхні справи до суду в загальному порядку.
4. Голова САП Олександр Клименко пояснює цю практику тим, що якби правоохоронні органи розголошували деталі угод і те, хто саме кого викрив чи залучається до спецоперацій, ніхто більше не пішов би з ними на співпрацю. Звідси – ще одна проблема: суспільство не бачить, кого підозрюваний називає організаторами злочинної схеми.
5. Угода, за словами співрозмовників УП у САП, буде укладена лише тоді, коли звинувачений надасть викривальні свідчення щодо решти учасників злочину в своїй кримінальній справі чи іншій. У корупційних провадженнях він може дати слід на організаторів схеми. Також підслідний може розказати, через які офшорні компанії робились грошові перекази. Головне, що робить таким чином злочинець – полегшує життя слідству.
6. Такі угоди засекречуються, бо якщо зробити їх відкритими, то потенційні фігуранти кримінальних справ одразу будуть знати, що вони на гачку, ще до відкритого провадження. Це дасть їм ширше поле для маневру у підготовці до захисту чи просто, щоб вчасно покинути Україну.
7. З одного боку, угоди зі слідством – це плюс, бо є розкриття та засуджені. З іншого – фактично злочинці уникають відповідальності, отримують менші строки та не перебувають у СІЗО. Зараз в експертному середовищі обговорюють, як можна змінити ситуацію. Зокрема, розглядається ідея публікувати ці угоди через три роки після їх укладення. Але реалізація цієї ідеї залежить від парламенту, який повинен написати та ухвалити відповідний законопроєкт. | 0 |
| 20 | Як влада збирається реформувати армію?
Ми зібрали найактуальніші напрацювання Міноборони, Генштабу й ОП щодо анонсованої Зеленським армійської реформи. Зміни в проєкти вносяться щодня, тож деякі речі можуть так і не потрапити до фінальних документів. Але станом на зараз ситуація має ось такий вигляд:
1. Хоч Зеленський уже анонсував строки служби, урядовці та військові досі ламають списи над моделями їхнього впровадження. Реформаторам вдалося домовитися про контрактний підхід до демобілізації бійців. За словами джерел УП, у контрактників з'являться чіткі терміни служби: 10 місяців – для чинних військових на бойових посадах, 14 місяців – для новобранців-претендентів на бойові посади, 2 роки для всіх інших посад – від пілота БПЛА до медійника.
2. Попередній період служби не враховуватиметься в новий контракт. Але впливатиме на тривалість відстрочки, яку планують розраховувати індивідуально.
3. Мінімальну зарплату військових у тилу планують підвищити з 20 до 30 тисяч. Приблизно вдвічі збираються збільшити зарплату командирам різних рівнів. Урядовці й військове керівництво пропонують запровадити систему винагород за ризик "10/20/40": 10 тис на день за перебування на позиції. 20 – за ударно-пошукові дії. 40 – за активні наступальні дії. В середньому піхотинець, який регулярно виконує бойові завдання, буде отримувати 250 – 400 тис грн на місяць.
4. Команда МОУ пропонує трансформувати ТЦК та СП в "Офіси резерву+" з окремими підрозділами – офісами комплектування та офісами супроводу. Офіси комплектування займатимуться обліком військовозобов'язаних, плануванням мобілізаційних заходів, рекрутингом, оформленням на службу. Додатково в громадських місцях розміщуватимуться точки рекрутингу.
5. Усі соціальні функції можуть перебрати офіси супроводу. Деякі з них, як-от оформлення виплат і формування довідок, у Міноборони хочуть цифровізувати. Плюси змін очевидні: розосередження і розподіл навантаження між структурними підрозділами. Але є нюанси. По-перше, потрібно знайти й облаштувати приміщення. По-друге, необхідно розширювати штат. Це довго і дорого.
6. "Довго обговорювали, хто має доставляти чоловіків із вулиці в ТЦК. В Міноборони пропонували, щоб цим займалися виключно поліцейські, без участі військових. Але поліція проти. Зараз усе заглохло – консенсусу немає", – не під запис розповідає УП співрозмовник у військовому керівництві. Насправді, згідно з чинним законодавством, затримувати і доставляти військовозобов'язаних до ТЦК уповноважені тільки поліцейські. Тож, нічого нового в МОУ не пропонували. | 0 |
