cookie

نحن نستخدم ملفات تعريف الارتباط لتحسين تجربة التصفح الخاصة بك. بالنقر على "قبول الكل"، أنت توافق على استخدام ملفات تعريف الارتباط.

avatar

УП. Кляті питання

Офіційний канал інтернет-видання "Українська правда" Співпраця та зворотній зв'язок: @fedor_vasilievich Реклама: https://telegra.ph/Reklama-na-UP-Klyat%D1%96-pitannya-11-24 Чат каналу: https://t.me/ukr_pravda_chat Поставити питання: @UkrPravdaQuestionsBot

إظهار المزيد
مشاركات الإعلانات
23 313
المشتركون
+924 ساعات
-197 أيام
-11630 أيام

جاري تحميل البيانات...

معدل نمو المشترك

جاري تحميل البيانات...

Чого Україні чекати від саміту в Вашингтоні? У Вашингтоні сьогодні розпочинається триденний саміт НАТО, головним питанням якого буде розширення допомоги Україні. Це також останній саміт для Єнса Столтенберга на посаді генсека НАТО, якого вже незабаром замінить Марк Рютте, колишній прем'єр-міністр Нідерландів. • Які п'ять українських пунктів обговорюватимуть у Вашингтоні? • Наскільки реалістичними є очікування щодо запрошення України до членства в НАТО? • Чого очікувати від нового глави НАТО Марка Рютте? • Які перспективи нової безпекової угоди з Альянсом? Про це та багато іншого – у новому випуску подкасту "Світ не sweet" з Головою Громадської ліги "Україна – НАТО", старшим лейтенантом ЗСУ Сергієм Джерджем. Слухайте на будь-якій зручній платформі: https://pod.link/1634385962
إظهار الكل...
світ не sweet. подкаст про міжнародку

Привіт! Це експериментальний подкаст про міжнародну політику (і не лише), який для вас готують Оленка Куренкова та Олег Павлюк. Тут - наш довгоочікуваний реліз, де ми забуваємо прізвища політиків, помиляємося, недоречно сміємося, але максимально душевно розповідаємо про міжнародку. Сподіваємося, вам буде цікаво це слухати! Не забудьте, що ми страшенно очікуємо на фідбек.

15🤔 8
Зв'язок зникає, коли вимикають світло: чи зможуть мобільні оператори забезпечити його взимку? Наскільки мобільні мережі готові до відключень електроенергії, чому під час відсутності світла погіршується якість з’єднання та як навіть за умов тривалого блекауту постійно залишатися на зв’язку? Розповідаємо: 1. Мобільні оператори запевняють, що підготували свої мережі до потенційних відключень електроенергії. Так, Vodafone уже встановив та запланував до монтажу понад 83 тис одиниць батарей місткістю 100 ампер-годин. Наприкінці 2024 року компанія матиме в 1,5 разу більше місткості, ніж на початку 2024 року. lifecell до травня збільшив кількість БС з новими батареями в 6 разів порівняно з 2023 роком. 2. На випадок погіршення ситуації мобільні оператори активно купують генератори, які зможуть живити критично важливі об'єкти. "Київстар" має 2,3 тис генераторів – майже вчетверо більше, ніж до 2022 року. У lifecell за останні пів року встановили генератори на сотні базових станцій. Vodafone генераторами підтримує роботу понад 1,5 тис БС. У 2024 році їх кількість збільшиться до 1 864. 3. Оператори мають забезпечити роботу своїх БС автономним резервним живленням щонайменше на 4 години. До кінця листопада цій нормі мають відповідати не менше 50% базових станцій, а до кінця червня 2025 року – не менше 75%. Зокрема, компанії закуповували акумулятори нового типу, найчастіше – літій-іонні, здатні підтримувати роботу мережі 4-6 годин. 4. Проте так діяли не всі. За словами співрозмовника ЕП, знайомого із ситуацією на ринку, один з операторів останні два роки віддавав перевагу дешевшим свинцево-кислотним акумуляторам, які мають значно триваліший час зарядки та менший термін служби. БС з такими акумуляторами протримаються 4 години без світла, але при подальших відключеннях не встигнуть зарядитися. Отже, оператор не забезпечить абонентів стабільним звʼязком. 5. Чого чекати взимку? Ситуація залежатиме від стану енергосистеми. Проте вітчизняні компанії мають готуватися до гірших сценаріїв, зокрема до відсутності електропостачання протягом 6-10 год на добу. У такому випадку навіть літій-іонні акумулятори не встигатимуть повністю заряджатися. Частина базових станцій продовжить працювати за допомогою генераторів, але їхній ресурс теж обмежений. 6. Проте найважливішим фактором є поведінка користувачів. Ідеальний сценарій полягає в тому, щоб абоненти подбали про роботу домашнього інтернету під час блекаутів і використовували мобільний зв’язок лише для текстових повідомлень. Для тих, кому важливо постійно мати підключення до інтернету, необхідно перейти на технологію xPON.
إظهار الكل...
Зв'язок зникає, коли вимикають світло: чи зможуть мобільні оператори забезпечити його взимку?

Наскільки мобільні мережі готові до відключень електроенергії, чому під час відсутності світла погіршується якість з’єднання та як навіть за умов тривалого блекауту постійно залишатися на зв’язку?

👍 17 4🤮 3🙏 2
Проблеми "оборонки": що заважає Україні нарощувати виробництво зброї? Затримки постачання західної зброї змусили Україну вкладатися у власне виробництво, що призвело до справжнього "буму" в ОПК. З'явилися сучасні компанії з унікальними рішеннями, а великі держпідприємства готові виробляти більше зброї, ніж держава замовляє. Ми поговорили з журналістом Богданом Мірошниченком, щоб дізнатися, що змінилося в оборонній галузі та які проблеми залишаються. Схоже, оборонка готова до нових звершень, тільки б замовлення встигали друкувати. У цьому випуску: • Що не так з держрегулюванням оборонного комплексу? • Чому українські виробники виїжджали в Польщу і продавали зброю Україні з-за кордону? • Як платформа Brave1 прискорює виробництво зброї в Україні? • Чому держава має переглянути заборону на експорт української зброї? Дуже радимо слухати цей епізод подкасту "Хроніки економіки" на будь-якій зручній платформі: https://pod.link/1664769334
إظهار الكل...
Хроніки економіки

Встигнути за всіма економічними подіями в Україні буває непросто, особливо в умовах, коли українська економіка стала однією з пріоритетних цілей РФ під час великої війни. Встигати за світовою економікою у таких умовах і зовсім може виявитися завданням

👍 27 5😁 2
Що змінить історична перемога лейбористів у Британії? Ріші Сунак покидає своє премʼєрське крісло після того, як Консервативна партія здобула найгірший результат у своїй історії. Тепер країною керуватиме лейборист Кір Стармер, а до парламенту вперше увійшла євроскептичніста та антиукраїнська партія Reform UK. Як усе це вплине на стосунки з Україною? Розповідаємо: 1. Неприємних сюрпризів для України оминути вдалося. Переважна більшість голосів – у двох партій із чіткою проукраїнською позицією: лейбористи запевняли в подальшій підтримці України та укладеної Києвом та Лондоном безпекової угоди, їхні представники, зокрема майбутній голова МЗС Девід Леммі, були в Україні. 2. У своїй передвиборчій програмі майбутній премʼєр Кір Стармер прямо вказав на підтримку створення спецтрибуналу за злочин російської агресії – важливий крок для притягнення Москви до відповідальності за розв’язану повномасштабну війну. 3. Консерватори в опозиції, можливо, навіть будуть підштовхувати лейбористів бути більш активними в питаннях безпеки та оборони. Адже вони неодноразово під час кампанії робили наголос на тому, що партія Стармера, мовляв, приділяє недостатньо уваги цим питанням. Така "здорова конкуренція" – однозначно нам на руку. 4. Певна річ, варто враховувати й ризики. По-перше, Лейбористська партія не зможе ігнорувати внутрішні проблеми, насамперед економічну ситуацію та сплеск нелегальної міграції. І варто очікувати, що на них – принаймні на певний час – будуть спрямовані основні зусилля уряду Стармера. 5. По-друге, присутність євроскептичної та антиукраїнської партії Reform UK у британському парламенті, хай і мінімальна, – це неприємний сигнал. Хай навіть її риторика маргінальна, та вона все ж матиме платформу у Вестмінстері для її поширення. 6. Символічно, що саме в день виборів у Великій Британії стало відомо про від’їзд туди нового українського посла – колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Що ж, у генерала буде дуже багато роботи, та стартові умови – радше сприятливі, аніж навпаки.
إظهار الكل...
Вирок консерваторам, але не Україні: що змінить історична перемога лейбористів у Британії

Консервативна партія здобула найгірший результат у своїй історії. На додачу на правому фланзі закріпилася популістська та антиукраїнська Reform UK.

👍 37🤔 13 3🤮 3🔥 1
Що стоїть за поїздкою Орбана до Москви? Одразу після зустрічі з Зеленським прем'єр Угорщини Віктор Орбан таємно вирушає до Москви, про що угорський уряд мовчав до останнього. Та, як виявилося, насправді Орбан просто розігрує політичний спектакль, де головний глядач – Дональд Трамп. Пояснюємо, що відбувається: 1. Ще до появи чуток про московський візит Орбана усі без винятку джерела ЄП наполягали, що угорський гість отримав від Зеленського однозначну і детальну незгоду на варіант "заморозки". Зеленський пояснив: цей сценарій не зупинить війну, обмежить відбудову та відновлення України, а натомість Росії дасть змогу підготуватися до нової воєнної кампанії. 2. Припущення про те, що Орбан здійснює човникову дипломатію між Україною та РФ, має важливу передумову, яка не дотримана: для такого діалогу критично необхідною є довіра між "посередником" і обома його співрозмовниками. Натомість Угорщина так багато разів займала показово антиукраїнську позицію – що залучення Орбана до подібної місії неможливе у принципі. 3. То навіщо Орбан це робить? Все просто: чинний лідер Угорщини традиційно будує свою зовнішню політику навколо відносин із США. Відносини з Байденом у нього давно і безнадійно зіпсовані, тому Орбан відкрито "топить" за Трампа і намагається зробити все, щоби стати для Трампа одним з основних контактів у Європі. А Україна – це лише інструмент досягнення цієї мети. 4. Ще шість років тому, Орбан вже використовував Україну та двосторонню суперечку з Києвом для налагодження своїх відносин з адміністрацією Трампа. Тоді для Вашингтона були важливі контрольовані процеси у НАТО, тож Орбан "продавав" свій вплив, який з’явився через політику вето щодо України.   5. Трамп прагне у разі свого обрання досягти прогресу у владнанні російсько-української війни. Тож Орбану вигідно побудувати собі імідж політика, здатного говорити з обома столицями. Інша річ, що цей імідж фейковий – жодного реального навантаження "човник" угорського лідера не несе. І невідомо, чи вистачить цього театру, щоби у нього повірив Трамп і його команда. Але це вже інше питання. 6. Переговори Орбана із Зеленським та Путіним не додають небезпеки "зради" і не свідчать про готовність Києва йти на якісь поступки, приховані від уваги суспільства. А те, що Орбан поїхав до Москви – річ, безумовно, неприємна. Але навряд чи це його рішення хоч когось всерйоз здивувало.
إظهار الكل...

🤡 38👍 9🤬 6🕊 2 1💩 1🥱 1
Чи дійсно Росія "хакнула" "Дію" напередодні повномасштабного вторгнення? Наприкінці червня ФБР оголосило в розшук 22-річного російського хакера Аміна Стігала, якого звинувачують у співпраці з російським ГРУ і участі в кібератаці на Україну в січні 2022 року. Тоді дані про українців з "Дії" нібито потрапили в інтернет. Мінцифри та ФБР мають різні версії, а ми їх тут коротко розглянемо: 1. Кібератаку 13–14 січня 2022 року можна вважати першим актом у кіберпросторі перед повномасштабним вторгненням росіян. Тоді під ударом хакерів опинилися десятки державних сайтів, серед яких сторінки МЗС, МОЗ, "Дії" та ін. 2. За словами генпрокурора США Мерріка Гарленда, 22-річний хакер чеченського походження Амін Стігал вступив у змову з російською військовою розвідкою напередодні вторгнення РФ в Україну, щоб здійснити кібератаки проти українського уряду, а згодом проти його союзників, включаючи США. 3. Згідно з даними США, через кілька годин після кібератаки 13 січня 2022 року хакер та його спільники виставили на продаж дані, які, за їхніми твердженнями, були викрадені в українського уряду. У Мінцифри переконують, що в даркнеті виклали базу даних під виглядом інформації з "Дії". Українські спецслужби закупили та проаналізували матеріали і встановили, що 13,5 млн даних – це, нібито, компіляція різних баз приватних компаній, що були злиті набагато раніше. 4. У Мінцифри пояснили: На момент викладення даних у 2022 році на порталі "Дія" було лише 1,5 млн користувачів, а не 13 млн, а структура даних значно відрізнялася від тих, що обробляються у "Дії". По-третє, ці злиті дані викладали хакери й раніше, ще до створення "Дії", в інших обсягах чи компіляціях". 5. Однак, аргументи Мінцифри не для всіх фахівців у сфері кібербезпеки є переконливими. Частина з них вказує, що структура даних у злитих зразках все ж відповідає структурі даних із "Дії". ФБР також звинувачує Стігала у витоку та продажу чутливої інформації про українців, зокрема дані щодо судимості, дані про стан здоров'я та про транспортні засоби та їх власників. 6. Змовники також виставили на продаж в інтернеті дані 13,5 млн користувачів з Diia.gov.ua за $80 тис. На думку експертів, у ФБР достатньо коштів, щоб закупити зразки цих даних, та дослідити, хто їх продає та чи дійсно стався злив інформації. Тож, цілком імовірно, що хакери, попри заяви влади, дійсно могли отримати доступ до українських реєстрів саме через "Дію".
إظهار الكل...
Злам "Дії" по-чеченськи. Чи отримали російські хакери особисті дані українців

Події дворічної давнини, коли Україну атакували пов’язані з Кремлем хакери, могли залишитися темною сторінкою історії великої війни. Якби за розслідування не взялося ФБР.

😢 22👍 12🤬 10 9🤔 7👎 1
Photo unavailableShow in Telegram
У новому епізоді подкасту "Світ не sweet" говоримо про Петера Мадяра – колись "гвинтика" у машині Орбана, а тепер – головного критика. Його партія "Тиса" зʼявилася трохи більше, як за місяць до виборів до Європарламенту. І вже займає друге місце після партії Орбана "Фідес". А якою буде його риторика щодо України? Адже на відміну від проросійського Орбана Мадяр чітко називає Росію агресором і вимагає гарантій безпеки для України – та при цьому виступає проти надання Україні зброї для цього. Тож як варто ставитися до феномену Мадяра – говоримо з з директором Інституту центральноєвропейської стратегії Дмитром Тужанським. Слухайте на будь-якій зручній платформі: https://pod.link/1634385962
إظهار الكل...
👍 23🤔 6 2😁 2💊 1
Навіщо Орбан приїхав до Києва та про що домовився із Зеленським? Фінальна мета переговорів, яку публічно підтримали і Орбан, і Зеленський – укласти глобальну двосторонню угоду між Угорщиною та Україною, яка б вирішила всі накопичені проблеми. Але не поспішайте відкорковувати шампанське – угорську проблему ще не знято. Тож про що політики говорили на зустрічі? Розповідаємо: 1. Переговори Зеленського і Орбана тривали понад дві години. Утім, жодних фінальних домовленостей укладено не було, а результат зустрічі можна найточніше описати двома словами: "домовилися домовлятися". Але зважаючи на те, що досі відносини були у глибокій кризі і Угорщина відмовлялася від переговорів у принципі – це зрушення насправді дуже вагоме. 2. Орбан підтримав ідею Зеленського про велику двосторонню угоду, яка владнала би проблемні питання. Сферою, де домовленість найреальніша, є освітнє законодавство. Зокрема, у Будапешті вимагають, щоб Україна повернула до законодавства згадку про школи з угорською мовою навчання. Натомість Будапешт має відкрити і надалі фінансувати україномовну освіту в Угорщині. 3. У двосторонніх відносинах є теми, вирішення яких вигідне передусім Україні. Це і розширення прикордонної інфраструктури, і імпорт електроенергії, і експортні шляхи для української продукції. Окремо треба відзначити, що Орбан підняв питання повоєнної відбудови України і участі у ній угорських компаній. 4. Ба більше – Орбан навіть припустив, що його підхід щодо проросійського плану "негайного припинення вогню в Україні" має вади, та "подякував" Зеленському, який відкинув цей план за зачиненими дверима. 5. Водночас Орбан дав зрозуміти: він лишається і планує лишатися у російській орбіті й надалі. Так, очільник МЗС Угорщини Сійярто показово невдовзі після завершення зустрічі у Києві... передзвонив своєму російському колезі Сергєю Лаврову! Чи був цей дзвінок таким собі звітом для головного партнера Угорщини про результати українських переговорів – лишається хіба припускати. 6. Орбан раніше не раз доводив: в реальності права угорців в Україні непокоять його набагато менше, ніж збереження влади та доступ до європейських фінансових інструментів. А тиск на Україну Будапешт традиційно використовував для того, щоби шантажувати Брюссель можливістю вето щодо українських питань. 7. Утім, не варто повністю відкидати і позитивний сценарій. Зрештою, навіть часткове, навіть тимчасове послаблення конфлікту з Угорщиною – в інтересах нашої держави. Звісно, якщо поступки з українського боку не будуть неприйнятними для суспільства. Тож цей шанс точно треба використати.
إظهار الكل...
"Перемир’я" з думкою про Кремль: навіщо Орбан приїхав до Києва та про що домовився із Зеленським

Обриси домовленості вже відомі: там мають бути і поступки України, і “компенсатори” від Угорщини... Орбан планує лишатися в російській орбіті й надалі...

👍 38🤨 10🤔 3 2
Як закон про декриміналізацію медичного канабісу вплинув на ринок технічних конопель? Дуже хочемо вам нагадати, що у нас нещодавно вийшов подкаст з виконавчим директором BRDO Олексієм Дороганем. У повній версії детально обговорюємо те, як виглядає ринок технічного канабісу в Україні зараз, і як нововведення впливатимуть на економіку держави. Слухати можна тут, а ось декілька важливих моментів: Про те, як розрізняють різні типи конопель: Раніше в Україні було цілих 29 законодавчих актів, відповідно до яких до технічних належали коноплі з вмістом психоактивної речовини ТГК до 0,08%. Це дуже низький відсоток, і за ним дуже багато конопель, які у світі вважаються технічними, у нас вважалися наркотичними. Про новий закон: Закон вступає в силу 16 серпня. Але для того, щоб він реально запрацював, уряд повинен ще прийняти деякі підзаконні акти. Ідеться про ринок, який може вимірюватися десятками мільярдів доларів. Ця зміна, повʼязана з підвищенням норми ТГК від 0.08% до 0.3% – вона змінює показник рентабельності культивування вдвічі. Про способи використання технічних конопель: Кажуть, що при будівництві магістралі Київ – Одеса використовувалися гранули з відходів переробки конопель. Вони використовуються для утеплення будівель, з них виробляють косметику, текстиль, папір, олію, молоко і навіть борошно. Канадська компанія "HempEarth" навіть розробила перший у світі конопляний літак. Він виявився легшим за звичайні літаки, тож як результат – економиться пальне. Про бюрократію: Ми нарахували більше 20 контактів з органами державної влади, які бізнес повинен був мати щорічно, щоб вирощувати технічні коноплі. Більше того, при переробці необхідно було організовувати щоденний контроль поліції за знищенням залишків переробки промислових конопель. Про імпорт виробів з конопель Україною: Ми точно імпортували такі категорії як одноразовий посуд, брезент, виготовлені з конопель. Тобто ми самі закриваємо або обмежуємо власне виробництво, створюючи кращі умови для імпорту такої продукції. Тому, можливо, з часом ми не лише зменшимо обсяги імпорту такої продукції, а й, можливо, збільшимо експорт. Слухайте подкаст “Хроніки економіки” на будь-якій зручній платформі: https://pod.link/1664769334/
إظهار الكل...
Хроніки економіки

Встигнути за всіма економічними подіями в Україні буває непросто, особливо в умовах, коли українська економіка стала однією з пріоритетних цілей РФ під час великої війни. Встигати за світовою економікою у таких умовах і зовсім може виявитися завданням

🔥 26👍 12 3🤔 1🤮 1
Що нам розповів Сергій Притула? Як казали в одному відомому західному шоу, наш наступний гість не потребує представлення. Отже, обговорюємо мобілізацію, потреби армії, скандал із Тищенком і тиск на бізнес з боку влади. Дивитися можна тут, читати – тут. А ось декілька ключових тез: Про очікування від F-16: Чи вони класні? Так. Чи вони принесуть користь? Так. Чи вони зможуть докорінно вплинути на перебіг подій на фронті? Навряд чи. Почнемо з того, а яка кількість F-16 зайде цього літа? Плюс я дуже хочу побажати максимально успіху і сталевих нервів пілотам. Тому що для ворога це буде за пріоритетом ціль №1 в українському повітрі. Про те, хто зараз забезпечує військо: Це не квітень – березень 2022-го, коли 50% бронежилетів надавала держава, а 50% давали волонтери. Зараз з бюджетом у 1,7 трильйона грн, десятками мільярдів західної допомоги держава почала нормально розвертатися, проводити масштабні закупівлі. Волонтерам завжди було важливо, щоб держава не заважала. Держава не допомагає і не заважає. Тому все нормально, так тримати.  Про тиск держави на бізнес: Від початку незалежності у нас бізнес лежав під поборами, починаючи від фіскалів, закінчуючи МВС, СБУ і т.д. Чому раптом вони мали змінитися під час війни? Даруйте, але український бізнес треба цілувати в одне місце і кожен день дякувати за те, що вони дають людям роботу, сплачують податки, за які тримається наша армія. Про мобілізацію: Ніколи не буде такого мобілізаційного протоколу, щоб він всім сподобався. Це апріорі неможливо. Але не можна поводити себе з людьми так, як це, на жаль, часом трапляється. Коли людям не дають часу закрити якісь справи свої, попрощатися, поцьомати дітей, закрити кредит, переоформити якісь папери – це не добре. Коли ти хочеш, щоб хтось тебе захищав, людину треба гарно попросити, а не волокти. Про ухилянтів: У нас дуже багато чоловіків мобілізаційного віку сидять вдома вже два роки, нікуди не виходять. Їх можна, звичайно, засуджувати за те, що вони бояться йти на війну. Але чому їм не запропонували якусь альтернативу? Вони ж і не у війську, і не приносять користь економіці. О'кей, давайте, може, нехай ці хлопи ідуть на завод, фігачать по 16 годин на день і роблять снаряди? А так вони просто сидять вдома, користі – нуль.  Про тих, хто незаконно перетнув кордон: По-перше: ОВА володіють списками тих уродів, які виїхали по "Шляху" і не повернулися. Так зробіть, бл*ха, список, розкидайте його по посольствах і консульствах. Людей, які приходять у сервісні центри і які є в цьому списку, грайте зі всієї сили. По-друге: якщо людина приходить у консульство, а в неї в паспорті немає печатки про перетин українського кордону, то цілком імовірно, що людина десь по Карпатах добиралася до Румунії чи Тису перепливала. Обмежуйте її в консульських послугах. Про те, чи не перегриземо ми одне одного по закінченню війни: Я боюся, щоб це не трапилося до її завершення. Тому що натяки на це є. Дуже часто люди хочуть комусь відірвати голову, але оскільки до москаля важко дотягнутися, то під руку попадає той, хто ближче. І просто б'ють по своїх. Треба триматися купи і берегти менталку.
إظهار الكل...
СИН ПОРОШЕНКА / ТИЩЕНКО і БОЙКО / Де ЗАЛУЖНИЙ / ЗБОРИ і військо – СЕРГІЙ ПРИТУЛА | ДИВИСЬ!

Сергій Притула – герой нового випуску авторського проєкту Романа Кравця «ДИВИСЬ». Ми знімали інтерв’ю у будівлі фонду Притули в день народження нашого героя. Засновник благодійного фонду помітно нервує. Не через те, що йому стукнуло 43 роки. А через запуск збору на 160 мільйонів гривень для купівлі тисячі приладів нічного бачення. Збір був запланований на три дні, але його довелося продовжити ще на день, аби дозбирати необхідну суму. В новому інтерв’ю “Української правди” Сергій Притула розповідає про проблеми із мобілізацією в Україні, аналізує, як змінилися потреби Сил оборони за останній час, закликає парламентарів забрати депутатський мандат у Миколи Тищенка. Волонтер критикує владу за тиск на бізнес та неправильну державну політику щодо українців, які живуть за кордоном. Притула також згадує кумедну історію про Петра Порошенка і фото з його сином та відповідає на наше запитання про відправлення Валерія Залужного послом у Велику Британію. __________________________________________________________ Вступайте в Клуб Української правди:

https://club.pravda.com.ua/?utm_source=youtube&utm_medium=social&utm_campaign=kravets

Telegram-канал "УП.Кляті питання":

https://t.me/ukr_pravda

Telegram-канал "УП. Off the record":

https://t.me/off_the_record

00:00 Вступ 01:17 У кого Притула не взяв донат 03:45 «Донатять всі, хто не дивиться Шарія» 07:19 Скільки грошей на рахунках фонду? 08:09 День народження Сергія Притули 09:58 Нагальні пріоритети війська 11:26 Дрони 12:51 Що Україна протиставляє російському РЕБ? 15:36 Яку зброю контрактують на 4-5 місяців? 17:24 Ситуація на фронті в глухому куті? 20:02 «В дронах ми даємо росіянам фору» 22:02 КАБи – це російський геймченджер? 22:37 Еволюція фонду Притули 27:39 Очікування від F-16 29:56 Клуб УП 30:16 Порошенко і фото з його сином 33:51 Як держава ставиться до волонтерів? 37:12 Тиск на бізнес 42:23 Спілкування з Зеленським 43:14 Що робити з Тищенком 45:14 Як впливати на владу без виборів? 48:12 Посол Валерій Залужний 49:28 Тернопіль радянських часів 52:06 Батько Притули 53:31 «Мобілізувати потрібно не всіх підряд» 57:04 «Нам потрібно повертати людей з-за кордону» 01:02:46 «Боюся, щоб ми тут не перегризли один одного» 01:04:22 Інформаційна стратегія влади 01:05:34 Телемарафон вбив телевізор? 01:06:57 Бажання на день народження Обкладинка: Зю Побережнюк

👍 57💩 15 7🤮 4🤬 2🔥 1💯 1
اختر خطة مختلفة

تسمح خطتك الحالية بتحليلات لما لا يزيد عن 5 قنوات. للحصول على المزيد، يُرجى اختيار خطة مختلفة.