Андрій Чумаченко

Netpeak 20.0 Під час перших поїздок за кордон я завжди заздрив бізнесам в інших країнах. Бачив написи на пекарнях на кшталт "est. 1950" і думав: як круто, коли існують старі бізнеси – у нас в Україні такого майже немає (дякуємо совєтам). І це ще одна причина, чому я радий бути причетним до бізнесу, біля назви якого можна спокійно та без натяжок написати: est. 2006. Бізнесу, яким справді можна пишатися. Спочатку хотілося написати про Netpeak 2.0. Але коли я сів згадувати, скільки всього ми за ці 20 років створили, змінили, оновили, покращили та запустили, стало зрозуміло: крапку треба ставити в іншому місці. Тож сьогодні – Netpeak 20.0. Потужна дата для мого улюбленого гаражного стартапу з Одеси. Що ж таке Netpeak у свої 20 років? 1. Це команда, що почала працювати у 2006 році в Одесі і вже 20 років продовжує працювати на ринку, який повністю (повністю!) змінювався кілька разів. 2. Це агенція, що є частиною екосистеми FRACTAL (раніше Netpeak Group): 25+ бізнесів, 3 громадські організації, 1600+ спеціалістів у штаті. Такий потужний підприємницький та технологічний контекст, що стоїть за агенцією. 3. Це власні MarTech-продукти: Serpstat, Ringostat, Owlymate та інші. Netpeak 20 років не тільки застосовує інструменти, а й будує їх для ринку. 4. Це оцінка 5.0 на Clutch з 69 верифікованих відгуків від клієнтів за якість та дотримання графіка. 5. Це міжнародна присутність: офіси та представництва у Великій Британії, США, Україні, Болгарії та Казахстані. 6. Це 21% зростання у 2025 році в усіх п'яти регіонах: США, Європа, Центральна Азія, Близький Схід і навіть Австралія. 7. Це перший офіційний реселер Telegram Ads в Україні: 300+ рекламних кабінетів, 980 млн показів, 6,5 млн кліків, 1,1 млн підписок. 8. Це 600+ спеціалістів у 20 відділах: такий рівень, при якому Netpeak вже давно не залежить від кількох ключових людей. 9. Це статус Google Cloud Service Partner – першість серед маркетингових агенцій України з таким визнанням й маркер переходу в аналітику, автоматизацію та AI-рішення. 10. Це міцні партнерства на рівні платформ: Google, Meta, Microsoft Advertising, Amazon, TikTok, Teikametrics тощо. Доступ до бета-інструментів і прямої підтримки, якої немає у більшості інших агенцій. 11. Це безліч крутих кейсів, на кшталт Preply: +66% видимості в App Store і +44% органічних встановлень, чи Vodafone: +54% загального органічного трафіку та +98,88% небрендового за один рік. 12. Це статуси Google Premier Partner, Meta Badged & Directly Managed Partner і Google Marketing Platform Partner – верифікована сертифікація від платформ. 13. Це неймовірний клієнтський портфель: Puma, Vodafone, Reuters, Bosch, Siemens, Pandora, OLX, Domino's, TripAdvisor, Decathlon, Lacoste, Preply, Synevo і ще десятки брендів із глобальною присутністю. 14. Це понад 8500 реалізованих проєктів. І щороку ще ~500 компаній вперше обирають Netpeak. 15. Це соціальний вимір, яким я пишаюсь окремо: вже понад $4.500.000 на підтримку України з лютого 2022 року; Netpeak розробила промостратегію для Game4Ukraine на Stamford Bridge, що зібрав €1 млн на відновлення школи в Чернігівській області; 1,5 млн грн із реселерської комісії Telegram Ads направлено до Superhumans Center; 20 меморандумів із держорганами у 2024 році – всі pro bono. 16. Це вже 7 (сім!) Effie Awards: срібло у 2021 році за кейс ARX, бронза у 2024 році за кейс OLX, золото, два срібла і бронза у 2025 році за кейси з COMFY, срібло у спільному кейсі з Banda Agency для ПУМБ. 17. Це партнерство з OLX, що триває вже понад 17 років – від перших SEO-проєктів до роботи на кількох ринках Європи і Центральної Азії. 18. Це постійно зростаючий бізнес – навіть під час повномасштабної війни виручка в доларовому еквіваленті: +18% у 2022 році, +50% у 2023-му, +70% у 2024-му. 19. Це агенція, яка зростала швидше за ринок в умовах, коли більшість конкурентів просто намагалися вижити. І це не окрема метрика, а сума всього, про що йшлося вище: процесів, партнерств і рішень. 20. І нарешті, це неймовірні, розумні, кмітливі та незламні люди. Люди, які працюють для людей.

Останній випуск ЦЕ ПО РОБОТІ, закриття каналу та ще якісь новини про ШІ Всі технологічні новини минулого тижня, які ти міг пропустити, в останньому випуску подкасту "Це по роботі": 00:02:44 — Як Instagram зламали через ШІ Meta 00:08:25 — Скільки українці витрачають на ШІ 00:12:55 — Чому ШІ ігнорує докази 00:17:25 — Інтернет перебудовують під машини 00:22:32 — Uber вже витратила річний бюджет на Claude Code 00:33:25 — Anthropic готується до IPO 00:36:13 — 17% айтівців в Україні звільнили за рік 00:43:02 — Український стартап для керування сотнями ШІ-моделей 00:47:11 — Microsoft і плани зробити людей залежними від ШІ-помічника 00:52:25 — Apple готує найбільше оновлення Siri за 15 років 01:00:27 — ГУР, Palantir та deep strike-операції з допомогою ШІ 01:05:33 — Дрон за $600 проти Ка-52 – “Генерал Черешня” Дивитися чи слухати: 🖥 YouTube 👍 Apple Podcasts 🌐 Spotify

⌘284. Раніше ми не могли, а тепер зможемо Дісклеймер: якщо ти читаєш це і думаєш, що я кажу саме про нашу з тобою ситуацію – це не так. Такі ситуації відбуваються скрізь і саме тому я хочу допомогти навчитися бачити їх, розпізнавати та оминати. Зустрічаюсь я з підрядниками (чи з внутрішньою командою, не так важливо), які звітують про свою роботу за місяць чи квартал. Картина не крута: багато запланували, дуже мало зробили. Питаю – чому так? Відповідають: недостатньо людей, мало часу, напланували більше ніж реально можна було зробити. Я кажу – окей, розумію. А які тепер плани на наступний період? Мені показують знову плюс-мінус такі самі плани, як були. Я питаю – а чому ви це зробите? Відповідь: ну, бо це потрібно, бо такі цілі стоять. Ні! Чому ви це зробите, якщо не зробили цього раніше? Що саме зміниться? Ви збільшили команду? Ні. Ви плануєте працювати 16 годин на день? Ні. Ситуація на ринку так сильно змінилася, що вам легше досягнути цих результатів? Ну звичайно ні, все навпаки. От саме цей момент завжди здавався мені математично очевидним – не можна змінити ситуацію, якщо нічого не змінювати у формулі. Хтось дуже розумний (але точно не Ейнштейн) колись сказав: "божевілля – це робити те саме знову й знову і очікувати на інший результат". Але, чомусь, на різних бордах, в різних компаніях, на різних зустрічах я знову і знову зустрічаю цей патерн. "У нас не вийшло, але тепер точно вийде". Не треба так робити. І не треба це приймати. Набагато чесніше, ефективніше та (спойлер!) вигідніше для бізнесу буде сказати: – Ми все провтикали. Щоб це зробити нам потрібно +2 людини з зарплатою по $1.5К на місяць. Тобто, ми порахували, і для виконання цілей протягом 6 місяців погодьте нам збільшення бюджету на команду на $20K, де вже враховані ставка, бонуси та робота рекрутерів. З поточною командою ми реально можемо зробити тільки 30% від задач. Це реально дуже просто. Тепер відповідальність за виконання результату перетворюється в очікування управлінського рішення. І відповідно, вимагати від команди місяць за місяцем досягати результатів, яких вона фізично не може досягати, бути невдоволеним та нічого з цим не робити – звичайно, простіше, але точно фінансово безглуздо. #рефлексія @chumandriy

Протести проти дата-центрів, потужне оновлення Google та скандал Apple з OpenAI Всі технологічні новини минулого тижня, які ти міг пропустити, в подкасті "Це по роботі" та вже у твоєму девайсі: 02:27 — OpenAI проти Apple: чому ChatGPT не злетів у Siri 08:16 — Google переписує пошук: найбільше оновлення за 25 років 24:18 — Claude Mythos проти GPT-5.5: який ШІ ефективніший у кібератаках 29:33 — Samsung йде з Китаю після 34 років 37:38 — Чому смартфони можуть бути пов’язані з падінням народжуваності 44:49 — Як ШІ впливає на українську освіту під час війни 46:56 — Чому датацентри лякають людей більше за ядерну енергетику Дивитися чи слухати: 🖥 YouTube 👍 Apple Podcasts 🌐 Spotify

⌘283. Як вибрати платформу? (колись в мене виходило знаходити час на щотижневе оновлення цього каналу, а зараз, вибач, це вже не такий регулярний блог. думаю, що десь з вересня зможу повернутися до більш регулярного ведення, якщо закінчу писати Маркетологію в серпні, як планую. щоб не залишати тебе зовсім без контенту, ось фрагмент уроку – "Лендінги, конструктори, HTML та CSS") Для того, щоб прийняти зважене рішення – на чому робити черговий лендінг (чи сайт), для початку треба сформулювати відповіль на ці питання: 1. Які задачі ми будемо вирішувати за допомогою нашого лендінгу? 2. Як часто плануються зміни? 3. Що нам потрібно робити по SEO? 4. Які нам знадобляться інтеграції? 5. Як швидко нам треба запуститись? 6. Який у нас бюджет? Далі переходимо до вибору одного з чотирьох варіантів: 1. Конструктор лендінгів Сервісів існує купа, я не буду витрачати твій час на розбір кожного. Плюси: дуже швидкий запуск, готові блоки, низький поріг входу, можна все зробити без дизайнера, верстальника, розробника Конструктор – кращий вибір, якщо ми створюємо: рекламниий лендінг, лендінг вебінару, багато коротких кампаній та швидких запусків тощо. Головні мінуси: відсутність контролю над кодом, відсутність (часто) необхідної SEO-гнучкості, дуже малий вплив на покращення швидкості сторінки, ну і, звичайно, повна залежність від платформи. Будь-який зовнішній сервіс може банально закритися чи перестати підтримувати функції, які раніше підтримував. 2. CMS CMS (Content Management System) – це система керування контентом. CMS потрібна нам, якщо ми плануємо робити сайт, який регулярно оновлюється, має блог, SEO-структуру, багато сторінок та масштабується через органіку. Посадкова на CMS може стати хорошим балансом між гнучкістю, масштабованістю, вимогами SEO, можливостями редагування та вартістю підтримки (умовно, на WordPress це може бути і $0). 3. Кастомна сторінка на HTML/CSS/JS А це вже сценарій, де сторінка створюється розробкою майже з нуля. Пишеться код, в якому є тільки те, що потрібно саме тобі і саме під твою задачу. Звучить важко, але навіть до появи Claude Code чи ChatGPT Codex я писав сторінки на HTML просто користуючись пошуком Google. Такий підхід має сенс, якщо хочемо мати абсолютний контроль над сторінкою, чистий код, високу швидкість та найвищу гнучкість. Але і ціна змін тут вища. Немає зручного редактора, все робиться в коді, додавання будь-якого тексту, кнопки, зміна кольору – робиться довше, і або якщо знаєш код, або підключаєш розробника. 4. Повноцінна веб-розробка всередині продукту Не можу не сказати і про такий варіант. Коли наш лендінг частина більшої, вже існуючої структури – нашого SaaS-продукту, платформи, корпоративної системи чи маркетплейсу. Матриця вибору Щоб зрозуміти, який з варіантів підійде саме нам і саме під нашу задачу, відповідаємо на 8 питань: 1. Швидкість Наскільки швидко нам потрібно зібрати сторінку, внести зміни, запустити кампанію? 2. Вартість Якщо наш бюджет менше, ніж вартість розробки, навіть не дивимось на дорогі варіанти. 3. Редагування без розробника Якщо у нас немає окремої людини і вона не закладена в бюджет, то аналогічно відкидаємо “складні” опції. 4. Гнучкість дизайну На цьому етапі ми або відмовляємось від складних штук на нашому лендінгу, або відмовляємось від варіантів, які не дозволяють це реалізувати. 5. SEO Якщо ми плануємо використовувати сторінку тільки як лендінг для платного трафіку чи прямих посилань – цей пункт можна пропускати. Якщо ж є ставка і на органічний трафік, то такі вимоги є надважливими. 6. Інтеграції Знову ж таки, вирішуємо в залежності від того, що нам потрібно. Але, якщо до форми не можна буде підключити нашу CRM – можливо, цей варіант варто одразу оминути. 7. Масштабованість Чи закладаємо ми в плани та, відповідно, чи переживе система ріст кількості контенту та нові мовні версії? 8. Залежність від платформи Не варто обирати інструмент лише за найменшою ціною місячної підписки. Це – базова база, але вже цих мінімальних знань цілком достатньо, щоб не припускати більшості помилок при виборі платформи. #менеджмент @chumandriy

⌘282. Вайбкодинг TechCrunch, посилаючись на аналітичну компанію Appfigures, днями написав, що за перший квартал 2026 року сукупно на App Store та Google Play зʼявилося на 60% більше нових додатків, ніж за той самий період рік тому. А якщо рахувати з частиною квітня, то вже +104%. І це, на мою думку, реально дуже крута можливість, яку великі мовні моделі дали нам за $20 на місяць. Тобі не треба писати код, вміти створювати інтерфейси чи мати гроші на найм команди. Достатньо ідей. Те, що додатків стало лише на 104% більше, а не на 10000%, показує нам, що з ідеями у людства теж не дуже круто. Але маємо що маємо. Одночасно зі статтею на TechCrunch мій колега, головний по AI у FRACTAL Сергій Саута випустив застосунок для особистісного розвитку FRACTAL+. Безплатний, доступний для всіх, та створений Сергієм без величезної команди та купи грошей. Чистий вайбкодинг. Оскільки я абсолютно ніякий розробник чи дизайнер, то вирішив поекспериментувати на собі й теж щось таке створити. Я пішов до Gemini та попросив його накидати мені ідей щодо iOS-додатка, який генерував би клієнтів для моєї агенції BASE. Серед запропонованих варіантів я обрав один – автоматичний маркетинг-аудит сайту – та пішов із ним до Claude (безплатну версію). Я попросив Claude написати ТЗ на розробку мобільного додатка. Claude сказав, що мобільний додаток робити не варто, бо він нікому не потрібен, та запропонував замість цього веб-сервіс. Я погодився, і Claude видав мені величезне ТЗ. Я не читав це ТЗ. Просто скопіював його в Codex від OpenAI та сказав: “зроби це”. За чотири підходи (бо закінчувалися токени – у мене підписка за $20 на ChatGPT), з пʼятниці по понеділок Codex без жодної додаткової копійки зібрав мені повністю функціональний сервіс, який аналізує сайти, генерує лідів, і все це – працює. Зустрічай: BASE AUDITOR. Звичайно, з мого боку були правки – і щодо оформлення, і щодо текстів, і щодо деяких елементів структури. Але глобально, весь чистий час, що був витрачений мною на створення повнофункційного SaaS – до двох годин. До чого я все це? Кожен, буквально кожен, просто зараз може створювати те, що хоче. Те, чим завжди хотів користуватися, але не знаходив. Те, за що не хотів платити дорогу щомісячну підписку. Те, де не подобалися доступні пропозиції. А кожен – це і ти також. Створюй. Вже можна. Вартість перевірки гіпотези продукту впала майже до нуля. #рефлексія @chumandriy

Глобальне потупішання ШІ Чергові найсвіжіші технологічні новини минулого тижня в подкасті "Це по роботі" – вже у твоєму девайсі. В цьому спринті: 02:59 — 10 терабайтів для українського ШІ "Сяйво" 06:05 — Персоналізований інтелект від Gemini вже в Україні 09:56 — NVIDIA готує найбільше поглинання на ринку ПК 14:35 — Чому емодзі можуть псувати професійний імідж 19:02 — Чи справді ШІ тупішає? 28:09 — YouTube запускає ШІ-аватари для Shorts 35:00 — Бренди і ШІ-агенти: як зміниться комунікація 38:59 — 91-річна геймерка і неочікуваний виклик поліції 43:26 — Людські нейрони як комп’ютер Дивитися чи слухати: 🖥 YouTube 👍 Apple Podcasts 🌐 Spotify

#менеджмент @chumandriy

⌘281. Стратегії для бізнесу Майже кожен бізнес любить слово "стратегія". Проте під цим часто мають на увазі зовсім різні речі – від вибору ринку до комунікаційного плану на квартал. Але справжня проблема в іншому: замовляють не ті і не в тому порядку, в якому це справді корисно. Фішка в тому, що більшості компаній не потрібні всі стратегії одразу – потрібна логічна послідовність. Це ж як намагатися одночасно побудувати фундамент, дах і проводку. Я не знайшов якогось чіткого тексту на цю тему, тож вирішив зробити власну градацію та розділив стратегії на каркасні, комерційні, брендові та операційні: 1. Каркасні Це – основні, базові стратегії, які необхідні майже кожному бізнесу на початкових етапах розвитку чи масштабування. 1.1. Бізнес-стратегія – де ми граємо, як виграємо, на чому заробляємо і які можливості для цього будуємо. 1.2. Сегментаційна стратегія – хто наша аудиторія, які сегменти клієнтів нам потрібні, а від яких треба відмовитись. 1.3. Продуктова стратегія – що саме ми продаємо, в якому форматі та з якою цінністю. 1.4. Стратегія позиціювання – для кого ми є найкращим вибором, відносно яких альтернатив і за рахунок якої цінності. 1.5. Цінова стратегія – де наша маржа, як монетизується цінність, яка логіка пакетів і знижок. 1.6. Go-to-Market strategy – збирає докупи продукт, аудиторію, ціну, позиціювання, канали і продажі в одну модель комерціалізації. Потрібна для нового продукту, нового ринку або нового сегменту. 2. Комерційні Тут зібрані стратегії, які мають сенс тоді, коли у нас вже є база: зрозумілий продукт, пріоритетні сегменти і логіка виходу на ринок. 2.1. Маркетингова стратегія – як ми керуємо попитом, повідомленнями та каналами у межах обраної GTM-логіки. 2.2. Стратегія продажів – як ми закриваємо угоди. 2.3. Канальна стратегія – особливо критично для виробництва, дистрибуції, FMCG, hardware і ритейлу, але в B2B теж часто визначає економіку росту. 3. Брендові 3.1. Бренд-стратегія – відповідає за довгострокову рамку бренду: ідентичність, асоціації, роль бренду та систему відмінності. 3.2. Комунікаційна стратегія – що, кому, де, яким голосом і в якій послідовності ми говоримо. 3.3. Контент-стратегія – в ідеалі робиться як частина маркетингової і бренд-стратегії, окремий документ має сенс лише коли контент – самостійний двигун зростання або медіапродукт. 4. Операційні 4.1. Customer experience (CX) strategy – як компанія проєктує і покращує досвід клієнта на всіх ключових точках контакту. 4.2. Дизайн-стратегія – часто працює як візуальна та функціональна частина бренд-, продуктової або CX-стратегії. 4.3. HR-стратегія – стає критичною, коли модель росту залежить від найму, розвитку та утримання команди. 4.4. Організаційна стратегія – як розподілені ролі, повноваження, правила прийняття рішень і механіка виконання. А тепер – логіка зборки, де ранні рішення задають рамку для наступних (для стартапів та виходу на нові ринки частина цих рішень збирається паралельно): бізнес-стратегія → сегментація → продукт → позиціювання → ціна → GTM → маркетинг → продажі/канали → бренд → комунікації → CX/дизайн → HR/організація Бо якщо у тебе не визначена аудиторія – комунікація буде "для всіх" (що значить – для нікого). Немає робочого GTM – маркетинг та продажі будуть постійно звинувачувати один одного. Немає операційної моделі – масштабування тільки погіршить внутрішні проблеми. Тож підсумую – зовсім не кожна стратегія, яку можна тобі продати, потрібна твоєму бізнесу просто зараз. Ну і варто підкреслити, що далеко не все, що називають стратегією, є стратегією. Інколи це просто план, редакційний календар, набір правил, список ініціатив тощо. Стратегія – узгоджений набір виборів, що дає шанс виграти на обраному полі. Вона відповідає щонайменше на ці питання: 1. Яку ключову проблему або обмеження ми розв’язуємо? 2. Де ми граємо? 3. Як саме збираємось виграти? 4. Від чого свідомо відмовляємось? Тому перед тим як купувати стратегію, варто зрозуміти, де саме проблема: у моделі бізнесу, у виході на ринок чи у виконанні. Бо різні типи проблем вимагають різних типів рішень.

AI-війна почалась: OpenAI, Google і Anthropic проти Китаю Чергові найсвіжіші технологічні новини минулого тижня в подкасті "Це по роботі" – вже у твоєму девайсі. В цьому спринті: 00:03:26 — ШІ бреше і прикриває інші моделі 00:08:22 — Голодні ігри за токени 00:12:50 — Нова українська соцмережа YEDNÁ 00:21:23 — ШІ вбиває Microsoft, чи Microsoft вбиває ШІ? 00:29:54 — AI-війна: OpenAI, Google та Anthropic об’єднуються 00:34:41 — Netflix і модель VOID для редагування контенту 00:38:13 — 4-денний робочий тиждень і податки на роботів від OpenAI 00:47:50 — Чому не варто сліпо довіряти ШІ-відповідям Google 00:54:24 — Gen Z і відносини з ChatGPT Дивитися чи слухати: 🖥 YouTube 👍 Apple Podcasts 🌐 Spotify

⌘280. Коли власнику час перестати бути головним маркетологом Мій досвід роботи з різними українськими бізнесами протягом останніх 4 років дає можливість бачити патерни, як гарні так і не дуже. Одним з таких "не дуже" є ситуація, коли у компанії є маркетолог (чи, навіть, ціла маркетингова команда), але Головним Маркетологом все одно залишається власник. Чи це катастрофа для бізнесу? Насправді, не завжди. Якщо бізнес знаходиться на своєму початковому етапі – це абсолютно нормально, навіть дуже добре. Засновник майже завжди найкраще за всіх знає продукт, клієнтів, їхній біль, економіку, конкурентів та причини, через які взагалі зʼявився цей бізнес. Було б дивно, якби він взагалі не впливав на маркетинг. Проблема починається в той момент, коли вплив перетворюється на ручне керування. Коли без власника не можна затвердити офер, запустити рекламу, опублікувати пост, змінити лендинг, обрати підрядника чи просто дійти висновку, що гіпотеза не спрацювала. Формально маркетинг у компанії є, але фактично ж є кілька помічників, які готують шматки роботи на погодження одній людині. Виглядає це приблизно так: – Як справи з задачею по запуску нової послуги? – Ми вже підготували посадкову. – І де вона? – Чекаємо, поки власник подивиться. – А рекламу вже запустили? – Ні, бо раптом йому не сподобається заголовок. – А іншу гіпотезу тестуєте? – Теж ні, бо спочатку треба заапрувити цю. І ось тут компанія потрапляє в дуже неприємну пастку. Власнику здається, що він постійно контролює якість. Насправді ж він стає вузькою горловиною всього процесу. Маркетинг сповільнюється, команда звикає не приймати рішень самостійно і не брати на себе відповідальність, а будь-яка ініціатива починає закінчується в черзі на погодження. А найгірше навіть не це. Найгірше, що бізнес поступово втрачає можливість будувати систему. Бо система – коли рішення приймаються без тебе, але в рамках визначених тобою правил. Якщо без власника нічого не рухається, то це просто ручний режим керування. Як же ж зрозуміти, що пора відпускати? 1. Коли команда приходить до тебе не з висновками, а з питаннями на кожному кроці. "Який офер нам взагалі писати?" замість "ми протестували три офери – ось результати". "А кого нам обрати?" замість "ось два варіанти підрядника, рекомендуємо цього". Якщо люди приносять не рішення, а лише запити на рішення, значить ти виховав не функцію, а залежність від себе. 2. Коли витрачаєш час не на бізнес, а на маркетингову дрібноту. Якщо власник більшу частину тижня обирає формулювання в банерах, править тексти в розсилці та думає, якого кольору зробити кнопку, то у компанії, ну, немає проблем з кнопкою. Маємо проблему з ролями. 3. Коли маркетинг починає програвати не через нестачу грошей чи ідей, а через швидкість. На конкурентному ринку (а зараз майже всі ринки такі) дуже багато виграється не стільки геніальністю, скільки темпом. Хто швидше тестує, швидше вчиться, швидше відмовляється від непрацюючого, той і забирає результат. І ні, перестати бути головним маркетологом не означає повністю вийти з процесу. Власник все ще повинен впливати на маркетинг. Але на іншому рівні. Його задача задати вектор: для кого працює бізнес, де ми хочемо рости, яка у нас економіка, який у нас продукт, які компроміси для нас прийнятні, а які ні. Тобто не писати оголошення самому, а визначати, що саме ми взагалі хочемо сказати ринку і навіщо. Власник має бути не головним маркетологом, а головним замовником маркетингу. Якщо ж твоя команда не може тиждень прожити без твоїх погоджень, то проблема не в тому, що тобі доводиться допомагати. Проблема в тому, що ти побудував маркетинг навколо себе, а не навколо бізнесу. А така конструкція ніколи довго не працює. #менеджмент @chumandriy

Обираємо назву для української LLM, майбутнє та безсмертя Чергові найсвіжіші технологічні новини минулого тижня в подкасті "Це по роботі" – вже у твоєму девайсі. В цьому спринті: 01:58 — В Україні обирають назву для національного ШІ 05:59 — Claude отримує контроль над комп’ютером 16:53 — CEO Nvidia пояснив, чому бюджет на токени для обчислень зараз важливіший за досвід 24:11 — Zoom-зустрічі перетворюють на подкасти за допомогою ШІ 27:01 — Китай фінансує тисячі ШІ-компаній без працівників 32:36 — Blue Origin планує винести датацентри в космос 41:44 — Роботи навчилися збирати помідори та працювати у McDonald’s 45:24 — Вчені заморозили мозок і змогли повністю відновити його роботу Дивитися чи слухати: 🖥 YouTube 👍 Apple Podcasts

Як відомо, всі ми, люди з синдромом самозванця, недостатньо стараємось. А якщо помножити це на непоборний перфекціонізм, то можна взагалі зʼїхати з глузду та перейти в режим "краще я нічого не буду робити, бо що б я не зробив, воно буде не ідеальним, поганим та нікому не потрібним". Впізнав себе? Об'єднаймося у samozvanci gang, побачимо скільки нас! Тож для того, щоб щось робити, створювати, існувати – я вигадав для себе челенджі. Писати не "в стіл" а в соцмережі та цей телеграм-канал, де будь-хто може прокоментувати та оцінити. Виступати не для своєї команди, а публічно перед десятками (а інколи й сотнями) абсолютно незнайомих людей. Анонсувати великі проєкти та ставити амбітні плани, на кшталт запуску агенції BASE чи курсу Маркетологія. Сенс цих челенджів саме в тому, що в якийсь момент, після того, як ти натиснув enter, у тебе вже нема шляху назад. Ти самозванець, ти робиш недостатньо якісно та неідеально. Але ти робиш. Дофамін тут видають (або не видають) люди, які споживають цей контент. Лайки, шери, коментарі, згадки, довіра – все це і є паливом, на якому працюємо ми, самозванці. Інколи навіть пробігає думка "а може це комусь насправді потрібно". Повертаючись до челенджів, вся ця рефлексія в літерах викликана нещодавньою подією – інформацією про те, що мій курс "Маркетологія" вирішило підтримати Міністерство економіки України. Це прикольно та приємно. Але ж і ще більший рівень відповідальності за челендж. Сподіваюсь, не підведу.

Як прискорити комуніста та навіщо Україні свій ChatGPT Чергові найсвіжіші технологічні новини минулого тижня в подкасті "Це по роботі" – вже у твоєму девайсі. В цьому спринті: 01:56 — Авторське право не належить ШІ? 07:58 — Муха в матриці 12:34 — Український ChatGPT 23:11 — Екзоскелет із додатковими ногами 27:06 — Ребрендинг GoIT у BetterED 33:39 — Суд Anthropic проти Трампа 39:28 — NASA змінило орбіту астероїда 43:25 — Meta та OpenAI скуповують ШІ-стартапи 46:59 — Земля нагрівається рекордними темпами Дивитися чи слухати: 🖥 YouTube 👍 Apple Podcasts

⌘279. Чому стратегічні цілі буксують без gap-аналізу Скільки разів ти чув на стратегічних сесіях (або говорив сам) фразу типу "наступного року маємо вирости вдвічі"? Звучить круто та солідно. Всі погоджуються, кивають, цілі заносяться в OKR та зʼявляється відчуття, що напрямок визначено. От тільки проблема в тому, що сам факт записаної цілі ще нічого не змінює. Сюрприз? Сюрприз. Якщо ми продовжуємо працювати з тими самими людьми, процесами, продуктом, цінами, конверсіями та пропускною здатністю – результат не зміниться. Так, якщо росте ринок та ми маємо PMF, то можемо отримати органічний ріст. Але в гіршому випадку отримаємо просто тупцювання на місці. Цілі без змін у системі швидко перетворюються на корпоративний булшіт. Ось тут нам знадобиться gap-аналіз. Gap – це розрив між бажаним результатом і тим результатом, куди тебе реально приведе інерція. По суті це дуже тверезий спосіб подивитися на план і прибрати з нього зайвий оптимізм. У BASE ми дивимося на це в чотири кроки: 1. Точка А Де ти зараз і куди прийдеш, якщо нічого суттєво не змінювати? Тут потрібні сухі цифри: виручка, маржа, конверсії, LTV, середній чек, пропускна здатність команди, обмеження у виробництві чи продажах. 2. Точка B Куди ти хочеш прийти? Ціль обовʼязково має бути оцифрована. Наприклад, вийти на $100К MRR, скоротити CAC на 20% або підписувати 10 enterprise-клієнтів на місяць. Формулювання "зрости вдвічі" для роботи не підходить. 3. Вимірювання розриву Ось тут і починається найкорисніше. Ти бачиш, що між поточною траєкторією і ціллю лежить не абстрактна мрія, а конкретний дефіцит. Наприклад, тобі бракує $40К MRR, ще двох сейлзів, вищої конверсії з demo в deal, нового каналу залучення або іншої моделі ціноутворення. В цей момент стратегія стає управлінською задачею. 4. Міст Тепер можна поговорити про дії. Які саме зміни закривають розрив? Потрібен новий офер? Інший ICP? Перебудова воронки? Найм? Автоматизація? Перегляд цін? Новий керівник напряму? В цьому і є цінність gap-аналізу. Він не дає готову відповідь, "що саме робити завтра", він дає значно важливіше – розуміння, що саме має змінитися в системі, щоб ціль взагалі стала досяжною. І це – неприємна частина планування, особливо для власника та керівників. Побачити розрив – означає визнати, що поточна модель не витягує бажаний результат. Одним натхненням тут не розібратися, потрібні додаткові ресурси, чіткі пріоритети, компроміси та неприємні рішення. Але я і пишу все це тільки для того, щоб в черговий раз підкреслити – глобальні плани без змін в операційці ніколи не працюють. Gap-аналіз допомагає повернути стратегію до реальності. Іноді саме цього їй найбільше бракує. #менеджмент @chumandriy

Новий Netpeak Буквально в минулу пʼятницю на інтервʼю мене спитали про найважливіший софт-скіл для маркетолога. В мене є цілий урок про це і там цих скілів зібрано аж 23 штуки. Але, якщо казати компактно, то я вважаю, що головне для сучасного спеціаліста, та і в цілому для сучасної людини – надивленість та допитливість. Годувати свій мозок новими досвідами, книгами, фільмами, музикою, серіалами, подкастами, іграми, чим завгодно. Якісним, але дуже дуже різним. Тож я обожнюю всякі редизайни. Намагаюсь часто оновлювати софт на всіх присторях, дивитися анонси та презентації найактуальніших хард та софт новинок тощо. Раніше цього року я редизайннув свій курс "Маркетологія", пізніше анонсую редизайн подкасту, а сьогодні час оновлення у Netpeak. Netpeak – те, з чого почався мій шлях в маркетингу ще 19 років назад. За цей час я особисто був причетний до 3 редизайнів – з циркумфлекса, через negative space до трикутника, який найбільше знайомий всім, хто знає наш бренд. Цього разу ми пішли далі – вивели лого в трьохвимірний світ та подивилися на ньгого зверху. Тепер Netpeak – marketing partner. Тепер те, ким ми є, нарешті збігатиметься з тим, як нас бачить ринок. Ми вже давно не про діджитал – ми про партнерство, відповідальність та масштабування. За підсумками 2025 року, Netpeak продемонстрував загальне зростання +21% рік до року в усіх регіонах та сегментах, де компанія представлена (Європа, Центральна Азія, Близький Схід, США та Австралія). Розширилась мережа глобальних партнерств та сертифікацій з лідерами індустрій Google, Meta, Microsoft Advertising, Amazon, TikTok, Teikametrics, Levanta, Apple та інші. Тож дякую Spiilka за розробку нової візуальної системи та всій команді топів, які брали участь в цій непростій задачі – це сміливо, цікаво та свіжо. Ось він, оновлений Netpeak

Дупотріанці, OpenClaw, Claude Code та штучні мізки Чергові найсвіжіші технологічні новини минулого тижня в подкасті "Це по роботі" – вже в твоєму девайсі. В цьому спринті: 01:43 — OpenClaw, Цукерберг та OpenAI 11:21 — Робот STAR1 готує пельмені 17:35 — Claude Code та падіння IBM 22:51 — 7 000 пилососів підглядають за нами 27:32 — Відеокарти та оперативка замість золота 32:15 — Чи зникнуть програмісти до 2026? 38:10 — Собака створює ігри через ШІ 41:39 — Міні-мозок у лабораторії 45:38 — Що Grok пропонує пхати в дупу Дивитися чи слухати: 🖥 YouTube 👍 Apple Podcasts

⌘278. Навіщо потрібна Customer Journey Map Коли ти дивишся на продажі через класичну воронку, все виглядає чисто й ідеально: був трафік, заявки, покупки, видно конверсії між кроками. Це чудово працює для контролю цифр. Але часто проблема полягає в іншому: жива людина робить паузи, відволікається, повертається, перевіряє альтернативи, читає відгуки, питає знайомих, по дорозі йде до конкурентів і (можливо) знову повертається. Воронка показує, де впали конверсії, але ніколи не пояснить, що саме змінило рішення клієнта в конкретній точці контакту. CJM і воронка працюють у парі: – Воронка показує нам "де" і "скільки". – CJM пояснює "чому саме": який там блок, який ризик тощо. В ідеалі ми беремо цифри з воронки, а причини зCJM. Але CJM не магічна пігулка, яка сама щось там знаходить. Вона лише змушує зібрати факти, прибити їх до етапів, а потім прийняти (неприємне) рішення: що ми лагодимо просто зараз, а що поки ні. Як це виглядає Уявімо Олега, який зранку прокидається з дискомфортом у спині. Тригер спрацював, але жодних брендів для рішення проблеми у нього ще немає. 1. Пошук – що з цим робити? Конкуренція йде не між брендами, а між рішеннями: частина людей йде в гілку "матрац", хтось шукає фізіотерапевта, а хтось гуглить ергономічне крісло. Наш Олег обирає гілку "сон" і гуглить огляди. На цьому етапі правило просте: якщо тебе немає в тих точках, де він збирає картину світу – ти навіть не вийшов на поле. 2. Вибір та петлі – Олег звужує вибір. Він порівнює офери, доставку, шукає негативні відгуки. Тут починаються петлі: пішов на сайт → повернувся до огляду → пішов читати "що пишуть про просідання матрацу" → знову на сайт. У одного бренду є зрозуміле зняття ризику ("тест 30 днів"), у іншого – стіна дрібного тексту і незрозуміло, як повернути товар, якщо він виявиться твердим. 3. Покупка – рішення майже прийняте, але саме тут найлегше втратити клієнта. Складний чек-аут, зайві поля, зависання сторінки, тощо. Олег хоче оплатити частинами, бо чек відчутний. Якщо оплата не проходить або викликає підозру, він не буде "думати ще раз". Він просто закриє вкладку. 4. Використання – матрац приїхав, тут тестуються всі наші обіцянки. У Олега сон стає кращим, спина відпускає. Якщо через тиждень йому приходить короткий, людяний лист "як доглядати" і "куди писати, якщо щось не так" – це не робить дива, але різко знижує тривожність і закріплює відчуття адекватного сервісу. 5. Відтік або лояльність – фінальний тест сервісу. В більшості випадків відтік виглядає тихо: не повернувся, просто пішов. Інколи людина стає адвокатом і кидає лінк колезі. Або залишає неприємний відгук. Це все різні наслідки одного й того самого: досвіду на попередніх етапах. Як будувати карту Дані завжди беремо з реального життя: веб-аналітики, пошукових запитів, записів дзвінків і чатів, причин програшу угод, інтерв’ю тощо. Наприклад, в інтерв’ю ми не питаємо ванільне "чи вам сподобалось?". Ми питаємо: – Що саме вас загальмувало перед покупкою? – Що ви робили за 5 хвилин до того, як зайти на сайт? – В який момент з’явився сумнів і чому? Головне правило побудови карти: Одна CJM = один сегмент (ICP) + один продукт. Інакше ти змішаєш докупи різні мотиви та ризики, а на виході отримаєш "середню температуру по лікарні". Структура карти По горизонталі – етапи рішення. По вертикалі – шари: ціль клієнта, дії, точки дотику, питання в голові, емоції, бар’єри, ідеї покращення. Що робити після карти Не намагайся полагодити все й одразу. Шукай найкритичніші точки, пріоритезуючи їх через 3 фільтри: 1. Impact: скільки грошей втрачаємо? 2. Frequency: скільки клієнтів стикається з проблемою? 3. Effort: скільки часу і грошей коштує виправлення? Далі беремо те, що дасть найбільший ефект за найближчий місяць, і вирішуємо конкретну проблему. Клієнту абсолютно байдуже, як у тебе названі статуси в CRM чи які у вас там KPI відділу. Йому важливо, щоб його шлях був зрозумілим, без зайвих ризиків і без дурних затримок. CJM потрібна саме для цього: знайти, де блокується рішення та прибрати ту основну причину, яка найбільше заважає продавати. #маркетологія @chumandriy

Секс і народження дітей у космосі та бабл-ті за $36 млн Наш регулярний тижневий спринт, про ШІ, Alibaba, Київстар, Ілона Маска, Amazon та космос – вже у твоєму девайсі. В цьому спринті: 02:01 — ШІ оцінює майбутню зарплату по фото 07:40 — Чому Alibaba Qwen №1 у Китаї 13:29 — Київстар купив Tabletki.ua та угоди HOLYWATER 22:45 — Криза співзасновників у xAI та до чого тут Ілон Маск 27:19 — ШІ в медицині: користь чи ризик? Розбираємо 36:22 — Вигорання фанатів ШІ, чим він шкодить 40:59 — Секс у космосі: усі подробиці 45:25 — Amazon і маркетплейс для ШІ Дивитися чи слухати: 🖥 YouTube 👍 Apple Podcasts

⌘277. Інфраструктура як ризик Для того, щоб наша аналітика давала результат, ми не будуємо дашборди до тих пір, поки не маємо надійного потоку даних. Відповідно, в першу чергу нам треба запевнити себе (та всіх навколо), що дані в усьому ланцюжку – коректні. І нас цікавить саме весь ланцюжок – від рекламних кабінетів до Google Analytics, далі до CRM, в CRM від лідів до угод, потім – оплати та надходження грошей, в кінці – до PnL та валового прибутку. Спойлер: буквально на будь-якому з цих переходів можуть (і будуть) відбуватися втрати чи викривлення даних. Щоб мінімізувати шкоду для бізнесу, ми вводимо розуміння “контрольного тоталу”. Це сума чогось, яка існує в двох (чи більше) етапах проходу наших даних і може використовуватись для звірки. Якщо контрольний тотал співпадає – все працює правильно. Якщо ні, вводимо допустимий відсоток відхилення, після чого починаємо шукати та виправляти проблему. Набір контрольних тоталів фіксується під кожний конкретний бізнес окремо та, в залежності від зрілості та ніші, може містити і проміжні стадії (співвідношення MQL/SQL, оплату/інвойси, маржу по продукту). Для загального розуміння наведу базовий набір тоталів, який підійде більшості бізнесів: 1. Витрати (Spend) 2. Кліки (Clicks) 3. Сесії (Sessions) 4. Ліди (Leads) 5. Угоди (Deals) 6. Виручка (Revenue) 7. Повернення (Refunds) 8. Валовий прибуток (Gross Profit) Цей набір, разом із допустимим відхіленням (умовно, ми кажемо, що готові жити з відхиленням не більше, ніж 5%), фіксується як стандарт компанії. Приклади звірки контрольних тоталів: – Витрати в рекламних кабінетах мають збігатися з витратами у зведеному звіті. – Виручка в CRM звіряється з банком і бухгалтерією за узгодженими правилами визнання та датою (враховуючи інвойси, часткові оплати, акти). По суті, звірка контрольних тоталів – наша сигналізація. Це швидка перевірка на рівні "все/нічого". Ми дивимось тільки на фінальні суми, щоб зрозуміти, чи можна вірити звіту в цілому. Не плутай звірку тоталів зі звіркою даних, бо це вже інша штука – процедура пошуку причини. Там ми вже ліземо всередину даних, щоб зрозуміти, чому вони не зійшлися і чи допустима ця розбіжність. Звірка даних відбувається через порівняння ключових пар між різними джерелами. Якщо на рівні контрольних тоталів ми відповідаємо на питання “чи цифри збігаються?”, щоб зрозуміти – йдемо далі до звіту чи ні, то на рівні звірки даних наше питання вже “чому цифри різні і де саме дірка?”. Тобто, ми йдемо з рівню “макро” (у тоталах ми дивимось тільки суми) до рівню “мікро” (де можемо дивитись вже конкретні розрізи, дні, ID тощо). Приклад звірки даних по ключових парах між джерелами: – Рекламні кабінети і GA4: кліки і сесії. – GA4 і CRM: подія ліда (generate_lead або інший маркер) і нові ліди. Як і з тоталами, поріг розбіжності задається на старті та фіксується. Його не переграють після отримання результатів. Цей поріг і допуски зберігаються окремо для кожної пари джерел (Ads-GA4, GA4-CRM) і для кожного типу трафіку. Якщо розбіжність вища за норму – ми одразу ставимо на паузу всі рішення. Ця пауза стоїть допоки не знайдено місце втрати даних. Цей текст – частина уроку "Глибока аналітика" з мого (ще не опублікованого) 4-го модуля безоплатного курсу по системному маркетингу "Маркетологія". #маркетологія @chumandriy