Храм поезії (🖤)

Запрошую на презентацію моєї нової збірки «ДВРЗ» у жанрі поезія нонфікшн видавництва Нога в дуже цікаве місце — Павільйон культури (ВДНГ) 6 червня о 16:00 (субота) за підтримки Київського ярмарку мистецької книги. Це буде другий такий ярмарок з публічними заходами: розмовами, дискусіями, презентаціями, відкритими читаннями, музичною програмою, художньою експозицією та безліччю яскравих книжкових видань. Вхід вільний!🩷 Ще додам, що це мій улюблений павільйон, він же Павільйон 13, найфутуристичніший з усіх павільйонів: чорний, бо колишній «Вугільна промисловість», з велетенськими «алмазними» вікнами від землі до стелі і ліфтом, що імітує спуск у шахту, а зараз там проходять такі цікаві мистецькі ініціативи. Приходьте, там точно буде на що подивитись)

Гребнем гербарій вичісує сутінки – Темні перлини розквітлих часів, Куцими стеблами, жилами куцими Зорі вичавлює в сріберний сік. Вкраплює камери камерних висловів, Близько-далеко – склепіння богів. Грім намистинами небо нанизує, Небо – проталину двох берегів. Розвечори, розгорни, оголи його, Темне напилення розворуши, До піднебіння здіймися відлигою, В неба воно – де ведмежі ковші. Родимки-зорі на витканих сходинках Ніжно ховають розгладжений шовк. У візерунках нічного художника Квіти закутують давнішній шов. Там, де живиця від світла потріскалась, Відблиск бурштину коріння зміцнив, Жовтий гербарій прозорою вісткою Охороняє фіалкові сни. Оксана Мовчан червень 2026

Вона говорить із ним, і лише тоді абсолютно щаслива. Пише йому: "Гляди, у мене нова футболка!" Пише йому: "Купила сьогодні дві жовті сливи – собі і тобі. Бачиш, вони навіть на вигляд солодкі..." "Набила твоє тату. Тепер у нас це тату спільне. Мама твоя заплакала. Усе якось не дуже... То нічого, я все одно ж у тебе хронічно сильна, перманентно смілива і безапеляційно мужня". Пише йому: "Сьогодні міняли лічильник води. Цього разу поставили рівно. Аж незвично..." Пише йому: "Малий сьогодні чхнув, як ти – один в один! А ти мовчиш 18 мільйонів 449 тисяч секунд. Майже вічно". Пише йому: "Рулета спекла. Чекали тебе на Покрову. Сливи в тім році померзли. Але ти й так любиш вишні. То я тобі вишневий спечу. Вишні цей год чорні, як кров". Пише йому. Пише йому. Пише йому. Пише. Пише... Кольорові негативи #ольга_криштопа

📢 Спільното, потрібна ваша допомога! Багато військових навіть не знають, що через ДрукАрмію можуть безкоштовно отримати вироби для складання акумуляторних батарей: 🔹 зажими для зварювання акумуляторів 🔹 холдери для акумуляторів 🔹 спейсери (сепаратори) для акумуляторів 🔹 та інші необхідні комплектуючі Не потрібно купувати подібні речі на маркетплейсах за шалені гроші — ми можемо надати їх безкоштовно для потреб підрозділів. https://drukarmy.org.ua ⚠️Максимальний репост! Допоможіть донести цю інформацію до військових, які збирають батареї для своїх задач. Не дамо ошукати наших захисників!

І доми відрощують зябра, щоби жити в ріці. Там все буде так само: церковця, площа і вулиці. І на Трійцю люди так само у церкві туляться, і священник стоїть перед ними із хрестом у руці. Наша вічна ріка – вона заховає нас від орди та пожежі, від прокляття пекучого. Забере із собою пташині гнізда на кручах, теплі лігва звірині, намиста прадавніх назв. Як м'язиста долоня, нас накриває вода. З цього буде пісня – хтось нині плаче її. І кривава повня над чорним нуртом стоїть. І реве при дні налякана череда. Катерина Калитко

Швидка лотерейка Розігрується сухпай. Лот наданий Максимом Чурковим Умови: - всього 40 номерів. 1 номер=40 грн - пишете в коменти до цього допису номери, які забираєте, я підтверджую і після цього робите донат - розіграш проведу, коли розберуть всі номери Пігнали! https://send.monobank.ua/jar/8hQq6sUvLc

Це ж бо - ніж по живому. Навіщо ти так? Навіщо ти... Ніч міліє, як вена. Ми порізну засинаємо. Я з тобою могла б - що ялиця - рости і вищати. А без тебе(от бачиш):гріш ламаний - не ціна моя. Та й не відаю, Боже, за що мені (бо ж за що мені?) цю приречену ніжність наврочено-наворожено? Раптом сталося - стала я білою і безшовною, наче стяг проти війська численного і ворожого. Та й стримлю у молитві, мов бритва - з руки. Хороший мій, свічі яблук тремтять на хвилях трави прим'ятої... Ніби мертвого птаха у формальдегіду розчині, я нестиму з собою, куди б не пішла, ім'я твоє. @aliahuliieva

Твій поцілунок став моїм причастям Схилю голову до ніг, як до вівтаря Порву свої колготки Розіб'ю ті окуляри Щоб тебе лиш блище притягнути І всю зацілувати Причасти мене моло- Ком в горлі давно зник Кайданки розлетілись як пелюстки. Цілуй мої синці Прибери кров з вуст Танцюй поки можеш рухатись. Ти — моє стихійне щастя Заспокійливе без рецепту Сонця сяйво після бурі. Світ до ніг твоїх схилю І чесно я з розуму сходжу, Бо мені тебе завжди треба

#нейравенс

сни про Крим завжди починаються однаково: спершу з'являється світло на камінні потім чуєш Азовське море і ти йдеш уздовж берега назустріч тим кого втратив наче саме повітря пам'ятає форму берега лінію пагорбів і колір води Крим сниться часто як сниться солдату дім як сниться берег як сниться світло як сниться те чому неможливо знайти заміну ніби пам'ять раз по раз повертається сюди щоб переконатися: море залишилося морем і перед світанком воно відступає в темряву залишаючи тільки вітер і запах полину здається що пам'ять має власний берег власне море і власне світло і вітер який стільки років носив над півостровом наші імена нарешті перестає чекати Валерій Пузик #валерій_пузик

🎯 Збір на НРК для розвідників 80 ОДШбр Після невеликої паузи в зборах повертаюся з новою важливою потребою. Цього разу відкриваю збір на наземний роботизований комплекс (НРК) для розвідників 80 окремої десантно-штурмової бригади. НРК допомагає виконувати завдання там, де кожен зайвий ризик може коштувати надто дорого. Він використовується для підвозу боєкомплекту, води, їжі та спорядження на позиції, евакуації поранених, а також роботи на небезпечних ділянках, де звичайна техніка не може проїхати або стає легкою ціллю для ворога. Там, де раніше доводилося відправляти людей, сьогодні частину роботи може виконувати роботизований комплекс. А це означає менше ризику та більше шансів зберегти чиєсь життя. 🎯 Ціль збору: 355 000 грн (8 000 доларів США) 💳 Банка: https://send.monobank.ua/jar/7iRP7sNFF5 Буду вдячна за кожен донат та кожне поширення. Працюємо далі. Для тих, хто щодня працює на нашу перемогу.

🌿 Еко-Літературник до Дня Захисту Довкілля Любиш читати, писати, або ж просто слухати хороші тексти? Тоді, ми з нетерпінням, чекаємо тебе на вечорі 🫶 Регламент: Поезія ‒ 3 твори Музика ‒ 2 композиції Проза ‒ 1 твір Ведучий: Андрій Буремний Коли? 🗓 05.06 ☹️ 19:00–21:30 Де? 📍 Stories Cafe вул. Костянтинівська, 20/14 Вхід за донат від 200 грн Запис артистів та слухачів: Андрій Буремний ✍️

А колись це закінчиться, знаємо, точно закінчиться, але поки що це почалося, лише почалося... Але поки весна – наша спільна заплакана спільниця – розпускає на плечі каштанів холодне волосся. Але поки про нас розказали знайомим околиці, і збирає екран наші подихи, спогади, мрії, і дорога у нас під колесами радісно молиться, і у нас є пальне, чорна кава і трохи "Марії". Так, закінчиться. Вічним нічому не бути ніколи. Можна було би плакати, тільки на це ми не згодні. Потяг вирушить знову на схід із четвертої колії, але добре, що це не сьогодні, іще не сьогодні. #ольга_криштопа

є вільні номерки, долучайтесь

Демони помсти народжуються в хрущовках, в панельках, які складаються від прильотів – Із тих, хто не хоче підставити ліву щоку, Із тих, хто не може ненáвисть тримати у плóті, Бо кількість ненависті більша за смертне тіло, Більша за згарища та клуби диму чорні. Із всього, що так нестерпно йому боліло, Формуються крила і кігті його потворні. Демон говорить до Бога. Помилуй, Боже, Я замисел Твій не знаю, і знать не можу, Але ж Ти з лиця землі моїх вбивць не зтер – Як мені з цим у серці жити тепер? Громом ревучим у небі звучать барабани, Полум’я дощ тестує терпіння межі. Хлопчик, який чудові робив ікебани, Згорів, як пелюстки горять в лісовій пожежі, Або як на вогнищах тануть сторінки книжні. Коли ж це було? Нещодавно, на тому тижні, тоді ж відспівали у храмі малих сестер. То як мені з цим у серці жити тепер? Із цвинтарем, що обростає щодня хрестами, З контуженими собаками і котами, Із воєм сирени і воєм сусідки Каті, В якої малий загинув у добробаті? Тепер я огидне, із пазурями, крилате, А що мені ще лишилося? Та нічого, Кафе, де я їв, і кав’ярня, де пив свій лате, Репбаза, метро… розтрощені… скільки, вп’яте? Тут люди говорять, що більше не вірять в Бога, Але я ще вірю, я вірю у Твоє диво, що буде в кінці все чесно і справедливо, Тому мені в рай, як мученику, не треба, не хочу я співу янголів, блага, неба, Я вже надивився на пекло, здається, доста: Дай мені бути демоном помсти просто. Не хочу я бачить світанок нової епохи, Мені би хоча би трошечки, трошки, трохи світлої, темної – пофіг, в цілому, – сили Віднести назад тим, хто з нами оце зробили, віднести їм те ж, що із нами вони зробили, аби вони так, як сусідка моя, завили, аби розмітати усе, що вони любили, Аби у них, як у мене, кровило серце… Інакше я, чесно, не знаю, навіщо все це. Сьогодні вночі за прогнозами знов тривога, Якщо я помру – знаю, що попрошу у Бога. Не пропуск до раю, не бути безплотним димом, Не стати у воїнстві Божому херувимом, мені не потрібні красиві янгольські лати, Я просто і чесно в Ньогó попрошу відплати. Хай буду я чортом галімим, убогим, лисим, Лише б повернути все горе потворам ницим, Аби у них, як у мене, кровило серце. Інакше я, чесно, не знаю, навіщо все це. t.me/SanchezKladbone #skladno

Нагадую, що у вас є чудова можливість отримати портрет від мене за вигідною ціною.💌☺️ ( Донат від 170 грн)

⚡️ Збираємо на ремонт автівки Ельки для роти розвідки 21 ОМБр 💪 До мене звернулись бійці 21 ОМБр із запитом на ремонт їх бойової машини Mitsubishi "Ельки". В процесі експлуатації в польових умовах авто зазнало значного зносу і потребує капітального ремонту двигуна, турбіни, заміни щеплення та ремонту переднього моста. Елька одна із головних машин, на якій хлопці виїжджають на завдання і вона вкрай потрібна в робочому стані. 👉 Ціль збору: 110К. Ремонт вже проводиться (в борг). Прошу вас підключитися донатами, репостами, допоміжними банками, добрим словом🫂 Насправді, будь-яка допомога вітається. 💰 Донатити сюди: Банка: https://send.monobank.ua/jar/8hQq6sUvLc Номер картки: 4874 1000 3772 8865 Paypal: veronikamovchann@gmail.com "на ремонт Ельки" 🙏 Ай нід йор хелп!!!

Історична подія, на яку чекали всі — перший нацвідбір на європейський слем 🔥 Великий шлях, що почався зі співпраці Літературної агенції OVO та LitSlamUA — і 150 заявок з усієї країни. 16 найкращих учасників та учасниць 🤩 Сцена київського Книжкового Арсеналу, на якій переміг Крим (Юлю, ми віримо, що ти розʼїбеш і Європу). Дякуємо, що були з нами. Дякуємо нашим партнерам: «Акант Київський», «Арт А» (Хмельницький), «Оголені поети» (Одеса), «Плем’я Тверде» (Львів), «Преримовані» (Київ), «Порода» (Кривий Ріг), «Сад Деформацій» (Кам’янське) та поетичній спілці Owl Hub — усім, хто допоміг обʼєднати країну під одним гаслом: «Все буде слем». Любимо вас 🫶🏻 Далі буде ще гарячіше. Фото: Олександр Ткаченко Більше фото

поетичний конкурс Роза вітрів вітаю, наші переможці: 1 місце — @sephirayne 2 місце — @Lady_Y_poetry 3 місце — Та, що говорить з тишею 3 місце — @a_ya.poetry 3 місце — @roman.myronov777 3 місце — @sun_with_saturn 3 місце — @sun_with_saturn 3 місце — Анатолій Касперський судили Mitchy та Олександр результати вірші #конкурс #поезія #вірші #храм

Вхопи її за капелюху! Швидче! Бо пудра розповзається бліда, Маскує у шляхетність красий відчай Відтінками пісочних сповідань. Віспини – круглі пластирі на скронях – Подряпини приховують грибні, Обірваними стрічками у жовтні Чіпляються за кінчики брехні. Я побачив її серед хащів у лісі величному. Аманіта мускарія – мускус оманливих спор. Мускарин в поведінці, в очах – ореоли чутливості. Мус зі смутком. Смугаста кутикула. Ніж. Мухомор. Мушу, мушу поранити здобич безгрішну – знедолити. Нерухома зворушлива постать – грибниця свята. Затягнула у пастку міцелієм, звабила поглядом. Гостре лезо навскіс – і в обіймах навіки відтак. Вхопи її, вдягни в червону сукню! Серпанком танго. Розчинився ґрунт. Провалююсь, лише краси відлуння У голій правді, саморідній. В ню. Гірка на смак. До тіла доторкнувся. Нове створіння невиразних барв У танці зла тенетником отруйним Сплітає чорний траурний рукав. Оксана Мовчан @sarahwatsonrhymes Вірш на 3й тур ВМ7. P.s. Завданням було написати грибний вірш за однією з чотирьох картин. Я обрала картину Валентини Мартинюк «Ню».

Вірш-засновник марафону «Вино надихає»🍷 Не надихає навіть дороге вино. На роздоріжжі зараз «до» чи «після». Без домішок смакую і давно Спостерігаю за пожовклим листям. І вже на скронях в‘ється сивина, Пальці безбарвні цокотять по буквах. Знов залишаюсь сам на сам – одна. Тривожать уночі порожні дивні звуки. А дотепер здавалось, що пусте, Всі дотики, слова, забуті часом люди, Але образа в серці все росте І знов лунає голос звідусюди. Не пишеться і майже не до сну, І в тому, знаю, лиш моя значна провина, До ранку, може, все ж наздожену, Без домішок смакуючи безсило… Ольга Ритик #винонадихає