Зейгарнік Ефект
Kanalga Telegram’da o‘tish
Культура, що зникає швидше ніж з’являється, але саме тому залишається у пам’яті назавжди. Відібрана культура України та світу. Канал народився у Харкові (Залізобетон!). По всім питанням @igorheid
Ko'proq ko'rsatish2 516
Obunachilar
+124 soatlar
-37 kun
-1630 kun
Ma'lumot yuklanmoqda...
O'xshash kanallar
Taglar buluti
Kirish va chiqish esdaliklari
---
---
---
---
---
---
Obunachilarni jalb qilish
Oktabr '26Okt '26
Oktabr '26
+4
0 kanalda
Sentabr '26
+29
1 kanalda
Get PRO
Avgust '26
+42
1 kanalda
Get PRO
Iyul '26
+49
0 kanalda
Get PRO
Iyun '26
+18
2 kanalda
Get PRO
May '26
+9
2 kanalda
Get PRO
Aprel '26
+21
2 kanalda
Get PRO
Mart '26
+50
0 kanalda
Get PRO
Fevral '26
+16
1 kanalda
Get PRO
Yanvar '26
+21
2 kanalda
Get PRO
Dekabr '25
+21
2 kanalda
Get PRO
Noyabr '25
+26
1 kanalda
Get PRO
Oktabr '25
+15
0 kanalda
Get PRO
Sentabr '25
+11
1 kanalda
Get PRO
Avgust '25
+15
2 kanalda
Get PRO
Iyul '25
+10
0 kanalda
Get PRO
Iyun '25
+20
2 kanalda
Get PRO
May '25
+35
5 kanalda
Get PRO
Aprel '25
+17
2 kanalda
Get PRO
Mart '25
+18
5 kanalda
Get PRO
Fevral '25
+33
5 kanalda
Get PRO
Yanvar '25
+38
5 kanalda
Get PRO
Dekabr '24
+40
8 kanalda
Get PRO
Noyabr '24
+57
4 kanalda
Get PRO
Oktabr '24
+54
7 kanalda
Get PRO
Sentabr '24
+35
2 kanalda
Get PRO
Avgust '24
+44
5 kanalda
Get PRO
Iyul '24
+45
3 kanalda
Get PRO
Iyun '24
+35
7 kanalda
Get PRO
May '24
+32
3 kanalda
Get PRO
Aprel '24
+34
3 kanalda
Get PRO
Mart '24
+24
3 kanalda
Get PRO
Fevral '24
+30
1 kanalda
Get PRO
Yanvar '24
+42
4 kanalda
Get PRO
Dekabr '23
+69
8 kanalda
Get PRO
Noyabr '23
+72
6 kanalda
Get PRO
Oktabr '23
+60
7 kanalda
Get PRO
Sentabr '23
+119
0 kanalda
Get PRO
Avgust '23
+117
0 kanalda
Get PRO
Iyul '23
+79
0 kanalda
Get PRO
Iyun '23
+71
0 kanalda
Get PRO
May '23
+55
0 kanalda
Get PRO
Aprel '23
+113
0 kanalda
Get PRO
Mart '23
+70
0 kanalda
Get PRO
Fevral '23
+52
0 kanalda
Get PRO
Yanvar '23
+193
0 kanalda
Get PRO
Dekabr '22
+277
0 kanalda
Get PRO
Noyabr '22
+179
0 kanalda
Get PRO
Oktabr '22
+40
0 kanalda
Get PRO
Sentabr '22
+35
0 kanalda
Get PRO
Avgust '22
+38
0 kanalda
Get PRO
Iyul '22
+28
0 kanalda
Get PRO
Iyun '22
+26
0 kanalda
Get PRO
May '22
+19
0 kanalda
Get PRO
Aprel '22
+41
0 kanalda
Get PRO
Mart '22
+42
0 kanalda
Get PRO
Fevral '22
+45
0 kanalda
Get PRO
Yanvar '22
+62
0 kanalda
Get PRO
Dekabr '21
+73
0 kanalda
Get PRO
Noyabr '21
+72
0 kanalda
Get PRO
Oktabr '21
+282
0 kanalda
Get PRO
Sentabr '21
+74
0 kanalda
Get PRO
Avgust '21
+54
0 kanalda
Get PRO
Iyul '21
+53
0 kanalda
Get PRO
Iyun '21
+35
0 kanalda
Get PRO
May '21
+35
0 kanalda
Get PRO
Aprel '21
+34
0 kanalda
Get PRO
Mart '21
+58
0 kanalda
Get PRO
Fevral '21
+352
0 kanalda
Get PRO
Yanvar '21
+40
0 kanalda
Get PRO
Dekabr '20
+1 038
0 kanalda
| Sana | Obunachilarni jalb qilish | Esdaliklar | Kanallar | |
| 04 Oktabr | 0 | |||
| 03 Oktabr | +2 | |||
| 02 Oktabr | +1 | |||
| 01 Oktabr | +1 |
Kanal postlari
Repost from УП. Культура
До дня народження композитора Валентина Сильвестрова випустили вінілову платівку
Платівку видав український лейбл Kyiv Dispatch у день народження Сильвестрова.
Піаніст Євген Громов виконує фортепіанну музику композитора. За словами творців релізу, альбом став продовженням роботи Громова з музикою Сильвестрова під час повномасштабної війни.
Зазначається, що у 2022 році піаніст почав виконувати твори Валентина у порожньому музеї Ханенків у Києві. Попри обстріли, на концерти приходили слухачі.
👉Читайте на УП Культура | Instagram | Telegram|
| 2 |  Книжкова новина з харківським слідом.
#постзпредложки
У Redundant Press вийшла українською збірка есеїв Ґілберта Кіта Честертона «Фрагменти соціальних коментарів». І видавець, і перекладач книжки Гліб Науменко — харків’яни.
Це Честертон не лише як християнський апологет, а як дуже дотепний і незручний соціальний критик. Тут він сперечається про працю, власність, свободу, сім’ю, прогрес і про те, що відбувається з людиною, коли світ стає надто раціональним і надто добре все про себе пояснює.
У Честертона взагалі дивовижний талант: перевернути думку догори дриґом — і раптом виявляється, що саме так її вперше видно нормально.
Книжка вже у продажу:
https://redundant.press/ | 238 |
| 3 |  +1Оце так так | 389 |
| 4 |  "Відкритий світ" Малащука і Хімея здобув Гран-прі фестивалю Wiz-Art
У центрі роботи — український підліток, який після початку повномасштабного вторгнення був змушений залишити дім. За допомогою собаки-робота він дистанційно повертається до рідного міста.
Проєкт дуету Яреми Малащука та Романа Хімея здобув Гран-прі та нагороду Спілки кінокритиків України на 17-му Львівському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів Wiz-Art.
👉Читайте на УП Культура | Instagram | Telegram| | 366 |
| 5 |  +1🌟 Ярина Чорногуз та її перекладачі отримали французьку премію Алена Боске
Поетку й військовослужбовицю відзначили за французький переклад збірки «dasein: оборона присутності» — C’est ainsi que nous demeurons libres. Разом із Чорногуз нагородили перекладачів Еллу Євтушенко та Фредеріка Мартена.
#Франція #переклади #премії
🔖Підписатися | 👉Стати частиною Клубу Читомо | 384 |
| 6 | Хто чоловік Енн Епплбом? | 359 |
| 7 |  РОМАН ЛОПАТИНСЬКИЙ ПЕРЕМІГ В МІЖНАРОДНОМУ КОНКУРСІ ПІАНІСТІВ САНТА ЧЕСІЛІЯ
Український піаніст Роман Лопатинський (Nota Bene Chamber Group) отримав першу премію на Міжнародному конкурсі піаністів Санта Чечілія у 2026 році після фіналу, який відбувся в Casa da Música з Orquestra Sinfónica do Porto Casa da Música.
Виконання у фіналі можна подивитись тут | 389 |
| 8 |  От би бути як Жижек, намагатись вловлювати контексти.
Але тоді клікбейтні медіа та соцмережі втратять свій шарм, пропаганда втратить силу, техбро та популісти втратять владу, тож кому воно треба. | 352 |
| 9 | Вийшов трейлер документального фільму "АФТЕР 22"
#постзпредложки
"АФТЕР 22" – це хроніка покоління, яке продовжує створювати культуру в умовах війни.
Серед героїв фільму – харківське культурне ком'юніті Some People, джазова спільнота Fusion Jams, електронний музикант Si Process, діджейка та співзасновниця фестивалю Rhythm Büro Віра Логданіді, хореограф і засновник платформи "Твій Рух" Саша Вакуров, хореографка Марина Кущова, стріт-художник Rubae, медіахудожник Павло Сірко, художник по світлу Cold.altair, художник Олексій Сай, а також тату-артисти Уляна Нешева та Денис Темний.
Також у фільмі знялися Badwor7th, Туча, Антон Крамер, Михайло Заїка (гурт СКВЕР), Влада Бучко, Love Mary, танцювальні спільноти “Твій рух” та ballroom.
Під час зйомок фільму український графіті-райтер RUBAE створив лімітований авторський дизайн етикетки для культової пляшки Jägermeister, яку презентують до онлайн-премʼєри фільму, запланованої на осінь 2026 року. | 475 |
| 10 | Ревізіоністський синдром — художньо-дослідницький проєкт, який був показаний у франківській Ратуші в грудні 2021.
Дійсно вважаю, що найкращі сучасні (contemporary, модерністи були більш іноваторами) художники — передусім мислителі, бо за їх мистецтвом стоїть саме думка, яку неможливо оформити у інший спосіб. Ось приклад та опис роботи:
«Це розповідь історії N., який мешкав у Станіславові та Львові у міжвоєнний та радянський періоди. Наприкінці 1920-х та на початку 1930-х, N. в студентські часи був свідком тогочасного мистецького життя, зокрема модерністських пошуків об’єднання “artes” та Краківської групи. Вже у 1960-х ми знаходимо N. в ролі художника-оформлювача в одному з заводських клубів радянського Івано-Франківська. Також у цей період N. перебуває на обліку у міському психоневрологічному диспансері, де згодом завершується його життя.
Саме тоді N. здійснює свій єдиний внесок в історію мистецтва — за пам’яттю реконструює модерністські роботи, побачені на виставках у часи юності. Тоді ж у N. було діагностовано ревізіоністський синдром — психічний розлад, при якому носій розладу впевнений, ніби його розповідь про історичні події дійсно впливає на факти минулого і, відповідно, змінює стан речей у теперішньому часі.
За спогадами N. у 1931 в Станіславові відбулась унікальна виставка, на якій експонувались роботи представників польського та радянського українського художнього авангарду. Єдиним (відносно) вартим довіри доказом існування цієї виставки є радіопередача східноукраїнського журналіста, знайдена у харківських архівах за участі Юрія Андруховича.
Спадщину N. дослідив та організував виставку Нікіта Кадан. Умовою отримання робіт для неї від спадкоємців N. було нерозголошення його прізвища.
Впродовж грудня 2021 року 54 візуальні роботи та запис радіопередача були представлені в центральному виставковому залі Івано-Франківського краєзнавчого музею. Цей каталог є документацією не лише виставки, але й описом доробку та розповіддю життєвої історії N».
Каталог виставки Ревізіоністський синдром
Дуже рекомендую послухати аудіозапис репортажу, який харківський кореспондент Валерʼян Поліщук робить з польського Станіславова. Там і про додекафонічну музику, і про виставку, же немає Пікассо, Шагала, навіть Архипенка, але може й добре, що його немає.
Слухав кілька разів і щоразу цей запис призводить до того стану зміненої свідомості, до якої призводить гарна література. | 390 |
| 11 | Ревізіоністський синдром створений Каданом разом із Андруховичем, писав про нього кілька років тому: | 284 |
| 12 | Ревізіоністський синдром створений Каданом разом із Андруховичем, писав про нього кілька років тому | 2 |
| 13 |  Музей Тіссена-Борнемісси у Мадриді додав до колекції роботи чотирьох сучасних українських митців
До державного музейного фонду Іспанії передали роботу Open World Яреми Малащука та Романа Хімея, а також серію «Ревізіоністський синдром» Нікіти Кадана, що складається з 55 рисунків.
На умовах довгострокового депозиту музею також передадуть «Задзеркалля» Павла Макова та «Реконструйована зброя: стрибок тигра» Нікіти Кадана. | 298 |
| 14 | не Каданом єдиним))
минулого тижня написала, що збірка Національного музею Тіссен-Борнемісса поповнилася роботою художника Нікіти Кадана. Сьогодні маю вже трохи більше інформації
у коментарі нашому виданню представниця TBA21 розповіла, що, крім робіт Кадана, їхній фонд передав Національному музею Тіссен-Борнемісса роботи трьох інших українських митців
[естéт] газета — незалежне медіа про мистецтво ▪️ telegram ▪️ подкаст ▪️ facebook ▪️ instagram | 322 |
| 15 |  Оце так анонс | 475 |
| 16 | Програма Дослідницьких рекреацій Локусу
#постзпредложки
Програма відбудеться в галереї Кузня
Час: субота, 19 вересня, 14:00-19:00
Реєстрація
14:00 — Галя Вергелес. Життя, дослідження та рефлексії після захисту
Докторка мистецтв, ілюстраторка та дизайнерка вид. “Основи.” Галя Вергелес розповість про свій мистецький проєкт на здобуття ступеня ДМ "Графічна візуалізація українських казок у сучасному вертепі", у якому вона синтезувала дві традиції в арткнизі. Подискутуємо про досвід навчання за новою програмою, розгубленість, життя після захисту і дослідження концепцій з позиції науковиці-мисткині.
15:30 — Стефанія Сідорова. Епістемічний спротив в УРСР
Дослідниця Стефанія Сідорова аналізує, як в академічній філософській інфраструктурі совітської України (не) відбувався епістемічний спротив. Фахова філософська думка в УРСР мала всі передумови для того, аби запропонувати структурно нове знання, — і мала це зробити. Перевіримо гіпотезу і обговоримо, чи є докази, що це відбулося? Чи українська академічна філософія 1960-80-х років була здатна лишень обслуговувати потреби режиму?
16:30 — Руслана Москотіна. Чому триває війна: конспірологічна логіка
Аналітикиня Руслана Москотіна представить до обговорення ідею кількісного дослідження зв'язку між конспірологічним мисленням українців та підтримкою пояснень, чому війна триває. Передбачається, що люди з вищим рівнем конспірологічного мислення більш схильні підтримувати пояснення, де винним у продовженні війни є конкретний агент з чітко заявленим наміром. Дослідження дасть змогу поглянути на конспірологічне мислення як на своєрідну, внутрішньо послідовну систему пояснення світу.
18:00 — Ольга Марусин. Грушка. Танці та ігри для комеморації
Художниця, письменниця і хореографка Ольга Марусин запропонує стратегію активного памʼятання, яка створює можливість за допомогою текстових та перформативних інструментів в ігровому форматі розділити з спільнотою особисту втрату. Деякими з них Ольга поділиться на воркшопі і розповість про свій процес дослідження.
Обговоримо можливість та доречність комеморативних стратегій, які приводять тіло та памʼять в рух як альтернативу контролюючим та уніфікуючим способам пам’ятати. | 589 |
| 17 | 18 вересня
https://youtu.be/_TtkyZDLDaQ | 381 |
| 18 |  Ідея меморіального простору «Місто на лінії», Харків, 2026
Головним завданням для нас під час розроблення проєкту місця пам’яті загиблих захисників і захисниць Харківщини було створення не меморіального об’єкту як такого, а простору для спільного пам’ятання і взаємодії.
Авторами візуального рішення стали художник Михайло Алексеєнко разом з архітекторкою Ксенією Білик. В роботі над ідеєю Михайло звертався до культурного образу Харкова: конструктивізму, футуризму і художньої практики Василя Єрмілова. Митець також переосмислив фразу «Харків — залізобетон»: сьогодні це не лише про міць і стійкість, а й про вразливість і крихкість.
Над проєктом працювала міждисциплінарна робоча група, до якої увійшли дослідниці й дослідники колективної пам’яті, куратор(к)и мистецьких проєктів, урбаніст(к)и, митці і мисткині, військові, а також залучені експерт(к)и з питань культури.
Кураторка проєкту — Катерина Семенюк.
➡️ Читайте більше про проєкт на нашому сайті
➡️ Дивіться запис презентації та дискусії в Харкові | 380 |
| 19 | Ох, а Макс Кідрук взагалі сказав прямо:
«Це все замилення очей і самолюбування. Насправді, на превеликий жаль, культура, і література зокрема, мають близький до нульового, абсолютно нікчемний вплив на хоч якісь процеси в суспільстві. Це не означає, що це щось погане <…> ми мусимо позбутися цих завищених очікувань від культури, що культура має якусь там функцію, що література має якесь значення, ні, це простоо сфера життя культурно розвиненого суспільства і все. Вона нікого не виховує, вона нічого не змінює, вона має дуже, дуже мале значення»
Напевне, у жанрових письменників менше підстав займатися самообманом попри скоріш за все більші тиражі. | 426 |
| 20 | Тут вже інтервʼю із Єгором Шатайлом на Суспільне Культура. Справжнє. Але щось хочу переказати вам розмову замість Вог.
Розмова виглядала дивно. Спочатку ведуча була налаштована якось так критично та навіть суворо, ніби говорила із Канцлером. Потім критичність до стендапу прояснюється у родзинці інтервʼю, яке не буду спойлерити, але прям драматично.
Трохи торкнувшись Єгора стандартними питаннями про те шо і як він робить, розмова потонула у хронічній хворобі (деяких, які зазвичай маловпливове роблять) культурних діячів та діячок, або принаймні майже гарантованій побічній дії їх (нашої?) діяльності (так, дії діяльності). ДУМАТИ ПРО ТЕ ЩО РОБИТИ З УКРАЇНСЬКИМИ МАСАМИ. І особливо ПІДЛІТКАМИ (це треба ще більшим капслоком), щоб їх врятувати. Якщо гарно до цього ставитись, то можна назвати це провінційним месіанізмом, а як на мене, це рефлекторно тягнеться і тягнеться рука поінженерити (а дехто й пополіцеїти) людські душі, за неприємною частиною нашої культурної традиції. Добре, що це лише рудименти, і до справи такі розмови не доходять.
Шатайло не піддавався на ці розмови на серйозних борщах щодо питання життя, Всесвіту, і взагалі, та чудово відбивав, казав, що чого це раптом ми вирішили, що маємо право вивищуватись над іншими і вчити їх. Треба просто максимально класно робити що ти робиш.
Себто, Єгора, на мою думку, не розкрили, треба спробувати ще.
Коментар про коментарі.
Коментарі читати приємно, якийсь інтернет комфортної зони, жодної токсичності, суцільний теплий струм. | 412 |
