Зейгарнік Ефект

​​Виставка "Мистецтво свободи: Театр "Нафта" #постзпредложки Адреса: Держпром, 5-й підʼїзд (пл.Свободи 5 - Kharkiv Media Hub Gallery) Часи роботи: 11:00-18:00 (неділя - вихідний) Два різних погляди митців Олександра Осіпова та Андрія Скрипки на одну історію незалежного театру "Нафта", який продовжує свою діяльність у Харкові під час повномасштабної війни. Фотограф Олександр Осіпов документує вистави театру з моменту його заснування у 2018 році. шо Після відновлення діяльності театру влітку 2023 року форма висвітлення театрального життя значно розширилася і набула нових фарб: до подій на сцені додалося й життя за лаштунками - від репетицій до приготувань у гримерці безпосередньо перед виставою. Саме так виглядав репортаж премʼєри вистави «Щур» з якою театр повернувся до повноцінної діяльності після паузи повʼязаної з початком широкомасштабної війни. Однак головна подія для Олександра сталася після цього - він перейшов від репортажів до есеїстики і провів місяць разом з учасниками й учасницями освітнього проекту «Нафталаб». Театральна лабораторія мала на меті посприяти професійному зростанню молодих акторів та акторок з Харкова, надати нагоду практики, яку вони не змогли отримати через пандемію та війну. Фотограф пережив всі емоції під час навчального процесу разом з ними і спробував передати свої відчуття та атмосферу того окремого світу у вигляді фото-історії, яка вперше показана на широкий загал саме на цій виставці. Окрім цього в експозиції представлені моменти з вистави-концерту «Веселка на Салтівці». Режисер та актор цієї моновистави Артем Вусик у 2024 році став лауреатом однієї з найпрестижніших нагород - театральної премії імені Леся Курбаса. Митець Андрій Скрипка, малюючи в різних місцях очікування з 2009 року, віднайшов для себе, що можна малювати там, куди тягне його увага і цікавість: цим місцем став театр "Нафта".  Саме у 2021 році, дізнавшись на сторінці режисерки Ніни Хижної про підготовку вистави «Храм», він наважився постукати в віконце театру, щоб завітати в гості та помалювати. На цю його ініціативу погодились, але це стало найскладнішим викликом для митця. Рухи акторів і сама подія дуже динамічні — це впливає на роботу і сам підхід в малюванні.  Цей досвід став схожий на відкриття нового, хоча театр і малювання — старі як світ мистецтва та завжди поруч. У 2021 році Андрій таким чином познайомився з театром «Нафта», а у 2022 році, перебуваючи евакуйованими у Львові, переміщені митці театру та Андрій стали друзями. Після повернення до Харкова, Артем Вусик (режисер театру «Нафта») запропонував зробити з цих малюнків щось спільне, і саме ця ідея стала об'єднувальною для театру і такої практики малювання. Вистава «Щур», з якою театр повернувся у Харків, стала першою, де митці спільно вигадали форму поєднання малюнків та вистави. А вистава «Веселка на Салтівці», першою, до якої було реалізовано друкований сценарій з малюнками та ілюстраціями. Театр існує у формі живого виконання людиною і прямої взаємодії, це його найважливіша частина — його Серце. Малювання фактичного акту дії людини в мистецькій практиці Андрія Скрипки є найвагомішою частиною — саме це їх поєднує. У експозиції виставки будуть вперше представлені малюнки зібрані з вистав: «Храм» (Харків, 2021), «Перший день війни» (Львів, 2022), «Щур» (Харків, 2023) «Веселка на Салтівці» (Харків, 2023).

В газеті The Guardian раптово вийшла рецензія на "Нескінченність за Флоріаном"

Grynyov Art Collection представляє до уваги відеорозповідь українського співака Кравчука про роботи художника Ярослава Солопа.  Коротка біографія митця: Ярослав Солоп — український художник, дослідник фотографії, куратор, з 2017 року співкоординатор UPHA, народився у 1979 році, Сокиряни, Чернівецька область.  Закінчив Львівську національну академію мистецтв, також навчався в Інституті FotoDepartament, на курсі теорії й практики сучасної фотографії, де у 2012 році написав випускну роботу на тему  «Теорія і практика сучасної фотографії 2000 – 2010-ті роки». Має нагороду «Фотограф Року» — 2014 в категорії «Арт-фотографія» У своїй художній практиці художник досліджує сучасні міфотворчі процеси, звички, цінності та упередження, нав’язані суспільством. Окрім фотографії, автор також працює із колажем, інсталяцією, скульптурою та малюнком. Творчому методові автора притаманно змішування граничних міждисциплінарних медіа і технік. З 2010 року роботи автора були представлені на групових і персональних виставках в Австрії, Німеччині, Аргентині, США, Франції, Україні, Швеції, Польщі та Великій Британії. У 2015 році став «Фотографом року» в номінації «Артфотографія».  Тому Grynyov Art Collection, радий показати роботи художника, які є в нашій колекції.  Подивитися роботи можна на нашому сайті за посиланням !

Солоп дійсно класний, але як вам така подача на відео?

Назад до Паноптикону. Новий текст соціолога Дмитра Зайця.

Венеційська бієнале: переможці, події та українські проєкти, кенселінг Ренуара, Лятошинський В епізоді огляду-реакції на події у культурі України та світу від керівника студії Аза Нізі Маза Миколи Коломійця та Зейгарнік Ефект: 🍛Почалась 60-та Венеційська бієнале. Про переможців та основні події. 🍛Український павільйон на Венеційській бієнале. 🍛Проєкт Відкритої Групи для павільйону Польщі. 🍛Правопопулістський художник Ігнацій Чвартос після виселення з польського павільйону зробив свою окрему виставку проєкту «Польські вправи в трагедії світу: між Німеччиною та Росією». 🍛Про рух за кенселінг Ренуара, бо той поганий художник. 🍛Твори Бориса Лятошинського таки прозвучать у Клівленді, попри заяви Линів про відмову співпрацювати з місцевим оркестром через Рахманінова. 🍛А у Південній Кореї проукраїнські протести спричинили скасування гастролей Бальшова.

«Комфортна робота» Лії Достлєвої та Андрія Достлєва на Венеційській бієнале. З матеріалу Ксенії Білаш «Іноземці скрізь»: місце України на 60-й Венеційській бієнале. «Поруч розташовані п’ять великих вертикальних екранів, що показують проєкт «Комфортна робота» Лії Достлєвої та Андрія Достлєва. Вони транслюють образи «типових українських біженців», якими їх бачать європейці: «ідеальна біженка», «збирач полуниці», «сексуальна лялечка». Про реверсивність роботи можна дізнатися з документації бекстейджу: насправді на екранах не українки й українці, а європейські актори, що виконують ролі, а режисерами тут виступають власне самі біженці. Над дослідженням, що лягло в основу проєкту, художники працювали декілька років».

День Народження Metaphysical Cinema @metaphysicalcinema, 5 років камерному кіноклубу з Харкова 28 квітня. ПРОГРАМА ЗУСТРІЧІ: 1. Короткий екскурс в історію Metaphysical Cinema і його пріоритетні напрямки діяльності від куратора кіноклубу Тимура Кухарця. 2. Презентація кіно-, відеоарт і анімаційних робіт учасників клубу. Всі, хто приєднається до події, за бажанням матимуть можливість представити свої роботи і розказати про свої проекти, пов'язані з кіно. 3. Дискусія на тему розвитку експериментального кіно і кіноклубного руху в Україні. Посилання, щоб приєднатися до події, у події Fabebok

Вже 5,6 тисяч переглядів! Ото Кант залетів. До цього 3 тисячі на каналі Івана Іващенко набирало тільки відео: Попередники критичного проєкту, або Модерн почався: Декарт, Лок, Барклі.