канал мистецького призначення

Вже завтра, о 17-ій, відбудеться презентація книги "Живописний заповідник"! Автором праці є співкуратор проєкту «Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна» — Валерій Сахарчук, а подія є частиною виставкової програми.

"Дослідження базується на різноманітних джерелах — публікаціях, спогадах, архівних матеріалах — і дає змогу скласти вичерпне уявлення не тільки про діяльність «Живописного заповідника», а й про обставини, за яких вона відбувалася. Важливого значення у книзі набуває ілюстративний ряд — репродукції творів Марка Гейка, Олександра Животкова, Миколи Кривенка, Анатолія Криволапа й Тіберія Сільваші переконливо демонструють феномен явища", — йдеться в анотації видання.

Під час заходу відбудеться зустріч з митцями, котрі були учасниками "Живописного заповідника". Український дім (карти), 23 травня, о 17-ій, вхід — за квитком на виставку (50/100 грн) #мистецький_анонс Забігла вчора у книгарню "Фундамент", що у фоє Українського дому, аби сфотографувати для вас цю красуню. Її наклад — всього 500 примірників, сподіваюсь, хтось з вас стане щасливим власником.

небачена сила//unseen force — виставка, що присвячена ненасильницькому спротиву українців.

"Так вже склалося історично, що український спротив завжди вигадливий і яскравий, мистецький, символічний, сатиричний, зухвалий. Відео Ukrainer із проєкту «Деокупація», картонні карикатурні фігури російських визволителів Сергія Захарова, що стояли на вулицях Донецька 2014 року, вірусні меми Максима Паленка, відео історії про поранені об’єкти культури в Тростянці і Охтирці, зафільмовані Музейним кризовим центром у рамках проєкту «Поранена культура», лабіринт «Делаю вид» з плакатами кримського художника Антіка Данова, що передає шизофренічність реальності окупації, яка може варіюватися залежно від того, з ким розмовляєш і в якому місці, мистецька експозиція (співкураторка — Тетяна Філевська), в якій представлені роботи мисткинь Марії Куліковської, Алевтини Кахідзе, Лії Достлєвої, Юлії По, Еміне Зіятдінової, Юлії Данилевської — це все приклади спротиву й опору, які можна побачити на виставці", — розповідають організатори.

Експозиція дуже насичена різними медіа, зокрема інтерактивними, що одразу зацікавлюють. Неодмінно відвідайте на цей соціально значимий проєкт! Український дім (карти) «Небачена сила» Вхід — 50/100 грн Виставка діє до 2 червня Нагадаю, що на перших поверхах Українського дому проходить виставка — «Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна» (тиць). #куди_піти_у_травні #куди_піти_у_червні

🎨 Код творчості: Як штучний інтелект вчиться писати, малювати, думати Книгу написав британський математик та професор Оксфордського університету — Маркус де Сейтуа, котрий поставив за мету праці довести, що: "математика — царина більш творча, ніж багато хто думає, і творчість у цій царині має багато спільного з творчістю у мистецтві". Розпочинаючи свою оповідь з пояснення роботи нейронних мереж та тонкощів їх навчання, автор зазначає, що основним здобутком, якого змогли досягти ці алгоритми, є новаторство. ШІ не лише може вчитися на власних помилках, а і вигадувати щось принципово нове. Саме тому ми маємо змогу говорити про творчість у контексті нейронних мереж. ! Важливо усвідомлювати, що це видання містить роздуми про мистецтво з погляду математика, а не думки мистецтвознавця про штучний інтелект. Книга складається з історій про те, як ШІ вже вдалося перевершити людину, або ж які успіхи, на шляху до цього, зроблено у різноманітних творчих галузях: візуальне мистецтво, музика, письмо. Завдяки вдалим аналогіям автора та численним прикладам, ми справді переконуємося, що математика не така далека від мистецтва й приходимо до висновку, що хоч нейронні мережі й значно розвинулися за останні роки, весь наш хліб вони поки не заберуть) Автор дійсно пише з пристрастю, адже праця насичена безліччю цікавих думок (тільки-но погляньте на кількість моїх закладинок!). Маю надію, що ця книга надихне вас на власні творчі пошуки! Придбати "Код творчості" #мистецька_бібліотека

Деконструктивна жіночність Експозиція поєднала роботи трьох талановитих сучасних художниць: Влади Ралко, Ніни Мурашкіної та Інни Хасілевої. Своїми полотнами, кожна з перелічених мисткинь несе власний важливий меседж: Ралко досліджує людське тіло та його метаморфози, Мурашкіна — еротичність у її найрізноманітніших проявах, а Хасілева, іронізуючи, протестує проти трансформацій у суспільстві. "В експозиції виставки зібрані надзвичайно сильні, експресивні картини, створені жінками і про жінок. Це творчість на грані фола. Відвертість на грані естетики. Роботи, що розкривають жіночність по-новому", — дізнаємося з експлікації. Виставка чудова, та мені здається, що організатори аж занадто акцентували на слові "жінка". Гадаю, було б значно цікавішим, якби концепція проєкту була побудована на інших сенсах, що безперечно присутні у роботах мисткинь, без наголошення на їхній статі. На фото: 1 — Ніна Мурашкіна, "Лисиця" 2 — Ніна Мурашкіна, "Зайчик (Прощай!)" 3 — Ніна Мурашкіна, "Хрестовий валет", 2014 4 — Ніна Мурашкіна, "Хрестовий король", 2014 5 — Влада Ралко,"Сніданок. М'ясне асорті", 2008 6 — Ніна Мурашкіна, "Безприданниця", 2014 7 — Влада Ралко, "Дівчинка", 2004 Це мабуть вперше більшість світлин зроблені не мною, а надані галереєю, адже під час моїх відвідин не було світла( Vakulenko consulting (карти) "Деконструктивна жіночність" Вхід — вільний Виставка діє до 16 червня #безкоштовно #куди_сходити_у_травні #куди_сходити_у_червні

Масштабний виставковий проєкт в Українському домі — «Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна» На експозиції представлено понад 300 робіт та задіяно близько 50 митців! Два творчі об'єднання — "Паризька комуна" та "Живописний заповідник", кожне з яких існувало впродовж чотирьох років, у період з 1990-1994 та 1991-1995 років, відповідно, стали важливою частиною Нової української хвилі. До "Паризької комуни" входили: Олександр Гнилицький, Валерія Трубіна, Олег Голосій, Олександр Клименко, Дмитро Кавсан, Леонід Вартиванов, Юрій Соломко, Арсен Савдов, Ілля Чичкан та інші. Також до об'єднання долучився Олександр Соловйов, котрий співкурує нинішню виставку. Митців та теоретиків об'єднало спільне місце — покинутий сквот по вулиці Паризької Комуни (нині — вулиця Михайлівська), № 18А в Києві, де вони збиралися й творили. "Живописний заповідник" створився на засадах поваги до "настанов" живопису та об'єднав таких митців, як Тіберій Сільваші, Анатолій Криволап, Олександр Животков, Микола Кривенко, Марко Гейко, Олександр Бабак та Едуард Димшиць. Обидві спільноти утворилися завдяки пленерам, організованим за сприяння Тіберія Сільваші, у селищі міського типу Седнів, що на Чернігівщині. Вони відбувались у 1988, 1989 та 1991 роках, на березі річки Снов, а також у Будинку творчості і відпочинку художнього фонду Української РСР «Седнів». Саме там митці зрозуміли, що їх об'єднує творча свобода. Митці, котрі на зламі століть об'єдналися завдяки спільним засадам, стали справжніми протагоністами свого часу!

"Проєкт покликаний заповнити білі плями в історії сучасної української культури та сконцентрувати увагу на висвітленні мистецтва перехідного стану", — розповідають організатори.

Український дім (карти) «Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна» Вхід — 50/100 грн Виставка діє до 30 червня #куди_сходити_у_травні #куди_сходити_у_червні коментар ⬇️

🤩Сьогодні ввечері я розповім вам про масштабний виставковий проєкт🤩 Доки у вас є можливість насолодитися унікальною підбіркою каналів, котра може допомогти вам сформувати культурне середовище (тиць) Ваш путівник до кращого українського контенту! #мистецькі_рекомендації

Оновлена майстерня АРВМ! Нещодавно свої двері знову відчинив музей-майстерня творчого дуету Ади Рибальчук та Володимира Мельниченка. За пів року реновацій простір, у якому мешкали і творили митці, трансформувався у виставковий. Наскрізною темою творчості АРВМ стала північна естетика та ненці. Вирушивши на навчальну практику до Арктики, художники познайомилися з корінним народом тих місцин. Пройнявшись життям ненців: спостерігаючи за їхніми традиціями та устроєм, митці ще не раз відвідували Заполяр'я і все життя зверталися до північних мотивів у своїй творчості. Зокрема, цій темі була присвячена виставка у Дукаті, що показала самобутність вираження АРВМ. Звісно, це лише одна з віх творчості цього дуету. Серед їх монументальних творів — інтер’єри Центрального автовокзалу та Палацу дітей та юнацтва, а також мозаїчне дно басейну, що знаходиться біля останньої установи. Одним з найбільших проєктів також стала Стіна Пам'яті, що є складовою частиною Парку Пам'яті, що на київській Байковій горі. На жаль, за наказом радянської влади її було забетоновано, та ще за життя Мельниченка, розпочалася реставрація рельєфів. На нинішній експозиції, котру обіцяють змінювати раз на три місяці, представлено чимало необпалених скульптурних творів, котрі, за словами наглядача "зберегли тепло майстрів". Більшість робіт створювалася у повній ізоляції від зовнішнього світу, чим пояснюється їх неповторність. Слідкуйте за анонсами установи у Facebook (тиць) та Instagram (тиць), найближчим часом планують проводити майстер-класи. Підтримати діяльність музею можна за посиланням (тиць). Музей-майстерня АРВМ (карти) Вхід — вільний (донат за бажанням) Графік роботи — ср, пт, сб, з 12 до 19 Більше фото у коментарях