я не придумала название [16+]🪺
щитпост основа: @dtmapinewart бот, туда скидывать всё творчество: @secretAU_predloshka_bot анон, если не хотите пользоваться ботом: http://t.me/anonaskbot?start=user_kulytpbruh Boosty: https://boosty.to/dtmapinew
Показати більше📈 Аналітичний огляд Telegram-каналу я не придумала название [16+]🪺
Канал я не придумала название [16+]🪺 (@mapimapimapimapimapimapi) у мовному сегменті Російська є активним учасником. На даний момент спільнота об'єднує 10 318 підписників, посідаючи 3 566 місце в категорії Мистецтво та дизайн та 63 336 місце у регіоні Росія.
📊 Показники аудиторії та динаміка
З моменту свого створення невідомо, проект продемонстрував стрімке зростання, зібравши аудиторію у 10 318 підписників.
За останніми даними від 22 червня, 2026, канал демонструє стабільну активність. Хоча за останні 30 днів спостерігається зміна кількості учасників на 105, а за останні 24 години на 42, загальне охоплення залишається високим.
- Статус верифікації: Не верифікований
- Рівень залученості (ER): Середній показник залученості аудиторії становить 33.53%. Протягом перших 24 годин після публікації контент зазвичай збирає 27.04% реакцій від загальної кількості підписників.
- Охоплення публікацій: В середньому кожен допис отримує 3 458 переглядів. Протягом першої доби публікація в середньому набирає 2 789 переглядів.
- Реакції та взаємодія: Аудиторія активно підтримує контент: середня кількість реакцій на один пост – 492.
- Тематичні інтереси: Контент зосереджений навколо ключових тем, таких як дилан, неанон, тгк, дилошки, secretau.
📝 Опис та контентна політика
Автор описує ресурс як майданчик для висловлення суб'єктивної думки:
“щитпост
основа: @dtmapinewart
бот, туда скидывать всё творчество: @secretAU_predloshka_bot
анон, если не хотите пользоваться ботом: http://t.me/anonaskbot?start=user_kulytpbruh
Boosty: https://boosty.to/dtmapinew”
Завдяки високій частоті оновлень (останні дані отримано 23 червня, 2026), канал підтримує актуальність та високий рівень охоплення публікацій. Аналітика показує, що аудиторія активно взаємодіє з контентом, що робить його важливою точкою впливу в категорії Мистецтво та дизайн.
"Реминисценция" Ты правда думаешь, что вышел, Лололошка?.. *** На циферблате стрелка повернулась к числу "2". И за окном я вижу белый свет луны, Я по кровати три часа сновал, Я засыпал, но вновь я просыпался... Я видел сон, и в тот же миг с ним расставался. Пытаюсь я, но не могу увидеть сны. С чего же этот страх "уснуть" у меня возник? Кровать мне стала больше неудобной, подушка стала точно мне кирпич. Закрою я глаза - и слышу жуткий крик, но не понятно мне, кому принадлежит... Мне тайны подсознания моего же больше не постичь. Ведь если кану в бездну горечи глубокой, - увижу боль. Увижу, кем я раньше был. Увижу человека, что шептал "терпи...". И я поднялся с покрывала своего, - побрел умыться через мрачный коридор, и в этой тьме... увидел карих глаз мрачный призор. Войдя, и яркий свет теперь включив, открыл я воду, словно от замкá нашёл ключи. И, посмотря я в зеркало случайно, вначале думал, что я сплю и вижу сны. Ведь согласитесь, как же может так случится, что в зеркале стоишь лишь мрачный, прошлый ты? На миг попятился я, словно то, что сзади спасением окажется. Но ощущением спины, я понял, что упёрся в хладную плиту стены. В глаза себе я посмотрел: немного синеваты, но там больше тéни потухшей той Искры. Челюсти сжаты. Я в белом наряде, словно брат показал мне: "смотри, что сотворил...". Длинные волосы. Запрещал стричься. Пластыри, раны и синяки... Не хочу вспоминать! Не хочу возвращаться в то время, где ужас со мною творил... И вдруг - сзади меня появился... человек. Он когда-то мне сиял, как самый наичудесный век... Я видел в нем тёплый огонь через снег. Я видел в нем золотые пляжи в метель. И брат - человек - мною же пренебрег. Он похож на меня лицом - словно тот же геном. В белом халате, костюме деловом... Он был мне...отцом. Он был мне цветком средь зимы. А потом стал палачом. А я пред ним душою выступал нагишом! Шок. Шок. Шок. Как ты мог... "Как я мог? Сидел бы, сука, и не рыпался. Я б тебя обнимал, как раньше. И леял. Я б тебе любовь - океаном. Но ты высунулся..." Пускай он мне больше не видится! Рассудок со стеклом начинает ссыпатся... "...и сбежал. Ты с места своего же взял - и сдвинулся. Ты бежал, помню, кости ломал. Лишь бы больше не вспоминать о случившемся..." Ты мне кости ломал! Побег - мой яркий путь, моя светлая Искра. Ты меня заковал в место, созданное цифрами!.. "Тебя я найду. Поплатишься за всё мне. Чтобы ты только мне улыбнулся... Ты правда думаешь, что вышел, Лололошка, с того места?.." И я в хладном поту проснулся.Анон пожалуйста 🥀🥀
простите, что кидаю второй раз!!!анОон
Вже доступно! Дослідження Telegram за 2025 — головні інсайти року 
