Свята Літургійного року

26 серпня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять святого подружжя Адріана і Наталії 🔸Адріан жив в кінці ІІІ — на початку IV ст. в Нікомидії, був поганином та виконував службу судового урядника. В імперії тривало переслідування християн, розпочате Максиміаном. Близько 304 р. імператор привів до Адріана групу з двадцяти трьох чоловіків, котрі сповідували віру в Христа, щоб той вніс їх до списку призначених на страту. 🔸Допитуючи їх, Адріан цікавився, звідки ж вони черпають силу, щоб отак безстрашно поводитися перед лицем смерті. Він все більше заглиблювався у питання віри, а мученики свідчили йому про Христа. Врешті Адріан наказав і себе внести двадцять четвертим до списку. Далі детальніше

25 серпня християни візантійської традиції відзначають пам’ять апостола Тита, адресата одного з послань апостола Павла та першого єпископа о. Криту. 🔸За походженням Тит був греком. Апостол Павло навернув його з поганства імовірно під час своєї першої подорожі, адже вже близько 50 р. той супроводжує його на Єрусалимський собор, де вирішується питання, чи слід новонаверненим зберігати усі приписи Закону Мойсея. Тим, хто згодом вноситиме сум’яття у засновані ним спільноти, Павло ставитиме Тита як живий приклад того, що обрізання для охрещених не потрібне: “А й Тит, що був зі мною, бувши греком, не був примушений до обрізання” (Гл. 2, 3). 🔸Під час свого трирічного перебування в Ефесі Павло дізнався про розколи та публічні гріхи коринтської спільноти. Щоб напоумити її, він написав Перше послання до Коринтян, а згодом відіслав до них Тита перевірити, чи відбулися зміни на краще. Далі детальніше

23 серпня християни візантійської традиції відзначають пам’ять Іринея, єпископа Ліону (Лугдуну), Отця Церкви ІІ ст., одного з найвизначніших богословів-апологетів, котрий систематизував усі відомі на той час єресі. Римо-католики та лютерани вшановують його 28 червня. Апологети — друге покоління Отців Церкви після апостолів і свою назву отримали від того, що їм доводилося обстоювати християнську віру, яка щойно спиналася на ноги, перед різними викликами. З цією метою вони активно послуговувалися знаннями з античної філософії. Іриней народився близько 135 р. у Смирні (Мала Азія) і був учнем св. Полікарпа, котрий ще пам’ятав проповідь апостолів. Знання Святого Письма та Передання поєднав з філософією, риторикою, поетикою, що згодом стане йому в пригоді під час зудару з різними хибними вченнями. Далі детальніше

20 серпня християни латинської традиції відзначають пам’ять св. Бернарда Клервоського, Вчителя Церкви та реформатора Ордену цистеріанців, який став іменуватися на його честь. 🔸Народився Бернард 1090 р. у Фонтен-ле-Діжон у Франції. Після смерті матері вирішив присвятити себе монашому життю і вступив до Ордену цистерціанців. Разом з ним туди подалися ще дванадцять чоловіків, включно з чотирма братами, дядьком і кузином Бернарда. 🔸Монаше життя цистерціанців передбачало працю, споглядання і молитву, які Бернард особливо строго практикував. Згодом він здобув в Ордені великий авторитет та став ініціатором реформ укладу його життя. 1115 р. заснував монастир на честь Діви Марії і назвав його “Долиною світла” або дослівно “Клерво”. Відтоді за іменем Бернарда закріпилося прізвисько Клервоський, а реформований ним Орден став зватися Бернардинами. Далі детальніше

20 серпня християни візантійської, латинської, лютеранської традицій відзначають пам’ять старозавітного пророка Самуїла. Самуїл в історії давнього Ізраїля стоїть на межі двох епох — суддів та монархії (почалася близько 1020 р. до Христа). Він фактично є останнім із суддів — богонатхненних лідерів, котрі поєднували духовну та світську владу. Самуїл став тим, хто помазав на правління першого ізраїльського царя Саула, а потім, коли той відступив від Бога, наступного — Давида, котрий став уособленням взірцевого правителя, та з чийого роду вийшов Ісус Христос. Через те візантійська іконографія зображає пророка з рогом, з якого зазвичай зливали миро на помазаника. Далі детальніше

18 серпня Українська Греко-Католицька Церква відзначає Спомин освячення своєї центральної святині — Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві. Процес будівництва Патріаршого собору почався 2002 р., коли Блаженніший Любомир Гузар освятив наріжний камінь майбутнього храму. Проект споруди розробив архітектор Микола Левчук. З 2006 р. у підвальній частині храму почали відправляти богослужіння. 2009 р. в соборі відбулася перша єпископська хіротонія, а 2011 р. — інтронізація Отця і Глави УГКЦ Святослава Шевчука. 18 серпня 2013 р. Патріарший собор Воскресіння Христового освятили, і цей день увійшов у літургійний календар УГКЦ як спомин про цю подію. Далі детальніше

15 серпня християни різних конфесій єднаються у вшануванні Божої Матері. 👉Церкви візантійської традиції святкують її Успіння. Римо-католики називають це свято Внебовзяттям. Лютерани відзначають день св. Діви Марії, Матері Божої. Також про її перехід до Неба згадує Етіопська Церква 9 серпня празником Вознесіння тіла нашої Діви Марії Богородиці. А вірмени відзначають її Успіння в неділю між 12 і 18 серпня (цього року воно припадає на 16 серпня). 📖Святе Письмо не подає нам жодних відомостей, як склалося життя Пресвятої Богородиці після Зіслання Святого Духа. Знаємо, що після слів Ісуса “Ось матір твоя” його учень Йоан Богослов “узяв її до себе” (Йо. 19, 27). Тому Передання й пов’язує подальше перебування Марії то з Єрусалимом, то з Ефесом, а четвертому євангелисту приписує найдавніший апокрифічний твір, присвячений останнім дням Марії на землі та її переходу до вічності. Далі детальніше

14 серпня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять св. Міхея — одного з дванадцяти малих пророків Старого Завіту. Книга Міхея не є літературною цілісністю, а належить до двох різних історичних контекстів, пророцтва з яких в підсумку були складені разом остаточним редактором. Про особу автора, чиїм іменем підписана Книга, дізнаємося з першого її стиха: “Слово Господнє, що було до Міхея з Морешету, за Йотама, Ахаза й Єзекії, юдейських царів, що він сприйняв, — про Самарію та Єрусалим” (Міх. 1, 1). Йдеться про середину VIII ст. до Христа. А філистимлянське місто Морешет вказує на близькість до південноізраїльського контексту, себто Юдеї з центром у Єрусалимі. Книга складається з семи розділів, перші п’ять з яких, хоча й викривають несправедливість та ідолопоклонство як Південного, так і Північного царства, однак більший акцент роблять на Єрусалимі... Далі детальніше

14 серпня Церкви Володимирового хрещення відзначають перенесення чесних мощів прп. Теодосія, ігумена Печерського. 🔸Свято встановлене на честь події, яка відбулася у 1091 році, коли його мощі перенесли до мурованого храму, який він сам почав будувати і який завершили вже після смерті святого. 🔸Народився Теодосій на поч. ХІ ст. у заможній сім’ї у Василеві неподалік Києва. У ранньому віці втратив батька. Житіє святого розповідає, що його прагнення до глибшого духовного життя наражалося на спротив матері. Він безуспішно намагався вступити до грецьких монастирів, поки врешті не зупинився у Києві прп. Антонія Печерського, котрий в печерах над Дніпром гуртував навколо себе охочих до пустельницького життя. Тут він прийняв монаший постриг. Далі детальніше

Церковний календар, 13 серпня. Преподобний Максим Ісповідник 🔸Церкви візантійського обряду відзначають пам’ять св. Максима Ісповідника двічі у році: 13 серпня — в день його переставлення та 21 січня — щоби підкреслити його приналежність до найвидатніших Отців Церкви, пам’ять котрих святкують саме в січні. 🔸Поряд з ісповідництвом – переслідуваннями й стражданнями за віру, які однак не увінчалися мученицькою кончиною, — саме багатий внесок у розкриття правд християнської віри належить до найбільших заслуг святого. Далі детальніше

11 серпня християни латинської традиції відзначають пам’ять св. Клари Ассізької, близької подруги та послідовниці св. Франциска Ассізького, духовність якого вона втілила у монашому Ордені кларисок, а містичне видіння наприкінці життя зробило її покровителькою телебачення. 🔸Народження Клари 1194 р. в одній з найшанованіших шляхетських родин Оффредуччо передбачало їй вдале заміжжя та забезпечене майбутнє. Однак поведінка купецького сина Джованні ді Бернардоне, майбутнього св. Франциска, з її рідного міста Ассізі, яка виходила за рамки укладу життя тодішньої знаті, спонукала дівчину переглянути свої цінності. 🔸До Франциска приєдналися двоє двоюрідних братів Клари Руфіно і Сильвестр. Врешті дівчина сама в часі Великого посту слухала мандрівного проповідника і вирішила з ним зустрітися особисто... Далі детальніше

11 серпня Православна Церква України вшановує преподобномучеників Федора і Василія Києво-Печерських, підкреслюючи важливість духовної дружби та небезпеку грошолюбства. Житіє цих руських святих ХІ ст. поміщене на сторінках Києво-Печерського патерика з виразно дидактичною метою — застерегти вірних від “кореня усього лиха — грошолюбства” (пор. 1 Тм. 6, 10), і ця проблема пронизує історію Федора та Василія від початку до кінця. Далі детальніше

9 серпня християни латинського обряду відзначають пам’ять св. Едіти Штайн (у монашестві — Терези Бенедикти від Хреста), котру проголошено покровителькою Європи. 🔸Народилася дівчина 12 жовтня 1891 р. у Вроцлаві в єврейській сім’ї. Коли їй було два роки помер її батько, і виховання дітей та сімейний бізнес Штайнів лягли на плечі матері Августи. 🔸В 15 років пережила кризу віри, в якій поверхове сповідування юдаїзму її родичами жодним чином не зарадило, а радше навпаки. Едіта згадує, що молитва в них творилася без внутрішньої переконаності в існуванні Бога. Їхня фірма, яка торгувала деревиною, працювала навіть в суботу, нехтуючи святий для юдеїв день. Коли двоє її дядьків вкоротили собі віку, вона також не відчувала в молитвах за них віри у вічне життя. “Безсмертя душі для юдеїв не є предметом віри. Усі їхні зусилля спрямовані на земне. Навіть набожність віруючих спрямована на освячення цього життя”, — зробила свій висновок дівчина і проголосила себе атеїсткою. Далі детальніше

9 серпня Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять апостола Матія – того, хто зайняв серед дванадцятьох місце відпалого Юди. Римо-Католицька Церква має спомин про нього 14 травня. 🔸Про цього апостола згадує у Святому Письмі книга Діянь. Після Ісусового Вознесіння одинадцять його учнів разом з Богородицею та іншими жінками повернулися до Єрусалиму, де віддалися посиленій молитві. Першим плодом цієї молитви став вибір дванадцятого апостола. 🔸Петро як верховний серед їхнього збору, а “зібралося їх разом яких 120” (Ді. 1, 15) чоловік, взяв слово: “Мужі брати! Треба було, щоб збулося писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса. Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього… Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, - щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння”. Далі детальніше

8 серпня християни латинської традиції вшановують св. Домініка, засновника Ордену Проповідників або Домініканців. 🔸Домінік де Гусман народився 1170 р. у шляхетній родині в селі Калеруега в Іспанії. Його родина відзначалася також глибокою побожністю. З ранніх літ Домінік заглиблювався у читання Святого Письма. 🔸Закінчивши університет у Паленсії, зокрема його богословські студії, Домінік став священиком. Служив каноніком у соборі Осми. Тамтешній єпископ Дієго де Асеведа залучив його до дипломатичної місії в Данії. Подорожуючи північною Європою, вони помітили залишки поганських вірувань серед народу, а також значне поширення єретичного руху катарів. Повертаючись назад, Домінік та єпископ де Асеведа завернули до Риму і попросили в Апостольського Престолу благословення на євангелізаційну місію на цих теренах. 🔸Однак Ватикан розпорядився інакше і направив їх на рідні землі, до Тулузи, де поширювався один із напрямків катарів, відомий під назвою альбігойці... Далі детальніше

6 серпня християни різних конфесій вшановують Преображення Господнє — одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням. Отці Церкви називали це свято другим Богоявленням. Подію преображення описують одразу три євангелисти — Матей, Марко та Лука. Преображення Господнє, згідно з Євангелієм, відбулось перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. Ісус взяв із собою трьох своїх учнів — Петра, Якова та Івана і вирушив з ними на гору. Традиційно Преображення пов’язують з горою Тавор. Однак в Євангеліях немає жодної згадки про назву гори, де відбулося Преображення. Далі детальніше

4 серпня християни латинської традиції відзначають пам’ять св. Жана-Марі Віаннея, котрий вважається покровителем парафіяльних священиків, та чий життєвий приклад став емблемою того, як Бог навіть через людські немочі може творити чуда. Народився Жан-Марі в містечку Дардії поблизу Ліону 1786 р. На період його дитинства припала Французька революція. Уряд, який утвердився внаслідок її перемоги, змушував священиків складати собі присягу. Серед народу це викликало велику зневіру. Ті, котрі відмовлялися, опинялися поза законом. До одного такого підпільного священика і ходила на богослужіння сім’я Віаннеїв у Екюлль. Далі детальніше

1 серпня Католицька Церква відзначає пам’ять святого Альфонса Марії де Ліґуорі, засновника Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористів) 🔸Як і багато інших реформаторів церковного чи суспільно-політичного життя, Альфонс помітив у ньому те, чого на сучасному етапі історичного розвитку йому бракувало, і, запалений Божою іскрою, зумів реалізувати. 🔸Народився Альфонс 1696 р. в містечку Маріанелла поблизу Неаполя у знатній родині. Вона дала йому хорошу юридичну освіту, і вже в ранньому віці хлопець досяг неабияких успіхів. У 16 років він захистив докторат з цивільного і канонічного права. З 18-ти років веде адвокатську справу в Неаполі. Він виграє одну за одною судові справи, поки не наштовхується на прояви корупції. Через неї він вперше програє справу, пов’язану з великою грошовою сумою, протягом трьох днів на самоті переживає цей провал, і після цього виходить зі своєї кімнати, кажучи: “Світе! Тепер я тебе пізнав! Прощавайте, суди! Більше ви мене не побачите!” Далі детальніше

1 серпня в календарі Церков візантійської традиції позначене як Похід із чесним Деревом чесного і животворчого Хреста, тобто як ще одне свято на честь Хреста Господнього. 🔸Таких свят у літургійному році є чотири. Найбільшими з них є внесене до переліку дванадесятих Всесвітнє Воздвиження Чесного Хреста 14 вересня та Хрестополонна Неділя у Великому Пості. 7 травня відзначають Спогад про явління на небі знамення чесного Хреста у св. місті Єрусалимі за єпископа св. Кирила Єрусалимського. І врешті вищезгадане свято 1 серпня. 🔸Своїми коренями воно сягає ІХ ст. На той час частина Дерева, на якому був розіп’ятий Ісус Христос, зберігалася у царській палаті в Константинополі. Столиця саме потерпала від пошестей, і вірні вирішили вдатися по “непоборну перемогу”. Хрест виставили на престолі у Святій Софії, звідки його виносили і на вулиці міста, де аж до Успіння Пресвятої Богородиці відбувалися молитовні процесії із закликами про порятунок народу “силою чесного і животворчого Хреста”. Далі детальніше

1 серпня християни візантійської традиції відзначають як день пам’яті святих сімох мучеників Макавеїв, матері їх Соломії і старця Єлеазара. Щоб не пов’язувати це свято з маком, називаючи його “маковим Спасом” чи “маковієм”, слід просто відкрити Біблію. 🔸Події, які вона описує, відносяться до ІІ ст. до Христа. Ізраїль потрапив під владу династії Селевкідів, основною політикою якої щодо підкорених народів була їхня асиміляція в елліністичну культуру. Особливо жорстоко це здійснював цар Антіох IV Епіфан. 🔸Він здійснив “різанину молодих і старих, загладу недорослих, жінок та дітей, винищення дівчат і немовлят”. Окрім того, Антіох увійшов до Єрусалимського Храму, “брав нечистими руками посуд і дари, принесені іншими царями на побільшення чести й слави святого місця, і давав їх у скверні руки”. Назвав він його храмом Олімпійського Зевса. 🔸Як реакція на це вибухнуло повстання на чолі з Юдою Макавеєм (перекладається як “Молот” і жодного відношення до маку не має). Далі детальніше